CC BY
13
УДК 656.212
Чеклов В. Ф., к. т. н. (Дон1ЗТ) Похилко С.П., к т. н. (Дон1ЗТ) Анщенко О. О., студентка (Дон1ЗТ) Шеховцов О. I., студент (Дон1ЗТ)
УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗРАХУНКУ КОЛ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВАНТАЖНИХ СТАНЦ1Й, ЯК1 СПЕЦ1АЛ1ЗУЮТЬСЯ НА НАВАНТАЖЕНН1 ЦЕМЕНТУ
Постановка задачи Вантажш станци виконують роботу по переробцi мiсцевого вагонопотоку та навантажувально-розвантажувальш операци, на них починаеться та закшчуеться перевiзний процес. В пунктах масово! переробки однорщних вантажiв влаштовують спецiалiзованi вантажнi станци, як забезпечують ритмiчнiсть та поточшсть обробки масових вантажiв, а також прискорену обробку рухомого складу на станци, ефективне використання навантажувально-розвантажувальних механiзмiв та скорочення обсяпв роботи сортувальних станцiй за рахунок формування маршрутних поlздiв. Спецiалiзованi станци будують для переробки контейнерiв, сипучих, зернових, люних вантажiв, нафтопродуктiв та розташовують в районах зародження чи погашення вантажопотоюв або у залiзничних вузлах, поряд з великими мютами.
Актуальшсть задачи Для виконання вЫх видiв робгг на вантажних станцiях iснують наступш основнi пристро!: залiзничнi коли, сортувальш пристро!, вантажний район, а в окремих випадках - пристро! для еюшрування локомотивiв i ремонту вагошв, виробничо-технiчнi будiвлi та iншi споруди.
Колшний розвиток вантажних станцiй складаеться з приймально-вiдправних, сортувальних, навантажувально-розвантажувальних, виставочних, з'еднувальних та ходових колш. Якщо оптимiзувати роботу станци з кшентами, то можна кращим чином використовувати 11 колiйне господарство, зменшити витрати на його утримання, а в деяких випадках -скоротити потрiбну кшьюсть колiй.
Анал1з останнш до^джень. Розрахунки та проектування спецiалiзованих станцш виконують за методикою розрахунюв та технiчними умовами проектування, розробленими для промiжних,
дшьничних та вантажних станцiй з урахуванням специфжи роботи. Специфiка обробки вантажiв рiзних категорiй визначае тип складських пристро1в та 1х розташування вщносно основних колiй станцп. Кафедрою «Зашзничш станци та вузли» Петербурзького державного ушверситету шляхiв сполучення пiд керiвництвом професора М.М.Фiлiппова були розробленi рекомендаци з проектування спещашзованих вантажних станцш для масових вантажiв.
Для мшерально-будiвельних вантажiв передбачаються станци, де виконуються вантажнi операцп з вагонами, завантаженими цементом, щебенем, гравiем та шшими сипучими вантажами. Як правило, бази вивантаження шертних мшерально-будiвельних матерiалiв (шску, щебеню, каменю й iн.) влаштовують у великих мiстах, де ведеться велике житлове i промислове будiвництво. Вивантаження здiйснюеться на пiдвищених колiях i естакадах (зашзобетонних, металевих) висотою 4-5 м, навантаження в автотранспорт - одноковшевими навантажувачами, екскаваторами,
Варiанти схем примикання вивантажувальних залiзничних колiй бази показаш на рисунку 1. Варiант 1 зручний для подачi вагошв маршрутами, варiант 2 - для подачi маршрутiв частинами.
Рисунок 1 - Пункт (база) вивантаження шертних мiнерально-будiвельних
MaTepianiB
Остaннiм часом економжа кра1н колишнього СРСР почала розвиватися стpiмкими темпами, збiльшилися обсяги будiвництвa, обсяги видобутку корисних копалин, покрашуеться ситуaцiя в сiльському господapствi. Наслщком цього е збiльшeння перевезень масових вaнтaжiв зaлiзницями, саме тому, спещаизованим вантажним стaнцiям слiд пpидiляти бшьше уваги. Кафедрою «Зaлiзничш станци та вузли»
Сибiрського державного унiверситету шляхiв сполучення було представлено електронну презентацiю «Улаштування та технолопя роботи станцiй, якi обслуговують перевезення зерна», не менш важливим е спецiалiзованi на навантаженнi цементу станци.
Основний матерiал до^дження. Зпдно статтi 31 Статуту УЗ заизниця зобов'язана подавати пiд завантаження справш, придатнi для перевезення вiдповiдного вантажу та очищеш вiд залишкiв вантажу вагони, а одержувач або оргашзащя, яка здшснюе вивантаження, зобов'язанi повшстю вивантажити вантаж iз вагону та очистити його. В залежност вщ того, як залiзниця та вантажоодержувач виконують сво! взаемнi обов'язки, можна видшити три варiанти розрахунку колшного розвитку вантажних станцiй, якi спецiалiзуються на навантаженнi цементу (обслуговуваннi цементних заводiв). Граф розрахунку колiйного розвитку вантажних станцш, якi спецiалiзуються на навантаженш цементу наведено на рисунку 2.
1. Без очищення. Якщо на станцiю на замовлення вантажовщправника (цементного заводу) прибувають повнiстю вивантаженi вагони-цементовози, якi не потребують додаткового очищення, колiйний розвиток таких станцш складаеться з приймальних колiй (тп), сортувально-вщправних (тс_в) та додаткових колш (тдод).
Число приймальних колш (тп) залежить вiд:
- розрахункового числа передач по прибуттю (маса передаточного по!зду);
- кiлькостi вагонiв в передачi;
- часу заняття приймально! коли при прийманнi передачi (час на виконання техшчного та комерцшного огляду, час на виконання безвщчепного ремонту вагонiв);
- часу очжування розформування (ступiнь завантаження маневрового локомотива по розформуванню-формуванню передачi);
- часу виконання постшних операцiй на коли (поточний ремонт, прибирання сшгу та шше).
Число сортувально-вiдправних колiй (тс_е) залежить вiд:
- часу очшування маневрового локомотива (стушнь завантаження маневрового локомотива);
- часу розформування передачi i збiрки вагонiв в подачi (число вiдчепiв в передачi, споЫб виконання маневрiв (осаджуванням чи поштовхами), час формування подачi (число вiдчепiв, з яких формуеться подача, число колш в сортувально-вщправному парку, число призначень в подач^ число вагошв в подачi));
- добового обсягу вагонопотоку;
- довжини сортувально-вщправних колiй;
- розрахункового числа передач по вщправленню (маса передаточного по!зду, кiлькостi вагонiв в передач^;
- часу заняття коли при вщправленш ( тривалiсть операцш по обробцi передачi в сортувально-вщправному парку, середнiй час очiкування вщправлення передачi з вантажно! станци);
- часу очжування по!зного локомотива.
До додаткових колш (тдод) вщносяться виставочнi, з'еднувальнi та ходовi коли, число яких на станци залежить вiд:
- кiлькостi локомотивiв на станци;
- типу i схеми станци.
2. Очищення на станци. Якщо на станцiю прибувають шд навантаження не повнiстю вивантаженi або неочищеш вагони, тодi потрiбно видшити окремi коли для очищення таких вагошв. Колiйний розвиток таких станцш буде складатися з: приймально-вiдправних колш (тп_в), сортувальних (тсорт), додаткових (тдод) та колiй для очищення
(т )
V очист / '
Число приймально-вiдправних колш (тп_в) залежить вщ:
- розрахункового числа передач по прибутл-вщправленш та кiлькостi вагонiв в них;
- середнього часу заняття приймально-вщправно! коли при прийманш та вщправленш передачi (час на виконання техшчного та комерцiйного огляду, час на виконання безвщчепного ремонту вагошв);
- часу очжування розформування (стушнь завантаження маневрового локомотива по розформуванню-формуванню передач^;
- часу виконання постшних операцiй на колil (поточний ремонт, прибирання сшгу та iнше);
- часу очжування по!зного локомотива.
Число сортувальних колш (тс) залежить вщ:
- часу очшування маневрового локомотива (ступiнь завантаження маневрового локомотива);
- часу розформування передачi i збiрки вагонiв в подачi (число вщчешв в передачi, спосiб виконання маневрiв (осаджуванням чи поштовхами), час формування подачi (число вiдчепiв, з яких формуеться подача, число колш в сортувально-вщправному парку, число призначень в подач^ число вагошв в подач^);
- добового обсягу вагонопотоку;
- довжини сортувальних колш.
Число колш, необхiдних для очищення вагошв (ттист) залежить вщ:
- кiлькостi вагонiв, якi потребують очищення;
- мюткоси фронту очищення;
- часу заняття коли групою вагошв тд очищенням;
- довжини сортувально! коли.
Число додаткових колш (тдод) на станци залежить вiд:
- кiлькостi локомотивiв на станци;
- типу i схеми станци.
3. Повернення на станцiю вiдправлення. Якщо залiзниця не забезпечуе прибуття на станцiю повшстю очищених вагонiв, а топографiчнi умови не дозволяють видiлити окремi коли для очищення, то на станци у сортувальному парку видшяють спещальш коли для повернення неочищених вагошв на станцш вiдправлення. Колiйний розвиток таких станцш складаеться з приймальних колш (тп),
сортувально-вщправних (тс-в) та додаткових колш (тдод).
Число приймальних колш (тп) залежить вщ:
- розрахункового числа передач по прибуттю (маса передаточного по!зду);
- кiлькостi вагонiв в передачу
- часу заняття приймально! коли при прийманнi передачi (час на виконання техшчного i комерцшного огляду та на виконання безвщчепного ремонту вагонiв);
- часу очжування розформування (ступiнь завантаження маневрового локомотива по розформуванню-формуванню передач^;
- часу виконання постшних операцiй на коли (поточний ремонт, прибирання сшгу та шше).
Число сортувально-вiдправних колiй (тс-в) залежить вiд:
- кшькос^ вагонiв, що пiдлягають поверненню на станцш вщправлення;
- часу очшування маневрового локомотива (ступiнь завантаження маневрового локомотива);
- часу розформування передачi i збiрки вагонiв в подачi (число вщчешв в передачi, спосiб виконання маневрiв (осаджуванням чи поштовхами), час формування подачi (число вiдчепiв, з яких формуеться подача, число колш в сортувально-вщправному парку, число призначень в подач^ число вагошв в подач^);
- добового обсягу вагонопотоку;
- довжини сортувально-вщправних колш;
- розрахункового числа передач по вщправленш (маса передаточного по1зду, кiлькостi вагошв в передачi);
- часу заняття коли при вiдправленнi (тривалiсть операцш по обробцi передачi в сортувально-вщправному парку, середнiй час очiкування вщправлення передачi з вантажно! станци);
- часу очжування полного локомотива.
Число додаткових колш (тдод) на станци залежить вiд:
- кшькосл локомотивiв на станци;
- типу i схеми станци.
Оптимальним варiантом колiйного розвитку вантажних станцш, якi спецiалiзуються на навантаженнi цементу е колiйний розвиток з мшмальним числом приймальних, приймально-вiдправних, сортувальних, сортувально-вщправних колiй та вiдсутнiстю додаткових колш.
Тобто:
тп
т
сорт
тт , тдод ^ О
Кожен iз запропонованих варiантiв розрахунку колшного розвитку спецiалiзованих вантажних станцiй в певнш ситуаци мае сво! переваги та недолжи.
Так при першому варiантi - без очищення вагошв на станци, колшний розвиток мшмальний, адже складаеться лише з приймальних колш (тп), сортувально-вiдправних (тс_в) та додаткових колiй (тдод). Але це можливо при умовi забезпечення залiзницею подавання повшстю вивантажених та придатних для навантаження вагонiв-цементовозiв.
При другому варiантi - очищення на станци, о^м приймально-вiдправних (тп_в), сортувальних (тсорт) та додаткових (тдод) колiй на
станци видшяються ще i коли для очищення вагонiв-цементовозiв (точист). Таким чином, залiзниця надасть шдприемству очищенi на станци вагони i виконае сво! обов'язки. Проте, при цьому значно зростають витрати на будiвництво та утримання коли для очищення вагонiв-цементовозiв, а також на встановлення та утримання пристро1в для очищення вагошв вщ залишюв цементу. Цей варiант розглядаеться тод^ коли вантажоодержувач не мае спещальних пристро1в щоб повнiстю вивантажити вагон i йому вигiднiше заплатити штраф.
Третш варiант розрахунку колiйного розвитку спецiалiзованих вантажних станцiй можливо застосовувати, коли на станцш на замовлення
т
п-в
тс-в
вантажовласника прибувають непридатш пiд навантаження вагони, а станщя не мае змоги очистити !х. В такому випадку на станцп виникае потреба у видшенш окремих спецiальних колiй для повернення таких вагошв на станцш вiдправлення. Це викликае потребу у додаткових витратах на будiвництво та утримання таких колiй. Цей варiант дае змогу залiзницi отримати додатковi доходи у виглядi штрафiв за здавання неочищених рухомого складу вантажоодержувачами та за порожнш проб^ цих вагошв на станцш вивантаження для очищення. Проте в цьому випадку заизниця зазнае i матерiальних втрат, пов'язаних iз збiльшенням часу об^у вагонiв, нестачею порожнiх вагонiв-цементовозiв ^ як наслiдок, необхiднiстю збiльшити потрiбний парк вагонiв-цементовозiв.
Висновки. Зi зростанням темшв розвитку промисловостi, збiльшуються темпи будiвництва, i як наслiдок - збшьшуються обсяги перевезення масових будiвельних вантажiв, тому особливого значення набувае облаштування спецiалiзованих вантажних станцiй. Цемент е одним з найважливших сипучих вантажiв, який потребуе особливих умов збер^ання та транспортування. З наведеного вище можна зробити висновок, що найбшьш оптимальним варiантом колiйного розвитку вантажних станцш, як спецiалiзуються на навантаженш цементу е варiант колшного розвитку без очищення вагонiв на станцй. Такий варiант забезпечуе потрiбне мiнiмальне число приймальних, сортувально-вщправних та додаткових колiй, а також мшмальш капiтальнi вкладення в будiвництво станци, експлуатацiю та утримання колшного господарства. Крiм того - цей варiант е рацiональним з точки зору збереження екологй, оскiльки при очищеннi вагонiв на станцп, необхщт додатковi площi для збереження залишюв цементу, якi е будiвельним см^ям i потребують уташзаци, наприклад, можуть використовуватися для первинно! засипки на дорогах.
Список лтератури
1. Чеклов В. Ф., Похилко С. П., Ашщенко О. О. Анал1з процесу вивантаження цементу з вагошв. Зб1рник наукових праць - Донецьк: Дон1ЗТ, 2007. - Випуск №10. -С. 51-61.
2. Статут зал1зниць Украши. - К.: Транспорт Украши, 1998.
3. Железнодорожные станции и узлы: Учебник для вузов ж-д. трансп. / В.Г. Шубко, Н.В. Правдин - М.: УМК МПС России, 2002. - С. 178-184.
4. Железнодорожные станции и узлы / Под ред. Акулиничева В. М. - М.: Транспорт,
1992.
5. http://ovts.sibsutis.ru
6. http://www.pgups.ru
