CC BY
36
рюд замши конкретного виробу новим з урахуванням як власних можливос-тей, так i можливостей фiрм-конкурентiв, якi випускають аналогiчнi товари.
5. Iнфляцiйний ризик. Полягае у зростаннi цiн, знецшенш грошей. Вiн iстотно може змшити ефективнiсть проекту. Вiдповiдно ефект з урахуванням шфляци пропонуемо обчислювати за формулою
tK Et
nRU = 1--— , (7)
t=1 (1 + Et + 6t )t
де: Et - розрахунковий ефект у t-му роцi без урахування шфляци, грн; 0t - ко-ефiцiент (темпи) шфляци у t-му рощ, в.о., який визначають на основi статис-тичних, прогнозних розрахунюв, експертних оцiнок; tK - кшцевий рiк розра-хунку.
Здшснивши оцiнку можливих наслiдкiв ризикiв, доцшьно розробити систему управлiння ними. Метою тако! системи е зменшення або усунення негативних наслщюв ризикiв. Система повинна охоплювати виявлення окре-мих ризиюв шляхом аналiзу проектiв i полiпшення !х кошторисiв, коригуван-ня величини попередньо встановлених параметрiв тощо. 1з свггово! практики вiдомий метод розподшу ризику шляхом укладення субконтракт з iншими фiрмами, страхування ризиюв. Ще один спосiб полягае у резервуванш коштiв i плануваннi спещальних режимiв при надзвичайних обставинах. Вщсоток вiдповiдного резерву визначають на основi досвiду.
Враховуючи сказанi вище рекомендаций а зокрема методику визначен-ня величини втрат вiд впливу конкретних видiв фiнансово-економiчних ризи-кiв на результати розроблення i впровадження нововведень, суб'ектам шнова-цшно! дiяльностi буде простше запровадити у виробництво нову шнова-цiйну продукцiю, отримуючи при цьому надприбутки.
Лггература
1. Наукова та шновацшна д1яльн1сть в Укра!ш // Статистичний зб1рник. - К.: Дер-жкомстат Украши, 2008. - 244 с.
2. Гальчинський А., Геець В., Семиноженко В. 1нновацшна стратегия украшських реформ. - К. : Знания Украши, 2002. - 336 с.
3. ¡нновацшний розвиток економ1ки: модель, система управлшня, державна пол1тика / за ред. Федулово!. - К. : Вид-во "Основа", 2005. - 552 с.
4. П. Ковалишин. Загальш особливосп та тенденци розвитку венчурного швестування у США // Економют. - 2004. - № 10. - С. 56-58.
5. Armstrong N., Taylor J. Regional Economic and Polici. - L. Harvester Wheatsheaf, 1993. - P. 397.
УДК 657.(075.8) Асист О.В. Бондаренко - НЛТУ Украти, м. nwie
Ц1ЛЬОВ1 СПРЯМУВАННЯ АУДИТУ Д1ЯЛЬНОСТ1 СТРАХОВИХ КОМПАН1Й В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ11 СТРАХОВОГО
РИНКУ
Окреслено проблемы питання аудиту в галузi страхування та визначено його прiоритети пiд час перевiрки страхово! оргашзаци. Сформовано напрямки досль дження цiльових спрямувань аудиту дiяльностi страхових компаиiй.
Ключов1 слова: аудит, страховик, завдання аудиту, напрямки аудиторсько! дь яльностi.
Assist. O.V. Bondarenko - NUFWT of Ukraine, L'viv
Having a special purpose directions of audit of activity of insurance companies are in the conditions of transformation of insurance market
Outlined problem questions of audit are in industries of insurance and certainly foreground jobs an audit at verification of insurance organization. Directions of research the having a special purpose directions of audit of activity of insurance companies are formed.
Keywords: audit, insurer, task audit directions, of public accountant activity.
Важливим для усшшно! д1яльносл страхово! оргашзаци е не тшьки злагоджена робота облжового апарату та ч^юсть у побудов1 цшеспрямовано-го облжового процесу, але й здшснення зовшшнього та внутршнього аудиту.
Вщповщно до м1жнародних стандарт аудиту (МСА), аудит потр1бен для того, щоби аргументувати достов1рн1сть фшансово! звггност [7, с. 20].
Значний внесок у розвиток аудиторсько! д1яльност1 зробили укра!нсь-Ki вчеш й практики, зокрема: М.Т. Бшуха, О.С. Бородкш, Ф.Ф. Бутинець, Б.1. Валуев, В.В. Головач, 3. В. Гуцайлюк, Г.М. Давидов, Н.1. Дорош, А.Г. За-городнш, А.Д. Заруба, С.Я. Зубiлевич, Я.М. Крамаровський, О.1. Кiреев,
A.М. Кузьмшський, М.В. Кужельний, Л.П. Кулаковська, Г.О. Партин, О.А. Петрик, К.1. Редченко, О.Ю. Редько, В.С. Рудницький, B^. Савченко,
B.В. Сопко та ш. [3-6].
У наукових публiкацiях придшено достатньо уваги висвiтленню: проблем розвитку аудиту в Украшц об'ектам аудиторсько! дiяльностi; оргаш-зацiйним особливостям аудиту; методищ аудитування в розрiзi об'еклв обль кового процесу; нормативно-правовому полю аудиторських перевiрок.
Проте особливостей аудиту страхово! оргашзаци практично не висвгглено.
Потреба дослiдження аудиту страховикiв зумовлена вщсутшстю гли-боких теоретичних розробок у створенш нацюнально! моделi аудиту страхового бiзнесу та практичних рекомендацш щодо оргашзаци й ведення ауди-торського контролю в страховш оргашзаци.
Нормативно-правовi акти, якi стосуються аудиторсько!' перевiрки страховикiв, потребують ретельного перегляду, змш, доповнень [9].
В Укра!ш, зазвичай, копiюють мiжнароднi стандарти з бухгалтерсько-го облжу та аудиту, не враховуючи при цьому позитивних втизняних досяг-нень у цш сферi [7].
До проблемних питань аудиту в галузi страхового бiзнесу належать:
• брак наукових розробок з методологи, методики та оргашзаци аудиту;
• вщсуттсть методичних розробок з практики аудитування i надання аудиторських послуг;
• брак висококвал1ф1кованих аудиторських кадр1в;
• вщсуттсть типових форм докуменпв з аудиту;
• неналежне забезпечення методичними рекомендациями з питань комп'ютери-
заци аудиту.
Основною передумовою аудиту е взаемна зацiкавленiсть страхово! ор-ганiзацii в особi його власниюв (акцiонерiв) та власне аудитора в забезпечен-нi реальностi й достовiрностi облiку та звiтностi.
В Укра!ш аудит е обов'язковим для перевiрки фiнансового стану страхово! оргашзаци [1].
Усе, що робить аудитор у процес перевiрки, спрямовано, насамперед, на досягнення основно! мети - сформувати думку про перевiренi факти, тоб-то з'ясувати, якою мiрою вони вiдповiдають критерiям i стандартам.
Цi вимоги повиннi бути визначеш чiтко та ясно. Так, наприклад, кри-терiями щодо перевiрки твердження про податки е закони про податки, а та-кож правила i положення, що стосуються конкретного оподаткування [7].
Враховуючи особливост дiяльностi страхових компанiй, ведення бухгалтерского облiку та податково! звггност доцiльно сформувати цшеспрямо-ванiсть аудиторсько! дiяльностi у сферi страхування за такими напрямками:
1. Консультацп з питань обл1ку, оподаткування страхово! д1яльносп.
2. Види перев1рок страхово! оргашзаци.
3. Анал1з показниюв д1яльност1 страхово! оргашзаци.
4. Особливост ведення обл1ку { складання зв^ност страховика.
Таке розмежування напрямюв аудиторсько! дiяльностi у страховш оргашзаци дасть змогу ютотно шдвищити ефективнiсть надання аудиторських послуг. Дослщницький результат щодо деталiзацii напрямкiв аудиторсько! дь яльностi у страховш оргашзаци подано у таблищ.
Варто зазначити, що напрямки аудиторсько! дiяльностi базуються на принципах та вимогах аудиту страхово! оргашзаци [6].
Теорiя та практика аудиторських перевiрок, зпдно з вимогами чинних нормативiв аудиту, видiляе органiзацiю шдготовки аудитора чи групи ауди-торiв до перевiрки, планування аудиторського процесу, правильне складання i виконання програми аудиту, звiтування перед клiентом.
Вщповщно до складено! програми потрiбно оргашзувати й забезпечи-ти належне виконання перевiрки та довести аудиторський процес до стади розрахункiв з кшентом. Тому аудиторськi перевiрки варто оргашзовувати, дотримуючись установлених норм, принципiв оргашзаци аудиту.
Чинш нормативи аудиту не розкривають положень щодо принцитв його оргашзаци. В науковш лiтературi принципи оргашзаци аудиту хоча й систематизовано, але не мае однозначного !х тлумачення.
Як показують нашi дослщження, такi принципи, як спецiалiзацiя i ко-оперування, пропорцiйнiсть, паралельнiсть, прямоточшсть, безперервнiсть, ритмiчнiсть недостатнi для оптимiзацii контрольно-аудиторського процесу.
Пiд поняттям принципу оргашзаци аудиту доцшьно розумiти основш керiвнi правила взаемодii аудиторiв з кшентом, мiж собою, використання за-собiв iнформацii пiд час отримання й опрацювання отримано! вiд замовника шформаци стосовно об'екта контролю протягом часу виконання аудиторських перевiрок i надання аудиторських послуг та складання зв^них документiв.
Рис. 1. Цглеспрямоватсть аудиторськт д'шлыюсппу ctpepi страхования
До принцишв оргашзаци аудиту в страховш оргашзаци пропонуемо вщносити таю: цшстсть контролю об'екта, всебiчнiсть контролю об'екта, структурна шдпорядковашсть, вiдповiднiсть, гнучкiсть й динамiчнiсть перед-бачень, адаптивнiсть, прямоточнiсть, безперервшсть, вибiрковiсть контролю, спецiалiзацii й коопераци, пропорцiйнiсть.
Поряд iз проаналiзованими положеннями з аудиту, в л^ературних джерелах висв^лено питання аудиторського ризику, його дослщження, ощ-нок, оптимiзацii [2, 4]. Тому закономiрно запропоновано принцип дослщжен-ня й оптимiзацii аудиторського ризику.
Нашi дослiдження показали, що дотримання таких принцишв, як i орiентацiя на iншi, а також власш принципи аудиторiв, дасть змогу !м раць онально органiзувати процес перевiрки, правильно розподiлити iнформацiйнi масиви й операци з ними серед члешв груп, витрати часу на !хне опрацюван-ня, спрямувати аудиторський процес у русло якомога ефективного формуван-ня доказiв для складання аудиторського висновку.
Поряд iз значенням принципiв потрiбно обгрунтувати вимоги до оргашзаци аудиту страхово! оргашзаци. Аудит доцшьно оргашзувати у такий спосiб i з залученням таких за компетентнютю спецiалiстiв, щоби зроблеш висновки за матерiалами надано! кшентом iнформацii об'ективно i адекватно вщображували оцiнку всiх аспектiв дiяльностi суб'екта перевiрки. Причому адекватнiсть повинна повнютю вiдповiдати перевiренiй фiнансовiй шформаци, а фiнансова звiтнiсть - адекватно вщображувати усi аспекти дiяльностi суб'екта.
Оцшюючи вимоги до органiзацii аудиту в страховш оргашзаци, а саме забезпечення перевiрки шформацшними матерiалами, як об'ективно вщобра-жують стан справ на об'екл контролю, зазначимо що перевiрка мае бути ор-гашзована вiдповiдно до вимог повноти обстежувано! iнформацii.
Теорiя i практика аудитування у страховиюв засвiдчуе, що для того щоб мати об'ективну думку, аудитор повинен одержати обгрунтовану гарантш того, що iнформацiя у бухгалтерськш документацii та iнших джерелах даних дос-товiрна й достатня. Тому одшею з вимог до оргашзаци аудиту е забезпечення отримання у мммальних обсягах, проте об'ективно! та достовiрноi iнформацii, яко! достатньо для виконання програми аудиту.
Це допомагае аудитору виршити, чи правильно таку шформацш вщ-творено у облжу та звiтностi. Отже, вимогою до оргашзаци аудиту е залучен-ня компетентних фахiвцiв у галузi страхування.
Оскiльки самi користувачi аудиторських висновюв, особливо третi сторони, не мають спещальних знань для обробки та оцшки цiеi iнформацii, а також не мають доступу до джерел шформаци, то саме це зумовлюе !х потребу в оргашзаци вщповщних обстежень i складанш висновюв квалiфiковани-ми фахiвцями. Користувачi зацiкавленi у тому, щоби висновок був об'ектив-ним. Тому незалежне аудитування е обов'язковою умовою й одшею з вщмшностей узагальнення аудиторсько! шформаци.
Правильно оргашзована аудиторська перевiрка страховика, !! об'ективнi висновки з оцшки надано! фiнансовоi iнформацii не звшьняе керiв-ництво компанii вщ вiдповiдальностi за виявленi у подальшому порушення
законодавства. Нашi дослiдження показали, що пiд час складання аудиторсь-кого висновку важливо врахувати вимоги Положень (стандартiв) бухгалтерского облiку щодо регламентацп порядку шдготовки та подання фшансо-во! звiтностi.
Таким чином, можна зробити висновок, що основними завданнями аудиту страхово! оргашзаци е:
1. Збирання вихщно! шформацп про 11 фшансову дiяльнiсть;
2. Розроблення типового плану та програми аудиту;
3. Складання теспв системи внутршнього контролю й ощнка його ефективностi;
4. Вивчення статуту, установчих докуменлв та шшо! шформацп, що окреслюе правове поле дiяльностi страховика та ознайомлення з його бiзне-сом i системою управлшня;
5. Складання робочих докуменлв аудитора;
6. Перевiрка достовiрностi облшу i звiтностi та 1х вщповщносп чинному законодавству: повноти вiдображення операцш з страхування та перестрахуван-ня в облшу i звiтностi; правильност створення та використання страхових ре-зервiв; правильностi розрахункiв з дебггорами i кредиторами, постачальниками i покупцями, з бюджетом i позабюджетними фондами; правильност кореспон-денци рахунюв; повноти та своечасност виплати страхового вщшкодування;
7. Аналiз фiнансового стану страхово! компани, його платоспромож-ностi та лжвщностц
8. Оцiнка майна страховика у зв'язку з його приватизащею, банкрутством;
9. Виявлення та запоб^ання (профiлактика) порушень (перекручень) у господарсько-фшансовш дiяльностi страхово1 компани;
10. Надання консультацшних послуг з питань облжу, аналiзу, права, менеджменту, маркетингу, фшанЫв;
11. Незалежна експертиза фшансово1 звггностц
12. Захист фiнансових iнтересiв киента;
13. Формування висновкiв про достовiрнiсть фшансово1 звiтностi;
14. Розроблення пропозицш щодо виправлення виявлених недолiкiв i перспективи розвитку страхово1 компани.
Практика доводить, що внутршнш аудит страхових оргашзацш i його результати вкрай потрiбнi для зовнiшнього аудиту.
На пiдставi сказаного вище можна визначитися з категорiями "предмет аудиту", "об'екти аудиту". Предметом аудиту у страховому бiзнесi е стан економiчних, органiзацiйних, iнформацiйних та iнших характеристик системи, що перебувае у сферi аудиторсько1 оцiнки. Предмет аудиту характеризуемся його об'ектами. Тобто термш "об'ект аудиту" можна трактувати як елемент предмету аудиту, на який спрямована дiя аудитора.
Шд об'ектами аудиторсько1 дiяльностi у галузi страхування треба ро-зумiти окремi або взаемопов'язанi економiчнi, органiзацiйнi, шформацшш та iншi аспекти функцiонування системи, що вивчаеться, стан яких може бути ощнений кшьюсно або яюсно.
Отже, нашi дослщження показали, що доцшьно видшити такi об'екти аудиту страхово! дiяльностi: формування засобiв статутного капiталу; вщпо-вiднiсть дiяльностi страхово! органiзацi!' законодавству Укра!ни; лiквiднiсть i прибутковiсть страховика; формування та використання страхових резервiв; система бухгалтерського облiку; обсяг страхового вщшкодування; оподаткування доходу страховика; затрати на ведення страхово! справи; сукупшсть договорiв страхування та перестрахування; аудиторський супровщ, методична i консультацiйна пiдтримка.
Таким чином, можна зробити висновок, що об'екти аудиту рiзноманiт-m й багатограннi, а тому перерахувати !х усiх важко та й недоцшьно. Однак узагальненим об'ектом аудиту е документально обгрунтоваш данi про наяв-нiсть засобiв страховика i джерел !х формування та використання.
Теорiя i практика аудиту показують, що чим повшше враховано вплив середовища на об'ект перевiрки, тим точнiшими будуть результати аудиторського контролю [5, 6].
Щодо належност об'еклв до рiзних видiв аудиту видiляють об'екти внутршнього та зовнiшнього аудиту.
Метою Мiжнародного стандарту аудиту (МСА) № 610 "Розгляд робо-ти внутрiшнього аудиту" е встановлення положень i надання рекомендацш зовнiшнiм аудиторам пiд час розгляду роботи внутрiшнього аудиту. Проце-дури, передбаченi в цьому МСА, застосовують лише до тих видiв дiяльностi внутрiшньо! аудиторсько! перевiрки, як е релевантними аудиторськiй пере-вiрцi фiнансових звiтiв [7].
Ощнюючи обсяг i мету внутрiшнього аудиту, який змiнюються залежно вiд розмiру, структури страховика, вимог до його управлшського персоналу, варто зазначити, що внутршнш аудит страхово! органiзацi! складаеться з таких елементiв: огляд системи бухгалтерського облшу та внутрiшнього контролю; перевiрка фiнансово! i господарсько! шформаци; перевiрка економiчностi та продуктивностi дiяльностi; перевiрка дотримання законiв, нормативних акпв та iнших зовнiшнiх вимог, полггики, директив управлiнського персоналу.
Це дасть змогу здшснити порiвняльну характеристику внутршнього та зовнiшнього аудиту страхово! оргашзаци в розрiзi елементiв. Якщо до функцш внутрiшнього аудиту входять перевiрка, оцiнювання та монiторинг вiдповiдностi й функцюнування системи бухгалтерського облiку та внут-рiшнього контролю, то зовшшнш аудитор повинен розглянути дiяльнiсть внутршнього аудиту (якщо такий е) та його вплив на процедури зовшшнього аудиту, отримати достатне розумшня функцюнування внутршнього аудиту, що допоможе йому у плануванш аудиту й розробленш ефективного аудиторського пiдходу у галузi страхування.
Варто зазначити, що якщо зовшшнш аудитор мае намiр використову-вати конкретну роботу внутршнього аудиту, йому слiд оцiнити й перевiрити цю роботу для шдтвердження !! вiдповiдностi сво!м цiлям. Результати досль дження представлено в таблищ.
Табл. Порьвняльна характеристика внутрШнього та зовшшнъого _аудиту страховика_
Елементи Виутрiшиiй аудит Зовтштй аудит
Об'ект Визначаеться кер1вництвом. Операци надходження страхових платеж1в, створення страхових платеж1в стан обл1ку й виутрiшиього контролю пере- в1ряються на ввдповвдтсть встановлено! облшово! пол1ти-ки та загальним методичним положенням Визначаеться статусом. Перевь ряють стан обл1ку та фшансово! зв1тност1, р1вень внутршнього контролю, ефективтсть використання ресурс1в з метою визначення масштабу зовтшнього аудиту i р1вня дов1ри до даних облшу та зв1тност1 ктенпв
Квал1ф1кащя Визначаеться ршенням управ-лшсько! структури. Мае мен-ший ступшь незалежносп та нижчий професшний р1вень Строго визначаеться, особливо для члетв професшних асощацш. Мае ступшь незалежносп
Методи Використат методи мають багато схожост1, особливо у плат аналь зу систем внутр1шнього контролю та застосування виб1ркових пере-в1рок тд час аудиторського тестування. Р1зниця - у детальносп та точност перев1рок
Основне завдання Задоволення потреб адмшс-трацп в рамках системи управ-лшня страхово! компани Задоволення потреб кл1ента, "трет1х ос1б" - акщонер1в, швестор1в, банив, оргатв влади тощо
Мета Визначаеться кер1вництвом або за планом Перев1рка законност облшових опе-рацш, достов1рност1 бухгалтерсько! зв1тност1 та вадповадносп й нормативам. Походить 1з законоположень, штерпретацш судових шстанцш, а також зовтштх потреб
Зв1ттсть Перед кер1вництвом Перед сторонтми групами або перед кер1вництвом оргатзацп. Може бути подана як додаткова послуга
Поняття аудиту Це елемент управлшського контролю, тобто внутршньо-господарський контроль за за-контстю формування витрат, наявтстю ввдхилень ввд нор-мативних, забезпечення шфор- мащею вс1х управлшських служб для вжиття заход1в щодо полшшення роботи Це незалежний аудит страхово! ф1рми, яку перев1ряють. Цей вид аудиту е обов'язковим. Вш передбачений Законом Украши "Про аудиторську д1яльтсть"
Суб'ект здшснення Здшснюють спещалшти облшу, анал1зу та контролю, як працюють в галуз1 страхування Здшснюють незалежт спещалшти, що мають сертифшат на догов1ртй основ1
О^м зазначених вище, юнують й iншi проблеми аудиту дiяльностi страхових органiзацiй, зокрема потрiбно визначити та дослiдити:
1. Прюритетш напрямки вдосконалення методики i органiзацii аудиту дiяльностi страхово! компани;
2. Особливост аудиту податкових зобов'язань страховика;
3. Вдосконалення методики аудитування страховика iз застосуванням комп'ютерних технологш.
Отже, на основi сказаного вище можна зробити таю висновки, щодо цшьо-вих напрямюв оргашзаци облiкових процесiв i аудиту страхових органiзацiй:
1. Доцiльно сформувати цшеспрямовашсть аудиторсько! дiяльностi в сферi страхування за такими напрямками: консультаци з питань облiку, оподаткування та iншi види послуг, види перевiрок страхово! компанi!, аналiз показниюв дiяльностi страхово! органiзацi!, особливостi ведення облжу i складання звiтностi;
2. Окреслити прюритетшсть основних завдань внутршнього та зов-нiшнього аудиту страхово! оргашзаци.
Лггература
1. Закон УкраТни "Про внесення змш до Закону Укра!ни "Про аудиторську д1яльнють" ввд 06.07.2005 р. № 2738-IV.
2. Закон УкраТни "Про внесення змш в Закон Укра!ни "Про страхування" вщ 07.01.2001 р. № 86/-ВР.
3. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит : навч. поабник. - 3-е вид. - К. : Знання, 2007. - 443 с.
4. Дмитренко I. Аудиторський ризик: тдходи до оцшки // Бухгалтерський облш i аудит. - 2003. - № 8. - С. 38-42.
5. Дорош H.I. Аудит: методология i оргашзащя. - К., 2001. - 402 с.
6. Гарматш Т.О. Облш та аудит в страхових компашях : навч. поабник [для студ. вищ. навч. закл.]. - Тернотль : ТАНГ, 2004. - 182 с
7. Мiжнароднi стандарти аудиту, надання впевненосп та етики / пер. з англ. О.В. Се-лезньова, О.Л. Ольховшово!, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юркiвсько!, С.О. Кул1кова. - К : ТОВ "1АМЦ АУ "СТАТУС", 2004. - 1028 с.
8. Страхування : пщручник / за ред. С.С. Осадець. - К. : КНЕУ, 2003. - 528 с.
9. Страхування в УкраТнi : зб. нормат. мат. - К. : 2005. - 368 с.
