CC BY
46
УДК 377.112.4.001+371.13
Н. Л. СЕНЬОВСЬКА
ТРЕН1НГ ЯК ФОРМА П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО ПРОФЕСIЙНОÏ САМОРЕГУЛЯЦП
Сформульовано визначення, описано суть та структуру феномена профестног саморегуляцп вчителя в особистiсному аспектi (чотири основн компоненти, ïx домтантт функцп, три piem сформованостi). Обгрунтовано використання у навчальному процеЫ педагогiчниx ВНЗ елементiв соцiально-псиxологiчного трентгу як форми тдготовки майбуттх учителiв до пpофесiйноï саморегуляцп. Конкретизовано основш складовi взаемодп викладача та студентiв (застосування методiв дискусй та дидактичноï гри, елементiв саморефлексп, самотзнання та психокорекцп).
Ключовi слова: профеЫйна саморегулящя вчителя, третнг.
Н. Л. СЕНЬОВСКАЯ
ТРЕНИНГ КАК ФОРМА ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ САМОРЕГУЛЯЦИИ
Дано определение, описана суть и структура феномена профессиональной саморегуляции учителя в личностном аспекте (четыре основные компонента, доминантные функции, три уровня сформированности). Обоснованно использование в учебном процессе педагогических вузов элементов социально-психологического тренинга как формы подготовки будущих учителей к профессиональной саморегуляции. Конкретизированы основные составляющие взаимодействия преподавателя и студентов (применение методов дискуссии и дидактичной игры, элементов саморефлексии, самопознания, и психокорекции).
Ключевые слова: профессиональная саморегуляция учителя, тренинг.
N. L. SENIOVSKA
TRAINING AS A FORM OF PREPARATION OF FUTURE TEACHERS TO PROFESSIONAL SELF-REGULATION
The definition of the phenomenon of professional self-regulation of a teacher is formulated, essence and structure of it is described in a personal aspect (four basic components, their dominant functions, three levels of formed). The usage of the social psychological training elements as a form of preparation of future teachers for the professional self-regulation in the educational process of higher pedagogical educational establishments is grounded. The basic aspects of co-operation of a teacher and students are specified (application of methods of discussion and didactics game, elements of self-reflection, self-knowledge, and psycho correction).
Keywords: professional self-regulation of teaches, training
На сучасному етат розвитку pi3rnx напрямюв i галузей психолого-педагопчних наук все чиюше спостертаеться тенденщя дослщжувати людину (дитину, тдлита, дорослого) в ïï справжшх суб'ектних якостях, вивчати можливосп, процеси й умови саморозвитку i саморозкриття людини на рiзних ршнях ïï суб'ектного буття, обгрунтовувати мехатзми творчоï' оргатзаци.
Яюсть процесш саморегуляцп визначае устштсть, надшшсть, продуктившсть будь-якого виду даяльносп людини. Тому в контекст! суб'ектного буття особистосп проблема усвщомлежл регуляци довшьнш цшеспрямоважл активноста займае одне iз центральних мiсць. Особистюна саморегуляция визначае особливоста адаптаци, своерадтсть функцюнального стану та працездатносп, специфшу формування свiтогляду, стосункiв, вiдображення вищеназваного у дях.
Звичайно, фахова дiяльнiсть педагога потребуе особливого самоуправлiння, прийняття оптимальних професiйних рiшень, а головне - дае можливють учителю внутршньо розвиватися, займатися самопiзнанням i гармошзувати стосунки з людьми. Для цього необхiднi навички саморегуляцiï, опора на власний досввд. У зв'язку з цим доцшьно говорити про професшну особистiсну саморегуляцш педагога.
Вapто зayвaжити, що часто дослвдники визначали пpофесiйнy сaмоpегyляцiю вчителя (ПСРВ) як емоцiйнy чи емоцiйно-фiзичнy (G. Асмаковець [1], G. Деpябiнa [б], А. Гpойсмaн [4; S] Л. Роговик [9] та ш.). Вчеш пpопонyвaли впpaви та тpенiнги для pегyляцiï псиxiчниx стaнiв, y якж викоpистовyються м'язова pелaксaцiя, piзнi теxнiки диxaния та фоpмyвaния навичок констpyктивного спiлкyвaния i впевнено1' поведшки. Однак, ПСРВ не обмежyeться вмшнями yпpaвляти системами оpгaнiзмy за допомогою активна вольовиx пpоцесiв, не вичеpпyeться aнaлiзом емоцiй, почyттiв та афекпв. Вона мiстить i суто штелектуальш дiï (пpийияття piшень y звичн^ та нестaндapтниx yмовax), i моpaльнi вчинки. Кpiм того, як вказуе G. Асмаковець, пpофесiйний pозвиток неpозpивно пов'язаний iз особистiсним [1, с. 12]. Фоpмyвaння навичок сaмопiзнaния, сaмоpозyмiння, pефлексiï, змiни ставлення до себе та довколишнix (тобто особист1сно1' сaмоpегyляцiï) спpияe ствоpеиню нового обpaзy Я. Сaмоpегyляцiя педагогично!' дальности зазначае В. Чайка, е цшсною iнтегpaльною xapaктеpистикою фанвця. Вона поеднуе в со61 необмдний обсяг псиxолого-педaгогiчниx знань, пеpеконaння i волю, «вiдобpaжae пpоцес забезпечення ефективноï взaeмодiï вчителя зi змютом i pезyльтaтaми влaсноï педaгогiчноï даяльносп, пpиведення свох^ можливостей вiдповiдно до ïï вимог» [12, с. 223]. Таким чином, ПСРВ можна визначити як iнтегpaтивнy особистюну пpофесiйнy xapaктеpистикy педагога, яка пеpедбaчae yсвiдомлення ним своïx дiй, почуттш, мотивш, свого становища та доцшьну видозмiнy влaсноï дальноси в1дпов1дно до вимог ситуаци.
Сaмоpегyляцiя - це складний меxaнiзм, що не може сфоpмyвaтися за коpоткий час. Для yспiшноï тдготовки мaйбyтнix yчителiв до ПСРВ необxiднa цiлеспpямовaнa спiльнa дiяльнiсть виклaдaчiв та студенпв. Оптимальною ïï фоpмою е тpенiнг.
Мета статп - обфунтувати викоpистaния y навчальному пpоцесi педaгогiчниx ВНЗ тpенiнгy як фоpми тдготовки мaйбyтнix yчителiв до пpофесiйноï сaмоpегyляцiï.
Тpенiнгом називають «будь-яку навчальну ^о^аму чи нaбip пpоцедyp, pозpоблениx для того, щоб y pезyльтaтi ïx здiйснения отpимaти к1нцевий пpодyкт y виглядi оpгaнiзмy, здатного до певноï' pеaкцiï' чи yчaстi y складнш дiяльностi, що потpебye певниx умшь» [2, с. 378]. Тpенiнги, на думку I. Вачкова [3, с. 1S-SS], Н. Хaзpaтовоï' [11, с. 27] та шшж науковщв, е одним iз ефективниx способш отримання особиспсного досвiдy, фоpмою активного навчання та сaмопiзнaння його учасник1в, а також виpоблення й удосконалення вм1нь спiлкyвaння та взаемодо. Вони щюводяться з метою полiпшення aдaптaцiï' мaйбyтнix учителш до фaxовоï' д1яльност1, для зняття повсякденноï' нaпpyги, попеpедження та в^шення конфл1кт1в, з якими стикаеться мaйбyтнiй фaxiвець. Це безпосеpедньо стосуеться соцiaльно-псиxологiчного тpенiнгy, п1д час якого «здшснюеться pозвиток теxнiки м1жосо6ист1сного стлкування людей» [S, с. 3бб].
Для устшного фоpмyвaния навичок та вмшь ПСРВ тpенiнг повинен оxоплювaти:
• емоцшний pозвиток мaйбyтнix yчителiв;
• фоpмyвaння потpеби в спiлкyвaннi з учнями й почуття сп1льност1 з ними;
• сaмоpозкpиття та самоактуал!защю студента як осо6истост1;
• виpоблення й зaкpiпления ефективниx фоpм aдaптивноï мiжособистiсноï поведiнки;
• 61льш активне включення мaйбyтнix педaгогiв y ^омадське життя й спонукання ïx до пpийняття на себе вiдповiдaльностi.
У ^yrnx тpенiнгy гpyповa та шдив!дуальна pоботa мае бути спpямовaнa на те, щоб допомогти майбуттм педагогам ^аще пiзнaти сaмиx себе, в^общ^и iндивiдyaльний стиль д1яльност1, навчитися pозyмiти колег, учн1в, ïxнix батьшв, ^авильно поводитися y ситyaцiяx м1жосо6ист1сного стлкування (тобто, мютити елементи сaмопiзнaния та псиxокоpекцiï). Так заняття дадуть можливють студентам усв1домити та pеaлiзyвaти свш потенцiaл осо6ист1сного й iнтелектyaльного pозвиткy, п1двищити piвень сaмосвiдомостi.
Доц1льно якнайш^ше застосовувати методи дискyсiï та дидaктичноï гpи - pольовоï (спpияe особиспсному зpостaнню, оpieнтye на сaмоpозвиток i самотзнання) i дiловоï (спpямовaнa на в^шення пpофесiйно-педaгогiчниx та нaвчaльниx завдань), анал!зу конкpетниx псиxолого-педaгогiчниx ситyaцiй (^о^аються на зaняттi, завжди сп1вв1дносяться з можливютю виxовного чи навчального впливу на учн1в), pозв'язaния педaгогiчниx задач, «мозковоï атаки», iгpового пpоектyвaния, pозбоpy iнцидентiв тощо. Вони 1м1тують pеaльнi ситуацп, як1 вимагають застосування ^офе^йн^ ум1нь, а також спpияють активнш спiвпpaцi викладача та стyдентiв, дають змогу вpaxyвaти зд16ност1 та потpеби остaннix, повн1стю
висловитися, виявити iндивiдуальнiсть, творче мислення, застосувати життевий досвiд, прийняти оптимальнi рiшення.
Ще одна особливють тренiнгових занять - це ввдсутшсть порад, настанов, заохочення, покарання i повчання. Отже, небезпека утиску пдносп людини зведена до мiнiмуму. Учасники мають можливiсть самостiйно зробити висновки про особистi причини власних труднощiв спiлкування, налагодження взаемин з шшими людьми, пiдготовки до майбутньо! фахово! дiяльностi, формування навичок та умшь ПСРВ.
Саморегуляцiя грунтуеться на процесах переробки шформаци, котрi вiдповiдають регуляторним функцiям планування, моделювання, програмування, ощнювання i корекци рiзних форм псимчно! активности Орiентуючись на дослiдження В. Бобрицько! [13], I. Зязюна та Г. Сагач [7], можна виокремити так1 методи та прийоми саморегуляци: самопрогнозування, самоаналiз, самооцiнка, самоконтроль, самокорекщя, релаксацiя, мовна розрядка, самопереконання, автотретнг, метод створення установки, самонаказ, вщключення, переключення, фiзичне навантаження. Таким чином, взаемодiя мiж викладачем та студентами у формi треншгу повинна допомагати остантм усвiдомлено та самоспйно почати застосовувати перераховат методи.
Упродовж треншгу викладач здiйснюе активний психолого-педагогiчний вплив, спрямований на усунення вiдхилень в особиспсному й професiйному розвитку студенпв, гармонiзацiю особистостi та мiжособистiсних стосуншв. Помiтнi змiни вiдбуваються в межах уих чотирьох компонентiв ПСРВ: мотивацшного (цiнностi, мотиви), рефлексивного (знания, досввд), емоцiйно-вольового (самовладання, настрiй) та дiяльнiсного (навички, вмiння). Одним iз завдань треншгу як форми тдготовки до ПСРВ е активiзацiя домшантно! функци кожного компонента. Готовнiсть майбутнього педагога до професшно! саморегуляци характеризуеться трьома рiвнями сформованостi (низьким, середнiм i високим). При «перехода» до вищого рiвня ПСРВ мiияеться характеристика окремих 11 компонентiв (табл. 1).
У наведенш таблицi узагальнено характеристику кожного з чотирьох компоненпв ПСРВ на окремому 11 рiвнi. Варто зазначити, що процес удосконалення механiзмiв професшно! саморегуляци майбутшх педагогiв за допомогою тако! форми роботи, як треншг, передбачае два основнi аспекти - самотзнання та психокорекцш.
Самопiзнания полягае у «дослвдженш» самого себе. Для того, щоб допомогти студентам устшно здшснювати цей процес, викладачевi необхвдно на заняттях опиратися на розвиток тзнавальних компонентiв ПСРВ. Основним мехашзмом тут е педагогiчна рефлексiя. I! трактують як «усвiдомления вчителем себе самого як суб'екта дiяльностi: сво!х особливостей, здiбностей, того, як його сприймають учнi, батьки, колеги, адмшстращя. Водночас це усвiдомления цiлей та структури свое! дiяльностi, засобiв и оптимiзацii» [10, с. 22]. Модель педагопчно! рефлексп формуеться за допомогою запитань педагога до самого себе: «Яко! мети я прагну досягти?», «Чому?», «Якими засобами?», тобто вона функцюнуе як аналiз суб'ектом власного психiчного стану i спрямована на його самовдосконалення. Рефлексiя сприяе свщомому виконанню будь-яко! дiяльностi. Особливiстю цього механiзму у процесi навчання майбутшх учителiв е його iнтелектуальна спрямовашсть (на усвiдомления знань, способiв дш, оволодiвания вмiниями планування й самооргашзацп). Таким чином, на заняттях у формi тренiнгу окремим обов'язковим етапом мае бути саморефлекия (за допомогою усних та письмових самозвтв учаснишв тренiнгу, в процесi яких вони можуть усвiдомити й оцiнити сво! досягнення й недолiки, порiвняти !х iз результатами iнших членiв групи).
Психокорекщйна робота потребуе вiд викладача педагогiчного такту, теоретично! та практично! тдготовки. Рекомендуеться запросити на там заняття психолога. Психокорекщя передбачае розкриття шдив^альносп студентiв, формування у них власного стилю стлкування з учнями, вироблення й закрiплення досконалiших педагопчних умiнь i навичок, прийняття на себе бшьшо! вiдповiдальностi за долю дией, за результати !хнього навчання й виховання. Заняття дають можливють усвiдомити та реалiзувати свiй потенщал особистiсного й iнтелектуального розвитку, тдвищити рiвень самосвiдомостi, виробити комунiкативнi вмшня Найважливiшою частиною, суттю психокорекцiйноi роботи е формування адекватно! реакцп на психотравмуючi моменти педагогiчноi дiяльностi. Для цього варто заохочувати здiйснення ретроспективного аналiзу подiй, що передували розвитку критично! ситуацп, та розвиток так званих контролюючих емоцш - радосп, сорому тощо.
Структура занять у формi тренiнгу повинна мiстити певнi послвдовт етапи: розминку (iнформування, правила роботи в груш, знайомство, «криголами»), основну частину (iгри та вправи), розрядку (обговорення, рефлексiя).
Заняття з елементами треншгу (лабораторнi) застосовуються у процес викладання педагогiки на фiлологiчному факультет Тернопiльського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка вiд 2008-2009 навчального року дониш.
Досвiд засвiдчуe, що застосування елементiв тренiнгу в процес пiдготовки майбутнiх учителiв допомагае викладачевi адаптувати студенлв до педагопчно! даяльносп, навчити !х правильно спiлкуватися зi сво1ми учнями, швидко знаходити оптимальне ршення в процесi фахово! дiяльностi, розвивати педагогiчнi здiбностi, тобто тдвищувати власний р1вень професшно! саморегуляцп.
Таблиця 1
Рiвнева характеристика компонентiв ПСРВ
Компоненти ПСРВ, домшантш функци Рiвнi
Низький Середтй Високий
Мотивацшний - аксiологiчна Немае усввдомлених життевих перс пек-тив; ввдсутш принци-повкть, вимогливiсть до себе, самокритич-нiсть; фахова дiяль-нiсть мае необов'яз-ковий характер, рьвень домагань неадекватний. Здшснюеться усвiдомлений перегляд системи мотивацп; наявна неадекватна самооцiнка власних саморегуляцшних умiнь та знань. Педагог керуеться власними щлями та мотивами, визначае i змiнюе особистi установки й цiнностi; незалежний у судженнях та вчинках.
Рефлексивний - планування та прогнозу Практичний досвiд та знання теори саморегуляцп не сформоваш в усвiдомлену систему. Здiйснюються процеси узагальнення знань та досввду, спостерiгаються елементи цiлепокладання та моделювання щодо реатзацп потреб, мотивiв, iнтересiв, установок, стосунк1в особистостi вчителя. На основi наявних знань i досвiду формуються теоретична свiдомiсть, i мислення вчителя, вiдбуваеться порiвняння власного досвiду з досвiдом шших людей, усвiдомлення позитивних i негативних аспекта власно! дiяльностi, оцiнку та самоощнку, видiлення якостей, що сприяють оволодiнню обраною професiею.
Емоцшно-вольовий - самосуб 'ектного впливу Педагог невр1вноважений, погано визначае емоцшний стан iнших людей, невiдповiдно реагуе на !хш переживання, вiдчуття та думки, рщко проявляе витримку та самовладання. Ввдбуваеться формування навичок та вмiнь самоаналiзу та самоконтролю. Педагог проявляе спiвпереживання та ствчуття, працюе над розвитком свое! емпатично! здатностi, розвивае вольовi якостi. Педагог виявляе витримку, здатнiсть емоцiйно вiдповiдати на запити учшв, усвiдомлювати власнi почуття, регулювати сво! стосунки та спшкування, свiдомо керувати власними почуттями, настроями i приводити !х у вщповщшсть з конкретними життевими ситуацiями.
Дiяльнiсний - корегувальна Учитель пристосовуеться до обставин i стосункiв; його фахова дiяльнiсть пасивна. Самостшна поведiнка фахiвця чергуеться з несввдомим чи усвiдомленим пристосуванням до навколишнього середовища. Педагог органiзовуе свою професшну дiяльнiсть, вiдповiдально ставиться до !! результата, обов'язки виконуе добросовiсно.
Перспектива подальших до^джень полягае у розробщ комплексiв тренiнгових занять ввдповвдно до конкретно! спещашзаци майбутнiх педагопв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Асмаковец Е. С. Развитие эмоциональной гибкости учителя посредством социально-психологического тренинга / Е. С. Асмаковец // Психология обучения. - 2000. - № 1. - С. 11-14.
2. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. Т. 2 (П-Я); пер. с англ. / Ребер Артур. -М.: Веге. АСТ, 2000. - 560 с.
3. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: учеб. пособие / И. В. Вачков. - М.: Ось-89, 2000. - 224 с.
4. Гройсман А. Оптимизация «качества жизни» и психосоматического здоровья учителя средствами психической саморегуляции / А. Гройсман, А. Иконникова // Прикладная психология и психоанализ. - 2006. - № 1. - С. 46-54.
5. Гройсман А. Психосоматическое здоровье учителя при обучении психической саморегуляции / А. Гройсман, О. Соболева, М. Асадов // Прикладная психология и психоанализ. - 2005. - № 4. -С. 51-59.
6. Дерябина Е. А. Как избежать стресса? Влияние функциональных состояний и их саморегуляции на эффективность профессиональной деятельности педагога / Е. А. Дерябина // Гумаштарш науки. - 2004. - № 2. - С. 163-166.
7. Зязюн I. А. Краса педагопчно! дп: навч. поЫбник / А. I. Зязюн, Г. М. Сагач - К.: Укр.-фшс. ш-т менедж. i бiзнесу, 1997. - 302 с.
8. Психолопчна енциклопедiя / автор-упоряд. О. М. Степанов. - К.: Академвидав, 2006. - 424 с.
9. Роговик Л. Саморегуляцш у професшнш дiяльностi вчителя / Л. Роговик // Початкова школа. -2004. - № 11. - С. 55-58.
10. Тур Р. Й. Педагопчна рефлекЫя - основа формування творчого саморозвитку особистост / Р. Й. Тур // Управлшня школою. - 2004. - № 13. - С. 22-24.
11. Хазратова Н. В. Трешнги адаптацп першокурсникв до умов навчання у вищому закладi осв^и / Н. В. Хазратова // Практична психологш та сощальна робота. - 2000. - № 5. - С. 27-31.
12. Чайка В. Шдготовка майбутнього вчителя до саморегуляци педагопчно! дшльностг монографiя, за ред. Г. Терещука / В. Чайка. - Тернопшь: ТНПУ, 2006. - 275 с.
13. Бобрицька В. I. Як зберегти психiчне здоров'я. Поради для вчителя. / В. I. Бобрицька // Постметодика. - 2001. - № 2 (34). - С. 28-35. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ipe.poltava.ua/pm/34/bobrytska.htm
УДК 373:68
З. 6. БУРКОВСЬКА
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ЦШНОСТЕЙ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В АГРАРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Обгрунтовано педагогiчнi умови формування профестних цтностей майбуттх фахiвцiв аграрного профтю: використання компетенттсного тдходу; утвердження професшноi культури аграрiя; реалiзацiя принципу екологiзацii; використання засобiв народознавства. Запропоновано активт форми виховноi роботи у професшно-техтчних навчальних закладах (ПТНЗ), коледжах та вищих навчальних закладах (ВНЗ).
Ключовi слова: цiнностi, профестш цiнностi, аграрний профть, аграрш, бджыьництво.
З. Е. БУРКОВСКАЯ
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЦЕННОСТЕЙ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ АГРАРНОГО ПРОФИЛЯ
Обоснованы педагогические условия формирования профессиональных ценностей будущих специалистов аграрного профиля: использование компетентностного подхода; утверждение профессиональной культуры агрария; реализация принципа экологизации использование средств народоведения. Предложены активные формы воспитательной работы в ПТУЗ, колледжах и вузах.
Ключевые слова: ценности, профессиональные ценности, аграрный профиль, аграрий, пчеловодство.
