CC BY
29
■ Мкарю, що практикуе
To Generаl Practitioner
УДК 616.717.5-08 КРИВЕНКО С.М.
Кафедра травматологи, ортопедИ та ХЕС Ф1ПО Донецького на^онального медичного унверситету iм. М. Горького
ЗАСТОСУВАННЯ ЧЕРЕЗЮСТКОВОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ПРИ Л^УВАНН ПОСТРАЖДАЛИХ ¡3 ТРАВМАМИ КЮТОК ПЕРЕДПЛ1ЧЧЯ
(Лекщя)
Серед найбтьш складних аспект1в при л1куванн1 хво-рих 1з множинними д1аф1зарними переломами довгих исток верхн]х 1 нижнгх инщвок було вир1шення питання, пов'язаного з термшом 1 обсягом оперативного втручання.
При 274 (45,7 %) вщкритих переломах одного чи деилькох сегмент1в инщвок проводилася !х первинна х1рурпчна обробка.
Першорядне значення при цьому надавалося сво-ечасност1 проведення первинно! х1рург1чно! обробки, педантичност1 проведення ус1х Г! етап1в, радикальнос-т1 вилучення розтрощених та нежиттездатних тканин, атравматичност1 виконання операци, дбайливому ставленню до ушкоджених тканин. При 274 (45,7 %) вщкритих переломах довгих исток верхшх 1 нижн1х иншвок первинна х1рург1чна обробка ран проводилася в найбтьш короткий термш шсля травми (в1д 0,5 до 3 годин), що сприяло задовтьному переб1гу раневого процесу. Безумовно, за необх1дносп (тривале тран-спортування, тяжкий загальний стан потерпшого) обробка ран вимушено вщкладалася. Лише в невелико! частини потерпших (3—1,2 %) первинна х1рурпчна обробка проводилася шзшше н1ж через 6 годин, що було пов'язано з надходженням !х в 1нститут 1з вщдалених район1в област1. Незалежно в1д розм1ру ран завжди приймалося безкомпром1сне ршення щодо необхщ-ност1 проведення первинно! х1рурпчно! обробки, адже досв1д показав, що навпъ незначна рана при недбалому до не! ставленн1 може стати джерелом розвитку тяжко! шфекци. Первинна х1рург1чна обробка ран при вщкри-тих переломах супроводжувалася ретельним мехашч-ним !х очищенням, промиванням великою ильистю розчин1в антисептиков (1 лггр 1 бтьше), що здшсню-валося ттьки п1сля повного знеболювання инщвки. Велик! ранев1 поверхн1 оброблялися за допомогою апа-рата УРСК-5Н-18, а також розчинами антибютиив за методом Сизганова — Ткаченка. Для промивання ран використовували розчини фурацилшу, хлоргексидину, перекису водню по 500—800 мл кожного, що дозволило здайснити ретельне очищення забруднених тканин. Шсля цього створювалася можлив1сть виконання пер-
винно! х^рурпчно! обробки вже значно очищено! рани в стерильних умовах.
Почуття м1ри — ось те, про що необхщно пам'ятати з метою максимального збереження неушкоджених 1 радикального вилучення розтрощених 1 нежиттездатних тканин. Зайвий радикал1зм — необГрунтоване вилучення тканин, що не втратили свое! життездатност1, може призвести до оголення истки, ускладнення ос-теом1ел1том, утворення довгостроково незагоених ран. Однак, з шшого боку, залишення в ран1 розтрощених тканин може спричинити розвиток тяжко! шфекци, тому що вони е живильним середовищем для гнильно! м1крофлори. Принцип дбайливого ставлення до тканин при проведенш первинно! х1рурпчно! обробки аж шяк не означае необх1дност1 збереження розтрощених дтянок, що п1длягають вилученню. Необидно особливо дбайливо в1дноситися до життездатних тканин, що розташовуються по переднш 1 передньо-внутрш-н1й поверхнях передпл1ччя 1 гомики. При проведенш обробки ран хирург повинний звертати увагу на житте-здатн1сть ширяних покрив1в. Вилучення !х проводиться обережно та ощадливо. Вилученню шдлягають лише явно розтрощен1 дтянки. Проведена таким чином первинна х^рурпчна обробка м'яких тканин при вщкритих множинних переломах довгих к1сток верхшх 1 нижшх к1нц1вок мае на мет1 анатом1чне та фукцюнальне вщ-новлення к1нц1вки як органа.
Х1рурпчна обробка истково! рани поеднувалася з дбайливим ставленням до здорово! ыстки 1 радика-л1змом стосовно втьно лежачо!, позбавлено! оистя к1стки, забруднено! др1бними осколками. При бага-тоосколкових 1 осколкових переломах вилучали лише др1бш забруднен1, зовс1м не пов'язаш з материнською основою осколки, що заважають репозици основних фрагмент1в. У випадках багатоосколкових перелом1в к1сток передпл1ччя чи великогомшково! к1стки, що захоплюють майже весь д1аф1з, ттьки збереженням осколив удавалося досягти позитивного результату. В окремих випадках, при наявност великого осколка чи исткового фрагмента, що цтком випав 1з рани,
Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгаеШопег
виконувалася його обробка розчинами антисептиив з антибiотиками, пiсля чого вш укладався на свое мюце, заповнюючи дефект истки. У рядi випадив вилучення осколкiв неминуче приводить до утворення дефекту, який у подальшому слщ замiстити, що значною мiрою подовжуе термiн лiкування. Наведеш основнi поло-ження, що характеризуюсь нашу тактику на рiзних ета-пах проведення первинно! х^рурпчно! обробки, стосу-ються усiх вiдкритих переломiв, незалежно вiд ступеня ушкодження i способу лiкування. Первинна хiрургiчна обробка ран пошдае одне з провщних мiсць у системi лiкування вщкритих переломiв, визначае клiнiчний перебiг та результат. Шд час первинно! хiрургiчно! обробки ми виходили з того, що анестезiя вiдкритих пе-реломiв повинна забезпечувати безболiсне виконання операци у необхiдному обсязi при найрiзноманiтнiших ушкодженнях. Обробка невеликих ран виконувалася тд мiсцевою анестезiею. При великих i тяжких ранах первинна мрурпчна обробка !х iз подальшим синтезом кiсткових фрагментiв проводилася гад наркозом. До вибору методiв i способiв лiкування хворих iз множин-ними переломами довгих кiсток кшщвок пiдходили ш-дивiдуально i реалiзовували !х тiльки пiсля нормалiзацi! вггальних показниив i виведення потерпiлих iз шокового стану. Виклад питань тактики л^вання хворих iз множинними переломами довгих кiсток кiнцiвок буде освгтлено вiдповiдно до рiзних варiантiв сполучення цих ушкоджень.
Множиннi дiафiзарнi переломи довгих исток верх-нiх кiнцiвок дiагностовано нами в 56 (22 %) потерш-лих. Для них характерний ряд особливостей, властивих однобiчним сумiжним переломам плеча i передплiччя, що несприятливо впливають на результат лшування: «поверховють», що приводить до утворення трьох i бiльше вiльних ланок верхньо! кiнцiвки, часом некеро-ваних, що створюе значш труднощi при зютавленш й утриманнi вiдламкiв; виражена нестабтьшсть в дiлянцi одного сегмента передаеться шшому мiкрорухливiстю м'язiв; набряк у зош одного сегмента обумовлюе пору-шення кровообiгу i нервово! трофiки в дiлянцi iншого, що поряд iз нестабiльнiстю вiдламкiв веде до уповть-нено! консолщаци, утворення несправжшх суглобiв, особливо кiсток передптччя. Близьисть переломiв до лiктьового суглоба, iнфiльтрацiя м'язiв i навколосу-глобових тканин кров'ю, що вилилася, болючий спазм м'язiв, виникнення негативних iмпульсiв е причиною часто! i стшко! тугорухливостi в лiктьовому суглобi.
Особливост лкування хворих ¡з одноб1чними д1аф1зарними переломами кiсток вeрхнiх кiнцiвок
Серед 56 хворих iз множинними переломами довгих исток верхшх кшщвок у 44 (78,6 %) дiагностованi закрип переломи дiафiзiв плеча i передплiччя та у 12 (21,4 %) — вщкрип переломи. У сташ травматичного шоку було доставлено 15 (26,8 %) потершлих.
Основну групу становили 42 (71,4 %) травмованих, яи лiкувалися згiдно з розробленою нами методикою
iз застосуванням комбшованого методу остеосинтезу переломiв дiафiзiв верхнiх кiнцiвок.
Контрольну групу становили 14 (17,7 %) хворих. Уш вони лкувалися методом черезисткового остеосинтезу апаратами зовшшньо! фiксацi!, незалежно вщ характеру, виду i сполучень переломiв дiафiзiв кусток верхн1х кiнцiвок.
Ушм хворим (42,0—71,4 %) основно! групи нами була застосована комбiнована тактика оперативного лшування. Суть дано! тактики полягала в тому, що остеосинтез закритих поперечних, косих, косопопе-речних, осколкових переломiв дiафiзiв плечово! кiстки здiйснювався iз застосуванням наисткових пластин АО з набору «Остеосинтез», а дiафiзарнi переломи кусток передплiччя, як закритi, так i вiдкритi, синтезували за допомогою запропонованого нами апарата спице-стрижневого типу з роздтьною фiксацiею кожно! з исток передплiччя (патент Укра!ни № 8301А), що перед-бачае можливють роздiльного керування фрагментами променево! i лiктьово! кiсток передплiччя.
Пристрiй для роздтьно! репозици i фiксацi! пере-ломiв кусток передплiччя мiстить два незв'язаних м1ж собою модулi, кожний з яких мiстить базиснi опори, що мають форму чверт кругового ильця, з'еднанi мiж собою рiзьбовими стрижнями. Внутрiшньокiстковi стрижнi фiксуються одними конусами у консолях, роз-мщених в отворах базисних опор. Спищ з напайками закрiпленi сво!ми инцями в затискачах, встановлених в отворах базисних опор. Шд провщниковою чи внутрш-ньоистковою анестезiею через розрiз шири до 0,5 см у зош лштьового вiдростка вводять внутршньоистковий стрижень, такий самий стрижень уводиться в прокси-мальний фрагмент лiктьово! кустки тсля попереднього просвердлювання каналу. Стрижнi фшсуються одними кiнцями до базисно! опори за допомогою консолей. У дистальний фрагмент лклъово! кустки вводиться репо-нуюча спиця з напайкою, що одним инцем фiксуеться в базиснш опорi за допомогою затискача. Для бтьш твердо! стабiлiзацi! дистального фрагмента лiктьово! кустки в нього взаемоперехресно вводиться аналопчна спиця i так само фiксуеться в опорi затискачем. Променева кiстка фiксуеться в такому порядку: у дистальний ме-таепiфiз променево! кустки уводять внутршньоистко-вий стрижень, у дистальний уламок променево! истки вводиться шша репонуюча спиця i фiксуеться на опорi за допомогою затискача. Проксимальний уламок про-менево! кiстки репонуеться i фшсуеться за допомогою стрижня, що фшсуеться в опорi за допомогою консоль
Особливютю компоновки апарата е те, що зовшш-нi конструкци складаються з опор у формi чверт кола, з'еднаних роздiльними штангами, не пов'язаними мiж собою. Як базовi фiксуючi елементи у метафiзарних зонах кожно! з исток передплiччя використовуються гвинти-стрижш. Для здiйснення бiльш тонких i дозо-ваних репонуючих манiпуляцiй поблизу перелому через репонуючий фрагмент проводиться спиця з напайкою. Щоб уникнути блокування просупiнацiйних руив передплiччя хвостовою частиною спиць, нами розро-блена методика використання спиць iз напайками, що не мiстять хвостово! частини. Спиця проводиться з
Лкарю, що практикуе / То Generаl Practitioner
меж к1сткового пром1жку, и хвостова частина вилуча-еться п1сля введення спиц1 в к1стку, перед утопленням напайки п1д шк1ру. Потам спицю ф1ксують на зовшш-нш опор1 1 зд1йснюють репозиц1ю.
Особливост лкування хворих ¡з двоб1чними д1аф1зарними переломами кiсток верхнiх кiнцiвок
Двоб1чш д1аф1зарн1 переломи довгих кусток верхн]х инщвок д1агностовано в 16 (28,6 %) хворих основно! гру-пи. У 12 (75 %) 1з них вщзначеш двоб1чн1 переломи д1аф1-з1в плечових кусток, а в 4 (25 %) — переломи плеча 1 перед-пл1ччя на р1зних сторонах. Контрольну групу становили 19 (24,1 %) хворих, як л1кувалися методом черезистко-вого остеосинтезу з використанням апарат1в зовн1шньо! ф1ксацН перелом1в незалежно вщ !х характеру.
Ушм потерптим основно! групи (16,0—28,6 %) у пер-ш1 години п1сля травми зроблений остеосинтез. При цьому двоб1чш закрит1 поперечн1, кош, косопоперечш, осколков1 д1аф1зарн1 переломи плечових исток ф1к-сувалися наистковими пластинами АО з набору «Остеосинтез» у 10 (62,5 %) потерптих. Остеосинтез був виконаний послтовно одночасно. 1ммобшзащя здай-снювалася за допомогою косинково! пов'язки протягом двох тижшв. Через п'ять дн1в 1з моменту операци хвор1 приступки до розробки руив у л1ктьових суглобах.
Для тюстраци наводимо кл1н1чне спостереження.
Хвора Ж., 32 роки, юторш хвороби № 21930, доставлена в шститут машиною швидко! допомоги через 90 хви-лин п1сля дорожньо-транспортно! пригоди. Обидв1 верхн1 инщвки шиноваш на м1сц1 пригоди. Внутр1шньом'язово введений 1 мл промедолу. Загальний стан — середньо! тяжкоосп. Артер1альний тиск — 100/80 мм рт.ст., пульс — 100 удар]в за 1 хвилину. При оглядк деформащя обох плечових зон на меж верхньо! 1 нижньо! третини. Пози-тивний симптом прилипло! руки по обидва боки. Рент-генолопчно: косопоперечний перелом л]во! плечово! истки на границ верхньо! 1 середньо! третини з1 змщен-ням, осколковий перелом право! плечово! истки на меж1 верхньо! 1 середньо! третини з1 змщенням. Д1агноз: за-критий косопоперечний перелом л1во! плечово! истки на меж1 верхньо! 1 середньо! третини з1 зм1щенням, закритий осколковий перелом право! плечово! истки на меж1 верхньо! 1 середньо! третини з1 змщенням. Травматичний шок II ступеня. Як протишоков1 заходи хворш внутршньовен-но крапельно введено: 400 мл реополнлюину, 400 мл 5% розчину глюкози, 400 мл розчину Рингера — Локка, 2 млн ОД контрикалу, 2 млн ОД трасилолу, впамши: С — 5 мл, В1 — 50 мг, В6 — 10 мг, В12 — 50 мг. Пюля стабшзаци ге-модинам1чних показник1в хворо! виконаний одночасно послщовно наистковий остеосинтез перелом1в обох плечових исток пластинами АО з набору «Остеосинтез». У шсляоперацтному перюда хвора отримувала: цефазо-л1н, в1там1н С, циклоферон, пол1б1ол1н, альфакальцидол, кальцимш, сульфантамщн1 препарати. Рани загоювалися первинним натягом. 1ммобшзацш проводилася косин-ковими пов'язками. До розробки рух^в у суглобах приступила через 6 днв. На 18-ту добу виписана з вщдтення.
Зрощення перелом1в наступило через 4 мюяцк Функця у суглобах верхшх инщвок вщновлена в повному обсяз1 через 3 м1сяц1 шсля операци. Наистков1 пластини вилучен1 через 6 мюящв. Хвора займаеться комерцтною дяльню-тю. Нормал1зац]я 1нтегральних показниив мунного статусу завершилася на 7-му добу: лейкоцити — 5,35 ± 0,45 г/л; л1мфоцити — 1650 ± 26 %; Т-хелпери — 1080 ± 140 кл/мкл; Т-супресори — 120 ± 40 кл/мкл; лейко-Т-шдекс — 5,56; фагоцитарна активнють нейтрофшв — 69,50 ± 0,54 %. 1н-тегральн1 показники б1ох1м1чного стану також прийшли до норми через 7 даб: альбумш — 48,63 ± 0,08 %; глобу-л1н — 49,38 ± 0,52 %; кисла фосфатаза — 4,02 ± 0,08 МО/л; лужна фосфатаза — 125,00 ± 11,70 Од/л; креатшиназа — 109,00 ± 30,60 Од/л.
Чотирьом (25 %) пац1ентам 1з закритими переломами д1аф1з1в плечово! к1стки 1 исток передпиччя на р1зних сторонах у зв'язку з госштал1защею !х в шститут з шших лшувальних установ мюта та област1 нами здай-снений в1дстрочений наистковий остеосинтез пластинами АО з набору «Остеосинтез» перелом1в плечово! истки 1 черезистковий остеосинтез перелом1в д1аф1з1в к1сток передпиччя апаратом роздкльно! ф1ксац1! спи-це-стрижневого типу. Через 5 д1б шсля операци хвор1 приступки до встановлення рух1в у л1ктьовому сугло-б1 1 зд1йснення просуп1нац1йних рух1в передпл1ччя. В основн1й груп1 потерптих (42,0—71,4 %) первинний наистковий остеосинтез закритих перелом1в д1аф1за плечово! кустки 1 черезистковий остеосинтез перело-м1в д1аф1з1в к1сток передпл1ччя незалежно в1д !х характеру був виконаний запропонованим нами апаратом зовн1шньо! ф1ксац1! 12 (30,0 %) хворим.
Для тюстраци наводимо клш1чне спостереження.
Хворий П., 16 роив, ютор1я хвороби № 41518, доставлений в шститут машиною швидко! допомоги через 30 хвилин шсля дорожньо-транспортного ви-падку. Обидв1 верхш инщвки шинован1 на мющ поди. Внутр1шньом'язово введений 1 мл промедолу. Загаль-ний стан задовтьний.
Артер1альний тиск — 120/80 мм рт.ст., пульс — 90 удар1в в 1 хвилину. При оглядк деформащя л1вого пе-редпл1ччя в нижнш третин1 та правого плеча у верхнш третин1. Рентгенолог1чно: косопоперечний перелом ль во! променево! истки в нижнш третиш з1 змщенням, перелом гол1вки л1во! л1ктьово! истки з вивихом гол1вки л1ктьово! истки, косопоперечний перелом верхньо! третини право! плечово! истки з1 змщенням. Д1агноз: закритий косопоперечний перелом л1во! променево! истки в нижнш третиш з1 змщенням, перелом гол1вки л1во! л1ктьово! кустки з вивихом гсшвки л1ктьово! кустки, за-критий косопоперечний перелом верхньо! третини право! плечово! кустки з1 змщенням. У план передопера-ц1йно! подготовки хворому в/в крапельно введено 400 мл 5% розчину глюкози, 400 мл розчину хлориду натрш,
виамини: С — 5 мл, В, — 50 мг, В, — 10 мг, В.. — 50 мг.
' 1 '6 '12
Одночасно послтовно виконаний наистковий остеосинтез закритого косопоперечного перелому верхньо! третини право! плечово! истки наистковою пластиною та черезисткова фшсащя перелому л1вого передпл1ччя в його нижн1й третиш запропонованим
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
нами апаратом спице-стрижневого типу. Досягнута репозищя на операцiйному столь
У шсляоперацшному перiодi хворий отримував: гентамiцин, метроджил, мезим форте, вггамш С, ци-клоферон, полiбiолiн, альфакальцидол, кальцимiн, сульфанiламiднi препарати. Рана у верхнш третинi за-го!лась первинним натягом. 1ммобшзащя проводила-ся на косинковш пов'язцi протягом 10 дшв.
До розробки рухiв у суглобах верхшх кiнцiвок приступили через 5 дшв. На 16-ту добу виписаний з вщщ-лення. Зрощення переломiв кусток лiвого передплiччя було досягнуто через 1,5 мюяця, наисткова пластина була вилучена через 3 мюяця.
Нормалiзацiя iнтегральних показниив iмун-ного статусу завершилася на 7-му добу: лейкоци-ти — 5,41 ± 0,39 г/л; лiмфоцити — 1638,0 ± 24,0 %; Т-хелпери — 1079 ± 140 кл/мкл; Т-супресори — 120 ± 40 кл/мкл; лейко-Т-щдекс — 5,54; фагоцитарна активнють нейтрофiлiв — 69,49 ± 4,48 %. Iнтегральнi показники бiохiмiчного складу також прийшли до нор-ми через 7 дiб: альбумш — 48,61 ± 0,53 %; глобулш — 49,37 ± 0,51 %; кисла фосфатаза — 4,01 ± 0,07 МО/л; лужна фосфатаза — 124,00 ± 11,69 Од/л; креатинина-за — 108,00 ± 30,60 Од/л. Хворий пiсля одужання служить у Збройних силах Укра!ни.
Двом (12,5 %) потерпшим з вiдкритим переломом плечово! исток з одше! зi сторiн зроблений первинний черезистковий остеосинтез вщкритого перелому апа-ратом зовнiшньо! фiксацi!. Закритий перелом дiафiза плечово! кустки з протилежно! сторони фiксований на-истковою пластиною АО з набору «Остеосинтез». Остеосинтез проводився одночасно послщовно. При цьому слщ зазначити, що почата розробка рухiв у лштьовому суглобi на сторонi, де був зроблений наистковий остеосинтез, iшла без ускладнень, у той час як на протилежнш сторонi перюд розробки рухiв у лiктьовому суглобi проходив з вимушеними перервами, пов'язаними з запаль-ним процесом м'яких тканин бiля стрижнiв чи спиць.
У контрольнш групi хворих (19,0—24,1 %) iз двобiч-ними переломами дiафiзiв довгих кусток верхшх инщ-вок усiм потерпiлим був застосований черезистковий остеосинтез переломiв апаратами зовшшньо! фiксацi! незалежно вiд !х характеру. Скорочення термiну вщ-новлення р^в у суглобах верхнiх инщвок, включаю-чи вiдновлення просупiнацiйних рухiв передплiччя, в основнiй групi порiвняно з контрольною у середньому на 14 ± 4 (Р < 0,05) доби було досягнуто завдяки за-стосуванню комбiновано! тактики лшування з вико-ристанням накiсткового остеосинтезу закритих косих, поперечних, косопоперечних i осколкових переломiв дiафiзiв плечово! истки пластинами АО з набору «Остеосинтез» i черезисткового остеосинтезу дiафiзарних переломiв кiсток передплiччя, незалежно вщ !х характеру, з використанням запропонованого нами апарата спице-стрижневого типу з роздтьною фiксацiею пере-ломiв лштьово! i променево! кiсток.
Таким чином, наведеш данi про оперативну тактику ль кування множинних дiафiзарних переломiв довгих кiсток верхн1х кiнцiвок свщчать про те, що провщним методом ль
кування в основнiй rpyni був комбiнований оперативний метод. П'ятдесяти чотирьом (96,4 %) хворим ще! групи був зроблений наистковий остеосинтез закритих косих, поперечних, косопоперечних i осколкових переломiв дiафiзiв плечово! истки пластинами АО з набору «Остеосинтез», у той час як переломи исток передптччя незалежно вщ !х характеру фксувалися запропонованим нами апаратом спице-стрижневого типу з роздтьною фшссащею променево! i лктьово! исток (патент Укра!ни № 8301А). При цьому функцй л1ктьового суглоба i просyпiнацiйного руху передплiччя були вщновлеш в повному обсязi.
Повне вщновлення фyнкцiй верхн1х к!нц1вок е важли-вим завданням у лкуванш множинних дiафiзарних пере-ломiв довгих исток верхшх инщвок. Використання роз-робленого нами апарата i методики проведення спиць з опорними площинами, що не м1стять хвостово! частини, для роздтьно! фшсацц переломiв исток передптччя до-зволяе в ранньому шсляоперацшному перюд приступити до вщновлення як пронацй i сушнаци передптччя, так i функцй' л1ктьового i променезап'ясткового сугло61в, поед-нуючи при цьому перюд фшсацц переломiв 1з перiодом ре-абiлiтацi!. Застосування комбшовано! тактики оперативного лiкyвання множинних д!аф!зарних переломiв довгих исток верхн!х кшщвок дозволило скоротити термiн тим-часово! втрати працездатностi потерпiлих основно! групи у середньому на 10 ± 4 (Р < 0,05) дн1 пор1бняно з пащента-ми, яи лiкyБалися методом черезисткового остеосинтезу апаратами зовншньо! фiксацi!. Нормалiзацiя 1мупо-6юхь м1чних показникiБ у хворих основно! групи тривала 14 ± 2 (Р < 0,05) дш, у той час як у контрольнш груш цей процес перевищував 21 ± 4 (Р < 0,05) доби.
Список л1тератури
1. Батпенов Н.Д. Переломы костей верхней конечности при политравме. — Алма-Ата: Казахстан, 1988. — 83 с.
2. Кошанский Ю.Б. Аппаратная фиксация переломов — метод выбора при лечении пострадавших с политравмой /Кошанский Ю.Б., Романов В.А., Стрильцев В.Е., Болдырев А.А. // Травматология и ортопедия России. — 1994. — № 6. — С. 51-58.
3. Фадеев Д.И. Осложнения при лечении множественных и сочетанных переломов длинных костей методом раннего стабильного и черезкостного остеосинтеза / Фадеев Д.И. // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 1997. — № 1. — С. 18-23.
4. Кривенко С.Н. К вопросу о лечении больных с множественными диафизарными переломами длинных ко-стей/Кривенко С.Н. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2000. — № 1. — С. 67-68.
5. Патент Украины № 8301А UA, МКИ А61 В 17/18. Устройство для раздельной фиксации и репозиции переломов костей предплечья / Кривенко С.Н. с соавторами. — 93006553; Заявлено 12.10.1993; Опубл. 29.03.1996// Промислова власшсть. — 1996. — № 1.
6. Пичхадзе И.М. Некоторые новые направления в лечении переломов длинных костей и их последствий / Пичхадзе И.М. // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.И. Пирогова. — 2001. — № 2. — С. 40-44.
Отримано 18.09.12 □
