CC BY
29
УДК: 339. 16/.17
Бенцак О. В., здобувач ® Льегеський нацгональний аграрный унгеерситет
ТРАНСКОРДОННЕ СШВРОБГГНИЦТВО В ПРОЦЕС1 СТВОРЕННЯ ВЗАСМОЗВ'ЯЗКШ СУМ1ЖНИХ ТЕРИТОР1Й
Держаенг кордони можуть бути еагомою перепоною для розеитку сусгднгх держав. Транскордонне стеробтництео мало еажлиеий еплие на гнтеграцгйнг процеси е Серот i довело свою актуальнгсть. В дангй статтг розглянуто i проаналгзоеано транскордонне стеробтництео е процесг стеорення транскордонних зе 'язкге сумгжних територгй.
Ключовi слова: транскордонне стеробтництео, евро реггон, езаемозе 'язок.
Постановка проблеми. Одшею з закономiрностей св^ового розвитку в загальному та кожно! кра!ни зокрема е розгортання штеграцшних процеЫв, ям мають значний вплив на функщонування регiональних та мiжнародних систем, а також на кнування окремих держав, !хню внутршню та зовнiшню полiтику.
В загальному розумшш iнтеграцiя (вiд лат. ^в integer - цiлий та integratio - поповнювати, вiдновлювати) означае об'еднання окремих частин в одну цшсну функщональну систему.
Першi кроки Укра!ни в напрямку европейсько! штеграци було здшснено пiдписанням Угоди про партнерство i спiвробiтництво мiж Укра!ною та Свропейським Союзом в 1994 рощ, i це стало хорошим початком для подальшого розвитку стосункiв мiж даними державами. Однiею з форм европейсько! економiчно! штеграци виступае транскордонне ствроб^ництво.
Термiн "транскордонне сшвроб^ництво" вперше був введений 21травня 1980р в Мадридi i "Свропейською рамковою Конвенщею про транскордонне спiвробiтництво рiзноманiтних обеднань i органiв територiально! влади" визначаеться як "... будь-яю спiльнi ди, спрямованi на посилення та поглиблення добросусщських вiдносин мiж територiальними общинами або територiальними владами, що знаходяться тд юрисдикцiею двох або кшькох Договiрних Сторiн, а також на укладання з цiею метою будь-яких необхщних угод або досягнення домовленостей" [1].
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Свiтова економiчна наука придшяе значну увагу рiзним формам розвитку европейсько! економiчноl штеграци. Серед втизняних дослiдникiв слiд назвати Н. Мжулу, А. Поручника, В. Приходька, Д. Гунського та ш. Дослiдженню проблеми транскордонного ствроб^ництва як форми i чинника розвитку европейсько! економiчно! штеграци присвяченi працi Б. Бiена, М. Долшнього, П. Беленького, В. Кравщва, а також напрацювання вiтчизняних дослщницьких центрiв:
® Бенцак О. В., 2010
8
Державного анал^ичного центру 1нституту реформ, Украшського незалежного центру пол^ичних дослщжень, 1нституту свггово! економжи i мiжнародних вiдносин НАН Украши, 1нституту регiональних дослiджень, 1нституту Схщ-Захiд, Нацiонального iнституту стратегiчних дослщжень при Президентовi Украши.
Рiзнi вчеш розглядають транскордонне спiвробiтництво по-рiзному i дають свою оцiнку цьому процесу. На приклад, Шкоталюк Т. В. розглядае транскордонне спiвробiтництво як "сукупшсть економiчних, соцiальних, культурних, екологiчних та шших взаемозвязюв (як правило, у виглядi конкретних проектiв та програм), що налагодженi на регiональному та мкцевому рiвнях з метою реалiзацil спiльних iнтересiв територiальних громад прикордонних адмiнiстративно-територiальних одиниць сумiжних кра1н" [2, 3, 4]. Вони виникають в процес спiльних дiй у сферi полiтики, економiки, охорони навколишнього середовища, культури, освiти та iнших галузях в межах визначеного транскордонного простору, i е системою економiчних вщносин та iнтересiв на мiжрегiональному рiвнi.
Дацкiв Р. М. пропонуе структурувати транскордонш економiчнi зв'язки на три основш види, а саме:
- зовшшньоторговельш транскордонш зв'язки (охоплюють економiчнi вiдносини, пов'язанi з рухом експортно^мпортних товаропотокiв);
- фiнансово-iнвестицiйнi транскордонш зв'язки - зв'язки, яю виникають з приводу вивезення, або ввезення катталу у будь-якш формi (саме валютних коштiв, продукци, послуг, робiт, прав штелектуально! власностi та iнших немайнових прав ) iз метою отримання прибутюв вiд виробничо! та шших форм господарсько! дiяльностi в рамках транскордонного простору. Крiм того до фшансово-швестицшних транскордонних зв'язкiв вiдноситься вся сукупшсть зв'язюв, що виникають у фшансово-банювськш
- соцiально-економiчнi транскордонш зв'язки - комплекс сощально-економiчних проблем; зв'язки, що виникають у сферi соцiально-економiчноl iнфраструктури транскордонного простору, зокрема в таких напрямках, як модершзащя прикордонно! iнфраструктури, регулювання ринку робочо! сили, емiграцiйних процесiв, мiжнародного туризму та ш. [5, с.148].
Постановка завдання. Метою дано! статт е висв^лення транскордонного спiвробiтництва, як процесу створення взаемозв'язюв мiж державами сусщами, а також детальний розгляд кожного з видiв транскордонних економiчних зв'язюв.
Виклад основного матерiалу. Зовшшньоторговельш транскордонш зв'язки охоплюють економiчнi вiдносини, пов'язаш з рухом експортно-iмпортних товаропотоюв, тому з метою створення умов для швидкого та безпечного пересування вантажiв i пасажирiв мiж крашами у другiй половинi ХХ ст. почався процес розбудови так званих '^жнародних транспортних коридорiв" (МТК), завдяки яким забезпечуеться единий ритм руху та узгоджуються необхщш для цього технолопчш, економiчнi, нормативно-правовi та еколопчш умови. У даний час уся система МТК поступово об'еднуеться для створення едино! планетарно! транспортно! системи на основi
9
штеграци континентальних транспортних комушкацш мiж Свропою та Азieю, Азieю та Америкою, Свропою та Африкою тощо [6].
Першочерговим у цьому контекст е напрямок Свропа - Азiя, оскiльки саме тут розгортаються головнi поди мiжнародно! торгiвлi i у найближчiй перспективi очжуеться значне зростання торгового обмiну. Це вимагатиме узгоджено! полiтики щодо розвитку транспортно! iнфраструктури, впровадження контейнерних перевезень, модершзаци прикордонних i придорожнiх станцш, вiдкриття нових маршрутiв тощо [6].
Транспортна пол^ика кожно! кра!ни спрямована на повне задоволення потреб населення, галузей економiки та пiдприемств у перевезеннях, а також на реалiзацiю власного транзитного потенщалу, i до ще! транспортно! мережi слiд штегруватися й Укра!нi [6]. З метою визначення !! ролi у формуванш МТК, варто зауважити, що одним з перших у цьому вщношенш був досвщ, започаткований у рамках виконання проекту "ТРАСЕКА". Ця щея була розвинута у програмi розбудови европейсько! мережi транспортних коридорiв, у яку включена також територiя Укра!ни, а саме:
- Коридор № 3: Берлш (Дрезден)-Вроцлав-Львiв-Ки!в;
- Коридор № 5: Трiест-Любляна-Будапешт (Братислава)-Львiв;
- Коридор № 7: Дунайський (водний);
- Коридор № 9: Гельсшю-Санкт-Петербург-Мшськ (Москва)-Кшв-Кишишв (Одеса)-Димитровград-Александруполiс [7, с. 227].
Формування нащонально! мережi транспортних коридорiв здiйснюеться вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 346 вщ 20.03.98р. "Про затвердження Програми створення та функщонування нацiонально! мережi мiжнародних транспортних коридорiв в Укра!ш".
Цим документом передбачено, що Укра!на доповнюе мiжнародну мережу наступними транспортними коридорами:
- коридор Балтика-Чорне море: Гданськ-Варшава-Ковель-Одеса;
- коридор Свропа-Азiя: Франкфурт-Кракiв-Львiв-Днiпропетровськ-Алмати;
- коридор ЧЕС: Анкара - Среван - Тбша (Баку) - Ростов-на-Дону-Донецьк-Одеса-Одеса (Кишишв) - Бухарест (Тирана) - Димитровград (Афши)-Стамбул;
- коридор Транскавказький: Одеса-Тбiлiсi (Среван)-Баку-Ашгабат [7, с. 228].
Розроблено план розвитку транспортних мереж до 2020 р., вартють якого становить 220 млрд. евро. Передбачаеться збудувати новi та модершзувати iснуючi транспортнi мапстрал^ зв'язавши кра!ни Захiдно! Свропи з новими членами СС. Ус комушкацшш шляхи мають бути об'еднанi глобальною супутниковою системою навiгацi!. Плануеться оновити парк рухомого складу, розробити едиш правовi норми, спростити перетинання кордошв у серединi СС. 1нвестування залiзничних проектiв на 60 % здшснюеться державами i на 40 % - за рахунок кошив бюджеив СС i кра!н його учасниць. Загальш обсяги фiнансування створення транс'европейських структур до 2010 р. мають становити 36 млрд. евро [6].
Активiзацiя та розвиток транспортних мереж позитивно вплине на розвиток транскордонно! експортно^мпортно! торгiвлi на зовшшшх кордонах
10
Евросоюзу, зокрема i з Укра!ною. Це дасть змогу конкурентноспроможним укра!нським товаровиробникам зайняти чшьне мкце у мiжнароднiй торпвл^ а шоземним - мати доступ до внутршнього ринку Укра!ни.
Другим видом транскордонних зв'язкт с фшансово-швестицшш, яю виникають з приводу вивезення, або ввезення катталу у будь-якiй формг Це можуть бути валютнi кошти, готова продукцiя, товари та послуги, права штелектуально! власностi. Вони також охоплюють iнтенсивний обмiн благ та циркуляцш таких чинникiв виробництва як праця, каттал та послуги i створення спiльних економiчних ринкiв. Ц; процеси е суттевим чинником формування як територiального, так i транскордонного репону [8, с.184-185].
Серед даного виду транскордонних зв'язюв iноземнi швестици займають особливе мiсце. Вони, як свщчить мiжнародний досвiд, здатнi забезпечити штеграцш нацiональних ринкiв у мiжнароднi, дають можливiсть впроваджувати новi технологи та зарубiжний досвiд, сприяють заходам макроекономiчно! стабшзаци, а також дозволяють вирiшувати окремi соцiальнi проблеми трансформацшного перiоду.
Встановлено, що iноземнi швестици на даний час е одним з основних факторiв глобалiзацil та зростання нацюнально! економiки. Залучення шоземних iнвестицiй в Укра!ну посилюе процеси штеграци економiчно! дiяльностi, зростання взаемозалежност нацiональних господарств, розширення iнтеграцiйних процеЫв на всiх рiвнях, що унеможливлюе вiдокремленiсть кра!ни вiд зовнiшнього св^у i сучасних загальносвiтових тенденцiй розвитку.
1нвестицшна привабливiсть вiдiграе не останню роль у розвитку транскордонних зв'язюв кожного репону. Проте на даному етат розвитку для економжи Укра!ни характерна нестабильна соцiально-економiчна та пол^ична ситуацiя, вiдсутнiсть гарантiй, пов'язаних iз поверненням коштiв, що в свою чергу вщлякуе вiд нас шоземних iнвесторiв, якi хочуть бути впевнеш у завтрашньому днi. Тому на територи Укра!ни переважають здебiльшого реалiзацil малих та середнiх iнвестицiйних проекта, яю мають строк окупностi не бшьше двох рокiв. Це дае можливкть iнвесторам не ризикувати великими сумами в умовах економiчно! та пол^ично! нестабiльностi та недосконалостi податково! системи.
Третiм видом транскордонних зв'язюв с соцiально-економiчнi. Вони виникають у соцiально-економiчноl сферi в таких напрямках, як модершзащя прикордонно! iнфраструктури, регулювання ринку робочо! сили та емкрацшних процесiв, мiжнародного туризму та ш. В конвенцiях, Gвропейськiй Харти прикордонних та транскордонних регюшв, не одноразово тдкреслювалося, що однiею з визначальних цiлей транскордонного спiвробiтництва е розвиток туризму. Важливим для розвитку зеленого туризму у прикордонних областях Украши е облаштування пункив перепуску через кордон. Сьогодш в Укра!ш немае жодно! туристично! стежки з сусщшми державами, яка б вiдповiдала мiжнародним стандартам, що ускладнюе пересування та обмежуе можливост туриста. Однак е ще низка стримуючих факторiв серед яких недостатня актившсть мiсцевих оргашв державно! влади та вiдсутнiсть централiзованого фiнансування з боку держави, а також власних
11
кошив регюшв на щ цш. Окремою проблемою е розбiжностi в митному, податковому та шшому спeцiальнoму закoнoдавствi краш-сусдав.
Висновки. Отже, eфeктивнiсть транскордонних зв'язкiв залежить вiд ряду пpинципiв, а саме:
- збшьшення oбсягiв eкспopтнo-iмпopтних операцш,
- змiни структури eкспopту-iмпopту,
- залучення iнoзeмних iнвeстицiй,
- вдосконалення мeханiзмiв захисту eкoнoмiчнo! безпеки,
- розбудови об'екив прикордонно! iнфpастpуктуpи тощо.
Не останне мiсцe займае також peалiзацiя спiльних пpoeктiв у прикордонних регюнах, у тому числi за фшансовою пiдтpимкoю мiжнаpoдних фiнансoвих оргашзацш за програмами ТАС1С, ПАУС1, Карпатського Фонду, Фонду DFID (Велика Бриташя).
Таким чином транскордонна та мiжpeгioнальна спiвпpаця стали одним з потужних двигушв европейського eкoнoмiчнoгo розвитку, яю започаткували i дали змогу peалiзувати спiльнi проекти, щодо розвитку шфраструктури, будiвництва, малого пiдпpиемництва, мiжмунiципальних контакив та iнших програм. Це стало важливою передумовою для ефективного транскордонного сшвроб^ництва i дало мoжливiсть перетворити традицшно нeгативнi риси пepифepiйнoстi, на переваги.
Л1тература
1. Свропейська рамкова конвенщя про транскордонне спiвpoбiтництвo мiж тepитopiальними общинами або властями (21 травня 1980 р., м. Мадрид). Текст украшською мовою. - Рада Свропи.- 35 с.
2.Штокалюк Т.В. До питання транскордонного ствроб^ництва у Сврош та Украм //Формування ринкових вщносин: Збipник наукових праць. Спещальний випуск. 4.II. /Пiд ред. 1.К.Бондар. - К., 2002.- С.172-177.
3. Пила В.1., Штокалюк Т.В. Функцюнування евpopeгioнiв: oкpeмi аспекти заpубiжнoгo та украшського дoсвiду //Вiсник Хмельницького шституту peгioнальнoгo упpавлiння та права. - Хмельницький, 2002. - №3. - С.18-24
4. Штокалюк Т.В. Основш тенденци peгioнальнoгo розвитку в контексп eкoнoмiчнol глoбалiзацil //Формування ринкових вщносин в Украшк Збipник наукових праць. Вип.18 /Пiд ред. 1.К.Бондар.- К., 2002. - С.180-182.
5.Дацкiв Р.М. Транскордонне сшвроб^ництво та гeoeкoнoмiчнi штереси Украши // Сoцiальнo-eкoнoмiчнi дoслiджeння в перехщний пepioд. Ринкова iнфpастpуктуpа i зoвнiшньoeкoнoмiчна дiяльнiсть peгioнiв (Щopiчник наукових праць). Випуск V / Пщ редакщею М.I.Дoлiшньoгo. - Львiв: НАН Украши, 1нститут peгioнальних дoслiджeнь, 1998. С. 146-151.
6.Прейгер Д. Формування ССАТП: мiсцe i роль Украши //Кш'в. 2006 //№8. - Економжа Украши. - С.64-74.
7.Мжула Н.А. Розвиток ^муш^^йно! iнфpастpуктуpи у прикордонному регюш та його особливост // 1нфраструктурне забезпечення конкурентно! економжи peгioнiв (мeтoдoлoгiя i мeханiзми) / НАН Украши, 1РД. За ред. П.Ю. Беленького. - Львiв, 2002. - 308 с. - С.216-263.
12
Hayxoeuu eicnux flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого Tom 12 № 2(44) ^acmuna 5, 2010
MiKy^a H. MmTepHTopianbHe Ta TpaHCKopgoHHe cmBpo6iTHH^TBo: MoHorpa|>m. - HbBiB: IP^ HAH yKpai'HH, 2004. - 395 c.
Summary
National borders often present obstacles to the development of neighbouring countries and can be a great barrier.The first experiments in cross-border regional cooperation took place in Europe and proved to be an important tool for the integration process in Europe. Cross-border cooperation as a process of creating correlations of neighboring regions are investigated and analyzed in this article.
Key words: cross-border cooperation, euroregion, correlations of neighbouring regions.
Cmammx nadiumna do peda^ii 20.04.2010
13
