CC BY
290
УДК 316.75:1
I. В. Владленова, доктор фшософських наук, професор
ТРАНСФОРМАЦ1Я ПРИРОДИ ЛЮДИНИ: ВИКЛИК СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
(ЗА Ю. ГАБЕРМАСОМ)
У статт1 проанал1зовано проблеми трансформацИ природи людини у зв'язку з розвитком науки 7 техники. Висв1тлено проблеми людсъког особистост1 в умовах зростаючих процеав в1дчуження, якг ведутъ до антрополог1чног кризи. Небезпека втрати ¡дентичност1 - це одна з тших проблем, яка гостро стоятиме перед людиною майбутнъого. 1з впровадженням високих технолог1й актуал1зуетъся проблема тыесност!, гостро постае питання про ствв1дношення б1олог1чного, сощалъного та тшого (техмчного, штучного).
Ключовi слова: природа людини, в1дчуження, висом технологи, наука.
Актуальтсть проблеми. Роль науки та техшки в суспшьста складно переощнити. Фундаментальш дослщження на перетиш рiзних дисциплш вщ фiзики до бюлоги вщкривають практично необмежеш перспективи для цшеспрямованого використання досягнень наук у вах сферах життeдiяльностi людини. Сучасний етап науково-техшчного прогресу характеризуемся революцшними змшами, якi каталiзуються розвитком нанотехнологiй. Розвиток новiтнiх технологш пов'язано з розширенням практично! сфери вживання результат науки й обумовлено сощально-економiчними потребами. Проте надмiрне захоплення новiтнiми розробками в галузi високих технологiй може привести до кардинальних змiн природи людини.
Метою статтi е визначення базових змiн у природi людини, якi обумовлено розвитком високих технологш.
© Владленова I. В., 2014
Досконально невщомо, чи виршать висою технологи глобальнi проблеми сучасносп. Глобальнi проблеми е единими i водночас динамiчними, бо через розвиток науки i технiки виникають новi проблеми, а колишнi у мiру !х вирiшення зникають. Мова йде не лише про економiчнi проблеми, але й проблеми морально-етичш. Духовно-моральною основою появи глобальних проблем сучасносп е значне поширення щеологл споживача. 1дея перетворення свiту i пiдпорядкування споживчого 1
ставлення людини до природи е домшантою в культурi техногенно'1 цившзацп. Чи станеться у майбутньому змша щеологп? У якому напрямi мають змшитися житгевi стратеги людства? Що буде з традицшними суспiльствами, якi характеризуются сповiльненими темпами соцiальних змiн? Як виршити проблему збереження людсько'1 особи в умовах зростаючих процесiв вщчуження, якi ведуть до антрополопчно'1 кризи? На вс цi питання немае однозначних вщповщей, а час, необхщний для переходу вiд припущень та фшософських концепцiй до реальностi, дуже важко тддаеться кiлькiснiй оцiнцi.
Стутнь розробленостi проблема. Аналiзу високих технологий, вивченням динамiки взаемодiй людини, науки, суспшьства, технiки займаються В. С. Лук'янець, М. М. Кисельов, В. С. Стьопин, М. С. Розов, О. А. Жукова, Т. Г. Лешкевич та ш. Фшософським проблемам, яю актуалiзуються з розвитком i впровадженням нанотехнологiй, присвяченi роботи М. В. Лебедева, С. Романовського, П. Л. Карабущенко. Аксюлопчним аспектом впливу високих технологш на свiтобачення людини займаються I. В. Пустовалова, Е. Г. Юдш, Б. Г. Кузнецов, I. Т. Фролов.
Дослщження в межах багатьох наук вщ фшософп, сощологп до когштологл вказують на формування ново'1 шформацшно-технолопчно'1 парадигми, яка визначаеться через КБГС-конвергенщю (за першими буквами предметних галузей: N - «нано»; Б - «бю»; I - «шфо»; С - «когно»). Тому для розумiння сутi високих технологий необхiдний цiлiсний розгляд нанонауки та нанотехнологш у межах загального процесу становлення конвергентних технологiй (маеться на ув^ процес становлення синтезу шформацшних технологiй, бiотехнологiй, нанотехнологiй i когштивно'1 науки). NБIC-конвергенцiя - процес, у якому нанотехнологп вiдiграють роль своерщного каталiзатора [1].
Саме у фшософських дослщженнях високих технологiй акцент робиться на потенцшних небезпеках, як приховують у собi новiтнi досягнення науки, робляться прогнози про те, як змшиться св^огляд, природа людини в контекст розвитку високих технологш, вивчаеться аксюлопчна проблематика. Саме тому в Укрш'ш стало традицiею проводити мiжнароднi конгреси з бiоетики. Ц конгреси сприятимуть втiленню в життя Конвенцп Ради Свропи «Про права людини i бiомедицину», «Загально'1 декларацп про бiоетику i права людини» ЮНЕСКО, подальшому вдосконаленню законодавства Украь
ни в гaлyзi бюетики, нaнотеxнологiй, здшсненню допомоги в проведеннi дослiджень y гaлyзi природничиx нayк з дотриманням етичник норм i правил, поширенню викладання бiоетики в нaвчaльниx зaклaдax, вiдкритостi дiяльностi нayковиx та медичниx зaклaдiв, зaxистy прав та пдносп людини з огляду на зaстосyвaння сyчaсниx досягнень бюлогл i медицини [4]. Ц конгреси з бюетики тдтвердили вaжливiсть, aктyaльнiсть i необxiднiсть здiйснення роботи в гaлyзi бюетики в Укрш'ш [5].
Серед зaрyбiжниx дослiджень необxiдно видiлити роботи Жана Карло Дегальдо-Рамоса, Mиxaеля Вегдi, Йоaxiмa Шyммерa, Девiсa Байрада, Кaмiли Кьйолберг, Ферна Вксона, y якиx виявлеш соцiaльнi та етичнi аспекти новiтнix розробок в нayцi, y тому чит нaнотеxнологiй. Безyмовно зaслyговyють на yвaгy роботи нiмецького фiлософa i соцюлога Ю. Габермаса, де вш aнaлiзye проблемy природи людини з точки зору пiдпорядкyвaння нею навколишньо'1 дiйсностi й ролi високиx теxнологiй у цьому процесi. Ю. Габермас вщзначае важливу роль фшософп в осмисленш циx процесiв, оскiльки фiлософiя, xоч i не може вивчати св^ таким, яким вiн мае бути, але в ïï поняття рефлексуеться дiйснiсть, якою вона е [7].
Отже, що ж таке висок теxнологiï? Незважаючи на те, що це поняття використовуеться всюди, його значення недостатньо визначене. Висок теxнологiï - новi та прогресивш теxнологiï сyчaсностi, а також сукупшсть шформацп, знань, досвiдy, мaтерiaльниx зaсобiв при розробцi, створеннi та виробницга ново'1 продукцп та процесiв у будь-якш гaлyзi економiки, що мають xaрaктеристики вищого свiтового рiвня.
У цшому, до поняття «висою теxнологiï» включають: бiотеxнологiя, iнформaцiйнi теxнологiï, нaнотеxнологiï [3]. Бiотеxнологiя — це сфера науки та виробництва, яка займаеться бюоб'ектами та бюпроцесами на молекулярному та кл^инному рiвняx. По суп, це наука про генно-шженерш та кл^инш методи та теxнологiï створення та використання генетично трaнсформовaниx бiологiчниx об'eктiв (основнi завдання бiотеxнологiï: розшифрування генiв людини, тварин, рослин, генна iнженерiя, монiторинг довкiлля, yтилiзaцiя вiдxодiв, зберiгaння та переробка сшьгосппродукцп, дiaгностикa та лiкyвaння xвороб, yпрaвлiння спадковютю та життeдiяльнiстю тварин, рослин i мiкрооргaнiзмiв, створення оргaнiзмiв з новими корисними для людини властивостями, як рашше не спостерiгaлися в природ^ [2]. Iнформaцiйнi теxнологiï - це комплекс взaeмозв'язaниx дисциплiн, що вивчають методи ефективно'1 оргашзацп прaцi людей, зaйнятиx обробкою i зберiгaнням шформацп. Пiд iнформaцiйними теxнологiями також розум^ть обчислювальну теxнiкy, методи оргашзацп i взаемодп з людьми й виробничим устаткуванням. 1нформацшш теxнологiï оxоплюють yd гaлyзi пересилання, зберiгaння й сприйняття iнформaцiï. Слiд зазначити, що починаючи з натвпровщниковик теxнологiй, робототеxники до альтернативно'1 енергетiки, оборонно'1 теxнологiï i бiотеxнологiï використовуеться нaнотеxнологiя. Тому нaнотеxнологiю необxiдно розглядати не лише як мiждисциплiнaрний фундамент високиx теxнологiй, але й як надгалузевий фундамент для розвитку всix без винятку галузей ново'1 наукоемно'1 економiки постiндyстрiaльного суспшьства. Нaнотеxнологiями у вузькому знaченнi називають галузь прикладно! науки, яка займаеться виробництвом мaтерiaлiв i виробiв надмалж розмiрiв, що вивчае властивост1 рiзнix речовин на атомарному та молекулярному рiвнi. Безумовно, специфiчнi межi високиx теxнологiй детaльнiше можна проaнaлiзyвaти в контексп ïx дiï на природу людини, суспшьство та на ïx безпосереднix якостяx, тaкиx як: висока наукоемшсть, висока швидкiсть впровадження та ротацп, структурна перебудова економiки, змша процесiв оргaнiзaцiï виробництва i методiв yпрaвлiння та ряд iншиx [3].
У raroi «Майбутне людськох природи» Ю. Габермас вивчае соцiaльнофiлософськi питання, яю постають на порядок денний у зв'язку з розвитком високиx теxнологiй. У нiй також проaнaлiзовaно проблеми так званох лiберaльноï евгешки. Що означае бути людиною? Як aктyaлiзyeться природа людини? Ю. Габермас розглядае людину як «потенцшну можливють сyб'eктивностi генерувати структури рaцiонaльностi». Вш видiляe комyнiкaтивнy, когнiтивнy та телеолопчну форми рaцiонaльностi, якi xaрaктеризyють
людину [7]. Когштивна рацiональнiсть вiдповiдае за здатшсть суб'екта набувати знання в процес практичного освоення зовнiшнього св^у та комушкативно!' практики. Телеологiчна ращональшсть пов'язана з його здатнiстю до цшеспрямовано!' дiяльностi. Комунiкативна рацiональнiсть виявляеться в орiентованiй на взаеморозумiння мовь За допомогою мови людина розмежовуе «зовшшню природу», «суспшьство», «внутршню природу» i «мову». Впровадження високих технологш, безумовно, приведе до трансформацп уявлень про зовшшню та внутршню природу, суспшьство, мову, що вiдобразиться у сена життя, життевих цiлях людини. Не в останню чергу це буде пов'язано зi збiльшенням тривалосп життя людини та проблемою перебудови людського тша з метою полшшення його фiзичних i розумових здiбностей. Проте, як показуе практика, вщхщ вiд принципу «увей» (принцип невтручання в даосизм^ дотримання природного ходу речей) завжди призводить до катастрофiчних наслiдкiв. Саме в таких умовах гуманний пщхщ даосiв до навколишнього свiту, етичнi принципи даосизму дуже доречш, бо вони забезпечують гармошзащю взаемодп суспiльства та природи, збереження та полшшення природного середовища. Проте розвиток европейсько'1 науки, далеко! вщ принципiв схщно!' фшософи, не можна зупинити жодними вщомими на сьогодш соцiальними механiзмами (саме Ю. Габермас вважае, що сучасш технологи можливо регулювати суспiльними механiзмами влади).
Впровадження високих технологш може мати дуже катастрофiчнi наслщки. Наприклад, iснуе проблема генномодифшованих продуктiв, яка полягае в тому, що вони були виведеш на ринок, не пройшовши всебiчних глибоких дослщжень. З одного боку, немае достатшх доказiв того, що продукти генно'1 шженерп абсолютно нешкiдливi. З шшого боку, немае однозначних доказiв 1'х небезпеки. Чужорiднi гени з генномодiфiкованих продуктiв у принципi, потрапляючи в оргашзм людини, можуть викликати мутацп. У такому разi актуалiзуеться проблема глибинно'1 трансформацп бюлопчно!' сут людини.
Небезпека втрати iдентичностi - це одна з шших проблем, яка гостро стоятиме перед людиною майбутнього. У найбшьш загальному розумшш феномен iдентичностi розкриваеться в усвщомленш людиною само!' себе, яке дозволяе ш визначити свое мiсце в сощокультурному просторi та вiльно орiентуватися в оточуючому свiтi. Необхiднiсть в щентичносп викликана тим, що кожна людина потребуе упорядкованостi свое! життедiяльностi. Iдентичнiсть можна розумiти як суб'ективне почуття вщповщносп собi, усвiдомлення свое'1 природи за ставленням до оточуючого св^у. Людина, яка усвiдомлюе себе саму, надшена певною свободою, вщповщальшстю. Втручання в людську природу ввдб'еться на сприйняттi себе як особи, спотворить уявлення про усвщомлення свого юнування в часi та простора Станеться трансформацiя цiлеспрямованостi та свщомосп власного життя, самовизначення, що включае вибiр цiлей, цiнностей i переконань, яким людина слщуе в житп. Ю. Габермас вважае, що питання щентичносп (як нам слiд розум^и самих себе, хто ми таю i ким хочемо бути?) не мають ч^ко! вiдповiдi, незалежно! вщ вiдповiдного контексту, тобто немае загально'1 вiдповiдi на цi питання, яка б стосувалась уах осiб [7, с. 22]. Вш також вщзначае, що «прогрес бiологiчних наук i розвиток бiотехнологii не лише розширюють вiдомi можливостi дiяння, але i дозволяють здiйснювати новий тип втручання в людське життя. Те, що рашше було «наявне» як оргашчна природа i в крайньому випадку можна було «виростити», сьогоднi перетворюеться на цшеспрямоване втручання» [7, с. 13]. Для Ю. Габермаса дуже «тривожним здаеться факт розмивання кордошв мiж природою, якою ми е, i органiчною оболонкою, якою ми себе надшяемо. Питання про значения, яке мае непщвладшсть генетичних пщстав нашого тiлесного iснування сторонньому втручанню, для нашо'1 самосвiдомостi як моральних ютот, для керiвництва власним життям, утворюе ту перспективу, виходячи з яко'1 я дивлюся на сучасну дискуаю про необхiднiсть регулювання генних технологш» [7, с. 13]. Таким чином, iз впровадженням високих технологш актуалiзуеться проблема тшесносп, гостро постае питання про стввщношення бiологiчного, сощального та iншого (iнородного, технiчного, штучного). Ось що пише з цього приводу Ю. Габермас: «Для техшчно оснащених життевих процесiв людського
оргашзму нанотехнологл проектують образ виробничого пщприемства, що сполучае в едине цше людину i машину; воно саморегулюеться, контролюеться й оновлюеться, постшно ремонтуеться й удосконалюеться за допомогою крих^них роботсв. Тiло, нашпиговане рiзними протезами, що пщвищують його ефективнiсть, або записаний на жорсткий диск всемогутнш янголоподiбний iнтелект, - це фантастичш образи. Вони проривають кордони i руйнують взаемозв'язки, якi ми до цих пiр у сво'й повсякденнш дiяльностi сприймали як трансцендентально необхщш. З одного боку, те, що оргашчно виросло, з'еднуеться в едине цше з техшчно створеним, виробленим, з шшого -продуктивнiсть людського духу вщдшяеться вiд живо! суб'ективносп. Неважливо, чи знаходять у цих спекулящях вигадку або правильнi прогнози, приховаш есхатологiчнi потреби або новi iгри своерщно! науково-фантастично! науки» [7, с. 54]. Для Ю. Габермаса вс цi факти служать прикладами техшзацп людсько! природи, що провокуе трансформовану самосвiдомiсть з позицiй етики: юнуе щось, що не може бути погоджене з нормативною самосвщомютю оаб, що самовизначаються як живi i такi, що вiдповiдально д^ть.
Таким чином, до дихотомп «бюлопчне-сощальне» в природi людини додаеться третш компонент - технiчний, точнiше назвати його штерфейсним, оскiльки цей компонент виконуватиме роль перехщно! ланки вщ «нано до бiо», стираючи вщмшносп мiж штучним i природним. Наприклад, можна розробити складш протези, яю поновлюють органи чуття: зiр, слух. У такому разi ми отримаемо бюфункцюнальш матерiали, якi служитимуть штерфейсами (перехiдними пристроями). Можливе також використання бюлопчних компонентiв для оптимiзацii техшчних процесiв (видiлення з бiологiчного середовища i переведення в технiчну систему). У такому разi кардинально змшяться нашi уявлення про природу тшесносп. Людина розумна була одночасно i людиною тiлесною. Вона була ютотою, що надiлена тiлом, а ось iз розвитком технологiй тiло людини може значно трансформуватися. Тiло вже не буде осередком оргашв чуття людини, джерелом його безпосередшх вщчутпв, коли предметом перетворюючо! активностi людини стае його власна природа. Кордон тшесносп стане дуже рухливим i мшливим. При русi кордону тшесносп зовш, за меж поверхнi тша, в простiр тiлесностi включатимуться об'екти зовшшнього свiту, що суб'ективно стають об'ектами свгту внутрiшнього.
Ф. Фукуяма також з острахом ставиться до спроб змши людсько! природи, вш вiдзначае: «Хай еволюцiя дiе наосшп, проте вона притримуеться нещадною лопкою адаптацГ!, i в результатi п дii органiзми виявляються пристосованi до свого середовища» [6, с. 143]. Що ж таке людська природа? Зпдно з Ф. Фукуямою, це те, що дае нам вщчуття морал^ забезпечуе нам сощальш навики, необхщш для життя в суспшьствь 1з впровадженням високих технологiй трансформуються основи людського етичного вщчуття, яю були незмшними з моменту появи людини. Впровадження високих технологш може мати катастрофiчнi наслiдки для природи людини: «наш постлюдський св^ може виявитися куди бшьш iерархiчним i конкурентним, нiж наш сьогоднiшнiй, а тому повним сощальних конфлiктiв. Це може бути св^, де втрачено буде будь-яке поняття «загальнолюдське», тому що ми перемшаемо гени людини з генами стшькох видiв, що вже не будемо ясно розум^и, що ж таке людина» [6, с. 308]. Ф. Фукуяма закликае не ставати рабами неминучого технологичного прогресу, якщо цей прогрес не служить гуманним цшям. «Дшсна свобода означае свободу пол^ично! громадськосп захищати цшносп, яю ш понад усе дорожче, i саме цiею свободою ми повинш скористатися сьогоднi по вщношенню до бiотехнологiчноi революцГ!» [6, с. 308]. I дшсно, залишаючись рабами науково-техшчного прогресу, ми можемо втратити свiй людський вигляд, що може призвести до вщчаю, який К'еркегор назвав «вщчаем бути самим собою» в такому сташ. У такому разi наше iснування усвщомлюватиметься як хайдеггирiанське несправжне буття. Тодi втiлення рiзних фантастичних iдей, яю зможуть стати реальнiстю завдяки високим технологиям, приведе до переосмислення таких понять, як «свщомють», «мислення», «штелект», «тiлеснiсть», «життя», «безсмертя», «сенс життя».
Проблема трансформацп сощально'1 природи людини актуалiзуеться у зв'язку з необмеженими можливостями маншуляцп при широкому використаннi високих технологiй у суспiльствi. Новi виклики будуть пов'язаш з таким невщ'емним правом людини, як право на приватне життя. Найсильнiша зброя - шформащя. Високi технологи дозволять виробляти необмежений збiр шформацп, добувати вщомосп, якi являють комерцiйну цiннiсть, здшснювати контроль, спостереження за людиною. Створення нанотехнолопчного суспiльства змiнить нашi уявлення про природу сощальносп, соцiального простору, продуктивних сил i стосункiв. Нанотехнологiчне суспiльство вiдкрие свiт «невидимостi». Ця «невидимiсть» обумовлена iснуванням iншого св^у за межами можливого виявлення даними нам природою органами чуття, поставить пщ сумнiв факт соцiальноi незалежносп, можливостi до вiльнодумства. З нанотехнолопями ми нiколи не зможемо знати, коли ми перебуваемо тд спостереженням, а коли нi. Чи е в нашому органiзмi вбудований у мозок чип, чи ш? Якщо сучасна людина схильна до полггично'1 маншуляцп, яка мае психологiчну природу, i якiй можна перешкодити, то маншулящя, заснована на нанотехнологiях, може працювати безсвщомо, не залишаючи мюця для вибору! Манiпулювання людиною буде одним з найактуальшших тем у нанотехнолопчному суспiльствi. Манiпуляцiя зможе прийняти жахливi розмiри, а особа, що здiйснюе манiпулятивну дiю, за допомогою вбудованих у мозок чипiв вироблятиме контроль над тим, щоб людина, що е об'ектом впливу, сама визнала би вчинок, що вселявся 1'й, або споаб життя, як едино правильний для себе. Так можна буде створювати щеальних во'1'шв, поюрних роб^ниюв. Такi поняття, як особистють, духовне зростання, самовдосконалення, набудуть абсолютно шшого значення. Адже особа формуеться таким чином, щоб вшьно i самостiйно вибирати цiлi i засоби дiяльностi та керувати нею, одночасно вдосконалюючи i розвиваючи сво'1 здiбностi. Людина розвиваеться не лише за закладеною в не'1 спадковою програмою i пiд впливом довкшля, але i залежно вiд тих факторiв, що закладенi в п психiцi, досвiдi, якостях, здiбностях. Безумовно, основою, що визначае iнтенсивнiсть i напрям розвитку особи, е п потреби, в яких видiляються вищi людськi потреби: соцiальнi, духовнi, яю е джерелами прогресу людини, потребами вдосконалення. Проте, кутруючи цi потреби, можна отримати шертну масу, що виконуе подаш 1'й вказiвки. Можливо, що наркомашя й алкоголiзм набудуть не менш страхiтливi форми, адже буде можливим за допомогою тих же читв приховано збуджувати у людини певш настро!, якi не збшатимуться з його актуальними бажаннями, або зухвалу радiсть i ейфорш, що призведе до появи залежних вщ чиеюь волi.
На та иро!' маси будуть люди, надшеш надможливостями, в яких нановолокна, вплетеш у м'язову тканину, додадуть 1м додатковоi сили, а мiкросхеми, вбудоваш в головний мозок, пiдсилюватимуть i прискорюватимуть розумову дiяльнiсть. Вони будуть надшеш суперпам'яттю, навчаться чути ультразвук i бачити в iнфрачервоному дiапазонi. Безумовно, витримати конкуренцiю з такими надвошами або надiнтелектуалами буде дуже складно (який буде доступ до наноресурав? чи будуть вони доступш лише заможним?).
Висновки. Спроби втручання в природу людини втшюють нщшеанський бунт проти недосконалостi i слабкосп людини. Проте подiбний бунт, кшець кiнцем, може призвести до руйнування природи людини, а також довкшля. Прагнення використовувати всшяку «технiку втручання» в природу людини, зумовлене бажанням отримати результати, на яю, наприклад, без використання ■па ж генноi шженерп, довелося б витрачати багато зусиль i часу. Не дивно, чому такою актуальною е проблема дотнгу в спорта Проте хто замислюватиметься над наслщками такого втручання? Мудрещ давнього Сходу - даоси -вважали, що св^ такий, який вш е, i спроби його змшити е посяганням на його досконалють, виявити яку можна лише перебуваючи у сташ природного спокою, ось чому необхщно керуватися принципом «увей» - принципом недiяння. Не припускаеться жодне втручання в природу людини! Парадигма втручання веде до багаточисельних еколопчних проблем, а безмежна свобода, прагнення влади веде до моральноi деградаци. I лише вщмовившись вщ однобiчного, споживчого ставлення до себе та навколишнього св^у, можна сподiватися на гармонiйне юнування. Але iсторiя людства свiдчить про те, що природа людини
виявлясться в необмежених потребах. Саме тому шкому не вдалося побудувати щеальну державу, в якiй усi ресурси були однаково роздшеш помiж уама членами суспiльства. Ось чому Ю. Габермас зазначае, що при впровадженш високих технологiй, якi збiльшують несправедливий розподш ресурсiв, при якому реалiзацiя потреб одних людей буде бшьш обмежена, нiж iнших, насамперед повинш набрати чинностi багаточисельнi нормативнi акти та регулювання на державному рiвнi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баксанский О. Е. Нанотехнологии, биомедицина, философия образования в зеркале междисциплинарного контекста / О. Е. Баксанский, Е. Н. Гнатик, Е. Н. Кучер. - М. : URSS, 2010.
- 224 с.
2. Волова Т. Г. Биотехнология / Т. Г. Волова. - Новосибирск : Изд-во Сибир. отделения Рос. Акад. наук, 1999. - 252 с.
3. Жукова Е. А. Hi-Tech: динамика взаимодействий науки, общества и технологий :
автореф. дис. ... докт. филос. наук : спец. «09.00.08» - Философия науки и техники / Е. А. Жукова. - Томск, 2007. - 40 с.
4. Нацюнальний науковий центр з медико-бютехшчних проблем [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://biomed.nas.gov.ua.
5. Сучасш проблеми бюетики / вщп. ред. Ю. I. Куцщев. - К. : Академперюдика, 2009. - 278 с.
6. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф. Фукуяма ; пер. с англ. М. Б. Левин. - М. : Изд-во АСТ : ЛЮКС, 2004. - 349 с.
7. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы / Ю. Хабермас ; пер. с нем. - М. : Весь Мир, 2002.
- 144 с.
8. Berg S. Nano: Technology of Mind over Matter / S. Berg : Kabbalah Publishing, 2008. - 256 р.
9. Berger M. Nano-Society: Pushing the Boundaries of Technology (RSC Nanoscience and Nanotechnology) / Michael Berger: Royal Society of Chemistry; 1st edition, 2009. - 317 р.
10. Kjolberg K. Nano Meets Macro: Social Perspectives on Nanoscience and Nanotechnology / Kamilla Kjolberg, Fern Wickson: Pan Stanford Publishing, 2010. - 500 р.
11. Paneth Piotr. Kinetics and Dynamics: From Nano- to Bio-Scale (Challenges and Advances in Computational Chemistry and Physics) / Piotr Paneth, Agnieszka Dybala - Defratyka. - Hardcover : Springer; 1st Edition, 2010. - 575 р.
12. Schummer J. Nanotechnology Challenges: Implications for Philosophy, Ethics and Society/ Joachim Schummer, Davis Baird: World Scientifi c Publishing Company, 2006. - 476 р.
13. Shukk Sandeep K. Nano, Quantum and Molecular Computing: Implications to High Level Design and Validation / Sandeep K. Shukk R. Iris Bahar: Springer US, 2010. - 376 р.
ТРАНСФОРМАЦИЯ ПРИРОДЫ ЧЕЛОВЕКА: ВЫЗОВ СОВРЕМЕННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ (ПО Ю. ХАБЕРМАСУ)
Владленова И. В.
В статье проанализированы проблемы трансформации природы человека в связи с развитием науки и техники. Освещены проблемы человеческой личности в условиях растущих процессов отчуждения, которые ведут к антропологическому кризису. Опасность потери идентичности -это одна из других проблем, которая будет остро стоять перед человеком будущего. С внедрением высоких технологий актуализируется проблема телесности, остро встает вопрос о соотношении биологического, социального и другого (инородного, технического, искусственного). Ключевые слова: природа человека, отчуждение, высокие технологии, наука.
TRANSFORMATION OF MAN'S NATURE: CHALLENGE OF MODERN TECHNOLOGIES (ACCORDING TO Y. GABERMAS)
Vladlenova I. V.
This article examines the problem of transformation of human nature in connection with the development of science and technology. Studied the problems of the human person; the problem of alienation, anthropological crisis. With the introduction of high-tech actualization problem physicality, acutely raises the question of the relationship between biological, social and other (a foreign, technical).
Key words: human nature, alienation, technology science.
