CC BY
30
УДК 330
Зашзко В.Д., к.ф.-м.н., доцент® Нацюнальний уюверситет державног податковог службы Украгни, м. 1ртнь
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
УКРА1НИ
У робот1 розглянуто основш науковг проблеми пов 'язаш з теоретико-методолог1чним осмисленням дефтщп, структури, функцт поняття «система економгчног безпеки стьських територт» та вказано можлив1 типи гг функц1онування в у мовах ттенсивног глобал1зацп.
Клю^о^^ слова: система, система економгчног безпеки стьських територт, структура, функцгг.
Постановка проблеми. Бшьшють втизняних та закордонних експерив у економiчнiй сферi дшшли спшьно1 думки, що «економiчна безпека» е поняттям полюистемним i тому спробуемо розiбратись в сутi, титзацп та складових системи економiчноl безпеки сiльських територш як важливо! складово! регионально^ а отже i економiчноl безпеки вае1 держави.
Анал1з основних дослщжень та публшацш. Дослiдженнями теоретико-методологiчних аспекив, що стосуються системи економiчноl безпеки на рiзних рiвнях займались у багатьох провщних наукових центрах св^ такi вченi як: Л. Абалкш, А. Архипов, В. Безбожний, В. Геець, С. Глазьев, З. Варналш, Г. Вечканов, Я. Жалшо, С. Кавун, М. Кизим, Т. Клебанова, О. Ляшенко, Г. Пастернак-Таранущенко, Ю. Погорелов, О. Черняк та багато шших.
Але незважаючи на значну увагу вiтчизняних науковцiв до зазначено1 проблематики, досi не iснуе загальновизнаного наукового пiдходу до визначення системи економiчноl безпеки кра1ни. Бiльше того в економiчнiй теори вiдсутне визначення системи економiчноl безпеки сiльських територш, яка мае безпосереднш вплив на бшьшшть показникiв економiчного розвитку нашо1 держави.
Мета та завдання дослщження. Метою дослiдження е систематизацiя основних вщомостей теори систем та визначення поняття «система економiчноl безпеки сшьських територш» як важливо1 компоненти системи регюнально1 економiчноl безпеки. Завданням дослщження також е формулювання основних принцитв побудови системи економiчноl безпеки сшьських територш, титзацп та встановлення И мшця в системi забезпечення економiчноl безпеки Укра1ни.
Виклад основного матер1алу. Завдяки дослiдженням Л. Берталанфi, Н. Вшера, К. Шенона та багатьох шших науковщв починаючи з 1934 р. почала
® Зал1зко В.Д., 2013
104
активно розвиватись теорiя систем, згщно з якого юнуе низка загально вщомих визначень поняття «система» (табл.1).
Таблиця 1
_Систематизащя визначень поняття «система»_
Автор Формулювання визначення
Л. Берталанфi Комплекс взаемопов'язаних та дшчих елемешгв.
А. Уемов Множина об'ектiв, якi володшть заздалегiдь заданими властивостями з фжсованими вiдносинами мiж ними
А. Холл Множина об'екив разом з вiдносинами мiж об'ектами i мiж !х атрибутами
В. Спщнадель Об'ективна едшсть закономiрно пов'язаних один з одним предметсв, явищ, а також знань про природу та сустльство
Б. Юсьюв Вщокремлена сукупнiсть взаемодiючих мiж собою елемешгв, яка утворюе деяку цшсшсть i володiе певними iнтегральними властивостями...
О. Кустовська Сукупнiсть усiх необхiдних знань, шформаци, матерiальних засобiв i способiв !х використання, оргашзацп дiяльностi людей, що спрямована на розв'язання проблеми.
У. Гослшг Сукупшсть простих частин.
Дж. де С. Коутиньо Сукупнiсть пов'язаних мiж собою i в той же час рiзних i незалежних частин.
О.Остапчук Сукупшсть взаемопов'язаних елемешгв, що мае вхщ, вихiд, зв'язок iз зовшшшм середовищем та зворотний зв'язок.
А. Радченко Сукупшсть взаемодшчих елементiв, властивостi яких яюсно вiдрiзняються вiд суми властивостей цих елемешгв.
Р. Акофф Суть, яка складаеться з взаемопов'язаних частин.
К. Уотт Взаемодшчий iнформацiйний мехашзм економiчноl дiяльностi пiдприемства, що характеризуеться багатьма причинно-наслщковими взаемодiями.
В. Мильник Цшеспрямований комплекс взаемопов'язаних елемешгв будь-яко! природи i вiдношення мiж ними.
В. Хомяков Деяка цЫсшсть, що складаеться iз взаемозалежних частин, кожна з яких вносить свш внесок в характеристики цшого.
Д. Еллк, Ф. Лудвиг Щось, що виконуе операцiйний процес або ж працюе визначеним чином i виробляе який-небудь продукт.
Перед тим як перейти до безпосереднього формулювання визначення поняття «система економiчноl безпеки сшьських територш» та И функцш, для коректност позначень, розглянемо загальну класифiкацiю систем у виглядi наступно! блок-схеми (рис. 1).
Як бачимо у визначеннях системи та И класифжацп ютотну роль вiдiграють елементи системи та зв'язки мiж ними, як й визначають основнi
105
вщмшност та особливост TÎeï чи шшо1 системи. В ролi елементсв системи можуть виступати дещо «меншЬ> системи, якi називають пiдсистемами або системами другого роду.
Рис. 1. Класифжащя основних вид1в систем
Джерело: розробка автора.
У науковiй перюдищ iнколи не розрiзняють поняття «система» та «структура», оскшьки по своï сутi цi поняття дещо подiбнi, проте останне е лише одшею iз складових системи. Якщо в структурi перш за все розглядають зв'язки мiж елементами певного об'екту, то в системi вiн розглядаеться в цшому, iз врахуванням природи та специфiки внутрiшнiх i зовшшшх зв'язкiв мiж елементами. Саме використання структури допомагае визначати складнi системи, яю мають значну кiлькiсть тдсистем. Окрiм того, системи мають характерну особливiсть змiнювати свiй стан з часом i це е, майже завжди, неперервним процесом.
Таким чином, пщ системою економiчноï безпеки сшьських територш будемо розум^и складну динамiчну систему в рамках якоï ефективно функщонують такi впорядкованi структури, яю за допомогою адмшютративно-фiнансово-правового шструментарш, в межах сiльських територiй, здатш забезпечити нормальний розвиток економiки (стале економiчне зростання) та захистити ïï одночасно вiд внутрiшнiх та зовшшшх конфлшив або можливих ризикiв.
Загальна класифiкацiя функцiй системи економiчноï безпеки Украши залежить значною мiрою вщ суб'екта до якого це поняття застосовують (держава, регiон, мiсто, село, пщприемство тощо). Проте зазначимо спшьш функцп, якi характернi для бшьшост зазначених категорiй i для системи
106
eKOHOMi4HOÏ безпеки сшьських територш зокрема: захист штереЫв населення, aHani3 даних та прогнозування можливих варiантiв розвитку економжи, попередження можливоï негaтивноï дiяльностi пiдприeмств, що завдають значну шкоду населенню та природним ресурсам краши i таке iнше.
Виходячи з клaсичноï теорiï систем можна стверджувати, що для системи економiчноï безпеки, i для сшьських територш зокрема, е характерними таю типи функщонування:
1) внутршне (вiдбувaеться завдяки внутршшх рушiйних сил);
2) зовнiшне (вщбуваеться завдяки дiï зовнiшнiх сил);
3) змшане (вiдбувaеться пiд час процесу iнтегрaцiï внутрiшнього i зовнiшнього титв функцiонувaння системи).
Врaховуючi тенденцiю глобaлiзaцiï бiльшостi економiчних процесiв, що вщбуваються у свiтi, намагання створити таку систему економiчноï безпеки, яка була б побудована виключно на внутршньому або виключно на зовнiшньому тит функцiонувaння е утопiчними i ïx можна порiвняти iз спробами створити вiчний двигун. Хоч цi два типи функщонування е суто теоретичними, проте вони слугують серйозним базисом для створення змшаного - реального типу функщонування системи економiчноï безпеки. Бшьше того цi типи незамшш пiд час розгляду частинних випадюв або розв'язaннi конкретних економiчниx задач. В умовах глобaлiзaцiï для практичного дослщження особливостей функщонування системи економiчноï безпеки на будь-якому рiвнi, зокрема на рiвнi сiльськиx територiй, доцшьно використовувати поняття «рiвновaги» та «стшкостЬ».
Будемо говорити, що система економiчноï безпеки функцiонуе у стaнi рiвновaги, якщо за умови вiдсутностi зовшшшх та внутрiшнix загроз (збурюючих впливiв) вона функцiонувaтиме нескiнченно довго. Якщо ж за наявних збурень система за вщносно незначний перiод часу автоматично повертаеться в стан рiвновaги, то ïï називатимемо стiйкою. Тобто, якщо система володiе цими двома характеристиками при цьому розвиваеться ïï можна вважати досконалою.
Систему економiчноï безпеки сшьських територш з одного боку можна розглядати як пщсистему, оскшьки вона е частиною системи регюнально].' економiчноï системи, яка в свою чергу е пщсистемою економiчноï безпеки держави та нащонально].' безпеки, а з шшого боку вона сама мае ряд пщсистем: продовольча, фiнaнсовa, енергетична та iншi види безпеки, як залежать вiд багатьох фaкторiв. У зв'язку з цим на перше мюце у життезaбезпеченнi будь-кого рiзновиду систем економiчноï безпеки виходить завдання вмiти результативно вирiшувaти конфлжти не лише всерединi системи, а й поза нею. Ця задача не е новою, вона була актуальною ще в часи Т. Гобсса, I. Канта, Г. Грощя та шших класиюв, яю вважали, що вмiння вирiшувaти конфлiктнi ситуаци е однiею з основних функцш безпеки на рiзниx рiвняx (держава, громада, особа тощо). Серед сучасних нaуковцiв також чимало е таких, яю вважають економiчний конфлiкт одним з основних внутршньосистемних джерел негативного впливу на систему економiчноï безпеки. До таких вчених
107
вщносяться З. Варналш, Д. Буркальцева, О. Саенко [1, с. 37-44], В. Круглов [2, с. 7-10], В. Дружинш, Д. Конторов [3, с. 28-40] та багато шших.
Проаналiзувавши еволющю становлення економж бшьшост розвинених краш свiту можна пом^ити, що всi вони мали спшьну особливiсть - швидше за шших виршували виникаючi конфлiктнi ситуацп, причому наявшсть матерiальних, фiнансових чи природно-^матичних умов вiдiграе тут чи не останню роль. Бiльше того, юнуе досить мало краш, як б маючи великий природно-клiматичний ресурс змогли б створити серйозну систему своех' економiчноï безпеки.
Таким чином, необхщною умовою в якiсному аналiзi економiчноï безпеки, як загальноекономiчноï категорп, мае виступити використання конфлiктологiчноï теорп, з урахуванням якоï можна схематично показати мшце економiчноï безпеки сiльських територш в системi економiчноï безпеки держави та дещо декомпонувати це поняття за допомогою блок схеми, зображеноï на рисунку 2.
Як вже зазначалося, поняття «економiчна безпека», а отже i «система економiчноï безпеки сшьських територш» мають складну iерархiчну структуру в основу якоï доцшьно покласти безпосереднiй адмiнiстративно-територiальний подiл. У зв'язку з цим випливае, що i систему економiчноï безпеки сшьських територш можна роздшити на вщповщш пщсистеми: продовольчу, екологiчну, фiнансову, швестицшну, бюджетну тощо. Бiльше того в системi економiчноï безпеки сiльських територш варто окремо розглядати економiчну безпеку депресивних сiльських територiй, сiльських територш, що знаходяться в зош радiацiйного чи хiмiчного забруднення або в рекреацшнш зонi. Такi базовi властивост системи економiчноï безпеки сiльських територш як синергетившсть, емерджентнiсть, цiлiснiсть, впорядковашсть та iнформацiйнiсть мають формуватися на принципах вщкритостс, професiйностi, екологiчностi, етшчноси, синхронностi (координацiйностi), плановостi, ефективностi, своечасноси, неперервностi, вiдповiдальностi тощо.
Принцип вщкритост передбачае ознайомлення всiх сiльських жителiв прилеглих територiй з вiдповiдною нормативно-правовою базою чи статутом на основi яких буде вщбуватись та чи шша економiчна дiяльнiсть з обов'язковим зазначенням можливого впливу на шфраструктуру сiльських територiй.
Принцип професiоналiзму передбачае надання дозвшьних документiв для роботи певного тдприемства чи фiрми лише за умови наявноси документiв, яю пiдтверджують достатнiй рiвень ïx компетенци.
Принцип екологiчностi означае, що уа суб'екти пiдприемницькоï дiяльностi, що функщонують на сшьських територiяx мають впливати на навколишне природне середовище, не тддаючи його ризику.
Принцип етшчноси передбачае, що пiд час економiчноï дiяльностi будуть врахованими традицiï та етшчш особливостi сiльськоï громади на територп якоï ця дiяльнiсть вщбуваеться.
Принцип синxронностi означае, що уа суб'екти пiдприемницькоï дiяльностi мають взаемодiяти один з одним не лише в межах однiеï окремо
108
взято! сшьсько! територи, а й в межах району або област з метою досягнення максимальних показниюв економiчноl безпеки кра1ни.
Зовшшньо економ1чш ризики
Внугр1шньо-економ1чш ризики
СИСТЕМА ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ КРА1НИ
Рис. 2. Декомпозищя системи економпчноУ безпеки кра'ши
Джерело: розробка автора.
Принцип плановост передбачае забезпечення економiчноl безпеки сшьських геригорiй вЫе! кра1ни за рахунок створення единого комплексного плану, в якому вщображаються орiенговнi (рекомендованi) показники посiвiв, зернових, бобових та шших сiльськогосподарських культур тощо. Як показав досвщ незалежносгi Укра1ни цей принцип на сьогодшшньому егапi неможливо в повнш мiрi замiниги виключно мехашзмами ринкових вiдносин, оскiльки в сшьськогосподарському бiзнесi iснуе ряд вiдверго економiчно невигiдних напрямiв дiяльносгi. Державна не контрольовашсть та не плановiсгь в сшьськогосподарському виробництвi призводить до того, що час вiд часу украшську економiку потрясають абсурднi продовольчi кризи, таю як: «гречана», «цукрова» та шш^ що не лише сприяють розбалансованосгi
109
основних внутршшх економiчниx процеЫв, а й негативно впливають на економiчний iмiдж краши - експортера сiльськогосподарськоï продукци.
Принцип ефективностi передбачае ефективне та оптимальне використання фiнансовиx, земельних та людських ресурсiв.
Принцип своечасност передбачае таку побудову системи економiчноï безпеки, яка б дозволила на раншх стадiяx виявляти рiзнi деструктивш чинники, вживати заходи щодо запобшання негативних наслiдкiв ïx дiï i заподiяння шкоди природнiй та сощальнш складовiй сiльськиx територiй.
Принцип неперервност означае, що економiчна дiяльнiсть на сшьських територiяx мае проводитись неперервно та послщовно, з урахуванням вщповщних теxнологiчниx процесiв та постiйною перевiркою критерпв економiчноï безпеки сiльськиx територш.
Принцип вщповщальност означае, що кожен учасник економiчноï дiяльностi в межах сшьських територш несе повну вщповщальшсть, в тому числi i кримшальну, за невиконання умов договорiв або нецшьове використання земель, лiсовиx, водних та iншиx ресурсiв
Ц принципи мають стати фундаментальними засадами для створення досконалоï системи економiчноï безпеки сшьських та мшьких територiй, а отже всiеï територiï Украши з урахуванням теоретико-множинного пщходу, згiдно якого система економiчноï безпеки сiльськиx територш мштить в собi економiчну безпеку села та сшьського населення. На яюсть функцiонування системи економiчноï безпеки сшьських територш впливае значна кшьюсть ïï пiдсистем:
- продовольча;
- фшансова;
- етнiчно-культурна;
- шформацшна;
- науково-iнтелектуальна;
- транспортна;
- екологiчна;
- сощальна;
- адмiнiстративна;
- бiзнесова.
Тому, крiм об'ективноï оцiнки економiчноï безпеки Украши за допомогою порiвняння фактичних iндикаторiв з пороговими значеннями (це передбачено офщшною методикою оцшювання економiчноï безпеки) варто виявити основш загрози економiчному розвитку сiльськиx (мюьких) територiй регiону, класифiкувати ïx в групи за зовшшшми та внутршшми ознаками видiляються найважливiшi, якi пов'язаш з руйнуванням АПК, iнвестицiйно-шновацшного комплексу тощо.
Висновки. Таким чином, подальше теоретико-методолопчне дослiдження системи економiчноï безпеки сiльськиx територiй дасть змогу створити повноцшний дiагностичний комплекс по виявленню загроз економiцi кра1ни шляхом узагальнення результатiв функцiонування економiчноï безпеки сшьських та мюьких територiй на економiчну безпеки регiону i Украши в цiлому.
110
Запропонований теоретичний тдхщ до формування системи eK0H0Mi4H0i' безпеки сшьських територш як складно! динамiчноl системи в рамках яко! ефективно функцюнують впорядковаш структури, якi за допомогою адмшютративно-фшансово-правового iнструментарiю, в межах цих територш, здатний забезпечити сталий розвиток економши та захистити l! одночасно вщ внутрiшнiх та зовнiшнiх конфлiктiв або можливих ризикiв. В першу чергу мова йде запобiгання виникненню внутршшх загроз, адже постiйна наявнiсть внутршшх загроз робить сiльськi територп, а отже i весь регiон вразливими для зовшшшх загроз. В результат вiдсутностi повноцшно! системи економiчноl безпеки сшьських територш тд загрозою опинилося не лише виробництво стратегiчних сшьськогосподарських продуктiв (льон, хмiль, картопля, фрукти i т.д.), а й економiчний суверенiтет краши.
Вирiшення зазначених проблем, яю до того ж негативно впливають на рiвномiрнiсть територiального розпод^ працi та показники безробiття, в довгостроковш економiчнiй перспективi не можливе без створення загально нацюнально! стратеги економiчноl безпеки, яка включатиме в себе стратегш економiчноl безпеки сшьських та мшьких територiй.
Л1тература
1. Варналш З. С. Економiчна безпека Украши: проблеми та прiоритети змщнення : [монографiя] / З. С. Варналш, Д. Д. Буркальцева, О. С. Саенко. - К.: Знання Украши, 2011. - 299 с.
2. Круглов В. В. Конкуренщя: [учебное пособие] / В. В. Круглов - М. : Проспект - 2004. - 80 с.
3. Дружинин В. В. Введение в теорию конфликта / В. В Дружинин, Д. С. Конторов. - М. : Радио и связь, 1989. - 288 с.
4. Економiчна безпека: [навч. поаб.] / за ред. З. С. Варналiя. - К.: Знання, 2009. - 647 с.
5. Система економiчноl безпеки: держава, регюн, пщприемство : монографiя : Т. 1 / О.М. Ляшенко, Ю.С. Погорелов, В.Л. Безбожний [та ш.] ; за заг. ред. Г.В. Козаченко. - Луганськ : Елтон-2, 2010. - 282 с.
6. Геець В. М. Моделювання економiчноl безпеки: держава, регюн, пщприемство : монографiя / В. М. Геець, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова, О. I. Черняк. - Харюв : ВД "ИнЖЕК", 2006. - 240 с.
7. Кавун С. В. Система економiчноl безпеки : методолопчш та методичш засади : монографiя / С. В. Кавун. - Харюв : Вид. ХНЕУ, 2009. - 300 с.
Summary Zalizko V.
National University of State Tax Administrationof Ukraine THEORETICAL AND METHODICAL ASPECTS OF ECONOMIC SECURITY FUNCTIONING SYSTEM IN RURAL AREAS OF UKRAINE
Main theoretical and methodical aspects of functioning economic security systems of rural areas in Ukraine are revealed in the article.
Рецензент - д.е.н., професор Пунько Б.М.
111
