Научная статья на тему 'The innovative imperatives of development of integration agro-industrial formation'

The innovative imperatives of development of integration agro-industrial formation Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
48
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
іННОВАЦії / INNOVATIONS / іНВЕСТИЦії / іННОВАЦіЙНИЙ РОЗВИТОК / INNOVATIVE DEVELOPMENT / іНТЕГРАЦіЙНі АГРАРНі ФОРМУВАННЯ / КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНіСТЬ / INVESTMENTS / INTEGRATION AGRO INDUSTRIAL FORMATIONS / COMPETITIVENESS

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Zelysko I.

The role of innovations in agro-industrial production has been considered. The innovative imperatives of development of integration agro industrial formations have been analyzed. The peculiarities of competitiveness of agro-industrial production in Ukraine have been researched.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «The innovative imperatives of development of integration agro-industrial formation»

УДК 330.341.1:631.11:336

Зелкко 1.М., к.е.н., доцент® Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши, м. Кшв.

1ННОВАЦ1ЙН11МПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ

Розглянута роль тновацт в агропромисловому виробництв1. Проанал1зоват тновацтт ¡мперативи розвитку ттеграцтних аграрных формуванъ. Дослгджет особлывост1 забезпечення конкурентоспроможност1 агропромислового виробництва в Украж.

Ключое1 слова: тновацИ, /нвестицИ, тновацтний розвиток, ттеграцтт аграрт формуеання,конкурентоспроможтстъ.

Постановка проблеми. Шслякризове переформатування свггового господарства, змша св1тово! економ1чно! кон'юнктури, нов! виклики та загрози глобал1зацшних процеЫв, вимагають вщповщно! реакци та призводять до трансформацшних перетворень на внутршшх ринках кра!н. Аграрний сектор економжи Укра!ни мае значний потенщал та можливост! швелювати сучасш глобал1зацшш внклики та зайняти гщне мкце на свгговому ринку. Тому важливого значения набувае системшсть та комплексшсть реформування аграрно! галуз! на високоефективнш шновацшш основ! з метою забезпечення конкурентоспроможност! аграрно-иромислового виробництва. Сучасне агропромислове виробництво иотребуе вировадження досягнень науково-техшчного ирогресу, застосування нових наукових знань, тобто виршальна роль належить шновацшному розвитку.

Анал1з основних дослщжень 1 публжацш. Дослщженням р!зномаштних аспекив шновацшно! д1яльност1 та розвитку шновацшного пщприемництва, функцюнування штеграцшних аграрних формувань придшено увагу в ирацях багатьох вчених. Вагомий науковий базис створено такими вченими як В.Г. Андршчук, М.Я. Дем'яненко, М.1. Ккшь, Ю.С. Коваленко, М.Ю. Коденська, М.Ф. Кропивко, М.Й. Малж, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин. Проте особливост! шновацшно! д1яльност1 штеграцшних аграрних формувань потребують подальшого дослщження та переосмислення.

Мета статть Проанал1зувати шновацшш ¿мперативи розвитку штеграцшних аграрних формувань та визначити !х роль в формуванш конкурентоспроможност! аграрно! галуз! Украши.

Виклад основного матер1алу. 1нновацшна модель розвитку аграрно! галуз! передбачае використання нових прогресивних технологш з метою виробництва наукоемно! конкурентоспроможно! продукцп. Згщно Закону Укра!ни "Про шновацшну д!яльшсть" шноваци - новоствореш (застосоваш) \ (або) вдосконалеш конкурентоздатш технолог!!, продукц!я або послуги, а також

® Зетско 1.М., 2012

264

оргашзацшно-техшчш ршення виробничого, адмшктративного, комерцшного або шшого характеру, що ктотно полшшують структуру та яюсть виробництва i (або) сощально! сфери [1]. Тобто шноваци - це вде!, пропозицп, як1 виникають в результат! наукових дослщжень, шженерних розробок, що можуть стати основою створення нових вид1в продукцп чи значно полшшити споживч1 характеристики кнуючих товар1в, що сприяе покращению "якост1 життя" людства.

Виникнення поняття "шноващя" та його обгрунтування пов'язують з ¿м'ям вченого австршського походження Иозефа Шумпетера та його працями "Теор1я економ1чного розвитку" (1912р.) i "Каттал1зм, сощал1зм i демократ1я" (1942р.). В "Teopii економ1чного розвитку" вперше застосовуеться поняття "нова комбшащя", розумшчи HOBi якост1 засоб1в виробництва. В подальших дослщженнях Й. Шумпетер поняття "нова комбшащя" замшюе на "шноващя" i розкривае зм1ст та особливост1 цього поняття, вважаючи, що йому притаманш впровадження нових технологш, нових виробничих, транспортних засоб1в, нових форм шдустр1ально! оргашзацп [2].

Вважаеться, що шноваци вщображають яккш характеристики швестицш та являються ix специф1чною сферою. 1нвестицп являють собою Bei види майнових та штелектуальних цшностей, яю включаються в об'екти пщприемницько! й шших вид1в д1яльност1 в результат! яко! утворюеться прибуток (дохщ) або досягаеться сощальний ефект [3,с.494]. 1нновацшна д1яльшсть в аграрнш галуз1 мае певш специф1чш особливоси, пов'язаш з сезоншстю виробництва,наявшстю живих оргашзм1в, використанням земельних pecypciß, тощо. Впровадженням новацш в агропромисловому виробництв1 забезпечуе набуття продукщею покращених властивостей, пщвищуе И конкурентоспроможшсть.

Конкурентоспроможшсть аграрного б1знесу в економ1чно розвинутих кра!нах досягнута за рахунок потужно! бюджетно! пщтримки, використання сучасно! високопродуктивно! техшки та нов1тшх технологш, ефективно! протекщошстсько! пол1тики на св1товому ринку, значного внутршнього попиту, який забезпечуеться високим р1внем життя та споживання.

Важливим трендом останшх рок1в в аграрнш сфер1 е зростання штенсивност1 виробництва, розвиток аграрних холдинпв, залучення швестицш на м1жнародних фондових ринках, зростання експортного потенщалу. Зазначеш тенденци вплинули на те, що аграрна галузь стала найбшьш привабливою серед галузей нащонально! економжи. Проте наявними е нестача та висока вартють фшансових pecypciß, застарша матер1ально-техшчна база та низькопродуктивш технологи, неефективний менеджмент, важко передбачувана державна аграрна пол1тика. Bei зазначеш чинники гальмують стабшьний розвиток та реал1зацш потенщалу аграрно! галузг

Досягти конкурентоспроможност1 аграрним пщприемствам в Укрш'ш можливо шляхом консолщацп земельних pecypciß та вертикально! штеграци. В умовах обмежених можливостей державно! фшансово! п!дтримки, джерелами ф!нансування та розвитку аграрного пщприемництва е приватш швестици,

265

укрупнения аграрних холдинпв з метою залучення швестицш на м1жнародних ринках каттал1в. Найбшьш пристосованими до сучасних умов господарювання та найменш вразливими е штеграцшш аграрш формування.

Защкавлешсть шоземних швестор1в аграрним сектором Украши пов'язана з1 значним потенщалом ще! галуз1 та пояснюеться комплексом об'ективних чинниюв. До них вщносять: яюсш, родюч1 чорноземи, пом1рно континентальний кл1мат, наявшсть морських порт1в, невисокий р1вень зароб1тно! плати, висока вщдача вкладень. В 2010 рощ швестицшна привабливють аграрного сектору Украши зросла, в пор1внянш з 2009 р. ркт катталовкладень в основний каштал склав 130,4%, прямих шоземних швестицш -105,2% (рис.1). Не зважаючи на високу ризиковашсть аграрного б1знесу, в пор1внянш з шшими галузями сшьське господарство за останш роки е найбшьш прибутковим видом д1яльностг У 2009 рощ рентабельшсть операцшно! д1яльност1 сшьськогосподарських пщприемств складала 14,7 %, в 2010 рощ - 80% сшьськогосподарських пщприемств були прибутковими. Серед галузей сшьського господарства бшьшу дохщшсть мае рослинництво (10-30%), проте тваринництво в останш роки досягло р1вня беззбитковост1 лише по деяких видах продукци [4].

Рис.1. Обсяги швестицш в основний каштал в сшьське господарство

в УкраУш, млн. грн

Наявною е тенденщя домшування аграрних холдинпв, адже вони мають доступ до кашталу, нов1тшх технологш та знань, можуть здшснювати техшко -технолопчне переоснащення виробництва, оперативно реагувати на змши на св1товому ринку. В Укра!ш вщбуваеться укрупнениям холдинпв та середшх

266

компанш, спостер1гаеться тенденщя до горизонтально! i вертикально! штеграци холдинпв. В сшьське господарство Укра!ни швестують кошти закордонш та внутр1шн1 швестори. В 2010 рощ в Укратш було 58 холдинпв, кожен з яких волод1в в середньому 69 тис. га земл1 та загальний обсяг оброблюваних земель складав близько 4 млн. га. В 2011 рощ ix стало 79 з загальною площею оброб1тку 5 млн. 200 тис . га i середньою площею на один холдинг 66 тис. га землг Проте, середня ефектившсть украшського аграрного холдингу не значно вщр1зняеться вщ ефективност1 сшьськогосподарських пщприемств за радянських час1в. Врожайшсть i витрати на вирощування бшьшост1 рослинно! продукцп, стан справ в тваринництв1 свщчать про те, що потенщал зростання ефективност1 украшських аграрних холдинпв дуже великий [5].

Негайного розв'язання потребуе проблема низько! техшчно! та eKOHOMÍ4HOi' ефективност1 аграрно - промислового виробництва. Розвиток шновацшно! д1яльност1 часто стримуеться не тшьки недосконалютю мехашзму залучення до вщтворювального процесу ланок "наука - техшка - технологи -виробництво", але й непоодинокими випадками неготовност1 власниюв та кер1вник1в до новацш. В Укра!ш мало застосовуються технолог!! mini-till, no-till, точне землеробство, бютехнологп, пбрщне насшня, тощо. Застосування нових високоефективних технологш вщповщно до cbítobhx стандарта вщбуваеться в птах1вницв1, вони застосовуються вертикально - штегрованим комплексом пщприемств "Мирошвський хл1бопродукт"(МХП). Як провщний виробник курятини в Укра!ш, згщно з даними Держкомстату Укра!ни, МХП у 2010 рощ виробив близько 50% промислово! курятини. МХПконтролюе повний виробничий цикл, вщ маленького курчати до доросло! птахи та кшцевого продукту. Компашя випускае св1жу курятину пщ ТМ "Наша Ряба", м'ясш нашвфабрикати - ТМ "Легко!", яйця, корми, вирощуе ВРХ, виробляе ковбасш вироби та копченое^ "Дружба народ1в", "Бащинський", "Свро продукт", делжатесну яловичину пщ ТМ "Сертифжований Аргус" та охолоджеш i заморожене гусяче м'ясо та печшку пщ ТМ "Фуа Гра". "Мирошвський хл1бопродукт" забезпечуе повний цикл виробництва товарного м'яса, вирощуе зерно для виробництва kom6íkopmíb, виготовляе корми для сво!х фабрик з розведення батьювського погол1в'я курчат бройлер1в та виробництва м'яса птищ. Транспортування вироблено! продукцп до торгово! мереж1 здшснюеться власними вантаж1вками - рефрижераторами. 3 2003 року функщонуе франчайзингова програма для ТМ "Наша Ряба", значна частина продукцп реал1зуеться через мережу ф1рмових франчайзингових магазишв, яю вщкршг в ycix perioHax Укра!ни. У липш 2011 р. були вщкрит1 в Khcbí два ресторани швидкого харчування "Крила", яю функщонують в формам родинних ресторашв.

Сучасн1 технологИ в рослинництв1 застосовують так1 компанп як "1ндустр1альна молочна компашя", "Мр1я", "Укрзернопром Arpo", "Мирошвський хл1бопродукт", "Сварог Вест Труп".

Сшьськогосподарська корпоращя "Сварог Вест Труп" у 2011 рощ стала одним з лщер1в серед украшських аграрних компанш з врожайносп зернових.

267

Ор1ентиром для ще! компани стали досягнення в рослинництв1 аграрного холдингу "Мирошвський хл1бопродукт". В сво1Й д1яльност1 корпоращя "Сварог Вест Груп" взяла за основу в рослинництв1 радянсью технологи, яю вдосконалила. Щор1чно здшснюються експериментальш поЫви на 200 га, де тестують до 50 вид1в пбридного насшня, за допомогою фах1вщв агрох1м1чно! лаборатори кожний piK вщбуваеться експертиза грунт1в на р1зних дщянках, яка коштуе 350000 долар1в США, за результатами яко! ириймаються ршення щодо nociBiB та внесения добрив для пщвищення врожайностг Корпоращя використовуе цукров1 буряки в nporpaMi оргашчного землеробства: коренеилоди використовують для виробництва цукру, а гичку залишають на пол1, вона згнивае та використовуеться як добрива, що збагачуе грунт. Вже и'ять роюв застосовуеться точне землеробство, яке иередбачае контроль грунту та nociBiB за допомогою GPS - нав^аци. Результатами технолопчних новацш та сучасного ефективного менеджменту в корпораци "Сварог Вест Груп" е лщерство з продуктивност1,ефективност1 та дохщност1 рослинництва в Украшк врожайшсть та рентабельшсть зернових в 1,5-2 рази вищ1 шж в середньому в Укра!ш (табл.2).

Таблиця 2

Ефектившсть виробництва пшенищ (третш клас)_

Компани Урожайшсть, Цша, $/1т Затрати Виручка Рентабельнють,

т / га на 1 га,$ з 1 га,$ %

МХП 5,1 220,8 830 1126 35,7

Сварог Вест 6,4 232,1 875 1485 70,0

Груп

В середньому 3,5 220,8 585 773 32,1

в Укра!ш

Стосовно залучення швестицш, необхщно враховувати ризиковашсть аграрного б1знесу в Укра!ш та можливост1, як1 можна використати у власних штересах, визначивши найсприятливший для швестування момент, оптимальшсть терммв та шструмент1в швестування. Для устшно! реал1заци шновацшно! пол1тики, необхщним е креативний пщхщ до розвитку компани, який сприяе д1евому реагуванню на змши б1знес-кл1мату, враховуючи наявш перспективи та можлив1 загрози. Перепонами для здшснення шновацшно! д1яльносп в аграрнш сфер1 е незавершенють земельно! реформи та суперечливкть шструменив державного регулювання, що не дае впевненост1 в захищеност1 здшснених швестицш.

Заслуговуе на увагу досвщ 1зра!лю в розв'язанш проблеми ефективноси та конкурентоспроможност1 аграрного виробництва \ продовольчого забезпечення. Без чорнозем1в та власних енергоресурЫв, з великим дефщитом пркно! води, у напруженш атмосфер! тисячол1тшх конфл1кт1в ¿з сусщшми арабськими крашами та перюдичних бойових дш, краша намагаеться зайняти гщне мюце в св1товш елт аграрних держав. 1зра!ль забезпечив внутршнш ринок та здшснюе експорт овоч1в, фрукт1в, молочних та морепродукт1в у краши Захвдно! та Схщно! Свропи, США та Канаду. Вся земля в 1зраш державна, тому

268

ферм ери беруть И в оренду на 49 роюв. Приватш господарства об'еднаш в юбуци, як1 в середин! минулого стол1ття нагадували радянсью колгоспи, иеретворилися на багатопрофшьш аграрш холдинги. Новим трендом ¿зрашьсько! аграрно! галуз! е диверсиф!кац!я i концентрация та висок! технолог!!. Уряд фшансуе використання сучасних, високоиродуктивних технолог!й в аграрному сектор!, як! дозволяють економити ресурси, вдосконалювати як!сть иродукц!!. Сучасш технолог!! в тваринництв! дозволяють утримувати 1зра!лю перше м!сце в свт за р!внем надо!в молока (12,5 тис. л в piK з одше! корови). Одна ¿з таких технологш защкавила укра!нську компанш - Корпоращю Агро - Союз, яка з 1991 року займаеться впровадженням сшьськогосподарських технологш в Укра!ш, Poci!, Казахстан!. Корпоращя Агро - Союз придбала сучасну технологш в тваринництв! в ¿зрашьсько! компанп SCR Engineers [6]. Застосування в Укра!ш сучасних високих технологш в аграрному виробництв! е важливою вимогою часу, що сприятиме розкриттю та реал1зацп потенщалу аграрно! галузг

Висновки. Формування конкурентоспроможного агропромислового виробництва можливо на основ! шновацшного розвитку аграрно! галуз! Укра!ни. Визначеш ¿нновац!йн! ¿мперативи розвитку ¿нтеграц!йних аграрних формувань пщтверджують значим1сть i д!евють ¿нновац!йного чиннику в забезпечен! ефективност! та дох1дност! !х д!яльност1. 1нтеграцшш аграрн! формування мають значн! переваги, стшкють i потенц1ал для подальшого розвитку в Укра!н1 та забезпечення зростання конкурентоспроможност! аграрно-промислового виробництва.

Л1тература

1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show /40-15

2. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития; Капитализм, социализм и демократия / Й.А. Шумпетер; пер.с нем., англ. B.C. Автономов [и др.].- М.: Эксмо, 2008.-863с.

3. Ф1нансовий словник-дов!дник / [ред.- упорядн. М.Я. Дем'яненко].- К.: 1АЕУААН,2003.-555с.

4. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://www.minagro.gov.ua

5. ТОП 100. Рейтинг лучших компаний Украины. - К.: Экономика, 2011.-№ 3.- 96c.

6. Пасховер Александр На пустом месте / Александр Пасховер // Корреспондент.-2011.- №20.- С.48-52.

Summary Zelysko I.

National University of Life and Environmental science of Ukraine ,Kyiv THE INNOVATIVE IMPERATIVES OF DEVELOPMENT OF INTEGRATION AGRO-INDUSTRIAL FORMATION

The role of innovations in agro-industrial production has been considered. The innovative imperatives of development of integration agro - industrial formations

269

have been analyzed. The peculiarities of competitiveness of agro-industrial production in Ukraine have been researched.

Key words: innovations, investments, innovative development, integration agro - industrial formations, competitiveness.

Рецензент - к.е.н., доцентПоперечний C.I.

270

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.