CC BY
10
УДК 577.118:631.81.095.337:637.52:636.5
Кравщв Р.Й., доктор бюлопчних наук, професор, академк УААН.
Ярошович 1.Г., асистент. © Салата В.З., кандидат ветеринарних наук, доцент. Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З.Гжицького
ВПЛИВ Р1ЗНИХ ФОРМ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В ТА IX ХЕЛАТ1В НА ЖИВУ
МАСУ ГУСЕЙ, ЩО УТРИМУВАЛИСЯ В ЗОН1, ЗАБРУДНЕН1Й
РАД1ОНУКЛ1ДАМИ
До^джено динамк жиеог маси гусей з одноденного до 60-ти денного eixy, що утримуеалися е зош з тдеищеним фоном радiоактиеностi, за додаеання рiзного емкту Mn i Co та гх хелатiе у рацюнах. Встаноелено збыьшення жиеог маси гусей у перюд з 1- до 60-денного ек порiеняно i3 контрольною групою за рахунок еикористання мiкроелементiе та гх хелатiе у рацюнах птищ.
Ключовi слова: гуси, еж, жиеа маса, марганець, кобальт, хелати, радюну^ди.
Вступ. Гуси - вид домашньо! птищ, який характеризуются штенсивним ростом i високим ступенем трансформацп поживних речовин корму в одержуваш продукти - м'ясо, жир, тр'я. У спещ^зованих господарствах вщ одше! гуски одержують 50-60 яець на рк i вирощують 30-40 гусенят загальною живою масою у 60-65 денному вщ 120-150 кг. Вирощування гусенят на м'ясо проводять до 60-денного вшу. У старшому в^ в гусей знижуеться штенсившсть росту i збшьшуються витрати кормiв на 1 кг. приросту, на тушках з'являеться пенькуваткть, внаслiдок чого погiршуeться !х товарний вигляд i утруднюеться обробка при забо! [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].
Матерiал i методи. Дослiдження проводились у ТзОВ "Птахiвниче" с. Оконське Маневицького району Волинсько! областi, яке розмiщене в зош, забрудненш радiонуклiдами. Об'ектом дослщжень були гуси ггалшсько! бшо! породи, з яких було сформовано 6 груп гусей (по 100 голiв в кожнш).
Гуси першо! групи одержували корми стандартного рацiону. Дослщним групам гусей давали добавки мжроелеменив: сiрчанокислий марганець (45 мг/кг корму) (II група), хлористий кобальт (3 мг/кг корму) (III група), хелатш сполуки марганцю метiонату (25 мг/кг корму) (IV група) i кобальту метюнату (1,5 мг/кг корму) (V група), сполуки марганцю метюнату (15 мг/кг корму) + кобальту метюнату (1,0 мг/кг корму) (VI група).
Для визначення динамжи живо! маси гусей проводили зважування з одноденного до 60-денного вжу.
Одержат цифровi даш тддавали статистичнш обробщ за програмою "Statist".
© Кравщв Р.Й., Ярошович ¡.Г., Салата В.З., 2009
109
Результати дослщження. Даш дослщжень живо! маси самщв гусей представлеш в таблищ 1.
Таблиця 1
Динамика живо!' маси самщв гусей шддослщних груп, г. М±щ, п = 5
Групи В1ков1 перюди, дш
1 10 30 60
С а м ц 1
I 100,8±3,33 233,1±7,66 1408,6±23,07 4180,6±74,89
II 102,6±4,57 237,9±8,73 1436,8±24,74 4389,7±49,98*
III 100,9±3,84 242,8±9,83 1395,6±27,64 4430,4±78,11*
IV 102,4±5,72 259,3±8,24* 1478,4±19,12* 4514,6±94,98**
V 103,5±5,75 266,5±12,09* 1506,7±35,57* 4556,8±114,00**
VI 101,2±5,38 271,8±13,33* 1534,9±38,83** 4660,2±120,97***
Аналiзуючи представленi вище данi, видно, що у вiковому аспектi iнтенсивнiсть приросив живо! маси гусей була рiзною у дослiджуваних групах. Так, у контрольнш групi самцiв протягом перших десяти дшв життя абсолютний приркт становив 132,3 г, з 10 по 30 день 1175,5 г i з 30 по 60 день
2772.0 г. У гусей друго! групи, за додавання до !х ращону сульфату марганцю, абсолютна швидюсть росту з 1 по 10 день становила 135,3 г, з 10 по 30 день -1198,9 г i з 30 по 60 день - 2952,9 г. Введення у ращони гусей кобальту сульфату (3 група) привело до зростання живо! маси гусей з 1 по 10 день на 142,1 г, з 10 по 30 день на 1152,8 г i з 30 по 60 день на 3034,8 г. У четвертш груш, яким до складу ращону вводили метюнат марганцю, абсолютна швидюсть росту протягом перших 10 дшв становила 156,9 г, з 10 по 30 день -
1219.1 г i з 30 по 60 день - 3036,2 г. Дещо iншi показники абсолютно! швидкост росту встановлено за додавання до !х ращону метюнату кобальту (5-а група). Так, з 1 по 10 день абсолютний приркт у них становив 163,0 г, з 10 по 30 день -
1240.2 г i з 30 по 60 день - 3050,1 г. Найвищi результати швидкост росту нами встановлено у самщв гусей 6-о! групи, у яких абсолютний приркт з 1 по 10 день становив 170,6 г, з 10 по 30 день - 1267,1 г i з 30 по 60 день - 3175,3 г.
При порiвняннi впливу добавок мжроелеменив в ращони дослщних груп гусей вщносно контрольно! групи нами встановлено, що у самщв гусей друго! групи на 10-й день життя !х жива маса зросла на 2,3%, у 3-й грут на 7,26 %, у 4-й грут - на 18,59%, у 5-й грут - на 23,20% i у 6-й грут - на 28,95%. На 30 день життя гусаюв рiзниця у приростах живо! маси становила у 2-й груш 1,99%, у 4-й груш - 3,71%, у 5-й - 5,50% i в 6-й - 7,79%. Необхщно вщзначити, що у гусей 3-о! групи не встановлено зростання живо! маси порiвняно з контролем, а навт виявлено зниження на 1,93%, проте ця рiзниця була не вiрогiдною. На 60-й день життя вiрогiдно вищу живу масу нами встановлено у самщв гусей друго! i третьо! груп, де у 2-й грут рiзниця становила 6,52 а в 3-й - 9,48% (р<0,05), у четвертш i п'ятш групах вщповщно на 9,53 i 10,03% (р<0,02) i в 6-й грут на 14,55% (р<0,01).
110
Виявлеш рiзницi у живш мас самщв гусей зумовлеш рiзницею у середньодобових приростах, що видно з таблицi 2. Як видно iз наведених у таблищ даних, середньодобовi прирости самцiв гусенят порiвняно iз контрольною групою становили з 1 по 10-й день життя у другш груш 0,30 г, у третш грут - 0,96 г, у четвертш - 2,46 г, у п'ятш - 3,07 г i у шостш - 3,83 г. Значно вищi середньодобовi прирости самцiв гусей, порiвняно iз контрольною групою нами встановлено з 10 по 30 день життя, проте вiрогiднi рiзницi були виявлеш лише у гусенят четверто!, п'ято! i шосто! груп (р<0,05). Найбiльше вiрогiдних рiзниць у середньодобових приростах самщв гусей нами встановлено з 30 по 60 день життя. Так, найнижчi величини середньодобових приросив були у самщв гусей контрольно! групи, у друго! i третьо! дослщних груп, яким додавали до ращону мiнеральнi сполуки марганцю i кобальту, рiзниця порiвняно iз контрольною групою гусей була вiрогiдною (р<0,05), проте найвищi рiзницi виявилися у самщв гусей четверто!, п'ято! (р<0,02) i 6 груп (р<0,01), яким до рацiону вводили метюнати марганцю i кобальту як кожен зокрема, так i в !х поeднаннi (6 група).
Таблиця 2
Абсолютна швидккть росту гусей в постнатальний першд (г)
Групи Вiковi перiоди, днi
1- 10 10-30 30-60
А С А С А С
Самцi
I 132,3 13,23 1175,5 58,77 2772,0 92,40
II 135,3 13,53 1198,9 59,94 2952,9 98,43
III 141,9 14,19 1152,8 57,64 3034,8 101,16
IV 156,9 15,69 1219,1 60,95 3036,2 101,21
V 163,0 16,30 1240,2 62,01 3050,1 101,67
VI 170,6 17,06 1267,1 63,15 3175,3 104,18
Примггка: тут 1 в наступнш таблиц А - абсолютний прир1ст; С - середньодобовий прир1ст
Отже, добавки мкроелеменив до рацiонiв дослiдних груп самщв гусей сприяють зростанню !х живо! маси, вщносно контрольно! групи, нами на 10-й день життя у другш грут на 2,3%, у 3-й - на 7,26%, у 4-й грут - на 18,59%, у 5-й грут - на 23,20% i у 6-й грут - на 28,95%. На 30 день життя самщв гусей рiзниця у приростах живо! маси становила у 2-й грут 1,99%, у 4-й грут -3,71%, у 5-й - 5,50% i в 6-й - 7,79%. На 60-й день життя вiрогiдно вищу живу масу, порiвняно iз контролем, встановлено у самщв гусей 2 i 3-о! груп (р<0,05), 4 i 5-о! (р<0,02) i в 6-й груш (р<0,01).
Динамжа живо! маси самок гусей пщдослщних груп представлено у
табл. 3.
Як видно iз представлених вище даних, жива маса самок гусей була нижчою, порiвняно iз самцями у всi вiковi перюди. Найнижча жива маса була у самок гусей контрольно! групи. Додавання до ращошв мкроелеменив як у неоргашчнш, так i хелатнiй формi сприяло зростанню живо! маси порiвняно iз
111
контрольною групою самок у другш грут на 1,79%, у третш грут на 9,08%, четвертш грут на 21,34%, у п'ятш грут на 16,67% i в шостш групi на 23,55%. Слщ вiдзначити, що у самок гусей, яким включали у рацюн хелатш форми мiкроелементiв, рiзницi порiвняно iз контрольною групою були вiрогiдними (р<0,05). На 30-й день життя вiрогiднi рiзницi порiвняно iз контрольною групою виявлеш у самок гусей четверто! i п'ято! груп (р<0,05), а у шостiй групi ця рiзниця була високо вiрогiдною (р<0,02). Аналогiчнi за вiрогiднiстю були i результати у самок гусей i на 60-й день життя.
Таблиця 3
Динамика живо!' маси самок гусей пщдослщннх груп, г, М±т, п = 5
Групи В1ков1 перюди, дш
1 10 30 60
С а м к и
I 99,2±2,95 194,9±7,6 1375,9±17,01 3689,7±51,65
II 98,6±3,18 198,4±7,72 1410,5±21,19 3742,6±48,89
III 96,4±2,91 202,6±9,69 1390,7±17,10 3787,3±66,51
IV 100,1±4,11 216,5±15,26* 1428,6±15,07* 3892,9±71,27*
V 96,7± 3,28 217,4±10,00* 1445,2±24,58* 3968,2±107,53*
VI 95,8±3,08 220,8±18,06* 1462,5±26,43** 3996,1±98,07**
Таким чином, нами встановлено, що самки гусей дослщних груп мали вищу абсолютну швидкiсть росту порiвняно iз самками контрольно! групи (табл. 3.6) i ця рiзниця становила з 1 по 10-й день у другш грут 4,28%, у третш - 10,97%, у четвертш - 9,86%, у п'ятш - 10,22% i у шостш - 10,58%. З 10 по 30 день швидккть росту самок гусей знижувалася порiвняно з попередтм вжовим перюдом, проте вона виявилася вищою у самок дослщних груп порiвняно iз контрольною групою i ця рiзниця становила у другш грут 2,63%, третш -0,60%, четвертш - 2,63%, п'ятш - 3,96% i у шостш - 5,14%. Зниження абсолютних прироста у самок у вказаний вжовий перюд порiвняно iз попередтм перюдом ймовiрно зв'язано iз вищою затратою енерги, яка використовувалася на утворення пуху i пера. З 30 по 60 день абсолютна швидюсть росту самок гусей зростала, порiвняно з попереднiм вiковим перюдом, а додавання сульфату марганцю приводило до зростання швидкост росту самок гусей друго! групи порiвняно iз контрольною на 7,91%, кобальту сульфату на 3,58%, метюнату марганцю на 6,50%, метюнату кобальту 9,04% i сумiшi метiонатiв марганцю i кобальту на 9,50%.
Аналiзуючи результати середньодобових прироста самок гусей (табл. 4), видно, що у перюд з 1 по 10-й день життя у гусенят контрольно! групи вони становили 9,57 г/добу, друго! групи - 9,98, третьо! групи - 11,62, четверто! групи - 13,64, п'ято! - 13,07 i шосто! - 14,50 г/добу. У перюд з 10 по 30-й день життя у гусенят контрольно! групи середньодобовi прирости становили 59,05 г/добу, друго! групи - 60,60, третьо! групи - 58,90, четверто! групи - 59,61, п'ято! - 60,89 i шосто! - 61,08 г/добу. У перюд з 30 по 60-й день життя у гусенят контрольно! групи середньодобовi прирости становили 77,13г/добу, друго!
112
групи - 77,74, третьо! групи - 79,89, четверто! групи - 82,14, п'ято! - 84,10 i шосто! - 84,45 г/добу.
Таблиця 4
Групи В1ков1 перюди, дт
1-10 10-30 30-60
А С А С А С
Самки
I 95,7 9,57 1181, 0 59,05 2313,8 77,13
II 99,8 9,98 1212,1 60,60 2332,1 77,74
III 106,2 10,62 1188,1 59,40 2396,6 79,89
IV 116,4 11,64 1212,1 60,60 2464,3 82,14
V 120,7 12,07 1227,8 61,39 2523,0 84,10
VI 125,0 12,50 1241,7 62,08 2533,6 84,45
Отже, додавання до ращотв мкроелеменив як у неоргатчнш форм^ так i хелатнш сприяло зростанню живо! маси, порiвняно iз контрольною групою самок на 10-й день життя, у другш грут на 1,79%, у третш групi на 9,08%, четвертiй грут на 21,34%, у п'ятш грут на 16,67% i в шостш групi на 23,55%. У самок гусей, яким включали у ращон хелатш форми мiкроелементiв, рiзницi порiвняно iз контрольною групою були вiрогiдними (р<0,05). На 30-й день життя вiрогiднi рiзницi порiвняно iз контрольною групою виявлеш у самок гусей четверто! i п'ято! груп (р<0,05), а у шостiй групi ця рiзниця була високо вiрогiдною (р<0,02). Аналогiчнi за вiрогiднiстю були результати у самок гусей i на 60-й день життя.
Таким чином, нами встановлено, що додавання до ращону гусей хелатних сполук марганцю i кобальту приводить до збшьшення живо! маси, причому у самщв е вищою, нiж у самок в середньому на 13,34 %. Поеднане використання в ращонах гусей хелатних форм марганцю i кобальту приводить до зростання живо! маси гусей бшьше, тж окремо взят сполуки.
Л1тература
1. Агеев В.Н. Кормление птицы / Агеев В.Н., Егоров И.А., Околелова Т.М., Паньков П.Н. // Агропромиздат. - М.: 1987. - 192 с.
2. Бшкевич В.Я. Мжроелементи в годiвлi курчат-бройлерiв / Бшкевич В.Я., Кравщв Р.Й. // Експериментальна та клмчна фiзiологiя i бiохiмiя. - Львiв. -Т.2. - 1997. - С. 150-151.
3. Богданов Г.О. Радюеколопчт аспекти виробництва м'яса гусей в забруднених радюнуклщами районах Полкся Укра!ни / Богданов Г.О., Янчук О.В., Палй 1.Ф. // Бюлопя тварин. - 1999. - Т. 1, № 2. - С.122-139.
4. Вальдман А.Р. Биологически активные кормовые добавки / Вальдман А.Р. // Рига. Знание. - 1965. - С. 6-12.
5. Кравщв Р.Й. Порiвняльний вмкт мжроелементв i важких металiв у кормах птахiвничих господарств рiзних зон радiоекологiчного забруднення територи / Кравцiв Р.Й., Ярошович 1.Г., Салата В.З., Фреюк Д.В. // Науковий
113
вкник ЛНАВМ iM. С.З.Гжицького. - Львiв, 2005. - Т.7 (№4). - Ч. 1. - С. 5760.
6. Audo M. Effects of dietary arginine, glutamic acid, chlorine and magnesium on the lysine reguirement for starting chicks / Audo M., Hayakawa Y., Hijikuro S. // Jpan. Poultry Sci. - 1989. - Vol. 26. - №5. - P. 302-308.
7. Baker D.H. Manganese for poultry - a review / Baker D.H., Halpin K.M., Laurin D.E. // Proc. Of the meet. - 1986. - P. 1-6.
Summary
Kravtsiv R. J., doctor of bioloji sciences, professor S. Z Gzhytsryj Yaroshovych I.G., assistant Salata V.Z., candidate of veterinary sciences, docent Lviv National University of Vetersnary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
THE INFLUENCE OF DIFFERENT FORM OF MICROELEMTNTS AND THEIR HELATES ON GEESE LIVING MASS, WHITH WERE KEPT IN ZONE POLLUTED BY RADIONUCLIDES
It was determined that the addition of helates compounds of marganese and cobalt to the geese rations leads to the icreased living mass, and what's more, males have higher then females, in general - 13,34 percent. And comparative using of helates form of marganese and cobalt in geese rations leads to the icrease of geese living mass move then some compounds.
Стаття надшшла до редакцИ 12.03. 2009
114
