CC BY
192
УДК 338.45
ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ П1ДПРИСМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ НА ЗОВН1ШН1Х РИНКАХ
Хмеленко 1.1., астрант (ХНЕУ)
В статтi проведено анализ особливостей сучасного свiтового ринку товарiв машинобудiвноi промисловостi. Автором видшет основт тенденцИ] яК притаманы сьогоденню. Проведено анализ особливостей експорту товарiв та надаш рекомендаци щодо змт структури виробництва вiтчизняноi машинобудiвноi промисловостi.
Ключовi слова: продукция, тдприемство, мжнародна торгiвля, експортна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. В даний час з'явилися реальш перспективи створення дшсно вдарите! економiки в нашш кра!ш, Н ефективно! штеграцп у свггове господарство. Активне використання зовнiшньоекономiчного фактора сприяе подоланню негативних процеав в економiцi i подальшому розвитку ринкових вiдносин.
Розвиток зовшшньо! торгiвлi, зокрема нарощування експорту кра!ни на свiтовому ринку, збiльшення або, принаймш, збереження його питомо! ваги у свгговш торгiвлi е надзвичайно важливим чинником функцiонування нащонально! економiки будь-яко! держави.
Анал1з остантх до^джень. Провщне мiсце в свiтовому експорп займае продукцiя оброблювально! промисловостi (и частка бiльше 75%), до складу яко! входять машини, устаткування, транспортш засоби [3]. Наприклад, на думку Н.Ф. Чурша, структура мiжнародно! торгiвлi мае триповерхову побудову. Нижнiй поверх - ринок так званих базових товарiв -утворюе продукщя сшьського господарства i добувно! промисловостi. Середнш поверх -напiвфабрикати i працевитратш готовi вироби, тобто продукцiя низьких i середнiх технологiй: чорно! металургп, будiвельно!, легко! промисловостi. Вищий поверх - обмш машинотехнiчною продукцiею, товарами високих технологiй або наукоемних галузей промисловостi i галузей нематерiального виробництва. Ринок високотехнолопчно! продукцп формуе телекомушкацшне устаткування, електронiка, електроустаткування, точнi вимiрювальнi прилади, авiакосмiчна технiка, медичне устаткування i фармацевтика. Найбiльшими товарними ринками, що визначають характер свггово! торгiвлi високотехнологiчними товарами, е ринки машин i транспортного устаткування з об'емом постачань до 2,5 трлн. дол. [3].
Наступна особливють сучасного светового ринку полягае в тому, що вш багато в чому визначае матерiальний змiст процесу глобалiзацi!, званого в сучаснш лiтературi глобальним
виробництвом [2, с. 125].
Проблема дослщження
конкурентоспроможностi пiдприемств
машинобудування на зовшшньому не е новою для економiчноl науки i практики у працях таких вчених як В. Баумоль, Д. Волошин, О. Дейнека, М. Дудченко. Проте, незважаючи на значний науковий доробок, певне коло питань аналiзу основних тенденцш дiяльностi сучасного промислового пiдприемства машинобудування залишаеться не достатньо розробленим.
ЦШ статти Сьогодш наростають масштаби мiжнародного обмшу
вузькоспецiалiзованою i унiкальною продукцiею. Тому чимало! уваги необхiдно придiлити структурi товарного виробництва вiтчизняних пiдприемств.
Основний матерiал. Постшне розширення мiжнародно! торгiвлi продукцiею високого ступеня переробки пояснюеться не тiльки потребами науково - техшчного прогресу, але i високою ефектившстю ще! торгiвлi в плаш як швидко! комерцiалiзацil, так i позитивного впливу на економiку кра!н експортерiв. Паливний -сировинний експорт, як показуе свиший досвiд, схильний до рiзких змiн попиту i цiн, значною мiрою непередбачуваний i залежить вiд коливань ринково! кон'юнктури [1, с. 49].
Розширення мiжнародноl торгiвлi товарами стимулюе обмiн послугами, на прискорене зростання яких впливають також соцiально -економiчнi змши в кра!нах (постiндустрiальний розвиток) i науково - технiчною прогрес в свт [1, с. 29]. В 2010 рощ свиший експорт послуг склав близько 1,8 трлн. дол. в порiвняннi з 155 млрд. дол. в 1975 рощ, або майже 20% свпово! торгiвлi товарами i послугами [4].
У м1жнароднш торгiвлi послугами, провiдне мiсце належить промислово розвиненим кра!нам, насамперед США i кра!нам £С. Проте останшм часом частка цих кра!н в торгiвлi послугами дещо знизилася iз-за розширення сфери послуг дочiрнiми структурами ТНК, розмщеними в кра!нах, що розвиваються. На кра!ни Захщно! Свропи сьогоднi доводиться бiльше 40 % експорту
© Хмеленко 1.1.
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 34, 2011
i iмпорту послуг, на Швтчну Америку - бiльше 20% i приблизно стiльки ж на азiатськi кра!ни [3].
Як особливють мiжнaродно! торгiвлi продукцieю високого ступеня переробки на сучасному етапi можна вiдзначити i те, що вона е каналом швидкого розповсюдження технолопчних новинок, вiдображаючи новий виток светового науково - технiчного прогресу. Наступна особливють пов'язана iз зростаючим впливом на розвиток светово! торгiвлi з боку регюнальних iнтеграцiйних органiзацiй.
Аналiз статистично! шформацп дозволяе видiлити основш тенденцп розвитку мiжнaродно! торгiвлi продукщею мaшинобудiвно! галузг
1) Пiдвищення рiвня науково-технiчних процесiв;
2) Зниження витрат за рахунок використання iнформацiйних технологш; 3)Формування глобального ринку наукових знань, i ринку квaлiфiковaно! робочо1 сили; 4)Жорстш вимоги щодо якостi товарiв для експорту; 5)Динамiчний та ст^мкий розвиток високотехнолопчно! та мaшинобудiвно! продукцп; 6) Переведення виробництва в кра!ни, що розвиваються; 7) Використання стратегш «технолопчного лщерства» та «адаптацп технологш», для отримання прибутку вiд використання нових розробок та технологш; 8) Ушфшащя техшчних вимог до виробництва товарiв; 9) Технологiчна залежнiсть держав яш розвиваються вiд провiдних держав; 10)Виробництво i реалiзацiя продукцп в межах одше! або груп держав, враховуючи !х нацiональнi особливостi; 11) Мiжнародна торгiвля товарами i послугами переплiтаеться з мiжнародним рухом капiталiв; 12) Шжнародна торгiвля товарами i послугами переплiтаеться з мiжнародним рухом капiталiв; 13) Змiстом мiжнародноl торгiвлi все бiльше е обслуговування потреб глобального виробництва.
Виявлеш тенденцп актуальнi для багатьох груп високотехнолопчних товарiв, наприклад, телекомунiкацiйне устаткування, електронiка, електроустаткування, точнi вимiрювальнi прилади, медичне устаткування.
Експортний потенцiал Укра1ни визначаеться обсягами товарiв i послуг, як1 можуть бути виробленi в економiчнiй та сощальнш сферах i реалiзованi на световому ринку з максимальною користю для кра!ни. Як вiдомо, Укра!на завжди мала досить значний експортний потенщал. Маючи площу, що становить 0,4% свишо! сушi, i чисельшсть населення близько 0,8% загально! його шлькосп, Укра!на виробляла у 2009 рощ 5% сватово! мшерально! сировини та продукпв и переробки. Розвщаш запаси корисних копалин Укра!ни ощнюються приблизно в 7 трильйонiв, а за деякими даними - в 12-14 трильйошв доларiв США. Участь Укра!ни у свiтовому видобутку марганцево! руди становила 32 вiдсотки. Украша
мае також розвинену базу алюмшево! сировини й експортувала свого часу до 30% глиноземiв та 18% каолшв, що видобуваються у свт. Виробничi потужностi металургiйного комплексу становлять: у виробнищга сталi - 54 млн.т., чавуну - 52 млн.т., готового прокату - 41,5 млн.т. За цими показниками Украша поадае п'яте мюце в свiтi тсля ЯпонИ, США, Китаю та Росшсько! Федерацil. На жаль, нинi щ потужностi сповна не використовуються, але вщповщний потенцiал поки що зберк-ся[3].
Крiм того, Укра!на мае
конкурентоспроможш технологil аерокосмiчноl галузi, суднобудування, виробництва нових матерiалiв, бiотехнологil, регулювання хiмiчних, бiохiмiчних та бiофiзичних процесiв. Великий експортний потенщал мають також агропромисловий та енергетичний комплекси краши.
Обсяги експорту визначають обсяги iмпорту. За вiдсутностi iнших форм сшвробггаицтва у довгостроковiй перспективi, обсяги iмпорту мають дорiвнювати величинi експорту. Точшше, можливi коливання двох показник1в, яш за результатами отриманого року можуть впливати на збшьшення або зменшення зовнiшньоl заборгованостi кра!ни, або, навпаки, И кредитних активiв. Але зростання значения iнших сфер мiжнародних послуг, передуам вaлютно-фiнaнсових форм мiжнародноl економiчноl дiяльностi, веде до бiльшоl незалежносп iмпорту товaрiв вiд !х експорту i до перенесення тако! "незалежностГ' на iншi види господарсько! дiяльностi, результатом яких е приплив грошей, валютно-фшансових aктивiв усередину кра!ни.
Традицшно основу укра!нського товарного експорту становить продукщя метaл^гiйноl промисловостi, машинобудування, хiмiчноl та нaфтохiмiчноl промисловостi, агропромислового комплексу, легко!, харчово! i мiсцево! промисловосп.
У довгостроковiй перспективi така спецiaлiзaцiя неминуче приведе до зaкрiпления за державою несприятливого статусу в системi мiжиaродних кооперaцiй та подiл^ пращ, и перетворення на макросуб'екти допомiжиого, екологiчно брудного виробництва. Розумiння цього спонукае до проведення виважено! регюнально! полiтики з урахуванням необхiдностi модершзацп трaдицiйних видiв виробництва у схщних областях Укра!ни, та розвитку експортного виробництва в !! зах1дних та центральних областях.
Вiд частки мaшинобудiвно! продукцi! в експортному секторi залежить статус кра!ни, !! мiсце в мiжиaродних економiчних iнтегрaцiйних процесах. За роки трансформацп економiки мaшинобудiвний комплекс кра!ни зазнав тривало! руйнiвно! кризи, реформувания вiдносин
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 34, 2011
власностi, структурних деформацiй i вийшов на шлях адаптаци до умов ринково1 кон'юнктури та освоения нових промислових риншв.
У перюд з 2008 - 2009 р.р. експорт машин, устаткування i транспортних засобiв мав тенденцiю на зменшення. Частка експорту продукцп машинобудування залишалася значною, але зменшилась в порiвняннi з 2008 р до значення 79,1 % (у 2009р.) вщ загального об'ему експорту краши. Зменшення варпсних показник1в експорту проходило за рахунок зменшення фiзичних об'емiв постачань, не дивлячись на збiльшення контрактних цiн[3].
Однiею з причин нерозвиненосп машинобудiвного комплексу е необгрунтована присутшсть на внутрiшньому ринку закордонних виробнишв. На сьогоднi обсяг iмпорту продукцп машинобудування бiльш як в 1,5 рази перевищуе обсяг li експорту. Частка iмпортноl продукцп у внутршньому споживаннi досягла 57,8 %, а власного виробництва - 42,2 %. Темпи iмпорту машинобудiвноl продукцп значно випереджають темпи експорту, що негативно впливае на торговельний баланс та збшьшуе його вiд'емне сальдо.
У розвинених крашах свiту машинобудування, зазвичай, визначае !х експортний потенцiал i забезпечуе в середньому ввд 32 до 40 % всього експорту. Випснення тдприемств машинобудування iз зовнiшнiх ринк1в пояснюеться не лише !х технологiчним вщставанням вiд зарубiжних конкурентiв, але й
Аналiзуючи данi, можна сказати, що експорт машин, устаткування, транспортних засобiв в кра1ни СНД дещо перевищуе експорт в краши Ази та £С. Зовнiшня торгiвля Укра1ни з крашами СНД i далеким зарубiжжям дещо розрiзняеться. У торгiвлi з державами СНД цши залишаються нижчими свiтових, хоча поступово наближаються до них. Тому зростання вартiсних показнишв експорту з кра1нами ближнього зарубiжжя пояснюеться, перш за все, зростанням цiн, а збiльшення вартiсних об'емiв експорту в далеке зарубiжжя забезпечуеться зростанням фiзичних об'емiв постачань.
специфжою ринк1в збуту машинобудiвнiй продукцп.
Вщсутшсть у пiдприeмств машинобудiвного комплексу досвщу тако1 дiяльностi i необхiдних фшансових ресурсiв було i залишаеться одним з основних чиннишв, як1 перешкоджають посиленню ролi галузi у формуванш експорту краши. В даний час ноаями високих технологiй i передових техшчних рiшень в нашiй кра!ш залишаються лише окремi пiдприемства вшськово - промислового комплексу, авiакосмiчноl галуз^ в незначному ступенi суднобудування,
енергомашинобудування, приладобудування, лазерно! технiки, бiохiмil [2, с. 121].
Доля iмпорту машин, устаткування i транспортних засобiв в загальному об'емi iмпорту краши за перiод 2006-2010 рр. коливалася в межах 34,2% - 46,8%, що перевищуе показники експорту аналопчно! продукцп. Зростання iмпорту вiдбуваеться переважно за рахунок ввезення вантажних i легкових автомобiлiв, автобуав, устаткування, що купуеться для модершзацп i оновлення застарiлих виробничих фондiв[3].
Географiчна диверсифiкованiсть постачань -критерш, що показуе ступiнь штеграцп в свггове господарство i характеризуе стшшсть експортних постачань. Формування реriонально-географiчноl структури експортних зв'язк1в машинобудiвних пiдприемств вщбуваеться на фонi рiзкого посилення конкуренцп. Регiонально - географiчна структура експорту продукцп Украши за перiод 2006-2010 р. р. представлена в табл.1
Шанси зберегти машинобудiвну галузь як експортно-орiентовану е, оск1льки вона мае певний потенщал, який необхiдно використовувати i розвивати для нарощування конкурентних переваг. Крiм того, державна политика мае бути здатною впливати на тдвищення конкурентоспроможностi пiдприемств машинобудiвництва.
Перспективи розвитку експортно орiентованого направленна в умовах приеднання до угод ВТО ютотною мiрою залежать вiд того, як машинобудiвнi пiдприемства зможуть реалiзувати сво! переваги, потенцiал i тдвищити ефективнiсть дiяльностi в умовах посилення внутршньо1 i
Таблиця 1
Географiчна структура експорту moeapie Украши за 2006-2010рр.
Показник Значення показника по роках
2006 2007 2008 2009 2010
Експортовано всього 34228,4 38368 49296,1 66967,3 39695,7
Краши СНД 10531,1 12351,1 18087 23166,3 13472,9
Краши £С 10233,4 12087,9 13916,4 18129,5 9499,3
Азiя 8576,9 8446,2 10881,6 15887 12131,7
Iншi краши свиу 23697,3 26016,9 31209,1 43801 26222,8
Вк'ник економ1ки транспорту i промисловост1 № 34, 2011
зовнiшньоï конкуренцiï на ринку.
Висновки. Усе це вимагае вщ yKpaÏHCbKHx пiдприeмств машинобудування розв'язати нелегке завдання — переорiентyвання продyкцiï власного виробництва у вiдповiднiсть основним тенденщям свiтового ринку, при цьому слщ враховувати досягнення науково - техшчного прогресу, адже саме вiн багато в чому визначае конкурентоспроможшсть тдприемств
машинобудування на зовнiшнiх ринках. Крiм того необхiдно постiйно проводити мониторинг ринку з метою виявлення нових тенденцш розвитку мiжнародноï торгiвлi продукщею машинобyдiвноï галyзi .
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Конкyрентоспроможнiсть економiки Украïни в умовах глобалiзацiï' Жалiло .А., Базилюк Я.Б., Белiнська Я.В. та ш.] ; за ред. Я.А. Жалша. - К.: Нац. iн-т стратепчних дослiджень, 2005. - 388 с.
2. Мерчанський В.В., Клочко В.М., Клочко 1.М. Конкyрентоспроможнiсть пiдприемства та управлшня стратегiею його розвитку: Колективна монографiя. - Х.: РВВ ХДЗВА, 2010. -157с.
3. http://www.ck.ukrstat.gov.ua
4. http://smida.gov.ua
Аннотация. В статье проведен анализ особенностей современного мирового рынка товаров предприятий машиностроения. Автором выделены основные тенденции, присущие современности. Проведен анализ особенностей экспорта товаров и даны рекомендации изменениям в структуре производства отечественной машиностроительной промышленности.
Ключевые слова: продукция, предприятие, международная торговля, экспортная деятельность.
Summary.. The paper analyzed the features of contemporary world market of engineering industries. The author highlighted the main trends that are inherent in the present. The analysis of exports of goods and recommendations regarding the structure of the domestic machinery industry.
Keywords: Production, the enterprise, international trade, export activity.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТПрохороваВ.В. Експерт редащшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 368:624
ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СТРАХОВАНИЯ ОТВЕТСТВЕННОСТИ И РИСКОВ В УСЛОВИЯХ САМОРЕГУЛИРОВАНИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА НА ТЕРРИТОРИИ
РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
Чепель В.В., аспирант (ПГУПС)
У нижче наведенш статтi здшснено огляд кнуючо'1 ситуацИ у зв'язку з переходом на саморегулювання будiвництва в РосИ i розгляд питання вiдповiдальностi пiдрядника.
Ключев1е слова: 6уд1вництво, саморегулювання, компенсацшний фонд, страхування.
Постановка проблемы и ее связь с научными или практическими задачами. В
связи с отменой лицензирования строительной сферы произошел переход на саморегулирование с 2010 года. Основным регулятивным элементом института саморегулируемых организаций (СРО) для всех видов предпринимательской и профессиональной деятельности, в рамках базового закона о саморегулируемых организациях, является механизм ответственности
© Чепель В.В.
членов в форме компенсационного фонда. Причем количество и содержание видов работ, осуществляемых членом СРО, никак не влияет на размер его взноса в компенсационный фонд.
Анализ последних исследований и публикаций. Исследования эволюции
экономических систем и экономических отношений нашли отражение в трудах многих современных зарубежных экономистов, среди которых: Норт Д., Портер М., Старк Д., Уилфред
Вкник економжи транспорту i промисловост № 34, 2011
