Научная статья на тему 'Теоретические основы права на экологическую информацию'

Теоретические основы права на экологическую информацию Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
199
42
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕКОЛОГіЧНА іНФОРМАЦіЯ / ПРАВО НА ДОСТУП ДО ЕКОЛОГіЧНОї іНФОРМАЦії / ДЕРЖАВНА іНФОРМАЦіЙНА ПОЛіТИКА / ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ИНФОРМАЦИЯ / ПРАВО НА ДОСТУП К ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ИНФОРМАЦИИ / ГОСУДАРСТВЕННАЯ ИНФОРМАЦИОННАЯ ПОЛИТИКА / ENVIRONMENTAL INFORMATION / THE RIGHT OF ACCESS TO ENVIRONMENTAL INFORMATION / PUBLIC INFORMATION POLICY

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Романко С.Н.

Рассмотрены теоретические аспекты научного и нормативно-правового определения понятия экологической информации и реализации этого конституционного экологического права гражданина. Проанализированы основные определения экологической информации, которые даются в международном и национальном законодательстве, их недостатки и предложены усовершенствования определения термина «экологическая информация».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The theoretical basis of the right to environmental information

Problem setting. According to the evolution of human rights are divided into: the right of the first, second law and the rights of third generation depending ox historical era of society. However, in modern legal literature emerged ideas for possible allocation of a separate group of fourth-generation rights human rights, in particular these include environmental law. In this respect the position deserves attention N. Kobetskoyi, which emphasizes that it is necessary to distinguish between the concept of "rights of citizens in environmental relations" and "environmental rights". She believes that the concept is much narrower first. The rights of citizens in environmental relations cover all of the powers which are somehow related to the environment, natural resources. General environmental law a qualitatively new group of human and civil rights, which is different from the law of nature primarily focus on meeting environmental, rather than physical, spiritual and aesthetic needs and interests Recent research and publications analysis. It should be noted that this problem is reflected in the writings of many scientists. In particular, M. Volyk, S. Golub, V. Krayeva, L. Nechyporuk, V. Ovdiyenko, T. Suhorebroyi, P. Tihiy, A. Tomina. Paper objective. It consists in the study: the definition of "environmental information", its signs and types and characteristics of environmental and legal relations in determining the right to environmental information; the essence of the concept of "right to environmental information", its content, sources, subjects of the implementation of this law and its implementation mechanism enshrined in the current legislation of Ukraine; determining the characteristics of access to environmental information as a public information about the environment, carrying out separation of environmental information from business data. Paper main body. As the information is distributed, is available for hundreds of millions of people, it is becoming increasingly high financial power that affects not only the technical issues but also on the economy as a whole, social, environmental sector, the nature of modern thought and thinking. This manifests the complexity and urgency of the regulation of social relations in the field of acquisition, storage and dissemination of information. According to Art. 19 of the Universal Declaration of Human Rights, "Everyone has the right to freedom of opinion and expression; this right includes freedom to hold freely trans-nan and to seek, receive and impart information and ideas through any means and regardless of frontiers ". Similar provisions are contained in the Constitution of Ukraine "Everyone has the right to freedom of opinion and speech, freedom of expression and belief. Everyone has the right to freely collect, use and disseminate information orally, in writing or otherwise of their choice. Conclusions of the research. Based on the content of the information types listed above, it is logical to conclude that such a list is much better suited for a broad meaning of the term "environmental information" rather than the term "information about the state of the environment", which in fact mentioned in paragraph 1 of 1 Article 25 of the Law of Ukraine "On environmental Protection". However, it appears that the use of the law of double term "information about the state of the environment" (environmental information) and created this tautology in defining the legislature were made deliberately, because the definition introduced in national legislation, which has used the term "environmental information "in connection with ratification of the Aarhus Convention, which uses the term" environmental information ". Thus it was ensured that the constitutional guarantee of openness and access the information to classify the prohibition applies to the full range of environmental information listed in Article 25 of the Law of Ukraine "On Environmental Protection" and Article 2 of the Aarhus Convention. It should also be noted that there are difficulties associated with the realization of the right to environmental information that indicate very poor effective mechanism for regulation of these relations.

Текст научной работы на тему «Теоретические основы права на экологическую информацию»

УДК 349.6

ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ПРАВА НА ЕКОЛОГ1ЧНУ 1НФОРМАЦ1Ю

С. М. РОМАНКО,

доцент кафедри трудового, екологiчного та аграрного права, Юридичний Ыститут Прикарпатського нащонального утверситету iменi Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ

Розглянуто основт теоретичш аспекти наукового I нормативно-правового визначення поняття еколог1чно1 ¡нформаци та реалЬацИ цього конституцтного екологгчного права громадянина. ПроаналЬовано основнг визначення екологтног ¡нформаци, як1 даються в м1жнародному та нацюнальному законодавств1, ¡х недолти та запропоновано вдосконалення визначення термта «екологгчна ¡нформацт».

Ключов1 слова: еколопчна шформащя, право на доступ до еколопчно! шформацп, державна шформацшна полггика.

Вщповщно до еволюцп розвитку права людини розподшяються на: права першого, права другого та права третього поколшня залежно вщ юторично! епохи життед1яльност1 суспшьства. Проте в сучаснш юридичнш л1тератур1 з'явились ще! щодо можливост видшення в окрему групу прав четвертого поколшня - прав людства, зокрема до них вщносять еколопчш права [1, с. 99]. У цьому контекст! заслуговуе на увагу позищя Н. Р. Кобецько!, яка наголошуе на тому, що треба розр1зняти поняття «права громадян у галуз1 еколопчних вщносин» та «еколопчш права громадян». Вона вважае, що друге поняття значно вужче першого. Права громадян у галуз1 еколопчних вщносин охоплюють ус1 !х повноваження, як так чи шакше пов'язаш з навколишшм природним середовищем, природними ресурсами [2, с. 6]. Загалом еколопчш права - це якюно нова група прав людини { громадянина, яка вщр1зняеться вщ прав природокористування насамперед спрямованютю на задоволення еколопчних, а не матер1альних, духовних, естетичних потреб та шгерес1в [6, с. 56].

Мета cmammi полягае в дослщженш: поняття «еколопчна шформащя», ïï ознак та видiв, а також особливостей еколого-правових вщносин у сферi визначення права на еколопчну iнформацiю; сутностi поняття «право на еколопчну iнформацiю», його змiсту, джерел, суб'еклв реалiзацiï цього права та мехашзму його реалiзацiï, закрiпленого в чинному законодавствi Украïни; визначеннi особливостей доступу до еколопчно1" iнформацiï як до публiчних вiдомостей про стан довкшля, проведення розмежування еколопчно1" шформаци вiд комерцiйноï iнформацiï.

У наущ екологiчного права право людини на еколопчну шформацш знайшло свое вщображення у працях украшських вчених В. I. Андрейцева, Г. В. Балюк, Ю. О. Вовка, А. П. Гетьмана, В. I. Гордеева, I. I. Каракаша, Н. Р. Кобецько1', В. В. Костицького, С. М. Кравченко, М. В. Красновой Н. Р. Малишево1', Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та деяких iнших. Iсторично iдея екологiчних прав спочатку знайшла свое вiдображення в мiжнародно-правових документах. Мiжнароднi пакти про права людини мютять тези, що дуже умовно можна трансформувати на еколопчш права громадян. З прийняттям 25.06.1991 р. Закону Украшсько1' РСР «Про охорону навколишнього природного середовища» [3] було закладено шдвалини нацiонально-правового механiзму реалiзацiï еколопчних прав в Украïнi. Даний Закон давав певний (не вичерпний) перелж еколопчних прав, серед яких -право на еколопчну шформацш.

Право на шформацш розглядаеться у цившзованих суспшьствах як одне

iз засадничих та основоположних. Проблема шформацшних вiдносин

вважаеться найбiльш актуальною в умовах науково-техшчно1" революцiï. Без

глибокого усвщомлення iнформацiйноï природи сощальних процесiв, що

вiдбуваються в сучасному свiтi (зокрема, як у мiжнародному публiчному та

приватному правi, так i у внутршньому правi нащональних держав),

неможливо зрозумiти закономiрностi та перспективи власного нащонального

правового i державного розвитку, взаемозв'язок суспшьства i держави,

управлшських i самоорганiзуючих засад, провести наукове планування i

2

прогнозування цього розвитку [4, с. 16].

Оскшьки шформащя, що розповсюджуеться, е доступною для сотень мшьйошв людей, вона стае все бшьш значною матерiальною силою, що впливае не тшьки на техшчт питання, а й на економшу в цiлому, на сощальну, екологiчну сферу, на характер сучасно! думки та мислення. В цьому виявляеться складнють та актуальнiсть питання регулювання суспiльних вiдносин у сферi отримання, зберiгання та розповсюдження шформацй. Вiдповiдно до ст. 19 Загально! декларацй прав людини, «Кожна людина мае право на свободу переконань i на вiльне !х виявлення; це право включае свободу безперешкодно дотримуватися сво!х переконань та свободу шукати, одержувати i поширювати шформащю та ще1 будь-яким способом i незалежно вiд державних кордошв» [5, с. 8].

Схожi положення мютяться i в Конституцй Украши: «Кожному гарантуеться право на свободу думки i слова, на вшьне вираження сво!х поглядiв i переконань. Кожен мае право вшьно збирати, використовувати i поширювати iнформацiю усно, письмово або в шший спосiб - на свш вибiр [6].

Зпдно зi ст. 50 Конституцil Укра!ни кожному надано право на вшьний доступ до iнформацil про стан довкшля i така iнформацiя не може бути засекречена [Там само].

1нформацшне забезпечення у сферi охорони навколишнього природного середовища можна розглядати ^зь призму диференцiйованого та штегрованого пiдходу. Згiдно з першим шдходом iнформацiйне забезпечення у сферi охорони навколишнього природного середовища можна розглядати як суб'ективне право особи - право на одержання еколопчно1 шформацй з ll трьохчленною структурою (право на власш дй, право на чужi дИ, право на захист порушеного права), як об'ективне право - сукупнють правових норм, яю регулюють суспiльнi вщносини з приводу iнформацiйного забезпечення, як функщя державних органiв, напрям державно1 полiтики, як сфера мiжнародноl сшвпращ, як юридичний обов'язок пiдприемств, установ, оргашзацш будь-яких форм власностi. За штегрованого шдходу пiд iнформацiйним забезпеченням у

сферi навколишнього природного середовища слщ розумiти всю сукупшсть вище перелiчених елементiв диференцiйованого шдходу.

Для бiльш чiткого усвiдомлення змюту та значення права на шформацш необхiдно перш за все з'ясувати поняття «шформащя». Украшський тлумачний словник визначае iнформацiю як «... вщомосл про навколишнiй свiт, процеси, як в ньому вiдбуваються, про поди, ситуаци, чиюсь дiяльнiсть, якi людина сприяе безпосередньо або за допомогою комп'ютерiв та iнших систем [7, с. 293].

\\ II

В Укра1ш легальне визначення шформаци мютиться у багатьох нормативно-правових актах. Так, Закон Украши «Про iнформацiю» визначае шформацш як будь-як вiдомостi та/або дат, яю можуть бути збережеш на матерiальних носiях або вщображеш в електронному виглядi [8]. Стаття 200

Цивiльного кодексу Украши тд iнформацiею розумiе документованi або б. ...... б .

публiчно оголошеш вiдомостi про подil та явища, що мали або мають мюце у

*»« ^vOttqW I ч«^ //лпО'Ж rii \

суспiльствi, державi та навколишньому середовищi, вiдносячи [9] li до об'ектiв

цивiльних прав. Оскшьки норми, присвяченi регулюванню шформацшних

вiдносин, утворюють комплексний iнститут, цившьно-правовий змiст мають

права на таку шформацш, яка становить реальну чи потенцшну «особистiсну»

(як iнформацiя про особу) або «комерцшну» (як шформащя про майнове

становище особи) щншсть, тобто е об'ектом цившьного обороту i, вiдповiдно,

об'ектом цивiльних прав [10, с. 197].

13.01.2011 р. Верховною Радою Украши було прийнято Закон Украши «Про доступ до публiчноi iнформацii», який дае таке визначення публiчноi шформаци: це вiдображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких но^ях шформащя, що була отримана або створена в процеЫ виконання суб'ектами владних повноважень сво1х обов'язкiв, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володшш суб'екта владних повноважень, шших розпорядникiв публiчноi iнформацii, визначених цим Законом [11].

Зпдно з викладеними вище поняттями можна видшити певнi ознаки

4

шформацй: це певш вщомосп про поди, явища, процеси; щ вiдомостi мають мiсце в приватному житл, суспiльствi, державi, навколишньому природному середовищi; цi вiдомостi мютяться в певнiй формi; мае певного власника.

Основними принципами шформацшних вщносин е: гарантованiсть права на шформащю; вiдкритiсть, доступнiсть шформацй, свобода обмшу iнформацiею; достовiрнiсть i повнота шформацй; свобода вираження поглядiв i переконань; правомiрнiсть одержання, використання, поширення, зберйання та

захисту шформацй; захищенiсть особи вщ втручання в ll особисте та Ымейне

\\ ll

життя. Даш принципи отримують свое втшення у напрямах державно1 шформацшно1 полггики, яка передбачае створення правових норм, як забезпечують можливостi учасникiв правовщносин вiльно реалiзувати право на шформащю. Першочерговим завданням науки та галузi екологiчного та iнформацiйного права е встановлення основних мiжнародних принципiв права доступу громадян до шформацй: презумпщя вщкритост та вiльного доступу до

*»« I II \

шформацй; повнота та достовiрнiсть iнформацil; своечасшсть надання iнформацil; обмеження права доступу до шформацй тшьки вiдповiдно до законних режимiв доступу до шформацй; право судового оскарження при заборош доступу громадян до шформацй.

Основними напрямами державно1 шформацшно1 полiтики е: забезпечення доступу кожного до шформацй; забезпечення рiвних можливостей щодо створення, збирання, одержання, збер^ання, використання, поширення, охорони, захисту шформацй; створення умов для формування в Укрш'ш шформацшного суспiльства; забезпечення вiдкритостi та прозоросп дiяльностi суб'ектiв владних повноважень; створення шформацшних систем i мереж шформацй, розвиток електронного урядування; постiйне оновлення, збагачення та збер^ання нацiональних шформацшних ресурЫв; забезпечення iнформацiйноl безпеки Украши; сприяння мiжнароднiй спiвпрацi в iнформацiйнiй сферi та входженню УкраА'ни до свггового iнформацiйного простору.

Стаття 25 Закону Украши «Про охорону навколишнього природного

5

середовища» детаизуе конституцшне положення i дае визначення термшу «шформащя про стан навколишнього природного середовища», а також прирiвнюе цей термш до нового, введеного у законодавство Украши у 2002 р. i3 ратифiкацiею Конвенцй про доступ до шформацй, участь громадськостi у процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкiлля (Орхуська конвенцiя) [12], термша «еколопчна iнформацiя». Власне, i перелiк вiдомостей, що являють собою шформацш про стан навколишнього середовища, викладений у ст. 25, був взятий i3 Орхусько! конвенцй.

Г \ V л

Таким чином, на сьогоднiшнiй день чинне законодавство оперуе як мiнiмум трьома термiнами у сферi поняття шформацй, що стосуеться довкшля, якi е тотожними за сво!м правовим смислом i щодо яких дiе единий правовий режим: шформащя про стан довкiлля (Конститущя Украши, закони Украши «Про шформацш», «Про державну таемницю»), iнформацiя про стан

навколишнього природного середовища (еколопчна шформащя) (Закон

\\ j IIfiPO^'jA \

Украши «Про охорону навколишнього природного середовища»), екологiчна

iнформацiя (Орхуська конвенщя).

Варто зауважити, що поняття еколопчно! шформацй вперше було визначено в Директивi Свропейського Союзу «Про вшьний доступ до шформацй про стан довкшля» 90/313 (дат - СС), де йдеться про вшьний доступ до шформацй про стан навколишнього середовища. У нш еколопчна шформащя визначаеться, з одного боку, як стан води, повггря, земл^ фауни, флори, сшьськогосподарських земель i заповщниюв, а з iншого - як дiяльнiсть, яка або здшснюе, або може здшснити негативний вплив на навколишне середовище, або захищае його [13].

Попри те, що визначення шформацй про стан навколишнього природного

середовища було введено у Закон Украши «Про охорону навколишнього

природного середовища» у зв'язку з упровадженням Орхусько1 конвенцй в

Укрш'т, визначення Закону та Конвенцй дещо вiдрiзняються. Визначення

Орхусько1 конвенцй е дещо ширшим, а Закону - бшьш детальним. Разом iз тим

обидва нормативы акти шдлягають прямому застосуванню всiма суб'ектами

6

публiчного i приватного права Укра!ни, в тому чи^ судами, мають однакову юридичну силу - найвищу, i один одному не суперечать. Таким чином, шформащя про стан надр та шформащя про витрати на природоохороннi заходи, яю Орхуська конвенцiя не вщносить до еколопчно! шформацй, все ж таки е в Укра!ш еколопчною шформащею на пiдставi Закону Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» i на не! поширюеться конституцшна гарантiя вiдкритостi доступу до не! i неможливостi засекречення. Те ж саме стосуеться й шформацй про дiяльнiсть, яка впливае, чи може вплинути на довюлля, окремо визначена в Конвенцй, але не перенесена до визначення у Закон. Обидва документи встановлюють перелши, в яких перелiчено, про що може бути еколопчна iнформацiя. Наприклад, складовi навколишнього природного середовища (земля, вода, повггря та ш), дiяльнiсть, фактори та джерела, яю впливають на складовi довкiлля та iн.

Слiд зазначити, що еколопчна шформащя може юнувати у будь-якш матерiальнiй формi, в тому чи^ у письмовiй, аудiовiзуальнiй, електроннiй. Таким чином, паперовi документи, фотографi!, шюстрацй, карти, вiдео- та аудiо-записи, комп'ютерш файли е прикладами тих матерiальних форм, в яких може юнувати еколопчна шформащя. Будь-яю iншi матерiальнi форми, iснуючi на сьогоднiшнiй день, чи таю, що виникнуть iз розвитком науки i технiки у майбутньому, також охоплюються визначенням.

На пiдставi аналiзу ст. 25 Закону Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 2 Орхусько! конвенцй можна скласти такий перелж вщомостей, що являе собою еколопчну iнформацiю:

- стан навколишнього середовища, а також стан взаемодй та рiвнi забруднення складових навколишнього середовища, таких як пов^ря та атмосфера, вода, грунт, земля, надра, ландшафт, природш об'екти, бюлопчне рiзноманiття та його компоненти, включаючи генетично змшеш органiзми;

- джерела i фактори, таю як матерiали, речовини, продукщя, енергiя, шум, вiбрацiя, електромагнiтне випромшювання та радiацiя, якi впливають або можуть вплинути на складовi навколишнього середовища, та здоров'я людей;

- дiяльнiсть, яка впливае або може вплинути на складовi навколишнього середовища, та здоров'я людей;

- заходи, включаючи адмшютративш заходи, угоди в reny3i навколишнього середовища, полггику, законодавство, плани i програми, що впливають або можуть впливати на складовi навколишнього середовища, та здоров'я людей;

- анашз затрат i результатiв та iнший економiчний анаиз та припущення,

використанi в процес прийняття рiшень з питань, що стосуються

X/

навколишнього середовища;

- витрати, пов'язаш iз здiйсненням природоохоронних заходiв за рахунок фондiв охорони навколишнього природного середовища, шших джерел фiнансування;

- стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'екпв культури i споруд тiею мiрою, якою на них впливае або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через щ складов^ фактори, дiяльнiсть або заходи, зазначеш вище в пiдпунктi 3-4;

- еколопчш прогнози;

- загроза виникнення i причини надзвичайних екологiчних ситуацш, результати лшшдаци цих явищ, рекомендацп щодо заходiв, спрямованих на зменшення 1хнього негативного впливу на складовi навколишнього середовища та здоров'я людей.

Окремо варто видшити вiднесення Законом Украши «Про охорону

j II I ■I 71 ■ | В I й 1. \^^

навколишнього природного середовища» до еколопчно! шформаци витрат,

пов'язаних iз здiйсненням природоохоронних заходiв за рахунок фондiв

охорони навколишнього природного середовища та шших джерел

фшансування, тим бшьше, що Орхуська конвенщя безпосередньо тако!

категори не передбачае. Постанова Кабшету Мiшстрiв Укра1ни «Про

затвердження перелшу видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних

заходiв» вщ 17.09.1996 р. № 1147 [14] встановлюе перелiк iз 85 видiв дiяльностi

у сферах охорони i рацiонального використання водних i мшеральних ресурсiв,

8

земель, природних рослинних i тваринних ресур^в, охорони атмосферного повггря, збереження природно-заповщного фонду, ращонального використання i збериання вiдходiв виробництва i побутових вiдходiв, ядерно1 i радiащйноï безпеки, науки, iнформацiï i освгги, пiдготовки кадрiв, екологiчноï експертизи, оргашзаци працi, забезпечення участi у дiяльностi мiжнародних органiзацiй природоохоронного спрямування, впровадження економiчного механiзму забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Витрати, пов'язаш i3 здiйсненням таких заходiв, е вiдповiдно до чинного законодавства екологiчною iнформацiею i повиннi надаватися громадськост за запитами [15, с. 5-7].

Невщ'емною частиною права на еколопчну iнформацiю е право на доступ до та^ iнформацiï. Виходячи з ч. 2 ст. 50 Конституци Украïни, згадане

право складаеться з трьох елементiв: право доступу до шформаци про стан

■ «

довкшля, про якiсть харчових продукив i предметiв побуту; право поширювати / i 11 таку iнформацiю; право вшьного доступу до iнформацiï. На думку

Ю. С. Шемшученка, право на еколопчну шформацш е гаранлею реалiзацiï

права на екологiчну безпеку [16, с. 46], а тому у разi його порушення

законодавство передбачае не лише його поновлення, а й вщшкодування

матерiальноï та моральноï шкоди, якщо така заподiяна. Розмiр вiдшкодування

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

визначаеться судом (ст. 49 Закону «Про шформацш»). Таке право реатзуеться

не тшьки приватними суб'ектами, але й органами державного управлшня на

пiдставi ст. 25-1 Закону Украши «Про охорону навколишнього природного

середовища» шляхом подготовки центральним органом виконавчоï влади, що

реалiзуе державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного

середовища, i подання на розгляд Верховноï Ради Украши щорiчноï

Нацiональноï доповад про стан навколишнього природного середовища в

Укра1ш, а пiсля ïï розгляду Верховною Радою Украши - опублжування

окремим виданням та розмщення в системi 1нтернет; б) щорiчного

iнформування Радою мiнiстрiв Автономноï Республши Крим, обласними

державними адмiнiстрацiями, Кшвською та Севастопольською мiськими

9

державними адмшютращями вщповщних рад та населення про стан навколишнього природного середовища вщповщних територш;

в) систематичного шформування населення через засоби масово! шформацп про стан навколишнього природного середовища, динамшу його змш, джерела забруднення, розмiщення вiдходiв чи шшо! змiни навколишнього природного середовища i характер впливу еколопчних факторiв на здоров'я людей;

г) негайного шформування про надзвичайш еколопчш ситуацп; г) передачi шформацп, отримано! в результатi проведення монiторингу довкшля, каналами

|\ nx jj

шформацшних зв'язкiв органам, уповноваженим приймати ршення щодо отримано! шформацп; д) забезпечення вшьного доступу до еколопчно! шформацп, яка не становить державно! таемнищ i мiститься у списках, реестрах, архiвах та iнших джерелах.

Варто зазначити, що не вЫ напрямки, визначеш вище та перерахованi у Закош Укра!ни «Про Основш засади (стратегiю)державно! екологiчно! полiтики Укра!ни на перiод до 2020 року» вщ 21.12.2010 р. успiшно реалiзованi в Укра!нi на сьогоднi. Зокрема, на чаЫ так i не розпочате створення до 2015 р. мережi загальнодержавно! автоматизовано! iнформацiйно-аналiтично! системи забезпечення доступу до еколопчно! шформацп, що мае включати нащональну систему кадастрiв природних ресурсiв, реестри викидiв та перенесення забруднюючих речовин, i до 2020 р. - системи управлшня екологiчною iнформацiею, вiдповiдно до стандарт GC [17]. Основою реалiзацi! ефективно! природоохоронно! полiтики е можливють отримання та поширення повно!, достовiрно! та своечасно! еколопчно! шформацп вЫма зацiкавленими суб'ектами [18, с. 218].

Також е недолши реалiзацi! всiма зацiкавленими суб'ектами права на еколопчну iнформацiю. Надання шформацп за запитами на шформащю передбачене у розд. IV Закону Укра!ни «Про доступ до публiчно! шформацп».

Запит на шформащю - це прохання особи до розпорядника шформацп

надати публiчну шформащю, що знаходиться в його володшш. Запитувач мае

право звернутися до розпорядника шформацп iз запитом на шформащю

10

незалежно вщ того, стосуеться ця шформащя його особисто чи ш, без пояснення причини подання запиту. Запит на шформацш може бути iндивiдуальним або колективними та подаватися в уснш, письмовш чи шшш формi (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибiр запитувача. Письмовий запит подаеться в довшьнш формi та мае мютити: iм'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронно! пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий е; загальний опис шформацй або вид, назву, ре^зити чи змют документа, щодо якого зроблено запит, якщо

|\ <У

запитувачу це вiдомо; пiдпис i дату за умови подання запиту в письмовш формь Розпорядник шформацй мае надати вщповщь на запит на шформацш не шзшше п'яти робочих дшв з дня отримання запиту. Часто надходять скарги, що бшьшють вiдповiдей на запити формально надаються, проте не е конкретними, не мютять вщповда на поставленi запитання або мютять вiдписку про вщсутнють даних щодо тiе! чи шшо! ситуацi!.

Виходячи зi змiсту видiв вiдомостей, перерахованих вище, лопчним е

висновок, що для такого перелжу значно краще шдходить широкий за змiстом

термш «екологiчна iнформацiя», а не термш «iнформацiя про стан

навколишнього природного середовища», який по сутi перерахований у п. 1 ч. 1

ст. 25 Закону Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища».

Разом iз тим видаеться, що використання у Закош подвшного термша

«шформащя про стан навколишнього природного середовища» (еколопчна

шформащя) i створена цим тавтолопя у визначеннi були допущеш

законодавцем свiдомо, оскшьки визначення вводилося у нацiональне

законодавство, де вже використовувався термш «шформащя про стан довкшля»

у зв'язку iз ратифжащею Орхусько! конвенцi!, яка оперуе поняттям «еколопчна

шформащя». Цим було забезпечено, що конституцшна гаранпя вщкритос^

доступу та заборона засекречувати шформацш поширюються на увесь спектр

еколопчно! шформацй, перелiчений у ст. 25 Закону Укра!ни «Про охорону

навколишнього природного середовища» та ст. 2 Орхусько! конвенцй. Варто

також зазначити, що юнують певш трудношд, пов'язанi iз реалiзацiею права на

11

еколопчну шформацш, як свщчать про недосконалий та недостатньо ефективний мехашзм правового регулювання цих вщносин.

Список л1тератури:

1. Боровська I. Право громадян на одержання повно'1 та достовiрноï шформацп про стан довкiлля / I. Боровська // Вюник Хмельницького iн-ту регюнального управлiння та права.

- 2010. - № 3.

2. Кобецька Н. Р. Еколопчш права громадян Украши : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Надiя Романiвна Кобецька ; НАН Украши, 1нститут держави i права ïm.

B. М. Корецького. - К., 1998. - 16 с.

3. Про охорону навколишнього природного середовища [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 25.06.1992 р. / Офщшний портал Верховно'1' Ради Украши. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/print1360172390140067.

4. Марцинюк О. Г. Теоретико-методолопчш засади шформацшного права Украши: реалiзацiя права на шформацш : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Олександр Геннадшович Марцинюк ; Кшв. ун-т внутр. справ. - К., 2009. - 270 с.

5. Загальна декларащя прав людини // Офщшний вюник Украши. - 2008. - № 93. -

C. 89. - Ст. 3103.

6. Конститущя Украши вщ 28.06.1996 р. // Офщшний вюник Украши. -2010. -№ 72/1: Спещальний випуск. - С. 15. - Ст. 2598.

7. Яковлева А. М. Сучасний тлумачний словник украшсько'1' мови / А. М. Яковлева, Т. М. Афонська. - Х. : ТОРС1НГ ПЛЮС, 2007. - 627 с.

8. Про шформацш [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 02.10.1992 р. / Офщшний портал Верховно'1' Ради Украши. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/print 1360172390140067.

9. Цившьний Кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. [станом на 10.01.2013 р.] // Кодекси Украши. - К., 2013. - 270 с.

10. Бойченюк I. Еколопчна шформащя та комерцшна таемниця / I. Бойченюк // Вюник еколопчно'1 адвокатури. - 2006. - № 30.

11. Про доступ до публiчноï шформацп : Закон Украши вщ 13.01.2011 р. // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2011. - № 32. - С. 1491. - Ст. 314.

12. Конвенщя про доступ до шформацп, участь громадськосп в процеа прийняття ршень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля ратифшована Законом вщ 06.07.1999 р. // Офщшний вюник Украши. -2010. - № 33. - С. 12. - Ст. 1191.

13. Про вшьний доступ до шформацп про стан довкшля [Електронний ресурс] : Директива Свропейського Союзу. - Режим доступу : 90/313http://eulaw.edu.ru/documents/ legislation/okr_sreda/infoenvaccess.htm.

14. Про затвердження перелшу видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв [Електронний ресурс] : постанова Кабшету МЫс^в Украши вщ 17.09.1996 р. № 1147 / Офщшний портал Верховно! Ради Украши. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1147-96-%D0%BF.

15. Виконання положень Оргуськоï Конвенцп в УкраНш : поаб. для громад. суспшьства. - К., 2004.

16. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии / Ю. С. Шемшученко. - К., 1989.

- 231 с.

17. Про Основш засади (стратегiю)державноï екологiчноï полггики Украши на перюд до 2020 року [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 21.12.2010 р. - Режим доступу : http : //zakon2. rada.gov.ua/laws/show/2818-17.

18. Науково-практичний коментар Закону Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» станом на 09.02.2006 р. / за заг. ред. О. М. Шумша. - Х. : Фактор,

12

2006. - 592 с.

Романко С. Н. Теоретические основы права на экологическую информацию

Рассмотрены теоретические аспекты научного и нормативно-правового определения понятия экологической информации и реализации этого конституционного экологического права гражданина. Проанализированы основные определения экологической информации, которые даются в международном и национальном законодательстве, их недостатки и предложены усовершенствования определения термина «экологическая информация».

Ключевые слова: экологическая информация, право на доступ к экологической информации, государственная информационная политика.

Romanko S. The theoretical basis of the right to environmental information.

This article discusses the main theoretical aspects of the scientific and regulatory definition of environmental information and the implementation of this constitutional environmental right of a citizen. Is analyzed the basic definition of environmental information, which is given in the international and national law, their shortcomings and suggest improvements of the definition of "environmental information".

Key words: environmental information, the right of access to environmental information, public information policy.

Розширена анотащя статт Романко Свiтлани на тему «Теоретичш засади права на еколопчну шформащю»

Romanko S., assistant professor of labor, environmental and agricultural law, Judicial Institute Carpathian National University named after V. Stefanik, Ivano-Franrivsk

An extended abstract of the article on the subject of: «The theoretical basis of the right to environmental information»

Problem setting. According to the evolution of human rights are divided into: the right of the first, second law and the rights of third generation depending ox historical era of society. However, in modern legal literature emerged ideas for possible allocation of a separate group of fourth-generation rights - human rights, in particular these include environmental law. In this respect the position deserves attention N. Kobetskoyi, which emphasizes that it is necessary to distinguish between the concept of "rights of citizens in environmental relations" and "environmental rights". She believes that the concept is much narrower first. The rights of citizens in environmental relations cover all of the powers which are somehow related to the environment, natural resources. General environmental law - a qualitatively new group of human and civil rights, which is different from the law of nature primarily focus on meeting environmental, rather than physical, spiritual and aesthetic needs and interests

Recent research and publications analysis. It should be noted that this problem is reflected in the writings of many scientists. In particular, M. Volyk, S. Golub, V. Krayeva, L. Nechyporuk, V. Ovdiyenko, T. Suhorebroyi, P. Tihiy, A. Tomina.

Paper objective. It consists in the study: the definition of "environmental

information", its signs and types and characteristics of environmental and legal

relations in determining the right to environmental information; the essence of the

1

concept of "right to environmental information", its content, sources, subjects of the implementation of this law and its implementation mechanism enshrined in the current legislation of Ukraine; determining the characteristics of access to environmental information as a public information about the environment, carrying out separation of environmental information from business data.

Paper main body. As the information is distributed, is available for hundreds of millions of people, it is becoming increasingly high financial power that affects not only the technical issues but also on the economy as a whole, social, environmental sector, the nature of modern thought and thinking. This manifests the complexity and urgency of the regulation of social relations in the field of acquisition, storage and dissemination of information. According to Art. 19 of the Universal Declaration of Human Rights, "Everyone has the right to freedom of opinion and expression; this right includes freedom to hold freely trans-nan and to seek, receive and impart information and ideas through any means and regardless of frontiers ".

Similar provisions are contained in the Constitution of Ukraine - "Everyone has the right to freedom of opinion and speech, freedom of expression and belief. Everyone has the right to freely collect, use and disseminate information orally, in writing or otherwise - of their choice.

Conclusions of the research. Based on the content of the information types

listed above, it is logical to conclude that such a list is much better suited for a broad

meaning of the term "environmental information" rather than the term "information

about the state of the environment", which in fact mentioned in paragraph 1 of 1

Article 25 of the Law of Ukraine "On environmental Protection". However, it appears

that the use of the law of double term "information about the state of the

environment" (environmental information) and created this tautology in defining the

legislature were made deliberately, because the definition introduced in national

legislation, which has used the term "environmental information "in connection with

ratification of the Aarhus Convention, which uses the term" environmental

information ". Thus it was ensured that the constitutional guarantee of openness and

access the information to classify the prohibition applies to the full range of

2

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

environmental information listed in Article 25 of the Law of Ukraine "On Environmental Protection" and Article 2 of the Aarhus Convention. It should also be noted that there are difficulties associated with the realization of the right to environmental information that indicate very poor effective mechanism for regulation of these relations.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.