CC BY
69
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 378.14:80(73)
НАТАЛ1Я Б1ДЮК biduknm@ukr.net доктор педагопчних наук, професор, Хмельницький нацiональний унiверситет
МАРИНА 1КОНН1КОВА ikonnikova@ukr.net кандидат фiлологiчних наук, доцент? Хмельницький нацюнальний унiверситет
ТЕОРЕТИЧН1 I МЕТОДИЧН1 КОНЦЕПТИ Ф1АОАОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ У США
Розглянуто теоретичнi та методичн засади вищо'1' ф1лолог1чно1 oceimu у США. З 'ясовано сучаснi тенденцИ розвитку фшологп в цш крат науково'1' галузi i напряму професшноi тдготовки. Розкрито соцюкультурн особливостi фiлологiчноi освти у США. Проаналiзовано трансформацт системи фiлологiчноi освти на концептуальному, законодавчо-нормативному, органiзацiйно-педагогiчному, змiстовому, тституцтному та соцюкультурному рiвнях. Встановлено, що змют пiдготовки передбачае iнтеграцiю сощально-гумантарноi, лтгвктично'1] лтературознавчо'1', перекладацько'1' складових i спрямований на формування компетентного фшолога-до^дника, фтолога-перекладача, фшолога-лтературознавця, загалом духовно'1' багатомовно'1' особистостi. Виокремлено та охарактеризовано ключовi компетентностi фшолога (лтгвктична, лтературознавча, перекладацька, крос-культурна, тформацшна, до^дницька). Особливу увагу звернено на проблему забезпечення якостi фiлологiчноi освти, зокрема визначено критери та ix показники. Окреслено перспективи подальших наукових до^джень з проблем фiлологiчноi освти у США.
Ключовi слова: фiлологiчна освта, змкт, ключовi компетентностi, органiзацiя навчання, мультикультуралгзм, iнтердисциплiнарнiсть, США.
НАТАЛИЯ БИДЮК biduknm@ukr.net доктор педагогических наук, профессор, Хмельницкий национальный университет
МАРИНА ИКОННИКОВА ikonnikova@ukr.net кандидат филологических наук, доцент? Хмельницкий национальный университет
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ КОНЦЕПТЫ ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В США
Рассмотрены теоретические и методические основы высшего филологического образования в США. Выяснены современные тенденции развития филологии в этой стране как научной отрасли и направления профессиональной подготовки. Раскрыты социокультурные особенности филологического
170 Науков1 записки. Сер1я: педагопка. - 2016. - № 4
образования в США. Проанализирована трансформация системы филологического образования на концептуальном, законодательно-нормативном, организационно-педагогическом, содержательном, институциональном и социокультурном уровнях. Установлено, что содержание подготовки предусматривает интеграцию социально-гуманитарной, лингвистической, литературоведческой, переводческой составляющих и направленный на формирование компетентного филолога-исследователя, филолога-переводчика, филолога-литературоведа, в общем духовной многоязыковой личности. Выделены и охарактеризованы ключевые компетентности филолога (лингвистическая, литературоведческая, переводческая, кросс-культурная, информационная, исследовательская). Особое внимание обращено на проблему качества филологического образования, в частности определены критерии и их показатели. Обозначены перспективы дальнейших научных исследований по проблемам филологического образования в США.
Ключевые слова: филологическое образование, содержание, ключевые компетентности, организация обучения, мультикультурализм, интердисциплинарность, США.
NATALIA BIDYUK biduknm@ukr.net Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Khmelnytskyi National University
MARYNA IKONNIKOVA ikonnikova@ukr.net Candidate of Philological Sciences, Associate Professor?
Khmelnytskyi National University
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL CONCEPTS OF PHILOLOGICAL
EDUCATION IN THE USA
Theoretical and methodical foundations of higher philological education in the USA have been considered. Modern trends in the development of philology as a scientific field and a direction of professional training in the USA have been found out. Sociocultural peculiarities of philological education in the USA have been revealed. The essence of transformation processes in the philologists' training at present time has been considered. They are: diversity and flexibility of educational programs; close relationship of higher education and linguistic communities; «major-minor» specialization; using of innovative forms and methods; reducing stress and increasing classroom time for independent students' work; providing free access to education; improving elective education system; academic students' mobility; implementing of «expert systems» into the quality of educational outcomes; creating conditions for ethnic minorities education. The transformation of the philological education system at conceptual, legal and normative, organizational and pedagogical, content-based, institutional and sociocultural levels has been analyzed. It has been found out that the content of the training provides for the integration of social and humanitarian, linguistic, literature-based, translational components of learning outcomes directed at forming a competent philologist-researcher, philologisttranslator/interpreter, philologist-literary scholar, thus a highly moral, cultured personality. Key competencies of a philologist (linguistic, literature-based, translational, cross-cultural, information, research) have been singled out and characterized. Special attention has been paid to the problem of providing quality philological education; in particular, the criteria and their indicators have been singled out. Perspectives for further researches on the problem of philological education in the USA have been outlined.
Keywords: philological education, content, key competencies, learning organization, multiculturalism, interdisciplinarity, USA.
У контексп сучасних загальноцившзацшних змш, самкою поширення транснацiоналiзацiйних процешв у св^овому осв^ньому простор^ виклиюв лшгвютично! глобатзаци процес модершзаци фшолопчно! освгти потребуе розроблення нових осв^шх стратегш на рiзних рiвнях та запровадження 1х у практику. Фшолопчна освга е важливою складовою розвитку укра1нського суспшьства, оскшьки становить потужне шдгрунтя для розвитку духовного, штелектуального та морального потенщалу наци. Теоретичне осмислення
проблеми та вивчення практичного досвщу професшно1 пiдготовки фiлологiв показало, що нинi спостерiгаeться невiдповiднiсть якост фшолопчно1 освiти потребам сучасного глобалiзованого суспiльства. Це зумовлено низькою ефектившстю заходiв щодо пiдвищення престижу фшолопчних спецiальностей, недосконалiстю нормативно-правового забезпечення (вщсутшсть професiйних стандартiв, необrрунтованiсть визначених спещальностей i спецiалiзацiй), нерозробленiстю наукових прогнозiв стосовно ефективного функцiонування фшолопчно1 осв^и й iншими чинниками.
Iнтеграцiя осв^и Украши з мiжнародним освiтнiм простором, 11 вихiд на европейський та св^овий ринки освiтнiх послуг потребуе наукового дослщження юторп та сучасного стану фшолопчно! освiти у високорозвинених крашах у свiтлi iдей 11 неперервностi, штеграци i демократизаций а також виявлення перспективних орiентацiй i тенденцiй. Вважаемо, що вивчення та анатз педагогiчних здобуткiв США може стати щнним джерелом для осмислення прогресивних iдей щодо формування ново1 стратеги i розвитку укра1нсько1 системи фшолопчно1 освiти. Ця кра1на мае багаторiчну iсторiю зародження фшолопчно1 осв^и, е центром св^ово1 лiнгвiстики, здобула свггове визнання за високi показники щодо професшно1 пiдготовки фахiвцiв гумаштарних наук з фшологи.
Актуальнiсть i новизна дослiдження зумовлена наявними зовшшшми i внутрiшнiми чинниками, серед яких найбiльш важливими е: 1) процеси глобатзаци та штенсифшацп мiжнародних зв'язюв, що суттево впливають на формування теоретико-методолопчних та дидактичних засад нацюнально1 системи вищо1 фшолопчно1 освiти; 2) суспшьна потреба у реформуваннi в^чизняно1 системи вищо1 фшолопчно1 освiти, яка ниш перебувае на перехщному еташ вiд старо1 системи свiтоглядних цшностей, i формуваннi нових пiдходiв з орiентацiею на свiтовий досвiд; 3) потреби теори i методики професшно1 освiти у розширеннi знань про змiстовi та органiзацiйнi особливостi навчання фшолопв у вищiй школi США, виявленш перспектив використання американського досвщу в украшськш освiтнiй практицi.
Упродовж останшх десятилiть укра1нськими науковцями активно здшснюються дослiдження з проблем професшно1 пiдготовки фiлологiв у вiтчизняному та зарубiжному досвiдi. Рiзнi аспекти фшолопчно1 освiти висвiтлено у працях Л. Базиль, О. Зшоватно1, Г. Клочека, В. Коршенко, О. Мартинюк, Л. Мацько, О. Семеног, Т. Симоненко, I. Соколовой' та шших науковщв. Важливими для нашого дослiдження е висновки та ще1 щодо методичних аспектiв шшомовно1 пiдготовки фiлологiв, представлеш у роботах Н. Бiбiк, М. Гаспарова, С. Ншолаево1, I. Задорожно1, Л. Морсько1, Л. Черноватого. Наукову i практичну цiннiсть мають дослщження американських учених М. Беннетт, П. Ангелюа, Л. Блумфiлда, Р. Брюлшга, А. Девiса, Г. Гая, Р. Каплана, В. Лабова, В. Лемберта й ш.
Мета статт - розкрити теоретичш, змiстовi, органiзацiйнi й методичш засади фшолопчно1 освiти у США.
Фшолопчна освiта мае за мету формування наукового фшолопчного св^огляду та лшгвютично1 компетентностi, що охоплюе систему лiнгвiстичних, лiтературознавчих, соцiокультурних знань, навичок i вмiнь, ерудицiю та штущда, мовну поведiнку. Як напрям шдготовки вона охоплюе предметнi галузi мовознавства, лiтературознавства, перекладу, редагування, журналютики, прикладно1 лiнгвiстики тощо.
Численнi опитування, проведенi серед школярiв, студентiв, педагопчно1 та осв^ньо1 громадськостi, дають змогу констатувати, що сучасний фахiвець-фiлолог - це особистють iнновацiйного типу з високим рiвнем знанневого потенцiалу i духовно1 культури, квалiфiкований словесник iз належним рiвнем мовно1 та сощокультурно1 компетентностi, лтературознавчо1 творчостi, педагог iз високим рiвнем педагопчно1 майстерностi. Подшяемо думку О. Семеног, що сучасний вчитель-словесник - це «людина культури» i педагог-творець, котрий усвiдомив сво! нацiональнi коренi й шануе виховш цiнностi iнших народiв, умiе розтзнати, випестувати в кожному учневi його неповторно iндивiдуальний талант, захопити «живим», емоцшним, пристрасним словом рщно1 мови i через не1 формувати толерантну особистiсть з розвиненим почуттям розумшня й поваги до iнших культур [2, с. 7].
Анатз зарубiжних наукових джерел показав, що фшолопчна освга спрямована на пiдготовку фахiвцiв, здатних ефективно виконувати професiйнi функци на основi творчого використання нащональних i свiтових зразкiв морально-духовно1 культури, набутих
штегрованих знань, умшь, навичок та досвщу з опорою на науковi та освiтнi шноваци. Змют пiдготовки передбачае iнтеграцiю сощально-гумаштарно!, лшгвютично!, лтературознавчо!, перекладацько! складових, що спрямоваш на формування компетентного фiлолога-дослiдника, фшолога-перекладача, фiлолога-лiтературознавця, загалом духовно! багатомовно! особистост1
В освiтнiй практицi США вивчення мов, лiтератур i культури належить до галузi знань «Вiльнi мистецтва», успадковано! вiд Середньовiччя. За класифшащею Фонду Карнегi, до вiльних мистецтв належать: англшська мова i лтература/словеснють; iноземнi мови та лiтература; науки про життя (бiологiя, медицина, антрополопя, соцiологiя); математика; фiлософiя i релтезнавство; фiзичнi науки; психологiя; суспiльнi науки та iсторiя; вiзуальнi та виконавсью види мистецтва; краезнавство, етнiчнi та культурш студи; гуманiтарнi науки, гумаштарш студи, загальнi студи та гумаштарш дисциплiни; мiждисциплiнарнi та багатодисциплiнарнi студи [5, с. 3].
Ретроспективний аналiз розвитку фшологи в сша як науково! галузi уможливив виокремлення сучасних тенденцiй И розвитку, а саме: розвиток фундаментальних дослiджень у галузi фшологи; iнтеграцiя мовних дисциплiн; поступове набуття фiлологiею статусу мейнстрiма; розширення напрямiв фшологи (психо/нейролiнгвiстика, викладання мови, сощолшгвютика, прагматика, письмовий переклад, комп'ютерна лiнгвiстика, корпусна лiнгвiстика, лiнгводидактика, функщональна лiнгвiстика, конструктивна лiнгвiстика, комунiкативна лшгвютика, етнолiнгвiстика, iнтерлiнгвiстика, перекладознавство, транслiтерування, зютавне мовознавство, контрактивна лiнгвiстика, конфронтативна лшгвютика, ареальна лшгвютика, лiнгвогеографiя, просторова лшгвютика, когштивна лiнгвiстика, математична лiнгвiстика, юбернетична лiнгвiстика, комп'ютерна лiнгвiстика картографiя, стилеметрiя, документознавство тощо); поширення дослiджень з фшологи в академiчних колах, наукових вщомствах, мiжнародних журналах, асоцiацiях; зростання потреби у фахiвцях з фшологи; с^мкий розвиток прикладних напрямiв у лшгвютищ та мiждисциплiнарна взаемодiя з шшими науками (кiбернетикою, iнформатикою, семютикою, соцiологiею, педагогiкою, психологiею та ш.) [1, с. 107].
На забезпечення якосп фшолопчно! освiти значний вплив мае дiяльнiсть вiдомих у США й свт iнституцiй (Мiжнародна асощащя фшологи, Мiжнародна сертифiкацiйна рада, Американська асощащя фшологи, Центр фшологи та лшгвютики та ш.), якi активно сшвпрацюють з унiверситетами щодо питань розроблення змiсту освiтнiх програм, практично! шдготовки студентiв та !х подальшого працевлаштування, а також надання фшансово! пiдтримки (грантiв на навчання) для обдарованих студенпв.
Використання системного тдходу уможливило розглянути систему вищо! фшолопчно! освiти у США та трансформацшш процеси, якi вiдбувалися на початку ХХ1 ст. на рiзних рiвнях: концептуальному, законодавчо-нормативному, органiзацiйно-педагогiчному, змiстовому, шституцшному, соцiокультурному.
Обгрунтовуючи теоретико-методологiчнi засади розвитку i становлення системи вищо! фшолопчно! осв^и у США, ми звернулися до аналiзу фiлософських, економiчних, педагопчних теорiй i концепцiй, що, з одного боку, становлять теоретичне шдгрунтя вищо! фшолопчно! осв^и, з другого - е рушшними чинниками трансформацшних процесiв !! розвитку. Особливу увагу спрямовано на теори людського катталу, консюмеризму, полiкультурностi, прогресивного прагматизму, асимшяци, англоцентризму, лiнгвiстично! та освiтньо! глобалiзацi!, демократизацi!, гуманiзму, релятивiзму. Встановлено, що в американськш соцiально-педагогiчнiй думцi спостер^аеться поеднання наступностi та новацiй.
Концептуальними засадами фiлологiчно! освiти в американському досвщ е iде! неперервностi та доступносп освiти; партисипативностi й випереджувального розвитку; наступносп змiсту; входження системи нащонально! вищо! освiти в свгговий освiтнiй простiр; iнновацiйного розвитку освпи i науки; iнтеграцi! «крос-функцiональних» i «крос-культурних» галузей знань; розвитку сощального партнерства; пiдвищення якост1 вищо! освгги шляхом розроблення нацiонально! системи ощнювання якостi освiти; випереджувально! п1дготовки тощо [1, с. 108].
Грунтовне опрацювання статистичних та iнформацiйних матерiалiв мшютерства освiти США, рiзних бюро статистики, цен^в лiнгвiстики дало змогу кшькюно та якiсно проаналiзувати особливостi функщонування системи вищо! фiлологiчно! освiти у США, i таким
чином, охарактеризувати И структуру. Остання представлена ушверситетами, коледжами, спещатзованими iнститутами; державними, приватними, акредитованими, неакредитованими, традицшними i нетрадицiйними навчальними закладами, етнiчно-расовими ВНЗ. На пiдставi аналiзу розкрито суть трансформацшних процесiв, якi вiдбуваються у професшнш пiдготовцi фiлологiв на сучасному еташ: диверситивнiсть та гнучкiсть освггшх програм; тiсний зв'язок вищо! школи i лшгвютично! спiльноти; спецiалiзацiя за принципом «мейджор-майнор»; використання iнновацiйних форм i методiв навчання; скорочення аудиторного навантаження i збiльшення часу на самостшну роботу студентiв (спiввiдношення 1:3); забезпечення доступностi освiти («система неповного навчального дня», «унiверситет без стш», «коопероване навчання»); вдосконалення елективно1 системи навчання ^зномаштшсть кредитiв: трансферний, дуальний, спрямований кредит, блочний трансфер та ш.); розширення можливостей академiчно! мобшьност студентiв; впровадження «експертно1 системи» мошторингу якостi навчальних результатiв; встановлення в системi вищо1 освiти специфiчно! одинищ вимiру «старiння знань»; створення сприятливих умов для навчання етнiчних меншин.
Професiйна пiдготовка фiлологiв зорiентована на розвиток толерантности утвердження системи духовних i моральних цiнностей, формування професшних компетентностей на принципах мультикультуралiзму та штердисциплшарность Становлення та розвиток майбутнього фшолога вiдбуваеться у трьох взаемопов'язаних площинах: самосвiдомостi (образ «Я - особистють»), дiяльностi («Я - фахiвець») та комушкацп («Я - професюнал»). На думку американсько1 дослiдницi, професора з французько1 мови та порiвняльного лiтературознавства М. Мансон, iнтердисциплiнарнiсть у шдготовщ фiлологiв спрямована на формування та розвиток св^оглядно! зрiлостi, фахових компетенцiй, потреби в аффштаци (прагнення бути в оточенш людей) [6].
Фшолопчна освiта у США вiдрiзняеться вiд традицiйних европейських практик такими соцюкультурними особливостями: 1) статус англшсько! як мови мiжнародного спшкування; 2) полiетнiчнiсть суспiльства та постшне збагачення американських мовних ресурсiв мовами та культурами iммiгрантiв. Мовна ситуащя в цiй полiкультурнiй державi достатньо складна: англшська мова е рщною для бiльшостi американцiв, другою для iммiгрантiв; окрiм англшсько!, використовуються рщш мови iммiгрантiв; вивчаються iноземнi мови, з-помiж яких виокремлюють критичнi для нацюнальних iнтересiв кра1ни. США не можна назвати навт одномовною кра'ною, оскiльки в нiй взагалi не юнуе офщшно! мови, хоча упродовж останшх рокiв було декiлька спроб оголосити англшську офiцiйною мовою США
Культурне розма'ття студентсько1 спiльноти (за етшчними ознаками до 50 %) вимагае вщ викладача навичок мiжкультурного спiлкування й специфiчних технiк викладання. При цьому важливе значення мае трансферт осв^шх технологiй з одного культурного простору в шший з урахуванням культурних особливостей цього простору, тобто забезпечення так звано1 «культурно1 сенситивностi» [7]. М. Беннетт визначае шють етапiв формування мiжкультурно! сенситивност - вiд етно-центричного до етно-релятивютського мислення. Етно-центричний свiтогляд автор тлумачить як «досвщне усвiдомлення свое1 культури «центром реальносп», за якого отримаш особистiстю у процесi соцiалiзацil переконання i поведiнковi клiше е незаперечними: вони сприймаються як належне». На противагу цьому феномену, етно-релятивютський свiтогляд дае змогу сприймати власш переконання i поведiнковi клiше як лише одну iз багатьох можливих життездатних моделей iснування. Формування етно-релятивютського мислення вщбуваеться на основi використання способiв подолання культурно! вiдмiнностi (заперечення, захист та мiнiмiзацiя) та способiв пошуку культурно! вiдмiнностi (сприйняття, адаптаця та iнтеграцiя) [3, с. 26].
У змютовому контекстi на пiдставi зiставлення та об'ективного вивчення осв^шх програм 11 провiдних американських ушверсите^в з'ясовано, що фокус програм спрямований на формування ключових компетентностей: лшгвютично!, лiтературознавчо!, перекладацько!, крос-культурно!, iнформацiйно!, дослщницько!.
Кожна iз визначених компетентностей розглядаеться як стутнь сформованостi системи знань, умшь та навичок, здiбностей, цшнюних орiентацiй, iнтегративних показникiв культури мовлення, стилю комунiкацi!, критичного мислення, дослщницько! культури. Не менш вагоме значення мають сформоваш навички навчання та самоконтролю, навички навчання упродовж
життя. Фyндaмeнт лiнгвicтичнoï кoмпeтeнтнocтi cтaнoвить кoмплeкc лiнгвicтичниx знань про мову як cyOT^re явищe i динaмiчнy piвнeвy cиcтeмy (фoнeтикa, лeкcикa, мopфoлoгiя, cnm^^c, cтилicтикa), лiнгвicтичниx yмiнь для вшьного oпepyвaння мовними знаннями, peфлeкcивниx умшь та мoвлeннeвиx навичок (ayдiювaння, читання, гoвopiння, пиcьмo).
Лiтepaтypoзнaвчa кoмпeтeнтнicть охоплюе cyкyпнicть знань про лiтepaтypy в ïx peтpocпeктивi, iнтepпpeтaцiйниx, тeкcтoлoгiчниx, анал^ичних, мeтoдoлoгiчниx та peфлeкcивниx yмiнь, що cпpияють формуванню cвiтoгляднoгo yявлeння про образ лтературного пpocтopy у загальнокультурнш плoщинi.
Пepeклaдaцькa кoмпeтeнтнicть пepeдбaчae cyкyпнicть знань прагматичних acпeктiв пepeклaдy, cфopмoвaнicть пepeклaдaцькиx yмiнь викopиcтoвyвaти вepбaльнi та нeвepбaльнi зacoби кoмyнiкaцiï, здaтнicть оргашзовувати кpoc-кyльтypнe cпiлкyвaння з урахуванням отщальних норм пoвeдiнки та кoмyнiкaтивнoï дoцiльнocтi виcлoвлювaння. На пepeкoнaння coцioлiнгвicтa У. Лабова вapiaтивнicть мовних пiдcиcтeм вщповщно до пeвнoгo лiнгвocoцiyмy пpocтeжyeтьcя на двох piвняx: cтpaтифiкaцiйнoмy (змiнa мови пов'язана з шщальною cтpyктypoю лшгвошщума) та cитyaтивнoмy (дифepeнцiйoвaнe викopиcтaння мови зaлeжнo вiд мeти пepeклaдy) [10].
Пщгрунтям кpoc-кyльтypнoï кoмпeтeнтнocтi cлyгyють знання культурних ocoбливocтeй iншoï краши, правил eтикeтy, нaцioнaльниx тpaдицiй, норм i принцитв мoвлeннeвoï пoвeдiнки в кoнкpeтнoмy coцiyмi, а також yмiння волод^и iнcтpyмeнтaми i мeтoдaми вiдтвopeння культури [4, c. 26-2S].
Iнфopмaцiйнa кoмпeтeнтнicть пepeдбaчae знання, yмiння, навички, стошби дiяльнocтi в гaлyзi роботи з пpoфeciйнo важливою iнфopмaцieю (пошук шоб^но!' iнфopмaцiï, ïï подальший aнaлiз, обробка, збepiгaння, oбмiн) за допомогою cy^aœ^ iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивниx тexнoлoгiй.
Дocлiдницькa кoмпeтeнтнicть акумулюе yмiння cпocтepiгaти та aнaлiзyвaти, вжувати гiпoтeзи для виpiшeння актуальних пpoблeм фiлoлoгiï, вoлoдiння науковим миcлeнням та науковою культурою, навичками виконання дocлiджeнь.
Вaжливe знaчeння в opгaнiзaцiйнo-мeтoдичнoмy контекст! пpoфeciйнoï пiдгoтoвки фiлoлoгiв мае просторово-чашва кoмпpeciя, що пepeдбaчae виключeння або oбмeжeння фiкcaцiï пpocтopy i чacy у пpoцeci навчання. Навчання мае вщкрито-закритий xapaктep в умовах iндивiдyaльнoгo icнyвaння cтyдeнтiв в cвiтi комушкацш [9, c. 114]. Пpoфeciйнi функцп викладача е фacилiтaцiйними та кожультацшними для cтвopeння aтмocфepи комфортного cepeдoвищa. Ефeктивнicть peзyльтaтивнoгo зворотного зв'язку, а також стимулювання та мoтивaцiя нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï дiяльнocтi cтyдeнтiв зaбeзпeчyeтьcя шляхом використання iннoвaцiйниx мeтoдiв («мовчазний мeтoд», peфлeкcивний мeнтopинг, мiкpoвиклaдaння, eкcпepтизa, мoвнe портфолю) та зacoбiв (лiнгвoдидaктичнi лaбopaтopiï) тощо.
Оcoбливy увагу звepнeнo на пpoблeмy зaбeзпeчeння якocтi фiлoлoгiчнoï ocвiти, зoкpeмa виoкpeмлeнo кpитepiï та ïx показники: yнiвepcaлiзaцiя використання iннoвaцiйниx пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй з урахуванням ocoбливocтeй навчання cтyдeнтiв piзниx культур та piзниx когштивних cтилiв; пocилeння пapтнepcькиx вiднocин yнiвepcитeтiв iз coцiaльнoю iнфpacтpyктypoю; гpoмaдcькa вщкритють та opieнтaцiя на зoвнiшнi стандарта якocтi вищoï фiлoлoгiчнoï ocвiти; зaлyчeння cтyдeнтiв до opгaнiзaцiï навчального ^o^cy (99 % cтyдeнтiв гoтoвi брати участь у розробщ змicтy навчальних плaнiв); зaбeзпeчeння вiдпoвiднocтi дiяльнocтi пpoфecopcькo-виклaдaцькoгo cклaдy вимогам до якocтi шдготовки фaxiвцiв (65 % cтyдeнтiв вважають, що poзмip зapoбiтнoï плати виклaдaчiв пoвинeн зaлeжaти вiд peзyльтaтiв навчання); opieнтaцiя на iндивiдyaлiзaцiю навчання та практичте зacтocyвaння отриманих знань; використання вщкритого ocвiтньoгo cepeдoвищa.
Отжe, peзyльтaти наукового пошуку дають пiдcтaви зробити oкpeмi yзaгaльнeння, що пiдтвepджyють актуальшсть i дoцiльнicть пopyшeнoï пpoблeми. Сдатема фiлoлoгiчнoï ocвiти у США функцюнуе на зacaдax цiлicнoï нayкoвo-oбrpyнтoвaнoï кoнцeпцiï cyчacнoï фiлocoфiï ocвiти та кoмпeтeнтнicнo-opieнтoвaнoï парадигми навчання. Динaмiкa ïï розвитку дeмoнcтpye нaявнicть пpoблeм, що стонукають до пошуку нaйбiльш оптимальних шляxiв ïx виpiшeння, зумовлюють тpaнcфopмaцiйнi провдет, якi вeдyть до мoдepнiзaцiï фiлoлoгiчнoï ocвiти на ocнoвi вiдпoвiднocтi актуальним i пepcпeктивним пoтpeбaм ocoбиcтocтi, cycпiльcтвa i дepжaви.
Використання шновацшних щей американського досвщу сприятиме пошуку нових пiдходiв для удосконалення професшно! пiдготовки фшолопв у вiтчизнянiй системi вищо! освгти.
Перспективними напрямами подальших наукових розвщок вважаемо дослiдження особливостей мiжетнiчноl комушкаци як методологiчного феномена сучасно! системи професшно! пiдготовки фiлологiв у США.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ыдюк Н. М. Концептуальш засади професшно! тдготовки фах1вщв з прикладно! лшгвютики в США / Н. Ыдюк // Пор1вняльна професшна педагопка. - 2013. - Вип. 2 - С. 105-116.
2. Семеног О. М. Професшна подготовка майбутшх учител1в укра1нсько1 мови i лггератури: монограф1я. / О. М. Семеног. - Суми: ВВП «Мрш-1» ТОВ, 2005. - 404 с.
3. Bennett M. J. Towards ethnorelativism: A developmental model of intercultural sensitivity / M. J. Bennett // Education for the intercultural experience / in ed.: R. M. Paige. - Yarmouth: Intercultural Press, 1993. - 400 p.
4. Brisling R. W. Intercultural interactions / R. W. Brisling, K. Cushner, C. Cherrie. - Beverly Hills: Sage Publications, 1986. - 48 p.
5. Carnegie Classification of Institutions of Higher Education [foreword by Lee. S. Shulman] / The Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching. - Stanford: Carnegie Publications, 2001. - 198 p.
6. Department of Languages, Linguistics and Comparative Literature, FAU. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.fau.edu/LLCL/.
7. Gay G. Culturally responsive teaching: theory, research and practice (2 edition) / G. Gay. - New York: Teachers College Press, 2010. - 289 p.
8. Hymes D. H. On Communicative Competence / D. H. Hymes; in eds.: J. B. Pride and Janet Holmes. -New York: Harmondsworth: Penguin, 1972. - Р. 269-293.
9. Hughes R. Internationalization of Higher Education and Language Policy: Questions of Quality and Equity / R. Hughes // Higher Education Management and Policy. - 2008. - Vol. 20. - № 1. - P. 111-128.
10. Labov W. Sociolinguistique / W. Labov. - P.: Ed. de Minuit, 1976. - 275 p.
REFERENCES
1. Bidyuk N. M. Kontseptualni zasady profesiynoyi pidgotovky fakhivtsiv z prykladnoyi lingvistyky v SSHA [Conceptual Foundations of Specialists' in Applied Linguistics Professional Training in the USA], Porivnyalna profesiyna pedagogika, 2013. No, pp. 105-116.
2. Semenog O. M. Profesiyna pidgotovka maybutnikh uchyteliv ukrayinskoyi movy i literatury: monografiya [Future Ukrainian Language and Literature Teachers' Professional Training], Sumy, VVP "Mriya-1" TOV, 2005, 404 p.
3. Bennett M. J. Towards ethnorelativism: a developmental model of intercultural sensitivity, Education for the intercultural experience, Yarmouth, Intercultural Press, 1993, 400 p.
4. Brisling R., Cushner K., Cherrie C. Intercultural interactions, Beverly Hills, Sage Publications, 1986, 48 p.
5. Carnegie Classification of Institutions of Higher Education [foreword by Lee. S. Shulman], The Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching, Stanford, Carnegie Publications, 2001, 198 p.
6. Department of Languages, Linguistics and Comparative Literature, FAU [Electronic resource]. Mode of access: http://www.fau.edu/LLCL/.
7. Gay G. Culturally responsive teaching: theory, research and practice (2 edition), New York, Teachers College Press, 2010, 289 p.
8. Hymes D. H. On Communicative Competence, New York, Harmondsworth, Penguin, 1972, pp. 269-293.
9. Hughes R. Internationalization of Higher Education and Language Policy: Questions of Quality and Equity, Higher Education Management and Policy, 2008, Vol. 20, No 1, pp. 111-128.
10. Labov W. Sociolinguistique, P., Ed. de Minuit, 1976, 275 p.
УДК 37.015.311:316.72 - 043.5:37.091.12:378
АНЖЕЛ1КА СОЛОДКА a.solodkaya@mail.ru доктор педагопчних наук, профессор, Микола!вський нацюнальний ушверситет iм. Василя Сухомлинського
