CC BY
42
няеться вiд попередньо запланованих, особливо тих, яш можуть призвес-ти до уповiльнення у завершент проекту, змiн в швестицшному проектi або можуть вплинути на прибутково генерувальний потенцiал проекту.
3. Порiвняння економiчних показниюв. Економiчний показник (такий, як чиста теперiшня вартють) може бути розрахований ще раз для порiвнян-ня з початковим показником за проектом. Вiдхилення, що перевищують прийнятний рекомендований рiвень помилки при передбаченнi, потребу-ють додаткового анатзу i коментарiв. Там, де виникае несприятливе вщ-хилення, повинна бути подготовлена iнформацiя, необхiдна для повно! переоцiнки проекту перед вщмовою вiд його подальшо! реатзацп.
4. Аудиторсью рекомендацп та висновки. Аудиторсьш перевiрки досить дорогi й можуть бути виправдат лише у тому раз^ якщо проводиться з метою полшшення iнвестицiйного процесу загалом чи реатзацп конкретного iнвестицiйного проекту зокрема або якщо запропонований план дш спрямований на тдвищення прибутковост проекту. Зокрема у вис-новках звертаеться увага на уроки, отримат з швестицшного проекту, на пiдставi яких можна розробити рекомендованi щодо полiпшення оцiнки iнвестицiй в майбутньому.
5. Зворотнш зв'язок. Важливо, щоб вiдповiднi роздiли аудиторського звiту були доведет до вщповщних виконавцiв i внаслiдок аудиту можна було б полшшити методику i практику реатзацп iнвестицiйного проекту. Вартiсть аудиторсько! перевiрки може порiвнюватися з вартютю загаль-но! суми вигод, отриманих вщ ще1 перевiрки на рiвнi усього тд-приемства [3].
Наведенi заходи контролю здшснюваних в регiонi iнвестицiйних проект за умови !х професiйного залучення i використання повиннi стати до-датковим важелем для iнвесторiв та розробниюв проектiв щодо прийняття сприятливих швестицшних рiшень, !х активного впровадження i, як наслiдок, пiдвищення ефективност iнвестування регiону.
Л1тература
1. Идрисов А. Проверка должностей добросовестности (due diligence). [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.proinvest.com/cons/analytics/due diligence/htm.
2. Пересада О. А. Мониторинг iнвестицiйних проекпв. // Фiнанси Украши, №4. - 2001. -С. 85-89.
3. Brown K.C. A note on the apparent bias of net revenue estimates fer capital investment projects / journal of Finance. - 2000. - September._
УДК 330:117:336.71+658.0 Р.1. Лепак, канд. екон. наук -
ВАТ "КРЕДОБАНК", м. Львiв
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ I ПЕРСПЕКТИВИ ПРОМИСЛОВО-Ф1НАНСОВИХ ГРУП В УКРА1Н1
Розглянуто особливосп промислово-фшансових груп як форми фшансово!' взаемодп банкiв i пщприемств, проаналiзовано пiдходи щодо створення промислово-фшансових груп у кра'шах iз перехiдною економiкою. На цiй основi зроблено аналь тичнi узагальнення про доцшьнють створення промислово-фiнансовi групи в Укрш'ш.
Ключов1 слова: фiнансова взаeмодiя пiдприeмств i банкiв, iнтеграцiя промис-лового i фiнансового капiталу, промислово-фшансових групи.
R.I. Lepak - JSC "KREDOBANK", Lviv Progress and prospect of financially-industrial groups trends in Ukraine
The features of financially-industrial groups are considered as forms of financial cooperation of banks and enterprises, approaches are analysed in relation to creation of financially-industrial groups in countries with a transitional economy. On this basis analytical generalizations are done about expedience of creation of financially-industrial groups in Ukraine.
Keywords: financial co-operation of enterprises and banks, integration of financial capital industrial and, financially-industrial groups.
Постановка проблеми. Забезпечення неперервност вщтворювально-го процесу у нацюнальнш економщ потребуе штеграци фшансового i про-мислового кашталу у виглядi рiзних органiзацiйно-економiчних форм взаемодп банювських установ та шдприемств уЫх галузей нащонально! еко-номши. I хоча, як зазначае проф. О. В. Дзюблюк, таку штегращю найчастiше пов'язують iз практикою створення i функцiонування промислово-фшансо-вих груп, цей процес можна (на нашу думку, необхщно) розглядати у бшьш широкому контекст [1, с. 114]. Аргументащя тако! позицп полягае в тому, що проявами процесу зближення промислового i фiнансового капiталу е не лише формування конгломера^в комерцшних банкiв та промислових тд-приемств у виглядi цiлiсних та структурно оформлених юридичних осiб. Цей процес потрiбно розглядати у широкому розумшш, що охоплюе увесь спектр взаемовщносин реального сектору економiки з фшансовими iнститутами.
Крiм цього, роботи, що так чи шакше пов,язанi iз вивченням питань створення промислово-фiнансових груп - ПФГ), недостатньою мiрою враховують специфiчнi умови перехщно! економши Укра!ни й засновуються здебiльшого на ощнщ свiтового досвiду оргашзаци вщносин пiдприемств та банкiв. Попри важливють тако! оцiнки, необхiдним е врахування певних вщ-мiнностей у функщонуванш економiк розвинутих кра!н свiту, становленню яких передував тривалий еволюцiйний шлях перехщно! економiки Украши зi значною кiлькiстю специфiчних рис, притаманних як характеру взаемодп економiчних суб,ектiв на мiкроекономiчному рiвнi, так i макроекономiчними особливостями державного регулювання та втручання в економжу.
1ншими словами, потреба реально! економiчноl практики засвiдчуе ак-туальнiсть подальших дослiджень комплексу взаемозв'язюв мiж тд-приемством та комерцшним банком в умовах сучасного етапу розвитку еко-номiки Украши.
Аналiз дослiджень i публiкацiй з проблеми. ПФГ, як найбшьш яс-кравий приклад штеграци промислового та банювського катталу, часто роз-глядають як своерщну "панацею" для в^чизняно! економши, надзвичайно перспективну та ефективну форму вщновлення економiчного потенцiалу тд-приемств практично у вЫх галузях нащонально! економiки. Подiбна позицiя характерна, передушм, для переважно! бiльшостi росiйських дослщниюв проблематики поглиблення спiвпрацi мiж реальною економжою та фшансо-во-кредитною системою [2-6].
Зокрема, автори монографи [4], сшвробггники та докторанти Центрального економжо-математичного iнституту Росiйськоï академи наук стверджують, що мстабiльне фшансування об'екив реального сектору еконо-мжи (шдприемств, ïx комплексiв) можливе лише за умови (видшення мое -Р.Л.) налагодження iнтеграцiйниx чи квазпнтеграцшних взаемодiй мiж фь нансовим та виробничим шдроздшами економiким [4, с. 280], при чому шд штеграцшними взаемодiями автори розумiють саме формування "фшансово-виробничих груп та комплекЫв" та "фiнансово-промисловиx конгломератiв".
Водночас, у науковш лiтературi дуже рiдко йдеться про прийнятшсть такоï форми взаемодп та штеграци з комерцшними банками для бшьшоси вiтчизняниx пiдприемств. 1ншими словами, грунтовно та комплексно досль джуючи переваги ПФГ для шдприемств та банюв, ïx потенцiйну ефектив-нiсть для вiтчизняноï економiки, бшьшють науковцiв, на нашу думку, iз над-лишковим оптимiзмом формулюють результати сво1'х дослiджень у цiй область Тому в наукових статтях та монографiяx, зазвичай, вiдчуваеться дефь цит критичного пiдxоду до ще1" масового створення ПФГ, вiдсутнiй цшеспря-мований пошук негативних рис, притаманних цш формi спiвпрацi, насампе-ред, з погляду пiдприемства. Винятком на цьому загальному фонi сто1'ть стат-тя В. Шевчука, провiдною щеею яко1' е розкриття "потенцiйниx обмежень концепци фiнансово-промисловиx груп" на макроекономiчному рiвнi [7]. Ба-зуючись на аналiзi досвiду краш Латинсько!" Америки та Швденно-Схщно!' Азiï, науковець доводить, що негативними наслщками iнтенсифiкацiï створення ПФГ можуть бути: гальмування структурних перетворень в економiцi, активiзацiя iнфляцiйниx процесiв, поширення iдеологiï протекщошзму, змщ-нення впливу корпоративних структур як форми узгодження штереЫв приватного бiзнесу, менеджерiв державного сектору економжи та полiтичноï ель ти. Приходячи до висновку, що "фiнансово-промисловi групи не е панацеею для економжи, котру реформують або до тако1', що належить до перехщного типу" [7, с. 11], В. Шевчук у зазначенш роботi, на жаль, практично не розгля-дае питання прийнятност ПФГ для шдприемств реального сектора економжи на мiкроекономiчному рiвнi.
Метою статт е дослщження проблеми створення i функцiонування ПФГ в Укра1'ш та обгрунтування доцшьност тако1' форми фiнансовоï взаемодп банкiв i перспектив у найближчш перспективi.
Виклад основного мaтерiaлу. Об'ективним свiдченням надлишково1' оптимiстичностi окремих науковщв з приводу унiверсальностi концепцiï про-мислово-фiнансовоï iнтеграцiï у вiтчизнянiй економщ та ïï безсумнiвноï пер-спективност для бiльшостi вiтчизняниx пiдприемств е суттева вщсутшсть офiцiйно зареестрованих та функщонуючих в Украïнi ПФГ.
Навт беручи до уваги аргументацiю щодо недосконалостi втизня-ного законодавства, яке ютотно стримуе офiцiйну реестрацiю ПФГ та над-лишково обмежуе економiчну свободу ïx учасникiв, слiд визнати, що i так зваш "неофщшш" (офiцiйно не зареестрованi) промислово-фiнансовi групи отримали достатньо обмежений та до того ж дещо однобокий розвиток в еко-номщ Украши.
За вщсутност в YKpaÏHÏ промислово-фiнансових груп, яким би був на-даний цей статус вщповщно до законодавства, в економщ Украïни можна нарахувати лише близько десятка прикладiв рiзнопланового об'еднання про-мислового та фiнансового катталу. Такi об'еднання, незважаючи на вщсут-нiсть юридичного статусу ПФГ, в реальнш економiцi функцiонують i за переважною бшьшстю ознак можуть бути вщнесеш до промислово-фiнансових груп i визначеш як неофiцiйнi ПФГ. Водночас, не можна не погодитись iз проф. М.1. Крупкою , який зазначае, що "у перехщнш економiцi Украïни значна кiлькiсть ПФГ представляють штучнi утворення, якi економiчно не-достатньо обгрунтоваш" [1, с. 210].
Наводячи орiентовний перелiк украшських неофiцiйних ПФГ (НПФГ), змушенi констатувати той факт, що ïx кшьюсть е досить обмеженою i не ви-ходить за межi одного десятка. Намагаючись окреслити орiентовний перелж "неофщшних" ПФГ, що складений на основi вiдкритиx джерел (публiкацiй в преш, iнформацiйниx повiдомлень засобiв масовоï iнформацiï тощо) i не пре-тендуе на вичерпнiсть, автор змушений визначати ïx назви за найбшьш вщо-мими учасниками такоï групи (що, зазвичай, i е ïï ядром) - табл. 1.
Крiм зазначених найбшьш потужних неофщшних ПФГ, за результатами анашзу виявлено цший ряд менших НПФГ, зокрема група "Укршдшип-ник" з Актив-банком, група "Запорiжсталь" з Iндустрiалбанком, група "ТАС" з банком "Бiзнес стандарт" та ш.
Абсолютна бiльшiсть перерахованих ПФГ зорiентована на залучення учасниюв через контроль над ïxнiм кашталом, договiрнi засоби формування групи застосовуються вкрай рiдко, що призводить до фактичного наближен-ня функцiй головних компанш (зазвичай, банкiв) вiтчизняниx ПФГ до фун-кцiй холдингових компанш у розвинутих економжах.
Саме тому, помилковим в умовах переxiдноï економжи, на нашу думку, е ставлення до ПФГ як добровольного об'еднання промислового та фшан-сового кашталу, що дуже часто трапляеться у вiтчизнянiй та зарубiжнiй лгге-ратурi. На практицi ж, створення абсолютноï бiльшостi ПФГ як формальних, так i не формальних було шщшовано власником вiльниx фiнансовиx ресурЫв (зазвичай, ним виступае комерцiйний банк) шляхом:
• встановлення повного контролю над катталом заздалепдь обраних ним пщприемств через пряме або опосередковане волод1ння контрольним пакетом акцш таких тдприемств (або ввдповвдною пайовою участю)
• повноï або частковоï зам1ни менеджерського складу тдприемств, над якими встановлено акцюнерний контроль - замша члетв Спостережноï ради, прав-лшня, ключових спещалшт!в тощо;
• побудови системи жорсткого поточного контролю за фшансово-господарсь-кою д1яльтстю промислових тдприемств 1з централ1зац1ею усх фшансових функцш на р1вн1 компанп-власника та зосередження постачальницько-збуто-вих функцш на р1вт спец1ал1зовано1 компанiï-учасницi групи;
• централ1зованого планування д1яльност1 тдприемств (як фшансове, так i ви-робниче), управлiння рентабельнiстю, перерозподiл фiнансового результату мiж учасниками групи, виходячи iз завдань та iнтересiв компанiï-власника (зокрема, i через умови кредитування обслуговуючим банком групи).
Табл. 1. Найб1льш1 неофщшш промислово-ф1нансов1 групи в економйщ Украти
Назва НПФГ Галузева спецiалiзацiя Промисловi тдприемства -основнi учасники групи Банки-учасники
НПФГ "1нтер-пайп" (з 2008 р. East One) Трубна галузь, електроенергетика, кольорова металурпя, машинобудування, авiатранспорт, засоби масово! шформаци Нижньодтпровський трубопро-катний завод, Новомосковський трубний завод, Нiкопольський завод безшовних труб Niko Tube, Днiпросталь, Дтпропетровський втормет, Аеросвiт, телекомпани ICTV, СТБ, Новий канал та ш. АБ "Кредит- Дншро"
НПФГ "Приват" Банкiвська справа, гiрничорудна промисловшть, нафтова промисловiсть, металургiя, хiмiчна промисловшть, харчова промисловiсть ОрджонЫдзевський ГЗК, Марга-нецький ГЗК, Швденний ГЗК, "Суха балка", Запорiзький завод фе-росплавiв, Стаханiвський завод фе-росплавiв, Днiпропетровський ме-талургшний завод iм. Комiнтерна Укрхiменерго, Дтпроазот, Ук-рнафта, Нафтохiмiк Прикарпаття, НПК "Галичина", Ерлан, Запорiзь-кий жиркомбшат та iн. ЗАТ "КБ "Приват-банк", Акцент-банк, Москомпри- ват-банк (РФ), Таоп-риват-банк (Гру^
НПФГ "Фшанси i Кредит" Машинобудування, суднобудування, гiрничорудна промисловiсть, металурпя, хiмiчна промисловiсть Ужгородський турбогаз, ХК "АвтоКраз", Суднобудiвний завод "Залив", Полтавський ГОК, Ворскла-Сталь, корпоращя "Артерiум", Стаханiвський завод техтчного вуглецю та iн. Банк "Фшанси 1 Кредит"
НПФГ "Укрсиб" Банкiвська справа, хiмiчна промисловiсть, будiвельна галузь, харчова промисловiсть Азот (м. Черкаси), Хiмволокно (м. Черкаси), Харшвметропроект, Олександрiябуд, Мереф'янський склозавод, Куп'янський цукровий завод, Пархомiвський цукровий завод та ш. Укрсиббанк
НПФГ "Систем Кеттел Менеджмент (СКМ)" Металурпя, машино-будування, енергети-ка, телекомуткаци, вугiльна промисло-вiсть, харчова про-мисловiсть, баншвсь-ка та страхова справа, засоби масово! шформаци, банювська справа i страхування "Азовсталь", Снакивський мета-лургiйний завод, Харцизький трубний завод, Метален, Швтчний ГЗК, Центральний ГЗК, Донбаська паливно-енергетична компанiя, Авдивський коксохiмiчний завод, Краснодонвугiлля, Донецьккокс, "Маркохiм", "Схiденерго", Лем-транс, СК "Аска, ТРК "Украша" та iн. Перший Украшсь-кий М1жна-родний банк Дон-мшькбанк
Складено на 0CH0Bi даних "1нвестГазети" за 2006-2007 рр.
Головною компашею ПФГ об'ективно завжди стае (формально або неформально) той з учасниюв групи, який володiе найбшьш значними обсягами фшансових ресуршв у лiквiднiй формi. Специфiка промислового виробниц-тва та банювсько! справи обумовлюе той факт, що саме комерцшний банк в умовах перехщно! економiки найчастiше очолюе ПФГ.
Загалом, досвiд функцiонуючих ПФГ (як офщшно зареестрованих, так i неофiцiйних) у перехдаих економiках може бути зведений до двох протилежних випадюв контролю: або абсолютне домiнування банку над промисловими тд-
приемствами групи, або повний контроль материнськоi компанй групи над ко-мерцшним банком-учасником, якому фшансовий ринок дае влучну назву "ки-шеньковий". Таким чином, зворотною стороною iнтеграцii промислового i фшан-сового капiталiв через створення ПФГ, контроль через акцюнерний каштал е практично повна втрата управлшсь^' та економiчноi самостiйностi учасникiв, тдпорядкування iх ринковоi стратегii i тактики ршенням управлiнського центру.
Ще одним iз головних недолiкiв, притаманних дiяльностi комерцiйних банкiв в якостi материнсько!" компанii ПФГ або 11 активного учасника е, на нашу думку, пов'язаний та закритий характер кредитування всередиш ПФГ та и головних контрагентiв. Широке поширення практики такого кредитування з точки зору макроекономiчного ефекту може привести до певно! 1золяцй комерцiйних банкiв-учасникiв ПФГ вщ iнших суб,ектiв реально:' економши, унеможливлення вiльного перетоку коштiв мiж рiзними галузями нащональ-но! економжи та регiонами, своерiдному обмеженню виконання такими банками функцш фшансового посередництва в економщь
Висновки
Не заперечуючи наявшсть деяких достатньо вагомих позитивних рис, що характеры для взаемодй промислового i фiнансового катталу у формi ПФГ, на нашу думку, такий шдхщ до проблематики взаемодй i шляхiв тдви-щення й ефективностi е одностороннiм, а тому не до кшця виправданим. Ук-рашська економiка потребуе нових форм i методiв покращення взаемодй реального сектору економжи та и фiнансово-кредитноi системи, якi б були при-датнi для використання переважною бшьшютю вiтчизняних пiдприемств р1з-них галузей нацiональноi економiки. Створення промислово-фшансових груп е лише одним iз шляхiв забезпечення такоi взаемодй, достатньо частковим розв'язком, що придатний лише для обмеженого числа найбшьш великих украшських тдприемств. Для 90 % шших суб'еклв господарювання - вЫх ма-лих i середнiх пiдприемств, переважноi бiльшостi великих компанiй такий шлях iнтеграцii з фшансовим сектором як ПФГ е об'ективно закритий i еконо-мiчно невиправданий.
Отже, найбiльш прийнятним та доцшьним для абсолютноi бiльшостi украшських тдприемств е двостороння форма сшвпращ з банком, побудова-на на засадах рiвноправностi сторiн та балансу 1х економiчних iнтересiв без взаемноi участi у капiталi.
Л1тература
1. Реверчук С.К. Влада. Банки. Б1знес: пол1теконом1я взаемодй 1 розвитку: наукова мо-нограф1я/ С.К. Реверчук, О.М. Ковалюк, Л.М. Стрельбицька; за ред. С.К. Реверчука. - К.: Ать ка, 2002. - 320 с.
2. Ильин М.С. Финансово-промышленная интеграция и корпоративные структуры: мировой опыт и реалии России/ Ильин М., Тихонов А. - М.: Альпина Паблишер, 2002. - 287 с.
3. Макаревич Л. Российские неофициальные финансово-промышленные группы: опыт самоорганизации и привлечения ресурсов/ Л. Макаревич// Общество и экономика. - 2000, № 9-10. - С. 135-200.
4. Мезоэкономика переходного периода: рынки, отрасли, предприятия/ [Львов Д.С., Макаров В.Л., Багриновский К.А. и др.]/ Под ред. Г.Б. Клейнера. - М.: Наука, 2001. - 516 с. -(Серия "Экономическая наука современной России").
5. Тарасов В. Переориентация банков на работу в реальном секторе экономики/ Виктор Тарасов// Банковское дело в Москве. - 1998, № 12. - С. 16-18.
6. Чекмарева Е.Н. Роль банков в интеграции банковского и промышленного капиталов/ Е.Н. Чекмарева// Деньги и кредит. - 1999, № 7. - С. 17-22.
7. Шевчук В. Фiнансово-промисловi групи в Укрш'ш: додатковий шанс чи перепона на шляху реформ?/ В. Шевчук// Економша Украши. - 1997, № 1. - С. 11-18.
УДК 581.526 Викл. В.В. Овчарук - НУ "Rbeiecbm полтехтка "
АНАЛ1З КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИеМСТВ ХМЕЛЬНИЦЬКО1
ОБЛАСТ1
Уточнено поняття "конкурентоспроможшсть люового господарства" з позицп системного тдходу, а також видшено основний статистичний масив шформацп для проведення подальших дослщжень у сфер1 установлення р1вня конкурентоспромож-ност люового господарства Украши загалом та Хмельни^^' обласп зокрема.
Ключов1 слова: конкурентоспроможшсть, конкурентна перевага, люове госпо-дарство, люопродукщя, люов1 господарства Хмельни^^' область
Teacher V. V. Ovcharuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Analysis of competitiveness of forestry
In the article is specified concepts "competitiveness of forestry" from position of approach of the systems, and also the basic statistical array of information is selected for the leadthrough of further researches in the field of establishment of level of competitiveness of forestry of Ukraine on the whole and Khmel'nicky region.
Keywords: competitiveness, competitive edge, forestry, forestries of the Khmel'nic-ky area.
Вступ Украши до СОТ, а також формування в Украш ринкових вщно-син вимагають вщ окремих суб'екпв господарювання, а також вщ держави загалом належно реагувати на дш об'ективного ринкового явища - конкуренцй, забезпечувати конкурентоспроможшсть своеi продукцй, пiдприемства загалом, а також окремих сфер промисловосп та вiтчизняноi економши як единого цiло-го. Таке завдання постае також i перед впчизняним лiсовим господарством.
Як визначено у робот! [2], конкурентоспроможнiсть - це властивють об'екта, що характеризуемся ступенем реального чи потенцiйного задоволення ним конкретноi потреби порiвняно з аналопчними об'ектами на певному ринку. За визначенням ввропейського форуму з проблем управлшня, "конкурентос-проможнiсть - це реальна чи потенцшна можливють фiрм в умовах, що склали-ся, проектувати, виготовляти i збувати товари, яю за цiновими i нецiновими характеристиками привабливiшi для споживача, нiж товари конкурентiвм [5].
Споживачi сприймають конкуренцiю на ринку через рiвень товарiв, що конкурують (тобто йдеться про конкурентоспроможшсть товару), але в ii основi лежить конкуренцiя на рiвнi виробниюв (конкурентоспроможнiсть пiдприемства).
Пiд конкурентоспроможнiстю шдприемства у лiтературi розумiють його здатшсть досягати конкурентних переваг над шшими пiдприемствами на конкретному ринку [3]. Вщповщно, мiжнародна конкурентоспромож-
