CC BY
30
УДК 004:351 Доц. М.Б. Вiтер, канд. ф1з.-мат. наук - МШстерство фтанав Украти; доц. Х.О. Засадна, канд. фЬ.-мат. наук -Л1БС УБС;
асист. О.В. Тищенко - КНЕЕУ т. В. Гетьмана
ТЕХНОЛОГ1Я КЛАСТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО1 ВЗАеМОДН УЧАСНИК1В БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАШ1
Здшснено анал1з системи оргашзаци бюджетного процесу в Укра'лш. Наведено проблеми '11 функцюнування. Обгрунтовано доцшьшсть застосування кластерного шд-ходу до моделювання шформацшно! взаемодн учасниюв бюджетного процесу. Побудо-вано матричш модел1 шформацшно! взаемодн головних учасниюв бюджетного процесу: Мшютерства фшансш, Державно'1 казначейсько'1 служби 1 головних розпорядниюв бюджетних кошйв. Описано технологвд кластерного моделювання у простор1 шформа-цшно'1 взаемоди головних учасниюв бюджетного процесу. Побудовано вщповщш клас-тери шформацшно! взаемодн.
Ключовi слова: бюджетний процес, шформацшна взаемодш, модели кластери.
Актуальнiсть дослiдження. Iнформацiйна взаeмодiя мiж учасниками бюджетного процесу пов'язана з обмшом великими об'емами iнформацií на рiз-них рiвнях державного управлшня, починаючи з центральних органiв виконав-чо1 влади i закiнчуючи органами мкцевого самоврядування. Такий обмш, як правило, здшснюеться з використанням вiдповiдних комп'ютерних i телекому-нiкацiйних технологш.
1сторично склалося так, що шформацшно-комушкацшш системи органiв державно!' влади формувались переважно за галузевим принципом на основi мiсцевих пiдходiв. Тому у них наявш рiзнi форми представления шформацп, а також органiзацiйнi i технiчнi рiшения [1]. Усе це породжуе багато проблем пiд час обмшу даними. Тому актуальними на цей час е дослвдження питань вдоско-налення iнформацiйноí взаемодií учасниюв бюджетного процесу.
Серед уах учасниюв бюджетного процесу основне навантаження несуть: МЫстерство фiнансiв Украши (МФУ), Державна казначейська служба Украши (ДКСУ) i головнi розпорядники коштiв (ГРК) [1]. Тому в цiй робоп дослiджено саме 1х iнформацiйну взаемодаю.
Огляд публiкацiй. Сучаснi науковi дослщження здебшьшого зосере-джуються на використанш iнформацiйно-аналiтичних систем в окремих секторах функцюнування держаних фiнансових оргашв [2-4]. У зв'язку з штегра-цiйними процесами, якi характернi для тепершньо!' економiки, та iнтенсивним розвитком шформацшних технологiй подальшого дослiджения потребують прикладнi питання оптимiзацií iнформацiйноí взаемоди учасникш бюджетного процесу.
Мета роботи - проаналiзувати та обгрунтувати кластерний тдхвд до моделювання та штеграцп iнформацiйноí взаемодií головних учасникiв бюджетного процесу в УкраЫ.
Виклад основного матерiалу. Стрiмкий розвиток шформацшно-кому-нiкацiйних технологiй дае змогу розвивати новi пiдходи до моделювання сучас-но1 iнформацiйноí взаемодií. Поряд з традицшним математичним моделюван-ням широко застосовують ГРIД-техиологií, ПС-технологií, сервiсно-орiентова-ш технологií тощо. Це дае змогу розглядати значно ширший клас задач моделювання, формувати новi типи моделей.
Класичний кластерный ан^з передбачае розбиття задано!' вибiрки об'ектш на шдмножини, що називають кластерами, таким чином, щоб кожен кластер складався зi схожих об'екпв, а об'екти рiзних кластерiв ктотно вiдрiз-нялися [5]. Основна мета кластерного аналiзу - формування груп схожих об'ектш у вибiрцi. Протягом останнього десятилiття кластерний пiдхiд почали використовувати у моделювант рiзних сфер дiяльностi суспiльства [6-9]. За визначенням Майкла Портера, основоположника кластерно!' теорц в економiцi, кластер - це група сусiднiх взаемопов'язаних географiчно компанш та пов'яза-них з ними оргашзацш, що ддать у певнш сферi i взаемодоповнюють один одного [7]. В основi процесу утворення i функцiонування кластера знаходиться обмш рiзноманiтною iнформацiею - техтчною, фiнансовою, науковою тощо [9]. Тому дощльно поряд з економiчними кластерами розглядати кластери ш-формацiйноí взаемодц суб'ектiв.
Застосування кластерного пiдходу до моделювання простору шформа-цiйноí взаемодц учасниюв бюджетного процесу пов'язане з особливостями цього простору. Усi його учасники пов'язанi спiльною дiяльнiстю у сферi тдго-товки i виконання бюджету держави. Документообiг мiж ними характеризуется певними формами стандартизацп i перiодичностi: е визначене число стандартних документов, якими обмiнюються учасники, а також конкретш дати надання iнформацií, якi повторюються з певним перiодом. Це дае змогу будува-ти кластери iнформацiйноí взаемодií (К1В) суб'ектш, яким властивi спiльнi фун-кцiональнi ознаки, а також формувати типовi органiзацiйнi i функцiональнi рь шення для кожного такого кластера.
На рис. 1 показано матрицю взаемодц головних учасникiв бюджетного процесу: МФУ, ДКСУ, ГРК.
МФУ ДКСУ ГРК
МФУ *** СФК СФГо
ДКСУ СКФ *** СК ГО
ГРК СГоФ СГоК ***
Рис. 1. Матриця тформацшног взаемодП головнихучасниюв бюджетного процесу Си- це сценарш шформацшно1 взаемодп 1-го суб'екта з J-м суб'ектом. Вш описуе процедуру передавання iнформацií вiд суб'екта I до суб'екта J. Нап-риклад, СФК описуе процедуру передавання шформацп вiд МФУ до ДКСУ.
Сценарш може включати порядок, регламент надання шформацп, форми i засоби передавання, засоби захисту. На рис. 2 наведено матрицю шформа-цшних потокiв мiж головними учасниками бюджетного процесу. Через 1и поз-начено об'ем шформацп, яка передаеться ввд 1-го суб'екта до J-го, а через Б1вих i - суми вхадних i вихiдних потокiв для вiдповiдних суб'ектш кластера. На ос-новi аналiзу елементiв вказано1 матрицi можна будувати моделi оптишзацп передавання даних, зокрема, з використання теорií масового обслуговування.
МФУ ДКСУ ГРК Сума вихвдних мотокЧв
МФУ *** -£фк ^ФГо ^Фвих
ДКСУ ^КФ *** ^кго ^Квих
ГРК ^гоф ^ГоК *** ^го вих
Сума вх1дних мотокчв ^Фвх ^Квх ^го вх
Рис. 2. Матриця тформацшних пототв
Матриця кан^в передавання iнформацií мiж головними учасниками бюджетного процесу зображено на рис. 3.
МФУ ДКСУ ГРК
МФУ *** ТФК ТФГо
ДКСУ ТКФ *** ТКГр
ГРК ТГоФ ТКГо ***
Рис. 3. Матриця Kanmie передавання тформацп
Тц - тип каналу зв'язку, яким передаеться шформащя ввд 1-го суб'екта до J-го суб'екта. Можливi варiанти Ти: паперовий обмш, електронна пошта, видь лений канал зв'язку, безпосереднш доступ до баз даних партнера, веб-доступ. У разi електронно* передачi iнформацií вказують: тип мережi, протокол переда-вання, засоби кодування.
На основi аналiзу сценарiíв iнформацiйноí взаемодо можна будувати вщ-повiднi кластери iнформацiйноí взаемодií. Вважатимемо, що суб'екти належать до одного кластера шформащйно!' взаемодЦ, якщо вони здiйснюють обмш ш-формащею мiж собою у певнш, наперед визначенiй сферi, за вказаним сцена-рiем. Модель кластера шформацшно!' взаемодií описуеться вiдповiдним функщ-оналом Ф = Ф (О, 1, Т), компонентами якого вщповвдно е: О - органiзацiйнi структури (суб'екти кластера), 1 - шформацшш ресурси, Т - телекомунiкацiйна шфраструктура.
Компонента О мiстить перелiк учасниюв iнформацiйноí взаемодií у кластерi, i'x функцií, органiзацiйну структуру. Компонента 1 описуе шформацшш потоки, ят функцюнують у кластерi, i'x об'ем, формат подання, термiни надання тощо. Виокремлення тако1 компоненти дае змогу здшснювати аналiз даних на предмет 1х об'ему, дублювання, рiвня структурованосп, а також стан-дартизацЦ.
Компонента Т = Т (ПО, ЕП, ВКЗ, ВД, ...) описуе засоби оргашзацЦ обмь ну iнформацiйними ресурсами мiж суб'ектами кластера. II параметрами е: паперовий обмш (ПО), електронна пошта (ЕП), видшений канал зв'язку (ВКЗ), веб-доступ (ВД) тощо. Сmввiдношення мiж даними параметрами дае чику характеристику рiвня автоматизацЦ iнформацiйноI взаемодЦ у кластерi iнформацiйноI взаемодЦ.
За детального дослщження i вiдповiдноI оптимальноI параметризацц цих компонент можна сформувати таку модель вiдповiдного кластера, яка забезпе-чуватиме найефективнiше його функцiонування. Залежно вiд того, якими е сце-нарiI взаемодЦ, можна будувати рiзнi кластери iнформацiйноI взаемодЦ.
Як приклад, розглянемо сценарц СКФ i СФК обмiну даними мiж ДКСУ та МФУ. У зв'язку з тим, що МЫстерство фiнансiв та Державна казначейська служба мають безпосередне вiдношення до пiдготовки i виконання бюджету держави, шформацшна взаемодiя мiж ними мае свою специфжу [1]. Щоденна iнформацiя вiд ДКСУ до МФУ формуеться майже двома десятками тишв файлiв. Формати даних, що передаються: текстовi файли, dbf-файли, бази даних Oracle, Excel таблиц!
Побудова кластера шформацшно! взаемодЦ "МФУ-ДКСУ" здiйснюеться шляхом формування едино! ^формац^но? системи на базi сп^льно! апаратно!
та програмно'1 платформи ДКСУ та МФУ. Основу цього кластера становить едине сховище даних при рiвноправному доступi до нього працiвникiв МФУ i ДКСУ, задiяних у бюджетному процесi. Сховище може бути розташованим на базi МФУ, ДКСУ чи у "хмарГ. Доступ до нього надаеться через вiдповiднi вгг-рини даних засобами видшених лiнiй зв'язку з високою пропускною здатнiстю. На рис 4. показано концептуальну схему кластера шформащйно'! взаемодн "МФУ-ДКСУ", де 1АС - шформацшно-аналггична система вiдповiдного органу, а ССД - едине сховище даних.
У цьому випадку у функцюнаш Ф = Ф (О, I, Т) компонента О мiстить пе-релiк пiдроздiлiв МФУ i ДКСУ, задiяних у бюджетному процесi, а також !х функцiй. Компонента I описуе iнформацiйнi потоки у кластер^ !х об'ем, структуру, формат представлення тощо. Основним параметром компоненти Т е видь лений канал зв'язку з описом вщповщних протоколiв передавання даних i систем захисту. На основi сценарнв шформащйно! взаемодн СФГр - СГрФ та СК Гр -СГрК можна формувати кластер шформацшно'1 взаемодн "МФУ - ГРК" чи "ДКСУ - ГРК". При цьому ядром кластера буде едине сшльне сховище, яке роз-ташовуватиметься в МФУ (ДКСУ), а головш розпорядники коштiв матимуть доступ до нього через 1нтернет, формуючи при цьому сво! в^ини даних.
В iдеальному випадку найбшьш рацiональним варiантом оптимiзацГí ш-формацшно! взаемодн у сферi бюджетування е створення единого кластера ш-формацшно! взаемодн для головних учасникiв бюджетного процесу: МФУ, ДКСУ та ГРК. На рис. 5. показано концептуальну схему кластера шформацшно'1 взаемодн головних учасниюв бюджетного процесу. Як i в попередньому випадку, пращвникам вiдповiдних пiдроздiлiв МФУ i ДКСУ доступ до единого сховища даних повинен надаватись через видшеш лшн зв'язку з високою пропускною здатнютю, а працiвникам ГРК - через 1нтернет.
Рис. 5. Концептуальна схема К1В головних учаснитв бюджетного процесу
Останшм часом у системi оргашзацн державного управлiння дедалi час-тiше використовують хмарнi технологи [10]. Побудоват на такiй технологiчнiй основi кластери шформацшно'1 взаемодн дають змогу залучати до обм1ну дани-ми широке коло користувачiв з мшмальними матерiальними i фiнансовими затратами.
Рис. 4. Концептуальна схема К1В "МФУ - ДКСУ
ГРК
Висновки. Розглянута технолопя кластерного моделювання дае змогу оптишзувати шформащйну взаемодда учасникш бюджетного процесу завдяки концентрацп ii у ввдповщних центрах - кластерах шформацшно! взаемодй. Кластерне моделювання шформацшно! взаемодй' передбачае:
• структурування простору шформацшно! взаемодй' шляхом видiлення iстотних стльних ознак серед його суб'екив;
• штегращю iнформацiйних ресурав, а також центратзащю управлiння ними в кластерах шформацшно! взаемодй';
• стандартизацiю i формалiзацiю процедур обмiну даними мiж суб'ектами, що взаемодiють у К1В;
• оптимiзацiю засобiв доступу до шформацшних ресурсiв у К1В;
• забезпечення належного рiвня захисту шформацп;
• мiнiмiзацiю затрат при оргатзацп iнформадiйно'í взаемодй' суб'ектiв кластера. Запропонована технолопя дае змогу створити ефективний мехашзм доступу й управлшня шформащею у систем1 шдготовки i супроводження бюджетного процесу в УкраЫ.
Лiтература
1. Вггер М.Б. Актуальнi питання електронно! шформацшно1 взаемодй у cncTeMi управлшня державшими фшансами / М.Б. BiTep // Науково-техтчна iнфоpмадiя : зб. наук. праць. - 2014. - № 3. - С. 3-7.
2. Додонов О.Г. 1нформацшно-аналпичт технологй в сфepi финансового контролю державного бюджету / О.Г. Додонов, В.Р. Сенченко, О.О. Гагарш // Реестрадя, збepiгання i оброб-лення даних : зб. наук. прадь. - 2007. - Т. 9, № 1. - С. 42-55.
3. Вишневский В.П. Как обосновать бюджетно-налоговую политику государства? Опыт научного проектирования и реализации автоматизированной системы сопровождения бюджетного процесса на региональном уровне / В.П. Вишневский, Р.Н. Лепа, А.В. Половян и др. - До-нецьк : Вид-во 1ЕП НАН Украши, 2011. - 116 с.
4. Саак А. Информационные технологии бюджетирования в государственном и муниципальном управлении / А. Саак, В. Тюшняков // Муниципальная власть : рос. журн. местного са-моупр. : сб. науч. тр. - 2011. - № 4. - С. 68-73.
5. Дюран Б., Кластерный анализ / Б. Дюран, Я. Одел. - М. : Изд-во "Статистика", 1977. -
128 с.
6. Ямчук А.В. Деяю питання побудови шновацшно-шформацшних кластер1в / А.В. Ямчук // Проблеми науки. - 2012. - № 4. - С. 10-15.
7. Цихан Т.В. Кластерная теория экономического развития / Т.В. Цихан // Теория и практика управления : сб. науч. тр. - 2003. - № 5. - С. 6-17.
8. Баранов А.М. Информационные кластеры как новые формы сетевого экономического взаимодействия / А.М. Баранов // Вестник экономической интеграции : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Экономика". - 2008. - № 3. - С. 23-34.
9. Мигранян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой / А. А. Мигранян. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.krsu.edu.kg/vestnik/2002/v3/a15.html.
10. Втер М.Б. Використання хмарних технологий у систeмi шформацшно1 взаемодй дер-жавних оргашв / М.Б. Впер, Х.О. Засадна // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лыйв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.09. - С. 341-347.
Витер М.Б., Засадна К.Е., Тищенко Е.В. Технология кластерного моделирования информационного взаимодействия участников бюджетного процесса в Украине
Осуществлен анализ системы организации бюджетного процесса в Украине. Приведены проблемы ее функционирования. Обоснована целесообразность применения кластерного подхода к моделированию информационного взаимодействия участников бюджетного процесса. Построены матричные модели информационного взаимодей-
ствия основных участников бюджетного процесса: Министерства финансов, Государственной казначейской службы и главных распорядителей бюджетных средств. Описана технология кластерного моделирования в пространстве информационного взаимодействия основных участников бюджетного процесса. Построены соответствующие кластеры информационного взаимодействия.
Ключевые слова: бюджетный процесс, информационное взаимодействие, модели, кластеры.
Viter M.B., Zasadna Kh.E., Tyshchenko O. V. Cluster Modelling Technology of Information Interaction of Budget Process Participants in Ukraine
The analysis of the system of the budget process in Ukraine is made. The problem of its functioning is specified. The expediency of cluster approach to modelling information interaction of budget process participants is justified. Matrix model of information exchange of main participants of the budget process such as the Ministry of Finance, State Treasury Service and main budget funds administrators is built. The cluster modelling technology of information interaction of main participants of the budget process is described. Corresponding clusters of information interaction are built.
Keywords: budget process, information interaction, models, clusters.
УДК 330.322 Доц. Х.Я. Яремик, канд. екон. наук -
Укратська академiя друкарства, м. Львiв
СИСТЕМА ЦИКЛ1В ШВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ
Наведено HayKOBi шдходи щодо визначення сут швестицшного процесу та його стадш. Розглянуто представлеш в лгтературних джерелах етапи "швестицшного (життевого) циклу проекту". Сформовано, на думку автора, бшьш деталiзованy модель ци^в швестицшного процесу: повний швестицшний (життевий) цикл товару; швестицшний цикл об'екта; швестицшний цикл об'екта в капитальному будшнищта. Графiчно представлено взаемозв'язок основних складових швестицшного циклу i етапи робгт, як !х утворюють. Зазначено особливост запропонованих видiв швестицшного циклу.
Ключовi слова: швестицшний процес, швестицшний (життевий) цикл, проект, етапи, стадн, фази, взаемозв'язок, перюд, система.
Постановка проблеми. З метою подолання кризового стану та забезпе-чення конкурентоспроможносп национально!' економжи виртальне значения мае активiзацiя ^естицшно!' даяльносп. 1нвестицй' е основою сучасного роз-витку економки кра'ни та необхвдною умовою ii' зростання в майбутньому. Саме тому дослiджения проблем швестицшного процесу е актуальним та своечасним.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Деякi аспекти iнвестицiйного процесу дослщжено в наукових працях вичизняних i зарубiжних учених: Г. Дж.Александера, Л. Дж. Гiтмана, Б.В. Губського, М.Д. Джонка, O.G. Кузьмь на, Д.Л. Левчинського, ТВ Майорово!', А.А. Пересади, В.П. Савчука, 1.Б. Сквор-цова, А.1. Сухорукова, В.Г. Федоренко, У.Ф. Шарпа, О.Г. Харiчкiна та ш.
За результатами аналiзу наукових до^джень, пов'язаних з ^естицш-ним процесом, виявлено низку теоретичних проблем. Серед них можна видши-ти рiзнi пiдходи до трактування поняття "iнвестицiйний процес", видшення стадш iнвестицiйного процесу. Особливо!' уваги заслуговуе питання розгляду пев-них циклiв iнвестицiйного процесу та !'х еташв, що дае змогу з максимальною об'ективнктю врахувати витрати, вигоди, ризики, пов'язанi з його здiйснениям. Зазначеш причини зумовлюють актуальнiсть проведення подальших досль
