CC BY
20
УДК 619:612.2:619:615.9:636.2
С^вшська Л.Г., канд. вет. наук, доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицинита бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
СТАН СИСТЕМИ ЕРИТРОНУ ТА ПЕРОКСИДНЕ ОКИСНЕННЯ Л1ПЩШ У КРОВ1 КОР1В ЗА ДП РАД1АЦП
У 61,1 % корге за дИ радгацгг анем1я гтохромна, 66,7 % - макроцитарна. Популяцтний склад еритроцит1е характеризуеаеся зменшенням "зрыих" та збтьшенням "молодих" I "старих" фракцт. Вияелено посилення процеЫе пероксидного окиснення лгпгдге, що характеризуется тдеищеним умгстом пром1жних та кгнцееих продуктге пероксидного окиснення лгпгдге (дгеноеих кон 'югат1е, г1дроперекис1е лгпгдге, малоноеого дгальдеггду). В процес дослгдження естаноелено, що у корге за дп радгацгг е еритроцитах тдеищуеться актиетсть фермент1е антиоксидантног системи СОД та ГПО.
Ключовi слова: короеи, крое, популяцтний склад еритроцит1е,кислотна резистенттсть еритроцит1е, пероксидне окиснення лгпгдге, дгеноег кон 'югати, ггдроперщксиди, малоноеий дгальдеггд, глутатюнпероксидаза еритроцит1е, супероксиддисмутаза.
Вступ. Одним iз тяжких наслщюв аварп на Чорнобильськш АЕС стало радюактивне забруднення значно! територп Украши, у тому чи^ сшьськогосподарських уггдь. Масштаби радюактивного зараження дуже велик - 46 вщсотшв територп Украши мають забрудненiсть вищу вiд 37 кБк/м2(1 Ю/км2) [1,2]. За цей час внаслщок змiни напряму вiтру утворилося кшька радiоактивних слiдiв, що покривали велик територп, зокрема Рiвненську область, яка зазнала радiацiйного впливу i належить до захвдно1 бюгеохiмiчноl зони Украши. Згiдно постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украшиза № 106 вiд 23 липня 1991 року 5 населених пунклв Дубровицького району Рiвненськоl областi належить до третьо! зони радiоактивного забруднення.
Необхщно вiдмiтити, що в умовах зони радюактивного забруднення проведено ряд дослщжень по вивченню впливу мжроелемешгв Со, I, Си, Мп, 2п та iнших на продуктивнiсть, резистентшсть, мiнеральний обмiн i забрудненiсть продукив тваринництва радiонуклiдами [3-6]. Питання вивчення впливу окремих мшроелементгв, зокрема Со, Си i Бе, на еритроцитопоез корiв у конкретних умовах забруднено! зони вивченi недостатньо.
Вартим уваги з точки зору дослщження функцш кiсткового мозку е вивчення в^ еритроцитiв. З вiком клiтин настае збщнення !х лшопротешами, знижуеться сульфгщрильна й пероксидазна активнiсть протоплазми, частково змшюеться вмiст гiстидину та лшвдв. У таких клiтинах зростае штенсившсть пероксидацп лiпiдiв, що призводить до розвитку деструктивних процесiв у плазматичних мембранах i порушення транспорту катюшв та амiнокислот [7].
© Сл1вшська Л.Г., 2011
Мета роботи - вивчити стан системи еритрону та пер оксидного окиснення лшвдв у кровi корiв за дп рад1ацл.
Матер1ал 1 методи дослщження. Дослщження проводились на сухостiйних коровах,яю народились та постiйно утримувались у ПСП "Промшь" Дубровицького району Рiвненськоl областi. Показники порiвнювали з такими у корiв ПСП "Башарiвське" с. Башарiвка Радивилiвського району Рiвненськоl обласп, яке знаходиться в пiвденнiй частит Рiвненськоl областi.
Корiв дослщжували клмчно та проводили лабораторний аналiз кровь У кровi пщраховували кiлькiсть еритроциив, величину гематокриту та вмiст гемоглоб^ [8]. На основi цих даних розраховували середнiй об'ем еритроцита, умют гемоглобiну в одному еритроцитi (ВГЕ). Кислотну резистентнiсть еритроцитiв з наступною побудовою еритрограм вивчали за О.Птельзоном та 1.А.Терськовим [9], у модифшаци В П. Москаленка [10], популяцшний склад еритроцитiв у градieнтi густини сахарози - за 1.Сизовою зi спiвав. [11].
У плазмi кровi визначали концентрацiю малонового дiальдегiду, гiдропероксидiв лiпiдiв, дieнових кон'югатiв [12], актившсть СОД [13] та ГПО [14].
Результати дослщження. Грунти областi характеризуются низьким умiстом рухомих форм йоду, купруму, цинку, кобальту [15]. Нашi дослiдження свiдчать, що в грунтах району мало купруму i кобальту: !х умiст становив 1,96 та 1,40 мг/кг вщповщно.
При проведенш аналiзу рацiону нами встановлено, що вмют сухо! речовини та кл^ковини перевищував потреби тiльних корiв на 23,9 i 64,2 % вщповщно. Вмют перетравного проте!ну в рацюш корiв становив 1035 г, за потреби 1090, стввщношення цукор: перетравний проте!н - 0,82:1 (0,9:1 за нормами), проте забезпечення ними у рацюш було лише на 86,4 та 95,04 % до потреби вщповщно.
Аналiзуючи рацюн корiв ПСП "Промшь" Дубровицького району Рiвненськоl област у зимовий перiод, встановлено дефщит мiкроелементiв, зокрема купруму i кобальту, забезпечешсть якими становила 82,3 i 49,9 %, а концентрацiя !х 1 кг сухо! речовини - 5,7 i 0,24 мг (за нормами 8-10 i 0,55-0,80 мг) вщповщно.
Таким чином, тварини, яю народилися i утримувалися в господарств^ зазнавали постiйного як зовнiшнього, так i внутрiшнього радiацiйного опромiнення, яке доповнювалося негативним впливом дефiциту Со, Си, цинку, йоду, перетравного протешу, крохмалю, цукру за значного надлишку феруму (291 мг/кг сухо! речовини).
ШДубровицький Радивил1вський р-н
Рис. 1.Показники гемопоезу ко|Мв, вирощених на територil, забрудненiй радшнуклщами
Примiтка. Порiвняно з коровами умовно чисто! зони *** -р< 0,001.
Ан^зуючи отриманi результати дослiдження кров^ необхiдно вiдмiтити, що у корiв зони радiацiйного забруднення простежуеться негативний вплив низьких доз юшзуючого випромшювання на органiзм, оскiльки спостерiгаеться зменшення кiлькостi еритроцитiв, вмiсту гемоглобiну, гематокритно! величини. Олiгохромемiя встановлена у 65 % корiв, олiгоцитемiя - у 90 %, поеднання ол^охромеми та ол^оцитеми - у 65%. Анемiя у 66,1 % корiв гшерхромна, у 66,7 % - макроцитарна, у решти - нормохромна i нормоцитарна.
Важливою причиною розвитку макроцитарно! гшерхромно! анемп у корiв е не тшьки вплив низьких доз юшзуючого випромшювання на гемопоетичну систему, а й, очевидно, дефщит кобальту, що характерно для гшопластично! анемп.
У корiв, що знаходилися в зош радiоактивного забруднення, частка "молодих" еритроцитiв коливалася в межах 42,7-53,6 i становила в середньому 48,1±1,15 %, тодi як у корiв контрольно! групи - 44,1±0,35 % (р<0,01), коливаючись вiд 42,6 до 45,8 % (рис. 2).
^ Контро льна група
и Дослщн агрупа
"МолодГ
Рис.2.Показники популяцшного складу еритроцитiв у кров1 ко|Нв, вирощених на територil забрудненiй радшнуклщами, %
Примiтка. Порiвняно з коровами умовно чисто! зони * -р< 0,05, ** -р< 0,01,*** -р< 0,001.
Очевидно, що за тривало! дп радiащ! вщбуваеться подразнення юсткового мозку, яке спричиняе надходження в кров "молодих" кл^ин, що спрямовано на лiквiдацiю кисневого голодування.
Частка "старих" еритроцитiв становила в середньому 14,2±0,51 % i була вiрогiдно (р<0,05) бiльшою вщ корiв умовно чисто! зони (12,5±0,33 %). Оскiльки "старi" форми еритроцштв беруть активну участь у процесах оксигенацп, то, ймовiрно, що оргашзм намагаеться компенсувати стан гiпоксi!, залишаючи цi клiтини в кров'яному руслг
Фракцiя "зрiлих" еритроцитiв у корiв ПСП "Промiнь" становила в середньому 37,7±0,76 % i була вiрогiдно (р<0,001) менша, нiж у корiв контрольно! групи (43,4±0,40 %). Популящя "зрiлих" еритроцитiв е функцiонально найактившшою, проте тривала дiя малих доз радiацi!призводить до !х старiння. Вихщ пiку на еритрограмi (рис.3) дослщних тварин починаеться з 4-! хвилини, що на 0,5 хв тзшше порiвняно з контролем. Висота тку (гемолiзованих клiтин) була на 11,2 % меншою, нiж у корiв контрольно! групи (17,0 % проти 28,2 %).
Максимального гемолiзу еритроцити дослiдних корiв зазнали на 5,5 хв, тодi як у контрольних - на 4,5 хв. Повне руйнування еритроцштв вiдмiчали вiдповiдно на 9- та 7-й хвилинах. Отже, крива кислотно! резистентност характеризуемся бшьш тривалою лiвою частиною, що е показником бшьшо! частки "старих" еритроцитсв у кровi корiв, розтягнутою (тривалшою) правою частиною, що характеризуе збшьшення частки бiльш стiйких до гемолiзу "молодих" еритроцитiв.
О 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 б 6,5 7 7,5 8 8,5 9 9,5
Час (хв) -°-к ■ Д
Рис. 3. Кислотна резнстентшсть ернтроцнтчв кормв у зон радшактнвного
забруднення
Отже, на оргашзм корiв, що вирощенi та утримуються в ПСП "Промшь" Дубровицького району Рiвненськоi областi, землi якого забруднеш радiонуклiдами, постiйно впливають фактори, яю погiршують функцiональний стан систем, чутливих до негативно! дil малих доз радiацп, зокрема гемопоетично!. Радiацiйне забруднення спричиняе порушення гемопоезу i розвиток анеми у корiв, яка характеризуеться олiгоцитемiею, олiгохромемiею. В основному анемiя гiперхромна (61,1 %) або нормохромна (38,9 %) та макроцитарна (66,7 %). У корiв Дубровицького району еритрограма проявляеться бiльш тривалою лiвою частиною, що вказуе на значну кiлькiсть "старих" еритроцитiв, i тривалшою правою, що характеризуе пiдвищену кшьюсть "молодих" еритроцитiв.
Порiвняння iндивiдуальних показниюв еритроцитопоезу у корiв дослiдного господарства пщтверджуе загальну закономiрнiсть: гiперхромiя у переважно! бiльшостi корiв поеднуеться з макроцитозом.
Вплив нестачi бiотичних м^оелементсв на кровотворення та iншi бюлопчш реакцii зумовлюеться не лише !х абсолютними кшькостями, а й !хньою концентрацiею в 1 кг сухо! речовини рацюну та надлишком антагонiстiв. За нестачi купруму повинна була б розвиватися переважно гшохромна анемiя, проте в даному господарствi - анемiя гшерхромна. Вона розвиваеться на фонi переважаючо! олiгоцитемii, основною причиною яко! е, очевидно, виражений дефiцит кобальту в рацюш, забезпеченiсть яким становить 49,9 %. За нестачi кобальту знижуеться синтез ДНК у кровотворних кл^инах, зокрема в еритро- та нормобластах, затримуеться !х дiлення i дозрiвання, тобто розвиваеться макроцитарна анемiя [16,17].
Отже, нами встановлено, що причиною розвитку анеми у корiв за ди радiацii був не тшьки вплив низьких доз iонiзуючого випромшювання на
гемопоетичну систему, а й недостатнш умют кобальту i купруму в рацюш та низька концентращя !х в 1 кг сухо! речовини.
В основi мехашзму дi! радiонуклiдiв на живi оргашзми лежить явище диспропорцi! мiж кшьюстю поглинено! енергi! iонiзуючого випромiнювання i величиною викликаного нею бiологiчного ефекту. Ця диспропорцiя спричиняе утворення вшьних радикалiв, якi негативно впливають на живi органiзми [7, 18,
19].
Одне з провщних мiсць у забезпеченш процесiв функцiонування живого оргашзму належить системi антиоксидантного захисту, що здiйснюе контроль над рiвнем вшьних радикалiв, якi утворюються за участ активних форм оксигену. Вiльнорадикальнi процеси ввдграють значну роль у функщонуванш бiологiчних систем за норми. Так, пероксид гщрогену бере участь у складному комплекс реакцiй регулювання кл^инного метаболiзму, а незначне збiльшення концентраци О2, Н2О2 може стимулювати пролiферацiю клiтин та iншi клiтиннi функцп. Активацiя пероксидних процесiв вiдiграе провщну роль в ушкодженнi клiтин, а накопичення !х продуктiв i високотоксичних супероксидних анiонiв призводить до значних бiохiмiчних та бiофiзичних порушень в оргашзм^ що посилюе негативний переб^ патологiчного процесу [20-23].
Запобiгання негативно! ди вiльних радикалiв i пероксидних сполук забезпечуе складна багатоступенева система антиоксидантного захисту (АОЗ). АОЗ - це комплекс не ферментативних антиоксиданив i спецiалiзованих ферментiв-антиоксидантiв [24, 25]. Особливе значення серед ферментних антиоксидантсв мае супероксиддисмутаза (СОД) та глутатюнпероксидаза (НЮ). СОД е одшею з перших ланок у мехашзмах захисту кл^ини вiд шкiдливо! дi! активних форм оксигену, знешкоджуючи супероксидний радикал, який е стартовим у рядi вшьно радикальних перетворень. ГПО вщновлюють пероксид гiдрогену та гiдропероксиди лшвдв [26, 28].
Враховуючи вище викладене, вивчення радiоекологi! сiльськогосподарських тварин являеться необхщним. На сьогоднi остаточно доведено, що за умов ди радiацi! вiдбуваеться активiзацiя процесу взаемодi! О2 з Н2О2 з утворенням високореактивного гщроксильного радикалу ОН, який е потужним активатором пероксидного окиснення лшвдв у клiтинах [29].
Вiдомо, що змши процесiв пероксидного окиснення лшвдв у тварин е важливим мехашзмом за радiацiйного ураження. Бiльше того, одним iз пускових механiзмiв бюлопчно! дi! iонiзуючого випромiнювання е активащя системи окиснення лiпiдiв, яка ввдграе iстотну роль у подальших проявах променевого ураження. За дi! радiацi! в низьких дозах можливi порушення у збалансованостi АОС, що призводить до неконтрольованого перебiгу пероксидного окиснення лшвдв (ПОЛ).
ГПЛ, Од Е 480/мл ДК, мкмоль/л МДА, нмоль/мл Умовно чиста зонаи Рaдiaцiйний вплив
Рис.4. nepe6ir ПОЛ та стан cиcтeми АОЗ у ко|мв piвнeнcькoï oблacтi за дн pí^iímiY та умовно чистоУ зони
Пpимiткa. Поpiвняно з коpовaми умовно чисто! зони * -p< 0,05, ** -p< 0,01, *** -p< 0,001.
Нами встановлено, що yмiст ГПЛ y с^овата} кpовi коpiв умовно чистое' зони становив у сеpедньомy 2,08±0,084 ОД Е480/мл, а в коpiв за paдiaцiйного впливу - на 24,0 % (p<0,01) бшьший i був у межах 1,5б - 3,90 ОД Е480/мл фис. 4).
Умiст ДК у коpiв за paдiaцiйного впливу становив 7,10±0,1бб мкмоль/л (lim 5,15-8,90), що на 10,9 % (p<0,05) бiльше, поpiвняно з коpовaми умовно чистоï зони, в яких сеpеднe значення показника становило б,40±0,202 мкмоль/л.
Kонцентpaцiя МДА в с^оватщ кpовi коpiв становила 4,7б±0,238 нмоль/мл (2,43-б,42), а за ди paдiaцiï - б,28±0,1б9 нмоль/мл - на 31,9 % бшьше (p<0,001).
Kонцентpaцiя вiльних paдикaлiв у кл^инах оpгaнiзмy залежить вiд коопеpaтивного функщонування деяких феpментiв, а саме сyпеpоксиддисмyтaзи (СОД), яка кaтaлiзye дисмyтaцiю сyпеpоксидних aнiон paдикaлiв у пеpоксид водню, та глyтaтiонпеpоксидaзи (ГПО).
Нами встановлено низьку актившсть СОД у корiв за ращацшного впливу 0,262±0,010 % блок. реак. на 1 г НЬ (Нш 0,178 - 0,382), що на 21,6 % (р<0,001) менше, нiж у корiв умовно чисто! зони (0,334±0,016 % блок. реак. на 1 г НЬ). Така реакщя СОД на дш низьких доз радiацi! може бути пов'язана з ушкодженням молекули ферменту активними продуктами ПОЛ.
Суттева роль у забезпеченш антиоксидантного захисту належить ГПО -селеновмiсному бiлку, що каталiзуе реакцiю вiдновлення гiдропероксидiв за допомогою вщновленого глутатiону. Середне значення активност ГПО в корiв умовно чисто! зони становило 304,1±15,97 мкмоль/хв 08Н на 1г НЬ, що було на 52,8 % (р<0,001) бшьшим, порiвняно з коровами, якi знаходилися в зош радiацiйного впливу. Актившсть ферменту в них коливалася в межах вщ 152,2 до 258,6, а середне значення показника становило 199,0±4,10 мкмоль/хв 08Н на 1г НЬ.
Отриманi данi дозволяють зробити висновок, що тривала дiя малих доз радiацi! на оргашзм корiв призводить до суттевих вщхилень системи АОЗ, що мае негативний вплив на функцi! цiлiсного оргашзму, який постiйно зазнае тривалого юшзуючого впливу.
Висновки.У 35,7 % корiв вiдмiчали анемiчнiсть кон'юнктиви, у 65 -ол^охромемш i 90 % - олшоцитемш. Анемiя у 61,1 %корiв гiперхромна, 66,7 % - макроцитарна.
Причиною розвитку анеми у корiв за дi! радiацi! був не тiльки вплив низьких доз юшзуючого випромшювання на гемопоетичну систему, а й недостатнiй умют кобальту i купруму в рацюш та низька концентрацiя !х в 1 кг сухо! речовини.
Популяцшний склад еритроцитсв характеризуеться зменшенням "зрiлих" та збшьшенням "молодих" i "старих" фракцiй.
У корiв за дi! радiацi! стимулюються процеси ПОЛ, збiльшуеться умiст !х продуктiв (гiдропероксидiв, малонового дiальдегiду i дiенових кон'югатiв), система АОЗ реагуе зниженням ферментативно! активностi (СОД i ГПО).
Лiтература
1.Пристер Б. С. Последствия аварии на Чернобыльской АЭС для сельского хозяйства Украины / Б. С. Пристер. - К.: Изд-во ЦПЕР АПК, 1999. - 104 с.
2.20 роюв Чорнобильсько! катастрофи. Погляд у майбутне: Нацюнальна доповщь Укра!ни. - К.: Атжа, 2006. - 224 с.
3.Козенко О.В. Фiзiологiчний статус велико! рогато! худоби за умов впливу абютичних чинникiв середовища: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 03.00.13 '^зюлопя людини i тварини" 16.00.06 "Гiгiена тварин та ветеринарна санiтарiя" / О.В.Козенко - Л^в. - 2004. - 41 с.
4.Черный Н.В. Санитарно-гигиенические аспекты решения экологических проблем в животноводстве / Н.В. Черный, Н.И. Карташев // Проблемы сельскохо-зяйственной радиологии - десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС. - Житомир, 1996.- С.42-43.
5.Бщенко В.М. Вплив рiзних рiвнiв мжроелеменив кобальту, йоду, мвд на продуктивнiсть, якiсть продукци та деякi показники резистентностi оргашзму
KopiB в умовах радюактивного забруднення угщь: автореф. дис.на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: 16.00.08 / Б.М. Бщенко. - Житомир, 1996. -19 с.
6. Соболев А. С. Використання мшроелеменив у тваринницга Полюько! зони Укра!ни, потерпшо! внаслщок авари ЧАЕС: Методичний посiбник [з оргашзаци проведення науково-дослщних робiт в галузi с.-г. радюлоги ] / А. С. Соболев, Н.П. Асташева, Б.С. Пристер. - К.: Урожай, 1992. - 124 с.
7.Перекисное окисление липидов и эндогенная интоксикация у животных / С.С. Абрамов, А.А. Белко, А.А. Мацинович [и др.] - Витебск: УО ВГАВМ, 2006. - 208 с.
8.Методи лабораторно! кшшчно! дiагностики: хвороб тварин / [В.1.Левченко, В.1. Головаха, 1.П. Кондрахiн та ш]; за ред. В.1.Левченка. - К.: Аграрнаосв^а, 2010. - 437 с.
9.Терсков И.А. Метод химических (кислотных) эритрограмм / И.А. Терсков, И.И. Гительзон // Биофизика. - 1960. - №2. - С. 259-263.
10.Москаленко В.П. Структурно-функцюнальш властивосп еритроцитсв у здорових i хворих на анемш телят та !х змши при лiкуваннi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 '^агностика i тератя тварин" / В.П. Москаленко. - Бша Церква, 1999. - 18 с.
11. Сизова И. А. Безаппаратурный способ фракционирования красных клеток крови в градиенте плотности сахарозы / И. А. Сизова, В.В. Каменская, В.И. Феденков // Изв. Сиб. отд. АН СССР. - 1980. - Вып. 3, №15. - С. 119-122.
12.Корабейникова С.Н. Модификация определения ПОЛ в реакции с ТБК / С.Н. Корабейникова // Лаб.дело, 1989. - №7. - С.8-9.
13. Мирончик В. В. Способ определения гидроперекисей липидов в биологических тканях / В. В. Мирончик // Авторское свидетельство СССР №1084681А.
14.Стальная И.Д. В кн.. "Современные методы в биохии". Под ред. В.ИОреховича. - М.: Медицина, 1977. - С.63-64.
15.Мшроелементози сшьськогосподарських тварин / М.О. Судаков, В.1. Береза, 1.Г. Погурський [та ш]; За ред. М.О. Судакова. - 2-е вид. - К.: Урожай, 1991. - 144 с.
16.Jaskowski J.M. Diagnosis of deficiencies of copper, selenium, cobalt and Manganese in cattle and sheep / J.M. Jaskowski, A. Lachowski, M. Gehrke //Medycyna Weterynaryjna. - 1993. - Vol. 49, №7. - P. 306-308.
17. Судаков М. Гшокобальтоз: дiагностика i профшактика в бiогеохiмiчних провшщях Украши / М. Судаков, В. Береза, I. Погурський // Вет. медицина Украши. - 2000. - №8. - С. 36-37.
18.Кармолиев Р.Х. Свободнорадикальная патология в этиопатогенезе болезней животных / Р.Х. Кармолиев // Ветеринария. - 2006. - №7. - С. 36 - 40.
19.Борисевич В. Вшьш радикали i перекисне окиснення лшвдв у патогенезi хвороб тварин / В. Борисевич, Б. Борисевич, В.Борисевич (молодший) // Вет. медицина Украши. - 2006. - №1. - С. 15-17.
20.TheroleoflipidperoxidationandantioxidantsinoxidativemodificationofLDL / H. Esterbauer, J. Gebicki, H. Puhl, G. Jurgens// FreeRadic. Biol. Med. - 1992. -Vol.13, №4. - P. 341-390.
21.Антоняк Г. Л. Утворення активних форм кисню та система антиоксидантного захисту в opram3Mi тварин / Г.Л.Антоняк, Н.О. Бабич, Л.1. Сологуб, В.В. Сштинський // Бюлопя тварин. - 2000. - Т.2, №2. - С. 34-43.
22.Beckman K.The free radical theory of aging matures / K. Beckman, B.N. Ames //Physiol. Rev. - 1998. - Vol. 78, № 2. -P. 547-581.
23.Pre J.La lipoperoxidation / J. Pre // Patol. Biol. - 1991. - Vol. 39. - №7. - P. 716 - 736.
24.Конторщикова К.Н. Перекисное окисление липидов в норме и патологии: Учеб. пособие. - Н.Новгород, 2000. -24 с.
25.Слипанюк О.В. Перекисне окиснення лшадв i антиоксидантний статус у кровi корiв у останнiй мкяць тiльностi / О.В. Слипанюк, Г.Л. Антоняк, Л.1. Сологуб // Бюлопя тварин. - Львш, 2000. - Т.2, №2. - С. 83-86.
26.Droge W. Free radical in the physiological control of cell function / W. Droge // Phisiol.Rev. - 2002. - Vol. 82, N 1. - P. 47-95.
27.Ferritin: a cytophotective antioxidant strategy of endothelium / G. Balla, H.S. Jacob, J.M. Balla [et. al.] // J. Biol. Chem. - 1992. - V.25. - Р. 18048-18053.
28.Andrzejak R.Free radical sand their importance in medicine/ R.Andrzejak, J.H. Goch, MJurga // Post. Hig.Med. Dosw. - 1995. - Vol.49, №4. - P. 531-549.
29. Stocks J. The autoxidation of humanred cell lipids in duced by hydrogen peroxide. / J. Stocks, T. Dormondy // Br. J. Haematol. - 1971. - V.20, N 1, - P. 95111.
Summary SlivinskaL.G.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
SYSTEM STATE OF ERYTHRON AND LIPID PEROXIDATION IN COW BLOOD UNDER THE INFLUENCE OF RADIATION
In 61,1per cent of cows under the influence of radiation was observed anemia hyphochronic, 66,7 per cent - macrocytoric. Population content of erythrocytes was characterized by the decrease of "adult" and increase of "young" and "old" fraction. Theactivation of lipid peroxidation was found out and was characterized by the rise of intermediate and final productscontent (act new conjugates, lipids, hydroperoxide, malonicdialdehide). The research revealed that under the influence of radiation the activity of antioxidant system enzymes (superoxiddismutase, glutationperoxidase) in erythrocytes of cowsincreases
Key words: cows, covering, population, content of erythrocytes, oxidic resistance, active conjugates, hydroperoxidates, malonicdialdehide, glutationperoxidase of erythrocytes, superoxiddismutase.
Стаття надшшла до редакцИ 13.04.2011
