CC BY
36
EDUCATION IN MEASUREMENT OBSCHETSYVYLYZATSYONNOM
Petrova L. O.
The article examines the role of education in the context of life, culture, civilization, used tsivilizatsino-cultural approach to clarify the problems of modernization education.
Keywords: civilization, transitivity education, kairos, tsivilizatsino-cultural approach, civilizational paradigm.
УДК 123+355.13+355. 2
I. М. Ребрiй, доцент
СУТН1СТЬ I ЗМ1СТ СОЦИАЛЬНО! В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЩВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ
Розглянуто суттсть I зм1ст сощально! вгдповгдальностг вШськовослужбовщв. Доведено, що сощальна в1дпов1дальтсть вШськовослужбовщв е важливою сощальною ятстю, яка виявляеться у ставленж до виконання громадянського I вшськового обов'язтв. ОбТрунтовано, що до зм1сту сощально! в1дпов1дальност1 сощального суб'екта не можуть бути в1днесеш сустльне ощнювання та сощальы санкщ!, як застосовуються до сощального суб'екта. Визначено зм1ст сощально! в1дпов1дально-ст1 вШськовослужбовщв.
Ключовi слова: сощальна в1дпов1дальтсть, сощальна в1дпов1дальтсть вШськовослужбовщв, ргвнг сощально! вгдповгдальностг вШськовослужбовщв, сфери социально! в1дпов1дальност1 вШськовослужбовщв, тстанщ! сощально! вгдповгдальностг вШськовослужбовщв.
Актуальтсть проблеми. Сучасш проблеми розвитку Збройних Сил Укра!ни, особливосп i тенденцп розвитку вшськово! справи ставлять щдви-щеш вимоги до вшськово-професшних i морально-психолоочних якостей захисниюв Батьювщини. Особливо! актуальносп в умовах сьогодення набувае проблема сощально! вщповщальносп вШськовослужбовщв. Важливою пере-думовою И розв'язання е сощально-фшософська рефлекмя сутност i змiсту сощально! вiдповiдальностi вiйськовослужбовцiв.
Розроблення проблематики сощально! вiдповiдальностi вшськовослуж-бовцiв вiдображено у працях вггчизняних та зарубiжних дослщниюв. Зокре-ма, у роботах О. Петрова, С. Карпухша, Ю. Чернавша, G. Юреева, О. Глазунова [4; 11; 23; 24; 36] та шших науковщв започатковано розв'язання дано! проблеми, розглянуто и певш аспекти: проблему сощально! вiдповiдальностi
© Ребрш I. М., 2011 133
вшськовослужбовщв видшено в окрему наукову проблему, окреслено пред-метне коло проблеми сощально! вiдповiдальностi вiйськовослужбовцiв,
Разом з тим проблема сутност i змiсту сощально! вiдповiдальностi вшськовослужбовщв Збройних Сил Укра!ни у сучасних умовах буття укра!н-ського сусшльства залишаегься практично недослщженою.
Метою статп е соцiально-фiлософський аналiз сутностi i змiсту сощально! вiдповiдальностi вшськовослужбовщв Збройних Сил Укра!ни.
Загальнотеоретичну основу сощально-фшософсько! рефлексп сутностi i змюту сощально! вiдповiдальностi вiйськовослужбовцiв становлять пращ С. Карпухина, В. Сперанського, Н. Мшкшо!, А. Плахотного, С. Левицького, Н. Табунова, В. Тепляка, Л. Грядуново!, С. Дмитрiево!, В. Козловського, А. Панова, В. Яковлева, в яких проаналiзовано соцiальну вiдповiдальнiсть як наукову проблему, сформовано загальт засади теорп сощально! вщповщаль-ностi, визначено основш напрями розроблення проблем сощально! вщпо-вiдальностi [5-9; 11-15; 22; 25; 29-32; 38].
Загальнометодолопчною настановою дослiдження сутностi сощально! вiдповiдальностi вшськовослужбовщв, виходячи iз дiалектики одиничного, особливого загального, е розумшня сощально! вщповщальносп вшськово-службовцiв як специфiчного вияву сощально! вiдповiдальностi i сощально! вщповщальносп соцiального суб'екта, який вiддзеркалюе !хт сутнiснi риси та особливостi. Разом з тим слщ констатувати наявшсть розбiжностей у ро-зумiннi сутносп сощально! вiдповiдальностi соцiального суб'екта.
Аналiзуючи проблему вiдповiдальностi соцiального суб'екта, Ю. Осокша шдкреслюе iснування декшьком пiдходiв до змiсту поняття «вщповщальтсть сощального суб'екта»: «це розумiння його як здатносп особистостi тдпоряд-ковувати власш iнтереси вимогам суспiльного розвитку (Л. Грядунова, С. Дмитрiева, С. Левченко, Н. Табунов, М. Цветаева); а також як форми зв'язку i взаемоди суспiльства та особистостi, що виражае певнi вщносини мгж ними (Н. Мшкша, А. Плахотний, Е. Рудковський, П. Симонов, В. Сперанський); крiм того - як вибору оптимальное' можливостi iз !х багатомаштносп, що передбачае дiяльнiсть згщно з нею (М. Воронцов, Х. Гроссман, В. ЕркомашвЫ, I. Поно-марьова); ^ нарештi, - як гармоншного поеднання об'ективно1 необхiдностi виконання сустльних вимог та усвщомлення загальнолюдських щнностей, як еднiсть рацiонального та емоцшного (Г. Заболотна, А. Ореховський, А. Расп-геев, Н. Фокiна); та - як такого способу регулящ! людсько1 поведiнки, при якому д1яльшсть суб'екта супроводжуеться моральним самооцiненням та го-товнiстю звiтувати за сво! ди (К. Муздибаев, Я. Ребане) [18, с. 9].
Зазначена вщмшшсть у розумшш вiдповiдальностi соцiального суб'екта зумовлена не тшьки багатозначнiстю поняття i багатограннiстю проблеми сощально! вщповщальносп. Головним е ототожнення понять «вщповщальтсть», «соцiальна вщповщальтсть» та «вщповщальтсть соцiального суб'екта». Тому соцiально-фiлософський аналiз сощально! вiдповiдальностi
вШськовослужбовщв вимагае насамперед з'ясування сутносп поняття «вщ-повiдальнiсть соцiального суб'екта», його категорiального статусу.
З позицш методологН герменевтики поняття «вщповщальшсть сощального суб'екта», з одного боку, е певним синтезом понять «вщповщальшсть» та «сощальна вщповщальшсть», а з другого - отримуе власний i самостшний змiст, який не ототожнюеться з механiчною сумою властивостей зазначених понять, а е щлюним утворенням.
Термiн «вiдповiдальнiсть» уперше увiв у науковий зворот А. Бен, який тлумачив li в планi «караносп» [19]. Тривалий час саме в цьому аспектi проблема вщповщальносп була переважно предметом уваги правознавщв. Вщ-повiдальнiсть у науковiй лiтературi в бiльшостi випадюв тлумачиться лише як пщзвишсть (accountability) i осудшсть (immutability). В юридичнiй науцi феномен вщповщальносп вивчаеться головним чином у плаш караносп (punishability) [3, с. 12]. У зарубiжнiй теори i практицi поряд з вiдзначеними сенсами феномен вщповщальносп (responsibility) мютить значно бiльше зна-чень - положешсть до вiдповiдi (liability), вiдповiдаемiсть (answerability), розумшсть (reasonability), точнiсть, визначенiсть (precision), залежшсть (dependability) та iн. [3, с. 12].
Етимолопю слова «вщповщальшсть» у росiйськiй, англiйськiй, нiмецькiй та французькш мовах всебiчно аналiзую К. Муздибаев [17, с. 5-9]. Вш пщ-креслюе, що в «Словнику Академи Росiйськоi, розташованому за азбучним порядком» (1822) значення слова «вщповщальшсть» означае «обов 'язок у вщповщальносп за будь-що». В «Тлумачному словнику живо! великорусько! мови» В. Даля (1865) вщповщальшсть - це «обов'язок вщповщати - в чомусь за щось, обов'язок давати в чомусь звп». Пiдбиваючи пiдсумок, К. Муздибаев робить такий висновок: «За винятком окремих вiдтiнкiв, значення слова «вщповщальшсть» у росшськш, англшськш, французькш, нiмецькiй мовах збiгаються. В ушх цих мовах вiдповiдальнiсть пов'язана iз виконанням обов'язку, iз необхщшстю робити звiт про це» [17, с. 8].
У «Тлумачному словнику» Д. Ушакова «вщповщальшсть» тлумачиться як становище, при якому особа, що виконуе яку-небудь роботу, зобов'язана на-дати повний звгт у сво!х дiях i взяти на себе вину за вс здатнi наслщки, що можуть виникнути наприкiнцi доручено! справи, у виконаннi яких-небудь обов'язюв, зобов'язань. Знеосiблення е вiдсутнiстю усяко! вiдповiдальностi за доручену роботу... вщповщальносп за порушення договору [34].
У «Великш Радянськiй Енциклопедi!» окремо розглядаються поняття «вiдповiдальнiсть адмiнiстративна», «вщповщальшсть дисциплшарна», «вiд-повiдальнiсть карна», «вщповщальшсть цившьна», «вiдповiдальнiсть органi-зацiй», «вщповщальшсть держави», «вiдповiдальнiсть матерiальна», «вiдпо-вщальшсть юридична» [2, с. 604-605]. Дисциплшарною, матерiальною та карною вiдповiдальнiстю подана вщповщальшсть в Енциклопедичному словнику [37].
Таке однобiчне розумшня вщповщальносп та ïï реалiзацiï на практищ призводило до суттевих деформацiй у сферi регуляцп соцiальноï взаeмодiï, нiвелювало всю палггру i багатограннiсть взаeмодiï сощальних суб'eктiв. У «Фшософському енциклопедичному словнику» (1983) вже вживаеться роз-ширене тлумачення поняття «вщповщальтсть», яке визначаеться як фшософ-сько-сощолопчне поняття, що вщображае об'ективний, iсторично конкретний характер вщносин мiж особистiстю, колективом, сустльством з точки зору свiдомоrо виконання висунутих до них взаемних вимог [35, с. 469]. Таке розумшня вщповщальност фактично збirаeться за своïм змiстом з поняттям «сощальна вщповщальтсть».
Анал1зуючи проблеми соцiальноï вщповщальносп, А. Плахотний наголо-шуе на тому, що m юридичнi, m моралънi норми не можуть регламентувати усi сторони поведiнки людини в сусшльств^ не здатнi повнiстю визначити ïï ставлення до своïх обов'язюв. Звiдси й випливае необхiднiсть вкладати у поняття «вщповщальтсть» бшьш широкий сенс, який не пов'язаний iз системою санкцiй. Така вщповщальтсть називаеться «сощальною» [26, с. 5].
Таким чином, можна зробити висновок про те, що поняття «сощальна вщповщальтсть» не тотожне поняттю «вщповщальтсть» як сукупност певних санкцш, а мае власний змют. У змюп соцiальноï вiдповiдальностi вiдображаються три аспекти взаемодп соцiальних суб'eктiв: характер виконання сощальним суб'ектом свого призначення та обов'язюв; суспiльне ощ-нювання дiй або бездiялъностi соцiальноrо суб'екта (правова, моральна, политична, естетична та iн.); соцiальнi санкцiï, що застосовуються соцiумом до соцiальноrо суб'екта за сощальш наслщки дiяльностi або бездiяльностi.
У цьому планi наша точка зору в чомусь зб^аеться з позицieю Р. Макю-она, який вважае, що вщповщальтсть мае три взаемозв'язан вимiрювання. Вона мае зовншне вимiрювання у правовому i политичному аспектах, в якому встановлюють штрафи за iндивiдуальнi дiï i в якому офщшт особи беруть вiдповiдалънiсть за полтику та ди. G також внутрiшнe вимiрювання в моральному аспекп, в якому iндивiди враховують результати своïх дш i критерiï, якими вони керуватимуться при обраннi. G ще об'еднуюче першi два сощо-культурне вимiрювання, в якому встановлюються цiнностi i для шдивдав, i для цивМзацшних структур [39, с. 5].
Якщо поняття «соцiальна вiдповiдальнiсть» охоплюе три аспекти взаемодп сощальних суб'екпв, то поняття «сощальна вщповщальтсть сощального суб'екта» вщображае характер виконання сощальним суб'ектом свого призначення та обов'язюв. Саме на такому розумшт вщповщально-ст особистост наголошуеться у «Фшософському словнику», де вщповщальтсть характеризуеться тiльки як катеrорiя етики i права, що вщображае особливе сощальне i правове ставлення особистосп до сусшльства, яке характеризуеться «виконанням свого морального обов'язку i правових норм» [20, с. 209].
Вщповщно до цього поняття «сощальна вщповщальшсть вШськовослужбовщв», так само як вщповщальшсть будь-якого сощального суб'екта, з по-зицШ герменевтики розкривае характер виконання сощальним суб'ектом свого призначення та обов'язюв, як! мають сощально важлив! наслщки.
Сощально-фшософський анал!з социально! вщповщальносп вШськовослужбовщв передбачае застосування гносеолопчного подходу, що ор!ентуе на засто-сування каузального методу пояснення феномену сощально1 вщповщальносп.
Вщповщно до цього сощальна вщповщальшсть вШськовослужбовщв постае сощальним явищем, еволюц!я та розвиток якого зумовлеш мюцем та роллю, функщональним призначенням збройних сил та юторнчною мгаею вШськовослужбовщв, ïx сощально-типолопчними особливостями як специ-ф!чно1 сощально-професШно! групи сустльства.
Оргашчною складовою сощально-фшософського анал!зу е застосування онтологiчного тдходу. Цей пщхщ до проблеми соцiальноï вщповщальносп вШськовослужбовщв вимагае насамперед виявлення ïï субстанцiйноï основи. А. Плахотний основою сощально1 вiдповiдальностi визначае мiру вiльного вияву соцiальним суб'ектом свого обов'язку i права [25, с. 8], О. Тггаренко -взаемодгю суб'ектiв дiяльностi [33, с. 66], Н. Соколова - стШку систему вщ-носин [28, с. 19].
ДШсно, якщо аналiзувати сощальну вiдповiдальнiсть як спосiб взаемо-вщносин у суспiльствi, то цiлком можливо погодитися з таким пiдxодом. Однак, якщо розглядати сощальну вщповщальшсть окремих сощальних суб'екпв, то вона виявлятиметься як 1'хне ставлення до виконання свого призначення i мюп. Саме розумшня соцiальноï вiдповiдальностi як ставлення дозволяе вщобразити, з одного боку, здатшсть суб'екта соцiальноï вщпов^ дальностi усвiдомлювати свое призначення i мгаю, громадянський i профе-сШний обов'язок, а з другого - вщносну сталiсть в обраннi способу i змюту дiяльностi щодо реалiзацiï свого призначення i мiсiï, виконання громадянсько-го i професiйного обов'язюв.
Термiн «ставлення» використовуе i А. Плахотний, визначаючи сутнiсть соцiальноï вщповщальносп [25, с. 8]. Однак у його тлумаченш ставлення мае пщпорядкований характер, за яким не ставлення визначае змют i характер дiяльностi соцiального суб'екта, а оптимальний варiант ставлення до дШсно-стi мае варiативний характер. Цей термiн у значенш особливого соцiального i правового ставлення особистосп до суспiльства, яке характеризуеться «ви-конанням свого морального обов'язку i правових норм», вщображено у ви-значеннi вiдповiдальностi у «Фшософському словнику» [20].
Розумiння вщповщальносп соцiального суб'екта як певного ставлення до виконання свого призначення i мюп, громадянського i професiйного обов'язюв дозволяе з'ясувати форму буття сощально1 вiдповiдальностi вШськовослуж-бовцiв. За формою буття сощальна вщповщальшсть е сощальною яюстю особистостi, соцiально-iсторичниx i сощально-професШних спiльностей.
Невипадково, що ставлення до себе та до шших людей розглядаеться як важ-ливий елемент сощально-психолоочно1' структури особистость У цьому плат слщ погодитися з точкою зору американського фшософа Д. Ледда, ко -трий пропонуе розглядати вщповщальтсть як суттсну характеристику людини: «Люди - це особи, що вщдають собi звiт в сво1'х дiях, i особи, вщпов!-дальн за наслiдки сво1'х дiй». На вщповщальтсть як сощальну якють осо-бистостi вказуе В. Сперанський: «Вщповщальтсть як сощальна яюсть осо-бистосп - це одна зi сторш життево1' позицiï людини» [30, с. 68].
Таким чином, в онтолопчному плат сощальна вщповщальтсть вшськовослужбовщв - це сощальна яюсть, яка полягае у ставленн до виконання свого призначення i шси, громадянського i вшськового обов'язюв.
Соцiально-фiлософський аспект дослщження вимагае застосування структурно-функцюнального анализу сощально1' вiдповiдальностi вшськово-службовцiв, спрямованого на визначення мiсця та рол! сощально1' вщповщаль-ностi у процес 1'хньо1' життeдiяльностi i виявлення компонентов, що зберirають свою сталгсть при будь-яких змiнах i перетвореннях.
Функцюнальне призначення соцiальноï вiдповiдальностi вшськовослужбовщв з'ясовуеться на основ! визначення ïï мюця та рол! у реалiзацiï свого призначення i мiсiï, виконанн громадянського i професiйноrо обов'язюв. Аналгзуючи функцiональне призначення соцiалъноï' вiдповiдальностi вшськовослужбовщв, треба видшяти зовншнш i внутршнш аспекти: зовншнш аспект - створення суб'ективних передумов забезпечення нацiональноï без-пеки держави у военнш сферi; внутршнш аспект - створення передумов для реалiзацiï прав i обов'язюв, самореалiзацiï i розвитку особистосп в умовах вiйськовоï д!ЯЛЬНОСТ!
Отже, можна констатувати, що соцiальна вщповщальтсть е синтезуючою складовою системи взаемовщносин соцiальноrо суб'екта !з навколишнього свгту, системоутворюючим елементом життeдiяльностi вшськовослужбовщв, визначае змют, характер i спрямованiсть вiйськово-професiйноï та повсяк-денноï життeдiялъностi вшськовослужбовщв.
Структурно-функщональний аналiз соцiалъноï' вiдповiдалъностi вшськовослужбовщв також спрямовано на виявлення ïï компонента, що збер^ають свою сталiсть при будь-яких змiнах i перетвореннях. Сощальна вщповщальтсть мае багаторiвневу детермшащю, р!зн р!вн сформованосп i здатна за-знавати певних змш та трансформацiй. Однак навгть за умов рiзноманiтностi i вiдносноï мшливосп соцiальна вiдповiдальнiсть вшськовослужбовщв мае стшю i незмiннi компоненти у свош структур!. Цим компонентом е ставлення вшськовослужбовщв до виконання свого призначення i шси, громадянського i вшськового обов'язюв. Таке становище зумовлено тим, що вшськовослуж-бовщ не ильки здшснюють вiйськово-професiйну д!яльн!сть, а й включен до системи сустльних вщносин i здшснюють свою життeдiяльнiсть в економiч-нш, соцiальнiй, полттичнш i духовнш сферах життя сусшльства.
Визнання юнування соцiальноï вiдповiдальностi вШськовослужбовщв, що визначае 1'хню взаемодгю у вШськово-професШнШ, економiчнiй, соцiальнiй, полiтичнiй та духовнШ сферах життедiяльностi, цiлком правомiрно ставить питання про визначення системоутворюючого елемента цiеï системи. Таким елементом е стутнь ототожнення себе з сустльством (колективом, вШсько-вослужбовцями, сустльством, людством). В основi такого ототожнення для особистосп лежить розумiння сенсу свого життя, а для вШськовослужбовщв як сощально1 спiльноти - усвщомлення свое! iсторичноï мiсiï та призначення.
Таким чином, за структурно-функщональним подходом вiдповiдальнiсть соцiального суб'екта - це синтезуюча складова системи його вщносин з нав-колишнiм свiтом, системоутворюючий елемент i система координат сустль-но! життедiяльностi, що заснована на ступеш ототожнення суб'екта iз сощу-мом, розумiннi сенсу життя, юторично1 мiсiï i визначае змiст, спрямовашсть, спосiб i характер життедiяльностi особистосп та сощальних сшльностей у рiзниx сферах суспiльного життя.
За соцiологiчним тдходом сощальна вщповщальшсть вШськовослужбовщв може розглядатися у двох аспектах: як сощальна вщповщальшсть рiзниx категорШ вШськовослужбовщв та як система, в якШ юнують домiнуючi еле-менти. Отже, сощальна вщповщальшсть вШськовослужбовщв, по-перше, виявляеться як соцiальна вiдповiдальнiсть рiзниx груп вiйськовослужбовцiв залежно вiд ïx категори; по-друге, окремi елементи сощально1 вщповщаль-ностi вiйськовослужбовцiв вiдiграють роль домiнуючиx компонентiв у систе-мi 1хньо1 соцiальноï вiдповiдальностi, якi за певних обставин набувають вщповщного статусу.
За аксiологiчним тдходом сощальна вщповщальшсть вШськовослужбовщв - це важлива вШськово-професШна та сусшльна щншсть, яка синтезуе систему цшностей вiйськовослужбовцiв, постае 1'хньою матерiалiзацiею i втiленням у безпосереднШ процес життедiяльностi.
З'ясуванню сутносп соцiальноï вiдповiдальностi вiйськовослужбовцiв i специфжи ïï функцiонування сприяе застосування синергетичного пiдxоду. За синергетичним подходом сощальна вщповщальшсть вШськовослужбовщв -це система, якШ притаманш: вщкритють i нелшШшсть розвитку; мiнливiсть i ста-лють; пщвладтсть випадковост1 у загальному процем функц1онування та розвитку; пщвладшсть одиничному впливу на перебiг природного функщонуван-ня та розвитку; обрання напряму розвитку; альтернативнiсть напрямiв розвитку; наявшсть власних тенденцiй розвитку сощально1 вiдповiдальностi як само-органiзованоï системи; керований розвиток в умовах самооргашзацп та iн.
Таким чином, спираючись на методи герменевтики, гносеологiчний, он-тологiчний, соцiологiчний, аксiологiчний, структурно-функцiональний та синергетичний подходи до досл1дження сощально1 вiдповiдальностi вiйсько-вослужбовцiв, можна стверджувати, що сощальна eidnoeidanbmcmb eiücbKO-вослужбовщв — це ставлення до виконання громадянського i вiйськового
обов 'язюв, що зумовлена мкцем та роллю вiйськовослужбовцiв у життi сустльства, функцюнальним призначенням Збройних сил i реал1зуеться в об-ранш способiв diï та поведтки.
Сощально-фшософський анатз проблеми вимагае з'ясування структури соцiалъноï вщповщальносп вшськовослужбовщв. У дослщженнях соцiальноï вщповщальносп накопичено певний досвщ розв'язання проблеми, однак на-явтсть рiзноманiтних пщход!в до визначення сутност соцiальноï вщпов!-дальностi i засад класифжацп зумовлюе розб1жност! у тлумаченн структури соцiальноï вiдповiдальностi.
Ототожнення понять «сощальна вщповщальтсть» та «сощальна вщповщальтсть сощального суб'екта», включення до останньоï соцiальноrо ощ-нювання i системи сощальних санкцш за наслщки д!яльносп або безд!яль-ност зумовило видшення основних вид!в вщповщальносп.
Н. Соколова називае так! види соцiальноï вщповщальностг моральну, правову, полгтичну та професшну [28, с. 19]. А. Плахотний до зазначених вид!в вщповщальносп додае ще й економ!чну вщповщальтсть [26, с. 67-81]. О. Тгтаренко вид!ляе форми вираження соцiальноï вщповщальносп: моральну, юридичну, професшну, економ!чну, еколопчну та полгтичну [33, с. 68-69].
Намагання включати до структури соцiалъноï вщповщальносп сощальт санкцiï вщображено й в шших дослщженнях. Так, О. Пазша серед основних вид!в соцiальноï вщповщальносп видшяе: моральну вщповщальтсть, пол!-тичну вщповщальтсть, юридичну вщповщальтсть та im [21, с. 141]. О. Петров залежно вщ належносп до форм суспiльноï свщомосп видшяе: полгтичну, правову, моральну, естетичну, релтйну або атеïстичну, наукову i фшософську вщповщальтсть [24, с. 133-135]. Р. Маккюн розглядае вщпо-вщальтсть !з погляду суб'екпв дослщження i видшяе юридичну вщповщальтсть, сощальну вщповщальтсть учених, професшну вщповщальтсть, тео-лопчну вщповщальтсть [39, с. 5].
Вщображенням певного ототожнення соцiальноï вщповщальносп i сощальних санкцш е видшення у структур! соцiалъноï вщповщальносп ретроспективное (вщповщальтсть за здшснет дiï або безд!яльтсть) i перспективное (вщповщальтсть за наслщки майбутньоï д!яльносп) вщповщальносп (О. Петров, О. Пазша). Р. Косолапов, В. Марков уводять додатково й негативну вщповщальтсть. У кшцевому результат! ретроспективна вщповщальтсть виявляеться юридичною вщповщальтстю, сощальною санкщею за порушен-ня встановлених у сустльстга норм i правил.
Певного поширення набуло видшення у структур! соцiальноï вщповщальносп внутршньоУ i зовншньоУ вiдповiдальностi. Однак за схожтстю назв м!ж ними юнуе суттева вщмштсть як за змютом, так i за формою.
Р. Маккюн наголошуе на юнувант двох р!втв вщповщальносп: !ндив!-дуального i над!ндивщуального. 1ндивщуальний р!вень подано двома типами вщповщальносп: зовшшньою вщповщальтстю (вщповщальтсть шдивща
як полггика або офщшно! особи), яка мае двi складовi - правову i професiйну вiдповiдальнiсть, i внутрiшньою вiдповiдальнiсть (характеризуе iндивiда як «приватну особу» поза 11 публ!чно! ролi) [39, с. 5].
О. Пазша, виходячи iз джерел вияву вiдповiдальностi, подшяе соцiальну вщповщальшсть щдивща на двi форми: внутршню i зовшшню вщповщальшсть. Внутршня форма вщповщальносп - соцiально-психологiчна властивiсть особистосп, що дозволяе шдивщу обирати способи реал!заци сво!х щлей, як! не суперечать штересам соцiуму. Зовнiшня форма вщповщальносп - це певш норми i правила поведiнки, що вироблеш суспiльством i примушують iндивiда обирати лише так! способи реал!заци сво!х цiлей, що не принижують штеремв як конкретного iндивiда, так i соцуму в целому [21, с. 106].
У дослщженнях науковцiв вщображено прагнення видолити певнi рiвнi сощально! вiдповiдальностi. Так, В. Сперанський видоляе п'ять р!вшв розвитку вщповщальносп. Перший рiвень - це нижчий рiвень життево! позици особистосп: людина до е за встановленими правилами, не порушуе соцiальнi норми, побоюючись покарання. Соцiальна вiдповiдальнiсть на цьому нижчому р!вш життево! позици чггко виявляеться як вiдповiдальнiсть-санкцiя, а мотив пове-дшки - прагнення уникнути вiдповiдальностi. Другий рiвень вщповщальносп пов'язуеться з внутршньою готовшстю виконувати на основ! прихильносп неприемнi зовншт вимоги або вщмовитися вщ бажаного, але забороненого, i наявнiсть цього мотиву вш ототожнюе з формуванням почуття вщповщальносп. Третiй рiвень - це переростання почуття вщповщальносп у сощальну вщповщальшсть. Четвертий р!вень характеризуеться високою актившстю в сусшльному житт! П'ятий вищий р!вень, тобто громадянська позищя. В. Сперанський називае таку людину особиспстю майбутнього [30, с. 78-86].
С. Богданов видшяе три стадп формування вщповщальносп: 1) як сощальну можливють ди; 2) формування вщповщальносп як якосп особистосп; 3) розвиток вщповщальносп на власнш, адекватнш основ! [1, с. 55].
О. Петров у розвитку сощально! вщповщальносп називае три р!вш. Перший р!вень - це переважно вщповщальтсть-санкщя, що мае ретроспективний характер. На другому (середньому) р!вш усвщомлення вщповщальшсть мае переважно перспективний характер. Трепм, вищим р!внем сощально! вщповщальносп особистосп е !! вщповщальшсть перед самою собою як громадя-нином у повному сенс! цього слова, коли дшсно ця якють розвиваеться на власнш основ!. До вищо! стад!! О. Петров вщносить не т!льки самовщпов!-дальшсть, а й вщповщальшсть за колектив, сусшльство, людство в ц!лому [24, с. 34-36]. Майже аналог!чну позищю щодо градац!! р!вн!в соц!ально! вщповщальносп займае Л. Морозко [16, с. 16].
В. Подшивалов у структур! сощально! вщповщальносп видшяе два р!вш -внутршнш ! зовн!шн!й, як! визначаються структурою ! характером сощальних вщносин, що реально склалися у сустльств! у той чи шший пром1жок часу соц!ально! вщповщальносп [27].
У структурi сощально! вщповщальносп дослщники також видшяють суб 'eктiв, об 'екти та тстанип вiдповiдальностi.
Аналiз пiдходiв до класифжацп сощально! вщповщальносп сощального суб'екта дае змогу зробити висновок про те, що сощальна вщповщальтсть вшськовослужбовщв мае класифжуватися за декшькома засадами. До основних пщстав класифжащ! соцiально! вiдповiдальностi вшськовослужбовщв належать: рiвень сформованостi соцiально! вщповщальносп вшськовослужбовщв; суб'екти сощально! вщповщальносп вшськовослужбовщв; об'екти (сфери вияву) сощально! вщповщальносп вшськовослужбовщв; шстанщ! сощально! вщповщальносп вшськовослужбовщв.
1. За рiвнями сформованостi у структурi сощально! вщповщальносп вшськовослужбовщв дощльно видiляти: вщповщальтсть як необхщтсть, вщповщальтсть як норму i вщповщальтсть як потребу.
2. За суб'ектами сощальноё вiдповiдальностi вшськовослужбовщв: особисту вщповщальтсть вшськовослужбовця, вщповщальтсть рiзних категорш вшськовослужбовщв, вщповщальтсть вшськових колективiв, вщповщальтсть вшськовослужбовщв як сощально-професшно! групи суспiльства.
3. За тстанщями сощальноё вiдповiдальностi вшськовослужбовщв: вщповщальтсть перед сустльством, вщповщальтсть перед вшськово-профе-сшною спiльнiстю, вiдповiдальнiсть перед колективом, вщповщальтсть перед собою як особиспстю.
4. За об 'ектами (сферами вияву) сощальноё вiдповiдальностi вшськовослужбовщв: вщповщальтсть в економiчнiй сфер^ вщповщальтсть у сощаль-нш сферi, вiдповiдальнiсть у поттичнш сферi, вiдповiдальнiсть у духовнiй сферi i вiдповiдальнiсть у вiйськово-професiйнiй сферг
Як висновок можна констатувати, що сощальна вщповщальтсть вшськовослужбовщв - це ставлення до виконання громадянського i вшськового обов'язюв, що зумовлена мюцем та роллю вiйськовослужбовцiв у житп суспiльства, функцiональним призначенням Збройних сил i реалiзуеться в об-раннi способiв дi! та поведшки. Соцiальна вiдповiдальнiсть вшськовослуж-бовцiв е багатоплановим утворенням, у структурi якого видiляються: рiвнi сформованостi соцiально! вщповщальносп; суб'екти соцiально! вщповщаль-ностi; об'екти (сфери вияву) сощально! вщповщальносп та шстанци сощально! вщповщальносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богданов С. М. Формирование ответственности как социального качества личности / С. М. Богданов // Формирование социальной ответственности молодого человека. - М., 1984. - с. 55.
2. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. - М. : Сов. энцикл., 1974. - Т. 18. - 632 с.
3. Введение в философию ответственности : монографiя / А. И. Ореховский и др. ; под общ. ред. А. И. Ореховского. - Новосибирск : Изд-во СибГУТИ, 2005. - 186 с.
4. Глазунов А. М. Социальная ответственность российских военнослужащих в условиях социальной трансформации : социоструктурный аспект : автореф. дис. ... канд. соцюлог. наук : 22. 00. 04 / А. М. Глазунов. - Ростов н/Д., 2009. - 27 с.
5. Грядунова Л. И. Социальная ответственность в условиях развитого социализма / Л. И. Грядунова. - К., 1979. - 134 с.
6. Дмитриева С. И. Социальная ответственность как фактор общественного прогресса / С. И. Дмитриева. - К., 1989. - 221 с.
7. Дмитриева С. И. Социальная ответственность подрастающего поколения как фактор общественного прогресса / С. И. Дмитриева. - К. ; Одесса : Высш. шк., 1988. - 132 с.
8. Карпухин С. В. Социальная ответственность как философская проблема : дис. ... д-ра филос. наук : 09. 00. 11 / С. В. Карпухин. - СПб., 2001. - 342 с.
9. Карпухин С. В. Социальная ответственность личности как философская проблема / С. В. Карпухин. - СПб. : Ступени, 1999. - 168 с.
10. Карпухин С. В. Социальная ответственность как фактор профессиональной деятельности личности офщера : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / С. В. Карпухин. - СПб., 1995. - 24 с.
11. Киреев Е. В. Социальная ответственность российского военнослужащего: сущность, структура, проблемы формирования : социально-философский анализ : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / Е. В. Киреев. - М., 2002. - 184 с.
12. Козловский В. В. В поисках социальной гармонии: социальная справедливость и социальная ответственность / В. В. Козловский. - Свердловск, 1990. - 205 с.
13. Козловский В. В. Социальная справедливость и социальная ответственность /
B. В. Козловский. - М. : Знание, 1988. - 62 с.
14. Левацкий С. А. Свобода и ответственность: основы органического мировоззрения /
C. А. Левацкий. - М. : Посев, 2003. - 462 с.
15. Минкина Н. А. Социальная ответственность и объективность отношений ответственной зависимости : автореф. дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.01 / Н. А. Мш-кина. - М., 1991. - 32 с.
16. Морозко Л. Г. Ответственность как критерий зрелости духовного мира личности социалистического общества : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 / Л. Г. Морозко. - Х., 1987.
17. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. - Л. : Наука, 1983. -240 с.
18. Осокша Ю. С. В!дпов!дальшсть сощального суб'екта: фшософський анал!з : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.03 / Ю. С. Осокша. - К., 2007. - 19 с.
19. Ответственность // Википедия [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ИйрУ/ги. ■ткгре&а. ет^/тк/. - Загол. з екрану.
20. Ответственность // Философский словарь / под ред. Ю. Э. Розенталя и П. Ф. Юши-на. - М. : Политиздат, 1975. - с. 209.
21. Пазина О. Е. Социальная ответственность личности в современном обществе : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / О. Е. Пазина. - Н. Новгород, 2007. - 165 с.
22. Панов А. Т. Социальная ответственность в развитом социалистическом обществе / А. Т. Панов, В. А. Шабалин. - Омск, 1987. - 141 с.
23. Петров А. А. Социальная ответственность будущих офицеров: сущность и пути формирования : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 / А. А. Петров. - Х., 1990. - 17 с.
24. Петров А. А. Социальная ответственность будущих офицеров: сущность и пути формирования : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 / А. А. Петров - Х., 1990. -159 с.
25. Плахотный А. Ф. Проблема социальной ответственности / А. Ф. Плахотный. - Х. : Изд-во при ХГУ изд. объединения «Вища школа», 1981. - 190 с.
26. Плахотный А. Ф. Свобода и ответственность: социологический аспект проблемы /
A. Ф. Плахотный. - Х. : Изд-во ХГУ, 1972. - 158 с.
27. Подшивалов В. Н. Социальная ответственность личности: философско-антропо-логический аспект : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.13 / В. Н. Подшивалов. - Челябинск, 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. ceninauku. ru/info/page_9911. htm/.
28. Соколова Н. П. Соотношение оценочного и нормативного в моральной ответственности : автореф. дис. ... канд. филос. наук / Н. П. Соколова. - Свердловск, 1969. -27 с.
29. Сперанский В. И. Социальная ответственность в системе общественных отношений (социально-политический аспект) : автореф. дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.02 /
B. И. Сперанский. - М., - 39 с.
30. Сперанский В. И. Социальная ответственность личности: сущность и особенности формирования / В. И. Сперанский. - М. : Изд-во МГУ, 1987. - 196 с.
31. Табунов Н. Д. К вопросу о социальной ответственности человека / Н. Д. Табунов. -М. : Политиздат, 1968. - 103 с.
32. Теплюк В. М. Социальная ответственность журналиста / В. М. Теплюк. - М. : Мысль, 1984. - 208 с.
33. Тггаренко О. Г. Вщповщальшсть в управлшш (сощально-фшософський аналiз) : дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.03 / О. Г. Тггаренко. - Х., 2006. - 200 с.
34. Ушаков Д. Н. Толковый словарь / Д. Н. Ушаков [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. dict. t-mm. ru/all/otvetctvennoct0. html/.
35. Философский энциклопедический словарь. - М. : Сов. энцикл., 1983. - 840 с.
36. Чернавин Ю. А. Социальная ответственность воинского коллектива (философско-социологический анализ) : автореф. дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 / Ю. А. Чернавин. - М., 1988. - 20 с.
37. Энциклопедический словарь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. dict. tmm. ru/enc_sl/o/otv. html/.
38. Яковлев В. С. Ответственность как фактор регуляции поведения личности / В. С. Яковлев. - М., 1978. - 251 с.
39. Mckeon R. The Development and Significance of the Concept of Responsibility / R. Mckeon // Revue Internationale de Philosophie. - 1957. - № 39. - Р. 3-32.
СУЩНОСТЬ И СОДЕРЖАНИЕ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ УКРАИНЫ
Ребрий И. Н.
Рассмотрены сущность и содержание социальной ответственности военнослужащих. Доказано, что социальная ответственность военнослужащих — важное социальное качество, проявляющееся в отношении к выполнению гражданского и воин-
ского долга. Обосновано, что в содержание социальной ответственности социального субъекта не могут быть включены социальная оценка и социальные санкции, применяемые к социальному субъекту. Определено содержание социальной ответственности военнослужащих.
Ключевые слова: социальная ответственность, социальная ответственность военнослужащих, уровни социальной ответственности, сферы социальной ответственности военнослужащих, инстанции социальной ответственности военнослужащих.
ESSENCE AND CONTENT OF SOCIAL RESPONSIBILITY OF UKRAINIAN ARMED FORCES SERVICEMEN
Rebrii I. M.
The article deals with the essence and content of .servicemen's social responsibility. It is proved that servicemen's social responsibility is an important social quality that is exposed in their attitude towards fulfilling social and military duties. It is substantiated that public approval and social sanctions against a social subject cannot be referred to the content of his /her social responsibility. The content of servicemen's social responsibility is determined.
Keywords: social responsibility, servicemen's social responsibility, levels of servicemen's social responsibility, areas of servicemen's social responsibility, stages of servicemen's social responsibility.
