CC BY
39
36. Yarochkin, V.I. Bezopasnost informatsionnykh sistem [Security of information systems]. Moscow: Os-89,1996.
37.Yarochkin, V.I. Predprinimatel i bezopasnost [Entrepreneur and safety]. Moscow: Os-89,1994.
38. Yarochkin, V.I. Sistema bezopasnosti firmy [The security system of the company]. Moscow: Os-89,1997.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Лубенець 1.О., ст. викладач
3anopi3bK^ нацюнальний ушверситет
69600, Украша, м. Запорiжжя, вул. Жуковського, 66,
e-mail: lubenec@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ Лубенец И.А., старший преподаватель Запорожский национальный университет 69600, Украина, г. Запорожье, ул. Жуковского, 66 e-mail: lubenec@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Lubenets I.O., senior lecturer
Zaporizhya National University
69600, Ukraine, Zaporizhya, Zhukovsky str., 66
e-mail: lubenec@ukr.net
УДК 330.341 : 504.06
СУТН1СТЬ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ В СИСТЕМНО-УПРАВЛ1НСЬКОМУ КОНТЕКСТ
Яциковський Б.1.
Предметом роботи е аналiз основних категорй i понять, як формують теоретичну основу вивчення еколого-економ'чного розвитку.
Метою роботи е теоретико-методолог'чне обфунтування понятiйно-термiнологiчноУ основи дослдження еколого-економ'чного розвитку з акцентом на системний та управлнський пдходи до шого розгляду.
Методологiя проведення роботи. Робота виконана на основ/ анал'зу наукових джерел, теоретико-методологчного обгрунтування принципiв взаемод'УУ людини / природи, причому з зростаючим акцентом на вплив техногенного суспльства.
Результати роботи. Систематизовано основы категор'УУ i поняття, як формують теоретичну основу вивчення еколого-економ'чного розвитку та розподлено Ух в'дпо&дн групи: д'алектичну, системну та нституцшну. Подано авторське визначення еколого-економ'чного розвитку та зазначено, що еколого-економ'чний розвиток сл'д розглядати як певну фiлософiю поступу територУ (держави, краУни, регону, окремого поселення) з орiентацiею на балансування еколог'чних та економ'чних процесв, у результатi чого спостергаються прогресивнi тенденцИ щодо рiвня добробуту суспльства, де вагомим критерiем виступае яюсть довклля. Виходячи з практичноУ необх'дност'! розроблення методичних пдходв досл'дження еколого-економ'чного розвитку, розкрито сутнсть i складов/ еколого-економ'чного анал'зу.. Обфунтовано значимсть системно-управлнського пдходу в досл'дженн'! еколого-економ'чного розвитку та розглянуто науковий дискурс поняття еколого-економ'чноУ системи, УУ гомолог'мн'ють з еколого-економ'чним управлiнням. Видлено основн ознаки еколого-економ'чноУ системи, серед яких просторова обмеженсть, емерджентнсть, зм нн сть, ц л сн сть в дносна в дособлен сть, зд йснення матер альних, ф нансових та енергетичних потокв. Зазначено, що еколого-економ'чне управлння мае бути орiентованим на забезпечення ефективнот еколого-економ'чних систем, яка спричиняеться ознакою емерджентост'!. Вказано на р'зноцльову охопленсть еколого-економ'чним управлнням системного впливу, що в'дображае сукупнсть рiзних заход'в: в'д нвелювання негативних насл'дк'т узгодження екологчних й економ'чних процесв до формування екологiчноУ культури населення як важливоУ передумови з достатнм превентивним ефектом. Обфунтовано актуальнсть галузевого пдходу досл'дження еколого-економ'чних систем та управлння ними, адже для рiзних вид 'т економчноУ д'яльност'! характернi специф/'чн/' залежност/ в'д природного середовища та характер використання його ресурсов i умов. Звернено увагу на необх'дшсть збереження первинноУ важливост/ еколог'чних процесв як основи забезпечення економ чного розвитку.
Висновки. Без наявност/ природних ресурсв та безпечного природного середовища, забезпечення позитивноУ динамки господарського поступу буде неможливим, навть за умов впровадження нових
© Яциковський Б.1., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 30/1
131
технологiй. Тому для кожного суспльства питання вироблення моделi eK0H0MÍ4H0a0 розвитку, базовано)' на екологчних '¡нновацях, залишаеться стратег'1чним проритетом.
Ключов'1 слова: еколого-економ'чний розвиток, еколого-економ'чна система, еколого-економ'чне управлння, екологiчнi процеси, економiчнi процеси.
СУЩНОСТЬ ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ В СИСТЕМНО-УПРАВЛЕНЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ
Яциковский Б.И.
Предметом работы является анализ основных категорий и понятий, которые формируют теоретическую основу изучения эколого-экономического развития.
Целью работы является теоретико-методологическое обоснование понятийно-терминологической основы исследования эколого-экономического развития с акцентом на системный и управленческий подходы к его рассмотрению.
Методология проведения работы. Работа выполнена на основе анализа научных источников, теоретико-методологического обоснования принципов взаимодействия человека и природы, причем с растущим акцентом на влияние техногенного общества.
Результаты работы. Систематизированы основные категории и понятия, которые формируют теоретическую основу изучения эколого-экономического развития и выделены соответствующие группы: диалектическая, системная и институциональная. Представлено авторское определение эколого-экономического развития и указано, что эколого-экономическое развитие следует рассматривать как некую философию развития территории (страны, страны, региона, отдельного поселения) с ориентацией на балансирование экологических и экономических процессов, в результате чего наблюдаются прогрессивные тенденции уровня благосостояния общества, где весомым критерием выступает качество окружающей среды. Исходя из практической необходимости разработки методических подходов исследования эколого-экономического развития, раскрыты сущность и составляющие эколого-экономического анализа .. Обоснована значимость системно-управленческого подхода в исследовании эколого-экономического развития и рассмотрены научный дискурс понятие эколого-экономической системы, ее гомологичность с эколого-экономическим управлением. Выделены основные признаки эколого-экономической системы, среди которых пространственная ограниченность, эмерджентность, изменчивость, целостность и относительная обособленность, осуществления материальных, финансовых и энергетических потоков. Отмечено, что эколого-экономическое управление должно быть ориентированным на обеспечение эффективности эколого-экономических систем, которая вызывается признаком емерджентости. Указано на разноцелевую влиятельность, системное воздействие эколого-экономического управления,на отражение им совокупности различных мероприятий: от нивелирования негативных последствий согласования экологических и экономических процессов к формированию экологической культуры населения как важной предпосылки с достаточным превентивным эффектом. Обоснована актуальность отраслевого подхода исследования эколого-экономических систем и управления ими, ведь для разных видов экономической деятельности характерны специфические зависимости от природной среды и характер использования его ресурсов и условий. Обращено внимание на необходимость сохранения первичной важности экологических процессов как основы обеспечения экономического развития.
Выводы. Без наличия природных ресурсов и безопасности среды, обеспечение положительной динамики хозяйственного развития будет невозможным, даже в условиях внедрения новых технологий. Поэтому для каждого общества вопросы выработки модели экономического развития, основанной на экологических инновациях, остается стратегическим приоритетом.
Ключевые слова: эколого-экономическое развитие, эколого-экономическая система, эколого-экономическое управление, экологические процессы, экономические процессы.
CONTENT OF ECO-ECONOMIC DEVELOPMENT IN SYSTEM AND MANAGEMENT CONTEXT
Yatsykovskyy B.
The main subject of work is an analysis of main categories and terms that form the theoretic basis of eco-economic development study.
The purpose of the work is a theoretic and methodologic ground of conceptual and terminological basis of eco-economic development study with the focus on system and management approaches.
The methodology of work. The work was made on the basis of analysis of scientific sources, theoretic and methodologic ground of principles of relations of human and nature along with the increasing focus on the influence of technogenic society.
The results of work. The work systematizes basic categories and concepts that form the theoretical basis for the eco-economic development study and breaks them down on the corresponding groups: dialectical, system and institutional. It also provides the author's definition of eco-economic development and notes that the eco-economic development should be studied as a philosophy of territory progress (state, country, region, individual settlements)
with the focus on compensation of ecologic and economic processes, resulting in the progressive trends observed in the level of welfare of society where a significant criterion is the quality of environment. On the basis of practical need of developing methodological approaches to eco-economic development study, there was discovered the content and elements of eco-economic analysis. The work proves the importance of system-management approach in the study of eco-economic development and considers the scientific discourse of the concept of eco-economic system, its homogenity with eco-economic management. It indicates the main features of eco-economic systems, including space limitations, emergence, variability, integrity and relative isolation, implementation of material, financial and energy flows. It was indicated that eco-economic management should be focused on ensuring the effectiveness of eco-economic systems, which is caused by the feature of emergence. The work points various purposes of the scope of eco-economic management of system influence that displays a set of different actions: from the levelling of negative consequences of harmonization of eco-economic processes to the the formation of ecological culture of the population as an important precondition with sufficient preventive effect. There was justified the actuality of sectoral approach to the eco-economic systems study and their management, as different economic activities are characterized by specific characteristic of the environment and the use of its resources and conditions. Let's pay attention to the necessity of preservation of primary importance of ecologic processes as the basis of securing the economic development.
Conclusions. The upward trend of economic advance is impossible, even subject to new technologies, without the presence of natural resources and safe natural environment. Consequently, the problem of design of economic development model on the basis of ecological innovations is a strategic thrust for every society.
Keywords: ecological and economic development, ecological and economic system, ecological and economic management, ecological processes, economic processes.
Постановка проблеми. 1^ждисциплЫарний еколого-економiчний дискурс постмно розвиваеться в ходi усвщомлення людством необхщносл балансування даних процеав. Економiчний розвиток з iнституцiонaлiзaцiею в ринкових умовах диктуе сво'1 вимоги, без вщповщносп яким неможливо забезпечувати подальшу його динамку. Водночас еколопчы змЫи з рiзномасштабними проявами змушують сусптьство вкотре замислюватись над наслщками ïx порушення з неможливютю повернення до первюного стану.
Для в^чизняних реалш питання взаемоди' економiчниx та еколопчних процеав теж е дуже актуальним, тим бтьше деформований економiчний розвиток нашоТ держави наразi ставить довктля в статус придатку, споаб пщтримки динамки хоча б на якомусь рiвнi. Цитуючи знаних фаxiвцiв у царин еколопчного вчення, сучасну еколопчну ситуацш в УкраМ можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого перюду внаслщок ^норування закошв розвитку i вщтворення природноресурсноТ системи держави [1, с. 74]. За таких умов в^чизняна наука зобов'язана формувати новий погляд на балансування економiчниx та еколопчних процеав з дiaлектичною вимiрнiстю i щоб при цьому забезпечувались базовi вигоди для сусптьства. Отож, теоретико-методолопчне обфунтування сутност еколого-економiчного розвитку, який розкривае дану проблематику, е актуальним напрямом сучасних дослщжень.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. В^чизняна наука, опираючись на напрацювання зaрубiжниx вчених, рясше кaтегорiями i поняттями, як по^зному розкривають характер взаемоди та взаемозалежност економiчниx й еколопчних процеав. До фундaторiв наукових нaпрямiв сталого розвитку економки, економiки природокористування, зеленоТ економiки варто вщнести таких нaуковцiв, як Б. Буркинський, I. Вахович, I. Власенко, М. Гнатишин, Л. Гришв, Д. Зеркалов, В. Крав^в, I. Синякевич [7], В. Степаненко, Т. Туниця, М. Хвесик [1], G. Хлобистов та ш. Популярним залишаеться системний пщхщ до вивчення еколого-економiчного розвитку, представлений в украшськш нaуцi такими iменaми, як М. Буряк [11], Т. Глубщька, I. Дегтярьова [12], О. Кузьменко [13], I. Любезна [11], Р. Розум [11] та ш. З огляду на попршення еколопчноТ ситуацп з одночасними економiчними стaгнaцiйними процесами, дуже актуальними залишаються напрацювання упрaвлiнського характеру, якi належать авторству таких науков^в, як В. Бередixтiнa, В. Загорський, О. Заржицький [14], Н. Малиш, С. Линник, Т. Перга, В. Шевчук та ш.
За наявност значноТ ктькост публiкaцiй недостатньо уваги придiляеться науковим обфунтуванням прiоритетiв забезпечення еколого-економiчного розвитку з погляду балансування еколопчних й економiчниx процеав, у результат чого пщтримуеться позитивна динaмiкa розвитку кражи та ïï регiонiв. Така динамка проявляеться в оптимальному використанн природного чинника в економiчниx (виробничих) процесах з одночасною мотивaцiею ощaдностi, шноватизаци' виробництва, пошуку альтернатив природним ресурсам. Це дуже складне питання, яке охоплюе рiзнi напрями економiки й екологи, вiдтaк вимагае комплексного пщходу. Теоретичною основою цьому мае бути добре розроблена i систематизована понятшно-термшолопчна база. Тому дане дослщження орiентовaне на системaтизaцiю рiзниx категорш i понять, якi входять у коло дослщжень еколого-економiчного розвитку. При цьому основна увага буде придтена деф^^ям системного та упрaвлiнського характеру.
Постановка завдання. Метою статл е теоретико-методолопчне обфунтування понятiйно-термiнологiчноï основи дослщження еколого-економiчного розвитку з акцентом на системний та управлшський пщходи до його розгляду.
Цiлями статл поставлеш: комплексне представлення основних категорш i понять, яю формують теоретичну основу вивчення еколого-економiчного розвитку; огляд дефшщш нaйбiльш актуальних для в^чизняних умов кaтегорiй i понять у контексп вивчення еколого-економiчного розвитку, яю потребують
бiльшоï уваги науковцiв, належного теоретико-методолопчного супроводу та практичних оцшок; обфунтування значимостi системно-управлiнського пiдходу в дослщженш еколого-економiчного розвитку.
Виклад основного матер;алу дослiдження. Потреба вдосконалення понятшно-термшолопчноТ основи дослiдження еколого-економiчного розвитку обумовлюеться виникненням нових галузей знань, як претендують на загальнi, унiверсальнi основи св^орозумшня; серед цих галузей - енюлопя (Г. Швебс), екогомологiя (С. Злупко), пперекономка чи новiтня теоретична економка (Б. Прикiн), економiчна психолопя (С. Долгов); в усiх названих галузях знань простежуються подiбнi риси ново!' парадигми - гармошя мiж людиною та довкiллям (природним, техногенним i со^альним), визнання в структурi об'ектiв, процесiв, явищ наявностi щтьноТ та тонкоТ матерiï як таких, що взаемопроникають i взаемодоповнюють одна одну [2, с. 18].
Отож, в основi ново!' науковоТ парадигми лежить теоретико-методолопчне обгрунтування принципiв взаемоди людини i природи, причому зi зростаючим акцентом на вплив техногенного сусптьства. В умовах стрiмкого його розвитку формуються пiдвалини для становлення техногенно'У цивлзаци, серед ознак якоТ, поряд зi свободою iндивiдуальноï дiяльностi, визначальноТ вiдносноï незалежностi по вщношенню до соцiальних груп, вирiзняеться також прагнення перетворення природи в своТх штересах [3, с. 23]. Якими мають бути ц iнтереси - основоположне завдання для науков^в i фахiвцiв еколого-економiчного напрямку.
Формування понятшно-термшолопчноТ основи дослiдження еколого-економiчного розвитку допускае включення величезноТ кiлькостi рiзних категорш i понять, якi рiзняться мiж собою за змiстом та сферами використання. У таблиц наведемо деяк з них, якi е основоположними та вщ яких формуються iншi дефiнiцiï дослiдження еколого-економiчного розвитку.
Таблиця. Понятшно-термшолопчна основа дослiдження еколого-економiчного розвитку
№ з/п Домшуючий пщхщ Перелiк основних категорiй i понять
1 Дiалектичний Природокористування, еколопчна ситуацiя, екологiчна стiйкiсть Екологiзацiя виробництва, еколопза^я освiти, екологiзацiя суспiльного розвитку Нерентабельне зростання, сталий розвиток, еколого-економiчний розвиток Техногенне сусптьство, техногенна цив^за^я, ноосфера
2 Системний Природне i антропогенне навантаження, техноеколопя, екологiчна мiсткiсть, енергомiсткiсть, якють довктля Еколого-економiчне балансування, економiчний мехашзм природокористування Екологiчна мережа, екосистема, еколого-економiчна система, соцiо-еколого-економiчна система Екопоселення, стале мюто
3 lнституцiйний Управл1нськг. екологiчна полiтика, полiтика сталого розвитку, екоменеджмент, еколого-економiчне управлшня, еколого-економiчнi iнструменти, екологiчне оподаткування, еколопчна сана^я, еколого-економiчний аналiз, природоохоронне законодавство, еколопчш права, екологiчна iнформацiя Економ1чнг. ресурсомюткють, енергетично-сировинна спецiалiзацiя, економiка природокористування, економка сталого розвитку, зелена економка, екологiчна економiка, бiоекономiка, екологiчне пщприемництво, еколого-економiчнi вiдносини, ринок природних ресурав, екологiчний ринок, природоохоронна дiяльнiсть, еколопчы iнновацiï й технологiï Результуюч'г. еколого-економiчна ефективнiсть, екологiчний ризик, екологiчна безпека, еколопчна криза, еколопчна катастрофа 1нституцюнал1зованг. еколого-економiчний потен^ал, екологiчна свiдомiсть, еколопчна культура, екотероризм, еколопчна культура i вщповщальнють
* Розроблено автором
Для цшюного бачення Тх розподiлено на три групи. Дiалектична група акцентуе на змшносп, розвитку або ж важливост в спричиненнi таких процесiв. Системна група вказуе на детермЫованють системоформування з виникненням рiзних взаемозв'язкiв i взаемозалежностей. Певнi поняття i категорп, вiднесенi сюди, можуть, на перший погляд, видаватись «несистемними» за змютом, однак Тх розгляд у даному фокус е важливим у ходi комплексного розумiння передумов i детермЫацм соцiально-економiчного розвитку як поступального i довготривалого процесу. 1нституцмна група е найбтьш складною та охоплюе дуже велику ктькють категорiй i понять, через що ïï розподiлено на чотири умовн пiдгрупи - управлЫську, економiчну, результуючу та iнституцiоналiзовану. Остання пщкреслюе трансформацiю iнституцiйноï сутностi явища чи процесу в шституцюнальну - з ознаками вкорЫення у свщомосп суспiльства при належному правовому супроводк
Центровим поняттям предмету дослiдження безумовно е еколого-економ'чний розвиток, який нами вщнесено у дiалектичну групу. Його пропонуеться розглядати як певну фтософш поступу територи (держави, кражи, регюну, окремого поселення) з орiентацiею на балансування еколопчних та економiчних процеав, у результатi чого спостерiгаються прогресивн тенденцiï щодо рiвня добробуту сусптьства, де вагомим критерiем виступае якють довкiлля. Змiстовне вiдображення сутностi еколого-економiчного розвитку представлене на рис. 1.
Спiвставлення екологiчних та економiчних процесiв потребуе конкретизацп iндикаторiв й утвердження вiдповiдних методик, що залишаеться актуальним напрямом наукових дослiджень. З огляду на це особливо цшними нин е розробки практично придатних методик еколого-економ'чного аналiзу. За практичною сутнютю вони охоплюють такi складов^ як екологiчна експертиза, екологiчна дiагностика, екологiчний ситуацiйний аналiз, екологiчний маркетинговий аналiз, екологiчний аудит та еколопчнш контролiнг [6, с. 116]. Актуальними е методичн розробки та Тх практичнi апробацп з розрахунку екологiчноi' мсткост/ (емкостi) територiй, що вiдображае сукупний обсяг споживання природних ресурав, який природна система здатна витримати без деградаци та яка залежить вiд загальноТ чисельностi населення, ктькосл технологiй i способу життя [1, с. 75].
Оптимальне використання природного чинника в
економiчних (виробничих) процесах
Покращення добробуту населення
Якють довктля
Мотивацiя ощадностi,
шноватизацп виробництва, пошуку
альтернатив природним ресурсам
Рисунок 1. Сутшсть еколого-економiчного розвитку*
* Розроблено автором
У ходi теоретико-методичних удосконалень вивчення еколого-економiчного розвитку, вченими пропонуються рiзнi розрахунковi моделi. Серед них - А. Комна, в якiй обфунтовуеться обмеженiсть темпiв економiчного розвитку на рiвнi 0,5% та Тх залежнють вiд темпiв вiдтворення природних ресурав i якостi довкiлля [4; 5, с. 38]:
ТЕР=(ТВПР+ТВЯС)-АПП (1),
де ТЕР - темпи економiчного росту; ТВПР - темпи вщтворення природних ресурав; ТВЯС - темпи вщтворення якост середовища; АПП - асимтяцшний потенцiал природи, величина якого завжди менша 1 (у природних, непорушених умовах АПП=1).
1нша популярна модель економiчного росту - Р. Солоу, яка вщображае пряму залежнiсть мiж зростанням сукупноТ ефективностi використання виробничих факторiв та обсягами виробництва при незмшносп величини витрат факторiв [5, с. 39]:
У=АР-(КК\_, Ы) (2),
де 7 - величина зростання фактора при штенсивному виробництв^ К - каттал, \ - праця, N - земля (природы ресурси); А - сукупна продуктивнють факторiв; Р - кiлькiсна залежнiсть.
Наведет двi моделi пiдтверджують рiзноманiтнiсть щей з оптимiзацiТ використання природних ресурав та умов у економiчних цтях.
Серед iнших актуальних категорiй i понять дiалектичноТ групи - екологзаця суспльного розвитку. Погоджуемось з I. Синякевич, що ТТ слiд розглядати як процес трансформаци споживацькоТ природоруйнуючоТ ментальностi земноТ спiльноти в природоощадну, а економiчних iнструментiв - в шструменти екологiчноТ полiтики; при цьому важливо розумiти, що екологiзацiя сусптьного розвитку - це не комплекс природоощадних заходiв, спрямованих на оздоровлення довктля, а процес створення таких шструменлв полiтики (насамперед, економiчноТ), яю не дозволятимуть екологiчнiй сферi деградувати i стимулюватимуть оздоровлення навколишнього природного середовища [7, с. 17].
Без поступального процесу еколопзаци (економки, осв^и, суспiльного розвитку) неможливо забезпечити еколого-економiчного розвитку як базису поступу краТни на еколого-iнновацiйнiй основi. Екологiзацiя е важливою передумовою протидiТ екологiчним кризам, що вщображають стан взаемовiдносин мiж суспiльством i природою з невщповщнютю розвитку продуктивних сил i виробничих вщносин екологiчним можливостям бiосфери, а також зi значними структурними змшами у навколишньому природному середовищi [1, с. 75].
Розумiючи комплекснiсть i багатограннють предмету вивчення еколого-економiчного розвитку, особливу увагу зосередимо на системному зр'з дослщження. Системний пщхщ дозволяе цтюно розумiти усталенi взаемозалежностi i взаемовщносини, що науково обфунтовуе конкретнi важелi впливу з метою приведення системи до стану рiвноваги. У нашому контекстi це можна замiнити поняттям територ1ального оптимуму, який вщображае сукупнють найсприятливiших природних i соцiально-економiчних умов у певному регюш, яка (сукупнють) за належноТ органiзацiï дозволила б найбтьш ефективно використовувати ресурси та шфраструктуру з метою досягнення найкращих соцiально-економiчних результатiв [8, с. 63].
Серед системних понять центровими е таю, як еколопчна мережа, екосистема, еколого-економiчна система, соцiо-еколого-економiчна система (див. табл. 1). За своею сутнютю вони е iерархiчними, тобто попередня одиниця у сукупност формуе наступну. Розглянемо основы пщходи до визначення сутност еколого-економ'чно)' системи, адже в динамiцi вона вщображае процеси еколого-економiчного розвитку. З огляду рiзних л^ературних джерел можна узагальнити наступний розгляд таких систем.
- просторово-функцюнальний аспект - еколого-економiчна система як обмежене певною терт^ею взаемозалежне функцiонування еколотноУ й економiчноï систем, що утворюють цiлiсну систему з емерджентними властивостями, елементи якоУ зв'язанi матерiально-фiнансово-енергетичними потоками [9, с. 84];
- ресурсний аспект - еколого-економiчна система як утворення, що забезпечуе використання природних ресурав, пращ капралу в економiчних процесах [10, с. 46];
- дiяльнiсний аспект - еколого-економiчна система як екологоконструктивна дiяльнiсть суб'ектiв господарювання, що забезпечуе спрямованють i рiвень соцiально-економiчного розвитку суспiльства та сприяе якост внутрiшнiх еволюцiйних перетворень у процес безперервних змiн в еколого-економiчнiй рiвновазi [11, с. 34];
- вщтворювальний аспект - еколого-економiчна система як сукупнють компонент природного середовища й антропогенних факторiв, що забезпечуе вщтворення природних факторiв та умов життедiяльностi людини, виробництво продукцiï й утилiзацiю вiдходiв [12];
- структурно-динамiчний аспект - еколого-економiчна система як змшнють ресурсноï' цiнностi з екстраполя^ею основних показникiв економiчного зростання й структурних еколопчних зрушень [13, с. 220].
На наше переконання, дуже актуальним залишаеться розгляд еколого-економiчноï системи в управлнському аспект!. Основна перевага системного пщходу - в розумшы цшюносп взаемозв'язкiв, взаемозалежностей та можливостей ними управляти, щоб досягнути цтьового стану; в нашому випадку -територiального оптимуму. Отож, еколого-економiчна система - це просторово виявлена сукупнють взаемозалежностей i взаемодм еколопчних та економiчних процеав, яка в ефективному станi орiентована на досягнення територiального оптимуму. Ефективнiсть еколого-економiчноï системи апрiорi визначае ïï емерджентнсть, тобто результуюче вщображення взаемодiï екологiчноï й економiчноï пiдсистем таким чином, що був би неможливим за умов iзольованого ^х функцiонування. На противагу ефективносп, бiльш поширеною на практицi е деформованють системи, яка супроводжуеться, як правило, суб'ективним використанням природного середовища, що дозволяе задовольняти матерiальнi потреби окремо^ когорти осiб.
Управлiнський аспект вивчення еколого-економiчноï системи передбачае видтення поняття еколого-економ'чного управлння. Гомолопчнють цих понять е дуже високою, що пщтверджуе рис. 2.
Рисунок 2. Гомолопчнють понять еколого-економiчного розвитку та еколого-економiчного управлiння*
* Розроблено автором
Еколого-економiчне управлiння охоплюе сукупнють заходiв, якi диференцiюються вiд ывелювання негативних наслiдкiв узгодження екологiчних й економiчних процесiв до формування еколопчно!' культури населення як важливо!' передумови з достатым превентивним ефектом. Погоджуемось з О. Заржицьким, що пол^ика в екологiчнiй сферi нинi мае орiентуватись на збалансування запитiв людини, можливостей природи та технологiй виробництва шляхом планомiрного формування навколишнього середовища; у зв'язку з цим управлшськ впливи мають орiентуватись на узгодження со^альних, екологiчних, економiчних завдань сусптьства як основи вирiшення проблеми глобально!' еколопчно!' кризи; для УкраУни ж основною цтлю мае бути покращення якост життя за умови оптимального використання та вщтворення природних ресурав [14, с. 9].
Системний пщхщ у вивченн процеав еколого-економiчного розвитку мае низку переваг. Вш дозволяе видтяти галузев еколого-економ'чн'! системи з можливютю виявлення специфiчних проблем використання природного середовища в рiзних видах економiчноï дiяльностi - землi, фунт1в, води, атмосфери, клiматичних умов, люу, рослинного свiту в сiльському й люовому господарствi, деревооброблювальнiй промисловостi; надр, земл^ ландшафтiв у добувнiй промисловосп; атмосфери, води в енергетицi; води, атмосфери в хiмiчнiй промисловостi; рослинного i тваринного свiту, води в харчовш промисловостi; атмосфери, води i землi у транспортнiй сферi i т.д. Для рiзних видiв економiчноï дiяльностi характерний рiзний ступiнь використання природного середовища. Вщтак кожен з них мае свою специфку еколого-економiчного управлiння, що актуалiзуе галузевий зрiз дослiджень.
Висновки з проведеного дослщження. З проведеного дослдження можна прийти до висновку, що еколого-економiчний розвиток, еколого-економiчнi системи та еколого-економiчне управлiння залишаються найбiльш актуальними науковими напрямами у данм галузi знань. У будь-якому раз^ при рiзних пiдходах теоретико-методологiчних, методико-аналiтичних обфунтувань щодо прюртечв забезпечення еколого-економiчного розвитку важливо зберiгати домiнування екологiчних процеав. Це доводить концеп^я економiчного потен^алу, видiляючи природно-ресурсний, природно-клiматичний й еколопчний потенцiал як одну з компонент його формування. Без наявност природних ресурав й еколопчно безпечного природного середовища забезпечення позитивно!' динамки економiчного розвитку буде неможливим, навiть за умов впровадження нових технолопй. Тому для кожного сусптьства питання вироблення моделi економiчного розвитку, базовано!' на еколопчних iнновацiях, залишаеться стратегiчним прюритетом, що буде предметом наших подальших дослiджень.
Список використаних джерел
1. Хвесик М.А. Еколог'чна криза в Укран : соцально-економ'чн'! Ha^idKu та шляхи ïx подолання / М.А. Хвесик, А.В. Степаненко //Економка УкраГни. - 2014. - №1. - С. 74-86.
2. Шевчук А.В. Унверситети третього тисячолття як опорнi центри глобального науково-освтнього простору /А.В. Шевчук, Л. Т. Шевчук// 1нновацйна економка. - 2014. - № 4. - С. 16-21.
3. Онопрieнко В.1. Техногенне суспльство та техногенна цивШзаця : ознаки, еволюця, ризики, стратег!я контролю / В.1. Онопрieнко, М.В. Онопрieнко // Всник Нацонального ав'ацшного унверситету. Сер. : Флософ¡я. Культурологiя. - 2014. - № 2. - С. 22-26.
4. Кокин А.В. Закон сбалансированного природопользования [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.avkokin.ru/documents/176
5. Рощина Ю.В. Еколого-економ'чний розвиток аграрного сектору УкраУни / Ю.В. Рощина // Економка АПК : мiжнародний науково-виробничий журнал. - 2013. - № 5. - С. 37-43.
6. Хвостна 1.М. Концептуальн аспекти еколого-економ'чного аналзу / 1.М. Хвостна, Г. О. Зел нська // Вюник Хмельницького нацонального унверситету. - 2014. - № 5, Т. 2 «Економiчнi науки». - С. 115-119.
7. Синякевич 1.М. Екологзаця суспльного розвитку як iнструмент подолання екологiчниx загроз / 1.М. Синякевич // Регональна економка. - 2011. - № 4. - С. 14-20.
8. Шевченко Г.М. Принципи побудови органiзацiйно-економiчного механзму формування та використання природно-рекреацйного потенцалу територп / Г.М. Шевченко // Всник Сумського державного унверситету. Сер'я Економка. - 2007. - № 1. - С. 60-66.
9. Каленська О. О. Еколого-економiчна система рег'юну : визначення, структура, взаемод'УУ /
0. О. Каленська // Всник СумДУ. - Серя «Економка». - 2010. - № 1. - С.83-84.
10. Кислый В.Н. К вопросу о сущности понятия «эколого-экономический ущерб» / В.Н. Кислый // Всник СумДУ. - Сер'я «Економка». - 2007. - № 1. - Т. 2. - С. 43-50.
11. Розум Р.1. Еколого-економ'чнi системи : основн аспекти / Р.1. Розум, М.В. Буряк, 1.В. Любезна // Науковий огляд // Науковий журнал. - КиГв. 2015. - № 6 (16). - С. 33-49.
12. Дегтярьова 1.Б. Науковi основи пдвищення ефективнот еколого-економ'чних систем з урахуванням синергетичних ефект в : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.00.06 «Економка природокористування та охорони навколишнього середовища» /
1.Б. Дегтярьова. - Суми, 2009. - 21 с.
13. Кузьменко О.К. Еколого-економiчна система : поняття та структура / О.К. Кузьменко // Всник ПолтавськоУ державно)' аграрноï академи. - 2012. - № 2. - С. 217-221.
14. Заржицький О.С. Актуальн проблеми правового забезпечення екологiчноï полiтики УкраУни (теоретичнi аспекти) [Текст] : моногр. / О.С. Заржицький. - Д. : Нацональний гiрничий унверситет, 2012. - 200 с.
References
1. Khvesyk M.A., Stepanenko A.V. Ekolohichna kryza v Ukrayini : sotsial'no-ekonomichni naslidky ta shlyakhy yikh podolannya // Ekonomika Ukrayiny. - 2014. - № 1. - S. 74-86.
2. Shevchuk A.V., Shevchuk L.T. Universytety tret'oho tysyacholittya yak oporni tsentry hlobal'noho naukovo-osvitn'oho prostoru //Innovatsiyna ekonomika. - 2014. - №4. - S. 16-21.
3. Onopriyenko V.I., Onopriyenko M.V. Tekhnohenne suspil'stvo ta tekhnohenna tsyvilizatsiya : oznaky, evolyutsiya, ryzyky, stratehiya kontrolyu // Visnyk Natsional'noho aviatsiynoho universytetu. Ser. : Filosofiya. Kulturolohiya. - 2014. - № 2. - S. 22-26.
4. Kokyn A.V. Zakon sbalansyrovannoho pryrodopol'zovanyya : http://www.avkokin.ru/documents/176
5. Roshchyna Yu.V. Ekoloho-ekonomichnyy rozvytok ahrarnoho sektoru Ukrayiny // Ekonomika APK : mizhnarodnyy naukovo-vyrobnychyy zhurnal. - 2013. - № 5. - S. 37-43.
6. Khvostina I.M., Zelins'ka H.O. Kontseptual'ni aspekty ekoloho-ekonomichnoho analizu // Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. - 2014. - №5, T.2 «Ekonomichni nauky». - S. 115-119.
7. Synyakevych I.M. Ekolohizatsiya suspil'noho rozvytku yak instrument podolannya ekolohichnykh zahroz // Rehional'na ekonomika. - 2011. - № 4. - S. 14-20.
8. Shevchenko H.M. Pryntsypy pobudovy orhanizatsiyno-ekonomichnoho mekhanizmu formuvannya ta vykorystannya pryrodno-rekreatsiynoho potentsialu terytoriyi // Visnyk Sums'koho derzhavnoho universytetu. Seriya Ekonomika. - 2007. - № 1. - S. 60-66.
9. Kalens'ka O.O. Ekoloho-ekonomichna systema rehionu : vyznachennya, struktura, vzayemodiyi// Visnyk SumDU. - Seriya «Ekonomika». - 2010. - № 1. - S. 83-84.
10. Kyslyy V.N. K voprosu o sushchnosty ponyatyya «okoloho^konomycheskyy ushcherb» // Visnyk SumDU. - Seriya «Ekonomika». - 2007. - № 1. - T. 2. - S. 43-50.
11. Rozum R.I., Buryak M.V., Lyubezna I.V. Ekoloho-ekonomichni systemy : osnovni aspekty // Naukovyy ohlyad //Naukovyy zhurnal. - Kyyiv. 2015. - № 6 (16). - S. 33-49.
12. Dehtyar'ova I.B. Naukovi osnovy pidvyshchennya efektyvnosti ekoloho-ekonomichnykh system z urakhuvannyam synerhetychnykh efektiv : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ekonom. nauk : spets. 08.00.06 Ekonomika pryrodokorystuvannya ta okhorony navkolyshn'oho seredovyshcha. - Sumy, 2009. - 21 s.
13. Kuz'menko O.K. Ekoloho-ekonomichna systema : ponyattya ta struktura // Visnyk Poltavs'koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi. - 2012. - № 2. - S. 217-221.
14. Zarzhyts'kyy O.S. Aktual'ni problemy pravovoho zabezpechennya ekolohichnoyi polityky Ukrayiny (teoretychni aspekty) : monohr. - D. : Natsional'nyy hirnychyy universytet, 2012. - 200 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Яциковський Богдан 1горович, заступник голови Державно!' ^Midi УкраТни по запасах корисних копалин з економiчного розвитку та мiжнародноï дiяльностi, вул. Кутузова 18/7, оф. 816, Кш'в, 01133, УкраТна e-mail: karpaty 2004@i.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Яциковський Богдан Игоревич, заместитель председателя Государственной комиссии Украины по запасам полезных ископаемых по экономическому развитию и международной деятельности, ул. Кутузова 18/7, оф. 816, Киев, 01133, Украина e-mail: karpaty 2004@i.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Yatsykovskyy Bogdan, Deputy Chairman State Commission of Ukraine on Mineral resources for economic development and international activities
st. Kutuzova 18/7, of. 816, Kyiv, 01133, Ukraine e-mail: karpaty 2004@i.ua
Рецензент: Голубка Степан Михайлович, професор кафедри фшанав i кредиту ДВНЗ «Ушверситет банмвськоТ справи», д.е.н., доц.
