CC BY
44
УДК 340.624.41 (048.8)
О.Д. Боягіна
СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ДАВНОСТІ ПЛЯМ КРОВІ: ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИФУЗІЇ ХЛОРИДІВ КРОВІ НА ПОВЕРХНІ ПАПЕРОВИХ ПРЕДМЕТІВ -НОСІЇВ
Харківський національний медичний університет МОЗ України (м. Харків)
Стаття є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи «Визначення достовірності висновків експерта про причину смерті» (№ держреєстрації 0103Ш04543; 2003-2008 р.) та «Визначення достовірності висновків експерта про причину смерті у випадках судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті» (№ держреєстрації 0109Ш01745; 2009-2011р.)
Вступ. Плями крові як об’єкт вивчення досить давно застосовується у технологіях діяльності лікаря судово-медичного експерта, що пов’язано з високим ступенем ідентифікації особи у разі застосування фізико-хімічних та імунологічних методів. Так, досліджено динаміку фізичних показників трупної крові [12], доведено відсутність закономірного взаємозв’язку між давністю настання смерті, ступенем в’язкості крові та швидкістю зсідання еритроцитів. Водночас, доведено, що в’язкість крові погиблих унаслідок травм залежить від давності їх смерті. За данними окремих дослідників питома вага фібрино-лізної крові в перші 60 год після смерті стабільна та знаходиться у межах референтного рівня. З метою визначення давності виникнення плям крові застосовувався метод тонкошарової хроматографії на іонообмінних смолах [7], за результатами застосування якого з’ясовано, що зі зростанням термінів з моменту виникнення плям зростає і рівень амінокислот безпосередньо у плямі крові. Однак, як зазначають дослідники, залишається не вивченим вплив факторів довкілля та умов зберігання предметів носіїв, а також іх сруктурно-морфологічних особливостей. Є повідомлення [4] стосовно можливості визначення давності виникнення плям крові шляхом застосування електронного парамагнітного резонансу; з’ясовано, що у разі зберігання слідів крові при температурі +22 С та відносній вологості у межах (80,0 85,0)% відбувається зниження рівня вільних радикалів у взаємозв’язку з тривалістю виникнення плям крові. Однак, конкретних рекомендацій щодо практичного застосування метото-ду в діяльності лікаря судово-медичного експерта авторами не запропоновано. Відомий також спосіб визначення давності виникнення плям крові за рівнем концентрації залиш-
кового азоту і глюкози у донорській та фібри-нолізній крові; з’ясовано, що у фібринолізній крові має місце підвищення вмісту залишкового азоту, ферментів, 17-окситестостероїдів та зниження рН. При колориметрії доведено, що співвідношення за цими показниками достовірно відрізнялись (були більшими) у донорській крові, порівнюючи з фібринолізною [11].
П.А. Каплуновський [3] запропонував визначати давність крововтрати за показником питомої ваги згустка крові; цим же дослідником виявлена залежність зростання питомої ваги згустка крові від давності крововтрати та структури поверхні предмета-носія і доведено, що впродовж 12-18 годин з моменту крововтрати має місце зростання питомої ваги кров’яного згустка.
Для виконання задач судово-медичної експертизи [14] також запропоновано визначати давність виникнення плям крові за показниками дифузії хлоридів на поверхні предмета-носія з аналізом концентричного дистанцію-вання кайми хлоридів. Метод базується на тому, що при виникненні плями крові іони хлору, що містяться в крові, знаходяться безпосередньо у плямі, а з часом відбувається їх дифузія довколо плями, що забезпечує дис-танціювання їх накопиченого максимуму на різній відстані залежно від давності виникнення таких плям. Цими ж дослідниками доведено, що швидкість інфузії іонів хлору може визначатися структурно-морфологічними особливостями поверхні предмета-носія і не залежить від кількості крові в плямі і її розмірів, а також від температури довкілля та ступеня інсоляції поверхні предмета-носія.
Слід зазначити, що більшість відомих лабораторних методів визначення давності плям крові не використовується у практиці судово-медичної експертизи взв’язку з їх низькою чутливістю, тоді як у разі потреби судово-медичної експертизи речових доказів експерт не взмозі відповісти на питання щодо давності плям крові, оскільки методичні рекомендації та узагальнений алгоритм оцінки
- відсутній.
Отже, кількісні та якісні закономірності дифузії хлоридів із плями крові на поверхні паперових предметів-носіїв, залежно
від давності її виникнення не вивчені, що не сприяє підвищенню точності висновків судово-медичних експертів при експертизі предметів носіїв у разі необхідності встано-вення давності утворення плям крові.
Мета дослідження полягала у вивченні кількісних та якісних закономірностей дифузії хлоридів із плями крові на поверхні паперових предметів-носіїв, залежно від давності її виникнення.
Об’єкт і методи дослідження. У виконаному експериментально дослідженні вивчалась дифузія хлоридів із плям донорської та фібринолізної крові. Забір крові у живих осіб виконано на клінічній базі Харківської обласної станції переливання крові; фібри-нолізна кров була відібрана в умовах відділу експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи впродовж першої доби після настання смерті.
Деонтологічні та правові аспекти дослідження вирішено у межах існуючих Міжнародних конвенцій та законодавства України, принципів біоетики в медичних дослідженнях. Робота виконана відповідно до вимог Європейської конвенції (Страсбург,
18.03.1986 р.), директиви Ради Європейського економічного товариства (Страсбург,
21.11.1986 р.), Статуту Української асоціації з біоетики та нормами GLP (1992 р.), відповідно до вимог та нормам ІСН С8Р (2002 р.) і типового Положення з питань етики МОЗ України №281 від 01.11.2000 р. та розглянута на комісії з біоетики Харківського національного медичного університету МОЗ України.
Виконання задач та програми дослідження, зокрема стосовно порівняльного макроскопічного (якісного) аналізу дифузії хлоридів із плями крові з оцінкою дистанціювання накопиченого максимуму (кайми) хлоридів, досліджено у координатних зонах довкола плям крові на поверхні паперових предметів
- носіїв. Координатні зони предметів носіїв наступні: D0 - пляма крові, D1 - площа між межами крові та накопиченого максимуму хлоридів, D2 - координатна зона поза межами плями крові та накопиченого максимуму хлоридів; загальна кількість досліджень, виконаних на предметах носіях для отримання якісної оцінки дифузії хлоридів склала 1320.
Окрім того, у попередньому дослідженні, вивчено процес дифузії хлоридів на поверхні паперових (папір офісний, папір газетний без друку та папір газетний з високим друком) предметів-носіїв із плям, утворених з донорської та фібринолізної крові, що дозволило визначитись стосовно діагностики прижит-тєвості виникнення плям крові [1].
Для якісного виявлення хлоридів вирізки тканини і паперу з плямами, що досліджува-
лись, поміщали у реактив, який складався із
5.0 см3 10,0% розчину нітрату натрію, 1,0 см3 концентрованої азотної кислоти та 50,0 см3 1,0% розчину нітрату срібла. Після обробки зазначеними реактивами вирізки промивали дистильованою водою, підкисленою азотною кислотою, для видалення нітрату срібла, що не вступив у реакцію з хлоридами. Потім вирізки розміщали у реактиві, який складався із однієї часки 35,0% розчину формаліну та 10 часток 2,0% розчину їдкої луги, після чого промивали у дистильованій воді та висушували на фільтрувальному папері. Далі ділянку плями повертали на місце, звідки вона була вирізана, і визначали, наскільки відрізняються межі виявленої картини розповсюдження хлоридів із межами сусідніх ділянок.
Кількісне визначення концентрації хлоридів в плямах крові з метою встановлення їх давності; для реалізації даної мети нами були виконано потенціометричним способом [5]: потенціометричні виміри були проведені при температурі (25,0±0,1)оС за компенсаційною схемою (потенціометр Р-307 класу 0,015; елемент Вестона класу 0,005; нуль-інструмент: рН-метр -мілівольтметр при рН-120,0; півеле-мент порівняння «ЕВЛ - 1МЗ»). Стандартне відхилення вимірів електрорушійної сили ЕРС не перевищувало ±0,3 мВ. Значення концентрацій хлорид-іонів робочих розчинів розраховували із вимірів (ЕРС) у стільникові з переносом на твердофазному хлорид іонсе-лективному електроді (ХІСЕ) типу «РАЛАР». Результати стандартизуючих (градуюваль-них) дослідів (табл. 1) базувалися на тому, що капіляр-пришліфована муфта заповнюваль розчином КЫ03 з молярною концентрацією
2.0 моль/дм3, тоді як градуювання окремих стільників виконували розчинами хлориду натрію з відомою концентрацією (при 1ёс„,-: -2, -3, -4).
Таблиця 1 Результати виміру стандартизованих розчинів
Концентрація (с) хлорид-іонів у градуйованому розчині lgc ЭРС, Вт Стандартизуючі параметри
0,001 моль/л -3 +0,2095 9 СП ^ 05 ??
0,01 моль/л -2 +0,1528
Виміри виконано за умов лінійності електродних характеристик: тангенс куту нахилу яких був близький до теоретичного значення. Зважування реагентів виконано на вагах аналітичних «ВЛР-200», що пройшли держ-повірку; точність зважування забезпечена на рівні ±0,0002 г. Для мірної посуди були визначені поправки до номінальної місткості, що дозволило виміряти об’єми розчинів з
відносною похибкою, яка не перевищувала
0,2%.
Для кількісного визначення вмісту хлорид-іонів у дослідному матеріалі брали навіски (від 60 мг) дільниць, які цікавлять, додавали 20 см3 води і залишали на годину для вилучення хлоридів. Аналогічним чином готували контрольний зразок (без плями крові), після чого виконували потенціометричні виміри та, використовуючи стандартизуючі параметри (форм. 1, 2), проводився розрахунок концентрації хлорид-іонів по формулі 3.
в =
Е2 ~ Е1
^ С - ^ Сі Е° = Е1 + в^ с1
(1)
(2)
де Е1 и Е2 - електрорухома сила, виміряна у ланцюгу з переносом; с1 и с2 - концентрації стандартизуючих розчинів.
Еа - Е„
\§ Сх =■
в
(3)
У лабораторних випробуваннях використано неорганічні реактиви: хлорид-натрію, ацетат амонію, нітрат срібла, оцтову кислоту. Усі реактиви мали кваліфікацію не нижче «ЧДА» та використовувались без попередньої очистки. Усі розчини готували на бідисти-льованій воді; вихідний розчин хлориду натрію з концентрацією 0,9 г/дм3 готувався по навісці реактиву кваліфікації «ХЧ», а робочі розчини готували розбавленням вихідних розчинів. Буферний розчин готували за стандартизованою методикою, використовуючи ацетат амонію та оцтову кислоту [6, 9].
При виконанні дослідження застосовано відомі статистичні методи: варіаційна статистика [8, 10], імовірнісний розподіл з оцінкою достовірності одержаних результатів і кореляційний (метод рангів та метод лінійної кореляції) аналіз [13]. З метою кількісного моделювання використано математичний апарат поліномінального аналізу з відображенням закономірностей графічно та у вигляді рівняння-поліному третього ступеня та показника R2, що характеризує точність кількісної моделі.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз дистанціювання кайми хлоридів із плям крові на папері офісному дозволив з’ясувати, що в середньому, не залежно від давності плями, відстань між плямою крові та каймою коливалась у межах (0,71 3,53) мм, становила (2,74±0,26) мм. Однак, як виявило дослідження, темп дистанціювання кайми хлоридів, а відповідно і відстань між плямою крові та каймою, були нестабільними, що залежало від давності плями та визначалось наявністю прямого сильного
кореляційного взаємозв’язку (^=+0,711). При загальній тенденції до збільшення з часом, відстань між плямою крові та каймою хлоридів найбільше зростала на сьому добу (до (2,11±0,17) мм; р<0,05) та 21 добу (до (2,61±0,04) мм; р<0,05).
У якості предметів - носіїв також досліджено папір газетний без друку та папір газетний з високим друком. Наявність високого друку розглядалася як один із факторів, що може перешкоджати чи прискорювати процес дифузії хлоридів з плям крові. Зокрема, з’ясовано, що дистанціювання кайми хлоридів із плям крові на газетному папері без друку відбувалось у межах від (0,84±0,07) мм до (4,62±0,09) мм; виявлено, що темп дис-танціювання кайми хлоридів, а відповідно і відстань між плямою крові та каймою були нестабільними та взаємопов’язані з давністю плями-визначались прямим середньої сили кореляційним взаємозв’язком (г^^+0,491) (табл. 2).
Таблиця 2 Відстань між межами плями крові та каймою хлоридів на поверхні паперових предметів-носіїв
Давність плями крові Паперові предмети-носії
Папір офісний Папір газетний
без друку високий друк
і доба М±т, мм 0,71±0,09 0,84±0,07 0,17±0,03
Су, % 13,3 8,6 15,9
7 діб М±т, мм 2,11±0,17 а 2,61±0,05 а 0,85±0,05 а
С^ % 8,1 1,9 6,1
14 діб М±т, мм 2,36±0,10 4,08±0,21 а 1,31±0,04 а
С^ % 4,4 5,0 3,4
21 доба М±т, мм 2,61±0,04 а 4,35±0,12 1,73±0,10 а
С^ % 1,6 2,8 6,0
28 діб М±т, мм 2,79±0,09 4,43±0,18 1,75±0,13
Су, % 3,4 4,2 7,3
56 діб М±т, мм 3,00±0,11 4,18±0,16 1,89±0,11
Су, % 3,7 3,9 6,0
84 діб М±т, мм 2,99±0,05 4,11±0,13 1,79±0,17
Су, % 1,5 3,0 9,7
112 діб М±т, мм 3,13±0,16 4,30±0,16 1,88±0,18
Су, % 5,0 3,8 9,7
180 діб М±т, мм 3,47±0,13 4,52±0,10 2,06±0,20
Су, % 3,9 2,2 9,8
280 діб М±т, мм 3,49±0,16 4,52±0,07 2,12±0,21
Су, % 4,7 1,6 9,8
336 діб М±т, мм 3,53±0,15 4,62±0,09 2,16±0,21
Су, % 4,3 2,1 9,8
Примітка: а - достовірність змін у порівнянні з попереднім періодом.
При загальній тенденції до зростання з часом, відстань між плямою крові та каймою хлоридів найбільш виразно та достовірно
збільшувалась на сьому добу (до (2,61±0,05) мм; р<0,05) та 14 добу (до (4,08±0,21) мм; р<0,05).
Вивчення та аналіз закономірностей дифузії хлоридів із плям крові на газетному папері, що місить високий друк, виявив, що їх дистанціювання відбувалось у межах від (0,17±0,03) мм до (2,16±0,21) мм; виявлено, що темп дистанціювання кайми хлоридів, а відповідно і відстань між плямою крові та каймою (як і на попередніх предметах-носіях) були нестабільними та взаємопов’язані з давністю плями, що характеризувалось наявністю прямого середньої сили кореляційного взаємозв’язку (^=+0,656). При загальній тенденції до зростання з часом, відстань між плямою крові та каймою хлоридів достовірно зростала тричі впродовж дослідження: на 7 добу (до (0,85±0,05) мм; р<0,05), 14 добу (до (1,31±0,04) мм; р<0,05), на 21 добу (до (1,73±0,10) мм; р<0,05).
Загальна тенденція зміни ширини кайми хлоридів на паперових предметах -носіях різного ґатунку характеризується найбільшим темпом дистанціювання хлоридів та, відповідно, достовірно (р<0,05) більшою шириною кайми хлоридів на папері газетному без друку при усіх термінах давності. Як з’ясовано у дослідженні, кожен із вивчених паперових предметів - носіїв характеризується властивими лише для нього достовірними змінами ширини кайми. Саме тому, для отримання кількісно достовірної оцінки застосовано методи кількісного аналізу з визначенням цих закономірностей. Отримані рівняння - залежності (поліноми різного ступеня) дозволили у кількісній формі відтворити динаміку дистанціювання кайми хлоридів та забезпечити розробку точної (р<0,05; R2>0,95) моделі для паперу газетного, що дозволяє визначати відстань між межами плями крові та кайми хлоридів (координата G) залежно від давності (за координатою Х): G = 0,011х3-0,21х2 + 1,47х-0,36.
Для оцінки судово-медичного значення кількісної оцінки вмісту хлоридів крові у різних ділянках предметів-носіїв досліджено особливості та закономірності вмісту хлоридів у різні терміни від виникнення плям крові, що дозволило системно проаналізувати цей процес.
Вміст хлоридів у D0-першій координатній зоні предмета-носія (папері газетному без
друку) впродовж терміну спостереження коливався у межах від (5,28±0,20) г/г до (14,66±0,41) г/г; загальна тенденція характеризувалась поступовим зменшенням концентрації хлоридів. Однак, як показав статистичний аналіз, достовірного (р<0,001) зменшення вмісту хлоридів досягнуто лише через 6 міс, він становив (6,64±0,60) г/г проти (13,62±1,1) г/г - через добу після виникнення плям. Саме впродовж першої доби відмічено найбільшу варіаційність показника (Су =8,1%,) вмісту хлоридів у D0, тоді як в інші періоди спостереження коливання показників були вдвічі меншими.
У другій координатній зоні паперу газетного без друку^1 впродовж терміну спостереження вміст хлоридів коливався у межах від (4,57±0,66) г/г до (2,74±0,19) г/г; загальна тенденція характеризувалась поступовим зменшенням концентрації хлоридів з часом. Статистичний аналіз виявив достовірне (р<0,05) зменшення вмісту хлоридів у цій координатній зоні через 2 міс-(3,46±0,26) г/г та через 2,5 р.-(2,74±0,19) г/г. Відмічено достатньо виразну варіаційність показників (Су =8,0 10,0%,) вмісту хлоридів у D1. Для уникнення впливу випадкових факторів на оцінку вмісту хлоридів у координатній зоні D1 виконано розрахунок питомої ваги хлоридів цієї зони по відношенню до їх вмісту у центрі плями, що дозволило нівелювати випадкові коливання. Виявлено, що питомий вміст хлоридів у D1 впродовж перших трьох періодів спостереження практично не змінювався, коливаючись у межах від (21,7±1,4)% до (24,7±1,6)%. Достовірно зростала питома вага хлоридів у аналізованій зоні в період після 6 міс, що дозволяє визначити цей термін як період максимального дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів від центру плями; питома вага вмісту хлоридів склала
- (38,4±2,5)%, що свідчить про їх дифузійний перерозподіл. Для інтегрального та найбільш точного і узагальненого відображення виявлених закономірностей запропоновано використання індексу дифузії хлоридів Ів (співвідношення питомої ваги хлоридів у двох координатних зонах, ID=D1/ D0), ріст якого виявився високодостовірним (р<0,001) при давності виникнення плями понад 6 міс (табл. 3).
Таблиця 3
Вміст хлоридів в координатних зонах дифузії предмета — носія: папір
Паперові предмети - носії та давність плями крові Вміст хлоридів (х103) в координатних зонах предмету-носія Питома вага хлоридів в D1 Індекс дифузії хлоридів
Р±т,% Ів
папір газетний (без друку) доба 13, 62±1,10 4,57±0,66 24,7±1,6 0,330±0,028
14 діб 14,66±0,41 4,48±0,61 23,1±2,1 0,303±0,035
2 міс 12,47±0,46 3,46±0,26 а 21,7±1,4 0,278±0,022
6 міс 6,64±0,60 а 4,06±0,04 38,4±2,5 а 0,631±0,071 а
18 міс 6,63±0,54 4,10±0,33 38,4±2,4 0,630±0,063
30 міс 5,28±0,20 а 2,74±0,19 а 34,1±0,7 0,518±0,016
папір газетний (високий друк) доба 18,58±1,13 4,70±0,83 19,8±2,2 0,249±0,033
14 діб 10,33±0,39 а 5,36±0,29 28,4±9,6 0,521±0,295
2 міс 9,25±0,70 1,98±0,89 а 15,6±5,4 0,202±0,081
6 міс 10,93±0,04 0,44±0,21 а 16,8±5,8 0,226±0,106
18 міс 5,07±1,92 а 0,98±0,54 12,4±3,0 0,146±0,040
30 міс 1,95±0,04 а 0,45±0,23 16,6±6,1 0,225±0,111
Примітка: а - достовірність змін вмісту хлоридів у порівнянні з попереднім періодом.
Вміст хлоридів у D0-першій координатній зоні предмета-носія (папері газетному з високим друком) впродовж терміну спостереження коливався у межах від (1,95±0,04) г/г до (18,58±1,13) г/г; загальна тенденція характеризувалась зменшенням концентрації хлоридів та значними коливаннями показників. Однак, як показав статистичний аналіз, достовірного (р<0,001) зменшення вмісту хлоридів досягнуто через 14 діб; становив (10,33±0,39) г/г проти (18,58±1,13) г/г - через добу після виникнення плям. Саме впродовж першої доби відмічено найбільшу варіаційність показника (Су =6,0%,) вмісту хлоридів у D0, тоді як у віддалених періодах спостереження коливання показників були меншими: у межах (2,0^3,8) %.
У другій координатній зоні паперу газетного з високим друком^1 впродовж терміну спостереження вміст хлоридів коливався у межах від (0,44±0,21) г/г до (5,36±0,29) г/г, а загальна тенденція характеризувалась зменшенням концентрації хлоридів з часом. Статистичний аналіз виявив достовірне (р<0,05) зменшення вмісту хлоридів у цій координатній зоні через 2 міс-(1,98±0,89) г/г та через 6 міс-(0,44±0,21) г/г. Відмічено виразну варіаційність показників (Су =10,0^50,0%,) вмісту хлоридів у D1, що можна пояснити зміною щільності паперу в технології нанесення високого друку та наявністю фарбників. Для виконання стандартизованої оцінки вмісту хлоридів у координатній зоні D1 виконано розрахунок питомої ваги хлоридів цієї зони по відношенню до їх вмісту у центрі плями, що дозволило нівелювати випадкові коливання та уникнути впливу факторів непередбачу-ваного відбору. Виявлено, що питомий вміст хлоридів у D1 впродовж усіх періодів спосте-
реження практично не змінювався, коливаючись у межах від (12,4±3,0)% до (28,4±9,6)%. Достовірних змін питомої ваги хлоридів у аналізованій зоні впродовж спостереження не виявлено (р>0,05), що не дозволило визначити терміни дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів від центру плями, що свідчить про порушення закономірної дифузії хлоридів на цьому предметі-носії. Водночас, для узагальненого відображення процесу дифузії використано індекс дифузії хлоридів ^ (співвідношення питомої ваги хлоридів у двох координатних зонах, ID=D1/ D0), однак і його аналіз не визначив достовірних термінів для діагностики давності виникнення плям.
Висновки.
1. Якісний аналіз дифузії хлоридів із плями крові дозволив виявити закономірності формування кайми хлоридів, що відбуваються у взаємозвязку з давністю виникнення плями крові. Найбільш відтворювані результати щодо визначення давності виникнення плям крові отримані для паперу газетного без друку.
2. Кількісний аналіз дифузії хлоридів із плями крові виявив дистанціювання накопиченого максимуму хлоридів в координатних зонах паперових предметів-носіїв, залежно від давності виникнення плям крові. Визначені кількісні поліномінальні моделі дифузії хлоридів із плями крові на папері офісному ^2=0,99), газетному папері без друку ^2=0,93) та газетному папері, що містить високий друк ^2=0,91).
3. Судово-медичне значення виявлених закономірностей полягає у можливості підвищення точності висновків експертів при встановленні давності виникнення плям крові. Ця точність зростає у разі використан-
ня різних за гатунком паперових предметів
- носіїв.
4. Обґрунтовано спосіб судово-медичного визначення давності плям крові на паперових предметах-носіях [2], який включає візуалізацію хлоридів в центрі плями, визначення їх концентрації в координатних ділянках предмета-носіяі, якщо вміст хлоридів плями крові знаходиться в межах (74,7±3,4)% і більше, а навколо неї - (25,3±3,4)% і менше, встановлюють час утворення плями до 6 місяців, а якщо вміст хлоридів плями знаходиться в межах (64,8±1,1)% і менше, навколо неї - (35,2±1,1)% і більше, встановлюють час утворення плями 6 місяців та більше.
Перспективи подальших досліджень щодо урахування закономірностей дифузії хлоридів в системі судово-медичної експертизи давності виникнення плям крові пов’язані з аналізом цих закономірностей на інших предметах-носіях з розробкою діагностично-тактичного алгоритму експертизи з залученням різних предметів-носіїв.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Боягіна О.Д. Результати порівняльного дослідження
давності утворення слідів крові живої та померлої особи / Боягіна О.Д., Каплуновський П.А. // Бокаріусівські читання: матеріали Другої міжнародної науково-
практичної конференції судових медиків і криміналістів, присвяченої 60- річчю Харківського товариства судових медиків і криміналістів ім. проф. М.М.Бокаріуса (28-29 листопада 2008 р.).- Харків, 2008.-С.138-139.
2. Боягіна О.Д. Спосіб судово-медичної оцінки давності плям крові на паперових носіях / Боягіна О.Д., Ольховсь-кий В.О., Каплуновський П.А. // Рішення від 14 жовтня 2009 р. департаменту інтелектуальної власності МОН України про видачу деклараційного патента України на корисну модель.
3. Каплуновский П.А. Электрическое сопротивление ре-трагирующего свертка крови как показатель давности механического повреждения / Каплуновский П.А. // Судебно-медицинское установление механизма, при-жизненности, последовательности и давности механических повреждений. - М., 1983. - С. 22-24.
4. Карасева Л.Г. О возможности определения давности происхождения высохшей крови методом электронного парамагнитного резонанса / Карасева Л.Г., Купликов Н.К., Громов В.В. // Современные лабораторные методы определения давности процессов и объектов судебномедицинской экспертизы. - М., 1978. - Вып. 2. - С. 94-97.
5. Карасева Л.Г. О возможности определения давности происхождения высохшей крови методом электронного парамагнитного резонанса / Карасева Л.Г., Купликов Н.К., Громов В.В. // Современные лабораторные методы определения давности процессов и объектов судебномедицинской экспертизы. - М., 1978. - Вып. 2. - С. 94-97
6. Красовский Н.П. Аналитическая химия / Красовский Н.П. - М.: Государственное издательство медицинской литературы, 1950. - 344 с.
7. Лелиовская А.А. Определение характера и давности образования пятен крови методом тонкослойной хроматографии на ионообменных смолах / Лелиовская А.А. // Современные лабораторные методы определения давности процессов и объектов судебно-медицинской экспертизы. - М., 1978. - Вып. 2. - С. 41-42.
8. Лищук В.А. Информатизация клинической медицине / Лищук В.А. // Клиническая информатика и телемедицина.-2004.-№1.-С.7-13.
9. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии / Лурье Ю.Ю. - М.: Химия, 1967. - 390 с.
10. Москаленко В.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Заг. ред. Москаленко В.М., Вороненко Ю.В. -Тернопіль, 2002. - С.50-75.
11. Томили В.В. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств / Томили В.В., Барсегянц Л.О., Гладких А.С. - М.: Медицина, 1989. - 304 с.
12. Шалаев Н.Г. Метод фотоколориметрического исследования в определении давности кровяных пятен (экспериментальное исследование): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.мед.наук: спец. 14.01.25 «Судова медицина» / Шалаев Н.Г. - Горький, 1954. - 18 с.
13. Poque J.Y. Overcaming the limitation of currents metaanalysis of randomized controlled trials / Poque J.Y. // Lancet.-1998.-Vol.351, N7240.-P.971-975.
14. Weinig E. Eine Methode zur Alterbestimmung von Blut-und Spermaflecken / Weinig E. // Deutsche Zeitschrift fr gerichtliche Medizin, 1954. - Bd. 43. - Р. 1-10.
УДК 340.624.41 (048.8)
СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКАЯ ЭКСПЕРТИЗА ДАВНОСТИ ПЯТЕН КРОВИ: ЗАКОНОМЕРНОСТИ ДИФФУЗИИ ХЛОРИДОВ КРОВИ НА ПОВЕРХНОСТИ БУМАЖНЫХ ПРЕДМЕТОВ - НОСИТЕЛЕЙ
Боягина О.Д.
Резюме. По результатам качественного анализа диффузии хлоридов из пятен крови установлены закономерности формирования каймы хлоридов и дистанцирования накопленого максимума хлоридов в координатных зонах бумажных предметов-носителей в зависимости от давности. Разработаны количественные полиноминальные модели диффузии хлоридов из пятен крови на бумаге офисной, бумаге газетной без печати и на газетной бумаге с высокой печатью. Обосновано способ судебно-медицинского определения давности пятен крови на бумажных предметах-носителях, который включает визуализацию хлоридов в центре пятна (качественная оценка) и количественный анализ их концентрации в координатных зонах предмета-носителя.
Ключевые слова: судебно-медицинская экспертиза, давность пятен крови, бумажные предметы-носители, хлориды крови, диффузия.
UDC 340.624.41 (048.8)
FORENSIC MEDICAL EXAMINATION OF BLOOD STAINS: REGULARITIES OF BLOOD STAINS CHLORIDES ON PAPER ITEMS-CARRIERS SURFACE
Boyagina O.
Summary. According to the results of qualitative analysis of chlorides diffusion from a blood stain the regulations of chlorides edging generation and separation of cumulative chlorides maximum in coordinate zones of paper items-carriers depending on their age have been specified. Polynomial models of diffusion of chlorides from blood stains on office paper, newspaper paper without any print and with high print have been made. A new method of forensic-medical estimation of blood stains age on paper items-carriers has been proved. This method includes visualization of chlorides beyond the stain (qualitative estimation) and quantitative analysis of their concentration on coordinate zones of the item-carrier.
Key words: forensic-medical examination, blood stains age, paper items-carriers, blood chlorides, diffusion.
Стаття надійшла 15.11.2009 р.
