CC BY
68
Mykolayivskogo nacionalnogo universytetu imeni V. O. Suxomlynskogo. Seriya, Psyxologichni nauky, 2014, vol. 2.13, - pp. 258-263.
УДК 378.63:744
I. Д. НИЩАК
СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНО! СИСТЕМИ
НАВЧАННЯ 1НЖЕНЕРНО-ГРАФ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н МАЙБУТН1Х
УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
З'ясовано сутнгсть педагоггчного моделювання як методу дослгдження педагоггчних явищ i процесгв, встановлення властивостей i вiдношень мiж yciMa складовими навчально-пгзнавально'1' дiяльностi. Представлено структурно-функцiональну модель методично'1' системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбуттх учителiв технологiй, що складаеться з цшьового, концептуального, змiстового, органiзацiйно-дiяльнiсного, контрольно-регулятивного та оцiнювально-результативного компонентiв. Встановлено, що запропонована модель уможливлюе наочне вiдображення структури i змiсту iнженерно-графiчноi пiдготовки студентiв, дослiдження можливостей педагогiчного управлiння навчально-пгзнавальною дiяльнiстю майбуттх фахiвцiв, обтрунтування педагогiчних умов ефективно'1' реалiзацii навчального процесу, розробку вiдповiдного навчально-методичного супроводу та контрольно-дiагностичного iнструментарiю.
Ключовi слова: iнженерно-графiчна тдготовка, методична система, модель, учитель технологiй.
И. Д. НЫЩАК
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ МЕТОДИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ ИНЖЕНЕРНО-ГРАФИЧЕСКИМ ДИСЦИПЛИНАМ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ
Выяснена сущность педагогического моделирования как метода исследования педагогических явлений и процессов, установления свойств и отношений между всеми составляющими учебно-познавательной деятельности. Представлено структурно-функциональную модель методической системы обучения инженерно-графическим дисциплинам будущих учителей технологий, которая состоит из целевого, концептуального, содержательного, организационно-деятельностного, контрольно-регулятивного и оценочно-результативного компонентов. Установлено, что спроектированная модель позволяет наглядно отобразить структуру и содержание инженерно-графической подготовки студентов, исследовать возможности педагогического управления учебно-познавательной деятельностью будущих специалистов, обосновать педагогические условия эффективной реализации учебного процесса, разработать соответствующее учебно-методическое сопровождения и контрольно-диагностический инструментарий.
Ключевые слова: инженерно-графическая подготовка, методическая система, модель, учитель технологий.
I. NYSHCHAK
STRUCTURAL-FUNCTIONAL MODEL OF METHODICAL SYSTEM TEACHING
ENGINEERING-GRAPHIC DISCIPLINES OF FUTURE TEACHERS OF
TECHNOLOGY
The article revealed the essence of the pedagogical modeling as a method of investigation of pedagogical phenomena and processes, determination of properties and relationships between all elements of teaching and learning activities. Presented structural and functional model of methodical
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
system of teaching engineering-graphics disciplines of future teachers of technology, consisting of a purpose, conceptual, content, organizational-activity, control-regulatory and Evaluation-effective components. The proposed model enables visual representation of the structure and content of engineering-graphic preparation of students, research capabilities pedagogical management of educational and cognitive activity of future specialists, study pedagogical conditions of the effective implementation of the educational process, developing relevant educational-methodological support and control-diagnostic tools.
Keywords: engineering-graphics preparation, methodical system, model, teacher of technology.
Наочне представлення методично1 системи навчання iнженерно-графiчних дисциплш майбутшх y4rn^ÍB технологш, окреслення ïï основных структурно-функцюнальних елеменпв можливе на основi педагопчного моделювання. При цьому проектована модель е деяким щеальним утворенням (мiрилом, еталоном), що вщображае специфiкy навчання шженерно-графiчних дисциплш у педагопчних ВНЗ, описуе базовi вихiднi положення (процеси, явища, тдходи), yзагальненi й скоригованi вiдносно подальших перспектив розвитку iнженерно-графiчноï освгги.
Моделювання як метод наyково-педагогiчного дослщження широко висвiтлене у працях багатьох вггчизняних та зарyбiжних учених. Проблемi моделювання методичноï системи навчання дисциплш фаховоï пiдготовки стyдентiв присвяченi наyковi роботи I. Богданова i В. Мендерецького (фiзика), А. Гедзика (професiйно-графiчна пiдготовка), G. Лодатка (моделювання педагопчних систем i процешв), О. Рiзника (логiчне програмування), Г. Шабанова (загальнотехшчш дисциплiни) та iн.
Мета статт - теоретично обгрунтувати стрyктyрно-фyнкцiональнy модель методично1' системи навчання iнженерно-графiчних дисциплш майбутшх yчителiв технологiй.
Модель - це будь-який образ, аналог деякого об'екта чи явища, який е умовним (схема, рисунок, креслення та ш.) або матерiальним (макет, прототип та ш.) взiрцем, що у спрощеному вигщщ зберiгае зовнiшню схожють та властивостi оригiналy [1, с. 213].
Широкого розповсюдження метод моделювання набув у педагопчних дослщженнях [3; 4]. Це уможливлюе всебiчне вивчення педагогiчних явищ i процесiв, встановлення властивостей i вщношень мiж ушма складовими навчально-пiзнавальноï дiяльностi. Дослiдження у педагопщ, на думку G. Лодатка, мають сво1' особливостi, пов'язанi з неч^юстю визначення педагогiчних понять. Будь-яке педагопчне поняття не може бути однозначно описане через складшсть i постшну мiнливiсть педагогiчних явищ, об'екпв i процесiв, тому единою реальною можливютю для дослiджень е формалiзацiя (схематизацiя, спрощення) педагогiчних явищ, що дае змогу виокремити 1'х визначальш характеристики з метою детального вивчення, оцшювання й yправлiнського впливу. Отже, дослщження педагопчних явищ (об'екпв, процешв, систем) вiдбyваеться не безпосередньо, а через моделювання й у процес моделювання [2, с. 8].
Потреба у моделюванш методично1' системи навчання iнженерно-графiчних дисциплш майбутшх yчителiв технологш зумовлена такими чинниками: складнютю й багатоаспектнютю методично!' системи й неможливютю ïï безпосереднього дослiдження; можливiстю представлення в моделi основних компонентiв системи зi сyкyпнiстю yсiх взаемозв'язкiв i взаемовщношень; можливiстю абстрагування вiд тих вщношень yсерединi методичноï системи, як перешкоджають ïï безпосередньому пiзнанню; можливютю дослщження окремих характеристик оригшалу (методичноï системи) на бiльш простому об'екп (моделi); можливiстю одержання нових педагопчних знань про устрш й функцюнування методичноï системи (пiзнавальний аспект).
Побудова моделi методичноï системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбyтнiх yчителiв технологiй передбачае попередне видшення ïï основних компонент. До цiеï системи входять наступш компоненти: цiльовий; змiстовий; операцiйно-дiяльнiсний (методи, форми i засоби навчання); контрольно-регулятивний (контроль викладача за переб^ом розв'язку поставлених завдань навчання i самоконтроль студенев за правильнiстю виконання навчальних операцiй); оцiнювально-резyльтативний (оцiнка педагогом i самооцшка студентами
досягнутих результата навчання, встановлення !х вщповщносп дидактичним завданням; з'ясування можливих причин виявлених вщхилень й постановка нових завдань навчання).
На рисунку 1 графiчно представлено структурно-функцiональну модель методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутшх учителiв технологiй. Дамо загальну характеристику И основним компонентам.
Цшьовий компонент. Визначення й обгрунтування цiлей iнженерно-графiчно! пiдготовки вчителя технологiй - перший етап побудови моделi методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн. Формулювання цiлей навчання - це комплексний й багатогранний процес, що визначае загальну спрямованiсть навчально-пiзнавально! дiяльностi студенев (iнженерно-графiчно! пiдготовки). Мета навчання визначаеться як щеальне передбачення (прогнозування) кшцевих результатiв спiльно! дiяльностi усiх суб'екпв навчально-пiзнавального процесу. Цiльовий компонент процесу навчання iнженерно-графiчних дисциплiн сощально детермiнуеться цiлями i задачами, що ставляться суспшьством до шженерно-графiчно! пiдготовки сучасного вчителя технологiй та конкретизуються у державних програмах i навчальних планах.
Проектування цiлей навчання iнженерно-графiчних дисциплiн у педагогiчних ВНЗ повинно здшснюватися, виходячи з дiалектично! едностi державних вимог до iнженерно-графiчно! пiдготовки, можливостей розвитку системи навчання, а також педагопчних умов !! належного функцiонування.
Таким чином, сощальне замовлення, зорiентоване на формування сучасного вчителя технологiй як високопрофесшно! й рiзнобiчно розвинено! особистостi з високим рiвнем iнженерно-графiчно! пiдготовки, е вихщним для визначення цiлей навчання й, вщповщно, проектування змiсту цшьового компонента моделi. Результатом навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутнiх учителiв технологiй, обумовленим щлями навчання, мае стати високий рiвень iнженерно-графiчно! пiдготовки фахiвцiв, стрижнем яко! е сформована система iнженерно-графiчних знань й умiнь.
Концептуальний компонент передбачае теоретико-методолопчш пiдходи та науково-педагогiчнi принципи, що забезпечують ефектившсть iнженерно-графiчно! пiдготовки майбутнiх учителiв технологш. Основними пiдходами, на яких базуеться методична системи навчання iнженерно-графiчних дисциплш, е дiалектичний, системний, дiяльнiсний, особистiсно-орiентований, компетентнiсний, синергетичний, iнтеграцiйний та шформацшно-технологiчний.
Всебiчне врахування основних положень методологи у процес проектування методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутшх учителiв технологiй дае змогу глибше дослiдити сутнiсть та особливостi переб^у iнженерно-графiчно! пiдготовки студентiв, окреслити закони, закономiрностi та принципи !! функцюнування.
Принципами навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутшх учителiв технологiй обрано: загальнопедагогiчнi (гумашзаци i гуманiтаризацi! освiти; безперервностi навчання; штегративносп; доступностi i посильностi; iндивiдуалiзацi! навчання, активностi); дидактичнi (науковостi, систематичност i послiдовностi, наочностi, мiцностi знань та ш.); специфiчнi (системностi i концептуально! цiлiсностi; структуризацi! цiлей; варiативностi, доцiльностi використання засобiв iнформацiйних технологш та ш.).
Iнтеграцiя науково-методологiчних пiдходiв i принципiв у процесi iнженерно-графiчно! пiдготовки студентiв уможливлюе науково обгрунтований пiдхiд до проектування змiстового, оргашзацшно^яльшсного, контрольно-регулятивного та оцiнювально-результативного компонентiв модели
Змiстовий компонент. Практична реалiзацiя завдань iнженерно-графiчно! пiдготовки студентiв неможлива без оптимально! побудови змютового компонента процесу навчання. Змютовий компонент моделi методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн складають навчальнi матерiали (програми, пiдручники, навчально-методичш посiбники, довiдники, словники, комп'ютернi навчальш презентацi!, навчально-методичнi комплекси та ш.), спрямованi на формування у студенев системи iнженерно-графiчних знань й умшь. У структурi системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн необхiдно виокремити фундаментальну та прикладну пiдготовку майбутнього вчителя.
й
и
в
о
ь
«
&
й
и
н
ь
ал
уа
т
С
е
ц
н
о
К
и й
к и
в в
о о
т т
о г чд о
З
'¡3
о
н
а
р
г
- о
н
р -
е о
н н
е ж «
ац
и со
т "¡3
н а
е г
н р
о О
С
м
о
К
- о
н
ь
л
а
в
2
«
О
Сощальне замовлення:
Вчитель технологш з високим рiвнем iнженерно-графiчноi пiдготовки
I
Мета: забезпечити високий р1вень 1нженерно-граф1чно1 тдготовки майбутшх
учител1в технологий
Методологiчнi тдходи:
д1алектичний, д1яльшсний, ор1ентований, синергетичний,
системний, особистюно-компетентшсний, штеграшйний,
Закони, закономiрностi, принципи (загальнопедагопчш, дидактичш, специф1чш) навчання iнженерно-графiчних дисциплiн
1нженерно-граф1чна шдготовка
Фундаментальна
I
Прикладна
I
I
Складовi iнженерно-графiчноi пiдготовки
Гра
т
Техшко-технолопчна
т
1нформатичн
I
Мет
Етапи iнженерно-графiчноi пiдготовки:
1-й - 2-й - професшно- 3-й - комп'ютерно- 4-й - дидактико-
базовий спрямовании зор1ентованнй методичний
I
з
I
Форми навчання: Методи Засоби навчання:
аудиторна, О навчання: наочш, техшчш, шформацшш
позааудиторна, традицшш, (комп'ют. презентацп, штерактивш
самостшна шновацшш модет, ЕНМК «Графжа»)
Складов1 1нженерно-граф1чно! готовносп: емоцшно-вольова; когнггивна; операцшно-д1яльшсна; рефлексивна
.А
Критери, показники шженерно-граф1чно! тдготовки
к
Рiвнi iнженерно-графiчноi пiдготовки
Низький (репродук-тивний) —► Середнш (штерпрету-ючий) —► Достатнш (перетво-рювальний) —► Високий (творчо-дослщницьки
Навчальний результат: високий рiвень шженерно-графiчноl пiдготовки майбутнiх учителiв технологiй
ч ав
н ь н
а д
х и н е л ав
т с
Е &
уп
кп
з я
о р
б
е р
е
п
а з а ач
ада
§ 1
И
оа
к( з
нт
ее нд о
с
м о к
й и
но и 2 ио
яа
л
у
г
е р
-
о н ь
л
о тр
н о К
Рис. 1. Структурно-функцюнальна модель методично! системи навчання шженерно-граф1чних
дисциплш майбутшх учител1в технологш.
Фундаментальна тдготовка нацшена на формування у студенев основ iнженерно-графiчно! дiяльностi; навчання способiв графiчного представлення (вщображення) геометрично! та iнженерно-технiчно! iнформацi!; передбачае ознайомлення з основними видами конструкторсько-графiчно! документацi! та вимогами державних стандарта щодо !! створення й оформлення, базовими загальнотехшчними знаннями й умшнями, сучасними засобами автоматизацi! iнженерно-графiчних робгг та iн.
Прикладна iнженерно-графiчна тдготовка доповнюе та розширюе фундаментальну й реалiзуеться через вивчення навчальних дисциплш, якi спецiально не орiентованi на формування iнженерно-графiчних знань й умшь студентiв, проте передбачають !х активне використання (вища математика, загальна фiзика, теоретична механiка, основи теплотехнiки i гiдравлiки, основи електротехнiки та ш.). Така пiдготовка найбiльш успiшно здшснюеться у проектно-технологiчнiй дiяльностi студентiв, що передбачае розв'язування професшно-орiентованих задач графiчними способами.
Основними складовими iнженерно-графiчно! пiдготовки студентiв е графiчна, техшко-технологiчна, iнформативна та методична.
Графiчна складова забезпечуе формування сукупностi знань й умшь, необхщних для правильного вщображення (кодування, компiляцi!, iнтерпретацi!) просторових властивостей i вiдношень об'ектiв за допомогою зображувальних i знакових систем й пов'язана з матерiальним перетворенням продуту мисленнево! дiяльностi студента у вигщщ проекцiйних зображень. Успiшнiсть функцюнування цiе! складово! iнженерно-графiчно! пiдготовки зумовлюеться ступенем опори на фундаментальнi iнженерно-графiчнi знання й умiння, а також наявшстю належно розвинутого просторового (образного) мислення й уяви.
Техшко-технолопчна складова забезпечуе усшшну конструкторсько-графiчну дiяльнiсть майбутшх фахiвцiв й орiентована на ознайомлення студента з евристичними методами виршення iнженерно-графiчних завдань. У своему проявi базуеться на фундаментальних знаннях у галузi технiки i технологiй та пов'язана з техшчним мисленням особистосп.
1нформативна складова характеризуе здатнiсть студента активно використовувати можливосп сучасних апаратно-програмних засобiв iнформацiйних технологiй для автоматизаци iнженерно-графiчних робiт i вирiшення професiйно-орiентованих iнженерно-графiчних завдань.
Методична складова визначае педагопчну спрямованiсть мислення особистосп майбутнього вчителя й оперуе дидактико-методичними поняттями; конкретизуе кiнцевi i промiжнi цiлi iнженерно-графiчно! дiяльностi з урахуванням чинниюв й умов певно! педагопчно! ситуацi!; окреслюе сферу застосування результата iнженерно-графiчно! дiяльностi, що уможливлюе творчий шдхщ, iндивiдуальний стиль i методи роботи. Складовi iнженерно-графiчно! пiдготовки майбутшх учителiв технологiй узгоджуються з основними етапами навчання iнженерно-графiчних дисциплiн у ВНЗ (базовим, професшно-спрямованим, комп' ютерно-зорiентованим, дидактико-методичним).
Органiзацiйно-дiяльнiсний компонент моделi методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутшх учителiв технологiй мiстить основнi етапи iнженерно-графiчно! пiдготовки студентiв, а також систему методiв, форм та засобiв навчання.
На першому етапi навчання реалiзуеться базова iнженерно-графiчна пiдготовка (здебшьшого графiчна складова) майбутнiх учителiв технологш через вивчення основ нарисно! геометри та креслення. При цьому важливо сформувати у студентiв стiйку систему шженерно-графiчних знань й умшь, необхщних для подальшого успiшного опанування фахових (загальнотехшчних, методично-орiентованих) навчальних дисциплш. Усшшнють навчання студентiв на цьому етат зумовлюеться вихiдним (початковим) рiвнем iнженерно-графiчно! пiдготовки, а також ефектившстю застосування дидактичного iнструментарiю (форм, методiв, засобiв навчання).
На другому етат iнженерно-графiчна пiдготовка студентiв носить професшно-спрямований характер й полягае у вивченш комплексу загальнотехнiчних дисциплiн, необхщних для формування технiко-технологiчних знань й умшь майбутшх учителiв (здебiльшого техшко-технолопчно! складово! iнженерно-графiчно! пiдготовки).
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Третш етап iнженерно-графiчно! пiдготовки студентiв - комп'ютерно-зорiентований -передбачае вивчення основ комп'ютерно! графiки та опанування сучасними системами автоматизаци рiзних видiв проектно!-конструкторсько! дiяльностi (реалiзуеться здебiльшого iнформативна складова iнженерно-графiчно! пiдготовки). Особливе мiсце на цьому етат займае навчальний курс «Системи автоматизованого проектування», нацiлений на ознайомлення майбутшх фахiвцiв iз засобами автоматизаци проектно-конструкторсько! дiяльностi; набуття знань, необхщних для ефективного використання сучасних САПР у виробницга й наущ; формування умiнь i навичок автоматизаци процесу створення проектно-конструкторсько! документацi!; надання пiзнавальнiй та практичнiй дiяльностi студенев пошуково-творчого характеру.
Четвертий етап iнженерно-графiчно! пiдготовки (здебiльшого методична складова) майбутшх учителiв технологiй - дидактично-методичний - реалiзуеться через вивчення навчальних дисциплш «Методика навчання креслення» i «Методика використання шформацшних технологiй у графiчнiй шдготовщ». Досягнення високого рiвня iнженерно-графiчно! пiдготовки можливе на основi використання проблемного, частково-пошукового та дослщницького (творчого) методiв навчання, якi стимулюють студентiв до самостiйного пошуку шляхiв подолання актуальних навчальних проблем, виршення пiзнавальних суперечностей; сприяють творчому застосуванню iнженерно-графiчних знань, оволодiнню досвiдом наукового шзнання.
Контрольно-регулятивний компонент передбачае педагопчний монiторинг перебiгу основних етапiв навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв, ефективностi вирiшення поставлених дидактичних завдань; систему заходiв з боку викладача, спрямованих на втручання у навчально-пiзнавальний процес та його коригування з метою досягнення (або покращення) результата навчально! дiяльностi майбутшх фахiвцiв (рiвня iнженерно-графiчно! пiдготовки); самоконтроль студента за правильшстю виконання навчальних операцш. Контрольно-регулятивнi дi! мають мюце на всiх етапах iнженерно-графiчно! шдготовки студентiв й здiйснюють безпосереднiй вплив на ус компоненти методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн.
Оцiнювально-результативний компонент моделi характеризуе кiнцевий результат навчання, тобто систему iнженерно-графiчних знань й умшь, необхiдних для ефективно! професiйно-орiентовано! iнженерно-графiчно! дiяльностi, а також сукупнють iндивiдуальних якостей особистостi, що становлять емоцшно-вольову, когнiтивну, операцiйно-дiяльнiсну та рефлексивну складовi iнженерно-графiчно! готовностi. Вiн передбачае вимоги до якост iнженерно-графiчно! шдготовки фахiвцiв та пов'язаний з виявленням, дослiдженням та обгрунтуванням вiдповiдних критерив i показникiв якостi iнженерно-графiчних знань й умшь.
Реалiзацiя оцiнювально-результативного компонента моделi передбачае розробку й використання вщповщних засобiв i методiв дiагностування (тестування, контрольнi роботи, вирiшення iнженерно-графiчних задач, iндивiдуальна пошуково-дослiдницька дiяльнiсть студента) i монiторинг якостi освiти (спостереження, спiвбесiда, анкетування, аналiз результатiв навчання ), спрямованих на перевiрку, контроль й оцшювання результатiв iнженерно-графiчно! дiяльностi студентiв та встановлення вiдповiдного рiвня iнженерно-графiчно! пiдготовки майбутнiх учителiв.
Окремим блоком моделi методично! системи навчання представлен педагогiчнi умови формування у студента iнженерно-графiчних знань й умшь, яю забезпечують ефективнiсть iнженерно-графiчно! пiдготовки майбутнiх учителiв, сприяють цшюносп та дидактичнiй едностi основних компонента системи, уможливлюють прогнозування й реалiзацiю шляхiв розвитку дослiджуваного явища, доповнюють методичну систему навчання науково-теоретичними та емпiричними вiдомостями, визначають мюце iнженерно-графiчно! пiдготовки у системi професшного становлення вчителя технологiй.
Таким чином, структурно-функцюнальна модель методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутнiх учителiв технологш реалiзована через цiльовий, концептуальний, змютовий, органiзацiйно-дiяльнiсний, контрольно-регулятивний та оцiнювально-результативний компоненти. Вона уможливлюе наочне вщображення структури i змiсту iнженерно-графiчно! пiдготовки студента, дослщження можливостей педагогiчного
управлшня навчально-тзнавальною дiяльнiстю майбутнiх фахiвцiв, розробку вщповщного навчально-методичного супроводу i контрольно-д1агностичного iнструментарiю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
2. Лодатко £. О. Моделювання педагогiчних систем i процесiв: монографiя / £. О. Лодатко. — Слов'янськ: СДПУ, 2010. - 148 с.
3. Рiзник О. Я. Лопчне програмування: навч. посiбник. - Львiв: Вид-во НУ «Львiвська полггехшка», 2008. - 332 с.
4. Ф^ла М. М. Педагогiка: навч. поабник / М. М. Ф^ла. - К.: Академвидав, 2009. - 560 с. REFERENCES
1. Honcharenko S. U. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary], Kyiv, Lybid, 1997. 376 p.
2. Lodatko Ye. A. Modeluvannja pedahohichnyh system i protsesiv [Modelling of pedagogical systems and processes], Slovjansk, SDPU, 2010. 148 p.
3. Riznyk O. Ya. Lohichne prohramuvannya [Logic programming], navch. posibnyk. Lviv, Vyd-vo NU «L'vivs'ka politekhnika», 2008. 332 p.
4. Fitsula M. M. Pedahohika [Pedagogy], navch. posibnyk Kyiv, Akademvydav, 2009. 560 p.
УДК 371.134: 7.012
I. В. ГЕВКО
ЕТНОЕСТЕТИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
ТЕХНОЛОГ1Й В СФЕР1 ДИЗАЙНУ
Розкрито проблему соцгокультурного самовизначення майбуттх учителгв технологш. Розглянуто сутнгсть феномена особистгсного самовизначення в контекстI дизайну. Вгдзначено, що сучасна освгта покликана стверджувати сутнгсть особистостг, яка здатна до подальшого самовдосконалення, саморозвитку, самореалгзацИ. Обтрунтовано доцгльнгсть застосування етноестетичного тдходу у формуваннг технологгчног культури майбуттх учителгв технологгй. Доведено, що положення етноестетичного тдходу у тдготовцг учителгв технологгй в сферI дизайну реалгзуються у полгпарадигмальному аспектI. Встанволено, що реалгзацгя етноестетичного пгдходу у тдготовцг майбуттх учителгв технологгй у сфер1 дизайну пов 'язана з подоланням природних при провайдингу тновацш утруднень.
Ключовi слова: дизайн, учитель технологгй, етноестетичний тдхгд, провайдинг.
И. В. ГЕВКО
ЭТНОЭСТЕТИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ
ТЕХНОЛОГИЙ В СФЕРЕ ДИЗАЙНА
Раскрыта проблема социокультурного самоопределения будущих учителей технологий. Рассматривается сущность феномена личностного самоопределения в контексте дизайна. Отмечено, что современное образование призвано утверждать сущность личности, способну к последующему самосовершенствованию, саморазвитию, самореализации. Обоснована целесообразность использования этноэстэтического подхода к формированию технологической культуры будущих учителей технологий. Доказано, что положения этноэстетического подхода к подготовке учителей технологий в области дизайна реализуются в полипарадигмальном аспекте. Обосновано, что реализация этноэстетического похода в подготовке будущих учителей технологий в области дизайна связана с преодолением естественных при провайдинге инноваций трудностей.
Ключевые слова: дизайн, учитель технологий, этноэстетический поход, провайдинг.
