CC BY
27
Менеджмент шновацш
УДК 330.341.4:338.45+330.12(477) doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-129-141
А. I. Бутенко,
академ1к АЕН Украгни, доктор економ!чних наук, ORCID 0000-0001-9745-5316, e-mail:biznessdev@ukr.net;
Г. В. Картнська,
кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0003-4896-1866, e-mail:biznessdev@ukr.net;
В. В. Лукащук, ORCID 0000-0002-5891-541Х, e-mail: vasilekl@ukr.net,
1нститут проблем ринку та економ1ко- еколог1чних досл1джень НАН Украгни, м. Одеса
СТРУКТУРН1 ДЕФОРМАЦП У ПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС УКРА1НИ, ЯК1 ВИНИКЛИ ВНАСЛ1ДОК ЕКОНОМ1ЧНИХ КРИЗ, ЯК ПЕРЕШКОДА РОЗВИТКУ РИНКУ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТОВАР1В
Постановка проблеми та и зв'язок з важли-вими науковими та практичними завданнями.
Криза - одна з форм розвитку економши, в ходi яко! усуваються застарiлi технiка i технолопя, оргашза-щя виробництва i пращ, вщкриваеться простер для зростання й утвердження нового. Водночас з подо-ланням вiджитого неминуче виникае спад виробництва, зростае безробiття, знижуються доходи населения, що негативно позначаеться на умовах життя людей та !х попит, у тому чи^ i на iииовацiйиi то-вари. Промисловiсть е основою нащонально! еконо-мiки, забезпечуе бiля 80% експорту товарiв, бiльше 23% валово! додано! вартосп, в иiй працюе понад 16% осiб, зайнятих в нащональнш економiцi, скон-центрована чверть основних засобiв. Параметри розвитку i галузева структура промисловост фор-мують iивестицiйиий потеицiал i визначають спря-моваиiсть науково-технологiчного розвитку кра!ни. За в«е! складност ситуацii' промислове виробни-цтво е одним з основних джерел оплати працi най-маних працiвникiв, прибуткiв пiдприемцiв, податко-вих i валютних надходжень до державного бюджету. Тому визначальними для стану нащонально! економши i стандартов життя громадян стають рь вень, тенденцп та перспективи промислового розвитку, ям за останиi роки мають здебшьшого нега-тивний характер.
Аналiз останнiх публiкацiй по проблема Вгт-чизияиi вчеиi: О. Алимов, О. Бшоус, Б. Буркин-ський, З. Варналiй, В. Геець, I. Горленко, А. Гриценко, М. Денисенко, I. Жиляев, В. Кузьменко, Б. Малщький, С. Мочерний, С. Онишко, А. Олешко, В. Попович, А. Чугаев, А. Чухно, С. Юрш та iн. до-^джують сутиiсть, причини, наслiдки, проблеми та шляхи подолання кризових явищ в економщ Укра-
!ни. Автори одностайн у висновках, що причинами eK0H0Mi4H0i' кризи в Укра!нi наприкiнцi ХХ ст. були: вщсутнють розроблено! методологи та стратеги переходу вщ командно-адшшстративно! системи СРСР до ринкових вiдносин незалежно! Укра!ни; су-перечливють законодавчо! бази, тiнiзацiя еконо-мши, посилення глобалiзацii та iнтeграцiйних про-цeсiв, вiдкритiсть нащонально! eкономiки, вплив свiтовоi фiнансовоi кризи. З чим автори статп без-перечно погоджуються.
Структурнi особливост eкономiки Укра!ни, шляхи та перспективи !! подальшого розвитку, у тому чи^ на шновацшних засадах, дослiджуються вiтчизняними науковцями О. Амошою, В. Геецем, Ю. Кшдзерським, Л. Федуловою та iн.
Видшення невир1шених рашше частин зага-льноТ проблеми. Високо оцiнюючи значну шльшсть науково обгрунтованих пропозицiй щодо подолання кризових явищ, структурно! перебудови та iннова-щйного розвитку eкономiки Укра!ни, вважаемо за потрiбнe дослiдити вплив eкономiчних криз на роз-виток ринку вiтчизняних iнновацiйних товарiв Ук-ра!ни на основi вeрифiкацii гшотези взаемозв'язку структурних дeформацiй промислового комплексу, технолопчних укладiв та структури експорту вгг-чизняно! промислово! продукцii.
Метою статт1 е дослiджeння етапност накла-дання кризових явищ на розвиток промисловостi кра!ни в аспект виявлення !! структурних деформа-цiй та впливу !х на розвиток ринку iнновацiйних то-варiв. При цьому, тд ринком iнновацiйних товарiв ми розушемо систему органiзацiйно-eкономiчних вiдносин м1ж тeхнологiчними пщприемцями, як створюють iнновацiйнi продукти на основi нових щей, та споживачами цих продуктiв [1].
Виклад основних результат та 1х обгрунту-
вання. За часiв незалежносп економiка Укра!ни тривалий час перебувала в стан кризи, науковщ ви-окремлюють наступш етапи найбiльш характерних проявiв криз з видшенням характерних рис та насладив !х подолання:
1-й етап - революцшних перетворень еконо-мiчно! системи (1991-1995 рр.);
2-й етап - реформування економiчно! системи (1996-2000 рр.);
3-й етап - гетерогенного зростання економши (2001-2008 рр.);
4-й етап - економiчного спаду (2009 р. - до-ниш) [2].
Перший етап - револющйних перетворень еко-номiчно! системи (1991-1995 рр.), даний етап харак-теризуеться формуванням Укра!ною власно! дер-жавносп та одночасним переходом вiд адмшютра-тивно-командно! економiки до ринково!. Проте, слад ввдзначити, що криза, яка охопила Укра!ну та iншi держави колишнього СРСР у 90-i роки ХХ ст., мае ряд ознак, ям вказують на iдентичнiсть з традицш-ними кризами, що з пею чи iншою перiодичнiстю повторюються в кра!нах ринково! економiки. Такими ознаками е падшня виробництва, зростання безробiття, старiння матерiально-технiчно! бази виробництва, тдвищення загального рiвня цiн, зни-ження добробуту населения. Проявом цього було спочатку зниження середньорiчних темпiв економь чного зростання, яке в подальшому переросло в па-дiния загальних обсягiв виробництва. Так, якщо се-редньорiчнi темпи приросту валового внутршнього
продукту за 1966-1970 рр. становили 7,4 та 7,8% на-цiонального доходу, то в наступш роки вони по-спйно зменшувались: у 1971-1975 рр. - 6,3 i 5,7%, у 1976-1980 рр. - 4,2 i 4,3%, у 1981-1985 рр. - 3,3 i 3,2%, у 1986-1990 рр. - 1,8 i 1,3%. Спад виробництва, властивий економiчнiй кризi, почався у 90-х роках (рис. 1). Свiдченням цього е скорочення виробництва продукци в базових галузях. Так, видобу-ток нафти у 1988 р. становив 624 млн т, у 1989 р. -607, у 1990 р. - 571 млн т.; видобуток вугшля за цей час скоротився на 69 млн т або на 9,5%, виплавка чавуну зменшилася на 5 млн т, сталi - на 9 млн т, прокату - на 4 млн т, сталевих труб - на 1,3 млн т.
Найбшьш суттеве скорочення питомо! ваги вгт-чизняно! промисловосп у розмiрi 8,7% ввдбулося упродовж 1990-2000 рр. тд час жорстко! кризи та значного падiння доходiв населення. На цьому етапi вiдбулося скорочення питомо! ваги машинобуду-вання i металообробки на 17,1%, легко! промисловосп - на 9,2%, харчово! та борошномельно-круп'я-но! - на 4,3%, тобто зменшилася питома вага тих га-лузей, якi працюють на шнцевого споживача та ма-ють достатньо високий рiвень наукоемносп та тех-нологiчностi. Натомiсть зросла питома вага чорно! металургi! на 17,7%, електроенергетики - на 8,9%, паливно! промисловосп на - 4,4%, що пов'язано зi зростанням цiн на енергоносп та пiдвищенням зов-нiшнього попиту на сировинну продукцiю. Все це призвело до негативно! динамiки ВВП в перюд з 1990-2000 рр. (рис. 1).
С^вень ВВП до попереднього року, %
^вень ВВП (в % до 1990р.)
120
100
80
60
40
20
СП СП
сл сл
Рис. 1. Динамжа ВВП Украши в 1991-2017 рр., %
В адмшстративно-команднш системi колишнього Союзу упродовж десятилгть була створена ба-гатогалузева промисловють - шляхом формування великих речово-спецiалiзованих тдприемств iз пов-
ним виробничим циклом. Такий напрям спецiалiза-ци був пов'язаний з концеитрацiею виробництва, що сприяло мiжгалузевому перерозподiлу номенкла-тури виробiв, скороченню числа тдприемств, якi
0
виготовляли однопрофшьну продукцiю. Це здшс-нювалося вiдповiдно до економiчного закону спещ-алiзацii' та кооперування виробництва. Тому перед-бачалося рацiональне розмщення промислового ви-робництва в усiх республшах, що розглядалися як единий народногосподарський комплекс. Шдприем-ства розмiщалися в ньому з урахуванням набли-ження до сировини i трудових ресурав та райоиiв споживання готово! продукцп. В умовах випуску складно! продукцп мiж тисячами пiдприемств скла-лися стшю господарськi зв'язки на основi кньо! коопераций Пiсля розпаду Союзу й утворення суверен-них держав цi зв'язки зруйнувалися. Тому одшею з
причин падшня виробництва на укра!нських тдпри-емствах в перюд 1992-2000 рр. (рис. 2) стало руйну-вання господарських зв'язкiв з об'ектами, розташо-ваними в iнших республiках.
В Укра!иi за роки адмшютративно-командно! економiки була сформована промислова структура господарства де домiиували видобувш галузi i вш-ськово-промисловий комплекс з високим рiвнем на-укомютко! продукцi!, розвинутою електроиiкою i точним машинобудуванням (70% машинобуду-вання працювало на вiйськово-промисловий комплекс, де застосовувалися високi технологi! i який виявився незатребуваним пiсля розiрваиня зв'язшв мiж кра!нам СРСР).
Млрд дол.
1=1 Промисловють в поточних цЫах, млрд дол. Ьошш!Промисловiсть в постiйних цiнах 1990, млрд дол. --Частка промисловост в економц %
Вiдсотки
Рис. 2. Обсяг випуску промисловоТ продукцп в 1990-2016 рр.
Частка гр. "А" у загальному обсязi промислово! продукдi! протягом тривалого часу (1960-1990 рр.) коливалась в межах 71,0-72,4%, а гр. "Б" - 29,027,6% ввдповвдно.
Другий етап - реформування економiчно! сис-теми Укра!ни вiдбувся у 1996-2000 рр. Ряд галузей господарського комплексу Укра!ни знаходилися на межi зникиения, а саме: легка промисловють, дере-вообробна i целюлозно-паперова (рис. 3).
□ 2000
□ 1990
розподшення електроенерги, газу та води
Виробництво харчових продук-пв, напош i тютюнових виробiв
Легка промисловiсть '
Виготовлення виро деревини, виробництв! паперу та полiграфiчиа дiяльиiсть
Добувна промисловiсть i розроблення кар'ерiв
Металургшне виробиидтво, виробиидтво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування
Виробництво хiмiчиих речовин i хiмiчиоl продукци
ашииобудуваиия, крiм ремонту i монтажу машин i устаткування
Рис. 3. Структура промисловостi в 1990 та 2000 рр.
На вказаному етaпi було здiйснено pяд важли-вих pефоpм зaгaльнодеpжaвного значення: ^ивата-зaцiйнa, гpошовa, лiбеpaлiзaцiï цiн, конститущйна, aгpapнa, iнститyцiйнa.
Як pезyльтaт ^оведених pефоpм, y 1999 p. еко-номiкa Укpaïни вiдновилa позитивну динамшу i ВВП впеpше за останн 10 pокiв зpiс на 11,8%. Шд-вищилися основнi показники, що хapaктеpизyють сфеpy пpомислового виpобництвa (див. pra. 2).
Певнi зpyшения ввдбулися й y зовнiшнiй TOp-гiвлi - з 1994 по 1998 p. експоpт товapiв та послуг зpiс бiльш як y 1,2 paзa i досягнув майже 32% ВВП. Якщо piзниця мiж iмпоpтом i експоpтом y 1996 p. становила близько 4 млpд дол. США, то в 1999 p. 1'хш обсяги в^внялися. Пpотягом 2000 p. У^аша здiйсиювaлa зовнiшньотоpговельнi опеpaцiï iз 187 кpaïнaми свiтy (y 1998 p. - з 164 ^а^ами). Пози-тивне сальдо зовшшньо1' тоpгiвлi товapaми за pе-зультатами 2000 p. становило 648,1 млн дол. США) [3]. Питома вага с^овини та нaпiвфaбpикaтiв y за-гальному обсязi експоpтy досягла майже 70%. Частка товapiв високого ступеня обpобки була не-значною - близько 15%. Основними тоpговельними пapтнеpaми Укpaïни були за обсягами у^аш^кою експоpтy Росiйськa Федеpaцiя, Тypеччинa, США, Шмеччина, Китай.
Тpетiй етап - гетеpогенного зpостaния еконо-мiки (2001-2008 pp.). Ввдбулося зpостaння основних економiчних покaзникiв, зокpемa за 2001 p. поpiв-няно з попеpеднiм pоком: ВВП зpiс на 9,2%; обсяги пpомислового виpобнищ•вa - на 13,2%. З 2000 p. ввдбулося piзке нapощення експоpтно-iмпоpтних опеpaцiй, пpи цьому лiдиpyючi позицiï належать то-вapaм, динaмiкa послуг e незначною i за до^джу-ваний пеpiод не змшилася [2]. Так, основними стат-тями yкpaïнського експоpтy товapiв до Rparn СС в 2007 p. зпдно даним Деpжкомстaтy були чоpнi метали (25,3%), енеpгетичнi мaтеpiaли, нафта та ^о-дукти ïï пеpегонки (10,5%), pyди, шлаки та зола (5,3%), деpевинa та в^оби з не1' (4,4%), виpоби з чоpних метaлiв (3,9%), одяг текстильний (3,9%). На цi гpyпи, що пpедстaвляють гaлyзi з низьким та се-pеднiм piвнем технологiй пpипaдae 53,3% експоpтy Укpaïни до ^аш СС-27, а частка пpодyкцiï машино-будування (г^упи 84-92 згiдно УКТЗЕД) становить лише 12,2%. У наступи pоки пеpевaжaння твфаб-pикaтiв та с^овини стало бiльш значним. У той же час, ^одукщя машинобудування e основою екс-поpтy Укpaïни до кpaïн Митного союзу (МС), де ïï частка становить 35,3%. Обсяг експоpтy пpодyкцiï машинобудування до цих кpaïн y 2007 p. склав 65,1% вiд загального обсягу експоpтy цieï пpодyкцiï до ^аш свiтy. У товapномy iмпоpтi з ^аш СС в 2007 p. пеpевaжaло мехaнiчне обладнання (19,4%), наземн тpaнспоpтнi засоби, кpiм зaлiзничних (15,1%), елею^^м машини та устаткування (8,9%), полiмеpнi мaтеpiaли, пластмаси (6,8%), фapмaцев-тична пpодyкцiя (6,2%), пaпip та кapтон (4,1%). Ос-
новну частину iмпоpтy Укpaïни з кpaïн МС склада-ють енеpгоносiï (48,2%) та ^одукадя машинобудування (19,3%).
За 2008 p. експоpт товapiв становив 67 млpд 2,5 млн дол., iмпоpт - 85 млpд 534,4 млн дол. У по-piвняннi з 2007 p. експоpт збшьшився на 35,9%, iм-поpт - на 41,1%. Вш^мне сальдо зовнiшньоï тоpгiвлi Укpaïни становило 18 млpд 531,9 млн дол. пpоти 11 млpд 321,9 млн дол. за 2007 p. Зовнiшньотоpго-вельнi опеpaцiï пpоводились з пapтнеpaми iз 217 ^аш свiтy. Обсяги експоpтних поставок до ^аш СНД становили 35,5% ввд загального обсягу експо-piy, Свpопи - 29,5% (y т.ч. до ^аш Свpопейського Союзу - 27,1%), Азп - 22,8%, Амеpики - 6,2%, Аф-pики - 5,8% та Австpaлiï й Океанл - 0,1%. Най-бiльшi обсяги експоpтних поставок здiйсиювaлись до Росшсь^' Федеpaцiï - 23,5% вiд загального обсягу експоpтy, Тypеччини - 6,9, 1талп - 4,3, Поль-щi - 3,5, Бiлоpyсiï - 3,1, Сполучених Штaтiв Аме-pики - 2,9, Нiмеччини - 2,7%. Збшьшився piвень ш-тегpaцiï У^аши y свiтове господapство, зpосли обсяги експоpтно-iмпоpтних опеpaцiй, пpямих та поpтфельних iнвестицiй, тpaнсфеpy пеpедових тех-нологiй в^об^^^а та yпpaвлiния.
У^одовж 2000-2008 pp. стpyктypнi змiни y пpомисловостi yповiльнилися (pис. 4).
Четвеpтий етап - етап економiчного спаду: з 2009 p. та дониш. Позитивна ситуащя на свiтових pинкaх для pозвиткy економiки Укpaïни в доугш по-ловинi 2008 pокy була зневiльовaнa пеpебiгом свгге-воï економiчноï кpизи, яка pозгоpиyлaсь y США. На-слiдкaми пеpебiгy дaноï свiтовоï кpизи для Укpaïни стало: спад ^омислового виpобництвa в машинобу-дyвaннi - мiнyс 52,2%, металургп - мiнyс 39%, в ш-шiй неметaлypгiйнiй пpодyкцiï - мiнyс 44,7%, хi-мiчнiй та нaфтохiмiчнiй пpомисловостi - мiнyс 31,9% до обсягу 2008 p.; скоpочення обсягу ^ямих iноземних iнвестицiй; зменшення piвня споживання yкpaï'нським населенням; зниження темтв нapо-щення фiнaнсових опеpaцiй; зниження дiловоï активности сyспiльствa; скоpочення обсягу виpобни-щва кpедитно залежними пiдпpиeмствaми; зниження конкypентоспpоможностi пpодyкцiï вiтчизня-ноï пpомисловостi. За наслвдками кpизи 2008 p. вiд-бувся piзкий спад як експоpтних так i iмпоpтних опеpaцiй. Таке piзке коливання зумовлено кiлькiс-ними й яшсними змiнaми попиту на свггевому pин-ку. Воно негативно вплинуло на економiкy, оск1льки впали доходи експоpтно-оpieнтовaних пiдпpиeмств, якi e основними платниками подaткiв i pоботодaв-цями y великих пpомислових pегiонaх.
Eкспоpт товapiв i послуг iз У^аши в 2009 p. зменшився до 45 млpд 435,6 млн дол. (за 2008 p. -85 млpд 535,3 млн дол.). ^и цьому, експоpт товapiв становив 39 млн 702,9 млн дол. (за 2008 p. - 66 млpд 954,4 млн дол.), експоpт послуг - 9 млpд 520,8 млн дол. (за 2008 p. - 11 млpд 741,3 млн дол.).
□ 2008 □2001
Добувна промисловють 25
Виробництво та розподтення електроенерги, газу та води
Машинобудування
Металург1йне виробництво та виробництво готових металевих ' вироб|в
Виробництво харчових продукт1в, напоТв I тютюнових вироб1в
- Легка промислов1сть
Виробництво коксу, продукт1в нафтоперероблення
>Х1м1чна I нафтох1м1чна промислов1сть
Рис. 4. Структура продукцп промисловостi в 2001 та 2008 рр.
У 2009 р. iмпорт товарiв перевищив експорт на 5 732,7 млн дол. Питома вага РФ в експорт! значно зросла в кризовi 2008-2009 рр., зокрема це стосу-еться авiакосмiчно! галузi - едино! в Укра!ш науко-мiстко!, що е конкурентоспроможною на свiтовому ринку. Практично ва проекти у цiй сферi виконува-лися спiльно з росiйськими тдприемствами - виробництво лiтакiв "Ан-70", мАн-140м, мАн-148м та запуск ракетоносi!в укра!нського виробництва з морсько! платформи "Беа ЬаипеЬ" та космодрому Байконур. Авiакосмiчна техиiка - це найвагомша категорiя високотехнологiчних виробiв, що експор-туються з Укра!ни. Основним стабшьним ринком !! збуту була Росшська Федерацiя: майже 60% експо-рту цiе! продукцi! у 2009 р.
Найбшьш активнi трансформацi! структури промисловосп за перюд з 2008-2016 рр. (рис. 5) ввд-булися внаслвдок зростання питомо! ваги виробництва та розподшу електроенергi! на 10%, скоро-чення металургiйного виробництва та виробництва готових металовиробiв на 7,1%, коксу та продукпв нафтопереробки на 4%, що пов'язано зi змшами по-питу на зовнiшнiх ринках i цiнами на вiдповiдну продукщю. Натомiсть, i так невисока питома вага легко! промисловосп у 2000 р. скоротилася з 1,6 до 0%.
Отже, невисокий рiвень ефективносп струк-турних зрушень вiтчизняного промислового комплексу за видами науково-техшчно! дiяльностi ще бшьше погiршився. Вiтчизняний промисловий комплекс й доа функцiонуе на основi застарiлих техно-логiй.
□ 2016 02009
Виробництво та розподiлення електроенергií, газу та води
Машинобудування, крiм ремонту i монтажу машин i устаткування
Добувна промисловiсть i розроблення кар'eрiв 30
Виробництво харчових продукпв, напоТв i тютюнових виробiв
Виготовлення виробiв з деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть
Виробництво коксу та продукпв нафтоперероблення
Металургiйне виробництво, / виробництво готових / металевих виробiв, крiм машин i устаткування
Рис. 5. Структура продукцп промисловосп в 2009 та 2016 рр.
^Виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноТ продукцií
Сьогоднi в Укра!т переважно розвинуп III та IV технолопчш уклади, !х сумарна питома вага складае бiльше 95%. На V технолопчний уклад приходиться 4%, а шостий майже взагалi вiдсутнiй.
Технологiчнi уклади I-IV притаманнi 1ндустрь альнiй технологи розвитку машинного виробництва. V-й уклад характеризуеться бшьш високим ступенем технологш та спираеться на iнформацiю й знання як новi фактори виробництва. Вiн е матерiа-льно-технiчною основою переходу людства до ви-щого ступеня цивiльного прогресу - поспндуст^а-льно! економiки. Частка V-го укладу в Укра!ш складае 4% ввд загального обсягу виробництва, що сввд-чить про вiдставання ввд розвинутих кра!н на щлу епоху [5].
На базi розрахуншв прямо! та непрямо! мютко-ст ДiР (дослiдження i розробки) Секретарiат Орга-нiзацi! економiчного спiвробiтництва та розвитку ОЕСР ранжував галузi промисловост та представив перелш високотехнологiчних виробництв, подше-ний на чотири рiвнi:
- високотехнолопчний: ДiР-мiсткiсть вища за
8%;
- середньо - високотехнолопчний: Д1Р-мют-шсть вiд 2,5 до 8%;
- середньо - низькотехнолопчний: Д1Р-мют-шсть вiд 1 до 2,5%;
- низькотехнолопчний: ДiР-мiсткiсть вiд ни-жча 1%.
Що стосуеться зовшшньоторговельних опера-ц1й, вiдповiдно до продуктового тдходу, ОЕСР був розроблений класифшатор SITC, на основi якого до високотехнолопчних вiдносять такi групи товарiв: аерокосмiчна продукдiя, комп'ютерна та офюна технiка, електронiка та телекомунiкацi!, фармацев-тична продукция, науковi iнструменти, електричн машини та обладнання, хiмiчна продукщя, неелек-тричнi машини та обладнання, озброення. В Укра!нi е Перелш високотехнологiчних товарiв за кодами УКТЗЕД, який був розроблений Державним шсти-тутом комплексних технiко-економiчних досль джень (ДIКТЕД), гармонiзований iз класифшато-
рами НПП (номенклатура продукцл промисловостi) та мiжнародним стандартом монiторингу зовшш-ньо! торгiвлi - High Technology Products List-SITC Rev. 4, складаючись з дев'яти груп та налiчуючи 305 найменувань високотехнологiчних товарiв.
Вiдповiдно до даного класифшатора обробна промисловiсть Укра!ни демонструе невисокий рь вень технолопчного розвитку: 48,65% вироблено! продукцi! створено на основi середньонизьких технологш, 28,87% обробно! промисловостi створю-еться на базi низьких технологiй, середньовисок технологi! формують 19,83% продукцi!, а висом технологи - 3,66% [6].
Низький рiвень технологiчного розвитку вгг-чизняно! промисловост супроводжуеться високим рiвнем зношеност !! основних виробничих фондiв. Знос промислового обладнання в 2000 р. ощнювався в 60%, на 2016 р. стутнь зносу основних засобiв промисловост становив 83,5%. Енергоемнють вгт-чизняно! продукцi! в 10-20 разiв вища за захiдну. Ви-користання застарiлого обладнання та низькотехно-логiчних виробництв знижуе яшсть i конкуренто-спроможнiсть вiтчизняно! продукцИ, i як наслiдок -зниження на не! внутршнього та зовнiшнього по-питу.
В умовах переорiентацi! укра!нсько! економши на iнновацiйну модель все частше йде мова про зниження зовшшньо! торгiвлi сировинними товарами i орiентацiю на експорт високотехнологiчних. Проте, склад промислового експорту, що збертея впродовж дослiджуваного перiоду, не вселяе особливого оптишзму. У Т0П-10 експортованих товарiв у 2015 р. (рис. 6) (а !х частка в загальному експортi сукупно становила 46,9%) знаходиться сировина та нап1вфабрикати первинно! переробки.
Як це не сумно, але найбiльш «високотехноло-гiчною» продукщею у Т0П-10 укра!нського експорту е дроти та кабель Продукщя, яку насправдi можна вiднести до групи високотехнолопчних това-рiв, займае лише 13-й рядок експортного рейтингу -це двигуни турбореактивнi, турбогвинтовi та iншi газовi турбiни. 1х було експортовано у 2015 р. на 671 млн дол. (менше 1,8% у загальному обсязi експорту). Ще у 2014 р. щ товари займали в експортг 11-у позиц1ю, а у 2013 р. були в середиш Т0П-10 [7].
Вiдповiдно до даних табл. 3, варто зазначити, що експорт груп товарiв, якi частково чи повнютю вiдносяться до високотехнологiчних, е значно ниж-чим вiд його iмпорту та !х сальдо у 2015 р. стано-вило - 5 178 825 тис. дол. США.
Частка наукоемного експорту в 2015 р. стано-вила 15,02% ввд загального експорту товарiв, а частка iмпорту - 29,86%. Якщо детальнiше проаналiзу-вати структуру експорту та iмпорту високотехноло-пчних товарiв Укра!ни в 2015 р., то можна заува-жити, що тшьки товари груп «Продукти неоргашч-но! хiмil>> та «Лiтальнi та космiчнi апарати» характе-ризуються позитивним сальдо в розмiрi 678751 тис. дол. США та 136523 тис дол. США ввдповвдно. У
Таблиця 2 Структура економжи УкраТни за технологiчними укладами [4]
Показники Технологiчнi уклади, %
3-й 4-й 5-й 6-й
Обсяг виробництва продукци 57,9 38,0 4,0 0,1
Фiнансування науко-вих розробок 6,0 69,7 23,0 0,3
Витрати на iнновацi! 30,0 60,0 8,6 0,4
!нвестицл 75,0 20,0 4,5 0,5
Вкладення капiталу в технiчне переозбро- 83,0 10,0 6,1 0,9
ення i модернiзацIю
структурi iмпорту найбiльшу питому вагу займають товари групи «Реактори, котли, машини, обладнання» i становлять 9,80% ввд загального iмпорту.
За даними ООН щодо торгiвлi товарами, екс-порт високотехнологiчних товарiв Укра!ни становив 1,65 млрд дол. США в 2014 р., а його частка у структурi товарного експорту коливалася протягом 2004-2014 рр. на рiвнi 3% [8]. Слiд зауважити, що станом на 2015 р. зовшшня торпвля високотехноло-гiчними товарами характеризувалася: низькими ча-стками високотехнологiчних товарiв у загальному експорт та значним вiд'емним сальдо. Можна зро-бити висновок, що Укра!на, при в«х сво!х потенцш-них можливостях у сферi високих техиологiй та ви-сококвалiфiкованих кадрiв, все ще залишаеться за-лежною вiд iмпортних високотехнолопчних това-рiв.
Щодо експорту, то тут найбшьшу частку займае «Електричш машини та обладнання; вiдео- та аудю-апаратура» у розмiрi 5,19%.
Таблиця 3
Проаналiзуемо динамiку високотехнологiчного експорту Укра!ни протягом 2005-2015 рр. порiв-няно з розвинутими кра!нами (рис. 7).
Загалом, тенденцi! свiдчать про зниження експорту високотехнологiчних товарiв, про що свiдчать данi Японп, США та Нiмеччини. Таким чином, тсля рiзкого обвалу високотехнологiчного експорту в 2007-2009 рр. внаслвдок свгтово! економiчно! кризи даний показник коливаеться на рiвнi 15%.
Протягом дослщжуваного перiоду в Укра!нi ек-спорт високотехнолопчних товарiв знаходився на рiвнi 5% вiд промислового, тодi як Китаю за цей же промiжок часу вдалось збшьшити даний показник бшьше нiж у два рази - ввд 13 до 27% [9]. Порiвняно
Соняшникова олiя Кукурудза
Напiвфабрикати з вуглецево! сталi
Пшениця Залiзна руда Прокат плоский Проводи та кабелi Феросплави Бруски з вуглецево! сталi Соя
7,9 7,9
Рис. 6. Топ 10 експортних товарiв УкраТни в 2015 р. [7]
Обсяг експортучмпорту окремих груп товарiв УКТЗЕД в 2015 р.
Код Група товарiв 1мпорт Експорт Сальдо, тис. дол. США
вартiсть, тис. дол. США питома вага, % вартасть, тис. дол. США питома вага, %
28 Продукти неоргашчно! ымй 283341 0,78 962092 2,52 678751
29 Органiчнi хiмiчнi сполуки 571403 1,56 66656 0,17 -504747
30 Фармацевтична продукция 1368923 3,75 155557 0,41 -1213366
32 Барвники, фарби i лаки; замазки; чор-нило, туш 276370 0,76 75327 0,2 -201043
84 Реактори, котли, машини, обладнання 3581500 9,80 1968577 5,16 -1612923
85 Електричш машини та обладнання; вь део- та аудюапаратура 2700384 7,39 1982220 5,19 -718164
87 Засоби наземного транспорту 1625860 4,45 176087 0,46 -1449773
88 Штальш та космiчнi апарати 54738 0,15 191261 0,50 136523
90 Прилади та апарати оптичш 450349 1,23 156266 0,41 -294083
Всього 10912868 29,87 5734043 15,02 -5178825
з Польщею, яка експортуе високотехнологiчного товару значно нижче свiтового рiвня, Украша не де-монструе такого стабтьного зростання показника.
Якщо ще до 2006 р. держави знаходились практично на одному рiвm, то зараз Польщi вдалось значно «вирватись» уперед (7,7% у 2014 р.).
о Польща ж Нмеччина в Япошя д США ■ Китай ♦ Украша
35 30 25 20 15 10 5
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Роки
Рис. 7. Високотехнолопчний експорт розвинутих краш свггу та Украши (вщ промислового, %)
На зовшшш ринки спрямовуеться продукцiя переважно з низьким i середньонизьким рiвнем тех-нологiчностi (рис. 8).
В структурi украшського високотехнолопч-ного експорту вагому частку займае аерокосмiчна продукцiя (36,2%), а саме найбшьшу сукупну вар-тють мають так1 товари: турбореактивнi двигуни, ль
таки та iншi пристро! з мехатчним рухом, турбо-гвинтовi двигуни, космiчнi апарати та супутники. Неелектричш машини й обладнання, телекомутка-цл й електронiка займають 17,6 та 17,7% ввдповвдно. Основними товарами, що найбшьше експортуються в цих групах, е газовi двигуни, передавальнi пристрой радiоапаратура та панелi управлшня [10].
100 1
80 -
60 -
40 -
20 -
00
54
53
□ Високотехнолопчнл галуз1
□ Середы низькотехнолопчы галуз1
□ Середн1 високотехнолопчы галуз1
□ Низькотехнолог1чн1 галуз1
20
54
59
23
58
ш
51
55
32
38
25
51
23
53
28
43
27
47
43
40
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Рис. 8. Динамжа структури експорту до €С продукцп промисловосп за технолопчним рiвнем, %
0
07
07
05
05
04
04
04
03
03
04
Виробництво продукцп, яка б була конкуренто-спроможною на вггчизняному та свгтовому ринках, залежить, звичайно, вiд створення новгттх техноло-гiй, !х впровадження, проведення НДДКР, iннова-цiйно! дiяльностi тдприемств та iнвестицiй у дану галузь, а також державно! пiдтримки, що в сукупно-стi забезпечують нарощування високотехнолопч-ного експорту. За даними Державно! служби статистики, у 2014 р. було 1636 тдприемств, як вико-ристовували у сво!й дiяльностi передовi технологi!, 106 iз них створювали такi технологi!. При цьому 28,3% зосереджено було в м. Ки!в; 16,0% - у Харшв-ськiй обласп; 7,5% - в 1вано-Франшвськш i Дшпро-петровськш областях та 5,7% - у Донецькш. Досль дження показують, що всього в Укра!т станом на 2014 р. було створено 309 технологш, 279 iз них е новими для кра!ни. Найбiльшу кшьшсть техиологiй було вироблено у переробнш промисловостi -43,4%; у науково-техтчнш дiяльностi - 23,3%; 12,0% - у сферi охорони здоров'я i 5,8% - телекому-нiкацi! та шформащя. Понад три чвертi з них вико-ристано пiдприемствами переробно! промисловостi, двi третини з яких - пiдприемствами машинобудування, металурпйного виробництва та виробництва готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування, 6,3% - оргашзатями з професшно!, науково! та техиiчно! дiяльностi, 4,3% - пiдприемствами транспорту, складського господарства, поштово! та кур'ерсько! дiяльностi, 3,3% - установами освiти.
Протягом 2017 р. НДДКР в Укра!т проводило 963 оргатзацш (на 36 оргатзацш менше нiж у 2014 р.), при кшькосп працiвникiв 94,3 тис. оаб (на 15,3 тис. оаб менше тж у 2014 р.). На виконання науково-технiчних (експериментальних) розробок спрямовано 54,5% загального обсягу витрат, якi на 40,3% профшансоваш iноземними фiрмами, 28,7% -оргашзатями тдприемницького сектору та 14,3% -за рахунок власних коштiв.
За попередшми розрахунками, питома вага загального обсягу витрат у ВВП становила 0,45%, у тому чи^ за рахунок кошпв державного бюджету - 0,16%. За даними 2016 р., частка обсягу витрат на НДР у ВВП кра!н СС-28 у середньому становила 2,03%. Бшьшою за середню частка витрат на до^дження та розробки була у Швецп - 3,25%, Ав-стрi! - 3,09, Шмеччит - 2,94, Данi! - 2,87, Фшлян-дi! - 2,75, Бельгп - 2,49, Францi! - 2,25%; меншою -у Македонл, Латвi!, Румунi!, Кiпрi та Мальп (вiд 0,43 до 0,61%).
Станом на 1 ачня 2018 р. було видано 518701 охоронний документ, з них 120731 патент на вина-ходи, 122333 патенти на корисн модел^ 36013 патентов на промисловi зразки. Основним джерелом фiнансувания iнновацiйних витрат залишаються власт кошти пiдприемств - 7704,1 млн грн (або 84,5% загального обсягу витрат на iнновацi!). Кошти державного бюджету отримали 8 тдприемств, мюцевих бюджетiв - 17, загальний обсяг яких становив 322,9 млн грн (3,5%); кошти вгтчизняних ш-
BecTopiB отримали 5 тдприемств, шоземних - 3, за-галом ïхнiй обсяг становив 380,9 млн грн (4,2%); кредитами скористалося 21 тдприемство, обсяг яких становив 594,5 млн грн (6,5%).
Варто зазначити, що галузi Украïни, де ввдбува-еться випуск високотехнологiчних товарiв, не ма-ють реальноï державноï тдтримки. Наприклад, суб-сидiï у високотехнолопчних секторах економiки практично вiдсутнi. I тшьки виробництво машин i устаткування (0,7%) та виробництво хiмiчних ре-човин та хiмiчноï продукцiï (0,2% ввд валово!' додано!' вартосп) забезпечуються субсидiями. Протягом останнiх рошв у краïнi дiяло близько 200 податко-вих пiльг, 1/3 iз них отримували високотехнологiчнi галузi промисловосп. Шдприемства з виробництва лiтальних та космiчних апарапв, медичних та сто-матологiчних iнструментiв, зброï та боеприпаив, фармацевтичних препаратiв найiнтенсивнiше кори-стувались податковими тльгами. Таким чином, в Украш створюеться ситуацiя, коли бшьшють шд-приемств у сферi високотехнолопчного виробництва не входять у систему тдтримки зi сторони дер-жави [10].
Висновки та перспективи подальших дослi-джень. Таким чином, у структурнш динамiцi про-мислового виробництва впродовж 1991-2014 рр. окреслились двi циклiчнi хвилi з ввдповвдними ста-дiями - занепадом, депреаею, пожвавленням i зрос-танням. Витоки першоï хвилi, що тривала з 1991 по 2007 р., пов'язат з рiзкою змiною господарськоï па-радигми i переструктуруванням господарськоï системи, пристосуванням ïï суб'ектiв до нових еконо-мiчних i полгтичних реалiй. Друга хвиля, що розпо-чалась у 2008 р., за своïм походженням принципово рiзниться ввд першоï тим, що пов'язана не з внут-рiшньою «трансформацiйною ломкою», а з кризою свiтовоï економiки, в яку Украïна на цей час уже тюно iнтегрувалась.
У 2012-2014 рр. почала формуватись третя хвиля, в якiй уже чгтко окреслилась стадiя занепаду. Причини останньоï хвилi мають полiтичне, еконо-мiчне та военне пiдгрунтя. Структура виробництва змшилась на протилежне спiввiдношення мiж випу-ском продукцп первинноï та глибокоï переробки, низькотехнологiчноï та високотехнологiчноï, сиро-винноï та концевого споживання. Зокрема, змiна спiввiдношення мiж випуском гiрничо-металургiй-ного комплексу, з одного боку, та машинобудуван-ням i легкою промисловютю - з iншого. Внаслiдок цього ввдбулася примiтивiзацiя галузевоï структури промисловосп, виробництво набуло експортноï си-ровинноï спецiалiзацiï.
Проте, незважаючи на деструктивш деформац^ у промисловому комплексi Украши, яш виникли внаслiдок економiчних криз та перешкоджають роз-витку ринку iнновацiйних товарiв, автори подiляють думку академша НАН Украïни В.М. Гейця, який на-голошуе на реалiзацiï iнновацiйних проектiв саме в промисловосп [11] та висновок академша АЕН Ук-
ра!ни В.1. Борейка, що для забезпечення динамiч-ного розвитку нацюнально! економiки прюритет по-трiбно надати високотехнологiчним галузям [12]. На наш погляд, Украша у своему iнновацiйному розвитку мае спиратися на базовi промисловi галузi, у яких на сьогодш мае здобутки та деяк переваги. Наша кра!на ще не вичерпала можливостей шдуст-рiально! стадп економши i мае використовувати пе-редовi iндустрiальнi технологи для модершзаци тд-приемств III и IV технолопчних укладiв.
Однак разом з тдвищенням науково-техноло-гiчного рiвня пiдприемств галузей iз застарiлими технологiями важливо, там де можливо, використовувати й шформацшно-телекомунжацшш технологи, притаманнi постшдуст^альному суспiльству, розвиваючi такi галузi як аерокосмiчна, електронна, комп'ютерна технiка, фармацевтична, хiмiчна та iн. Тобто найефективтшою стратегiею кра!ни мае бути шновацшний розвиток, що поеднуе шноваци V i VI технологiчних укладiв, притаманних поспндуст^а-льнш економiцi, з науково-технолопчною модерш-зацiею тдприемств IV i III укладiв, притаманних ш-дустрiальнiй стад^!.
З огляду на обмежешсть власних ресурсiв для фiнансування iнновацiйних проектiв важливим е створення умов для залучення iноземних iнвестицiй та впровадження мехашзму !х ефективного викори-стання.
Свгтовий досвiд засвiдчив, що безпосередньо приплив iноземного капiталу сам по собi не е гарантом стабшьного економiчного зростання. Напри-клад, економiчний розвиток таких кра!н, як Аргентина, Бразилiя та Мексика залишався нестабiльним, незважаючи на значш обсяги прямих iноземних ш-вестицш Натомiсть Малайзi! та Китаю шоземт ш-вестицi! дозволили перевтiлитися у сучасш iндуст-рiальнi держави з економшою, що динамiчно розви-ваеться.
Отже, важливим е не обсяг катталу, а вирi-шення проблеми його ефективного використання, насамперед визначення сфери та об'екпв його залучення та забезпечення умов для стабшьно! тдтри-мки притоку iнвестицiй.
Зазвичай ускладнюе ситуацiю iснування, впро-довж тривалого перiоду, проблем iнвестицiйного ктмату в кра!ш: недосконалiсть законодавчо! бази, високий рiвень корупцi!, дорогi кредитш ресурси, недосконалiсть судово! системи ^ як наслiдок, ввд-суттсть надiйного захисту прав власнишв.
Позитивним е досввд кра!н Схiдно! Азi!, як здiйснили стимулювання розвитку шляхом спри-яння iнвестицiй, технологiчного оновлення, тдви-щення якостi власно! робочо! сили, з неодмiнним входженням у свiтовi ринки товарiв i послуг.
Свого часу в цих кра!нах була зроблена ставка на досягнення високо! динамiки експорту продукцi! переробно! промисловосп, результатом чого стають зростання валютних надходжень i зростання ВВП. Саме необхвдшсть конкурувати з iноземними ви-
робниками на глобальних ринках i бути серед них конкурентоспроможними, тдштовхувала до постойного впровадження передових технологiй, навчання персоналу, пiдвищення ефективност виробництва та пошуку нових ринкових нiш.
При цьому для реалiзацi! механiзму «таргету-вання експорту» в Япони, Коре! та Тайванi широко застосовувалися експортн субсидi!, кредити, подат-ковi пшьги, безмитний iмпорт товарiв для викорис-тання експортерами та !хтми постачальниками у виробництвi. Але важливим е те, як застосовувалися вказан шструменти: пiльги отримували лише т ви-робники, якi ввдповвдали заздалегiдь встановленим критерiям (обсягiв експорту, продуктивности тощо).
Важливою складовою устху стратегi! був акцент на iнвестицiях. Держава стимулювала iнвести-ци у рiзний спосiб (цiльовi кредити, державш гаранта! по кредитах, тдтримка низьких процентних ставок, примусовi заощадження, митне стимулювання iмпорту каттальних товарiв, завищення кредитних ставок на предмети розкошi тощо). Так, фiнансовi системи активно використовувалися державою з метою спрямування обмежених ресурсiв у тi сектори економши (насамперед промисловосп), якi вважа-лися стратепчно важливими з точки зору забезпечення довгострокового розвитку експорту.
Здшснюючи полiтику «фшансового обмежен-ня», яка полягала у пiдтриманнi ввдсоткових ставок (як кредитних, так i депозитних) на низькому рiвнi, держава фактично перерозподiляла вiдсотковi ренти ввд населення на користь прiоритетних галузей та устшних пiдприемств. Завдяки надходженню до-даткових фiнансових ресурсiв суб'екти тдприемни-цько! дiяльностi мали змогу (i, фактично, обов'язок) iнвестувати у новi технологi!, модернiзацiю обладнання та ввдповвдне навчання персоналу з метою по-силення конкурентоспроможносп на свтовому ринку. Експортнi показники при цьому залишалися основною метою i критерiем успiху.
Слад зазначити, що вищеописаний мехашзм ус-пiшно працював у тих схвдно-азшських кра!нах, якi спромоглися жорстко «прив'язати» отримання ре-сурсiв та пшьг до iндикаторiв результатов дiяльно-сп. За загальними оцiнками, програми «цшьового кредитування» у Япони та Коре! мали наслвдком збiльшення обсягiв iнвестування, пiдтримку нових видiв продукцi! та дiяльностi, нових позичальникiв, а також спрямовування ресурсiв до фiрм з високим потенталом позитивних технологiчних екстерналш
[13].
Хоча на раннiх етапах юнували обмеження на iмпорт деяких товарiв, торговельна полiтика перед-бачала стимулювання за допомогою пiльг ввезення в кра!ну каттальних благ, потрiбних для тдви-щення конкурентоспроможносп власних виробництв (найсучасшшого обладнання, патенпв на новi технологi!). Таким чином, держава охоче допома-гала вгтчизняним пiдприемствам досягти сучасного технологiчного рiвня, але з единою метою - ство-
рити для них адекватн CTapTOBi умови, яш уможли-вили б рiвноправне змагання з сильнiшими закор-донними конкурентами.
Застосування в нашш кра1ш вищезазначеного свiтового досвiду, на нашу думку, мае сприяти тд-вищенню конкурентоспроможносп вiтчизняного виробництва та розвитку ринку iнновацiйних това-рiв.
Лiтература
1. Светуньков С.Г., Ишутин Р.В. Понятие «рынок инноваций» и его определение. Развитие российского и регионального бизнеса в условиях мирового финансового кризиса: материалы Всероссийской научно-практической конференции. Псков; СПб.: изд-во СПбГУЭФ, 2009. 2. Мельник А.О. Свгтов1 економ1чш кризи в економщ Украши та !х наслвдки. Глобальш та нацiональнi проблеми економiки. 2014. Вип. 2. С. 108113. URL: http://global-national.in.ua/archive/2-2014/22. pdf. 3. Сайт «Нацюнального Банку Украши». URL: http://www.bank.gov.ua/. 4. Василенко В. Технолопчт устро! в контексп прагнення економiчниx систем до щеальносп. Соцiально-економiчнi проблеми i держава. 2013. Вип. 1 (8). С. 65-72. URL: http://sepd. tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13vvoski.pdf. 5. Федорова Ю.В. Перспективи iнновацiйного розвитку Украши: теxнологiчнi уклади. Вiсник Хмельницького нацiонального унiверситету. 2016. № 1. С. 123-126. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe? 6. Чайка Ю.М. Галузевi трансформацii економiки Украши. Науковий вюник Полтавського ^iверситету еко-номжи i торгiвлi. 2013. № 4 (60). С. 21-25. URL: http://journal.puet.edu.ua/index.php/nven/article/ viewFile /640/606. 7. Сайт «Федеращя роботодавщв Украши». Топ-10 експортованих товарiв у 2015 роцi. URL: http://fru.ua/ua/media-center/blogs/salivon/u-top-10-eks portovanykh-tovariv-u-2015-rotsi-naibilsh-vysokotekhno lohichna-produktsiia-kabel. 8. Сайт «ООН по торгiвлi товарами». URL: http://comtrade.un.org/db/dqQuick Query.aspx/. 9. Сайт «Свiтовий центр даних з геошфор-матики та сталого розвитку». Форсайт економши Украши: середньостроковий (2015-2020 роки) i дов-гостроковий (2020-2030 роки) часовi горизонти. URL: http://wdc.org.ua/uk/node/182605/. 10. Яремчук Н.Т., Гршько 1.М. Аналiз зовнiшньоi торгiвлi високотехно-лопчними товарами Украши. Науковий вiсник Ужго-родського нацюнального утверситету. 2016. Вип. 6, ч. 3. С. 171-174. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/ handle/lib/11004. 11. Геець В.М. Посткризовi перспективи та проблеми розвитку економши Украши й Росп (макроекономiчний спектр). Фтанси Укра'ти. 2011. № 3. С. 3-18. 12. Борейко В.1. Вплив змш у промисло-вому комплексi на розвиток економiки Украши. На-уковi записки Нацюнального унiверситету «Остро-зька академiя». 2014. Вип. 25. С. 4-8. 13. The East Asian Miracle: Economic Growth and Public Policy. New York: Oxford University Press. URL: http://www-wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/ WDSP/IB/1993/09/01/000009265_3970716142516/Rend ered/PDF/multi_page .pdf.
References
1. Svetun'kov, S.G. (2009). Ponyatie «rynok innovatsii» i ego opredelenie. Razvitie rossiiskogo i regional'nogo biznesa v usloviyakh mirovogo finansovogo krizisa [Concept of "market innovation" and its definition. The development of Russian and regional business in the global financial crisis]. Materialy Vserossiiskoi nauchno-prakticheskoi konferentsii - Materials of the All-Russian scientific-practical conference. Pskov: SPb.: izd-vo SPbGUEF.
2. Melnyk, A.O. (2014). Svitovi ekonomichni kryzy v ekonomitsi Ukrainy ta yikh naslidky [The global economic crisis in the Ukrainian economy and their consequences]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national problems of the economy, 2, 108-113. Retrieved from http://global-national.in.ua/archive/2-2014/22.pdf [in Ukrainian].
3. Sait «Natsionalnoho Banku Ukrainy» [Site «Of the National Bank of Ukraine»]. bank.gov.ua. Retrieved from http://www.bank.gov.ua/[in Ukrainian].
4. Vasylenko, V. (2013). Tekhnolohichni ustroi v konteksti prahnennia ekonomichnykh system do idealnosti [Technological regimes in the context of the aspirations of economic systems for the ideal]. Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava - Socio-Economic Problems and the State, 1 (8), 65-72. Retrieved from http://sepd.tntu.edu.ua/ images/stories/pdf/2013/13vvoski.pdf [in Ukrainian].
5. Fedorova, Yu.V. (2016). Perspektyvy innova-tsiinoho rozvytku Ukrainy: tekhnolohichni uklady [Prospects of innovation development of Ukraine: technological structure]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Herald of Khmelnytskyi national university, 1, 123-126. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/ .../cgiirbis_64.exe?... [in Ukrainian].
6. Chaika, Yu.M. (2013). Haluzevi transformatsii ekonomiky Ukrainy [Sectoral transformation of the economy of Ukraine]. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli - Scientific Bulletin of Poltava University of Economics and Trade, 4 (60), 21-25. Retrieved from http://journal.puet.edu.ua/index.php/nven/ article/ viewFile/640/606 [in Ukrainian].
7. Sait «Federatsiia robotodavtsiv Ukrainy». Top-10 eksportovanykh tovariv u 2015 rotsi. [Site «The Federation of Employers of Ukraine». Top 10 Exported Products in 2015]. fru.ua. Retrieved from http://fru.ua/ua/media-center/blogs/salivon/u-top-10-eksportovanykh-tovariv-u-2015-rotsi-naibilsh-vysokotekhnolohichna-produktsiia-kabel [in Ukrainian].
8. Sait «OON po torhivli tovaramy» [Site «UNO on trade in goods»]. comtrade.un.org. Retrieved from http ://comtrade.un. org/db/dqQuickQuery.aspx/.
9. Sait «Svitovyi tsentr danykh z heoinformatyky ta staloho rozvytku». Forsayt ekonomiky Ukrainy: serednostrokovyy (2015-2020 roky) i dovhostrokovyy (2020-2030 roky) chasovi horyzonty [Site "World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development". Foresight of Ukrainian Economy: mid-term (2015-2020) and long-term (2020-2030) time horizons (Revised Edition)]. wdc.org.ua. Retrieved from http://wdc.org.ua/ uk/node/182605/.
10. Yaremchuk, N.T., & Hrinko, I.M. (2016). Analiz zovnishnoi torhivli vysokotekhnolohichnymy tovaramy
Ukrainy [Analysis foreign trade by high-tech products of Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific herald of Uzhgorod National University, 6 (3), 171-174. Retrieved from https://dspace. uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/11004 [in Ukrainian].
11. Heiets, V.M. (2011). Postkryzovi perspektyvy ta problemy rozvytku ekonomiky Ukrainy y Rosii (makroekonomichnyi spektr) [Post-crisis prospects and problems of economic development of Ukraine and Russia (macroeconomic spectrum)]. Finansy Ukrainy - Finance of Ukraine, 3, 3-18 [in Ukrainian].
12. Boreiko, V.I. (2014). Vplyv zmin u promyslo-vomu kompleksi na rozvytok ekonomiky Ukrainy [Influence of changes in the industrial complex on the development of the Ukrainian economy]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia» -Scientific proceedings of the National University of "Ostroh Academy", 25, 4-8 [in Ukrainian].
13. Sait «Worldbank». The East Asian Miracle: Economic Growth and Public Policy. New York: Oxford University Press. [Site «Worldbank». The East Asian Miracle: Economic Growth and Public Policy. New York: Oxford University Press]. wds.worldbank.org. Retrieved from http://www-wds.worldbank.org/external/default/ WDSContentServer/WDSP/IB/1993/09/01/000009265_3 970716142516/Rendered/PDF/multi_page.pdf.
Бутенко А. I., Картнська Г. В., Лукащук В. В. Структурт деформаци у промисловому комплекс! Украти, як1 виникли внаслщок економ1чних криз, як перешкода розвитку ринку тновацШних това-|)ili
Актуальтсть. Криза - одна з форм розвитку еко-номши, в ходi яко! усуваються застарш технiка i технология, органiзацiя виробництва i пращ, вщкриваеться простiр для зростання й утвердження нового. Водночас з подоланням вiджитого неминуче виникае спад виробництва, зростае безробитя, знижуються доходи насе-лення, що негативно позначаеться на умовах життя людей.
Мета та завдання. Метою статп е дослiдження впливу кризових явищ на розвиток промисловостi Ук-раши в аспектi виявлення ïï структурних деформацiй та впливу ïx на розвиток ринку шновацшних товарiв.
Результати. У структурнш динамiцi промислового виробництва впродовж 1991-2014 рр. окресли-лись двi циклiчнi xвилi: перша хвиля (1991-2007 рр.), пов'язана з переструктуруванням господарськоï системи i пристосуванням ïï суб'ектiв до нових економiч-них i полiтичниx реалш. Друга хвиля, що розпочалась у 2008 р., пов'язана з кризою свггово].' економiки, в яку Украша на цей час уже тюно штегрувалась. У 20122014 рр. почала формуватись третя хвиля, в якш уже чiтко окреслилась стадгя занепаду. Причини останньоï xвилi мають полiтичне, економiчне та военне тд-грунтя. Структура промислового виробництва змши-лась на протилежне спiввiдношення мiж випуском продукцiï' первинноï та глибоко].' переробки, низько-теxнологiчноï та високотеxнологiчноï, сировинноï та кiнцевого споживання. Зокрема, змша спiввiдношення мiж випуском прничо-металургшного комплексу, з од-
ного боку, та машинобудуванням i легкою промисло-вiстю - з iншого. Внаслщок цього вiдбулася примгги-вiзацiя галузево! структури промисловостi, виробни-цтво набуло експортно! сировинно! спецiалiзацii.
Висновки. Незважаючи на деструктивнi дефор-маци у промисловому комплекс Укра!ни, якi виникли внаслщок економiчних криз, кра!на у своему шнова-цiйному розвитку мае спиратися на базовi промисловi галуз^ у яких на сьогоднi мае здобутки та деякi переваги. Укра!на ще не вичерпала можливостей iндустрiа-льно! стадй' економiки i мае використовувати передовi iндустрiальнi технологи для модершзаци тдприемств III и IV технолопчних укладiв. Однак, разом з пщви-щенням науково-технологiчного рiвня тдприемств галузей iз застаршими технологiями важливо, там де мо-жливо, використовувати й шформацшно-телекомуш-кацшш технологи, притаманнi постiндустрiальному суспiльству, розвиваючi такi галузi як аерокосмiчна, електронна, комп'ютерна технiка, фармацевтична, хь мiчна та iн. Тобто найефективнiшою стратепею кра!ни мае бути iнновацiйний розвиток, що поеднуе iнновацii V и VI технолопчних укладiв притаманних поспндус-трiальнiй економiцi, з науково-технологiчною модер-нiзацiею пiдприемств IV i III укладiв, притаманних ш-дустрiальнiй стадй.
Ключовi слова: криза, ринок шновацшних това-рiв, технологiчний уклад, високотехнолопчна продук-цiя.
Бутенко А. И., Карпинская А. В. Лукащук В. В. Структурные деформации в промышленном комплексе Украины, возникшие в результате экономического кризиса, как препятствие развитию рынка инновационных товаров
Актуальность. Кризис - одна из форм развития экономики, в ходе которой устраняются устаревшие техника и технология, организация производства и труда, открывается простор для роста и утверждения нового. В то же время с преодолением отжившего неизбежно возникает спад производства, растет безработица, снижаются доходы населения, что отрицательно сказывается на условиях жизни людей.
Цель и задачи. Целью статьи является исследование влияния кризисных явлений на развитие промышленности Украины в аспекте выявления ее структурных деформаций и влияния их на развитие рынка инновационных продуктов.
Результаты. В структурной динамике промышленного производства в течение 1991-2014 гг. обозначились две циклические волны: первая волна (19912007 гг.), связанная с переструктурированием хозяйственной системы и приспособлением ее субъектов к новым экономическим и политическим реалиям. Вторая волна началась в 2008 г., связанная с кризисом мировой экономики, в которую Украина в настоящее время уже тесно интегрировалась. В 2012-2014 гг. начала формироваться третья волна, в которой уже четко наметилась стадия упадка. Причины последней волны имеют политическое, экономическое и военное основания. Структура промышленного производства изменилась на противоположное соотношение между
выпуском продукции первичной и глубокой переработки, низкотехнологической и высокотехнологичной, сырьевой и конечного потребления. В частности, изменение соотношения между выпуском горно-металлургического комплекса, с одной стороны, и машиностроением и легкой промышленностью - с другой. Вследствие этого произошла примитивизация отраслевой структуры промышленности, производство приобрело экспортную сырьевую специализацию.
Выводы. Несмотря на деструктивные деформации в промышленном комплексе Украины, которые возникли в результате экономических кризисов, страна в своем инновационном развитии должна опираться на базовые промышленные отрасли, в которых на сегодняшний день имеет достижения и некоторые преимущества. Украина еще не исчерпала возможностей индустриальной стадии экономики и должна использовать передовые индустриальные технологии для модернизации предприятий III и IV технологических укладов. Однако вместе с повышением научно-технологического уровня предприятий отраслей с устаревшими технологиями важно, там где возможно, использовать и информационно-телекоммуникационные технологии, присущие постиндустриальному обществу, развивающие такие отрасли как аэрокосмическая, электронная, компьютерная техника, фармацевтическая, химическая и др. То есть эффективной стратегией страны должно быть инновационное развитие, сочетающий инновации V и VI технологических укладов присущих постиндустриальной экономике, с научно-технологической модернизацией предприятий IV и III укладов, присущих индустриальной стадии.
Ключевые слова: кризис, рынок инновационных товаров, технологический уклад, высокотехнологичная продукция.
Butenko A., Karpinska A., Lukashchuk V. Structural deformations in an industrial complex of Ukraine which arose owing to economic crises as an obstacle of development market innovative goods
Topicality. Crisis is one of the forms of economic development, in the course of which obsolete technique and technology are eliminated, organization of production and labour opens up space for growth and the establishment of a new one. At the same time, with the overcoming of the outdated, inevitably there is a decline in production, rising unemployment, falling incomes, which negatively affects the living conditions of people.
Aim and tasks. The aim of the article is to study the impact of crisis phenomena on the development of Ukrainian industry in terms of identifying its structural deformations and their impact on the development of the market for innovative goods.
Research results. In the structural dynamics of industrial production during 1991-2014, two cyclical waves were outlined: the first wave (1991 - 2007), connected with the restructuring of the economic system and the adaptation of its subjects to new economic and political realities. Second wave, which began in 2008, is related to the global economic crisis, in which Ukraine has already been closely integrated. In 2012-2014, a third wave began to form, in which the stage of decline was clearly outlined. The causes of the last wave have a political, economic and military background. Structure of industrial production has changed on the opposite ratio between production of primary and deep processing, low technological and high-tech, raw and final consumption. In particular, the change in the ratio between the production of mining and metallurgical complex, on the one hand, and machine building and light industry - on the other. As a result, there was a primitization of the sectoral structure of industry. Production acquired the export commodity specialization.
Conclusions. Despite the destructive deformations in the industrial complex of Ukraine that arose as a result of economic crises, the country in its innovation development should rely on the basic industrial sectors, which today have some achievements and some advantages. Ukraine has not yet exhausted the possibilities of the industrial stage of the economy and should use advanced industrial technologies to modernize enterprises of the III and IV technological processes. However, along with the increase of the scientific and technological level of the enterprises of industries with outdated technologies, it is important, where possible, to use the information and telecommunication technologies inherent in the post-industrial society, developing such industries as aerospace, electronic, computer technology, pharmaceutical, chemical, etc. That is, the country's most effective strategy should be innovative development, which combines the innovations of the V and VI technological processes inherent in the post-industrial economy, with the scientific and technological modernization of enterprises of the IV and III forms inherent in the industrial stage.
Keywords: crisis, market of innovative goods, technological system, high-tech products.
OraTTa HagiSmra go pegaK^i' 11.02.2019
npHHHHTO go gpyKy 28.03.2019
