CC BY
85СТРУКТУР А УРОКУ У ПОЧА ТКОВІЙ ВАЛЬДОРФСЬКІЙ ШКОЛІ
Лупаренко С.Є.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. Дана стаття присвячена аналізу структури уроку в початкових класах вальдорфської школи Розкрита сутність ритмічної організації навчання; визначені основні ритми, яких додержуються у вальдорфській школі (річний, тижневий, денний, урочний); проаналізовані головні частини уроку в початковій вальдорфській школі (ритмічна, основна, заключна частини). Ритмічна організація навчального процесу має позитивний вплив на молодших школярів Ритмізація навчання сприяє активізації розумових здібностей та розвитку пізнавальної активності і творчості молодших школярів Ключові слова: ритм, урок, частина, учень, навчання.
Аннотация. Лупаренко С.Е. Структура урока в начальной вальдорфской школе. Данная статья посвящена анализу структуры урока в начальных классах вальдорфской школы Раскрыта сущность ритмической организации обучения; определены основные ритмы, которых придерживаются в вальдорфской школе (годовой, недельный, дневной, урочный); проанализированы главные части урока в начальной вальдорфской школе (ритмическая, основная, заключительная части). Ритмическая организация учебного процесса имеет положительное влияние на младших школьников. Ритмизация обучения оказывает содействие активизации умственных способностей и развитию познавательной активности и творчества младших школьников Ключевые слова: ритм, урок, часть, ученик, обучение.
Annotation. Luparenko S.E. The structure of a lesson at primary Waldorf school. This article is dedicated to the analysis of the lesson structure at primary W aldorf school. The essence of rhythmical organization of education is revealed. The main rhythms which are adhered to at Waldorf school are determined. They are yearly, weekly, daily rhythms and rhythm of a lesson. The main parts of a lesson at primary Waldorf school are analyzed. They are rhythmical, main and final parts. Rhythmical organization of educational process has positive effect on minor schoolboys. Rhythmical learnings assists activation of mental capacities and development of cognitive activity and creativity of minor schoolboys.
Keywords: rhythm, lesson, part, pupil, education.
Вступ
Принциповою відмінністю вальдорфських підходів від існуючих у сучасній освіті є реалізація в педагогічному процесі пріоритету антропології (людинознавства), який складає основу педагогічної концепції Р. Штайнера.
Реалізація пріоритету антропології у навчально-виховному процесі вимагає здійснення, з одного боку, цілісного підходу до процесу навчання, з іншого - особистісно-орієнтованого підходу до дитини.
У вальдорфській школі реалізація людинознавчого підходу пов’язана з цілеспрямованою та систематичною роботою вчителя над розвитком усіх учнів, у тому числі й найслабкіших. У цьому педагогу сприяють форми організації навчання, зокрема ритмічна організація педагогічного процесу Специфікою вальдорфських форм навчання є те, що вони одночасно спрямовуються на організацію, стимулювання і мотивацію пізнавальної діяльності учнів.
Теоретичні та науково-методичні засади вальдорфської педагогіки і особливостей побудовинавчально-виховного процесу у вальдорфській школі розробляли такі вчені, як К.Авісон, В.Загвоздкін, О.Іонова, А.Пінський, Д.Пранж, М.Росон, Б.Рутішаузер О.Топтигін, Х.Уіхерт, Р.Штайнер та інші.
Дане дослідження є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Мета, завдання роботи.
Метою даної статті є аналіз структури уроку в початкових класах вальдорфської школи
Результати дослідження
Необхідно підкреслити, що урок у вальдорфській школі є частиною ритмічної організації навчання, яка виступає основною організаційною формою у вальдорфській педагогіці.
Ритмізація навчально-виховного процесу у вальдорфській школі - це планування окремих уроків, розподіл занять протягом дня, року з урахуванням природного ритму варіювання свідомості дитини та психології її сприйняття, що забезпечує економічну спрямованість використання психічних і фізичних сил учня та індивідуальний підхід до нього [2, с. 323].
Навчальний процес із урахування психології сприйняття і потреб віку будуєтьсяв певному ритмі таким чином, щоб на кожному уроці, кожен день, тиждень, рік було можливо реалізувати: чергування діяльності, що активізує і розслабляє дітей (свідома концентрація та довільна активність - це специфічні “вдихи” і “видихи”), і це допомагає уникнути втоми і зберегти сили; дотримання троїчного ритму - чергування сприйняття, переживання і здійснення При виключно інтелектуальному навчанні дитина знаходиться весь час у стані “вдиху’ (сприйманні, концентрації, зосередженості). Зробити повноцінний “видих” їй не надається можливості, бо “видихнути” (розслабитися) вона може лише через власну активну діяльність [1, с. 145]. У вальдорфській школі стани “вдиху’ і “видиху’ постійно чергуються, і дитина робить “видих” через художньо-практичну діяльність. Це сприяє активному і рівномірному розподіленню навантаження на голову, серце і руки дитини; здійсненню індивідуального навчання, розвитку активності дитини.
© Лупаренко С.Є., 2009
У вальдорфській школі дотримуються таких основних ритмів:
- річного, що досягається рівномірним чергуванням природничо-математичних та гуманітарних предметів при плануванні навчального року і забезпечується навчальним планом та навчальними програмами вальдорфської школи
Річний ритм реалізується через викладання методом “епох" основних предметів. Кожного ранку з 7.45 до 9.40 протягом 3 - 4 тижнів на заняттях, які мають назву „головний урок”, вивчається один і той же предмет, що складає певний навчальний цикл, значний за обсягом навчальний матеріал. Ці навчальні цикли отримали назву “епохгї’. Методом “епох” вивчаються предмети когнітивного циклу, зокрема в молодших класах -математика, вивчення навколишнього світу, рідна мова. По закінченню однієї “епохи починається інша, і так кілька разів на рік „епохи змінюють одна одну.
У І класі епохи ще слабко диференційовані Діти пишуть, малюють, слухають розповідь учителя, займаються лічбою, а вчитель обирає момент, коли треба змінити діяльність. У ІІ класі епохи стають уже більш диференційованими.
Епохальна організація навчання будується також на основі узагальнюючих міжпредметних ідей та більш широких проблемних взаємозв’язків. Тісна взаємодія різних галузей викладання, інтегрування близьких за змістом навчальних предметів не лише дозволяють ущільнити процес навчання, але й надають можливість дитині пережити світ не розірваним на окремі знання, а як цілісний космос.
Один і той же предмет вивчається як епоха не більше двох разів на рік, і діти за цей час можуть забути вивчене. Щоб знання були міцними, перетворювались в уміння, важливо ще раз повернутися до вивченого матеріалу. Повторення раніше вивченого піднімає школярів на більш високий рівень розуміння проблеми, показує, як зросли за цей час їхні здібності. Саме при такій формі роботи створюються найкращі можливості для того, щоб сконцентрувати дітей та уявити зміст предмету у вигляді ємких образів, що легко запам’ятовуються Практика вальдорфської школи в організації викладання великими навчальними періодами одного предмету видається дуже цінною з точки зору сприятливого дисциплінуючоговпливу на дитину, на її здатність до концентрації та зосередженості;
- тижневого та денного, які визначаються розкладом занять (з метою ефективного і рівномірного впливу на дитину) та враховують ритм свідомості дитини протягом дня. Так, зранку дитині легше всього дається розумова діяльність, тому кожний шкільний день починається з когнітивних предметів, тобто з предметів, які спираються переважно на знання і розуміння, потребують осмислення та уяви Після цього йдуть предмети, що потребують постійного ритмічного повторення на окремих уроках (іноземні мови, предмети естетичного циклу, фізкультуру. Предмети практичного циклу (ручна праця, ремесла, садівництво) переносяться ближче до кінця навчального дня. Така організація навчально-виховного процесу сприяє найбільш повному залученню учнів до процесу навчання, вияву їхньої найбільшої активності й самостійності на уроках, усебічному розвитку школярів, бо відповідає природному денному ритму, необхідному для подальшого становлення особистості;
- урочного, що передбачає дотримання певної структури уроку з урахуванням ритмів активізуючої і розслаблюючої діяльності, природного ритму здатності дитини до зосередження Кожний урок складається з трьох частин - ритмічної, основної та заключної.
Так, ритмічна частина є початковим елементом уроку і починається із активно-вольової діяльності, що є важливим для усвідомлення дитиною свого тіла. У цей час діти активізуються об’єднуються в колектив настроюються на власне навчання. Вони співають хором у супроводі гри на сопілочці та дзвіночках, декламують вірші, виплескують, танцюють, грають. На ритмічній частині, яка може тривати в молодших класах до півгодини, можуть знайти вираз багатообразні форми творчої активності дітей, пов’язаної зі словом і рухом При цьому важливими є й вольові зусилля, які виникають під час цих дій, а також активність інтелектуальноїта емоційної сфери.
Один з найбільш ефективних елементів на ритмічній частині уроку є хорова рецитація всім класом вірша, яка створює атмосферу спокою, урочистості і зазвичай супроводжується відповідними рухами (художніми жестами, хлопками, притопуванням стрибками тощо). Найчастіше виконуються вірші та пісні, присвячені людині, природі, навколишньому світу, дієвості та силі слова (зазвичай вони пов’язані із темою основної частини уроку або вчаться до шкільної вистави), а також вірші, які завдяки своєму звуковому строю сприяють підготовці молодших школярів до вивчення літер.
Змістом ритмічної частини уроку є різноманітні пісні, вірші, пальчикові ігри, діалоги, ритмічні лічилки, рухові вправи тощо, які виконуються відразу всім класом або по черзі, що надає одним дітям можливість добре послухати друзів, а іншим - виявити свою активність та розвивати комунікативні навички.
Кінець ритмічної частини майже завжди спокійний і концентруючий щоб діти мали змогу перейти від вольової діяльності до полюсу уявлень, розумової діяльності. Ритмічна частина уроку допомагає активізувати, гармонізувати дітей, стимулювати їхню власну діяльність, допомагає зібратися з силами; у ритмічній частині реалізується дитяча потреба в активності, русі, яка створює передумови для розвитку пізнавальної активності.
Після ритмічної частини йде основна частина уроку, яка спрямовується на закріплення навчального матеріалу через повторення і підбиття підсумків попереднього навчального дня; організацію осмислення та розуміння почутої напередодні інформації на більш високому рівні за допомогою постанови логічних завдань, які вимагають ув’язки із раніше засвоєними знаннями, узагальненого запису матеріалу в робочих зошитах; ознайомлення із новим матеріалом як логічне продовження засвоєного раніше в художньо-образній формі; поглиблення матеріалу, що вивчається, через власну активну художньо-практичну діяльність. На уроках учителі
намагаються допомогти дітям зрозуміти матеріал, застосовуючи ретельно продумані жести для створення яскравих образів та атмосфери навчання. Також використовується наочність, зорові опори, наприклад, на англійській мові - предмети одягу чи предмети щоденного використання, на праці - іграшки, одяг, предмети, які треба виготовити
У вальдорфській школі для передачі учням молодших класів більшості необхідних знань та умінь використовуєтьсяігрова діяльність, а урок будуєтьсяз урахуванням того, що маленька дитина здатна на активне довільне сприйняття протягом S-10 хвилин, а потім їй необхідно розслабитися через відповідну зміну виду навчальної діяльності. Активна діяльність чергується із спокоєм і діти із задоволенням беруть участь у різноманітних видах діяльності, і, як свідчить досвід, наприкінці уроку здається, що весь клас відпочив, незважаючи на те, що насправді діти добре попрацювали. Завдяки такій організації навчального процесу не виникає проблем фізичних і психологічних перенавантажень дітей, плідно вирішується завдання орієнтації педагогічного процесу на особистість дитини.
На початку основної частини повторюється навчальний матеріал, що вивчався напередодні Як тільки всі зосередили увагу, учитель продовжує виклад матеріалу, використовуючи як правило образну розповідь.
На основній частині через вірші, діалоги, вправи на спілкування, ігри, цікаві завдання, не використовуючи підручники і допоміжні засоби, за допомогою сили фантазії вчителя та дітей створюється відповідна атмосфера, завдяки якій дитина миттю “запалюється’ для подальшого навчання і все більше пробуджується через своє вимовляння, жести, власну діяльність, вправи.
Після цього наступає найбільш відповідальний етап, коли резюме почутого переноситься в робочий зошит або зображується у вигляді малюнка [1; 2].
Отже, основна частина уроку сприяє розвитку розумових здібностей учнів, їхніх пізнавальних процесів, стимулює активність кожноїдитини в навчанні.
Заключна частина уроку зазвичай покликана привести пробуджені під час заняття процеси до врівноваженого стану, підготовити учнів для подальшої навчальної роботи, зосередити їхню увагу. Це можна зробити, якщо розповісти дітям невелику (10-15 хвилин) історію морально-повчального змісту, казку, оповідання, матеріалом для яких служить культурно-історична спадщина людства Зміст історій, казок в кожному класі змінюється, але відповідає основному мотиву всього навчального року. Так, наприклад, у першому класі діти знайомляться із казками, у другому - з легендами й байками, у третьому - зі Старим Заповітом, оповіданнями про ремесла, у четвертому - вітчизняною міфологією [1; 2; 3; 4].
При підборі історії для розповіді на заключній частині уроку враховується і той факт, що молодші школярі відносяться до себе і до наслідків своїх дій та вчинків дуже уважно і пов’язують свою поведінку з поведінкою героя історії, яка їм сподобалась З огляду на це, казки, моральні історії ретельно обмислюються, щоб при їх образному піднесенні створювались умови, які б викликали в учнів необхідний психічний стан, уявлення, почуття, мотиви і бажання чи небажання діяти так, як це зробив герой історії. Також звертається увага на те, що діти не повинні здогадуватися з якими намірами і бажанням їм розповідається конкретна моральна історія чи казка, бо надмірна моралізованість може породити в душі дитини нещирість.
Учні сприймають історії, казки на слух, обговорюють та переказують їх. Молодших школярів стимулюють до вільного переказу, а також до переказу історії від особи конкретного герою, використовуючи непряму мову, що сприяє розвитку здібності до правильної побудови речень, умінь учнів користуватися відповідними засобами художньої виразності при розповіді (інтонацією, ритмом, синтаксичної побудовою стилістичними особливостями мови оповідання) та дотримуватися її причинно-наслідкових зв’язків. Інколи дітям надається можливість придумати назву до історії.
Одним із завдань заключної частини уроку є забезпечення темами для ілюстрацій, де колір використовується для передачі відповідного настрою історії чи казки. Т ому по її закінченню діти зображують в зошитах різні моменти казки. На деяких заняттях молодші школярі вчаться будувати власні усні тексти за поданим зачином або придумувати зачин та кінцівку до поданої основної частини історії.
Висновки
Таким чином, кожна фаза уроку, як і весь урок у цілому, охоплює учня всебічно (в єдності його мислення, почуттів і волі), бо застосовуються різноманітні вправи для розумової активності, вияву вольових зусиль та емоційного розвитку Ефективність ритмічної організації уроку полягає в тому, що вона відкриває нові можливості для посилення розумової концентрації, надає багато додаткових можливостей для ефективної подачі матеріалу та використання різноманітних методів та прийомів, запобігання стомлення, збереження та розвитку фізичних і душевно-духовних сил дитини.
Як свідчить досвід вальдорфської школи, ритмічна організація навчального процесу має позитивний вплив на молодших школярів, бо вона відповідає ритму їхнього життя, їхнім потребам і можливостям. Тим самим ритмізація навчання сприяє активізації розумових здібностей (діти проносять отримані на “епосі” знання
і, повертаючись до цієї “епохи через певний проміжок часу, демонструють краще володіння вивченим матеріалом, який ніби “оживає”’ в їхній пам’яті заново вже на більш високому рівні), а також розвитку пізнавальної активності та творчості молодших школярів
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем організація навчального процесу у початковій вальдорфській школі.
Література:
1. Ионова Е. Вальдорфская педагогика: теоретико-методологические аспекты I Е.Ионова. - Х.: «Бизнес Информ», 1997. - 300 с.
2. Іонова О.М. Науково-педагогічні основи навчально-виховного процесу в сучасній школі за ідеями вальдорфської педагогіки: дис... доктора пед. наук: 13.00.01 I Іонова Олена Миколаївна. - Х., 2000. - 400 с.
3. Пинский А. Вальдорфская педагогика: Антология I [А.Пинский, В.Загвоздкин, С.Ловягин] I Под ред. А.Пинского - М.: Просвещение, 2003. - 494 с.
4. Штайнер Р. Современная духовная жизнь и педагогика I Р.Штайнер. - М.: Парсифаль, 1996. - 20S с.
5. ПрокопенкоІ., Євдокимов В. Педагогічна технологія - Х.: Основа, 1995. - 105 с.
Надійшла до редакції 2S.01.2009 р.
