CC BY
30
основным пространством активности государственных учреждений, предназначенных для оказания помощи людям в условиях угроз, являются спасательные мероприятия. Они касаются двух основных отраслей, а именно - кризисного управления и общей безопасности. Анализ законоположений, действующих в Польше, указывает на возрастающую роль профессионального совершенствования должностных лиц и работников спасательных подразделений, как одного из основных определителей их эффективности. Наибольшее значение, ввиду сложного характера противостояния угрозам, имеет тренировка, поскольку ее предпосылка и характер являются наиболее приближенными к действиям в реальных ситуациях.
Ключевые слова: безопасность, угроза, спасательные службы, кризисное управление, защита населения, профессиональное совершенствование.
Kaczmarczyk Barbara, Kogut Bogustaw. Perfection of actions of rescue departments is in the field of crisis management
First of all, modern challenges and threats are threatened with safety of people and environment in which they live. The experience of the last years shows that rescue actions are the main area of the activity of state institutions that are assigned to give help for people who are in the conditions of threats. They concern to two main fields, namely - crisis management and general safety. The analysis of statute, active in Poland, points out at increasing role of professional improvable of officials and the employees of rescue departments as one of the determinants of their effectiveness. Taking into consideration difficult character of threats resistance, trainings have the great importance as their preconditions and character are the closest to the actions in real situations.
Keywords: safety, threat, rescue services, crisis management, defence of population, professional improvable.
УДК338.434(477) Здобувач С.Б. Соловш1 - Ужгородський НУ
СТРУКТУРА ФАКТОР1В ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ФШАНСОВО1 1НФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Проан^зовано структурування факторiв формування i розвитку фшансово! ш-фраструктури аграрного виробництва у розрiзi мега-, макро-, мезо- та мiкрофакторiв. Проаналiзовано кожну з груп фактс^в та розкрито особливост !х сукупно! й струк-туровано! ди. Акцентовано увагу на необхiдностi здiйснення перманентних Грунтов-них дослщжень кожно! з груп факторiв з метою запоб^ання й усунення можливих негативних та посилення позитивних !х впливiв на розвиток аграрного виробництва.
Ключовг слова: фактор, структура, групи фактс^в, розвиток, аграрне вироб-ництво.
Постановка проблеми. Актуальшсть вивчення фактор1в фшансово! шфраструктури аграрного виробництва значною м1рою визначаеться !х впли-вом на розвиток аграрного виробництва. Особливо актуальним е вивчення структури таких фактор1в та виявлення особливостей впливу окремих груп фактор1в. Адже результати таких дослщжень дають змогу ефектившше орга-шзовувати аграрне виробництво та управляти ним.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Проблеми формування 1 функцюнування шфраструктури аграрного ринку дослщжували у сво!х пра-цях так! вчеш, як: П. Берез1вський, В. Бойко, В. Власов, П. Гайдуцький, О. Гуменюк, М. Дем'яненко, В. Зимовець, Л. Левювська, Ю. Коваленко,
1 Наук. ке^вник: проф. В.П. Мшловда, д-р екон. наук
М. Малш, Л. Молдован, П. Саблук, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та iн. Проблеми формування шфраструктури аграрного ринку дослiджено у ди-сертацiйних роботах останнiх рокiв В.П. Бралатана [1] М.М. Степаново! [6], питання 11 фiнансово-кредитного забезпечення вивчив Я.М. Гончарук [2]. Але низка питань, пов'язаних iз вивченням факторiв фшансово! iнфраструктури аграрного виробництва, залишаються невирiшеними. Це й обумовило тему ще! роботи та постановку завдання дослщження.
Постановка завдання. Метою ще! роботи е висвiтлення теоретичних аспекпв впливу окремих груп факторiв на формування i розвиток фшансово! шфраструктури аграрного виробництва.
Виклад основного матер1алу дослщження. На нашу думку, найбшьш прийнятним з точки зору якнайповшшого охоплення перелiку всiх можливих факторiв впливу на формування i розвиток фшансово! шфраструктури аграрного виробництва е !х розгляд у розрiзi мега-, макро-, мезо- та мш-рофакторiв. Основнi iндикатори мегафакторiв структуровано у таю три ос-новш групи, як: глобалiзацiя, iнформатизацiя, мiжнародна мiграцiя.
Макрофактори впливу на формування та розвиток фшансово! шфраструктури аграрного виробництва окреслюються на загальнодержавному рiв-нi. Особливостi !х впливу у розрiзi основних iндикаторiв наведено у табл. 1.
Варто зазначити, що вплив факторiв макрорiвня на формування та розвиток фшансово! шфраструктури аграрного виробництва регюну е досить багатоплановим. Здебшьшого специфжа такого впливу проявляеться у ство-реннi сприятливого середовища як для розвитку аграрного виробництва, так i фшансово! сфери економжи. Адже кожна держава ставить перед собою рiзнi цiлi соцiально-економiчного розвитку, що знаходять свое вщображення в державнiй полiтицi. Вiдповiдно до чинного законодавства, яким формуеться державна политика в сферi аграрного виробництва, базовими напрямами розвитку шститупв його фшансово! шфраструктури можуть бути: розширення доступу до кредитних ресурив агровиробникiв та дрiбних селянських госпо-дарств; розвиток лiзингу технiки та агрообладнання; створення механiзму страхування сшьськогосподарських культур та майна; стимулювання до створення кредитних кооперативiв; дп уряду спрямоваш на розвиток сшьсь-ких територш i пiдвищення конкурентоспроможностi АПК тощо.
Необхiдною умовою формування та розвитку Ф1АВ у регiонах е спри-ятливi економiчнi умови у кра!ш та конкурентно-ринкове середовище госпо-дарювання як агровиробникiв, так i фiнансових органiзацiй. Це сприяе розвитку багатомаштних форм господарсько! дiяльностi в аграрному секторi економiки, забезпеченню економiчних вiдносин взаемодп реального й фшан-сового секторiв економiки.
Сощально-культурш фактори, дiя яких проявляеться через довiру клiентiв до iнститутiв фшансово! шфраструктури, рiвень фшансово! культури населення, яюсть життя людей, рiвень освгти, здебiльшого визначають якiсть клiентiв фшансово! шфраструктури аграрного виробництва, моделюють !х поведiнку, перетворюють потенцiйних клiентiв на фактичних.
Табл. 1. Макрофактори впливу на формування i розвиток фтансовог тфраструктури аграрного виробництва *
Фактор
Основш шдикатори
Загальна характеристика впливу на Ф1АВ регюну_
формування
розвиток
Державного впливу
Законодавча та нормативна база; пол> тична стабшьшсть; державна аграрна пол!тика; грошово-кредитна пол!тика держави; полгтичш взаемовщносини з шшими державами; державне регулю-вання та державш обмеження
Створення передумов для функщонування фшансово! шфрас-труктури та аграрно! сфери виробництва
Зростання/змен-шення можли-востей викорис-тання потенщалу фшансового сектора економжи
Еконо-м!чш
Економ!чш умови господарювання; стабшьшсть нащонально! валюти; р> вень шфляци; швестицшний кл!мат; стан фшансового та валютного рингав; шдприемницька актившсть; дефщит фшансових ресуршв
Зростання/зменшення фшансово!, шнова-цшно! та дшово! ак-тивност аграрних шд-приемств, формування кредитного та швести-
цшного потенщал!в фшансових шститут!в
Взаемод1я шсти-тупв фшансово-кредитно! ш-фраструктури
Ринков!
Потреби ринку в продуктах та послу-гах фшансово! ¡нфраструктури; стан та р!вень розвитку ринково! ¡нфраструк-тури аграрного сектору економжи; стан кон'юнктури аграрного ринку; конкурентне становище аграрних шд-приемств та фшансово-кредитних ус-танов як на вгтчизняному, так 1 на св> товому ринку; однорщшсть товар1в та послуг, що надаються суб'ектами ринку; самооргатзащя ринку
Привабливють ринку або ринкового сегменту для конкретного аграрного тдприемства чи фшансово! установи
Розподш ринко-вих часток м1ж конкурентами, концентращя виробництва та кашталу, р1вень ринково! актив-нос™
Сощ-ально-куль-турт
Дов1ра ктенпв до ¡нститупв фшансово! ¡нфраструктури, р1вень фшансово! культури населення, ягасть життя людей, р1вень осв1ти
Втрата / додаткове збшьшення юлькосп потенцшних ктенпв
Конкуренщя м1ж фшансови-ми установами за кл1ента
1ннова-цшно-¡нфор-мацшш
Покриття територи мережею 1нтернет та !! якють; суб'екти, що впроваджува-ли ¡нновацшш та ¡нформацшно-кому-шкацшш технолог!!'; шформацшно-ре-сурсне та технолог!чне забезпечення процесу управлшня ф!нансами та ви-робничим процесом в аграрнш сфер!; розвиток нащонально! шформацшно! ¡нфраструктури; формування ! розвиток п!знавально! економ!ки; впрова-дження 1КТ в ус! сфери д!яльност! лю-дини; накопичення ¡нформаци; цифро-
ва нер!вн!сть; ¡нформац!йна безпека держави; науково-техтчний потенц!ал
Створення кращих умов для отримання ¡нформаци, розширен-
ня функц!ональних можливостей взаемо-ди ф!нансових оргаш-зац!й з !х ф!л!ями
Новпш форми сп!впрац! ф!нан-сових установ з аграрними шд-приемствами, створення пере-думов для ягас-но! д!яльност!, розширення спектра послуг
М!жна-родн!
Участь у програмах м!жнародного ств робгтництва, зокрема сшвробгтництво Укра!ни з Свропейським Союзом в аграрнш сфер!; обсяги зовшшшх запози-чень та ¡ноземних швестицш; д!яльн!сть м!жнародних ф!нансових орган!зац!й; свгтова ф!нансово-економ!чна криза
Досв!д м!жнародних кра!н щодо формування фшансово-кредит-но! ¡нфраструктури
М!жнародна конкурентос-проможн!сть ф!-нансово-кредит-них оргашзацш
*Розробка автора.
1стотний вплив мають iнновацiйно-iнформацiйнi та мiжнароднi факто-ри, поеднання яких сприяе створенню кращих умов для функцiонування суб'еклв Ф1АВ регюну, розширенню можливостей взаемоди мiж ними, виник-ненню нових форм спiвпрацi фiнансових установ з аграрними тдприемства-ми, створенню передумов для якiсноï дiяльностi та розширення спектра пос-луг, цим самим враховуючи мiжнародний досвiд та орiентуючись на рiвень мiжнародноï конкурентоспроможностi фшансово-кредитних органiзацiй.
Зокрема, Украïна досягла значного прогресу в реалiзацiï проекту мiж-народноï технiчноï допомоги "Виконання Укра!ною зобов'язань щодо членства в СОТ та реатзацп Свропейсько! полггики добросусiдства у сiльському секторi". Наразi вiтчизняне законодавство гармонiзовано з европейськими директивами майже на 90 %. Таким чином, Украша та Свропейський Союз завершили черговий етап ствробггаицтва в аграрному секторi [7].
Наступна група факторiв формування та розвитку фiнансовоï шфраструк-тури аграрного виробництва регюну - це мезофактори. Вони формуються на ре-гiональному рiвнi. Особливостi ïx впливу на Ф1АВ регiону наведено у табл. 2.
Варто зазначити, що особливостi впливу факторiв мезорiвня багато в чому збiгаються iз впливом факторiв макрорiвня. Це передусiм пояснюеться тим, що групи факторiв е однорiднi, хоча просторовий вимiр ïx формування та прояву е зовшм iншим [3, с. 155.]. На особливу увагу заслуговують факто-ри державного впливу, оскшьки вплив органiв мiсцевоï влади на формування та розвиток фiнансовоï шфраструктури аграрного виробництва регюну е значно слабшим, шж органiв загальнодержавного рiвня. Проте чiтка ïx взаемодiя у цьому процесi дае змогу досягнути бажаного результату.
Табл. 2. Мезофактори впливу на формування iрозвиток фтансово'1 шфраструктури аграрного виробництва *
Фактор
Основш шдикатори
Загальна характеристика впливу на Ф1АВ регюну_
формування
розвиток
Державного впливу
Державна регюнальна фшансова полггака, регюнальна полггака в аграрному секторц "перетягуван-ня" ресурс1в до регюнальних "цен-тр1в зростання" з прилеглих та пе-рифершних територш; стратепчне бачення розвитку регюшв; вщсут-шсть мотиваци та шертшсть м1сце-во! влади щодо сприяння припливу швестицш у регюн; обсяги фшан-сування з м1сцевих бюджет1в
Пропорцшшсть / диспропорцшшсть сощально-еконо-м1чного розвитку регюшв
Формування единого господарського простору краши, змщнення м1жрегюнальних госпо-дарських зв'язгав, ста-новлення регюшв як конкурентоспроможних суб'ек™ м1жнародних економ1чних вщносин
Терито-р1альш
Сощально-економ1чний розвиток, р1вень урбашзаци, дотич-шсть до державних кордошв, ш-вестицшна приваблив1сть реп-
ошв, р1вень промислового i сшьськогосподарського виробництва, еколопчна ситуащя; рь вень розвитку ринково! та тран-спортно! шфраструктури
Зосереджешсть суб'ек™ фшансово! шфраструктури на територи регюну
Удосконалення терито-р1ально! оргашзаци
Еконо-мiчнi Валовий peгiональний пpодyкт, гpошовi доxоди насслсння, вщно-сини власностi, шфляцшш сплсс-ки, зайнятiсть насслсння Фiнансово-eкономiч-ний стан об'ектiв ш-фpастpyктypи агpаp-ного виpобництва Розвиток агpаpного peri- онального бiзнeсy та pозшиpeння бiзнeс-пiд-xодiв в галyзi
^щ- ально-куль-тypнi поiнфоpмованiсть фiзичниx i кфи-дичниx ошб пpо пpоцeси, яга вщ-буваються на фшансовому pинкy peгiонy; мобшьшсть насслсння; за-боpгованiсть i3 виплати заpобiтноï плати; вiдплив тpyдового потснщ-алу з eкономiчно слабоpозвинeниx peгiонiв; загостpeння соцiальниx пpоблeм на пepифepiï; мeнталiтeт Оpiентyвання насс- лсння на ^икла-дання пpацi, в тому числi ствоpeння но-виx pобочиx мiсць, НС ЛИШС у npwp^ тeтниx галyзяx СКО-номiки Розшиpeння/звyжeння сфepи пpикладання пpа-цi в сшьсьгай мiсцeвостi
Ринковi Монополiзацiя peгiональниx pин- гав, зокpeма пpодовольства та сiльськогосподаpськоï пpодyкцiï; потeнцiал eмностi внyтpiшнix pe-гiональниx pинкiв; одноpiднiсть товаpiв та послуг, яга надаються; Фоpмyвання конку-pemwx вiдносин мiж фiнансовими iнститyтами peri-ону, змiна ïx галь-кост на pинкy Cкладнiсть пpоникнeння на pинок; xаpактep pоз-подiлy pинковиx часток мiж конкypeнтами
1ннова-цшно-iнфоp-мацiйнi Мотте^^ агpаpного pинкy та фiнансовоï iнфpастpyктypи; галь-юсть коpистyвачiв мepeжi Iffrep-нст; змша стpyктypи зайнятостi в агpаpномy виpобництвi; шнова-цiйна активнiсть агpаpниx тд-пpиeмств; единий iнфоpмацiйний пpостip per^y; наpощeння iffre-лсктуального потeнцiалy peгiонy; pозвиток peгiонального шнова-цiйно-iнфоpмацiйного кластepа Cтвоpeння в perkim iнфpастpyктypи, що забeзпeчyватимe i»-новащйний pозвиток агpаpного виpобниц-тва; змша модeлi фyнкцiонyвання та пepeоpiентацiя на мо-дepнiзацiю виpобни-чиx потужносгей аг-pаpниx пiдпpиемств Розвиток фiнансовиx i»-ститупв, що забeзпeчyють бeзпepepвнiсть фшансу-вання бiзнeс пpоeктiв на всix стадiяx iнновацiйного циклу; викоpистання i»-фоpмацiйниx тexнологiй для забeзпeчeння нeпepep-вностi пpоцeсy ствоpeння-споживання фiнансовиx послуг
Мiжна-pоднi Конкypeнтоспpоможнiсть сшьсь- когосподаpськоï пpодyкцiï на ви^органьему та мiжнаpодномy pинкаx, тpанскоpдоннe спiвpобiт-ництво; пepeоpiентацiя внут-piшньодepжавниx eкономiчниx зв'язкiв peгiонiв на зовшшш; Поглиблання св^о-во!' спiвпpацi, дос-вiд сyсiднix peri-онiв щодо pозвиткy агpаpного виpоб-ництва та його ф> нансового забeзпe-чсння Cкоpочeння/зpостання попиту на агpаpнy пpо-дyкцiю збоку св^ового агpаpного pинкy
*Розpобка автсфа.
Розглянeмо тeпep особливостi впливу фактс^в на фоpмyвання та pü3-виток фiнансовоï iнфpастpyктypи агаpного виpобництва peгiонy, що виника-ють на piвнi самиx ïï eлeмeнтiв. Цe таю групи мiкpофактоpiв, як фшансово-eкономiчна дiяльнiсть, систeма мотивацш, кадpи, бeзпeка, оpганiзацiйнi, ш-фpастpyктypнi, комepцiйнi та тexнологiчнi фактоpи. Частина циx фактоpiв фоpмye фiнансово-eкономiчнe пiдrpyнтя для фоpмyвання та pозвиткy Ф1АВ perrony, а шша - мотивацiйнy складову агpовиpобникiв щодо ïx спонукання до бшьш iнтeнсивного споживання послуг сyб'eктiв фiнансовоï iнфpастpyктy-pи (табл. 3).
Як бачимо, самe на цьому piвнi пiд дieю фактоpiв значно чiткiшe ^о-являються особливостi фоpмyвання та pозвиткy фiнансовоï iнфpастpyктypи агаpного виpобництва peгiонy та визначаються пepeдyмови для спpямyвання в агpаpнy сфepy eкономiки iстотниx фiнансово-кpeдитниx потокiв. Aджe для pозвиткy Ф1АВ peгiонy нe достатньо лишe потyжностeй самоï iнфpастpyктy-
Табл. 3. Мжрофактори впливу на формування i розвиток фтансово1 тфраструктури аграрного виробництва регюну *
Фактор Основнi iндикатори Загальна характеристика впливу на Ф1АВ регюну
формування розвиток
Фшан-сово-еконо-мiчна дiяль-нiсть Ефективнiсть, ризикованiсть операцш; кре-дитна полтика; фiнансова стшюсть; фшан-совi ризики використання фшансових ре-сурсiв; чутливiсть до коливання мiжнарод-них фiнансових ринюв; виплата страхового вщшкодування; частка страхових пре-мiй у валовому региональному продукт^ рь вень доходности та прибутковосп Дшова репутацiя фiнансових установ Надшшсть фшансово1 установи
Система мотива-цiй Широкий цiновий дiапазон на послуги; процентнi ставки банкiв за операщями з клieнтами; врiвноважена тарифна пот-тика; висока платоспроможнiсть страховика; досвщ роботи фшансово1 установи Завоювання довiри клieнтiв Охоплення масово1 аудитори клieнтiв
Орга-шза-цiйнi Спещашзащя або диверсифiкацiя ф> нансових послуг; рiвень взаемоди ш-фраструктурних об'eктiв мiж собою; пропонування нових страхових продук-тiв; корпоративний iмiдж; реклама; сер-вiс; комунiкативна поттика Розширення географи дiяльностi Престижшсть i прогресивнiсть
Кадри Рiвень кадрового забезпечення; рiвень кватфжаци керiвництва; правильний розподiл кадрiв; ягасть кадрового менеджменту; стан внутршнього контролю; спiввiдношення управлiнського й вико-навського штату працiвникiв; шнова-цшна та iнтелектуальна активнiсть персоналу Формування i використання трудового потенцiалу Ефективнiсть прийняття управ-лiнських ршень; зацiкавленiсть пра-цiвникiв у зростан-нi виробничих ре-зультатiв шститу-ту фiнансування
Безпе-ка Фшансова безпека аграрних пiдприeмств, кредитно-фшансових установ, страхових компанiй, iнвестицiйних фондiв; банювсь-ю кризи; страхове шахрайство; форс-ма-жорнi обставини Можливють протистояти наявним та потенцiйним загрозам та усунути не-гативнi фактори впливу на функцiонування Загроза банкрутства
1н-фрас-трук-турнi Вiдсутнiсть вторинного ринку страхових послуг; вщсутшсть мехашзму ефективно! взаемоди банювського та страхового сектору економжи; рiвень зв'язюв з iншими суб'ектами фшансово1 шфраструктури Стан регюнально1 мережi фiнансових установ Зручшсть розташування
Комер-цiйнi Здатнiсть до впровадження iнновацiй; якють спiвробiтництва з клieнтами та партнерами; здатшсть швидко присто-совуватися до змш ринково! кон'юнкту-ри; спецiалiзацiя фiнансових установ; неоднорiднiсть ринку Умови реашзаци фiнансово-кредитних послуг Стимулювання \ дестимулювання через вщповщну комерцiйну дiяль-нiсть, комерцiйнi вщносини
Техно-лопчш Вщповщнють обладнання фiнансових установ вимогам сучасносп; поява нових технологий у конкурентов; розроблення власних банивських, страхових технологий; шфор-мованiсть споживашв щодо спектру бан-ювських, страхових продуктов i послуг; су-част технологи обслуговування; платiжнi системи; комп'ютеризацш фшансово1 сфери Умови трудово1 дiяль-ностц якiсть обслуговування Економiя живо1 та уречевлено1 правд; пiдвищення продуктивностi
*Розробка автора
ри, велику роль тут вдаграють особливостi формування фшансових ресурсiв аграрними пiдприeмствами. По-перше, 1м притаманна низька iнвестицiйна привабливють через доволi тривалий, на вщм^ вiд iнших галузей економь ки, перюд кругообороту фiнансових i товарно-матерiальних ресурсiв. Подруге, мае мюце висока мiнливiсть майбутнiх доходiв, що обумовлюеться не-можливiстю оптимального функцюнування ринкового механiзму саморегу-лювання щн на агропродукщю внаслiдок нееластичного попиту. По-трете, приплив-вщтж фiнансових ресурсiв мае сезонний характер, що обумовлюе необхщнють перiодичного залучення необхiдних фiнансових ресуршв iз зов-нiшнiх джерел. По-четверте, всередиш само1 галузi вiдбуваеться вщтворення частини необхiдних для забезпечення виробничого процесу матерiальних ре-сурсiв. По-п'яте, неможливо залишити поза увагою тд час формування потоку величину резервних засобiв те, що мае мюце висока питома вага постшних витрат порiвняно зi змiнними, зумовленими особливостями формування основного й оборотного кашталу. У зв'язку iз цим, ефективне залучення фшан-сових ресуршв в аграрне виробництво можливе за наявносп доступних джерел кошпв, акумульованих вiдповiдною розвиненою фшансово! шфраструк-турою регiону, та обов'язковш фiнансовiй пiдтримцi держави.
На сьогодш, варто наголосити, що для формування i розвитку фшан-сово1 шфраструктури аграрного виробництва у регiонах та кра!ш загалом настали не найкращi часи. Адже у державному бюджет Укра1ни на 2013 р. передбачено найменше фiнансування АПК за останш 7 рокiв. У 2013 р. бю-джетна пiдтримка укра1нських аграрпв становитиме менше на 30 % вщ кош-тiв, якi було передбачено на не1 в держбюджет у 2012 р. Наприклад, витрати на бюджетш програми "Фiнансова тдтримка заходiв у агропромисловому комплексi" зменшено бiльш як у 10 разiв, порiвняно з 2012 р., до 97 млн грн. Фiнансову тдтримку з бюджету заходiв у агропромисловому комплекс на умовах фiнансового лiзингу скорочено у 3,4 раза до 8,8 млн грн. [5]. Крiм того, позищя Укра1ни у рейтингу глобально! конкурентоспроможносп у 2011/2012 рр. за рiвнем розвитку фшансового ринку понизилась вiд 85 мюця у 2008/2009 рр. до 119 мюця. За останнш рiк зменшилась надiйнiсть банкiв, знизився рiвень наявносп фiнансових послуг, погiршилось становище iз за-хистом прав у фшансовш сферi (рис.) [4].
А щ тенденцп безпосередньо впливають на пожвавлення чи послаб-лення процесiв формування та розвитку фшансово! шфраструктури аграрного виробництва у репонах Укра!ни.
■ 2011/2012 □ 2010/2011
Ш-н
Надшнкть баныв
Регулювання обороту ШННИХ пап ерш Доступ кисть фшансових послуг Фшапсувапня через мюцевий фондовий рипок Наявшсть (¡ннансових послуг 1ндекс захисту прав у фшансовш сфер] Наявшсть венчурного капралу Доступмкть ПОЗИЧОК
Рис. Рейтинг финансового ринку Украгни у глобальнй конкурентоспроможност [4]
Висновки. Отож, у сучасних умовах господарювання на формування та розвиток фiнансовоï шфраструктури аграрного виробництва у регюш впливае чимало факторiв. До них вщносять як внутрiшнi чинники макрорiв-ня, обумовлеш розвитком агарного виробництва та елементами власне фшан-совоï шфраструктури, мезорiвня й макрорiвня, тобто рiвень регiону i держави та здшснювана ними полiтика по вiдношенню АПК й фiнансовоï сфери, так i зовшшш фактори, обумовленi процесами в свгговш економiцi загалом (мега-рiвень). Усi вони, незалежно вiд свого характеру дп (позитивний чи негатив-ний вплив), утворюють суцiльне середовище, в якому функцiонують та взаемодшть агровиробники з iнститутами фiнансування. Зважаючи на те, що сучасний стан фiнансовоï iнфраструктури аграрного виробництва регюну можна охарактеризувати як етап ïï формування, то науковцям i практикам важливо проводити постшш Грунтовш дослщження цих факторiв з метою за-побiгання й усунення можливих негативних ïх проявiв та посилення позитив-них акцентiв у цьому процесь
Л1тература
1. Бралатан В.П. Формування регюнально' шфраструктури аграрного ринку : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.03 - "Економжа та управлшня нащональним господарством" / В.П. Бралатан; НАУ ¡м. В.Н. Карабша. - Харкiв, 2008. - 176 с.
2. Гончарук Я.М. Фшансово-кредитне забезпечення агропромислового комплексу реп-ону та основш напрямки тдвищення його ефективносп : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.08 - "Грош1, фшанси i кредит" / Я.М. Гончарук; Харювський нацюнальний ушверситет ¡м. В.Н. Карабша. - Харгав, 2008. - 180 с.
3. Гринкевич С.С. Розвиток трудового потенщалу Украши в умовах формування шфор-мацшного сустльства : монограф1я / С.С. Гринкевич. - Льв1в : Льв1вська КА, 2012. - 356 с.
4. Конкурентоспроможшсть економжи Украши: мюце Украши в основних свггових рейтингах. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.gov.ua/control/publish / article/main? art_id=173714&cat_id= 173713
5. Проект бюджету - 2013 на 70 % скорочуе тдтримку укра'нських аграрив. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.racurs.ua/news/3551
6. Степанова М.М. Формування ринково' шфраструктури аграрних тдприемств : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.04 - "Економжа та управлшня тдприемствами" / М.М. Степанова; Швденний фшал "Кримський агротехнолопчний ушверситет" НАУ. - Омферополь, 2009. - 220 с.
7. Укра'на на 90 % гармошзувала свое законодавство в аграрий сфер1 з вимогами €С. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id= 245860333&cat_id=244276429.
Соловий С.Б. Структура факторов формирования и развития финансовой инфраструктуры аграрного производства
Проанализирована структуризация факторов формирования и развития финансовой инфраструктуры аграрного производства в разрезе мега-, макро-, мезо- и микрофакторов. Проанализирована каждая из групп факторов и раскрыты особенности их совокупного и структурированного действия. Акцентировано внимание на необходимости осуществления перманентных основательных исследований каждой из групп факторов с целью предотвращения и устранения возможных негативных и усиления позитивных их влияний на развитие аграрного производства.
Ключевые слова: фактор, структура, группы факторов, развитие, аграрное производство.
Soloviy S.B. Structure of forming and development factors of financial infrastructure of agrarian production
The structure of factors of forming and development of financial infrastructure of agrarian production are given in the cut of mega-, makro-, mezo- and mikrofactors. All groups of factors are analysed and the features open up them the combined and structured action are examined. Attention is accented on the necessity of realization of permanent sound researches each of groups of factors for the aim of prevention and removal of possible negative and strengthening of their positive influences on development of agrarian.
Keywords: factor, structure, groups of factors, development, agrarian production.
УДК 657 Д.С. Сушко1, канд. екон. наук
УДОСКОНАЛЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 АУДИТОРСЬКИХ Ф1РМ В УМОВАХ РИНКУ
Розглянуто особливосп дiяльностi аудиторських фiрм з метою забезпечення ефективно! системи контролю. Визначено мюце аудиторських фiрм на ринку аудиторських послуг. ОбГрунтовано складовi господарсько! дiяльностi аудиторських фiрм. Визначено мюце супутшх аудиторських послуг у дiяльностi аудиторських фiрм.
Ключовi слова: аудит, аудиторська дiяльнiсть, аудиторська фiрма, господарсь-ка дiяльнiсть, аудиторсьга послуги.
Постановка проблеми. Сучасний етап сощально-економ1чного роз-витку Укра!ни виявив низку найважливших питань, пов'язаних з функцюну-ванням р1зних форм господарювання та штегращею кра!ни у свггове ствто-вариство. Це, своею чергою, вимагае кардинальних змш в управлшш еконо-мшою, перебудови системи оргашзацп, методологи контролю за проходжен-ням економ1чних процеив, вщ ефективного науково-практичного виршення яких буде залежати економ1чний потенщал держави, стшюсть його економ1ч-них i полггако-правових структур. Особливо! уваги в умовах розвитку ринку потребуе аудит як системне економжо-правове та iсторико-культурне явище.
Практичш проблеми сучасного економiчного розвитку кра!ни пов'яза-нi з невирiшенiстю найважливших теоретичних питань у сферi аудиту. Одним з них, на наш погляд, е визначення статусу аудиту як виду господарсько! та професшно! дiяльностi, визначення залежностi економiчно! ефективностi дiяльностi аудиторських фiрм вщ якостi надання аудиторських послуг.
Мета дослщження полягае у визначеннi особливостей дiяльностi аудиторських фiрм та !х впливу на рiвень ефективностi системи контролю та управлшня в держав^ виявлення мiсця та ролi аудиторських фiрм на ринку.
Анал1з останшх дослiджень i публ1кац1й. Проблеми розвитку аудиту та аудиторсько! дiяльностi е об'ектом дослщження впчизняних вчених, серед яких М.Т. Бшуха, Ф.Ф. Бутинець, Г.М. Давидов, Н.1. Дорош, О.А. Петрик, О.Ю. Редько, В.С. Рудницький, В.Я. Савченко, Б.Ф. Усач, М.Я. Дем'яненко, К.П. Дудка, В.М. Жук, Л.С. Шатковська. Серед зарубiжних дослщниюв проблеми аудиту порушували Е.А. Аренс, Дж. Лоббек, Р. Адамс, Дж. Робертсон, Ф. Дефлiз, Г. Дженшк, В. О'Рейли та ш. Вивчення наукових праць засвiдчуе високу зацiкавленiсть вчених стосовно проблем аудиту, однак до тепе-
1 ТОВ "Аудиторська компашя "П.С.П. Аудит", управляючий партнер
