CC BY
22
Решту учасниюв будiвельного проекту подiлимо умовно на двi групи, залежно вiд ix вiдношення до наймача та тдрядника. Обидвi групи пов,язанi з реаизащею будiвельного проекту через власнi контракти.
Отримання контрактiв на будiвництво об'ек^в через пiдряднi торги означае становлення ринкових вщносин у будiвництвi. Звщси i сформулюемо твердження, що конкурентоспроможшсть будiвельного пiдприемства (що бе-ре участь у державних замовленнях) визначаеться як сукупшсть переваг у його дiяльностi порiвняно з iншими фiрмами, що дають змогу йому перема-гати на пiдрядниx торгах та заключати контракти на будiвництво об'ек^в, комплексiв об,ектiв. Пiд перевагами будемо розумгти наявнiсть достатньоi кiлькостi та високо'' якостi ресурсiв та ix оптимальне використання в дiяль-ностi будiвельного пiдприемства, що i являеться базою для розроблення ефективно'' тендерно'' документаци (оферти).
Водночас, у приватному секторi ринку пiдрядниx робiт, тендери, як правило, не проводяться та, вщповщно, конкурентна боротьба мiж будiвель-ними пiдприемствами носить скритий характер. Контракти на будiвництво об,ектiв заключаються мiж замовником та пiдрядником в "шдивщуальному порядку", обминаючи меxанiзм шдрядних торгiв.
Л1тература
1. Бурка Й. Основи географп будiвельноi шдустрп Украши: - Чернiвцi: Рута, 2001. -
175 с.
2. Морозов В. Основи закутвель товарiв, робiт та послуг в проектах: (Тендернi процедуры та контракти): Навч. пос. - К.: Таксон, 2003. - 744 с.
3. Пинда Ю. Прюритети та форми активiзацii швестицшних процесiв у Львiвськiй области// Сб. науч. тр. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Часть II. - Донецк, 2006. - 850 с.
4. Пинда Ю. Стан та перспективи розвитку будiвельноi галузi у Львiвськiй областi// Зб. наук. пр.: Соцiально-економiчнi дослiдження у перехщний перiод. - Львiв: 1РД НАН Украiни. - 2006, вип. 4 (60). - 648 с.
5. Буд1вельна д1яльшсть у Льв1вськш област1 за 2006 р. - Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi: Стат. зб., Львiв, 2007, 70 с.
6. Глазкова С. Инвестиции - это не только капитальное строительство [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.nestor.minsk.by/sn/sn0006/sn02209.html.
УДК 658.5:621:338.436.33 Доц. 1.Б. Хома, канд. екон. наук;
астр. В.Б. Горбань - НУ "Льв1вська пол1техмка"; доц. Г.А. Лех, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
СТРАТЕГ1ЧН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ШДПРИСМСТВ
МАШИНОБУДУВАННЯ ДЛЯ АГРОШРОМИСЛОВОГО
КОМПЛЕКСУ
Розглядаються актуальш проблеми функщонування тдприемств машинобуду-вання для агропромислового комплексу в розрiзi аналiзу ряду державних програм щодо стимулювання !х розвитку. Обгрунтовуеться необхiднiсть тдвищення конку-рентоспроможностi продукцп пiдприемств машинобудiвного комплексу та запрова-джуеться комплекс заходiв для iх технiчного переоснащення вiдповiдно до вимог су-часного розвитку промисловост та зростання економiчноi ефективност виробництва.
Ключов1 слова: машинобудiвне пiдприeмство, агропромисловий комплекс, макротехнолопчний галузевий комплекс, конкурентоспроможнiсть, шновацшний розвиток.
Assoc. prof. I.B. Khoma; assist. V.B. Horban -NU "L'vivs'kaPolitekhnika";
assoc. prof. G.A. Lech - NUFWT of Ukraine
Strategic directions of development the machine-building enterprises for agricultural and industrial complex
There is made a consideration of topical problems of development the machine-building enterprises for agricultural and industrial complex in aspect of analyzing several public state programs concerning the stimulation of their growth. The necessity of eminence the competitiveness of machine-building production is substantiating. There is made a proposition of directions for technical supplement of machine-building enterprises according to the demands of present-day industrial progress and increasing the efficiency of production.
Keywords: machine-building enterprise, agricultural and industrial complex, macro-technical branch complex, competitiveness, innovational development.
Постановка питання. Украша мае значний потенщал розвитку ма-шинобудування для агропромислового комплексу, необхщну базу для фор-мування галузевих комплекЫв для виробництва практично вЫе1 номенклату-ри техшчних засоб1в з вирощення, збирання, збер^ання та переробки сшьсь-когосподарсько1 продукци. Однак на сьогодш техшчне оснащення аграрного виробництва знаходиться в критичному сташ.
Шдприемства агропромислового комплексу забезпечеш основним сшьськогосподарським обладнанням лише на 45-58 % технолопчно1 потреби, понад 90 % яких через зношешсть потребують замши [5]. Варто зазначити, що у бшьшосп регюшв Украши р1вень забезпечення сшьськогосподарською техшкою значно нижчий вщ середнього, а розм1ри щор1чного ïï списання пе-ревищують темпи оновлення матерiально-технiчноï бази. Негативним яви-щем е також прогресуючий характер деiндустрiалiзацiï сiльськогосподарсь-кого виробництва.
Машинобудiвнi пiдприемства, якi спецiалiзуються на виробнищш сiльськогосподарськоï технiки, втративши ринки збуту продукци через куш-вельну неспроможшсть сiльськогосподарських товаровиробникiв, згортають виробництво i не модернiзують потужностi, яю завантаженi лише на 10-20 %. Зношешсть технолопчного обладнання в них сягае 70-80 %, а його середнш вж - 30-35 роюв. Вiтчизняне машинобудування виробляе машини i обладнання, яю на 2-3 поколшня вiдстають вiд зарубiжних аналопв [3, 5].
Через високий стушнь зношеностi та технiчнi несправностi щорiчно не ви1'жджають на безпосередне мюце роботи четверта частина тракторiв i комбайшв, а витрати на вщновлювально-ремонтш роботи щорiчно зростають на 5-7 %. Колишню систему сервiсу та ремонтного обслуговування зруйнова-но, а нову ще не створено. Нестача та низька яюсть технiчних засобiв i високий ступiнь зношенос^ збiльшують рiчне навантаження на машинно-трак-торний парк. Термiн виконання мехашзованих робiт збiльшуються у 2-5 ра-зiв, знижуеться \х якiсть, а вщповщно зростають втрати врожаю. Зазначимо, що щорiчнi втрати врожаю в Укра1'ш оцiнюються в 15-18 млрд. грн. Така си-
туацiя впливае на пiдвищення собiвартостi продукци та зниження продуктив-ностi працi, що по-своему, е негативним чинником для розвитку економжи держави.
Саме тому процес створення умов для забезпечення вщродження вгг-чизняного машинобудування для агропромислового комплексу i перетворен-ня його у високоефективну, штегровану у св^ове виробництво галузь е над-звичайно актуальним i потребуе подальшого дослiдження.
Аналiз останнiх дослiджень i результатiв. Протягом останнiх рокiв було розроблено ряд державних програм з метою створення сприятливих умов для вщновлення внутршнього ринку складно! сшьськогосподарсько! техшки та задоволення потреб сшьського господарства у високопродуктив-ному обладнанш та технiчному сервiсi, зокрема: Закон Украши "Про стиму-лювання розвитку в^чизняного машинобудування для агропромислового комплексу" вщ 7 лютого 2002 р., №3023-111; Розпорядження Кабшету М1шс-трiв Укра!ни "Про затвердження плану заходiв щодо виконання Закону Украши "Про стимулювання розвитку вiтчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" вщ 17 серпня 2002 р., №467-р; Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження Державно! програми розвитку промис-ловост на 2003-11 роки" вщ 28 липня 2003 р., № 1174; Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження Державно! програми розвитку вироб-ництв складно! сiльськогосподарсько! техшки на 2004-06 роки" вщ 13 липня 2004 р., № 906; Постанова Кабшету МЫс^в Укра!ни "Про затвердження Державно! програми розвитку втизняного машинобудування для агропромислового комплексу на 2007-10 роки" вщ 26 вересня 2007 р., № 1181 [1-5].
Основною метою цих програм е збшьшення виробництва складно! сшьськогосподарсько! техшки, i для забезпечення !х виконання передбачено залучити значнi суми бюджетних коштiв.
Однак запитують: "Навщо збiльшувати обсяги виробництва технiки, яка не користуеться попитом серед покупщв i чому та технiка, котру виготов-ляють за кордоном е економiчно недоцiльною?". На жаль, розробники програм не врахували певш ринковi чинники, що дiють на укра!нському ринку сiльськогосподарсько! технiки та обладнання. Реально, ^м сшьськогоспо-дарсько! технiки вiтчизняного виробництва, значним попитом користуеться обладнання шоземного виробництва. Наприклад, незважаючи на досить ви-соку яюсть вiтчизняних тракторiв виробництва Харювського тракторного заводу, високим попитом користуеться техшка iноземного виробництва, зокрема трактори виробництва МТЗ (Бшорусь), комбайни ДОН (Росiя), КЛААС (Шмеччина) [8, с. 175].
У державному бюджет видiляють кошти для реалiзацi! заходiв щодо пiдтримки технiчного забезпечення сшьськогосподарських товаровиробни-кiв, але на практищ цими сумами пiдтримуеться галузь машинобудування для АПК. Надто складно одшею i тiею ж сумою бюджетних кош^в шдтриму-вати i сiльськогосподарських виробникiв, i заводи сiльськогосподарського машинобудування.
Постановка цшей. Вихщ з глибокоi кризи шженерно-техтчного за-безпечення агропромислового комплексу потребуе ч^ко" та виваженоi стра-тегiчноi пол1тики держави, спрямованоi на виршення його техтчних, техно-лопчних, економiчних, органiзацiйних та соцiальних проблем.
Орiентацiя на закупiвлю iмпортноi сшьськогосподарсько1' технiки е недоцiльною як з економiчного, так i з сощального боку, оскiльки для цього щороку потрiбно понад 4-5 млрд. доларiв США та може бути втрачено до 100 тис. робочих мюць. Укршт потрiбнi вiтчизнянi високоякiснi конкурен-тоспроможнi сiльськогосподарськi машини та обладнання для переробно!" i харчово!" промисловосп.
Саме тому доцiльним е розроблення комплексу заходiв, спрямованих на виршення питань системного розвитку галузi машинобудування для агропромислового комплексу i забезпечення сiльськогосподарських та пере-робних пiдприемств високоефективною конкурентоспроможною втизня-ною техткою i обладнанням.
Виклад основного матерiалу. Характерною ознакою сучасного свгго-вого ринку сiльськогосподарськоi технiки е наявтсть енергетичних засобiв, якi дають змогу задовольнити технолопчт потреби вЫх груп сшьськогоспо-дарських товаровиробникiв.
Номенклатура базово1' сiльськогосподарськоi технiки, що вироб-ляеться сьогоднi у свiтi, перевищуе 3,5 тис. одиниць i постшно збiльшуеться. З кожним днем зростае значення штегральних машин модульно1' побудови, компресорно1' та мембранно1' технiки, як реалiзують ресурсозберiгаючi тех-нологii в сшьському господарствi [6, с. 18].
Вггчизняш машинобудiвнi пiдприемства на сьогодш виготовляеться близько 2 тис. найменувань модершзованих та понад 500 нових моделей машин i обладнання, зокрема, малогабаритнi, унiверсально-просапнi та енерго-насиченi трактори, зернозбиральнi комбайни, дизельш двигуни, турбокомпресо-ри, як1 визначають ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва в крш'ш.
У галузi машинобудування для агропромислового комплексу в Укра-iнi працюе 129 спецiалiзованих пiдприемств i конструкторських бюро. Крiм цього, до виробництва сшьськогосподарсько1' технiки залучено понад 40 тдприемств вшськово-промислового комплексу, в тому чист Державне конструкторське бюро "Швденне", державне пiдприемство "Завод iменi Ма-лишева", виробниче об'еднання "Швденний машинобудiвний завод". Загалом технiчнi засоби, вузли, агрегати i запаснi частини до них виготовляють близько 360 тдприемств.
Базовими тдприемствами з виробництва тракторiв рiзних класiв е ВАТ "Харювський тракторний завод iменi С. Орджонiкiдзе", ВО "Пiвденний машинобудiвний завод", ВАТ "Одеський завод сшьськогосподарського машинобудування", ВАТ "Тернопiльський комбайновий завод"; з виробництва зернозбиральних комбайтв - ВАТ "Херсонськi комбайни", ДП "Завод iме-нi В.О. Малишева", Концерн "ЛАН", ВАТ "Акцiонерна компатя АДВ1С"; з виробництва дизельних двигутв - ВАТ "Серп i молот", ВАТ "Харювський завод тракторних двигутв", Державне тдприемство "Харкiвське КБ з двигу-
нобудування", ВАТ "Галещинський машинобудiвний завод сшьськогоспо-дарських машин та обладнання", ВАТ "Швдендизельмаш".
Технолопчш можливостi пiдприемств з виробництва зазначено! техш-ки та !х фiнансовий стан на сьогоднi е незадовшьними. Без технiчного пере-оснащення вони неспроможнi самостiйно забезпечити агропромисловий комплекс яюсною конкурентоспроможною сшьськогосподарською технiкою.
Пiдприемства машинобудування для агропромислового комплексу ма-ють морально застарш технологi! та обладнання. Зношення основних фондiв, яке становить 60-85 %, та незадовшьне фiнансове становище зазначених тд-приемств призводить до швидкого руйнування системи шженерно-техшчно-го забезпечення села, деiндустрiалiзацi! та пов'язано! з цим деградаци агропромислового виробництва. Бшьш як у 90 % техшчних засобiв закiнчився тер-мш експлуатацi! i на !х ремонт витрачаеться коштiв на 35-50 % бшьше, нiж передбачено нормативами.
Темпи оновлення вггчизняно! складно! сiльськогосподарсько! техшки у 2-5 разiв нижчi, шж за кордоном, що не дае змоги забезпечити конкурен-тоспроможнiсть втизняно! технiки, незважаючи на бiльшу !! пристосова-нiсть до роботи в умовах Укра!ни i нижчу вартють (у 2-5 разiв нижча, шж вартiсть закордонних аналогiв). При цьому потужност бiльшостi шд-приемств завантажеш лише на 15-30 % [8, с. 174; 9, с. 4-5].
Бшьшють спецiалiзованих машинобудiвних заводiв оснащеш жорст-кими технологiчними лiнiями, як не дають можливостi швидко i з малими витратами переходити на виготовлення нових бшьш прогресивних моделей техшки. На жаль, дос не сформоваш замкнет макротехнолопчш галузевi ком-плекси, як вiдповiдають сучасному постiндустрiальному устрою промисловос-тi i дають змогу з найбшьшою ефективнiстю конкурувати на свiтовому ринку.
На сьогодш вiтчизнянi заводи з виробництва основних видiв сшьсько-господарсько! технiки не в змозi забезпечити нею аграрний сектор, до того ж з оптимальним сшввщношенням: цiна - технолопчний рiвень - якiсть. Через наявшсть велико! суми дебiторсько! й кредиторсько! заборгованостi бiль-шiсть пiдприемств сшьськогосподарського машинобудування змушенi пра-цювати в так званому "пожежному" режимi. За вщсутност замовлень працiв-ники шдприемств тривалий час перебувають у вщпустках за власний раху-нок. При цьому спостер^аеться висока плиннiсть кадрiв, що негативно поз-начаеться на якост вироблено! продукцi!. Загалом, шдприемства сiльськогос-подарського машинобудування працюють на 30-40 % потужност, а деяю, на-вiть, на 5 %. Цей чинник, звичайно, впливае на вщпускну цшу технiки, а по-купець неохоче сплачуе ту частину цши технiки, яка покривае невикористаш потужностi заводiв.
Незважаючи на те, що створена протягом останшх роюв сiльськогос-подарська технiка вiтчизняного виробництва користуеться реальним попитом, для забезпечення !! конкурентоспроможного положення на внутршньо-му та зовнiшньому ринку необхщно докорiнно модернiзувати iснуючi еле-менти та освоювати новi технологи. Досить часто виникае ситуащя, коли аг-рарiям вигiднiше закупити iмпортну технiку, що була у використанш, нiж но-
ву в^чизняну, навт при певному рiвнi державного стимулювання 11 кушвль Для них, по сутi, байдуже, в якш краiнi цю техшку виробили, а головне те, щоб цiна технiки вiдповiдала п якост й технологiчному рiвню. Так, цша вгг-чизняного комбайна "Славутич" е на рiвнi аналогiв провiдних шоземних фiрм, хоча рiвень якостi - значно нижчий [7, с. 253].
Анашз внутршнього ринку сiльськогосподарськоi техшки свiдчить про нерозвинутiсть iнфраструктури ринку, недосконалють механiзмiв серед-ньо- та довгострокового кредитування виробниюв i споживачiв, вiдсутнiсть механiзму iпотечного кредитування, висок ставки кредитування, несистемну дiю мехашзму частково! компенсацii вартостi складно!' техшки та недостатню ефектившсть фiнансового лiзингу через обмеженiсть коштiв.
Для освоення внутршнього i зовнiшнього ринку сшьськогосподарсь-ко! технiки машинобудiвним пiдприемствам необхщш реконструкцiя, повна модернiзацiя обладнання та визначальних елементiв технiчноi бази машин, розширення потужностей i освоення нових технологш для виготовлення про-дукцй з високими технiко-економiчними показниками.
Для досягнення поставленоi мети необхiдно забезпечити:
1) структурну перебудову галузi машинобудування для агропромислового комплексу шляхом утворення нацюнальних i мiжнародних корпоратив-них структур з метою концентрацii фшансових ресурсiв, проведення единоi промислово!" политики, зниження собiвартостi продукцп, шдви-щення продуктивности працi;
2) утворення стльних пiдприемств, якi вироблятимуть високоефективну техшку на основi сучасних ресурсо- i енергозберiгаючих технологiй з ви-користанням кращих iноземноi зразюв;
3) залучення iнститутiв спiльного iнвестування як ефективних iнструментiв накопичення грошових капiталiв;
4) прискорення iнновацiйного розвитку машинобудування для агропромислового комплексу за рахунок застосування новггтх технологiй та обладнання для проектування ново!" техшки; проведення мониторингу ринюв матерiально-технiчних i енергетичних ресурсiв, технологiй виробництва продукцп, тенденцiй розвитку технiки i технологш, формування i пiдтри-мання шформацшних банк1в даних, забезпечення доступу до них виробниюв сiльськогосподарськоi продукцп;
5) використання шформацшних технологш, ушфшацп елементноi бази, орiентацii на мiжнароднi стандарти, застосування системи управлiння яюстю;
6) створення багатофункцiональних машин шляхом високо!" автоматизацii виробництва;
7) зменшення енерговитрат i розширення дiапазону потужностей двигутв, тдвищення надiйностi та довговiчностi машин;
8) широке застосування прогресивних матерiалiв (керамiки, пластмас, полi-амдав), зниження матерiаломiсткостi у виготовленнi продукци;
9) використання нетрадицiйних джерел енерги, машин i обладнання для виробництва бюпалива, видобування, переробки i використання торфу; впровадження заходiв енергозбереження та поновлювальних джерел енергii;
10) створення единого електронного реестру з обл1ку зареестрованих трак-тор1в, самохщних шас1, самохщних сшьськогосподарських, дорожньо-буд1вельних { мелюративних машин, сшьськогосподарсько! техшки, ш-ших мехатзм1в;
11) розвиток ринку сшьськогосподарсько! техшки та формування його ш-фраструктури, вихш на зовтшнш ринок;
12) розвиток системи техтчного сервюу та ремонтного обслуговування шляхом створення техтчних центр1в, дилерських { прокатних иункт1в, ф1рмових магазитв;
13) забезпечення ютотного полшшення умов пращ мехатзатор1в за раху-нок зниження р1вня шуму, в1брацш та забруднення повггря на робочому м1сщ; тдвищення ефективност роботи з кадровим резервом, впрова-дження шоземного досвщу з тдготовки, перетдготовки та тдвищення кватфшаци кадр1в;
14) проведення маркетингових досл1джень ринку, забезпечення оргатзаци ярмаршв та виставок нових технологш { техтчних засоб1в для агропромислового комплексу; систематичний мотторинг ринку сшьськогоспо-дарсько! техшки { прогнозування попиту на не!;
15) правовий захист виробниюв сшьськогосподарсько! продукци вщ недоб-росовюно! конкурент! та запобшання зловживань на ринках техтчних та енергетичних ресурив;
16) актив1заци зовтшньо! економ1чно! д1яльносп в1тчизняних машинобу-д1вних тдприемств для агропромислового комплексу;
17) створення ефективно! системи випробування та сертифшаци техшки для агропромислового комплексу вщповщно до вимог Свггово! оргатзаци торпвл1.
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Таким чином, варто зазначити, що попри досягнення певних успiхiв у розробщ державних програм щодо стимулювання розвитку машинобудування для агропромислового комплексу, загалом державш заходи, на жаль, е малоефективними, адже вщ-сутнiсть ефективного використання державних коштв призводить до виник-нення негативних наслщюв на ринку сiльськогосподарсько! техшки. Врахо-вуючи нинiшню платоспроможнiсть сшьгосптоваровиробниюв з боку держа-ви необхщт значнi надходження бюджетних коштiв у розмiрi 65-70 % вiд за-гально! потреби.
Для тдвищення ефективност забезпечення техшчно! полiтики в аг-ропромисловому комплекс у перспективi доцiльним е розроблення комплексу нормативно-правових докуменлв, зокрема: Закону Укра!ни "Про мiжгалу-зеве регулювання економiчних вiдносин та стимулювання виробництва в аг-ропромисловому комплекс", Закону Укра!ни "Про амортизацiю", Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про державний реестр техшки i технологiй, ре-комендованих до використання в АПК", Положення "Про переоцшку балан-сово! вартостi основних фондiв в агропромисловому комплекс", Положення "Про технiко-технологiчний сервю та обслуговування машинобудiвних шд-приемств в агропромисловому комплекс" та шших.
Забезпечення технiчного переоснащення пiдприемств вщповщно до вимог сучасного розвитку промисловост та реалiзацiя запропонованого ком-
плексу заходiв забезпечить зростання eKOHOMi4HOÏ ефективносп виробництва машинобудiвних тдприемств та шдвищення прибутковостi та eKOHOMi4HOÏ стабiльностi розвитку аграрного виробництва, що по-своему сприятиме за-безпеченню продовольчоï безпеки держави.
Лггература
1. Закон Украши "Про стимулювання розвитку в1тчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" вщ 7 лютого 2002 р., № 3023-Ш.
2. Розпорядження Кабшету М1н1стр1в Украши "Про затвердження плану заход1в щодо виконання Закону Украïни "Про стимулювання розвитку в1тчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" вщ 17 серпня 2002 р., № 467-р.
3. Постанова Кабшету Мшютр1в Украïни "Про затвердження Державноï програми розвитку промисловосп на 2003-2011 роки" вщ 28 липня 2003 р., № 1174.
4. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про затвердження Державноï програми розвитку виробництв складноï сшьськогосподарсь^' техшки на 2004-2006 роки" вщ 13 липня 2004 р., № 906.
5. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про затвердження Державноï програми розвитку в1тчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на 2007-2010 роки" вщ 26 вересня 2007 р., № 1181.
6. Гарас В.О. Регулювання розвитку потенщалу машинобудування кр1зь внутршш та зовшшш фактори// Экономика и управление. - 2007, № 2. - С. 16-20.
7. Охтень О.О. Оцшка конкурентоспроможносп машинобудiвноï продукцп промисло-вого призначення// Держава та регiони. - 2007, № 1. - С. 251-254.
8. Павлова О.В. Фактори та показники формування конкурентоспроможносп продукцп тдприемств сшьськогосподарського машинобудування// Держава та репони. - 2007, № 3. -С. 173-176.
9. Ярославський О. Сучасний стан забезпечення сiльськогосподарських тдприемств основними видами техшки та ефектившсть заходiв держави щодо розвитку ринку техшки для агропромислового комплексу// Проект "Аграрна полггика для людського розвитку". - 2004, № 9.
УДК 338.246.2:336.13 Доц. Т.В. Черничко, канд. екон. наук -
Мукачiвський технологiчний тститут
ОСНОВН1 КАНАЛИ УКРАШСЬКШ МОДЕЛ1 МОНЕТАРНОГО ТРАНСМ1С1ЙНОГО МЕХАН1ЗМУ
Дослiджуються основш канали та MexaHi3M монетарно'1' трансмюп. Шляхом аналiзу статистично'1' шформацп, обгрунтовуе ефективнiсть монетарних ÏHCTpyMeHTÏB державного регуляторного впливу в умовах трансформацшного перюду економiки Украши. Особливу увагу придшено впливу каналу процентно'1' ставки на динамшу економiчного розвитку Украши.
Ключов1 слова: державне регулювання ринково'1' економши, механiзм монетарно'1' трансмюп, канал процентно'1' ставки, економiчний розвиток
Assoc. prof. T.V. Chernichko - Technological Institute of Mukachevo
The main channels of Ukrainian model of monetary transmission
mechanism
The main channels and mechanism of monetary transmission are investigated in the article. The author substantiates the effectiveness of monetary instruments of state regulative influence in conditions of transformational period of Ukrainian economy by means of analyses of statistic information. The special attention is paid to the influence of channel of interest-bearing rate on dynamics of economic development of Ukraine.
