CC BY
22
А.М. Дейнека
СТРАТЕГ1ЧН1 НАПРЯМИ АДАПТАЦП Л1СОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ ДО НАСЛ1ДК1В ВПЛИВУ СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
На сучасному етапi iснування людство досягло небачених висот розвитку. Однак цей розвиток не тшьки дае можливють користуватися благами постiндустрiального iнформацiйного суспшьства, а й зумовлюе гострi кризовi явища в усiх сферах сустльного буття. Людство починае усвiдомлювати згубнють безмежно1 експлуатацп природних ресурсiв, яка призводить до !х виснаження, деградаци довкiлля та несе пряму загрозу життю людини. Усвiдомлення безперспективностi економiчного зростання на класичних ринкових засадах, яскравим тдтвердженням чого е тепершня свiтова фшансово-еконо-мiчна криза, зумовлюе необхщнють переходу на принципи еколого-економiчного мислення, базисом якого е гармошзащя взаемовiдносин суспiльства i природи.
Визначальним чинником виробництва вiдповiдно до теорп еколопчно1 економiки е природне довкшля, вагомим елементом якого е люи. Лiси виконують багатофункцiональну роль у житп людини. Найголовнiшими функцiями люв е пiдтримання еколопчно1 стабiльностi довкшля та забезпечення рiзноманiтних потреб людини у люових ресурсах задля зростання сустльного добробуту.
Сьогодш внаслiдок небезпечного поеднання впливу св^ово! фшансово-економiчноl кризи з очевидним загостренням екологiчних загроз для життя на планетi, пов'язаних iз нещадною експлуатацiею природних ресуршв та глобальними змiнами клiмату, люове господарство зустрiчаеться iз новими, незнаними рашше викликами, адекватну вiдповiдь на яю можна дати, забезпечивши переорiентацiю його розвитку на еколого-економiчнi засади. Аналiз впливiв св^ово1 фiнансово-економiчноl кризи на люовий сектор дасть можливють розглянути альтернативнi пiдходи до знаходження шляхiв виходу iз кризового стану.
Дослщження передбачало такi етапи: вибiр методики дослiдження, збiр матерiалiв, !х обробка й аналiз отриманих результат, формування висновкiв. У процесi проведеного дослiдження використовувалися такi методи: анал^ичний, статистичний та економiко-математичний.
Методологiчною основою дослщження е сучаснi теори еколопчно1 економiки, на-уковi розробки з питань сталого сощально-економiчного розвитку, пращ украшських та зарубiжних учених iз проблем рацiонального використання, вщтворення та охорони лiсових ресурсiв. При шдготовщ публшаци використовувалися данi Державного комтету лiсового господарства Укра1ни, його територiальних управлiнь.
Свiтова фiнансова криза завдала серйозного удару економiцi Украши. Наслiдком И впливу стало падшня обсягiв виробництва практично в ушх галузях економiки, зниження споживчого попиту, нестабшьнють валютного курсу,
подорожчання енергоносив, скорочення зайнятостi. Масштаби впливу св^ово1 фшансово1 кризи в Укра1ш стали ще бiльшими через перманентну пол^ичну нестабiльнiсть. У цiй ситуацп кризовi явища не могли не проявитися у дiяльностi лiсового сектору економши Украшь Падiння попиту на деревину на внутршньому i зовнiшньому ринках виявилося у суттевому спадi обсяпв лiсозаготiвель (табл. 1).
Усiма видами рубок шдприемствами системи Державного комггету лiсового господарства Укра1ни у першому пiврiччi 2009 р. заготовлено 4628,9 тис. м3 деревини, що порiвняно з аналогiчним перiодом минулого року на 1294,9 тис. м3 (24,4%) менше. Вiд рубок головного користування заготовлено 2591,8 тис. м3 деревини, що на 561,0 тис. м3 (17,8%) менше до аналопчного перiоду 2008 р.
© Дейнека Анатолш Михайлович - кандидат економ1чних наук, доцент. Льв1вське обласне управлшня люового та мисливського господарства.
ISSN 1562-109X
Управлiння Заготовлено деревини % заготiвлi порiвняння 2009 р. до 2008 р.
6 мюящв 2008 р. 6 мюящв 2009 р.
усього, 3 тис. м у т.ч. вщ РГК тис. м3 усього, 3 тис. м у т.ч. вщ РГК тис. м3 усього, % у т.ч. вщ РГК, %
Рескомлiс АР Крим 21,0 0,0 24,8 0,0 118,0 0,0
Вшницьке 240,0 128,0 194,0 105,4 80,9 82,3
Волинське 361,3 198,7 258,6 164,6 71,6 82,8
Днiпропетровське 25,5 0,0 13,9 0,0 54,5 0,0
Донецьке 25,3 0,0 25,0 0,0 99,0 0,0
Житомирське 860,5 560,1 685,2 465,5 79,6 83,1
Закарпатське 367,9 202,6 314,1 152,1 85,4 75,1
Запорiзьке 10,8 0,0 10,4 0,0 96,5 0,0
Iвано-Франкiвське 348,3 158,4 301,4 141,4 86,5 89,3
Ки!вське 457,3 264,1 285,0 206,3 62,3 78,1
Юровоградське 96,5 19,7 63,5 15,2 65,8 77,0
Луганське 98,9 16,5 72,9 13,0 73,7 78,9
Львiвське 460,2 253,9 315,3 200,3 68,5 78,9
Микола!вське 20,5 0,0 17,7 0,0 86,5 0,0
Одеське 46,6 4,7 38,2 0,3 82,0 5,9
Полтавське 138,1 50,8 114,7 33,0 83,1 65,0
Рiвненське 609,3 293,1 479,9 249,1 78,8 85,0
Сумське 357,7 181,8 281,1 198,9 78,6 109,4
Тернопiльське 102,6 68,7 64,8 36,7 63,2 53,4
Харкiвське 185,7 28,2 136,7 20,5 73,6 72,8
Херсонське 79,4 0,0 49,2 0,0 62,0 0,0
Хмельницьке 226,3 113,1 190,2 102,7 84,0 90,8
Черкаське 265,9 129,9 204,6 110,6 76,9 85,2
Чершпвське 452,0 294,6 266,9 203,2 59,0 69,0
Чернiвецьке 266,2 185,1 220,6 173,0 82,9 93,5
Усього 6123,8 3152,0 4628,7 2591,8 75,6 82,2
1з загального обсягу заготовлено! деревини реалiзовано у круглому виглядi 4259,3 тис. м3. За напрямами реалiзащ! 3325,6 тис. м3 реалiзовано на внутрiшньому ринку, що на 709,3 тис. м3 (17,6%) менше нiж у першому пiврiччi 2008 р. та 933,7 тис. м3 реалiзовано на експорт, що в 2 рази менше до вщповщного перюду 2008 р.
1з початку цього року перероблено на власних потужностях лiсових шдприемств 566,2 тис. м3 деревини, що на 132,9 тис. м3 менше, шж у минулому роцi. На власт потреби пiдприeмств використано 112,8 тис. м3 деревини.
Усього випущено продукци переробки деревини на суму 228,0 млн. грн., що на 24,9 млн. грн. (10,9%) менше, шж за 6 мюящв 2008 р. У першому пiврiччi поточного року випуск продукци з одного кубометра
перероблено! деревини склав 421,8 грн., що на 12,5% бшьше, шж у вщповщному перiодi минулого року.
Одним iз важливих показникiв, яю характеризують ефективнiсть переробки, е вироб^ок на одного працюючого, який станом на 1 липня 2009 р. становить 38,1 тис. грн. Зазначений показник збшьшився порiвняно з першим пiврiччям 2008 р. на 13,3%.
Станом на 1 липня 2009 р. на складах тдприемств знаходиться 938,7 тис. м3 люопродукци, що порiвняно з 2008 р. на 398,2 тис. м3 (29,8%) менше. Слщ зазначити, що майже половина обсягу заготiвлi деревини проведена тдприемницькими структурами на умовах договорiв тдряду.
У табл. 2 подано аналiз витрат на заготiвлю лiсопродукцi! та фiнансовi
результати дiяльностi тдприемств Держкомлюгоспу Укра!ни. Як видно iз зазначено! таблицi, витрати на заготiвлю лiсопродукцi! за перше пiврiччя поточного року становили 968528 тис. грн., що на 22% менше, нiж у 2008 р. Питома вага витрат на придбання сировини i матерiалiв зросла унаслiдок пiдвищення вартостi паливно-мастильних матерiалiв, у той час як питома вага зароб^но! плати у загальнш сумi витрат зменшилася за рахунок розширення послуг стороншх органiзацiй (виконання
лiсозаготiвельних робiт суб'ектами шдприемницько! дiяльностi). Вартiсть утримання та експлуатаци обладнання, загальновиробничi витрати, iншi витрати залишилися на рiвнi вщповщного перiоду минулого року.
Звертае на себе увагу низька рентабельнiсть люозагопвель, яка по рiзних областях становить 2-4%.
У першому пiврiччi 2009 р. шдприемства Держкомлiсгоспу Укра!ни отримали 18860,6 тис. грн. прибуткiв та 3141,3 тис. грн. збитюв.
Обсяг реалiзовано! продукцi! за 6 мюящв 2009 р. склав 125365 млн. грн. i скоротився порiвняно з вщповщним перiодом 2008 р. на 273,4 млн. грн., або на 18%. Реалiзацiя продукци на 1 га люового фонду склала 169 грн. i скоротилася на 37 грн. (18%). Реалiзацiя на одного працюючого в еквiвалентi повно! зайнятосп склала 22301 грн. i зросла на 656 грн., або на 3% (табл. 3).
На ведення люового господарства всього було направлено 578,4 млн. грн., iз них - 405,3 млн. грн., або 70% - власш кошти тдприемств.
Станом на 1 липня 2009 р. середньомюячна зароб^на плата в е^валеш! повно! зайнятосп склала 1406 грн. i зросла порiвняно з вщповщним перiодом минулого року на 22 грн., або 2%. Чисельнють працюючих станом на 1 липня 2009 р. склала 56207 оаб i скоротилася на 14333 особи, або на 20%.
В Укра!ш на сьогодш склалася модернiзована пострадянська модель шститущйних рамок управлiння лiсами i лiсовим господарством. Необхiдно зазначити, що ця модель протягом перiоду трансформащ! вiд централiзовано!
адмiнiстративно-командно! економiки до ринково! продемонструвала свою ефективнють, що дало можливiсть зберегти важливу роль люового господарства в економщ Укра!ни. Разом iз тим чинна модель потребуе реформування з огляду на виклики, пов'язаш зi свiтовою фшансово-економiчною кризою, прагненнями Укра!ни стати членом спiльноти европейських держав та iн. Головною мюею ново! системи управлiння лiсами в Укра!ш мае стати забезпечення управлшня на засадах сталого розвитку.
Висою темпи глобалiзацi! ще бiльше посилюють труднощi, пов'язанi з управлiнням люовим господарством, тодi як фiнансова криза, що вибухнула останнiм часом, ще бшьш пiдкреслюе тi виклики, з якими люовому сектору доведеться з^кнутися. Реагуючи на цi виклики, кра!ни адаптують свою полiтику i законодавство, а також роблять спроби реформувати шституци, включаючи державнi вщомства, що входять у лiсовий сектор. Вщповщно, iнституцiйний ландшафт лiсового
господарства переживае ютотш
перетворення. Проте проведення реформ у рамках iнституцiй державного сектору все ще залишаеться непростим завданням, належить ще здолати важливi виклики, аби адаптувати шституцшш рамки до змiн [1].
Критично важливим елементом шститущйно! реформи е забезпечення !! фшансування. Загальновизнаним е те, що суспшьш функцi!, пов'язанi iз вiдтворенням i менеджментом лiсiв, мають отримувати фшансову пiдтримку з державного бюджету. Наскшьки цi фiнансовi потоки мають бути пов'язаними iз потоками, що !х формують державнi лiсогосподарськi пiдприемства залишаеться вiдкритим питанням. У бiльшостi кра!н Центрально! та Схiдно! Свропи (за винятком Естонi!), держава витрачае на люовий сектор (включаючи витрати на ведення люового господарства, охорону люв, менеджмент природозаповщних територiй на землях люового фонду), бшьше, шж отримуе вiд лiсового фонду у виглядi податкiв i зборiв. У деяких кра!нах Свропи держава додатково субсидуе державш пiдприемства, в iнших доходи вщ !х дiяльностi поповнюють державний бюджет.
Mайбyтнi теxнологiчнi й iнститyцiйнi змiни в люовому сектоpi 6удуть зyмовленi такими чинниками:
зpостаючим сyспiльним
yсвiдомленням екологiчниx та економiчниx загpоз, пов'язаниx iз змiною ^мату на планетi;
необxiднiстю пiдвищення ефективносп викоpистання енеpгiï та скоpочення капiталоeмностi виpобництва ;
пpагненням до бшьш сталого ведення лiсового господаpства й ефектившшого викоpистання лiсовиx pесypсiв, включаючи пеpеpобкy, повтоpне викоpистання i пеpетвоpення на бiоенеpгiю;
оpieнтацieю на задоволення потpеб споживача i сегменти pинкy, оpieнтованi на високоякiснy пpодyкцiю [2].
Незважаючи на вiдмiнностi мiж pегiонами та тимчасовi кpизовi явища, y цшому y Gвpопi склалася с^иятлива для соцiального й економiчного pозвиткy ситyацiя. Зниження демогpафiчноï напpyженостi, помipне економiчне зpостання, високоpозвиненi полiтичнi й шституцшш меxанiзми, посилення сyспiльного усвщомлення важливостi пpоблем оxоpони довкiлля та особливо змши клiматy, а також високий piвень iнвестицiй y науку i теxнологiï полегшують пеpеxiд до засновано1' на наyковиx пiдxодаx постiндyстpiальноï екологiчноï економiки, яка бyдyeться на сталому i спpаведливомy викоpистаннi ^^однж pесypсiв i довкiлля. У piзниx кpаïнаx цей пеpеxiд вiдбyватиметься з piзною швидкiстю. Там, де ^исутня висока екологiчна свiдомiсть населення, а також сильне пол^ичне пpагнення до швестування y «зеленi теxнологiï», а також до посиленого в^овадження в життя екологiчно спpямованиx знань i ^актек, такий пеpеxiд носитиме бшьш швидкоплинний xаpактеp. Пpоте y кpаïнаx iз нижчим piвнем доxодiв питання оxоpони довкiлля i сталостi pозвиткy можуть ще тpивалий час не бути пpiоpитетними, i пеpеxiд до суспшьства iз «зеленою економiкою» здшснюватиметься повiльнiше. У багатьоx випадкаx пpомисловi галyзi пpодовжyватимyть пеpеносити виpобництво y ^аши з нижчими
виpобничими витpатами (i менш жоpстко pегyльованим пpиpодооxоpонним
законодавством). Iнвестицiï, як i pанiше, фокусуватимуться на пiдвищеннi
конкypентоспpоможностi y тpадицiйномy сенсi, i тенденцiï несталого виснажливого лiсокоpистyвання можуть збеpегтися.
€вpопейський сектоp лiсового господаpства буде вимушений pозpобити новий асоpтимент пpодyкцiï з високою доданою ваpтiстю для задоволення зpостаючого попиту на бiльш еколопчно чистi, так званi «зеленi с^овинш матеpiали»i «зелену енеpгiю». Це необxiдно для пpотидiï зpостаючiй конкypенцiï з боку альтеpнативниx до деpевини матеpiалiв, а також для забезпечення пеpеваг y конкypентнiй боpотьбi з датами, що володiють дешевшими сиpовиною, енеpгоносiями i pобочою силою [3]. Це потpебye також вiдповiдноï пеpепiдготовки фаxiвцiв та iнститyцiйниx тpансфоpмацiй не лише y сфеpi бiзнесy, але й деpжавниx оpганiв лiсового господаpства.
За твеpдженнями депаpтаментy лiсового господаpства FAO, пpоголошеними 10 беpезня 2009 p. на пpес-конфеpенцiï y Римi, до десяти новж мiльйонiв «зелениx» pобочиx мiсць може бути ствоpено, за умови iнвестyвання y стале у^авлшня лiсами. Оскiльки внаслiдок економiчного спаду в yмоваx фiнансовоï кpизи втpачаються pобочi мiсця, то менеджмент люового господаpства на засадаx сталого у^авлшня лiсами мiг би стати засобом ствоpення мiльйонiв новиx pобочиx мюць, допомагаючи скоpотити бiднiсть i полшшити стан довкiлля. Iнвестицiï y досягнення сталостi лiсового господаpства можуть сутгево послабити пpоцеси змiни клiматy i ^^raprnTC адаптацiю до ниx. За даними дослщжень Miжнаpодноï оpганiзацiï ^ащ, безpобiття y всьому свiтi може зpости iз 179 млн. чол. y 2007 p. до 198 млн. чол. на кшець 2009 p. y випадку pеалiзацiï ^ащого сценаpiю, а за pеалiзацiï найгipшого сценаpiю - до 230 млн. чол. [2].
Збшьшення iнвестицiй y люове господаpство може забезпечити новi pобочi мiсця безпосеpедньо в люовому господаpствi й агpолiсiвництвi. Воно с^иятиме pозвиткy
люового господарства у crpyKTypi фермерських господарств, полшшенню охорони лiсiв вiд пожеж, розвитку зеленого туризму та рекреацшного люокористування, розширенню мiських зелених зон, вщновленню деградованих лiсiв i насадженню нових лiсiв.
Низка краш, наприклад Сполyченi Штати i Респyблiка Корея, уже включили питання розвитку люового господарства до економiчних плашв виведення економiки зi стану рецесiï. Важливим напрямом зростання зайнятостi сiльських територш в Iндiï вважають саме розвиток люового господарства та створення нових робочих мюць у цьому секторi (це гарантуе спецiальна програма розвитку люового i аграрного сектору економши).
Висновки. Наслщки свiтовоï фшансово-економiчноï кризи у лiсовомy секторi економши Украïни характеризуються погiршенням таких iндикативних показникiв, як спад обсягiв заготiвлi деревини, зменшенням обсягiв реалiзацiï продукци, вившьненням частини працiвникiв, зменшенням доходiв та iншими негативними явищами. Протистояти кризовим явищам можливо за рахунок освоення нових, екологiчно орiентованих ринюв, створення нових робочих мiсць i загально1' екологiзацiï лiсопромислового комплексу Украши.
Конкретнi заходи пом'якшення нега-тивних наслiдкiв фiнансово-економiчноï кризи, на нашу думку, полягають у нижченаведеному.
Необхiдно проводити постшний монiторинг ринкiв лiсопродyкцiï
(зовнiшнього та внутршнього) iз метою пошуку нових ринюв, визначення оптимальних напрямiв та обсяпв реалiзацiï лiсопродyкцiï та можливостей розширення ïï асортименту.
Заготiвлю (добування) деревини проводити з урахуванням попиту на деревину, не допускаючи понаднормативних залишюв деревини на складах i втрати ïï якость
1з метою скорочення витрат на пере-везення деревини нарощувати ïï реалiзацiю з верхшх i промiжних складiв.
Практикувати поставки люопродукцп на умовах франко-склад продавця, що дасть змогу скоротити використання
високовартiсного залiзничного транспорту.
Здшснювати перехiд до використання великотоннажних люовозних автомобiлiв як альтернативи залiзничному транспорту.
Запровадити на кожному пiдприeмствi режим економи через упровадження енергозберiгаючих технологш на
лiсозаготiвлях та переробцi деревини.
Забезпечити залучення на тендерних засадах суб'екпв пiдприeмницькоï дiяльностi до виконання люопромислових,
лiсогосподарських та шших робiт.
Провести детальний аналiз ушх статей витрат Í3 метою скорочення непродуктивних витрат i втрат, зниження собiвартостi про-дукцiï.
Провести оптишзащю структури лiсових пiдприeмств.
Забезпечити ефективне використання майна шляхом передачi в оренду та вiдчуження майна, яке не використовуеться у виробничому процесс
Задля розширення дiапазону можливостей збшьшення доходiв
нарощувати залучення iнвестицiй шляхом передачi лiсових дiлянок у тимчасове користування для рекреацiйних та шших потреб, яю не пов'язанi з експлуатащею (добуванням) ресурсiв деревини.
Забезпечити реалiзацiю лiсопродукцiï з лiсiв, яю пройшли мiжнародну екологiчну сертифiкацiю, на свггових екологiчно орiентованих ринках деревини та виробiв iз неï.
Л^ература
1. Адаптация политики и институтов в области лесного хозяйства к переменам. Комитет по лесному хозяйству, девятнадцатая сессия. Рим, Италия, 16-20 марта 2009 г. // COFO 2009/6, 12 декабря 2008 г. - 4 с.
2. Forests and the global economy: 10 million new jobs. Sustainable forest management could become a means of creating millions of new green jobs. - http://www.fao. org/news/story/en/item/10442/icode/.
3. State of the World's Forests 2009. -Rome: FAO, 2009. - 168 p.
