CC BY
23
Билоус С.Ю. Каллусогенез Populus trémula L. в культуре in vitro
Исследованы особенности индукции каллусогенеза, прирост и динамика роста каллусных культур Populus trémula L. в зависимости от генотипа, типа эксплантата и условий культивирования in vitro. Подобраны оптимальные условия для индукции каллусных культур Populus trémula L. на протяжении длительного пасирования в условиях in vitro. Определен максимальный прирост биомассы каллуса, полученного из листовых и стеблевых эксплантатов, проведены наблюдения на различных питательных средах. Установлено оптимальное время культивирования каллуса Populus trémula L.
Ключевые слова: Populus trémula L., культура in vitro, питательная среда, трансплантат, эксплантат, каллус.
Bilous S. Yu. Callus formation of Populus trémula L. in vitro
The features induction of callus, growth and dynamics of growth of callus cultures of Populus trémula L. depending on genotype, explants type and cultivation conditions in vitro were study. Optimum conditions for the induction of callus culture of Populus trémula L. and its transplantation in vitro were selected. Determined the maximum growth biomass of callus obtained from leaf and stem explants and monitored at different nutrient media. The optimum time cultivating callus of Populus trémula L. was installed.
Keywords: Populus trémula L., culture in vitro, nutrient medium, transplantat, explant, callus.
УДК 630*228 1нж. В.1. Блист1в -Закарпатська державназональна
лконастнева тспекцш, м. Мукачево
СТ1ЙК1СТЬ ТА ПОТЕНЦ1АЛ ФОРМУВАННЯ ГРАБОВО-БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ КАРПАТ
Висв^лено методику розрахунку еколопчно! стшкосп насаджень та потенщ-алу !х формування. Наведено кшьгасш показники для грабово-букових деревосташв. З'ясовано причини !х вщмшностей залежно вщ абютичних чиннигав та господарсь-ко! дiяльностi. Запропоновано подш цих насаджень за категорiями потенщалу фор-мування.
Ключовг слова: деревостан, бук люовий, граб звичайний, стшгасть насадження, захисш властивост^ об'ем стовбура, прирют, потенщал формування.
Вступ. В умовах сучасного потеплшня кшмату, посилення антропогенно! д1яльносп та забруднення довкшля досить актуальною проблемою е збереження стшкосп л1ив. Вона може залежати вщ багатьох чинниюв, зокре-ма: вщ метеоролопчних фактор1в, господарсько! д1яльносп, хвор1б, вщповщ-носп деревосташв умовам мюця виростання тощо. Домшантним компонентом у загальнш стшкосп насаджень е бюлопчна складова, а саме: потенщал до тдтримання гомеостазу, самовщновлення 1 здатност формувати коршш деревостани. Як вщомо, л1ивничою тдставою для призначення конкретних господарських заход1в е втрата насадженням бюлопчно! стшкосп, захисних функцш, люоформувальних властивостей. Тому кшьюсна оцшка таких втрат та опрацювання на 11 основ1 критерпв призначення вщповщних заход1в пред-ставляе як науковий, так 1 практичний штерес.
Об'екти i методика робiт. Оскшьки для л1ивниюв основним шстру-ментом оцшки л1ив е таксащя (у цьому випадку по-деревний перелж), ми зробили спробу розрахувати потенщал стшкосп насадження за !х таксацшни-
ми параметрами. Об'ектами дослiджень були 10 пробних площ у грабових бу-чинах ДП "Мукачiвське ЛГ" та ДП "Свалявське ЛГ" (лiсництва iм. Морозова, Майданське i Ганьковецьке). Вiк насаджень 30-40 роюв iз рiзним стввщно-шенням бука i граба та запасом деревини в межах 170-390 м3' га-1. Методика люотаксацшних робгг на пробних площах - загальноприйнята [1]. Характеристики насаджень наведено в таблищ.
Кiлькiсну оцiнку стшкосп та потенцiалу формування насаджень розра-ховували за ранiше опублiкованою нами методикою [2]. У нш доведено, що максимальна стiйкiсть насадження дорiвнюe одиницi (100 %), а фактичну стiйкiсть (коефiцieнт стiйкостi - КС) можна розраховувати за такою формулою:
КС = 1- (Ку1- Ку2) х Увс, (1)
де: Ку1 = Узд/У сер. ; Ку2= Ус/У сер. ; Ус - середнш об'ем сухих екземплярiв, м3; Узд - середнш об'ем здорових екземплярiв, м3; У сер -_середнiй об'ем вих екземплярiв, м3; Увс - вмют запасу сухостою, %.
Оскшьки в молодняках поява сухостою е здебшьшого наслiдком природного вiдпаду через вiдбiр i видову та мiжвидову конкуренцiю, а частка сухостою е залежною також вiд наявносп господарських заходiв (доглядовi ру-бання), коефщенти стiйкостi для окремих порщ визначали спрощеним шляхом:
КС = 1- (Ку1- КУ2). (2)
Окрiм коефiцiента стiйкостi, також оцiнювали потенщал формування насадження. Для його розрахунку використано спiввiдношення середнiх при-роспв дослiджуваного насадження i еталонного деревостану, середнiх об'емiв стовбурiв граба i бука у насадженнi, а також коефщент його стшкос-тi' Як еталон прийнято 100-рiчний деревостан iз такими таксацiйними показ-никами: склад 9 Бк1Г, запас 721 м3та-1, повнота 1,0 [3]. Формула ощнки по-тенцiалу формування (ПФ, %) деревостану така:
ПФ = [(А^д/А^е)хВО -КС] х 100, (3)
де: А^д - середнш прирют деревостану, м3. га-1; А^е - середнш прирют еталонного насадження, м3. га-1; ВО - коефщент вiдношення середнiх об'емiв стовбурiв граба й бука; КС - коефщент стшкосп насадження.
Якщо пiд час визначення стшкосп насаджень акцент робиться на вщ-ношенш параметрiв всередиш кожного виду, то для потенщалу 1х формування важливiшi мiжвидовi вiдносини, що й закладено у формулi шляхом вве-дення показника вщношення об'емiв граба i бука. 1з зниженням коефiцiента стiйкостi деревостану, зменшуеться потенцiал його формування.
Результати дослщжень. У таблицi порiвнюемо таксацшш показники насаджень з 1х коефщентами стiйкостi та потенцiалами формування. 1з 11 да-них випливае, що iз збiльшенням частки граба в насадженнях зменшуеться 1х запас i зростае коефiцiент вiдношення середнiх об'емiв стовбурiв граба i бука. Однак частка граба не впливае на показники стшкосп й потенщал формування грабово-букових насаджень. Розглянемо причини 1х змш.
Як свiдчать показники таблищ, вщношення об'емiв стовбурiв граба й бука в насадженнях змшюеться вщ 0,43 до 1,2. У першому випадку воно на-лежить деревостану природного походження високо1 стшкосп (КС=1,0), але
низьким потенщалом формування (ПФ=36 %) через невисою запаси порiд (дiлянка 5). У цьому насадженнi можна проводити слабке прорщження за ра-хунок вибирання граба. Наступне за порядком зростання сшввщношення граба i бука (0,45) насадження мае мшмальний коефщент стiйкостi (0,46) та нульовий потенщал формування (дiлянка 6). Це пов'язано iз проведенням у насадженнi доглядових рубань низько! якостi з надмiрним вибиранням дерев бука, внаслiдок чого до критичного рiвня знизилася зiмкненiсть намету.
Найвищi показники вiдношення об'емiв (0,98 та 1,2), що належать вщ-повiдно природному деревостану 4Бк4Г1 Д1Яв+Ясод1л та культурам 2Д2Яв4Г1Бк1 ЛподЯс, де бук i граб iз природного поновлення (дшянки 8 i 9). Обидва деревостани характеризуются високою стiйкiстю (КС вщповщно до-рiвнюе 0,74 i 0,85) та високим потенцiалом формування (62 i 96 °%). Це мае важливе значення для застосування вибiркового ведення господарювання та можливого переформування одновiкових деревостанiв у рiзновiковi. 1з даних за двома дшянками видно, що граб, як порода II ярусу, на вщм^ вщ бука, не втрачае приросту в насадженнях iз вмiстом ясена, явора, дуба й шьма та мо-же бути важливим елементом переформування.
Табл. Коеф 'шгашш ашйкосии та потенц 'шли формування деревосишн 'ш.
№ пробно! площ Склад деревостану Вк, роки Запас, м3-га-1 Вщношення об'емв стов-бурш (Г/Бк) Коефгщенти стшкосп Потенщал формування, %
всього деревостану бука граба
1 10Бк+Г 32 267 0,54 1,00 1,00 1,00 43,9
2 9Бк1Г 30 215 0,65 1,00 1,00 0,51 63,0
2 а 9Бк1Г 39 387 0,57 0,59 0,60 0,50 8,0
3 7Бк3Г 30 173 0,60 0,82 0,83 0,84 46,8
4 7Бк3ГодЯв, Яс,Д 34 330 0,89 0,83 0,87 0,72 50,6
5 7Бк3Г 30 212 0, 43 1,00 1,00 0,85 36,2
6 6Бк4Г 39 368 0,45 0,46 0,48 0,44 0,0
7 4Бк6Г 32 191 0,53 1,00 1,00 1,00 56,1
8 4Бк4Г1Д1Яв +Ясод1л 34 279 0,98 0,74 0,82 0,70 62,1
9 2Д2Яв4Г1Бк 1Лп1Яс 39 311 1,21 0,85 0,90 0,89 96,2
Наступний показник - коефщент стшкосп (КС), також мае певну за-лежнiсть вiд змши певних чинникiв. Про це свщчать показники насадження складом 9Бк 1Г з облiками, проведеними в 30 i 39 рокiв (дiлянки 2 i 2 а). Пiд час першого з них насадження було перегущеним та характеризувалося максимальною стiйкiстю. Наступний облiк зафiксував падшня КС до 0,59, що було спричинено його пошкодженням внаслiдок вггролому та вiтровалу. По-тенцiал формування знизився вщ 63 до 8 %. Цих негативних змiн можна було б уникнути вчасно проведеними доглядовими рубаннями. Високою стiйкiстю насаджень характеризуются дiлянки № 3, 4, 5 iз складом порiд 7Бк3Г. Це свiдчить, що у вщ насаджень до 40 рокiв у !х складi доцiльно мати до 3-х одиниць граба для забезпечення високого потенщалу формування за мшь
мальних втрат стшкосп. Вiд вжу прохiдних рубань до BiKy стиглостi частку граба потрiбно поступово зменшувати до одинищ. Цiкавим е приклад двох дшянок рiзного складу (10Бк+Г та 4Бк6Г), де внаслiдок фахово проведеного прорщження вiдсyтнi сyхi дерева (КС=1,0) та приблизно однаковi вщношен-ня об'емiв стовбyрiв граба i бука (0,53). Загалом, правильно проведенi рубан-ня догляду сприяють достатньо високому потенщалу подальшого формування насаджень, незалежно вiд !х початкового складу.
Показник потенщалу формування мае важливе значення для прийнят-тя лiсiвничих ршень. Аналiз насаджень дiлянок № 6 i 9 iз найбiльшою роз-бiжнiстю цих показникiв (0 та 96 %) показав наступне. Перша з них (6Бк4Г) мае значну втрату стiйкостi (КС=0,46) та вичерпаний потенщал формування. За доволi високого запасу стовбурно! маси, дiлянка на цей момент не може зрщжуватися без ризику остаточного розладнання. Натомють друга дiлянка мае мiнiмальнy втрату стшкосп та високий потенщал формування, тому для не! можна приймати кардинальш ршення щодо майбутньо! системи ведення господарства. Тут унаслщок послщовно! замiни граба буком у перспективi можна формувати високопродуктивний деревостан або ж переформувати од-новiкове насадження у рiзновiкове. Загалом, дшянки з високим потенцiалом формування зазвичай е насадженнями з низькою втратою стiйкостi та опти-мальним стввщношенням об'емiв корiнних видiв.
Висновки. Враховуючи склад, вiк, спiввiдношення стовбyрiв люоут-ворювальних порiд, стiйкiсть та потенщал формування, грабово-бyковi насадження можна роздшити на три категорп: а) низького потенцiалy формування (0-10 %) iз невисокою стшюстю (КС <0,6), у яких господарсью заходи зво-дяться до мшмуму; б) середнього потенцiалy формування (до 60 %>) i низькою втратою стшкосп, в яких проводяться загальноприйнят заходи; в) високого потенщалу формування (>60 %>) i низькою втратою стiйкостi, у яких можливе переформування породно! i вжово! структури.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. -
512 с.
2. Блиспв В.1. Використання таксацшних показнигав для визначення еколопчно! стшкосп насаджень / В.1. Блиспв // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Хар-гав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2006. - Вип. 109. - С. 142-146.
3. Олшник В.С. Люогщролопчний стацюнар "Свалява" / В.С. Олшник, В.1. Блиспв // Короткий пупвник по науково-дослщних об'ектах. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ - IUFRO, 1995. - С. 13-15.
Блыстив В.И. Устойчивость и потенциал формирования грабово-буковых насаждений Карпат
Изложена методика расчета экологической устойчивости насаждений и потенциала формирования. Выяснены причины их отличия в зависимости от абиотических факторов и хозяйственной деятельности. Приведен пример расчета показателей для грабово-буковых древостоев, предложено деление этих насаждений на категории потенциала формирования.
Ключевые слова: древостой, бук лесной, граб обыкновенный, устойчивость насаждения, защитные свойства, объем ствола, прирост, потенциал формирования.
Blystiv V.I. Sustainable and potential of form hornbeam-beech Carpathians stands
In article the design procedure of loss ecological stability of stands and them potential forms. Explained the reasons for their differences, depending on environmental factors and economic activity. The example of calculation of parameters for hornbeam-beech forest stands is resulted, division of stands of into categories of form potential is offered.
Keywords: forest, beech, hornbeam, stability of stands, protective properties, volume of a trunk, increment, potential of form.
УДК 630*[114.67+4] Ст. наук. cniepo6. Н.М. Волощук, канд. бюл. наук;
acnip. В.М. БЫоус - НУБП Украти, м. Kuïe
ЕП1Ф1ТНА ТА ЕНДОФ1ТНА М1КОБ1ОТА ЖОЛУД1В QUERCUS ROBUR L. ЗА Р1ЗНИХ УМОВ ЗБЕР1ГАННЯ
Вивчено ешф^ну та ендоф^ну мжобюту жолудiв Q. robur за рiзних умов збе-р^ання. На жолудях щентифжовано 20 видiв мшромщеив 11 родiв мжромще^в. Ви-явлено, що ендоф^на та ешфггна мжобюта жолудiв представлена переважно грибами класу Hyphomycetes, серед яких домшували види роду Pénicillium. Мжромщет Pénicillium variabile Sopp траплявся в ешфггнш та ендоф^нш мжобют шд час всiх способiв зберiгання. З'ясовано, що найбiльша кшьгасть видiв грибiв е на жолудях, зiбраних з-пiд модельних дерев навесш, найменша - на жолудях, котрi були оброб-ленi воском.
Визначено, що небезпечний збудник загнивання та полягання шянщв дуба Botrytis cinerea Pers. входить до складу ендофггно!' мжобюти, що свщчить про необ-хiднiсть застосування препаратiв системно!' дл пiд час проведення захисних заходiв. З'ясовано, що оброблення жолудiв воском е ефективним для пригшчення росту i роз-витку бiльшостi видiв епiфiтноï мiкобiоти.
Ключовг слова: мжобюта, епiфiти, ендофiти, жолудi, Qercus robur, збер^ання.
Деградащя та масове всихання д1бров е глобальним явищем i вщзна-чеш практично по всьому ареалу багатьох вид1в дуб1в у Сврот, Азiï, США, ПАР та шших краïнах i регюнах св1ту [8, 15, 16]. Масове всихання д1бров спостер^ають i в Украш, зокрема в Киïвському Полюш, де головною люоут-ворюючою породою е Quercus robur L. У л1тератур1 одшею з важливих причин деградацп д1бров поряд 1з кшматичними факторами, нерацюнальним ве-денням люового господарства, комахами, вщзначають грибш захворювання кореневоï системи i надземноï частини дуб1в (деревини, лубу, кори, гшок, листя) [8].
Грибна iнфекцiя завдае значноï шкоди i насiнню деревних порщ, знач-но погiршуючи ïх якiсть, спричиняючи деформацiю, гниття, плюнявшня. Уражене насiння стае джерелом хвороб рослин у рiзних фазах ïх розвитку. Це призводить до зниження енергп проростання або насiння взагалi не пророс-тае, що ютотно впливае на природне поновлення люу та стае перешкодою на шляху отримання яюсного посадкового матерiалу для створення штучних ви-сокопродуктивних стшких лiсових насаджень, зокрема дiбров [7, 9, 12].
1 Наук. KepÏBHm:: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
