CC BY
11
© Черевко О. А., Шевченко Т.1. УДК 616.127- 005.8 - 2, 1-055-06
СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ПАТОГЕНЕТИЧНИХ МЕХАН1ЗМ1В УРАЖЕННЯ СЕРЦЕВО- СУДИННО1 СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ 1НФАРКТ М1ОКАРДА З НЕУСКЛАДНЕНИМ ТА УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБ1ГОМ
Черевко О. А., Шевченко Т.1.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши
«Укра'нська медична стоматолопчна академiя» м. Полтава
Целью исследования было определение половых особенностей, патогенетических механизмов поражения сердечно-сосудистой системы у больных на острый инфаркт миокарда с неосложненным и усложненным течением. По последним данным у женщин инфаркт миокарда встречается примерно в полтора-два раза реже, чем у мужчин. Риск развития инфаркта миокарда у женщин, значительно повышается в период менопаузы. Обследовано 121 больных (75 мужчины и 46 женщины) с ГИМ в возрасте от 41 до 85 лет. При обследовании установлено, что объемные размеры левых отделов сердца увеличены у мужчин на острый инфаркт миокарда, чем у женщин, вместе с увеличением размеров корня аорты и массы миокарда левого желудочка. Линейные размеры левых отделов сердца более увеличены у женщин на острый инфаркт миокарда, чем у мужчин.
Ключевые слова: ремоделирование, атеросклероз, гипертоническая болезнь
Вступ стенокардю. Ускладненний переб1г Г1М мали 93
. , (76,8%) i3 121 ос1б. ГСН I класу за класифкашею T.
_ За останн1ми даними у Ж1нок 1нфаркт м1°карда зу- Ki||jp _ j. Kimba| (1969) була виявлена у 65 (53,7%) 1з стр1чаеться приблизно в п'втора-два ра™ р|дше _н1ж у 121 Хворого на Г1М, II класу _ у 24 (19,8%), III класу чолов1к1в П, 4, 9, 13]. ризик розвитку 1нфаркту м>окар- _ у 18 (14 8%) IV класу _ у 14 (11 5%) Групова
да у жшок, значно пщвищуеться в перюд менопаузи [14, 5, 12]. Бтьш низька захворюванють жiнок гострим iнфарктом мiокарда (Г1М) пояснюеться насамперед фiзiологiчними особливостями |'х органiзму i головним чином дiяльнiстю залоз внутрiшньоí секрецп [2, 6, 8]. Жiночi статевi гормони гальмують розвиток атеро-склерозу[15, 7, 11]. Поки баланс цих гормошв е актив-ним, тобто до перюду клiмакса, жiнки набагато рiдше за чолов^в страждають на атеросклероз коронарних артерш [16, 10, 3]. Тому визначення статевих особли-востей патогенетичних механiзмiв ураження серцево-судинно' системи е актуальною проблемою кардюло-гп як в дiагностицi iндивiдуальних механiзмiв iшемiч-но' хвороби серця 1ХС) так i для корекцií лкування .
Метою дослiдження було визначити статевi особ-ливостi патогенетичних механiмiв ураження серцево-судинно' системи у хворих на Г1М з неускладненим та ускладненим перебiгом.
Матерiали та методи
Обстежено 121 хворих (75 чоловка та 46 жшки) з Г1М у вiцi вiд 41 до 85 рогав, середнiй вш яких стано-вив 70,32±6,71 ;0,90 ( М±8БМ; SD) максимум - 83, мь нiмум - 41 рк Кiлькiсть чоловiкiв, що взяли участь в обстеженн становила 75 (55,3%) iз 121 та 45 (44,7%) жшок. Середнiй вiк чоловшв склав 68,71±1,16;6,74 рокiв, а жшок 72,82±1,28;5,98. 63 хворих (52,1%) були похилого вку (60-74 роки) та 23 (19 %) - старечого (75 роюв i старше), 35 (28,9%) - до 60 роюв. У 71 (60,1 %) iз 121 обстежених дiагностовано гострий шфаркт мю-карда з пiдйомом сегмента ST та глибоким зубцем Q або комплексом Q8, у 50 (39,1 %) - гострий шфаркт мюкарда без пщйому сегменту ST. 42 (34,7 %) хворих iз 121 був повторний Г1М, у 111 (91,7 %) була пперто-нiчна хвороба III ст., 85 (70,2 %) вiдмiчали в анамнезi
шлуночкова та суправентрикулярна екстрасистол1я -17(14%) хворих, миготлива аритмт - 13(10,7%) хворих, шлуночкова тах1кард1я -2 (1,65%) хворих, з фб риляц1ею шлуночк1в - 3(2,47%) хворих, гостра аневризма - 28(23,4%) хворих, затяжний та рецидивуючий переб1г ¡нфаркту м1окарда -17 (14%) хворих. У 10 (9%) хворих з 121 ПМ ускладнився синдромом Дреслера. 10 хворих на ПМ мали в супутых захворюваннях псо-р1аз з пом1рно рецидивуючим переб1гом. ХСН визна-чали за критер1ями та класиф1кац1ею Укра'нського наукового товариства кардюлопв (2007): зокрема у 34 (28%) хворих спостер1галась ХСН I ст. за М.Д. Стра-жеском, В.Х. Василенком, II ФК за NYHA, у 82 (68 %) -IIA ст., III ФК за NYHAта у 5(4%) IIБ ст. III ФК за NYHA. Обстеження хворих проводилось згщно стандартам Укра'ши. Д1агноз ПМ встановлювали вщповщно до критерив Свропейського товариства кардюлопв 2007. Контрольна група складалась ¡з 33 практично здоро-вих ос1б 38-67 рок1в.
Результати та ix обговорення
Ускладнений переб1г ПМ мали 62 (82%) чоловка ¡з 75 обстежених. У 30 (65%) ¡з 46 ос1б ж1ночоТ стат1 ПМ мав ускладнений переб1г. Первинний ПМ був у 45 (37%) ¡з 75 обстежених чолов1к1в та 34 (28%) ¡з 46 жш-ки. 12 (10%) чолов1к1в ¡з 75 та 5 (5%) жшок ¡з 46 мали рецидивуючий переб1г ПМ. За класиф1кац1ею T. Killip — J. Kimbal (1969) ГСН I класу у чоловшв була виявлена у 37 (30%) ¡з 75 обстежених, II класу — у 16(13%), III класу _ у 11(9%), IV класу _ у 11(%) обстежених. У ж1нок ГСН I класу виявлена у 27 (22%) ¡з 46 обстежених, II класу — у 8 (7%), III класу — у 6 (5%), IV класу — у 3(3%) обстежених. У хворих на ПМ визначили певн вщмшност вщхилень морфо-функцюнальних показнигав серця у ж1нок та чоловшв
Фрагмент iHiiAiamueHoi теми (державний реестрацшний №0106U003238) "Значення прозапальних, npoapumMi4Hux, дисметаболiчних факторе для ускладненого пережгу гiпертoнiчнoíхвороби, iшемiчнoíхвороби серця: дiагнoстuка, лкування".
Том 13, №3-4, 2009 piK
(табл.).
Таблиця
Показники exoKapdioapa^>i4HQi морфометрп у хворих з ПМ в залежностi Bid cmami (M± SEM; SD; CI 95%; Med; Q)
Показники Дослщжены хворi на гострий Ыфаркт мюкарда в залежност вщ стат
чоловки (n=75) жiнки (n=46)
1 2 3
Кшцево-систончний розмiр лiвого шлуночка, см 4,74±0,009; 0,50; (4,55-4,93); 4,7; (4,45-5,11); Pst=0,011 параметричний за Колмогоровим- Смiрновим Pks=0,2 7,87±3,45; 16,90; (0,74-15,01); 4,4; (4,054,67); Pmw=0,009 непараметричний за Шатро Psw=0,0001
Кiнцево-дiастолiчний розмiр лiвого шлуночка, см 6,01±0,10; 0,58; (5,78-6,23); 6,1; (5,8-6,35); непараметричний за Колмогоровим- Смiрно-вим Pks=0,2 5,61±0,11; 0,53; (5,38-5,84); 5,6; (5,225,80); Pmw=0,020 непараметричний за Шатро Psw=0,032
Юнцево^астончний об'ем лiвого шлуночка, мл 185,27±5,78; 31,13; (173,43-197,11); 187,1; ( 166,01-204,50); Pst=0,012 параметричний за Колмогоровим- Смiрновим Pks=0,2 151,53±9,72; 47,6; (131,41-171,66); 154,00; (130,5-167,00); Pmw=0,001 непараметричний за Шатро Psw=0,003
КорЫь аорти , см 3,33±0,07; 0,42; ( 3,16- 3,49); 3,40; (3,20-3,60); Pst=0,0l5 параметричний за Колмогоровим-Смiрновим Pks=0,027 3,06±0,04; 0,21; (2,97-3,15); 3,15; (3,003,20); Pmw=0,001 непараметричний за Шапiро Psw=0,001
Ударний шдекс,% 79,03±5,27; 28,41; (68,22-89,84); 76,00; (66,0082,50); Pmw=0,007 непараметричний за Колмогоровим- Смiрно-вим Pks=0,2 67,75±3,58; 17,56; (60,33-75,16); 70,00; (66,00-82,50); Pst=0,049 параметричний за Шапiро Psw=0,3
Маса мюкарда лiвого шлуночка по Devereux, г 338,58±10,67; 57,46; (316-360,44); 326,00; (292,00-371,50); параметричний за Колмого-ровим- Смiрновим Pks=0,027 306,45±24,13; 118,22; (256,53-356,37); 278,50; (265,00-337,00); Pmw=0,004 непараметричний за Шапiро Psw=0,001
1ндекс маси мюкарда, г 156,41±3,73; 20,10;(148,76-164,06); 152.00;(141,50-168,50); Pst=0,022 параметричний за Колмогоровим- Смiрновим Pks=0,2 149,58±8,15; 39,95; (132,71-166,45); 141,00; (127,50-158,00); Pmw=0,016 непараметричний за Шапiро Psw=0,001
npuMimKu: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD -стандартне в'дхилення, 95% Cl -95% doBip4i интервала для середньоi; Мей - мед/'ана; Q - нижн та верхн кваpmiлi, Pmw - р/'зниця мiж групами за даними непараметричного ешваленту до двохвиб/'ркового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Pst -за двохвиб/'рковим t тестом Ст'юдента, Pks - значим/'сть за тестом Kolmogorov-Smirnov, Psw -визначення типу розподлу вар/'абельност/' за тестом Shapiro-Wilks.
При ехокардiографiчному дослщженш 121 хворих чоловшв та жшок на Г1М визначили рiзний стугмнь ремоделювання серця, проте загальними проявами були збтьшення юнцевого системного та дiастолiч-ного розмiрiв та об'eмiв лiвого шлуночка; бшьш вира-зне ремоделювання спостер^алось у чолов^в; змен-шення скоротливоТ здатностi мiокарда було виражене у жшок в порiвняннi з чоловiками ; iндекс маси мюкар-да був зменшений у жшок на вiдмiну нiж у чолов^в. Спiввiдношення ускладненого перебiгу, наявност гостроТ серцевоТ недостатностi були схожими, як у чоло-вiчоТ статi так i у жшочоТ.
Висновки
1. Лiнiйнi розмiри лiвих вiддiлiв серця бiльш збть-шен у жiнок на гострий шфаркт мiокарда нiж у чоловь гав.
2. Об'eмнi розмiри лiвих вщд^в серця збiльшенi у чоловiкiв на гострий шфаркт мiокарда нiж у жшок, разом зi збтьшенням розмiрiв кореня аорти та маси мюкарда лiвого шлуночка.
3. Дiагностика особливостей ремоделювання серця i судин у хворих на гострий шфаркт мiокарда е пе-редумовою до формування програм лiкування на тл визначення iндивiдуальних механiзмiв патогенезу прогресування захворювання.
Перспективи подальших дослiджень
Отриманi результати мають свiй подальший роз-виток для дiагностики патогенетичних механiзмiв сер-цево- судинних зрушень у хворих на гостру та хрошч-
ну iшемiчну хворобу серця у чолов^в та жiнок, як пе-
редумова до корекци лiкування.
Лiтература
1. Амосова К.М., Чоп'як В.В., Рябцев О.В., Карел Н.О. Показники системного запалення та ендотелiальноТ фу-нкцп у хворих на гострий Ыфаркт мiокарда iз зубцем Q та Тхн змiни на тлi лкування iнгiбiтором АПФ страпри-лом у рiзних дозах // Укр. терапевт. журнал. - 2005. -№3. - С.23-28.
2. Бобров В.О., Кулшов С.К. Адаптацмы iшемiчнi i репер-фузiйнi синдроми у хворих iшемiчною хворобою серця: механiзми, дiагностика, обгрунтування терапп. - Полтава: Дивосвгг, 2004. - 240 с.
3. Гунько И.Н. Роль процессов свободно радикального окисления в развитии эндотелиальной дисфункции и гемореологических нарушений у больных с острым коронарным синдромом // Укр. мед. часопис.— 2002.— № 5 (31).— С. 138—141.
4. Долженко М.Н. Острый коронарный синдром с подъемом сегмента ST у лиц старших возрастных групп // Острые и неотложные состояния в практике врача.— 2007.— №8.
5. Карлов С.М., Колиушко Г.И., Сиротников Е.Л. Эффективность тромболитической терапии в острый период инфаркта миокарда у больных пожилого и старческого возраста // УкраТнський терапевтичний журнал. - 2002. -№1. - С. 28-31.
6. Карпов Ю.А. Ренин-ангиотензиновая система сосудистой стенки как мишень для терапевтических воздействий // Кардиология.— 2003.— № 5.— С. 82—86.
7. Коваленко В.Н., Гулая Н.М., Семикопная Т.В. и др. Нарушение функции эндотелия у пациентов с ишемичес-кой болезнью сердца в сочетании с артериальной гипе-ртензией // Укр. кардюл. журн.— 2002.— № 3.— С. 5—8.
8. Карлов С.М., Колиушко Г.И., Сиротников Е.Л. Эффективность тромболитической терапии в острый период ин-
фаркта миокарда у больных пожилого и старческого во- 13. зраста // Укра'Тнський терапевтичний журнал. - 2002. -№1. - С. 28-31.
9. Карпов Ю.А. Ренин-ангиотензиновая система сосудистой стенки как мишень для терапевтических воздейст- 14. вий // Кардиология.— 2003.— № 5.— С. 82—86.
10. Коваленко В.Н., Гулая Н.М., Семикопная Т.В. и др. Нарушение функции эндотелия у пациентов с ишемичес-кой болезнью сердца в сочетании с артериальной гипе-ртензией // Укр. кардюл. журн.— 2002.— № 3.— С. 5—8. 15.
11. Коваленко В.М., Дорогой А.П. Хвороби системи кровоо-б^у в УкраТнк проблеми i резерви збереження здоров'я населення // Серце i судини.— 2003.— № 2.— С. 4—10.
12. Комисаренко И.А. Тактика ведения больных старших 16. возрастных групп, перенесших инфаркт миокарда // Consilium Medicum. - 2007. - №2. - Т.1. - С. 6 - 10.
Summary
SEX FEATURES PATHOGENETIC MECHANISMS DEFEAT CIRCULATORY SYSTEM IN PATIENTS WITH ACUTE
MYOCARDIAL INFARCTION COMPLICATED AND UNCOMPLICATED WITH CURRENT
Cherevko O. A, Shevchenko T. I
Key words: remodeling, atherosclerosis, hypertension
The study was to determine sexual characteristics pathogenetic device destruction cardiovascular system in patients with acute myocardial infarction with uncomplicated and complicated flows. According to the latest data from the women's myocardial infarction occurs in about one and a half to two times less frequently than men. The risk of developing myocardial infarction in women is significantly increased in menopause. We examined 121 patients (75 men and 46 women) with AIM at the age of 41 to 85 years. When survey found that the large size of left-heart increased in men with acute myocardial infarction than in women, along with the increase in aortic root size and mass of the left ventricular myocardium. Linear dimensions of left-heart more increased in women with acute myocardial infarction than men. Ukrainian Ministry of Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academy
Mamepian надтшов до редакцп 2. 09. 09
napxoMeHKO O.M., Typ'eBa O.C., Bpiinb W.B. Ta iH. npo-mocTi/nHa ponb MapKepiB cucTeMHoro 3ananeHHa b rocni-TanbHOMy nepiogi rocTporo Q-iw£apKTy MioKapga // yKp. Kapgion. wypH. - 2006. - № 6. - C. 7-11. Pa6|eB O.B. OyHKi^a eHgoTeniro y niTHix XBopi/ix Ha rocT-pi/iM iH^apKT MioKapga 3 3y6|eM Q i IT 3MiHi/i b npoi|eci ni-
KyBaHHA 3 yBegeHHAM pi3Hiix go3 iHri6iTopy aHrioTeH3UH-
nepeTBoproBanbHoro $epMeHTy // Cepie i cygMHM. - 2004. - №4. - C.56-61.
UlenecT A.H. CocToaHue энfloтenмм-cвaзaннoгo Ba3oKoH-cTpuKTopHoro $aKTopa y na|ieHToB c MmeMM^ecKoM 6o-ne3Hbro cepgia // yKp. Kapgion. wypH.— 2002.— № 4.—C. 34—38.
American Heart Association. Older Americans and cardiovascular diseases (statistics) // Available at: http://www.americanheart.org/presenter.
