CC BY
21
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Хар1в 1.1.4
Льетський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
¡мет С.З. Гжицького
СТАН 1МУННО1 СИСТЕМИ 1НДИК1В УРАЖЕНИХ ЕЙМЕР1ОЗО-Г1СТОМОНОЗНОЮ ШВАЗ1СЮ
1мунна система оргатзму теарин I птиц забезпечуе резистенттсть оргатзму проти бактершльних I е^усних ¡нфекцш. У слизоет оболонщ кишечника еймерп I гктомонади еидтяють продукти метаболпму, що дтть токсично на ргзнг системи I тканини ¡ндикт. Вони пригнтують гемопоетичну функцт юсткоеого мозку, дтть гепатотоксично та пригшчують быоксинтезуеальну функцт печгнки. Уражаючи мембрани гепатоцитт, токсини спричиняють еиеыьненню енутршньоклтинних ферментт - амтотрансфераз I фосфорилаз, що призеодить до гтерферментемп у сироеатц кроег. Еймерп I ггстомонади, паразитуючи е кишечнику, пригнчують специфтну фазу ¡муттету предстаелену антитыами (гуморальний тип), знижують актиетсть сенсибшзоеаних клтин (клтинний тип), споетьнюють неспецифтну фазу ¡муттету, що предстаелена рпними ¡мунними клтинами.
Ключовi словапмунна система, ¡ндики, еймерп, гктомонади.
Актуальнкть теми. Одна з найбшьших галузей сшьськогосподарського виробництва е птахiвництво. Важливим i перспективним напрямком у м'ясному птахiвництвi е шдиювництво. Розведення шдиюв - це вигщний i надшний резерв збшьшення виробництва пташиного м'яса. Ця галузь дае можлившть у короткий термш виробити значну кшьюсть цiнного м'яса з мiнiмальними затратами пращ i засобiв на одиницю продукци. 1ндики мають досить короткий термш вiдгодiвлi. Середня маса тша iндичок м'ясних порiд досягае 13-14 кг, а маса вгодованого iндика бшьше 20 кг [1].
Суттеве збшьшення обсяпв виробництва м'яса птищ можна досягнути за умов науково-обгрунтовано! системи ведення ще1 галузi. Особливого значення набувають питання всебiчного вивчення шфекцшних та iнвазiйних захворювань з урахуванням краево! ешзоотологп, так як суттевою перепоною на шляху тдвищення продуктивностi в птахiвництвi е нематодози та еймерюзи. Локалiзацiя збудникiв у травному кан^ пригнiчуе розвиток птищ внаслщок ди токсичних метаболiтiв [2, 3, 4, 5].
Крiм того, у молодому вщ на iндичат також дiють рiзнi стрес-фактори -неповнощнна годiвля, неадекватнi умови утримання, бактерiальнi шфекцп, гельмiнтознi i протозоонозш швази, що призводить до зниження природно! резистентностi органiзму та пригшчення кровотворно1 функци кiсткового мозку [6 , 7, 8 ] .
© Науков1 консультанти д.вет.н., професори Гуфрш Д.Ф., Стибель В.В. Хар1в 1.1., 2011
У сшьськогосподарсько1 птищ до 3-х мюячного в^ становлення природно1 iмунноl системи органiзму ще не завершено, тому метою наших дослщжень було дослiдити стан iмунноl системи iндичат за асощативно1 еймерюзо-пстомонозно1 швази.
Матер1ал 1 методи. Для дослщження стану iмунноl системи iз групи iндикiв, що ураженi еймерюзо-пстомонозною iнвазieю, вiдiбрали 20 голiв, у яких iз пщкрильцево1 вени взяли кров у пробiрки. Контрольною групою були 20 iндичат-аналогiв клiнiчно здорових iз iншого брудера даного господарства. У кровi визначали кiлькiсть лейкоциив, лiмфоцитiв, Т-лiмфоцитiв, Р^мфоциив, БАСК, ЛАСК, ТЦТК, рiвень серомуковдв, фагоцитарну активнiсть лейкоцитiв, фагоцитарний iндекс i фагоцитарне число.
Результати дослщжень та Тх обговорення. 1мунна система органiзму тварин i птицi забезпечуе резистентнiсть оргашзму проти бактерiальних i вiрусних шфекцш. При гельмiнтозних i протозоонозних захворюваннях пригнiчуeться функцiональний стан iмунноl системи i настае вторинний iмунодефiцит.
Встаноновлено (табл.. 1), що еймери i гiстомонади, якi паразитують у кишечнику шдиюв видiляють продукти метаболiзму, що пригшчують специфiчну фазу iмунiтету представлену антитiлами (гуморальний тип), знижують актившсть сенсибiлiзованих клiтин (клiтинний тип), сповшьнюють неспецифiчну фазу iмунiтету, що представлена рiзними iмунними клiтинами.
Таблиця 1
Показники 1мунноТ системи 1ндик1в, уражених еймер1озо-_г1стомонозною 1нваз1сю (М±т; п=20) _
Показники Кттчно здоров1 Хвор1 Стетнь в1ропдност1
Китинний 1муттет
Лейкоцити, Г/л 3,45±0,14 5,98±0,56 <0,001
Л1мфоцити, Г/л 88,6±2,24 6,22±2,15 <0,001
Т-л1мфоцити (Е-РУЛ) Г/л 0,12±0,02 0,09±0,02 <0,025
В-л1мфоцити (ЕАС-РУЛ)Г/л 0,32±0,04 0,26±0,06 <0,025
Гуморальний 1муттет
ЛАСК, % 26,4±1,2 21,2±1,4 <0,05
БАСК, % 68,5±2,4 56,3±2,6 <0,05
Ц1К, % 25,7±2,3 34,3±1,6 <0,05
Серомуковди, мг/см3 0,18±0,03 0,34±0,05 <0,001
Неспециф1чний 1муштет
ФАЛ, % 42,3±0,5 36,5±0,4 <0,05
Ф1, од 14,6±1,1 12,2±0,8 <0,025
Фч, од. 5,32±0,14 4,36±0,16 <0,025
При дослiдженнi величин показниюв клiтинного iмунiтету встановлено, що у хворих шдиюв кшьюсть лейкоциив на 73,3% бiльша, а кшьюсть лiмфоцитiв на 42,4% менша, порiвняно iз клiнiчно здоровою птицею.
Поряд iз зменшенням загально1 кiлькостi лiмфоцитiв встановлено зменшення кiлькостi Т-лiмфоцитiв на 33,5% та Р^мфоциив на 23,4%.
Отримаш результати вказують на те, що насталозначне пригшчення кл^инно1 ланки iмунiтету та наявшсть в органiзмi запальних процесiв про що вказуе лейкоцитоз.
Зменшення юлькост Т- i В-лiмфоцитiв у кровi iндикiв, що iнвазованi еймерiями i пстомонадами свiдчить про пригнiчення лiмфоïдноï системи iмунiтету i зниження резистентност органiзму проти бактерiальних i вiрусних iнфекцiй. Необхiдно зазначити, що при гельмштозних i протозойних iнвазiях активiзуeться патогеннiсть сапрофiтноï мiкрофлори кишечника.
У дослщах Богача В.М. [2] встановлено, що при експериментальному зараженнi i^^^ ооцистами еймерiй та яйцями аскарид, в перюд лярвальноï iнвазiï В^мфоцити надходять iз органiв депо i ïx кiлькiсть збiльшуeться в ефекторних ланках iмунноï системи внаслiдок реакци антигенiв на личинки. Проте, при iмагiнальному аскаридозi кiлькiсть ß-лiмфоцитiв зменшуеться внаслiдок пригнiчення клiтинноï ланки iмунiтету.
Зменшення кiлькостi Т-лiмфоцитiв на 33% i ß-лiмфоцитiв на 23% у шдиюв, уражених еймерiозо-гiстомонозною iнвазiею ми пояснюемо дiею токсинiв протозоо на iмунну систему хворо1' птицi.
При дослщженш величин показникiв гуморального iмунiтету встановлено, що у хворих шдичат у кровi рiвень циркулюючих iмунниx комплексiв (Ц1К) складав 34,34±1,62% проти 25,74±2,36% у клiнiчно здорових (р<0,001). Високий рiвень Ц1К у сироватщ кровi вказуе на пригнiчення iмунорреактивноï системи органiзму внаслiдок приеднання специфiчниx антитiл до продуктiв метаболiзму еймерш i гiстомонад, що виступають в ролi антигенiв.
У сироватцi кровi хворих iндикiв встановлено пiдвищення рiвня серомукоïдiв (iмуносупресивнi бiлки) з 0,18±0,03 мг/см3 до 0,34±1,05 мг/см3 (р<0,005), що вказуе на iмунодепресивну дш токсинiв еймерiй i гiстомонад на iмунну систему внаслiдок xронiчного катарального запалення слизово1' оболонки кишечника, що встановлено в експериментальних дослiдженняx М.В. Богача [3].
У рядi дослщжень пстолопчно встановлено, що токсини паразиив (нематод i протозоо) дiють на кишечник спричиняють деструкцiю тканин iмунноï системи тимусу, фабрицiевоï бурси, лiмфоïдниx клiтин.
При дослiдженнi антимiкробноï активност сироватки кровi встановлено пригнiчення бактерицидное' активност (БАСК) на 21% i лiзоцимноï активностi (ЛАСК) на 24,4%.
Поряд iз зниженням активностi гуморального iмунiтету у хворих iндикiв встановлено пригшчення неспецифiчноï iмунноï системи, що проявляеться зниженням фагоцитарноï активностi лейкоциив на 16%, зменшенням фагоцитарного числа на 22%.
Висновки. Пщводячи пiдсумок проведених дослiджень ми дшшли висновку, що за клiнiчного проявлення еймерiозо-гiстомонозноï iнвазiï у iндикiв пригшчуеться клiтинна, гуморальна i неспецифiчна iмуннi системи i настае вторинний iмунодефiцит. Це стае причиною ураження птищ вторинною бактерiальною, або вiрусною шфекщею.
Л1тература
1. Кобцова Г. Индейки - это выгодно //Птицеводство, 2001. - №4. - С. 18-19.
2. Богач М. В., Тараненко I. Л. Паразитарш хвороби вдиюв фермерських i присадибни х господарств твдня Укра1ни // Аграрний вюник Причорноморя: Зб. нак. праць. - Одеса, 2003. - Вип.21. - С. 311-317.
3. Тимофеев Б. А. Эймериоз птиц // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
4. Етзоотичний стан птаивництва в Укрш'ш / Вержиховський О., Колос Ю., Титаренко В., Стець В. // Ветеринарна медицина Украши. - 2007. - № 6. - С. 8-10.
5. Маслянко Р.П. Основи iмунобiолоril. - Львiв: Вертикаль, - 1995. - № 547. - С. 427.
6. Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка O.I. Ветеринарна фармаколопя. - Харюв: Паритет, 1995. С. 306-317.
7. Болотников И. А. Физиолого-биохимические основы иммунитета сельскохозяйственной птицы. Л.: Наука. - 1987. - 164 с.
Прыдыбайло Н.Д. Иммунодефициты у сельскохозяйственных животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами //Докл. ВАСХНИЛ - 1991. -№12. - С. 44-45.
Summary I. Chariv
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z.Gzhytskyj STATE OF IMMUNE SYSTEM LESIONS EYMERIOZO TURKEY-INVASIONS HISTOMONOZNOYU
The immune system of animals and birds provides resistance against bacterial and viral infections. In the intestinal mucosa and eymeriyi histomonady produce metabolic products that are toxic to different systems and tissues of turkeys. They parasitizing in the intestine, suppress specific phase of immunity provided by antibodies (humoral type), reduce activity sensitized cells (cell type), slow phase of nonspecific immunity, which is represented by various immune cells.
Рецензент - д.б.н., проф. Маслянко Р.П.
