CC BY
17
УДК 378.1 (477): 371.83
КАТЕРИНА ТРИБУЛЬКЕВИЧ
tribulkevich@gmail .com доктор педагопчних наук, доцент, Микола!вський нащональний унiверситет iM. В. О. Сухомлинського
м. Микола!в, вул. Нiкольська, 24
СТАНОВЛЕНИЯ СИСТЕМИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
У 1980-Т1РОКИ
Проаналiзовано розвиток студентського самоврядування упродовж 1980-х poxie. Виявлено й класифiкoванo oснoвнi суnеpечнoстi розвитку студентського самоврядування. Розкрито його структуру, принципи, методи та форми у вищих навчальних закладах (ВНЗ) Украши в кoнтекстi розвитку вiтчизнянoi oсвiти. З'ясовано oсoбливoстi розвитку студентського самоврядування в oсвiтньoму пpoцесi вiтчизняних ВНЗ в окресленому iстopичнoму пеpioдi. Охарактеризовано основт тенденцП розвитку студентського самоврядування у зазначений час: opганiзацiйнo-пpoцесуальнi, стpуктуpнo-змiстoвнi, актуальнo-визначальнi. Встановлено закoнoмipнoстi розвитку студентського самоврядування: piзнoбiчна oсoбистiснo цiнна i суспiльнo корисна дiяльнiсть сприяе формуванню oсoбистoстi громадянина; безпосередня участь студентiв в органгзацИ свое'1' життедiяльнoстi тдвищуе вiдпoвiдальнiсть за результати викoнуванoi роботи; студентський контроль забезпечуе pеалiзацiю принцитв демократа, гласнoстi, права та закoннoстi.
Ключовi слова: студентське самоврядування, вищий навчальний заклад, суспшьно-корисна дiяльнiсть, студентськ гуртки, комсомольська opганiзацiя, профстлкова opганiзацiя.
ЕКАТЕРИНА ТРИБУЛЬКЕВИЧ
доктор педагогических наук, доцент, Николаевский национальный университет им. В.А.Сухомлинского
г. Николаев, ул. Никольская, 24
СТАНОВЛЕНИЕ СИСТЕМЫ СТУДЕНЧЕСКОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
В 1980-Е ГОДЫ
Проанализовано развитие студенческого самоуправления в период 1980-х годов. Выявлены и классифицированы основные противоречия развития студенческого самоуправления. Раскрыта его структура, принципы, методы и формы в высших учебных заведениях Украины в контексте развития отечественного образования. Ввыявлены особенности развития студенческого самоуправления в образовательном процессе отечественных учебных заведений в выбраном историческом периоде. Охарактеризованы основные тенденции развития студенческого самоуправления в указанное время: организационно-процессуальные, структурно-содержательные, актуально-определяющие. Установлены закономерности развития студенческого самоуправления: разносторонняя личностно ценная и общественно полезная деятельность способствует формированию личности гражданина; непосредственное участие студентов в организации своей жизнедеятельности повышает ответственность за результаты выполняемой работы; студенческий контроль обеспечивает реализацию принципов демократии, гласности, права и законности.
Ключевые слова: студенческое самоуправление, высшее учебное заведение, общественно-полезная деятельность, студенческие кружки, комсомольская организация, профсоюзная организация.
KATERYNA TRYBULKEVYCH
doctor of pedagogical sciences, associate professor, Mykolaiv National University after V.O.Sukhomlynsky
Nikolaev, Nikolska, 24 St.
DEVELOPMENT OF STUDENT SELF-GOVERNMENT SYSTEM IN 1980S
The article analyzes the development of student self-government in 1980s. Main trends, contradictions and laws of the development of student self-government have been identified and classified. The structure, principles, methods and forms of student self-government in the higher education institutions of Ukraine in the context of national education have been identified. The author explained the peculiarities of the development of student self-government in the educational process of national higher education institutions during 1980s. Main tendenciess of the development of student self-government in this period include: organizational, structural and content. The principals of the development of student self-government include: versatile personally valuable and socially useful activity promotes the formation of the identity of the citizen; direct participation in organizational issuesy increases students' responsibility for the results of the performed work; students' control provides the realization of the principles of democracy, publicity and legacy. The main tendencies in the development of student self-government in 1980s became organizationally - procedural (mass character of student self-government when most of students takes part in work of their structural divisions), structurally - substantial (bureaucratization and formalization of activity of the Komsomol and trade-union organization in the field of student self-government), it is urgent - defining (strengthening of democratic principles of legacy and publicity at the end of the analyzed period).
Keywords: student government, higher education institution, socially useful activities, student clubs, Komsomol organization, trade union organization.
Потужним засобом нацюнально-патрютичного виховання е студентське самоврядування. Вивчення icTOpiï становлення даного феномена уможливлюе виокремлення позитивних i негативних момент1в, застосування кращих виховних традицш у виконанш актуальних виховних завдань.
Питання нацюнально-патрютичного виховання набули гострого звучання iз здобуттям Украшою незалежносл й особливо актуальними стали iз посиленням тенденцш евроштеграцп у другш половиш 2000-х роюв, iз росшською агрешею, спрямованою проти нацiональноï державност Украши.
Метою статт е визначення суперечностей, тенденцш та закономipноcтей розвитку студентського самоврядування в перюд 1980-х роюв.
Анашз науковоï та icтоpичноï лгтератури засвщчив, що початок 1980-х роюв знаменувався низькою сощальною шщативтстю, фоpмалiзмом у громадськш дiяльноcтi молодi. В другш половиш цього деcятилiття в робот! ВНЗ розвиваеться студентське самоврядування, що отримало офщшний статус !з прийняттям 17 червня 1987 р. спшьжл постанови мшвузу СРСР, ВЦСПС та ЦК ВЛКСМ «Про першочергста заходи щодо розширення учасп студентш в управлшш вищими навчальними закладами».
Анашз тексту постанови призводить до висновку, що кер!вну роль у студентському cамовpядуваннi паpтiйнi органи надавали комсомольськш та профспшковш оpганiзацiям. Прогресивними змшами було те, що до складу вчених рад ВНЗ i рад факультета вводились представники студентського самоврядування у кшькосп не менше одша чвеpтi вщ загального складу. Своïх делегатiв студенти обирали на зборах профспшково-комсомольського активу ВНЗ, факультетiв, курав. Також студенти, у кшькосп одше1' третини вщ загального зiбpання, брали участь у виборах декашв i ректора.
Декашв зобов'язали регулярно проводити на факультетах i курсах загальш збори cтудентiв i професорсько-викладацького складу, на яких повинш були розглядати питання вдосконалення навчально-виховного процесу, в т. ч. пропозицп щодо вшьного вщвщування лекцш; якосп навчання та викладання; оргашзаци побуту i вщпочинку; заслуховувати звпи викладач!в i студенпв про виконану роботу по реатзаци студентських шщатив. Студенти вщниш могли брати участь навпъ у робой приймально1' ком!си, були членами стипендальних компсш, ком!сш з розподшу випускникв тощо.
При нарахувант стипендп значну роль вщгравав такий фактор, як сощалютичне змагання, за умов якого при стовщсотковш усшшносп ва студенти отримують стипендда. Однак у раз! незадовшьно1' ощнки на юпип студент «позбавляв стипендп ще 5-6 оаб свое1' групи» [3, с. 4]. Таким чином, зростала колективна вщповщальтсть i злагоджена робота групи на визначений результат. Кр!м того, студенти шдключались до контролю знань: представник комсомольсько-профсшлкового активу, старости груп мали право бути присутшми на зашках, екзаменах, захисп дипломних робгт i вносити пропозицл щодо якосп здшснення цих форм контролю.
Комсомольську та профспшкову оргашзацш зобов'язували сприяти створенню мереж1 наукових лабораторш, конструкторських бюро, професшних 1 творчих об'еднань на засадах студентського самоврядування, госпрозрахункових студентських об'еднань для надання послуг населенню. Студентським гуртожиткам надавались бшьш1 повноваження в управлшт свош життям. Вщповщно до постанови управлшня ВНЗ повинно було здшснюватись на основ1 принципу прозорост1, для чого необхщно проводити щор1чне анкетування студенлв, за розробленою мшвузом СРСР методикою.
У другй половит 1980-х роюв галуз1 освгги вщбуваеться децентрашзац1я, передуем в науково-дослщних установах 1 ВНЗ. Вивчення науково'1 лггератури та арх1вних джерел дозволяе твердити про функщонування в цей час складно'1 розгорнуто'1 системи студентського самоврядування (рис. 1).
Рис. 1. Структура студентського самоврядування у 1980-т1 роки.
Основними кер1вними структурами були комсомольська та профспшкова оргатзац1я. Проте остання набувала бшьшого значення, про що свщчить розгалужена мережа профспшкових комюш,
тода як комсомольське бюро ошкувалось навчально-виховною роботою через певну комiсiю та сектори вщповщно до юнуючих профспiлкових комiсiй.
Також при компот комсомолу функцiонували штаб трудових справ, клуб iитернацiональноl дружби. Навчально-виробнича комiсiя профстлкового комiтету та навчально-виховна комiсiя комсомольського бюро дублювали функци одна одно!. Наприкiндi 1980-х роив студенти Миколавського кораблебудiвного iнституту, зокрема запропонували проводити спiльнi засiдання навчально-виробничо! та навчально-виховно! комiсiй [2, арк.7], адже iснування двох оргашв з тотожними повноваженнями призводило до неефективно! роботи !х обох, вiдсутностi вщповщальносп за яюсний результат.
Профсшлковий комнет спiльно з комсомольською органiзацieю проводили рейди з метою виявлення тих, хто сшзнюегься та прогулюе заняття. За результатами перевiрок, навчально-виробнича комюя аналiзувала питання успiшностi профстлкового активу, готувала «екрани устшносп» на факультетах, факультетсью стенди успiшностi профстлкового активу.
Крiм контролю за вщвщуванням, навчально-виробнича комiсiя вживала й iншi заходи щодо полiпшення успiшностi студента, зокрема, ставила питания перед деканатами про проведення додаткових занять з невстигаючими студентами, проведення консультацiй зi слабко встигаючими, проводила соцiалiстичне змагання серед гуртожитюв, поверх1в на кращу юмнату для занять. Так, у 1981 р. профсшлка студеигiв Миколавського кораблебудiвного iнстигуту вiдзначила гуртожиток, що створив «обчислювальний центр» для майбуттх фахiвцiв [1, арк. 23], яким слугувала юмната для занять, укомплектована калькуляторами.
У 1980-х роках впроваджували рiзиi форми заохочення громадсько! активностi: премл, путiвки, присудження випускникам диплома активюта внесення до книги пошани профстлково! оргашзацл ВНЗ та iн. Наприкiнцi десятилiгтя, з актуашзащею щей про студеигське самоврядування, посилюеться вiдповiдальиiсть академiчноl групи за результати навчання сво!х члешв та вимогливють до представниюв керiвиих оргашв, яких група може вщкликати з оргашв студентського самоврядування у рая незадоволенням !х роботою.
Важливим завданням студентського самоврядування було згуртування студентських груп через роботу «трикутниюв» (староста, комсорг, профорг) групи або ради групи. З демократизащею студентського життя роль кураторiв студентських груп починае дещо знижуватись.
Проте мiрилом студентського самоврядування були усшхи у навчанш та чистота у гуртожитках. Намагання на чолi студентського самоврядування поставити контролюючого наставника, визначити головною метою дiяльностi чистоту та усшштсть примiтивiзують iдею студентського самоврядування, а тому прогресивш погляди щодо перебудови вузiвського життя, обростаючи формалiзмом та школярством, не знаходять вщгук у широкого загалу студеитiв.
Комсомольська оргаиiзацiя продовжувала керiвницгво iдеологiчною роботою у ВНЗ, працювала над тдвищенням авторитету вiдмiиникiв. У структурi студентського самоврядування поширення набувають ради вiдмiнникiв.
Наприкiидi 1980-х роив на факультетах ВНЗ почали створювати ради самоврядування, проте на практищ вони виявились пасивним елементом системи студентського самоврядування, за визначенням самих студеитiв. Таку ситуащю можна пояснити засиллям керiвних структур: комсомольська органзащя, профспiлка. А отже рада самоврядування була зайвою надбудовою, що не виконувала управлшських функцш. II' створення було би виправданим за умов вщсутносп хоча б одша структури, зокрема, комсомольсько! оргашзаци, яка виконувала насамперед щеолопчну функщю.
Участь студеитiв у робой стипечщальних комiсiй та в розподш мiсць у гуртожитку давала можливють вiдчути молодi реальну вiдповiдальиiсть за сво! справи та вчитися керiвmй дiяльностi. При гуртожитках створювали госпрозрахунковi ради гуртожитюв, до яких входили студенти та представники адмшстрацл. Профсшлка делегувала радам права поселення, виселення, контролю виутрiшиього розпорядку та фшансово-господарчо1 дiяльностi.
Полiтика самообслуговування, розпочата у 1960-х роках, продовжувала реалiзовуватись у студентських гуртожитках, i у поеднанш з iдеями самоврядування давала добрi результати. Створення структурних елемеитiв студентського самоврядування у гуртожитках було шдкршлено наданням 1'м бiльш тж 80 % всх управлшських, господарчих та виховних функцiй у повсякденному житп. Студентська рада опiкувалась житлово-побутовими, культ-масовими, спортивними, медико-саиiтариими питаннями через вщповщш комюи. Створювались ради зi студентiв-активiстiв, що мешкали в гуртожитках. Функцюнували малi ради поверх1в, очолюваш старшими поверху.
З метою ремонту житлових юмнат та ¡нших примщень гуртожитюв, створювали комплексн трудов! бригади (де брали участь I студенти, I робггники) або трудов! бригади, до складу яких входили лише студенти. Члени житлово-побутово! ком!си профспшки откувались питаннями ремонту гуртожитюв, навчальних корпуав, намагаючись шдключити до робгг якомога бтьшу кшьюстъ студента.
Контроль за чистотою здшснювала медико-санггарна комю!я гуртожитку. Члени комюп слщкували за дотриманням правил проживання у гуртожитку. У 1980-х роках уведено практику проведення саштарних тижшв у гуртожитку, причому контроль { шдведення тдсумюв цього заходу здшснювали не лише члени медико-сашгарно! комюп студради гуртожитку, але 1 староста поверху та дружинник, закр1плений за кожним поверхом.
Кожен ВНЗ мав свою добровшьну народну дружину (ДНД), що об'еднувала дружини факультета { гуртожитку. Члешв у ДНД рекомендували ректорат, партбюро, збори комсомольсько! оргашзацл факультета. Основними заходами боротьби з правопорушниками були: попередження на мющ, вщправлення до районного вщщлу мшцл, доставлення до опорного пункту, бесщи.
Товариський суд у студентському середовищ! набув найб1льшого поширення у 1960-1980-т1 рови { став обов'язковим елементом студентського самоврядування. Це був виборний орган, до його складу входили комсомольсью та профстлков! лщери. Основними заходами, яи накладались на порушниюв за судовим ршенням, були: зняття стипенди, виселення з гуртожитку, виключення з комсомолу й автоматично виключення з ВНЗ. Менш серйозш порушення розглядалися на засщаннях студентського профсшлкового комггету.
Актив!защя антиалкогольно! компани, що мала хвил у 1958 р. { 1972 р., ¿з прийняттям постанови ЦК КПРС «Про заходи щодо подолання пияцтва та алкогол1зму, викоршення самогоноваршня» 7 травня 1985 р., проявилася в д!яльносп товариства «Тверезють» та його первинних осередюв на баз! ВНЗ. В дшсносп ця чергова кампатя виявилася безрезультатною.
Вщповщальному ставленню до роботи та активнш громадськш позици сприяло також функцюнування макаренювських загошв, або педагопчних загошв. 1х завданням була ¿ндивщуальна робота з «важкими» шдштками, яю перебували на обл1ку в дитячих юмнатах мшцл; виховна робота у шонерських юмнатах при житлово-експлуатащйних конторах, за мюцем проживання. Педагопчт загони функцюнували також на баз! загальноосв!га!х шюл. Студенти працювали в таких загонах пом1чниками класних кер!вниюв, п1онервожатими, кер1вниками гуртюв.
Результатом симбюзу студентських добровшьних народних дружин { педагопчних загошв стало створення комсомольських оперативних загошв. На мет загони мали профшактику та попередження правопорушень серед населення. До завдань комсомольських оперативних загошв входили у першу чергу, профшактика правопорушень серед неповнолпих, допомога вщдшу боротьби з розкраданням радянсько! власносп, допомога карному розшуку.
Активна громадська д!яльшсть добров1льних народних дружин, педагопчних загошв, комсомольських оперативних загошв, функцюнування товариства «Тверезють» потребувало створення п1д епдою оргашзацшно-масово! комюи сп1льного органу - ради профшактики. Рада об'еднувала зусилля згаданих структурних одиниць з попередження правопорушень, пиятики, злочишв тощо. Студентська правоохоронна д!яльтсть сприяла профшактищ правопорушень передуем у юнацькому середовищ!, збшьшувала вагу самоврядно! активносп.
Оргашзацшно-масова комю!я вир1шувала питання оргашзаци масових студентських заход1в профсшлкового характеру. Також откувалась даяльнютю сектору друку та наочно! агггаци. Даний сектор включав редакцшно-видавничу ком!сда, завданням яко! було забезпечення виходу студентсько! преси та радюгазет. Кр1м того, значного поширення у 1980-тг роки набули стенди як зааб наочно! аптаци.
Потреба щеолопчного виховання та включення студента до активно! громадсько! д!яльносп зумовлюють юнування факультета громадських професш, у продовження традици доби застою. Проте !х д!яльнють вже не мае масового характеру 1 юльюсть спещальностей, за якими готують фах1вщв, дещо зменшуеться.
Дяльнють оргашзащйно-масово! комси була вкрай бюрократизована: необхщтсть перев1рки ведення протокол1в профсшлкових збор1в, щоденниюв профорпв, облшових карток члешв профспшки, робила д!яльнють монотонною, в'!дливою. Регламентащя студентсько! активносп призводила до того, що органи студентського самоврядування, звггуючи про свою д!яльнють, могли перевиконати план по юлькосп засщань, а реальних справ не виконувати, зокрема для 1980-х роив характерною рисою е низька виконавча дисциплша.
Культмасова комтая профспiлки дублювала завдання культмасового сектору комсомольсько! органзаци ВНЗ. Проте коитролюючi функци здебiльшого виконувала комсомольська органiзацiя через художню раду ВНЗ, культкомсш факультета, а студеитська профспшка вiдповiдала за пiдготовку та проведення культмасових заходiв: коицертiв, коикурсiв, фестивалiв, вистав, тематичних вечорiв.
Художн1 ради факультета або культкомюи факультетiв розглядали питання розвитку художньо! творчостi, розробляли плани оглядiв, коикурсiв, святкових концерта та iнших масових заходiв. Откувались питаннями змiциеиия мат^ально! бази: забезпечення виступаючих костюмами, апаратурою, музичними шструментами, декорацiями.
Пiд художньою самодiяльиiстю у 1980-х роках розумши функцiоиувания колект^в художню! самодiяльиостi, до яких належали вокально-шструментальш ансамблi, театри, дискотеки та диско-клуби, диско-балет, бальш ансамблi, аптбрищди, оркестри, клуби самодаяльно! пiсиi, студи читцiв тощо; та колективи або гуртки за iитересами: фотоклуби, кноклуби, гуртки технiчиих засобiв, фотогуртки та ш.
Аналiз студентського самоврядування 1980-х роив засвщчуе, що значною популяртстю продовжували користуватись огляди-конкурси, де знаходили реалiзацiю творчi зусилля студента-аматорiв рiзиих жаирiв. Широко були представлен хори. З метою тдвищення iдейио-художнього рiвия самодiяльиих колективiв, профспiлковою та комсомольською оргаиiзацiею впроваджувались так форми як глядацька конфереидiя, «круглi столи» з обмiиу досвiдом у проведены оглядiв, коикурсiв, фестивалiв самодiяльного мистецтва. Використовувались засоби радiо, преси, телебачення, образотворчого мистецтва.
Розглянемо дiяльиiсть iнших структурних тдроздшв студентського самоврядування. Спортивно-масова комiсiя студентсько1 профстлки продовжувала здiйсиювати свою дiяльmсть у напрямах традицiйних для попереднього перiоду. 1нтерклуби та спортивш клуби охоплювали туристську, спортивну, патрiотичиу тематику. У ВНЗ збертаеться значна юльюсть спортивних секцiй, яю фуикцiоиували у попередшй перiод. Додаються новi секци: дельтапланеризму, авiамоделюваиня, парашутного спорту та iн.
У 1980-х роках активiзуеться спортивно-масова робота при гуртожитках, якою откувалась i профiльна комiсiя студентсько! профстлки, i спортивна комiсiя студентсько! ради гуртожитку. Зусиллями комiсiй оргашзовуються походи вих1дного дня; марш-кидки, аптпроб^и, приурочен1 до певних дат; створюються клуби шанувальник1в бiгу, футболу, гри в шахи тощо.
Аналiз арх1вних джерел свiдчить про актуалiзацiю таких форм оргашзацл студентсько! активностi, як мгтинг, марш, написання масових звернень. Оргашзовували суботники з наступним перерахуванням кошт1в у фонд миру для надання допомоги жертвам агресii в .Шваш. Такi форми дiяльностi сприяли формуванню загальновузiвського колективу та продовжували виконувати iдеологiчиу функцию.
В структурi студентського самоврядування важливе мiсце продовжуе займати сектор науково! роботи, що координуе дiяльиiсть студентського наукового товариства, наукових гуртк1в, студентських проектно-конструкторських бюро. Головним керiвиим органом студентського наукового товариства е рада студентського наукового товариства, до яко! входять кращi студенти-науковцi та викладачi, керiвники наукових гуртк1в, лабораторiй, конструкторських бюро. У науковш дiяльностi студеитiв у 1980-л роки з'являються новi форми: науково-виробничi загони, студеитськi спецiалiзованi бригади, тимчасовi молодiжнi творчi колективи.
До повноважень комiсii з трудового виховання входило оргаиiзацiя та стимулювання шефсько! роботи, дiяльностi студентських комплексних бригад та студентських будiвельних загон1в. При компеп комсомолу фуикцiоиував штаб трудових справ, завдання якого були ствзвучш з профсп1лковою комiсiею з трудового виховання. Проте формат штабу передбачав директивну форму роботи, а поточт оргатзацшш справи вирiшувала профсп1лкова комiсiя. До штабу трудових справ надходили заявки вiд працедавцiв на виконання певних робiт, а члени штабу визначали, у який спосiб дат роботи можуть бути виконан1. У 1980-х роках функцюнували, крiм будiвельних i сiльськогосподарських, виробиичi, продовольчi, торговi загони.
Культ-масова взаемодiяла з комiсiею з трудового виховання: утверджувала склад аптбригад, що обслуговуватимуть студеитськi будвельт загони в област1; затверджувала репертуар. Студентсью будiвельиi загони, поруч iз основною будiвною дiяльиiстю, у втьних час виконували шефську роботу.
Поруч iз продовженням фуикцiоиувания третього трудового семестру, вводиться поняття суспiльно-корисноl практики, що передбачае не лише фiзичm роботи, але i оргаиiзацiю дитячих гуртк1в танцю, драматичного, образотворчого мистецтва, гаптування, техн1чно! творчостi та ш. Аиалiз дiяльностi студеитського самоврядування у галузi трудового виховання дозволяе зробити висновок про
юнування численних форм вираження студентсько! самоврядно! трудово! активност!. Багатоманiття форм створювало сприятливi умови для актив!зац!! сусп!льно-корисно! даяльност!, проте наявнiсть двох контролюючих органiв ускладнювала злагоджену роботу студентського самоврядування.
Важливою функцieю студентського профстлкового комiтету було оздоровлення студентiв. В умовах продовольчого дефiциту, студентська профстлка клопотала про видачу масла амейним студентам, що мали дiтей, на основi дов!док надавала путiвки на дieтхарчування зi сплатою та безкоштовно. На зас!даннях профспiлки розглядали питання про надання матер!ально! допомоги студентам, видачу разово! допомоги при народженн! дитини.
Турбота про харчування студенпв була традицiйною для студентського самоврядування, i починае свою iсторiю ще з 1920-х рок!в. Спiльною постановок» президп ВЦРПС i мiнiстерства торгiвлi СРСР 5 травня 1981 р. ухвалено «Положення про ком!с!ю та групу громадського контролю профсп!лки, фабричного, заводського, мюького, цехового комiтету профсшлок за роботою щцприемств торг!вл! та громадського харчування». На його основ! у ВНЗ розроблялись «Положення про комюда студентського контролю», що валилось у д!яльносп тако! ком!с!! за роботою щцприемств торг!вл! та громадського харчування.
Робота комси та груп студентського контролю, з метою активного сприяння покращенню обслуговуванню вiдвiдувачiв, викриття недолшв у ро6от! п!дприемств торпвл^ сприяння !х усуненню, св!дчить про реальну реалiзадiю студентських прав i свобод, демонструе демократичн! принципи студентського самоврядування в дп.
Демократичн! тенденцл, що активiзувались у сусп!льств!, вимагали серйозних зм!н у ро6от! парт!йного та комсомольського кер!внвдтва. Проте принципових зрушень на виконавчому р!вн! не в!дбувалось, що змусило молодь масово покидати лави ВЛКСМ. Наближалась доба докор!нного оновлення Укра!нсько! держави та новий етап у розвитку студентського самоврядування.
Здiйснений аналiз дозволяе зробити висновок основн! тенденцi! у розвитку студентського самоврядування 1980-х рок!в: оргашзацшно-процесуальт (масовiсть студентського самоврядування, коли бшьшсть студентов беруть участь в робот! структурних п!дрозд!л!в студентського самоврядування), структурно-змстовн! (бюрократизац!я та форматзац!я дшльносп комсомольсько! та профсп!лково! оргатзац!! у галузi студентського самоврядування), актуально-визначальнi (посилення демократичних принцип!в права i законности, гласности наприкшщ дослщжуваного перiоду).
У цей час простежуються суперечностi студентського самоврядування: сощально-екожмчш (м!ж гласн!стю та щеолопчною пропагандою), осв!тньо-виховн! (м!ж демократичними тенденщями та заформатзован!стю структури студентського самоврядування, м!ж необх!дн!стю демократичних перетворень i консерватизмом в управлшн! ВНЗ), сощально-психолопчш (м!ж студентською активнiстю та засиллям рутинно! роботи, яка не викликае iнтерес молод!; м!ж потребою вмосттносп та !нфантильн!стю молод!, зневiрою у можливост! зм!н; м!ж прагненням ВНЗ впровадити студентське самоврядування та небажанням автсномi!, виходу з-п!д контролю оргашв студентського самоврядування).
Встановлено закономiрностi розвитку студентського самоврядування, що знайшли найб№ш характерне вираження у 1980-х роках: р!зно6!чш осо6ист!сно цiнна i сустльно корисна д!яльн!сть сприяе формуванню особистост! громадянина; безпосередня участь студент!в в орган!зацп свое! життед!яльност! п!двищуе вщповщальтсть за результати зд!йснювано! д!яльност!; студентський контроль забезпечуе реал!зац!ю принцип!в демократ!!, гласносп, права i законност!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний арх1в Микола!всько! обласл. - Ф. Р-881. - Оп. 2. - Спр. 3156. - 64 арк.
2. Державний арх1в Микола!всько! област!. - Ф. Р-993. - Оп. 2. - Спр. 1330. - 60 арк.
3. Резшченко О.М. Самоврядування як шститут формування особистост! фах1вця 1нженерно! галуз! у друг1й половин! ХХ столггтя / О. М. Резн1ченко. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pipo/2009_22-23/09romhxc.PDF.
REFERENCES
1. Derzhavnyj arkhiv Mykolayivskoji oblasti. F. R-881. Opys 2. Spr. 3156. 64 р.
2. Derzhavnyj arkhiv Mykolaivskoji oblasti. F. R-993 Opys 2. Spr. 1330. 60 р.
3. Reznichenko O. M. Samovriaduvannia yak instytut formuvannia osobystosti fakhivtsia inzhenernoii haluzi u druhii polovyni XX stolittia / O. M. Reznichenko. [Self-government as an institution of identity development of specialists in the sphere of engineering industry in the second half of the twentieth century] Available at: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Sots_Gum/Pipo/2009_22-23/09romhxts.PDF.
