CC BY
16
УДК 340.15
О. Я. Маланш
Львiвський державний ушверситет внутрiшнiх справ, викл. 1вано-Франювського державного коледжу технологiй та 6i3Hecy, здобувач кафедри теори та ютори держави i права,
В. С. Макарчук д-р юрид. наук, проф.
СТАНОВЛЕННЯ ОРГАН1В СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ СХ1ДНО1 ГАЛИЧИНИ У М1ЖВОСННИЙ ПЕР1ОД (1918-1939 рр.)
© Малаши О. Я., Макарчук В. С., 2015
Проаналiзовано нормативно-правову базу, яка регулювала правовий статус органiв сощального страхування ДругоТ Pe4i ПосполитоТ. Визначено компетенщю Мiнiстерства прац1 та сощальноТ опiки, Державного управлiння з працевлаштування й оп1ки над емiгрантами, Фонду безробггтя, Фонду допомоги безробiтним, Фонду пращ та Тх структурних пщроздьшв.
Ключовi слова: соцiальне страхування мiжвоeнноТ Польщi, Мiнiстерство прац1 та сощальноТ отки, Державне управлiння з працевлаштування й отки над емiгрантами, Фонд безробiття, Фонд допомоги безробiтним, Фонд пращ.
О. Я. Маланий, В. С. Макарчук
СТАНОВЛЕНИЕ ОРГАНОВ СОЦИАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ НАСЕЛЕНИЯ ВОСТОЧНОЙ ГАЛИЧИНЫ В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД (1918-1939 рр.)
Проанализировано нормативно-правовую базу, которая регулировала правовой статус органов социального страхования Второй Речи Посполитой. Определено компетенцию Министерства труда и социальной опеки, Государственного управления по трудоустройству и опеке над эмигрантами, Фонда безработицы, Фонда помощи безработным, Фонда труда и их структурных подразделений.
Ключевые слова: социальное страхование, Министерство труда и социальной опеки, Государственное управление по трудоустройству и опеке над эмигрантами, Фонд безработицы, Фонд помощи безработным, Фонд труда.
J. Ja. Malaniy, V. S. Makarchuk
THE FORMATION OF THE SOCIAL PROTECTION AUTHORITIES OF POPULATION OF THE EASTERN GALICIA DURING THE INTERWAR PERIOD (1918-1939)
Analyzed normative-legal base that regulates the legal status of social insurance of the Second Rzeczpospolita. Defined the competence of the Ministry of labour and social care, the State Department of employment and custody of immigrants, Unemployment Fund, Fund of unemployment benefits, Labor Fund and their structural subdivisions.
Key words: social insurance, Ministry of labour and social care, State Department of
employment and custody of immigrants, Unemployment Fund, Fund of unemployment
benefits, Labor Fund.
Соцiально-економiчне становище Друго! Pe4i Посполито! характеризувалося перманентними економiчними кризами, збшьшенням показникiв безробiття, зниженням рiвня життя населення. Особливо вщчутними були цi тенденци на територи Схщно! Галичини (Львiвському, Станiславському, Тарнопшьському воеводствах), де показники безробiття були найвищими, а рiвень заробiтку мав найнижчi показники по Польщi. Масове безробптя давало можливiсть роботодавцям порушувати трудовi права робiтникiв, що, своею чергою, призводило до численних робггаичих страйкiв. З метою зниження сощально! напруги у суспiльствi польська влада створила систему вщповщних органiв сощального захисту населення, зокрема Мiнiстерство пращ та сощально! отки, Державне управлшня з працевлаштування та опiки над ем^рантами, Фонд безробiття, Фонд допомоги безробггаим, Фонд працi, Комiтет допомоги безробггаим.
У перiод розбудови правово! держави в Укра!ш проблеми становлення i дiяльностi органiв соцiального захисту населення е одними з найактуальшших. Вважаемо, що законодавство мiжвоенно! Польщу що регулювало становлення i правовий статус оргашв соцiального захисту населення, потребуе дослщження у планi його порiвняння з сучасним укра!нським законодавством, зокрема й з метою поглиблення знань з юторп держави i права Укра!ни.
Регулювання соцiального захисту населення на територи Схщно! Галичини здшснювалося нацiональним законодавством Друго! Речi Посполито! та мiжнародним законодавством, ратифшованим Польщею.
Основнi функцi! Державного управлшня з працевлаштування, Фонду безробггтя i Кас хворих визначив тогочасний науковець Р. Е. Нара!вський. Науковець стверджував, що сощальний захист в Другш Речi Посполитш "сто!ть пщ строгим державним контролем" [1, с. 513 - 515].
Певш аспекти сощального захисту населення укра!нських земель тд владою Друго! Речi Посполито! дослщжували i радянськi вченi - I. Васюта, М. Кравець та ш. З iдеологiчних мiркувань науковцi радянського перюду давали загалом негативну ощнку системi суспiльно-економiчних заходiв Польщу спрямованих на матерiальне убезпечення населення вщ соцiальних ризиюв.
I. Васюта стверджуе, що за втрати робггаиками працездатносп, роботодавцi 'Тгнорували страхування !х в лшарських касах вщ нещасних випадюв i хвороби. Про це свщчать скарги самих робггаиюв. Навiть урядова комюя, яка працювала у 1927-1928 рр., змушена була визнати, що в мукомельнш промисловостГ Галичини власники "не виконують передбаченого законом страхування робггаиюв у касах хворих" [2, с. 41].
М. Кравець вказуе, що з 1933 р. "внески до каси хворих зменшувались з 7,5 до 5 % заробггао! плати, але, якщо дош 3/5 внесюв платив кашталют, а робггаики 2/5, то тепер вони платили !х порГвну" [3, с. 129].
Окремi питання трудових вГдносин Схщно! Галичини мiжвоенного перiоду дослГджують сучасш укра!нськi науковцi Р. Берест, О. Липитчук. Структуру та зайнятють населення мiжвоенно! ПольщГ вивчав О. Дудяк. Питання ем^рацп укра!нського населення Схщно! Галичини розробляе С. Качараба. ДГяльшсть Бюро Фонду пращ Станiславiвського воеводства та приватних бюро посередництва пращ розглянув Н. Храбатин [4, с. 19].
УсГ назваш науковщ належать до "чистих" ГсторикГв; питання правового супроводу тих чи шших суспшьних процесiв !х цiкавлять лише опосередковано.
Щодо становлення органiв соцiального захисту населення Схщно! Галичини у мiжвоенний перюд, то комплексного дослiдження в укра!нськш iсторико-правовiй науцi сьогоднГ не юнуе.
Мета роботи - проаналiзувати нормативно-правову базу, що регулювала становлення оргашв сощального захисту населення Друго! Речi Посполито!, !х правовий статус i органiзацiйну структуру на територи Схщно! Галичини.
Реалiзацiя поставлено! мети передбачае виконання таких завдань:
- вивчити закони Друго! Речi Посполито!, яю регулювали становлення оргашв сощального захисту населення Схщно! Галичини у мiжвоенний перюд;
- визначити правовий статус та оргатзащйну структуру Мшютерства пращ та сощально! отки, Державного управлшня з працевлаштування i опiки над емiгрантами, Фонду безробггтя, Фонду допомоги безробiтним, Фонду пращ, Комггету допомоги безробiтним;
- порiвняти законодавство, яке регулювало становлення оргатв соцiального захисту населення Друго! Речi Посполито! iз сучасним законодавством Укра!ни.
Уже 30 жовтня 1918 р. Декретом Регентсько! Ради у вщродженш до державного життя Польщi створено Мiнiстерство суспiльного здоров'я i сощально! опiки та Мiнiстерство охорони пращ. Згодом вони об'еднались в одне мшютерство пiд назвою Мшютерство працi та сощально! опiки. До компетенцп цього мiнiстерства входило розроблення, впровадження та контроль за виконанням законодавства з охорони пращ та сощального страхування, а також питання сощально! отки [5].
Розпорядженням Ради Мшс^в Польщi вщ 29 грудня 1919 р. компетенщя Мшютерства пращ та сощально! отки поширювалася на територда Схщно! Галичини [6].
У грудт 1931 р. Рада Мшс^в видала оргашзацшний статут Мiнiстерства пращ та сощально! отки. Зпдно зi статутом, Мiнiстерство працi та сощально!' отки складалося з департамента пращ, сощального страхування та сощально! отки.
До департаменту з питань пращ входили вщдши оргатзащ! та охорони пращ, посередництва пращ та питань безробптя i профспшкового руху (§ 2). Департамент сощального страхування складався з вщдшв страхування пращвниюв робпничих професiй, страхування на випадок тимчасово! втрати працездатностi, страхування працiвникiв розумово! працi та фiнансового (§ 3). Структура департаменту з питань сощально! отки складалася з вщдшв оргатзащ! i справ загального характеру сощально! отки, отки над дпъми i молоддю, опiки над дорослими (тклування. - О.М.), справ вiйськових швалщв (§ 4) [7].
З липня 1932 р. органiзацiйно-правовi засади функщонування Мiнiстерства працi та соцiально! отки регулювалися новим статутом, затвердженим Радою Мшс^в. Перший параграф статуту визначав структуру мшютерства, що складалося з департамента:
пращ, який, своею чергою, складався з вщдшу iнспекцi! пращ та очолювався Головним iнспектором пращ. Департамент займався питаннями охорони пращ, виршенням трудових спорiв, iнспекцi! пращ, зайнятосп населення, трудово! емiграцi! (§ 2);
сощального страхування - займався питаннями страхування населення на випадок тимчасово! втрати працездатносп, швалщносп, старосп, смерт^ нещасних випадкiв та безробптя працiвникiв розумово! працi (§ 3);
сощально! отки - виршував питання, визначет попереднiм статутом (§ 4); служби здоров'я - оргатзовував лшування та профiлактику захворювань, створював державт лiкувальнi заклади для працюючих (§ 5) [8].
Основний орган сощального захисту населення сучасно! Укра!ни - Мшютерство сощально! полгшки мае у сво!й компетенцi!' дещо ширше коло питань. Вщповщно його структура складаеться з Департаменту заробггао! плати та умов пращ, Департаменту ринку пращ та зайнятосп, Департаменту сощального страхування та партнерства, Департаменту пенсшного забезпечення, Департаменту захисту прав дггей та усиновлення, Департаменту шмейно!, гендерно! полгшки та протидi! торгiвлi людьми, Департаменту державно! сощально! допомоги, Управлшня у справах людей похилого вшу та надання сощальних послуг, Департаменту сощального захисту швалщв, Управлшня оргатзащ! сощального захисту постраждалих внаслщок надзвичайних ситуацш та виршення житлових питань.
Для реалiзацi! завдань щодо соцiального захисту населення, регулювання трудово! емiграцi!, боротьби з безробгттям Мiнiстерство працi та сощально! отки Друго! Речi Посполито! створювало органи працi, органiзовувало !хню роботу та контролювало дiяльнiсть. Зауважимо, що на становлення оргатв сощального захисту населення мали вплив ратифшоват Польщею конвенцi! Мiжнародно! органiзацi! пращ, зпдно з якими влада зобов'язалася створити Державну службу зайнятосп, Компет допомоги безробiтним.
Найважлившими з Конвенцш МОП, прийнятих у мiжвоeнний перiод, традицiйно вважаються: Конвенщя № 14 "Про щотижневий вщпочинок на промислових пщприемствах" (1921 рш); Конвенцiя № 29 "Про примусову чи обов'язкову працю" (1930 рш); Конвенцiя № 47 "Про скорочення робочого часу до сорока годин в тиждень" (1935 рш) [9].
З 1919 р. на територи Друго! Речi Посполито! створено Державне управлшня з працевлаштування й отки над ем^рантами. Управлшня надавало шформащю про умови пращ за кордоном, укладало контракти з робггаиками, що ви!жджали за кордон, надавало допомогу в отриманш ем^рацшних документа [10]. У 1934 р. компетенщя Державного управлшня з працевлаштування та отки над ем^рантами перейшла у вщання Фонду безробггтя [11].
У 1924 р. на територи Друго! Речi Посполито! почав дiяти закон "Про суспшьне посередництво працi". Згiдно з законом, Мшютерство працi та сощально! отки створювало Бюро посередництва пращ, як безоплатно займалися працевлаштуванням безробпних (артикул 1). Працiвники Бюро реестрували безробiтних та вели облiк вакантних робочих мюць. Безробiтним пропонували роботу, вщповщно до !хньо! професi! та квалiфiкацi!. За посередництво у пошуку квалiфiкованих кадрiв Бюро мало право стягувати з працедавщв одноразову плату у розмiрi 5 % вщ першого мiсячного заробiтку особи, яку направили на роботу (артикул 4) [12].
Важливим кроком польсько! влади на шляху до пом'якшення проблеми безробптя стало прийняття закону "Про страхування на випадок безробптя" вщ 18 липня 1924 р. При Мшютерств працi та соцiально! отки створювався Фонд безробiття, що займався страхуванням робнниюв на випадок втрати роботи (артикул 6). Центральним органом Фонду безробптя стало Головне управлшня, яке знаходилося у Варшава Воно розпоряджалося коштами, призначеними для страхування на випадок безробптя, та здшснювало контроль над роботою мюцевих оргашв Фонду безробптя. До складу Головного управлшня входили: Мшютр пращ та сощально! отки як головуючий; два представники Мшютерства пращ та сощально! отки, призначет Мшютром; представник Мшютерства фiнансiв; представники робiтникiв (6 члешв); представники роботодавцiв та органiв мюцевого самоврядування (по 4) (артикул 17-18).
Мiсцевi органи Фонду безробiття створювалися в округах Державним управлiнням з працевлаштування та отки над ем^рантами. До складу окружних управлшь входили: керiвник Державного управлiння з працевлаштування та отки над ем^рантами як головуючий; три представники робпниюв; представники роботодавщв та органiв мiсцевого самоврядування (по два). Засщання окружних управлшь Фонду безробптя скликалися двiчi на мюяць. Рiшення приймалося за умови його пщтримки принаймнi 4 голосами (артикул 19).
До компетенцп окружних управлшь Фонду безробптя належало: прийняття страхових внесюв з безробптя, визначення розмiру страхових виплат безробггаим, реестращя безробiтних та !х iнформування про порядок отримання допомоги по безробптю, виконання доручень Головного управлiння Фонду безробптя (артикул 20) [13].
У разi несплати роботодавцями страхових внесюв з безробптя окружш управлiння Фонду безробптя зверталися до суду для примусового стягнення вщрахувань. Наприклад, у Державному архiвi 1вано-Франювсько! областi мютяться вiдомостi про звернення Станiславiвського окружного управлшня Фонду безробптя до суду з позовом про стягнення страхових внесюв з безробптя власником будiвельного пщприемства якимсь Дашкевичем. Богородчанський повповий суд задовольнив позов Фонду безробптя i зобов'язав роботодавця сплатити страховий внесок у розмiрi 281,95 зл [14].
Правовий статус Головного та окружних управлшь Фонду безробптя визначався положеннями Розпорядження Мшютра пращ та сощально! отки "Про компетенщю Головного управлшня та окружних управлшь Фонду безробптя" вщ 26 вересня 1924 р. Збори Головного управлшня переважно скликалися один раз на мюяць або часпше - за потреби. Ршення приймалися шляхом голосування (щонайменше 9 голосами) (§ 6-7).
Виконавчим органом Фонду безробптя була Дирекщя, до компетенцп яко! належало виконання адмшютративних, оргашзацшних та фшансових функцш. Кандидатуру керiвника Дирекцп затверджував Мшютр пращ та сощально! отки за поданням Головного управлшня (§ 11).
Основним завданням Дирекци було забезпечення виконання ршень Головного управлшня Фонду безробггтя та контроль за дотриманням доцшьного використання бюджету (§ 12).
До компетенцп окружних управлшь Фонду безробптя вщ 1924 р. додався контроль за дiяльнiстю окружних Бюро Фонду безробптя, якi створювалися при управлшнях та органiзацiях окружних комiсiй оскарження (§ 19). Окружт Бюро Фонду безробптя вели статистику безробнних на мюцях, подавали статистичнi данi у Фонд безробптя та виконували iншi завдання, доручеш Фондом (§27) [15].
У червт 1932 р. мшютр працi та соцiальноï опiки оприлюднив зведений текст закону "Про страхування на випадок безробптя". Закон розкривав правовий статус окружних комюш оскарження. До складу комюи входили головуючий (кандидатуру затверджував Мшютр пращ та соцiальноï отки за поданням Головного управлшня Фонду безробптя) та по одному представнику вщ робнниюв i роботодавщв. Комiсiя створювалася для виршення спiрних питань щодо страхових виплат безробпним. Справи розглядалися протягом 14 дшв. Рiшення комiсiï видавалися у формi протоколiв (артикули 31-32) [16].
Розпорядження Мшютра соцiальноï опiки "Про компетенщю Головного управлiння та окружних управлшь Фонду безробптя" вщ 15 березня 1934 р. надавало окружним бюро Фонду безробптя повноваження щодо страхування на випадок безробптя (стягнення вщрахування, визначення розмiру страховоï допомоги та ïï виплати) [17].
Вщповщно до Розпорядження Мшютра сощально1' отки "Про бюро посередництва працi Фонду безробптя" вщ 15 березня 1934 р., повноваження щодо забезпечення зайнятосп населення здшснювали бюро посередництва пращ Фонду безробптя. Кшькють бюро та 1'хне розташування визначало Головне управлшня Фонду безробптя. Основними завданнями бюро посередництва пращ Фонду безробптя були: реестращя i контроль безробнних, надання професшних консультацш, доведення до вщома зареестрованих безробiтних iнформацiï про 1'хш права та пiльги, сприяння працевлаштуванню, облiк вакантних робочих мiсць [18].
За Розпорядженням Президента Речi Посполито1' "Про допомогу безробiтним" вiд 23 серпня 1932 р. утворювався Фонд допомоги безробпним. Призначення Фонду полягало у наданш допомоги безробпним, як не отримували страхових виплат з безробптя та не мали шших засобiв до юнування (артикул 1) [19].
У цьому самому рощ Рада Мшс^в затвердила статут Фонду допомоги безробпним. Згщно зi статутом, Фонд допомоги безробпним - юридична особа. Структура Фонду складалася з Головного компету, Дирекци та мюцевих компеив. Головний комiтет затверджував бюджет Фонду, визначав порядок дiяльностi мюцевих компеив. Дирекцiя Фонду керувала заходами допомоги безробпним, а мiсцевi компети здiйснювали 1'х проведення (§ 10) [20].
Закон "Про Фонд пращ" вщ 16 березня 1933 р. лшвщовував Фонд допомоги безробпним, а його повноваження передавав Фонду пращ (артикули 1-2). Крiм надання допомоги безробпним, Фонд пращ залучав 1'х до громадських робп, яю сам оргашзовував (план робп затверджував Президент Ради Мшс^в) та фiнансував. Структура фонду складалася з Президента Фонду (кандидатуру призначав Президент Ради Мшс^в), Головного компету, Дирекци та мюцевих компеив.
Бюджет Фонду пращ наповнювався за рахунок державних дотацш, страхових внесюв пращвниюв, роботодавщв, податюв, добровшьних пожертвувань. Про дiяльнiсть Фонду та використання бюджету Президент Ради Мшс^в щороку звiтував Сейму [21].
З 1934 р., вщповщно до Розпорядження Президента Речi Постолите! "Про об'еднання Фонду безробптя з Фондом пращ", повноваження Фонду безробптя перейшли до Фонду пращ. Контролював дiяльнiсть Фонду пращ мшютр соцiальноï отки. Центральним органом Фонду пращ стало Управлшня, яке очолював Директор Фонду пращ, призначений мшютром соцiальноï отки. План роботи та проект бюджету Фонду пращ розробляла Рада Фонду пращ. Головуючим на засщаннях Ради був мшютр соцiальноï отки, який i затверджував ршення Ради.
До компетенцп Фонду пращ входило: страхування робпниюв на випадок безробптя, заходи з розвитку зайнятосп населення, проведення профорiентацiйних консультацш, фшансування
громадських робн (за рахунок страхових стягнень i3 зарплат робнниюв i службовщв на випадок безробiття), надання допомоги безробггним, якi не мали права на одержання страхових виплат з безробггтя.
Для виконання завдань щодо страхування з безробптя та зайнятосп населення Фонд пращ створював воеводсью Бюро Фонду пращ, яю пщпорядковувалися Головному Управлшню Фонду пращ Мшютерства сощально! отки ПольщГ [22].
Вщповщно до Розпорядження мшютра сощально! отки "Про виконання посередництва пращ Фондом пращ" вщ 26 березня 1935 р., компетенщя Бюро посередництва пращ Фонду безробптя передавалася воеводським бюро Фонду пращ. Вщтак воеводсью бюро Фонду пращ здшснювали збГр вщрахувань ¡з зарплат робнниюв i службовщв, реестращю безробпних, сприяли 1х працевлаштуванню, зокрема за кордоном, направляли безробпних на громадсью роботи, вели облш вшьних робочих мюць, збирали та аналГзували статистичш дат щодо крайового ринку пращ (§ 2) [23].
Повноваження ЛьвГвського воеводського бюро Фонду пращ здшснювали вщдши: адмшютративний, фшансовий, посередництва пращ та допомоги населенню i суспшьних робн. До складу Станiславiвського воеводського бюро Фонду пращ входили вщдши адмшютраци та допомоги населенню, фшансовий i посередництва пращ. Воеводське бюро Фонду пращ в Тернополi складалося з адмшютративного, фшансового вщдшв i вщдшу посередництва пращ та допомоги населенню. Вщдш посередництва пращ займався реестращею безробпних, ем^ранта, реемiгрантiв, 1х працевлаштуванням, фшансуванням будiвельних i дорожшх робн, на яких працювали безробпш. Вщдш допомоги населенню займався нарахуванням та видачею невщкладно! допомоги безробнним та 1х родинам. Адмiнiстративний вщдш - оргашзацшними справами, а фiнансовий - вкладами, оплатами та рахунками Фонду пращ [24].
У повнах дГяли фшп воеводських бюро Фонду пращ. Вони здшснювали страхування пращвниюв на випадок безробптя та сприяли 1хньому працевлаштуванню (§ 1) [25].
В Урядовому вюнику Фонду пращ знаходимо повщомлення про кшькють фшш Воеводських бюро Фонду пращ на територи Схщно! Галичини. У ЛьвГвському та Станiславiвському воеводствах було по 6 фшш, в Тернопiльському - 4 [26].
У 1936 р. створений Громадський комнет допомоги безробнним у зимовий перюд, що мав фшп у воеводствах та повпах. До компетенцп фшш Комнету входили з6Гр та розподш кошта, продукта харчування, одягу та палива мГж безробiтними та 1хшми родинами. Для отримання допомоги безробпш зверталися ¡з заявою до мюцевих фшш та подавали довщки про дохщ i склад родини [27, с. 7].
Вщтак констатуемо, що становлення оргашв сощального захисту населення Схщно! Галичини у мiжвоенний перюд здшснювалося на основГ Декрету "Про утворення Мшютерства охорони здоров'я, Сощально! отки i Мшютерства охорони пращ" 1918 р., постановою "Про оргашзацшний статут Мшютерства пращ та сощально! отки" 1932 р., Декретом "Про створення Державного управлшня з працевлаштування i отки над ем^рантами" 1919 р., Розпорядженням "Про компетенщю Головного i воеводських управлшь Фонду безробптя" 1924 р., Розпорядженням "Про статут Фонду допомоги безробнним" 1932 р., законом "Про Фонд пращ" 1933 р., розпорядженням "Про створення воеводських бюро Фонду пращ i 1х фшш" 1935 р. Вони визначали компетенщю та завдання Мшютерства пращ та сощально! отки, Державного управлшня з працевлаштування i отки над ем^рантами, Фонду безробптя, Фонду допомоги безробнним, Фонду пращ, Компету допомоги безробнним; права та обов'язки пращвниюв оргашв сощального захисту населення.
В умовах економiчних криз кшькють безробпних у Другш Речi Посполитш зростала. Державш органи з працевлаштування не могли справитися з проблемою безробптя. Уряд обмежував фшансування Фонду безробптя i Фонду допомоги безробнним, тому створювалися недержавш Громадсью Комнети допомоги безробнним, як збирали кошти та продукти харчування i розподшяли 1х мГж безробнними.
Перспективними напрямами дослщжень трудового законодавства Друго! Pe4i Посполито! вважаемо вивчення норм, що регулювали соцiальне страхування вщ нещасних випадкiв i з тимчасово! втрати працездатносп.
1. Нарагвський Р. Е. Правовий порадник /Р. Е. Нарагвський. - Коломия: Рекорд, 1932. - 830 с. 2. Васюта I. К. Становище робтничого класу Зах1дног Украгни в пер1од тимчасовог частковог стабшзацИ капитализму (1924-1929 рр.) /1. К. Васюта // Науков1 записки. 1сторична сер1я / за ред. П. Т. Рущенко. - К. : Вид-во "Радянська школа", 1957. - Вип. II. - С. 29-52. 3. Кравець М. М. Нариси робтничого руху в Зах1днт Укран в 1921 - 1939 рр. /М. М. Кравець. - К. : Видавництво АкадемИ наук Украгнськог РСР, 1959. - 235 с. 4. Храбатин Н. Без роботи в Станиславовi: як допомагали безробтним сто роюв тому // Галицький кореспондент. - 2011. - 10 листопада. -№ 45. - С. 19. 5. Dekret Rady Regencyjnej o utworzeniu Ministerstwa Zdrowia Publicznego i Opieki Spolecznej i Ministerstwa Ochrony Pracy // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1918. - № 14. -Poz. 31. 6. Rozporzqdzenie w przedmiocie przejqcia w b. zaborze austrjackim przez Ministerstwo Pracy i Opieki Spolecznej spraw, wchodzqcych w zakres dzialania tego Ministerstwa // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1920. - № 3. - Poz. 16. 7. Uchwala Rady Ministröw z dnia 4 grudnia 1931 r. w sprawie statutu organizacyjnego Ministerstwa Pracy i Opieki Spolecznej // Monitor Polski. - 1932. -№ 5. - Poz. 9. 8. Uchwala Rady Ministröw z dnia 25 czerwca 1932 r. w sprawie statutu organizacyjnego Ministerstwa Pracy i Opieki Spolecznej // Monitor Polski. - 1932. - № 148. - Poz. 183. 9. Мiжнародна оргатзащя пращ // Електронний ресурс. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C% D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1 % 80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF% D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96. 10. Dekret o organizacji panstwowych urzqdöw posrednictwa pracy i opieki nad wychodzcami // Dziennik Praw Panstwa Polskiego. - 1919. - № 11. - Poz. 127. 11. Rozporzqdzenie w sprawie przekazania czynnosci zniesionych panstwowych urzqdöw posrednictwa pracy i opieki nad wychodzcami Funduszowi Bezrobocia // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1934. -№ 22. - Poz. 167. 12. Ustawa o spolecznem posrednictwie pracy // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1924. - № 58. - Poz. 585. 13. Ustawa o zabezpieczeniu na wypadek bezrobocia // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1924. - № 67. - Poz. 650. 14. ДА1ФО. - Ф. 264. - Оп. 1. - Спр. 24. -Арк. 7, 19. 15. Rozporzqdzenie w sprawie regulaminu zarzqdu glöwnego i zarzqdöw obwodowych funduszu bezrobocia. //Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1924. - № 79. - Poz. 774. 16. Ustawa o zabezpieczeniu na wypadek bezrobocia // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1932. - № 58. -Poz. 555. 17. Rozporzqdzenie w sprawie regulaminu Zarzqdu Glöwnego i zarzqdöw obwodowych Funduszu Bezrobocia // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1934. - № 22. - Poz. 166. 18. Rozporzqdzenie o biurach posrednictwa pracy Funduszu Bezrobocia. // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1934. - № 22. - Poz. 168. 19. Rozporzqdzenie o pomocy bezrobotnym // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1932. - № 74. - Poz. 664. 20. Rozporzqdzenie Prezesa Rady Ministröw z dnia 26 sierpnia 1932 r. wydane w porozumieniu z Ministrami Spraw Wewnqtrznych, Skarbu, Przemyslu i Handlu, Komunikacji oraz Opieki Spolecznej w sprawie statutu Funduszu Pomocy Bezrobotnym // Monitor Polski. - 1932. - № 198. - Poz. 232. 21. Ustawa o Funduszu Pracy. // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1933. - № 22. - Poz. 163. 22. Rozporzqdzenie o polqczeniu Funduszu Bezrobocia z Funduszem Pracy // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1934. - № 94. - Poz. 849. 23. Rozporzqdzenie o wykonywaniu przez Fundusz Pracy posrednictwa pracy // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1935. - № 23. - Poz. 152. 24. Zarzqdzenie z dnia 29 kwietnia 1936 r. w sprawie organizacji Wojewödzkich Biur Funduszu Pracy // Fundusz Pracy Dziennik Zarzqdzen. - 1936. -№ 23. - Poz. 126. 25. Rozporzqdzenie wydane w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnqtrznych o postqpowaniu odwolawczem od decyzyj wojewödzkich biur Funduszu Pracy i ich ekspozytur // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1935. - № 41. - Poz. 280. 26. Komunikat z dnia 18 lutego 1936 r. w sprawie rozdzielnika Dziennika Zarzqdzen). // Fundusz Pracy Dziennik Zarzqdzen. - 1936. - № 7. -Poz. 59. 27. Як безробтт будуть користати з тдмог "зимовог помочi" // Дто. - 1936. - листопад. - Ч. 264. - С. 7.
