CC BY
152
forest management today. Based on the theoretical - functional analysis of the provisions of law and natural resource governance and systemic approach, the definition of «forest management» and «control of forest management». In analyzing the functioning of supervisory authorities set an objective permanence of interaction and interdependence of these bodies and regulatory - legal framework regulating supervisory powers of the above. Supported constructive approach in terms of identifying shortcomings in the activities of regulatory bodies, duplication of regulatory powers. Determined that the current state of the studied forest law issues needs further improvement, in order to eliminate contradictions in the relevant legislation to enable the implementation of the mandatory requirements of permanent forest users to avoid liability forestry officials.
Found that control issues that exist in forest management, particularly with theoretical solution (discussion during the round tables, conferences relevant), and have no practical implementation as stipulated in the program FLEG 2.
It is emphasized that the practical aspects of forest management need further elaboration.
Keywords: control, public administration, control function, forestry, forest management.
УДК 342.5 (045)
В. А.Миколенко
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОКУРАТУРИ УКРАШИ НА ШЛЯХУ ДО еВРОПЕЙСЬКШ МОДЕЛ1
У cmammi розглядаються загальн конституц1йно-правов1 питания становления та розвитку прокуратури Украши у сучасних умовах европейсько1 мiждержавноï ттеграцй, в результатi чого мае бути створена европейська модель системи оргатв прокуратури.
Наголошуеться, що побудова в Украïнi правовой соцiально'ï держави, обраний курс на вступ до Свропейського Союзу, адаптащя законодавства Украши до законодавства €С, правовi засадi яко1' визначеш загальнодержавною програмою адаптаци законодавства Украши, зумовлюють необхiднiсть удосконалення правово'ï бази функцюнування оргатв прокуратури Украши.
На думку автора, модель незалежно1' прокуратури в системi оргатв судово1' влади Украгни зi збереженням основних наглядових функцт е найприйнятнiшою для нашо'ï крати у сучасних правових умовах i повтстю вiдповiдае заходам та зобов'язанням, передбаченим членством Украши в Радi Свропи, як сприятимуть реалiзацlï концепци запровадження справедливого судочинства на основi европейських стандартiв.
Ключовi слова: прокуратура, прокурорський нагляд, европейська модель прокуратури, европейсью стандарти, функци прокуратури, державна влада.
Постановка проблеми. Побудова в Укрш'ш правово'1, сощально'1 держави, обраний курс на вступ до Свропейського Союзу, адаптащя законодавства Украши до законодавства СС, правовi засадi яко'1 визначеш загальнодержавною програмою адаптацп законодавства Украши, зумовлюють необхщшсть удосконалення правово'1 бази функцюнування оргашв прокуратури Украши.
Питання про мюце прокуратури в механiзмi державно'1 влади значною мiрою визначаеться ïï функщями. Разом з тим це питання мае самостшне значення, i, в свою
чергу, вщ мiсця знаходження прокуратури в системi державно! влади залежить характер !! функцiй.
Все це особливо актуалiзуeться у зв'язку з набуттям чинностi нового спецiального Закону Укра!ни про прокуратуру, який мае наблизити форми та методи прокурорського нагляду у нашш кра!ш до загальновизнаних европейських стандартiв, посилити реальш можливостi органiв прокуратури у забезпеченш прав, свобод та законних штереав громадян.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Питання дiяльностi прокуратури по рiзним напрямкам, а також 11 роль та мюце в системi оргашв державно! влади дослiджувалося як науковими, так i практичними працiвниками, зокрема: Грицаенком Л. Р., Грошевим Ю. М., Давиденком Л. М., Долежаном В. В., Зеленецьким В. С., Каркачом П. М., Михайленком О. Р.та шшими.
В той же час, у втизнянш лiтературi вщсутнш комплексний аналiз конституцiйно-правових засад реалiзацп прокуратурою сво!х конституцiйних функцiй та !х удосконалення з урахуванням останнiх змiн до чинного процесуального законодавства з метою приведення конституцшних та оргашзацшно-правових норм про правоохоронну та наглядову дiяльнiсть прокуратури Укра!ни у вщповщшсть до загальновизнаних европейських стандар^в, затверджених документами Ради Свропи та створення у нашш державi сучасно! европейсько! шституцюнально! моделi органiзацГi та дiяльностi системи органiв прокуратури.
Виклад основного матер1алу. Побудова в Укрш'ш правово! сощально! держави, обраний курс на вступ до Свропейського Союзу, адаптащя законодавства Укра!ни до законодавства €С, правовi засадi яко! визначеш загальнодержавною програмою адаптацп законодавства Украши зумовлюють необхiднiсть удосконалення правово! бази функщонування органiв прокуратури Укра!ни.
Питання про мюце прокуратури в механiзмi державно! влади значною мiрою визначаеться !! функцiями. Разом з тим це питання мае самостшне значення, в свою чергу, вщ мiсця знаходження прокуратури в системi державно! влади залежить характер !! функцiй.
На теоретичному рiвнi, як, проте, i на практицi, це питання однозначного ршення не мае. Будучи дискусшним постiйно, воно набуло додатково! гостроти у зв'язку з прийняттям Верховною Радою Укра!ни 24.08.91 р. Декларацп про державний суверештет Укра!ни, яка проголосила здiйснення державного будiвництва в Укра!нi на основi принципу розподiлу державно! влади на законодавчу, виконавчу i судову.
Теорiя розподiлу влади в своему класичному виглядi була сформульована англiйцем Джоном Локком (1632-1704 рр.) i французом Шарлем Лу! Монтеск'е (16891755 рр.).
Теорiя розподiлу влади в !! початковому трактуваннi була найбшьш повно i послiдовно реалiзована в Конституцп США 1787 р. Законодавчi повноваження були наданi Конгресу. Виконавча влада ввiрена Президенту, а судова влада - Верховному суду США, а також судам, що засновуються Конгресом.
З одного боку, для конституцшного ладу США характерна ступшь оргашзацшного вщособлення. Так, Президент i члени його кабiнету не мають права перебувати в палатах Конгресу. Президент не надшений правом законодавчо! шщативи. Конгрес i Президент обираються роздшьно. Члени кабiнету вiдповiдальнi тшьки перед Президентом.
З iншого боку, дiе система «стримань i противаг». Закони приймаються в Конгресi, але кожний законопроект заздалепдь представляеться Президенту, який може його не тдписати i повернути зi сво!ми запереченнями в ту палату, звщки вийшов законопроект. Остаточне слово належить Конгресу.
Система «стримань i противаг» - працюючий компонент конституцiйного ладу США. Вш дае можливiсть взаемного контролю, створюе умови для взаемодп влади.
Теорiя розподiлу влади сприйнята конститущями й iнших кран, однак конкретш форми ïï реалiзащï рiзноманiтнi. У одних крашах поеднання одними i тими ж особами функцш в рiзнiй владi вважаеться недопустимим, в шших - укоренилися iншi традицп, i мiнiстри, як правило, е членами парламенту. У деяких державах виключаеться можливють надiлення виконавчо'1' влади правом видання закону. Але е краши, в яких при певних умовах допустимо як пряме, так i делеговане право видання закошв з боку виконавчих структур (президент i уряд) [1, с. 20].
Треба мати на уваз^ що теорiя розподшу влади мае не тшьки прихильниюв, але i противниюв, яю докоряють ш в застарiваннi, вiдiрваностi вiд реальностi сучасного св^у.
Як один з найважливiших аргуменпв, що висуваються противниками дано'1' теорп, е теза про еднiсть державно'1' влади, приналежностi ïï або пануючому класу, або народу.
Незалежно вщ того, яким чином розумiти владу, потрiбно визнати, що народ безпосередньо не може здшснювати ïï в повному обсязь Biн вимушений делегувати ïï тим владним структурам, що сам утворив. Щоб останш не могли зловживати щею владою, вона повинна бути розумно роздшена мiж ними.
У зв'язку з тим, що Декларащя про державний суверештет Украши оголосила розподiл державно'1' влади на законодавчу, виконавчу i судову, в теорп' прокурорського нагляду виникло питання, до яко! з названих гшок влади вщноситься прокуратура. З цього питання були висловлеш рiзнi точки зору.
Одш вважали, що прокуратура повинна знаходитися в системi законодавчоï влади. У основi ïx думки лежить теза про те, що прокуратура е органом нагляду за виконанням закошв, яю приймаються законодавчим органом - Верховною Радою Украши, дiе на основi повноважень, отриманих вщ законодавчоï влади, i пщконтрольна ш. Вказуеться також на те, що без прокуратури законодавча влада виявиться фактично безвладною в зв'язку з вщсутшстю органу, який би контролював виконання ршень, що приймаються.
З iншоï точки зору, прокуратура повинна входити до системи виконавчоï влади, оскшьки однiею з ïï функцш е оргашзащя виконання закошв, а контроль i нагляд е засобами ршення цього завдання. Радикальш прихильники ща позицп бачать прокуратуру в структурi Мiнiстерства юстицп, посилаючись при цьому на досвщ дореволюцiйноï Росй, США й iнших краш, в яких Генеральний прокурор i мшютр юстицй поеднанi в однш особi [2, с. 62].
На думку прихильниюв третьоï точки зору, прокуратуру потрiбно повернути в «природне для неï положення одного з елеменпв правосуддя». Кажучи iншими словами, представники цього пщходу до розв'язання питання, що розглядаеться, бачать прокуратуру в системi судовоï влади.
Поряд з викладеним, щодо питання про роль та мюце прокуратури в системi оргашв державноï влади, були висловлеш думки, яю нiби виходять за межi розподiлу державноï влади лише на три гшки. На думку прихильниюв даного пiдходу, поряд з законодавчою, виконавчою i судовою владою, яю е фундаментальними гшками влади, правомiрно говорити про контрольну (наглядову) владу, до якоï, нарiвнi з Конституцiйним Судом, Уповноваженим Bерховноï Ради Украïни по правах людини, Рахунковою палатою й шшими органами, входить i прокуратура [3, с. 82].
Нарешт^ юнуе ще одна точка зору, вщповщно до якоï прокуратура е самостшним державним шститутом. Не входячи до жодноï з гшок, вона активно взаемодiе з уама г1лками державноï влади, що дозволяе ш найбiльшою мiрою реалiзувати своï правоохороннi i правозахиснi функцп [4, с. 74].
З законодавчою владою прокуратуру об'еднуе те, що як орган нагляду вона стежить за точним виконанням закошв, що приймаються Верховною Радою. У цьому значенш ïï можна розглядати як один з механiзмiв практично'' реалГзацп волi законодавчо'' влади. Але для висновку про те, що прокуратура входить в систему законодавчо'' влади, немае шдстав, тому що спостереження за виконанням закошв нарiвнi з прокуратурою здшснюють численш контролюючi органи, в тому чист тi, якi входять в систему виконавчо'' влади. Тому було б просто нелогично включити прокуратуру в систему законодавчо'1' влади, а вс iншi органи, що здiйснюють наглядово-контрольш функцп, залишити за ïï межами.
Крiм того, поряд з наглядовими функшями прокуратура здiйснюе кримiнальне переслщування осiб, що здiйснили злочин. Ця функцiя абсолютно не вписуеться в систему законодавчо'' влади. Включення прокуратури в систему виконавчо'' влади теоретично можливе. ВирГшуеться таким чином дане питання i на практицi. Посади Генерала-прокурора i Мшютра юстицп були сумщеш в однiй особi в Росшськш Гмперп, до складу яко'' входила Укра'на, в перiод юнування Украшсько'' Народно'' Республiки (УНР), а також в пер1Ш роки радянсько'' влади в УкрашГ Зараз щ посади сумiщенi у Францп, США й шших кра'нах. Однак при цьому потрiбно мати на увазГ, що повноваження посадових осiб, що е одночасно Генеральними прокурорами -Мшютрами юстицп, значно ширше, шж у 'х колег, якi щ посади не сумiщають. Крiм того, Генеральний прокурор, що е одночасно Мшютром юстицп, здшснюе вiдносно прокуратури лише загальне керiвництво, а безпосередньо ïï роботою керуе шша особа -або помiчник (товариш) Мшютра юстици, або прокурор при судi вищо'' шстанцп. Вивчення досвГду оргашв прокуратури цих кра'н дозволяе зробити висновок, що шяко' переваги поеднання посад Генерального прокурора i Мшютра юстицп не дае, й юнуе даний шститут скорiше внаслiдок традицш, нГж практично'' доцГльностГ.
Найбiльш тюним е зв'язок прокуратури з судовою владою, особливо в межах кримшального судочинства. Образно кажучи, прокурорська дГяльшсть «вмонтована» в кримiнальне судочинство, де головна роль належить суду. У цьому значенш прокурорська дГяльшсть може розглядатися на теоретичному рГвш як елемент судово'' влади.
Як вщомо, фахГвцями Генерально'' прокуратури Укра'ни розроблено законопроект про внесення змш до Конституцп Укра'ни, метою якого е необхщшсть закршлення конституцГйного статусу прокуратури Украши вщповщно до мГжнародних принцишв i стандартГв. При цьому розробники намагались максимально врахувати юторичш традицп, реальний стан державного та суспшьного розвитку держави. Ключовою новелою цього законопроекту е вщнесення прокуратури до судово'' гГлки влади [5, с. 85].
З урахуванням особливостей правово'' системи й юнуючих в Укра'ш правових реалГй прокуратура в Укра'ш мае стати незалежним державним органом у системГ судово'' влади, на який в межах його компетенцп покладаються завдання Гз захисту прав людини та громадянина, законних штереав суспГльства i держави.
На конституцшному рГвнГ потрГбно визначити, що прокуратура е незалежним органом у системГ судово'' влади, оптимГзувати функцП' прокуратури, вдосконалити гарантп незалежностГ прокурорГв, порядок призначення, шдстави та процедуру звшьнення Генерального прокурора Укра'ни, встановити вимоги до особи, яка може обшмати цю посаду.
Рекомендашя REC (2000) 19 визнае можливють Гснування у демократичному сусшльста рГзних моделей прокуратури. Зокрема, прокуратура може юнувати як незалежна частина в системГ судово'' влади з обов'язковим визначенням у закош i меж ïï незалежностГ [6, с. 71-77].
З урахуванням особливостей правовох системи й юнуючих в Укршш правових реалш прокуратура в Укршш мае стати незалежним державним органом у системi судовоï влади, на який в межах його компетенцп покладаються завдання iз захисту прав людини та громадянина, законних iнтересiв суспшьства i держави.
Мiсце прокуратури в системi механiзмiв державноï влади та функцюнальне призначення прокуратури як важливого правоохоронного органу слщ розглядати як взаемозалежш поняття, оскiльки мiсце та функцп прокуратури в деякiй мiрi обумовлюють одне одного. Цi поняття взаемодоповнююч^ що пiдтверджуеться i запровадженням у сучаснш науцi нового поняття «типология прокуратури» [7, с. 10]. Застосування цього поняття пов'язане з потребою з'ясування сутносп шституту прокуратури та обумовлюеться тим, що майже у вах крашах св^у е органи прокуратури (з самобутшми вщмшностями), якi виконують характернi функцп, обумовлеш правовою системою цих держав та гхшм нацiональним законодавством.
У цьому план доречно акцентувати увагу на тому, що типолопя прокуратури - це розмежування (класифшащя) прокуратур держав св^у за мiсцем та роллю прокуратури в механiзмi держави (за шституцюнальним та функцiональним пiдходами). Таким чином, типология прокуратури об'еднуе два поняття, як i випливають iз ща дефшщп: тип прокуратури та функцюнальна модель прокуратури. Тип прокуратури - сукупшсть ознак, якi характеризують шституцюнальну приналежнiсть прокуратури в механiзмi держави. Функцiональна модель прокуратури - це пщхщ у типологп прокуратури, в основу якого покладена характеристика дiяльностi прокуратури, ïï призначення. Отже, для визначення мюця прокуратури в механiзмi держави доцшьно використовувати шституцюнальний пiдхiд (типи прокуратур), а для визначення функцюнального призначення або ролi прокуратури в механiзмi держави слщ застосовувати функцюнальний пiдхiд (функцiональнi моделi прокуратур) [8, с. 108]. Все це дае можливють на теоретичному рiвнi порiвняти, проаналiзувати та обрати для власноï держави найоптимальнiший тип та вщповщну функцiональну модель прокуратури як основного наглядового державного органу. Значимють ща проблеми, як вбачаеться, суттево посилюеться в контекстi активiзацiï конституцiйноï реформи в Укршш.
Для якюного виконання даного дослiдження необхщно, насамперед, з'ясувати, що в змютовому планi розумiють пiд термiнами «мехашзм держави», «державний механiзм». Доречно зазначити, що поняття мехашзм держави вперше включив до арсеналу теорп держави i права в середиш 60-х роюв XX стшття В. Копейчиков [9, с. 23]. Таю науковщ, як С. Бобровник, А. Черданцев, В. Четверний, термш «мехашзм держави» ототожнюють з «апаратом держави», який витлумачують як систему державних оргашв, включаючи в це поняття «силовi структури» та iншi оргашзацп, що здiйснюють державну владу [3, с. 126]. Але традицшно поняття «мехашзм держави» е ширшим вщ поняття «апарат держави», а останне е складовою першого.
Примiром, професор О. Ф. Скакун «мехашзм держави» визначае як цшсну, iерархiчну, реально працюючу систему державних оргашв, яю здшснюють державну владу, а також державних установ, пщприемств, органiзацiй, за допомогою яких реалiзуються завдання i функцп держави [10, с. 104].
Але необхщно зазначити, що поряд iз концептом «мехашзм держави» в теорп держави i права використовуеться також термш «державний мехашзм», однак щ два поняття, на наш погляд, не е тотожними. У лiтературi можна зустр^и визначення державного мехашзму, як: структури i пщпорядкування вах державних оргашзацш, що здшснюють покладеш на них законодавством завдання i функцп, державний мехашзм це у першу чергу, управлшськш мехашзм, що дiе на пiдставi закону, використовуе таю методи управлшня, як переконання, економiчний вплив, примус, регулювання, керiвництво державними справами [10, с. 380].
До контрольно-наглядових оргашв, згщно з чинним законодавством Украши, належить прокуратура Украши. На нашу думку, визначення статусу прокуратури в конкретному мехашзмГ державно'' влади, наприклад в мехашзмГ виконавчо'' або судово'' влади, не вплине на виконання цим органом все ж контрольно-наглядових функцш. Оскшьки це пов'язано перш за все не зГ статусом прокуратури, а Гз здшсненням притаманних 'й наглядових функцш — загального нагляду та шших.
Тому при змшГ правового статусу прокуратури (мюця прокуратури) необхщно змшити i функцГональне призначення цього органу, оскшьки структурно перебуваючи в одному з мехашзмГв державно'' влади, прокуратура не буде здатна реалГзовувати щодо ше" галузГ влади наглядовГ повноваження.
Проблема мГсця та функцюнального призначення прокуратури в Укрш'ш е i залишатиметься актуальною, що посилюеться зобов'язанням, яке взяла на себе наша держава при встут до Ради Свропи в частиш реформування прокуратури та перетворення ïï в орган, який вщповщатиме европейським стандартам, зокрема Рекомендацп Р€ (2000) 19 «Про роль прокуратури в системГ кримшального судочинства». З цього приводу необхщно зазначити, що намагання реалГзувати щ зобов'язання вже очевиднГ, однак необхщно завершити цей важливий процес, надавши йому юридично'' регламентацп [6, с. 71-77]. У цьому плаш важлива «державницька воля» Президента Украши як глави держави, парламенту як законодавчого органу держави, органу прокуратури в особГ Генерально'' прокуратури як головного учасника процесу реформування.
АналГз наукових статей, монографш, концепцш реформування дае можливють визначити i констатувати, що на сьогодшшнш день у цш сферГ щодо мГсця прокуратури як наглядового органу склалося три основш тенденцп: перша - це вщнесення прокуратури до судово'' влади, що передбачае конституцшний статус прокуратури Украши як незалежного органу в системГ судово'' влади [11, с. 43]; друга - це штеграшя прокуратури до виконавчо'' гшки влади [12, с. 107]; третя - це залишення за прокуратурою статусу незалежного державного органу. Зрозумшо, що питання надання прокуратурГ Украши статусу шституту законодавчо'' влади у вГтчизнянш юриспруденци та серед правотворцГв взагалГ не пГднГмаеться.
Питання вГднесення прокуратури до виконавчо'' гГлки влади досить рщко пГднГмаеться у вГтчизнянГй науш i майже не викликае дискусш Гз цього приводу на шпальтах наукових видань. Цей тип прокуратури пщтримують частина полГтиюв, сво'ми перюдичними виступами в ЗМ1. Такий спосГб реформування був зафГксований також як в УгодГ про створення коалщп демократичних сил у ВерховнГй РадГ Украши VI скликання (п. 2.3), так i в ПрограмГ дГяльносп KM Украши «Укра'нський прорив: для людей, а не для полГтиюв» (п. 2.3), а саме введення прокуратури в систему оргашв юстицп [13, с. 75]. Такий шлях реформування прокуратури мае багато вад i не бажаних для Украши наслщюв. По-перше, вш не притаманний для Украши, оскшьки за всю юторГю розвитку i становлення прокуратури Украши прокуратура входила до виконавчо'' влади три роки з прийняттям 17 грудня 1933 р. Положення про Прокуратури Союзу РСР до прийняття постанови ЦВК i РНК СРСР вщ 20 липня 1936 р. «Про утворення Народного комюарГату юстицп Союзу РСР», згГдно з п. 2 яко'' органи прокуратури були видшеш з системи народних комюарГв юстици союзних i автономних республГк [3, с. 68]. По-друге, на думку бшьшосп науковшв пщпорядкування прокуратури виконавчш владГ, може зруйнувати систему стримувань i противаг, що склалася в державГ. По-трете, пщпорядкувати прокуратуру виконавчш гшш влади означае позбавити ïï функцп нагляду, так як трансформуе його, у кращому випадку, на вщомчий контроль. КрГм того, це позбавляе здшснення «нагляду за додержанням i правильним застосуванням закошв Кабшетом МшютрГв Украши, мшГстерствами та
шшими центральними органами виконавчоï влади, органами державного i господарського управлшня та контролю, Радою Мтс^в Автономноï Республiки Крим, мiсцевими радами, ïx виконавчими органами, вiйськовими частинами, пол^ичними партiями, громадськими органiзацiями, масовими рухами, пiдприемствами, установами i органiзацiями, незалежно вщ форм власностi, пiдпорядкованостi та приналежносп, посадовими особами та громадянами». Отже, це призводить до втратити потужного державного захисту вщ порушень закошв вищеперерахованими оргашзащями i особами. По-четверте, на законодавчому рiвнi не вироблено науково обгрунтованих законопроектiв або хоча б концепцш з цього напрямку розбудови прокуратури.
За вибору третьоï тенденцп розвитку прокуратури в Укршш - як незалежного органу державноï влади, - питання про реформування так гостро не стать, а лише йдеться про необхщшсть удосконалення законодавства, що регулюе дiяльнiсть прокуратури. Цей тип прокуратури у наукових працях асощюеться iз радянською тотал^арною системою, але, на нашу думку, тут проблема не тшьки у статус незалежного органу, а у притаманнш такому типу прокуратури функцп загального нагляду. У сучасних умовах ця функщя за змютом не включае в себе того, що розумшось пщ загальним наглядом за радянських чаав (наприклад нагляд за додержанням закошв судами та ш.).
Щодо функцюнального призначення прокуратури Украши, то необхщно зауважити, що в Укршш дiе змшана функцюнальна модель прокуратури. Так за прокуратурою закршлено двi основш функцп: кримiнального переслiдування i нагляду за законшстю [14, с. 379]. Така функщя як координацшна дiяльнiсть органiв по боротьбi iз злочиншстю е поxiдною вiд функцп кримшального переслiдування, оскiльки тiльки скоординована дiяльнiсть пiдвищить якiсть роботи правоохоронних оргашв, а функщя досудового слщства, згщно п. 9 Переxiдниx положень Конституцп Украши е тимчасовою [15].
Отже, беручи до уваги згадаш аргументи, при реформуванш прокуратури шляхом вщнесення ïï до судовоï гiлки влади потрiбно надати перевагу типологп, за якою прокуратура набувае статусу незалежного органу судовоï влади, через те, що ця позищя е найбшьш аргументованою i прокурорська дiяльнiсть в бшьшосп пов'язана iз здiйсненням правосуддя. Це сприятиме бшьш стабiльному i взаемоузгодженому функцюнуванню цих двох шститупв в меxанiзмi держави i як наслщок пiдвищить якiсть i ефектившсть ïx дiяльностi.
В цiлому, слщ зазначити, що вщнесення прокуратури до системи судовоï влади змшить ïï правову природу та незалежшсть прокурорiв. Тому заслуговуе на схвалення пропозищя щодо покладення на прокуратуру конституцiйноï функцй кримiнального переслiдування та пщтримання державного обвинувачення у судi, яка е природною для прокуратури у демократичному суспшьсга i повшстю вщповщае Рекомендацiям REC (2000) 19 та Парламентськоï Асамблеï Ради Свропи № 1604 (2003). Детальна регламентащя ща функцй знайшла свое вiдображення у кримшально-процесуальному законi [16, с. 32].
Отже, важливе значення в аспект^ що розглядаеться, нарiвнi з викладеним, мае дослщження взаемовiдносин, в яких знаходиться прокуратура з шшими органами державноï влади. Без аналiзу цих вщносин питання про роль та мюце прокуратури в системi оргашв державноï влади залишаеться до кшця не вирiшеним. Спираючись на теор^ розподiлу влади, вiдносини прокуратури з шшими органами державноï влади в самому загальному виглядi можна визначити як активну взаемод^ органiзацiйно самостшних систем (пiдсистем), у процесi якоï прокуратура й iншi державнi органи, з одного боку, надають взаемну пщтримку i допомогу, а з шшого - виступають по
вщношенню один до одного як елементи мехашзму стримування i противаг, що мае визначальне значення для концептуального розумшня загальних засад наглядово' дГяльностГ органГв прокуратури Укра'ни у сучасних державно-правових умовах.
Висновок. У тдсумку проведеного дослщження можна зробити загальний висновок про те, що зважаючи на принциповГ особливостГ сучасно' трансформацГ' конституцГйно-правового статусу прокуратури у системГ органГв державно'' влади Украши, слщ тдтримати позицГю Генерально' прокуратури Украши про те, що модель незалежно' прокуратури в системГ органГв судово' влади Украши зГ збереженням основних наглядових функцГй е найприйнятшшою для нашо' кра'ни у сучасних правових умовах i повшстю вщповщае заходам та зобов'язанням, передбаченим членством Украши в РадГ Свропи, яю сприятимуть реалГзацп затверджено' ще в 2006 рощ концепцп запровадження справедливого судочинства на основГ европейських стандартГв.
Список використаноУ л1тератури
1. Галкш О. Яким мае бути статус прокуратури / О. Галкш // Вюник прокуратури -2006. - № 11. - С. 19-24.
2. Грицаенко Л. Р. Прокуратура в кра'нах Свропи : навч. посГб. / Л. Р. Грицаенко. - К. : БШОВАТОР, 2006. - 400 с. - (СерГя «Правознавець»).
3. Грошевий Ю. М. Оргашзащя судових та правоохоронних органГв : навч. посГб. / Ю. М. Грошевий. - Харюв : Право, 2000. - 212 с.
4. Давиденко Л. М. Прокуратура Украши: якою повинна бути? / Л. М. Давиденко // Проблеми розвитку прокуратури Украши в умовах становлення демократично'' правово' держави : матер. респ. наук.-практ. конф., м. Ки'в, 26 грудня 1995 року / тд заг. ред. Г. Ворсшова. - К. : Ген. Прокуратура Украши, 1996. - С. 73-76.
5. Грицаенко О. Роль та мюце прокурорсько' влади у системГ державних органГв / О. Грицаенко // Вюник прокуратури - 2005. - № 6. - С. 84-97.
6. Рекомендащя R(2000) 19 КомГтету МшютрГв держав-члешв Ради Свропи «Про роль прокуратури в системГ кримшального судочинства» // Вюник прокуратури. - 2001. - № 2. - С. 71-77.
7. Ворсинов Г. Проблемы развития прокуратуры Украины в условиях становлення демократического правового государства / Г. Ворсинов // Проблеми розвитку прокуратури в умовах становлення демократично'' правово' держави : матер. респ. наук.-практ. конф., м. Кшв, 26 грудня 1995 року / тд заг. ред. Г. Ворсшова. - К. : Ген. Прокуратура Украши, 1996. - С. 4-15.
8. Свропша I. Сучасне бачення моделГ украшсько'' прокуратури з огляду на мГжнародш стандарти прокурорсько'' дГяльносп / I. Свропша // Реформування органГв прокуратури Укра'ни: проблеми i перспективи : матер. МГжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 2-3 жовт. 2006 р.). - К. : АкадемГя прокуратури Укра'ни, 2006. - С. 107-108.
9. КГвалов С. В. Прокуратура початку третього тисячолГття / С. В. КГвалов // Вюник прокуратури. - 2000. - № 4. - С. 23-25.
10. ДГхтГевський П. ОкремГ питання взаемовщносин органГв прокуратури Укра'ни з шшими органами влади / П. ДГхтГевський // Реформування органГв прокуратури Укра'ни: проблеми i перспективи : матер. МГжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 2-3 жовт. 2006 р.). - К. : АкадемГя прокуратури Укра'ни, 2006. - С. 103-105.
11. Глаговський В. Становлення та розвиток украшсько' моделГ прокурорського нагляду на сучасному етат (концептуальш проблеми) / В. Глаговський, М. Руденко // Право Укра'ни. - 1996. - № 1. - С. 43-46.
12. Михайленко О. Р. Прокуратура Укра'ни : тдруч. / О. Р. Михайленко. - К. : Юршком 1нтер, 2005. - 296 с.
13. Ахтирська Н. Мюце та роль прокуратури в системГ державних органГв Укра'ни /
Н. Ахтирська // Реформування оргашв прокуратури Украши: проблеми i перспективи : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 2-3 жовт. 2006 р.). - К. : Академiя прокуратури Украши, 2006. - С. 74-75.
14. Давиденко Л. М. Мюце i роль прокуратури в механiзмi державно! влади
/ Л. М. Давиденко // Правова система Украши: теорiя i практика : матер. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 8 - 9 жовтня 1993 р.). - К., 1993. - С. 379-380.
15. Конститущя Украши вщ 28 червня 1996 р. // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. -1996. - № 30. - Ст. 141.
16. Вернидубов I. Настав час визначити мюце прокуратури в системi розподшу влади / I. Вернидубов // Реформування оргашв прокуратури Укра!ни: проблеми i перспективи : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 2-3 жовт. 2006 р.). - К. : Академiя прокуратури Укра!ни, 2006. - С. 30-32.
Стаття надшшла до редакцп 28.11.2014 р.
V. A. Mykolenko
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINIAN PROSECUTION TOWARDS EUROPEAN MODEL
The article discusses the general constitutional and legal issues of formation and development of Prosecution of Ukraine in modern conditions of intergovernmental European integration, resulting to be set up European model of the prosecution.
It is noted that construction in Ukraine legal, social state, chosen course to join the European Union, adaptation of Ukraine's legislation to EU legal principles by which the State Program of Adaptation of Ukraine, determine the need to improve the legal framework of the organs of Ukraine.
The question of the place of prosecution in the mechanism of state power is largely determined by its functions. However, this issue has independent significance, and in turn on the location of the prosecutors in the system of government depends on the nature of its functions.
This is especially actualized in connection with the entry into force of the new Law of Ukraine on the special prosecutor who has to bring the forms and methods of Public Prosecutions in our country with the generally recognized European standards, strengthen the real possibility of prosecution in ensuring the rights, freedoms and legitimate interests of citizens.
According to the author, the model of an independent prosecution system in the judiciary Ukraine preserving the basic supervisory functions is most appropriate for our country in modern legal conditions and fully consistent measures and obligations provided for Ukraine membership in the Council of Europe, which will contribute to implementing the concept of introducing a fair trial based on European standards.
Keywords: prosecutor's office, the prosecutor's supervision, the European model of prosecution, European standards, prosecutor's functions, state power.
УДК 340.15: 349.6
В. М. Попревич
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВО1 ОХОРОНИ Л1С1В УКРА1НИ
У cmammi розглянуто змгст норм Крим1нального Кодексу Украши 2001 р., що регламентують вiдповiдальнiсть за л^опорушення (ст.ст. 245-247). У meKcmi документа е ряд прогалин, пов'язаних з вiдсутнiстю визначення термта «icтотна
