CC BY
35
УДК 336.531.2:330.322(477) Василь Якович Швець,
д-р екон. наук, професор Нацюнальний прничий унiверситет, Днiпропетровськ,
Ганна Валерй'вна Соломша
Мiжрегiональна академiя управлiння персоналом, Дшпродзержинськ
СТАНДАРТИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 1НСТИТУТ1В СП1ЛЬНОГО 1НВЕСТУВАННЯ: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д I УКРАША
Ывестицшна д1яльн1сть вщграе клю-чову роль у забезпеченш стшкого економ1ч-ного зростання, здшсненш структурно!' мо-дершзацп економши та шдвищенш ïï конку-рентоспроможносп. Вщтак завдання неухи-льного нарощування обсяпв швестування економши, покращення його структури, за-безпечення сприятливого швестицшного ктмату в краш е дуже важливими й актуа-льними. Процес вщновлення iнвестицiйноï активносп у пiслякризовий перiод розпочав-ся iз суттевим вiдставанням вщ динамiки зростання в краïнi. Тому виявлення ключо-вих тенденцiй у розвитку швестицшних про-цесiв i чинникiв, що ïx обумовлюють, важли-ве для подальшого впливу на швестицшш процеси.
Сучасний рiвень економiчного розвитку вiтчизняноï економiки та вщповщний рiвень ризикiв не дозволяють розраховувати на зацiкавленiсть iноземниx стратепчних iнвесторiв, а лише тiльки на портфельш шве-стицiï та венчурний капiтал. Колосальний брак iнвестування промислових тдприемств потребуе залучення до Украши серйозних iнвестицiй зi свiтовиx фшансових ринкiв. Свiтова практика взаемного швестування свщчить про те, що шструменти iнститутiв спiльного iнвестування (ICI) е найбшьш по-ширеною формою доступу потенцшних ш-весторiв до фшансових швестицш 1нвести-цiйнi послуги компанш з управлiння активами (КУА) орiентованi на певний сегмент ш-вестора i мають визначений пор^ швесту-вання, а винагорода керуючо1' компанiï про-порцiйна розмiру прибутку, отриманого за певним швестицшним портфелем активiв.
Вiтчизняний досвiд переконуе у про-зоростi дiяльностi ICI та КУА, упм значним недолiком подальшого розвитку ринку ст-льного швестування Украши е недоскона-
лiсть представлення шформацп щодо роз-криття результата дiяльностi на рiвнi швестицшних стратегiй. Поява на вiтчизняному фондовому ринку великих мiжнародних ш-вестицшних фондiв спонукае менеджерiв до впровадження прозорих i однорiдних правил представлення результата свое! дiяльностi.
Аналiз останшх дослiджень i публь кацiй свщчить про посилення впливу фшан-сового ринку на розвиток реального сектору економши, пiдвищення iнтересу iнвесторiв, зокрема, варто вщзначити працi С. Наумен-ково!, В. Рудого, Т. Футала, Д. Томсона, I. Шкура, Н. Циганово!, О. Моркви, О. Пече-швсько! [1-8] та iн. Погоджуемося з науков-цями у тiй частиш питання, що розвиток сис-теми послуг з управлшня активами в Украш повинен будуватися як на ощнщ впливу внут-рiшнiх чинниюв, так i на адаптацп юнуючого зарубiжного досвiду. Проте важливiсть ос-таннього аспекту й обумовлено створенням мiжнародних стандартiв, якi визначатимуть процес !х надання та споживання.
Метою статп е аналiз особливостей упровадження у практику дiяльностi вггчиз-няних шститута спiльного iнвестування мiжнародних стандарта ощнки результатив-ностi iнвестування.
Основними тенденщями вiдновлення швестицшно! дiяльностi в Украш е низькi темпи вщновлення швестицшно! активностi, що не дозволяють говорити про наявнють достатнього швестицшного ресурсу для мо-дершзацп економши. Iнвестицiйна динамiка в 2010-2012 рр. характеризувалась суттевим вщставанням вiд динамши економiчного зростання. Значно знизилася вага валового на-громадження як джерела економiчного зростання, яке у 2012 р. зменшилося на 12,9%. При цьому два попередшх роки зростання показник складав понад 20%. Протягом
© В.Я. Швець, Г.В Соломша, 2013
- Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 201
2013, № 1-2 (61-62)
2012 р. в Украш тд впливом свггово! еко-номiчноl депреси сповшьнювалася економь чна динамiка. У I i II кварталах порiвняно з вщповщними кварталами 2011 р. прирют ВВП складав 2,2 i 3% вщповщно, III i IV ква-ртали показали протилежний результат -скорочення реального ВВП проти вщповщ-них перiодiв 2011 р. на 1,3 i 2,5% вiдповiдно. Як наслщок, загалом за рiк економiчне зрос-тання за попереднiми ощнками Держстату Украши склало лише 0,2 проти 5,2% приросту ВВП у 2011 р. У 2012 р. помггне сповшь-нення динамiки економiчного зростання су-проводжувалося значним зниженням динамь ки швестицшно! дiяльностi. Не виправдалися також очiкування щодо переорiентащl швес-тицiйних потокiв iз фiнансово-розподiльчих сфер у виробничу сферу економши. Розподiл iноземних iнвестицiй за сферами економiчноl дiяльностi у вщповщний перiод засвiдчуe, що для шоземних iнвесторiв залишаються посе-редницькi сектори економши зi швидким обь гом катталу.
За даними Держстату Украши, надход-ження прямих iноземних швестицш у 2012 р. становило 6013,1 млн дол. США, що на 7,1% менше обсягу 2011 р. Водночас структура внесення шоземних швестицш за видами економiчноl дiяльностi свщчить про збере-ження минулорiчноl тенденци щодо переорь ентацп iноземних iнвесторiв на виробничу сферу економiки. У промисловють було вкладено близько 73% сумарного припливу коштiв (1894 млн дол. США), що майже удвiчi бшьше, нiж у 2011 р. При цьому з усього обсягу шоземних швестицш, що на-дшшли у промисловють, 82,6% було вкладе-но лише у двi галузк харчову промисловiсть i сферу виробництва. Активним було також iнвестування у сферу торгiвлi (10,6% загаль-ного обсягу приросту), транспорт i зв'язок 12,9%, або 263,5 млн дол. США). Натомють вщбувся суттевий вщплив iноземних швес-тицiй з фшансово! сфери економiки Украши. Упродовж III кварталу 2012 р. iз фшансово! сфери Украши шоземними iнвесторами було виведено 636,1 млн дол. США.
За цих умов актуальним е пошук нових джерел фшансування швестицшно! дiяльно-сп, серед яких важливе мiсце посщають ш-вестицiйнi фонди.
Порiвнюючи статистичш показники дiяльностi iнститутiв спiльного швестування в рiзних крашах свiту, слщ зауважити, що поки в Украш функцiонування швестицш-них фондiв не вщграе значно! ролi в розвит-ку економiки.
За даними Украшсько! асощацп швес-тицiйного бiзнесу [9], питома вага чистих активiв вщкритих iнвестицiйних фондiв у ВВП в США дорiвнюe 81,4%, Францп - 63,1, Бразилп - 46,9, Великобританп - 38, Кита! -6,2, Роси - 0,3%, у середньому по свггу -39,3%. В Украш цей показних складае лише 0,03%.
Зважаючи на незначнi показники дь яльностi порiвняно зi свiтовими вггчизняш 1С1 намагаються витримати конкуренцiю. Першi кроки в напрямку впровадження про-вiдного свiтового досвiду у вггчизняну практику були зробленi у 2001 р., коли Украша стала членом Свропейсько! Ради з результа-тивностi iнвестування (IPC), яка виконуе функцп глобального комiтету. Il учасники спецiалiзуються на управлiннi активами вза-емних фондiв, приватним капiталом, прями-ми приватними iнвестицiями i венчурним капiталом, нерухомiстю, наданнi послуг з ш-вестицiйного консультування, а також ощнщ результативностi iнвестування й верифшацп.
Свiтове фiнансове спiвтовариство (в особi вiдповiдних об'еднань та асоцiацiй) останшми роками проводить активну роботу в сферi стандартизацп й ушфшацп ключових аспектiв iнвестицiйно! дiяльностi. З 1999 р. тд егiдою Мiжнародно! ради швестицшних асоцiацiй (ICIA) у Сврош впроваджуються Глобальнi стандарти iнвестицiйно! дiяльностi (Global Investment Performance Standards, GIPS). У 2007 р. Украшу обрано 27-м членом Регюнального комггету краш Свропи, а Украшська асоцiацiя швестицшного бiзнесу впроваджуе GIPS (The Global Investment Performance Standards) - це стандарти оргашза-цп даних i подання звiтностi за тдсумками iнвестицiйно! дiяльностi [9].
Серед основних цшей GIPS можна вщ-значити: сприяння всесвiтньому визнанню стандарта розрахунку i представлення результата iнвестицiйно! дiяльностi у порiв-няльному вигляд^ що дае можливiсть досяг-нення повно! вiдкритостi; забезпечення аку-ратностi i послiдовностi даних про швести-
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
цшну д1яльнють для звггносп, зберпання, вивчення та представлення даних кшцевим споживачам; заохочення чесно! й загально! конкуренци м1ж швестицшними ф1рмами на вс1х ринках i зняття бар'ер1в на шляху вступу в цей процес нових фiрм; заохочення саморе-гулювання iнвестицiйноï дiяльностi в мiжна-родних масштабах.
Стандарти GIPS подшеш на вгам роз-дiлiв, якi вщображають основнi елементи, що стосуються подання результативности швес-тування: основнi принципи вщповщносп GIPS, вихiднi данi, методолопя розрахункiв,
побудова композитiв, розкриття шформацп, презентацiя результатiв i звiтнiсть, нерухо-мiсть i прямi iнвестицiï [10].
1нститути спiльного iнвестування за-охочуються до проходження процесу вери-фшаци, який визначаеться як атестацiя про-цесiв i процедур вимiру результативносп iнвестування ICI, що виконана третьою стороною - незалежним верифiкатором. У табл. 1 наведено тдходи до оцшки швести-цiйного портфеля вщповщно до стандартiв GIPS.
Об'ект оцшки Метод оцiнки Перюдичнють оцшки
Композит Ринкова (справедлива ) вартють Мають бути погоджеш дати початку й за-кiнчення перiоду для рiчноï оцiнки вартостi
Портфель фшансових ш-струмента Ринкова вартють Не рщше одного разу на мiсяць (на кален-дарний кiнець мiсяця або останнш робочий день мiсяця) та станом на дату кожного великого потоку кошта
Цшш папери з фiксованим доходом i будь-яю iншi ак-тиви, для яких нараховуеть-ся процентний доход Дивщенди Метод нарахувань Рекомендуеться здшснювати оцшку варто-стi на календарний кшець мiсяця або на останнiй робочий день мюяця. Ринкова вартiсть мае включати нарахований доход
Прямi приватш iнвестицiï Справедлива вартють Щокварталу, але як мшмум щорiчно
Таблиця 1
Подходи до оцшки швестщШного портфеля в1дпов1дно до стандарт1в GIPS
Основна мета верифшацп - установите, що ICI, який заявляе про вщповщнють стандартам GIPS, дотримуеться цих стандарта. Верифшащя сприяе полшшенню розу-мшня й професiоналiзму команди, що вщпо-вiдае за вимiр результативностi, а також по-годженють подання результатiв. Випускаеть-ся единий звгг про верифiкацiю стосовно щ-лого iнституту спiльного iнвестування; ве-рифiкацiя не може виконуватися для окремо-го композита. Первинна мета верифшацп -встановити, що швестицшний фонд, який заявив про вщповщшсть стандартам GIPS, фактично дотримуеться стандарта.
Сутнють стандарта полягае в тому, що вони базуються на розрахунку дохщносп, яка не включае додаткове наповнення фондiв та виплату винагороди [11]. Змют пiдходу передбачае об'еднання портфелiв, що мають однаковi стратеги швестування у единий композит.
Композит являе собою об'еднання фь нансових шструмента за принципом едностi швестицшно! стратеги. Кожний композит мае еталон, який дозволяе ощнити ефектив-нiсть управлшня композитом. Причому !! критерiем виступае вщхилення фактичних показникiв результативностi швестування вщ еталонних.
Портфель з позицп мiжнародних стан-дартiв оцiнки швестицшно! дiяльностi - ш-дивiдуально керований набiр активiв, що може бути частиною iншого портфеля, рахун-ком або об'еднаним фондом [12].
Прибутковосп композита мають бути розраховаш шляхом зважування по активах прибутковостей окремих портфелiв з вико-ристанням ощнок на початок перiоду або методу, що вщображае вартiсть на початок перюду та зовнiшнi потоки кошта.
Доходи вщ грошових коштiв i грошо-вих еквiвалентiв, що перебувають у складi
Економта промuсловостi Экономика промышленности
портфеля, повинш включатися в розрахунок загально! прибутковостi. При поданнi при-бутковосп IСI слiд нараховувати винагороду швестицшного керуючого. Усi прибутковос-тi повинш розраховуватися тсля вщраху-вання вшх фактичних торговельних витрат, понесених за перюд. Використання розраху-нкових торговельних витрат не допускаеться. Для перiодiв починаючи з 1 сiчня 2010 р. прибутковють композитiв повинна розрахо-вуватися шляхом зважування по активах прибутковостей окремих портфелiв як мшь мум щомiсяця.
Прибутковiсть слiд розраховувати за винятком безповоротних утримуваних по-датюв на дивiденди, вщсотюв i прирiсту вар-тостi катталу. По утримуваних податках, що повертаються, слщ робити нарахування.
Ус дiючi портфелi, що перебувають пiд управлшням за винагороду, повиннi бути включеш у принаймнi один композит. Хоча портфеле що перебувають пiд управлшням без винагороди, також можуть включатися в композити (з вщповщним розкриттям шфор-мацп), портфелi, що не перебувають тд управлiнням, не допускаються до включення в композити IСI. Композити повинш визна-чатися вiдповiдно до подiбностi швестицш-них цiлей ^або стратегiй. Повне визначення композита мае надаватися за запитом.
Новi портфелi повиннi вчасно й посль довно включатися в композити тсля прибут-тя портфеля тд управлiння, ^м випадкiв одержання вiд клiента особливих вказiвок. Портфелi, що припинили юнування, повиннi включатися в iсторичну прибутковють вщ-повiдних композитiв до закшчення останньо-го повного перiоду вимiру, протягом якого портфель перебував тд управлiнням. Не до-пускаеться перемщення портфеля з одного композита в шшш, за винятком випадкiв, коли таке перемщення було обумовлено документально тдтвердженою змшою в керiв-них приписах клiента або перевизначенням композита. кторичш данi для портфеля повинш залишатися у вщповщному композитi.
Конвертованi та iншi пбридш цiннi папери в рамках композита повинш тракту-ватися одноманiтно незалежно вщ перiоду часу. Сегменти видшених активiв, що не включають грошовi кошти, не допускаються до використання для подання даних у порт-
фель, що перебувае тд управлiнням, i, таким чином, не допускаються до включення у прибутковють композита. Якщо з портфеля, що мютить активи декшькох клашв, видшя-еться один клас активiв i потiм вiн викорис-товуеться для подання даних стосовно при-бутковосп композита, що мiстить цей еди-ний клас активiв, кошти повинш бути розпо-дiленi на видшеш активи для розрахунку прибутковостi на послщовнш основi та з ув'язуванням у часг
Композити повиннi включати тшьки активи, що перебувають тд управлiнням певно! компанil з управлшня активами. Не допускаеться, щоб швестицшш фонди зв'язували штучнi або модельш портфелi з фактичною результативнiстю швестування. Якщо шститути спiльного iнвестування встановлюють рiвень активiв для портфелiв, що включаються в композит, у нього не по-винт включатися портфел^ активи яких перебувають нижче цього рiвня. Не допускаються яю-небудь змiни задшм числом у за-даному для композита мшмальному рiвнi активiв.
Щоб усунути вплив значних зовшшшх потоюв коштiв, рекомендуеться використан-ня тимчасового нового рахунку (на протива-гу до адаптовано! побудови композитiв шляхом видалення портфелiв iз суттевими зов-нiшнiми потоками коштiв). Iнститутам ст-льного iнвестування не слiд проводити маркетинг композита потенцшним ктентам, що мають у своему розпорядженш активи мен-шi, нiж мшмальний рiвень активiв композита.
Необхщною вимогою е розкриття iн-формацп про: доступнiсть повного списку композита та !х описи; мiнiмальний рiвень активiв, якщо такий iснуе, нижче якого портфелi не включаються в композит; будь-якi змiни у мшмальному рiвнi активiв; валюту, у якш вираженi результати швестування; наявнють, використання й розмiр по-зикових коштiв або похщних iнструментiв (якщо вони iстотнi), включаючи опис щодо використання, його частоти та характеристик вщповщних iнструментiв для визначення рь вня ризику. Ыститути спiльного iнвестування повиннi чiтко позначати прибутковють як прибутковють до вщрахування винагороди або прибутковють тсля вщрахування вина-
Економта промисловостi Есопоту of
городи, а також утримуваш податки на дивь денди, процентний доход i прирют капiталу. При використаннi шдекив, очищених вiд податкiв, визначати податковий базис етало-ну порiвняно з податковим базисом композита.
Для кожного поданого композита повинна бути опублшована нижченаведена ш-формащя:
про результати iнвестування за перюд не менше 5 рокiв (або юторична результати-внiсть за перюд вщ моменту вiдкриття ICI або композита, якщо ICI або композит юнуе менше 5 рокiв);
рiчнi прибутковостi за всi роки;
число портфелiв, величину активiв композита, а також або частку композита у загальних активах ICI, або величину загаль-них активiв на кiнець кожного рiчного перю-ду. Якщо композит мютить менше 5 портфе-лiв, наведення числа портфелiв не вимагаеть-ся;
вимiрники дисперсiï прибутковостi окремих портфелiв для кожного рiчного перюду.
Не допускаеться перерахування на щ-лий рiк прибутковостi портфелiв i композита за перюди меншi одного року.
Загальна прибутковють еталона (або еталошв), якiй вiдповiдае iнвестицiйнiй стратеги або приписанню, що задають композит, повинна бути представлена за кожний рiчний перiод. Якщо ICI мшяе еталон, який викори-стовувався для подання результативносп де-якого композита, ICI повинна розкрити дату i причини змши. Якщо використовуеться спе-щально розроблений еталон або комбшащя декiлькох еталонiв, передбачаеться опис процесу створення й перебалансування ета-лону.
У загальних стандартах оцшки виок-ремлюються прямi приватнi iнвестицiï - це швестицп, зробленi в активи венчурного капиталу або прямих приватних швестицш (тобто не за допомогою партнерства або фонду).
По прямих приватних швестищях ш-ститути спшьного iнвестування повиннi роз-раховувати внутршню ставку прибутковостi вiд заснування в рiчному обчисленнi (SI-IRR) з використанням або щоденних, або щомь сячних потоюв коштiв i оцiнки на кшець пе-рiоду нереалiзованих володшь, якi залиши-
- Економжа промuсловостi 1
ISSN 1562-109X
лися. Розподш па1'в повинен оцiнюватися на момент розподшу. Для iнвестицiйниx консультанта усi результати повиннi бути очище-нi вiд винагород всix тдконтрольних това-риств i/або винагород фонду та фшсовано1' частки винагороди.
Пiд справедливою оцшкою прямих приватних iнвестицiй слiд розумгги суму, за яку актив мп бути придбаний або проданий у поточнш угодi мiж зацiкавленими сторонами, у якш кожна зi сторiн дiе iнформовано, обачно i без примусу. Прямi приватнi швестицп мають перебувати в окремому компози-тi вiдповiдно до стратеги i стартового року. Для вшх закритих (припинених) композита ICI повинш розкрити дату кшцево1' реалiзацiï (лшвщаци) композита, нереалiзоване подо-рожчання/знецiнення i загальний вщкладе-ний капiтал композита для останнього перю-
ду.
Для останнього перюду компанiï з управлшня активами розкривають методики оцiнки, яю використовувалися ними для оцi-нювання портфеля швестицш Якщо у порт-фелi вiдбуваеться яка-небудь змiна (або в основi оцiнки, або в методищ), цi змiни по-винш бути розкритi та задокументованi в частит зведення процедур ощнювання й розк-риття i вказувати, що опис цих процедур на-даеться за запитом; розкрити визначення ш-вестицiйноï стратеги композита (наприклад, «початкова стадiя», «розвиток», «викуп», «загальна iнвестицiя», «мезонiнна», «геогра-фiчна», «середнi пiдприемства» i «велика угода»). Якщо використовуеться еталон, пе-редбачаеться розкриття методики розрахун-юв, яка використовуеться для еталона. Якщо для ощнки iнвестицiй у межах композита використовуються iншi засади, ^м справедливо!' вартостi, ICI повинш для останнього перюду розкривати обгрунтування того, чому ця ощнка не застосовна. Додатково ICI повинш розкривати таке:
поточну вартють швестицш, що ощне-ш не на основi справедливоï вартостi вiднос-но загального кашталу;
число володiнь, що ощнеш не на осно-вi справедливоï вартостi;
абсолютну величину швестицш, для оцшки яких не використовуються засади справедливоï вартосп.
ICI повинш розкривати, чи використо-вують вони щоденш або щомiсячнi потоки
Экономика промышленности -
кошта при розрахунках SI-IRR. Якщо кшець звггного перiоду ICI не збпаеться з кален-дарним роком, при розкритп iнформацiï повинно бути зазначено, який кшець звггного перюду використовуеться.
Кумулятивна SI-IRR мае бути представлена у рiчному обчисленш для композита як до вщрахування винагороди, так i тсля ïï вiдрахування для кожного року вщ засну-вання.
Для кожного поданого перюду ICI по-виннi повщомити: виплачений до теперш-нього часу каттал (сукупне використання капiталу); поточне значення загального шве-стованого катталу; сукупний розподiл до теперiшнього часу.
Для кожного поданого перюду ICI по-винш включити у звгг такi коефiцiенти: зага-льна вартють до виплаченого капiталу (шве-стицшний коефiцiент або TVPI - цей коефь цiент подае вiдношення загальноï прибутко-
восп iнвестицiй до початкових швестицш без урахування часу швестування. Загальна вартють може бути знайдена шляхом дода-вання залишково! вартосп та розподiленого капiталу); сукупний розподш до виплаченого капiталу (коефiцieнт реалiзацiï або DPI); виплачений каттал до вкладеного катталу (коефщент PIC); залишкова вартiсть до виплаченого катталу (RVPI).
Якщо наводяться результати для ета-лона, то кумулятивна SI-IRR у рiчному обчисленш для еталона, що вщповщае стратеги й стартовому року композита, повинна бути подана для тих самих перiодiв, для яких по-даються результати для композита. Якщо еталон не наводиться, у презентаци повинно бути пояснено, чому не розкрит дат по ета-лону.
Для ПВ1ФНВЗТ «Дншровський швес-тор ушверсальний» пропонуеться формуван-ня двох композитiв (табл. 2).
Таблиця 2
Склад композит1в ПВ1ФНВЗТ «Днтровський твестор ушверсальний»
станом на 01.01.2012 р.
Назва Склад Назва фшансового шструменту ISIN (назва банку, дебiтора) Вартiсть, грн Питома вага в активах, % Мета управлшня композитом
номiнальна оцшна
Композит 1 Портфель облпацш ТОВ «Лого Сфера» UA4000060719 300000 369732 0,24 Активне управлшня на основi облпа-цшного «свопу» (операщя замши облпацш)
ТОВ «Лого Сфера» UA4000060685 805000 808308,55 0,53
ТОВ «Лого Сфера» UA4000060701 7154000 7322190,5 4,76
ТОВ «Промшь Н1К» UA4000060677 31180000 31966048 20,78
ТОВ «Промшь Н1К» UA4000060651 517000 631448,29 0,41
Портфель грошових фондiв Поточний рахунок ПАТ АБ «Укргазбанк» 1570,04 1570,04 0,00
Поточний рахунок ПАТ «УПБ» 36428,03 36428,03 0,02
Депозитний рахунок ПАТ АБ «Укргазбанк» 1000 1000 0,001
Разом 39994998 41136725 26,75
Композит 2 Борговий портфель Дебггорська заборгованють ПрАТ «ВДЦП» 1719,46 1719,46 0,00 Максимiзацiя дохвдносп активiв, у т.ч. шляхом оформления дебь торсько1 за-боргованосп векселями
ТОВ «Лого Сфера» 76658065 76658065 49,84
ТОВ «1К «ФГ Каттал» 14300000 14300000 9,30
ТОВ «Космо Плазам» 19074429 19074429 12,40
Векселi просп iменнi 2262448,4 2262448,4 1,47
Пайовий портфель Корпоративнi права ТОВ «Стро Каптал» 373306,24 373306,24 0,24
Разом 112669968 112669968 73,25
Усього активи 153806705
Економгка промисловостг Economy of Industry
Перший складаеться з портфеля обль гацш i портфеля грошових фондiв, яю управ-ляються методом облiгацiйного «свопу» (операцп замiни облiгацiй), що збшьшуе до-хiднiсть портфеля.
В умовах глобалiзацiï спостерiгаеться чутливiсть нацiонального ринку спшьного iнвестування до мiжнародного руху кашта-лiв. Аналiз статистичних даних свщчить про втрату впливу державного регулювання на структуру спшьного швестування, в той же час спостериаеться зростаючий вплив на фь нансову политику мiжнародних фiнансових установ. Це явище носить характер об'ектив-ного процесу, i в подальшому розробка вщ-повiдних заходiв повинна грунтуватися на концепцiï регуляторно1' полiтики спшьного швестування, яка повинна забезпечувати подальше удосконалення нормативно-правово1' бази дiяльностi ICI: розширення структури iнвестицiйних фондiв через можливiсть створення субфондiв та фондiв фондiв. У свою чергу, вплив мiжнародних фiнансових установ на дiяльнiсть вiтчизняних швести-цiйних фондiв повинен зростати: необхiдно удосконалити ушфшащю стандартiв роз-криття iнформацiï, забезпечити шформацшну прозорiсть на ринку.
Таким чином, можна зробити таю висновки.
1. У разi прийняття та застосування на практищ стандартiв GIPS вгтчизняним ICI надаеться можливiсть виходу на мiжнарод-ний ринок, а обов'язкове виконання вимог та рекомендацш щодо розкриття й подання звгтносп забезпечать прозорiсть представ-лення результата свое1' дiяльностi та залу-чення додаткового катталу.
2. Використання рiзноманiтних, за-крiплених вимогами GIPS швестицшних стратегiй дозволить сформувати фондам сво1' нiшi та залучити вiдповiдний клас швестора, який вiддасть перевагу певнш комбiнацiï ак-тивiв у портфелi фонду.
3. У прийняттi единих стандарта у сферi iнвестування защкавлеш iнвестори та менеджери компанiй. Першi розцiнюють вщ-сутнiсть прозоростi у представленш швести-цiйних результатiв як чинник додаткового ризику. Тому, обираючи швестицшного ке-руючого, вони хотши би мати iстотну, дос-
тупну для огляду i зрозумшу шформащю щодо дiяльностi обраного ними фонду. Для керуючих фондами прийняття та застосуван-ня на практищ единих стандарта результа-тивносп iнвестування забезпечить довiру з боку iнвестора, як наслщок - додатковий приплив кошта у кероваш ними фонди i ви-xiд на глобальнi ринки швестування як пов-ноцiнниx конкурента.
4. Позитивним моментом упровад-ження мiжнародниx стандартiв оцiнки ефек-тивносп дiяльностi ICI е полiпшення якосп управлiння iнвестицiями внаслiдок змiстов-ного перегляду технологш оцiнки результата iнвестування. Але необxiдно видiлити i питання про можливi ускладнення при при-йняттi вiдповiдниx положень, що пов'язаш з перебудовою методики обробки i представ-лення iнформацiï про результативнють дi-яльностi фiрми, необхщшстю здiйснення ви-трат на навчання персоналу, верифшащю, розробку вiдповiдного програмного забезпе-чення тощо.
Щцбиваючи пiдсумок, можна ствер-джувати, що фiнансова криза загострила проблеми ICI, яю були приховаш, довготри-валим зростанням. Тому перспективними напрямами дослiдження е розробка практич-них рекомендацiй щодо визначення оптима-льноï частки зарубiжного катталу в структу-рi ринку спшьного швестування, яка б, з одного боку, створювала конкурентне середо-вище i сприяла штеграцп фшансового ринку у свгговий простiр, а з шшого - не впливала на стабшьшсть у краïнi.
Лггература
1. Науменкова C.B. Особливостi дiя-льностi зi спiльного iнвестування в Украш / C.B. Науменкова, П.П. Перконос // Економь ка. Проблеми економiчного становлення. -2011. - Вюник № 1. - C. 119-128.
2. Рудой В.М. Мiжнародний досвщ розвитку управлiння активами шституцшних iнвесторiв / В.М. Рудой // Економiчний вiс-ник Донбасу. - 2010. - № 3 (21). - C. 28-31.
3. Футало Т.В. Дiяльнiсть шституцшних iнвесторiв на фшансовому ринку Украь ни / Т.В. Футало // Торпвля i ринок Украши: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Вип. 30, т. 1. - C. 426-434.
Економжа промuсловостi Economy of Industry
4. Thompson J. Government Systems for Collective Investment Schemes in OECD Countries [Electronic source] / J. Tomson, S-M Choi; OECD. - Paris, 2001. - Available at: http://elibrary.ru/item.asp?id=6028365.
5. Шкура 1.С. Становлення та розвиток шститупв стльного швестування в Украш / 1.С. Шкура // Академiчний огляд. - 2009. -№ 2. - С. 60-66.
6. Циганова Н.В. Потенщал розвитку впчизняного ринку стльного швестування/ Н.В. Циганова, А.С. Шпанко // Фшанси Украши. - 2007. - № 8. - С. 100-107.
7. Морква О. 1нститути стльного ш-вестування в контекст реалш вггчизняного ринку щнних паперiв / О. Морква // Фшан-совий ринок Укра1ни. - 2006. - № 3. - С. 1017.
8. Печешвська О.К. Сучасш тенденци розвитку ринку спiльного швестування в Украш / О.К. Печешвська, О.Л. Тритикша //
Економiчний проспр. - 2008. - № 9. - С. 1823.
9. Глобальш стандарти результатив-ностi швестування [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/files/ articles/329/78/GIPS.pdf.
10. Бондаренко В.1. Стандарти фшансового ринку як зашб його прозоросп та ефективносп / В.1. Бондаренко, В.1. Чирп-нов, 1.М. Абрамова // Вiсник економiчноl науки Укра1ни. - 2010. - № 2. - С. 25-27.
11. Ншолаева А.М. Аналiз дiяльностi iнституцiйних iнвесторiв на фондовому ринку Украши / А.М. Ншолаева, В.В. Сава // Економiчний форум. - 2011. - № 2. - С. 1822.
12. Бунина С.В. Методы и инструментальные средства оценки результативности портфельного доверительного управления / С.В. Бунина // Бизнес-информатика. - 2010. -№ 4 (14). - С. 29-37.
Надшшла до редакцИ 07.06.2013 р.
Економгка промисловостг Economy of Industry
