CC BY
53
1МПЛАНТОЛОГ1Я
УДК 616.314-089.843-053
В.О. Пономаренко, Ю.1. Силенко, М.В. Хребор, Т.А.Хмль
СТАН РЕГ1ОНАРНОГО КРОВООБ1ГУ ТКАНИН РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ В ОС1Б СТАРЕЧОГО В1КУ НА ЕТАПАХ 1МПЛАНТАЦ1ЙНОГО Л1КУВАННЯ
ВДНЗ УкраТни «Украшська медична стоматологiчна академiя»
Збiльшення тривалост життя населення е, поза сумшвом, прогресивним досягненням сусптьс-тва. Разом iз позитивним значенням цього явища, виникае безлiч проблем, пов'язаних iз хворобами лiтнiх людей. Одшею з таких хвороб е остеопороз, що супроводжуеться розвитком повноТ та частко-воТ вторинноТ адентiТ, проблему якого за со^аль-но-економiчною i медичною значущiстю ВООЗ ставить на четверте мюце вслiд за серецево-судинними, онкологiчними хворобами i цукровим дiабетом [1].
Остеопороз - одна з найпоширешших систем-них хвороб скелета, що характеризуеться зни-женням мшеральноТ щiльностi кiстковоТ тканини, ТТ мiкроструктурними змiнами i пiдвищенням ризику переломiв. Незважаючи на актуальнiсть пробле-ми, ця хвороба належить до маловивчених. Доте-пер остаточно не з'ясован багато сторш етiологiТ i патогенезу остеопорозу, його залежнють вiд чис-ленних чинникiв ризику, особливостi морфолопч-них проявiв у тих чи шших випадках. lнволюцiйний остеопороз розвиваеться внаслщок природного зменшення кiстковоТ маси з вком [2,3].
Усе бтьше уваги викликае проблема остеопорозу в стоматологи. Установлено взаемозв'язок мiж структурно-функцюнальним станом кютковоТ тканини й альвеолярним вщростком, вплив системного остеопорозу на стан зубощелепноТ системи [3].
Для лiкарiв досить гостро стоТть питання ви-бору адекватноТ комплексное' терапiТ для лкуван-ня хвороб щелепно-лицевоТ дiлянки, що супрово-джуються зменшенням щiльностi щелепних кюток.
Особливе мiсце в комплексному лкуваны зу-бощелепних патологiй за наявност остеопорозу займае комплексна рацюнальна реабiлiтацiя хво-рих. Наявнiсть остепорозу значно ускладнюе ор-топедичне лкування вторинноТ адентп, особливо нижньоТ щелепи, у зв'язку з анатомiчними особ-ливостями, що призводить до низького рiвня фк-сацiТ та стаб^зацп або ТТ повноТ вiдсутностi. Але
в лiтературi вiдсутня достатня ктькють iнформацiT' про лiкування вторинноТ адентп i3 застосуванням iмплантацiйного лiкування у хворих старечого вн ку, що спонукало розпочати роботу в цьому на-прямк Вiд стану регюнарного кровообiгу залежать процеси регенерацiT та штеграцп iмплантатiв, особливо на хiрургiчному етапi лiкування, що й послужило основою для вивчення цих процеав у хворих старечого вку [4,5].
Метою нашоТ' роботи стало дослщження стану регiонарного кровообiгу тканин ротовоТ порожнини в осiб старечого вку на етапах iмплантацiйного лiкування.
Матерiали i методи дослiдження
Пiд спостереженням перебували па^енти з великими дефектами зубних рядiв i повною вщ-сутнiстю зубiв на нижнiй щелепк Залежно вiд архн тектонiки щелепноТ кiстки пацiенти були подiленi на 3 групи. У першу групу ввшшли па^енти, кют-кова тканина яких була щтьною (I тип), у другу -iз середньою щiльнiстю (II тип - репональна ос-теопенiя) i в третю - з низькою щiльнiстю (III тип -регiональний остеопороз). Першу групу склали 15 па^етчв вком 45-55 рокiв; другу i третю групи -па^енти вiком 65-75 рош, вiдповiдно по 20 оаб; пацiенти другоТ та третьоТ груп були розподтеы на двi пщгрупи по 10 осiб. До першоТ пiдгрупи ввiйшли хворi з частковою вторинною адентiею, до другоТ пщгрупи - з повною адетчею нижньоТ щелепи. Уам пацiентам виконували рентгенолоп-чне дослiдження альвеолярних вiдросткiв для встановлення арх^ектошки щелепних кiсток.
Дослщження щшьносп кiстковоT тканини альвеолярних вщростш проводили методом ультра-звуковоТ денситометрiT апаратом «Sound Sean Compact» («Myriad ultrasound System LTD», 1зра-Тль). Оцiнюючи стан кiстковоT тканини, вивчали Т'Т щтьнють у дтянц верхiвки коренiв молярiв верх-ньоТ або нижньоТ щелеп.
За критерiями ВООЗ нормальну мiнеральну щiльнiсть кютковоТ' тканини констатували при Т-критерп > -1,0 SD; зниження щтьносп - остеопе-
нiю - при Т ^ -1,0 SD, але > -2,5 SD; остеопороз - при Т < -2,5 SD.
Реографiчнi дослiдження проводили за допо-могою спецiалiзованого медичного комплексу ре-eстрацiТ та обробки реограм "РЕОКОМ" (Харкiв) на реоплетизмографi «RG-0010». Застосовували електроди власноТ розробки [6]. Одночасно iз за-писом реограми записували електрокардюграми в другому стандартному вщведенж та диференцн йовану реограму. Електроди накладали у фрон-тальнш дiлянцi альвелярного вiдростка справа i злiва вiд серединноТ лiнiТ до ментальних отворiв. Вибiр запису реограми був зумовлений тим, що надалi в цш дiлянцi буде проводитися встанов-лення штраосальних зубних iмплантатiв за одно-етапною методикою. Реограми записували до iм-плантацiТ та через 1 мюяць пiсля встановлення iмплантатiв у па^енпв iз повною адентieю.
Аналiзували такi показники: реографiчний ш-
Показники реограми тканин про
декс (Р1), показник тонусу судин (ПТС), шдекс пе-риферичного опору (1ПО), шдекс еластичност (1Е) [7].
Для визначення ступеня достовiрностi резуль-татiв дослщжень застосовували варiацiйно-статистичний аналiз для зв'язаних i незв'язаних мiж собою спостережень, обчислюючи показник достовiрностi рiзницi за Ст'юдентом [8].
Результати дослщження та 1х обговорення
Аналiзуючи реограми, ми встановили, що в другш групi реографiчний iндекс був нижчим у 1 пiдгрупi в 1,33 раза, у 2 пщгруш - в 1,5 раза в порн внянж з 1 групою. У третiй групi ми спостер^али зниження реографiчного iндексу в 1 пщгруш в 1,7 раза, в другш - у 2,4 раза. Порiвнюючи реографiч-ний iндекс мiж другою i третьою групами, виявили, що вш достовiрно нижчий у третш групi. Достовiр-нi вщмшносп нами встановленi при порiвняннi по-казника мiж пiдгрупами в другш i третiй групах (табл. 1).
Таблиця 1
ого ложа в групах, що знаходилися пiд нашим спостреженням, до хiрургiчного етапу iмплантацiйного лкування
Показники/ термш користування 1 група (п=15) (М±м) 2 група 3 група
Часткова аде-нт1я (п=10) (М±м) Повна адент1я (п=10) (М±м) Часткова аден-т1я (п=10) (М±м) Повна адент1я (п=10) (М±м)
Реографнчний показник, Ом 0,12±0,003 0,09±0,003* 0,08±0,0035*$ 0,07±0,004*# 0,5±0,0033*#$
Показник тонуса судин, % 14,4±0,37 17,9±0,47* 20,7±0,26*$ 22,4±0,64*# 26,5±0,20*#$
1ндекс периферичного опору, % 74,4±3,2 82,2±4,1 94,2±2,70*$ 92,4±3,2* 99,8±2,30*
1ндекс еластичнос-т1, % 85,7±3,4 78,6±2,7 74,9±2,50* 72,7±3,1* 70,0±2,80*
Примiтки: 1.* - вiрогiднiсть показни^в м'ж 1 групою - 2 \ 3 групами;
2. # - вiрогiднiсть показниюв мiж хворими 2 i 3 груп; 3 $ - вiрогiднiсть показниюв мiж 1 i 2 пiдгрупами.
Отже, найнижчим цей показник був у хворих третьоТ групи другоТ пщгрупи, що свщчить про найнижчий рiвень кровопостачання в па^екпв iз беззубими нижшми щелепами з остеопорозом i може бути причиною високоТ швидкост резорбци альвеолярного вщростка.
Показник тонусу судин був вищим у па^екпв другоТ групи в порiвняннi з першою в 1,24 раза в 1 пщгруш i в 1,44 раза в другiй пiдгрупi. У третш груш ми встановили, що показник тонусу судин у першш пщгруш був вищим у 1,55 раза i в 1,84 раза в другш пщгруш в порiвняннi з першою групою. Аналiзуючи цей показник мiж другою i третьою групами, ми виявили, що вш був достовiрно вищим у третш груш в 1,25 раза в першш i в 1,28 раза в другш пщгруш. Достовiрнi вщмшносп пока-зника тонусу судин ми виявили мiж пщгрупами другоТ та третьоТ груп.
1ндекс периферичного опору достовiрно пщ-вищувався в другш та третш групах. Достовiрнi вщмшносп ми виявили при повнш адентiТ в другiй № 5 2013 р.
груш та при частковш i повнiй аденти в пацiентiв третьоТ групи. Аналiзуючи цей показник мiж пщ-групами другоТ i третьоТ груп, ми встановили до-стовiрне його пщвищення при повнiй адентiТ у хворих другоТ групи.
1ндекс еластичностi судин знижувався в другiй i особливо в третш груш. Ми виявили достовiрнi вщмшносп iндексу еластичностi мiж першою групою i другою пщгрупою 2 групи i обох пщгруп третьоТ групи. Найнижчим вш був у пацiентiв третьоТ групи з повною аденпею.
Пюля iмплантацiйного лiкування через 1 мюяць спостер^али пiдвищення реографiчного iндексу, що свщчило про зростання рiвня кровооб^у пiсля встановлення iмплантатiв у обох групах па^енпв. Пiсля хiрургiчного етапу ми спостер^али вiрогiдне пiдвищення реографiчного iндексу як у порiвняннi з хворими до початку лкування, так i з пацiентами 1 групи, що зумовлено появою функци пасивного жування на пiсляоперацiйному етапi. Найбтьш суттеве зростання цього показника в 1,8 раза ми
виявили в третш групi, в другiй - вщповщно в 1,25 раза в порiвняннi з пацiентами до хiрургiчного лн кування (табл. 2). Показник тонусу судин достовн рно знижувався в обох групах дослiдження, але
Показники реограми тканин пр<.
був достовiрно вищим у порiвняннi з патентами 1 групи. Найбiльш суттеве його зниження спостерн гали в третш грут - в 1,5 раза, в другш групi - в 1,3 раза.
Таблиця 2
юго ложа в групах, що знаходилися пiд нашим спостреженням псля хiрургiчного етапу iмплантацiйного лкування
Показники/ термш кори-стування 1 група (п=15) (М±м) 2 група 3 група
Повна адент1я до лкування (п=10) (М±м) Повна адент1я п1сля л1кування (п=10) (М±м) Повна адент1я до л1кування (п=10) (М±м) Повна адент1я п1сля л1кування (п=10) (М±м)
Реограф1чний показник, Ом 0,12±0,003 0,08±0,0035* 0,1±0,003*$ 0,5±0,0033*#$ 0,9±0,003*#$
Показник тонуса судин, % 14,4±0,37 20,7±0,26* 16,2±0,31*$ 26,5±0,20*# 17,5±0,32*$
1ндекс периферичного опору, % 74,4±3,2 94,2±2,7*$ 81,3±3,80*$ 99,8±2,30* 87,8±3,70*$
1ндекс еластичност1, % 85,7±3,4 74,9±2,5* 83,5±3,1#$ 70,0±2,80* 81,2±3,5$
Аналiзуючи показник шдексу периферичного опору, ми константували факт його зменшення в другш i третш групах через 1 мюяць пюля хiрургi-чного етапу, разом iз тим цей показник був досто-вiрно вищим у порiвняннi з першою групою обсте-жених пацiентiв (табл. 2).
Через 1 мюяць пюля хiрургiчного етапу дента-льноТ iмплантацiТ ми виявили пщвищення еласти-чностi судин нижньоТ щелепи, що пщтверджува-лося зростанням шдексу еластичностк Так, у про-оперованих хворих цей показник достовiрно не вiдрiзнявся вiд показника 1 групи i був достовiрно вищим у порiвняннi з показником до операцп.
Висновки
1. За допомогою реографiчного дослiдження встановлено погiршання стану регюнарного кро-вообiгу в па^енпв зi зниженням щiльностi кютко-воТ тканини нижньоТ щелепи. Установленi досто-вiрнi вiдмiнностi мiж показниками реограм па^ен-тiв iз нормальною щтьнютю та з остеопенiею i ос-теопорозом. Найгiрший кровообiг у тканинах нижньоТ щелепи спостеркаеться у хворих iз регюнар-ним остеопорозом.
2. При остеопенп й особливо при остеопорозi спостерiгаеться пiдвищення тонусу судин, збть-шуеться iндекс периферичного опору, зменшуеть-ся еластичнiсть судин у альвеолярному вщростку нижньоТ щелепи.
3. Проведення дентальноТ iмплантацiТ супро-воджуеться покращенням стану регiонарного кро-вообiгу як у хворих з остеопешею, так i з остеопорозом. За показниками реограм, у па^енпв через мюяць пюля iмплантацiТ спостеркаеться пщви-щення реографiчного шдексу, шдексу еластичнос-тi, зниження шдексу тонусу судин i периферичного опору.
4. Реографiчне дослiдження можна використо-вувати як один iз об'ективних критерпв оцiнки стану перiiмплантацiйних тканин на етапах iмпланта-цiйного лкування хворих, особливо з регiонарним остеопорозом.
Лтература
1. Ступницький Р. М. Особливост1 морфологи та ат-рофп кютковоТ тканини протезного ложа нижньоТ щелепи / Р. М. Ступницький, Ю. I. Силенко // Укра-Тнський стоматолог1чний альманах. - 2006. -№ 1, т. 3. - С. 59-60.
2. Мазур 1.П. Взаемозв'язок стану тканин пародонта, переб|гу генерал1зованого пародонтиту та структу-рно-функцюнального стану к1стковоТ системи / 1.П. Мазур // Проблеми остеолог1Т. - 2004. - № 1. - С. 44-49.
3. Мазур 1.П. Остеотропн засоби в корекци порушень кюткового метабол1зму та дистроф1чно-деструктивних процес1в у тканинах пародонта / 1.П. Мазур, В.А. Луз1н, В.В. Поворознюк // УкраТнський медичний альманах. - 2005. - № 3. - С. 91-94.
4. Силенко Ю. I. Стан гемокоагулюючих властивос-тей ротовоТ р1дини в ос1б, як1 користуються р1зними видами ортопедичних конструкцм у процес1 л1ку-вання / Ю. I. Силенко, Р. М. Ступницький // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2008. - № 4. -С. 49-51.
5. Базунова И.В. Реопародонтографическая оценка состояния тканей пародонта у взрослых в зависимости от глубины преддверия полости рта / И.В. Базунова, Ю.И. Силенко, В.Д. Куроедова // Вюник стоматологи. - 2006. - № 2. - С. 47-49.
6. Хребор М.В. Кл1н1ко-патогенетичн1 аспекти орто-педичного стоматолопчного лкування учаснигав лквщаци наслщюв аварп на ЧАЕС: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / М. В. Хребор. -Полтава, 1999. - 17 с.
7. Прохончуков А.А. Функциональная диагностика в стоматологической практике / А.А. Прохончуков, Н.К. Логинова, Н.А. Жижина. - М.: Медицина, 1980. - 271 с.
8. Урбах В.И. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях / В.И. Урбах. -М.: Медицина, 1975. - 295 с.
Стаття надшшла 11.09.2013 р.
Резюме
Проаналiзованi результати дослiдження стану perioHapHoro кровооб^у тканин ротовоТ порожнини в oci6 старечого BiKy на етапах iмплaнтaцiйнoгo лiкувaння. У пaцieнтiв 3i зниженням щшьносп кiсткoвoï тка-нини нижньоТ щелепи встановлено пoгipшaння стану регюнарного кpoвooбiгy.
Проведення дентальноТ iмплaнтaцiï супроводжуеться покращенням стану peгioнapнoгo кpoвooбiгy у хворих i3 oстeoпeнiею й остеопорозом.
Ключовi слова: peoгpaфiя, peгioнapний кpoвooбiг, iмплaнтaцiя.
Резюме
Представлены результаты исследования состояния регионарного кровообращения тканей полости рта у лиц старческого возраста на этапах имплантационного лечения. У пациентов со снижением плотности костной ткани нижней челюсти установлено снижение состояния регионарного кровообращения.
Проведение дентальной имплантации сопровождается улучшением состояния регионарного кровообращения у пациентов с остеопенией и остеопорозом.
Ключевые слова: реография, регионарное кровообращение, имплантация.
Summary
The article presents the results of research of regional blood flow state in oral tissues in the elderly people on the stage of implant treatment. Patients with a decreased bone density of the mandíbula have a reduction in the state of regional circulation.
Dental implant treatment improves regional blood circulation in patients with osteopenia and osteoporosis.
Key words: reography, regional blood circulation, implantation.
№ 5 2013 p.
84
