CC BY
69
СОЩАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
УДК 37.013.42
Ю. I. ЧЕРНЕЦЬКА
СЕРЕДОВИЩЕ РЕСОЦ1АЛ1ЗАЦ11 НАРКОЗАЛЕЖНИХ В РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНИХ ЦЕНТРАХ: СОЦ1АЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Розглянуто середовище ресоцгалгзацИ наркозалежних oci6 в реабШтацшних центрах. забезпечуеться вiдновлення соцiальних зв'язюв (сощальна реабiлiтацiя i соцiальна адаптаця), нагромадження нового сощального позитивного досвiду. Показано, що ресоцiалiзацiя можлива завдяки вивченню i засвоенню культурних цiнностей, норм, настанов, зразюв поведiнки, здтсненню сощальног активностi наркозалежних в ргзних видах дiяльностi. Розкрито суть категорИ «ресоцiалiзацiя» через категорИ «соцiальне середовище» i «соцiальне виховання». Встановлено, що ресоцiалiзацiя наркозалежних здшснюеться безпосередньо тд впливом дИ ваег сукупностi суспшьних умов (чинниюв середовища, що цей процес е продуктом безпосередтх вiдносин суб'ектiв середовища (агентiв), визначаеться впливом матерiальноi культури (засобами), вiд яких залежить результат ресоцiалiзацii.
Ключовi слова: середовище, ресоцiалiзацiя, соцiалiзацiя, наркозалежт.
Ю. И. ЧЕРНЕЦКАЯ
СРЕДА РЕСОЦИАЛИЗАЦИИ НАРКОЗАВИСИМЫХ В РЕАБИЛИТАЦИОННЫХ ЦЕНТРАХ: СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ
АСПЕКТ
Рассмотрено среда ресоциализации наркозависимых лиц в реабилитационных центрах, где обеспечивается возобновление социальных связей (социальная реабилитация и социальная адаптация), накопление нового социального положительного опыта. Показано, что ресоциализация возможна благодаря изучению и освоению культурных ценностей, норм, установок, образцов поведения, осуществлению социальной активности наркозависимыми в разных видах деятельности. Раскрыта сущность категории «ресоциализация» через категории «социальная среда» и «социальное воспитание». Установлено, что ресоциализация наркозависимых осуществляется непосредственно под воздействием всей совокупности общественных условий (факторов среды, что этот процесс являеться продуктом непосредственных отношений субъектов среды (агентов) определяется воздействием материальной культуры (средствами), от которыхх зависит результат ресоциализации.
Ключевые слова: среда, ресоциализация, социализация, наркозависимые.
YU. CHERNETSKA
THE RESOCIALIZATION OF DRUG-DEPENDENT PEOPLE IN
REHABILITATION CENTERS: SOCIAL AND PEDAGOGICAL ASPECTS
The article deals with the resocialization of drug-dependent people in rehabilitation centers. In the of resocialization the restoration of social relationships (social rehabilitation and social adaptation), and the accumulation of new socially positive experience are ensured. Resocialization is possible through the study and assimilation of cultural values, norms, attitudes, patterns of behavior, and the implementation of social activity of drug-dependent people in various activities. The article explains the meaning of "resocialization" through the categories of "social environment" and "social education". It is roved that the resocialization of drug-dependent personality is carried out directly under the influence of social conditions (environmental factors). This process is the product of direct relations between the subjects of environment (agents) and is determined by the influence material culture (means) which depend on the result of resocialization is dependent.
Key words: environment, resocialization, socialization, drug-dependent people.
Актуальнiсть проблеми визначаеться пошуком шляхiв пiдвищення ефективностi сощально-педагопчно1 допомоги наркозалежним у реабiлiтацiйних центрах, яка спрямована на реалiзацiю головно! мети - повторне входження колишньо! наркозалежно1 особи в соцiум.
Метою статт е розгляд ключових питань проблеми створення середовища ресощашзацп наркозалежних ошб у реабiлiтацiйних центрах, що дасть змогу забезпечити такiй особi умови для вщновлення здоров'я, соцiальних зв'язюв та набуття нового соцiального позитивного досвщу.
Аналiз праць представникiв сощально-педагопчно1 науки I. Зверево!, Л. Коваль, Л. Мщик, А. Рижаново!, С. Хлебш переконуе, що для виршення поставленого нами завдання стосовно з'ясування сутносп середовища ресощатзаци наркозалежних ошб розгляду сощатзацшно1 парадигми недостатньо. Сощатзащю особистостi дослiджували украшсью вченi: Н. Лавриненко, М. Лукашевич, М. Москаленко, С. Савченко, С. Харченко. Окремим питанням ресощатзаци рiзних категорш ошб, зокрема, ресощатзаци правопорушникiв присвяченi роботи Н. Калашник, О. Караман, С. Горенка; розгляду проблем сощального середовища придшено увагу в дослiдженнях О. Безпалько, А. Мудрика, С. Харченка; профшактики впливу чинникiв середовища, що формуе наркотичну залежнiсть, стосуеться науковий доробок В. Безпалька, Н. Максимово1, А. Нагорно1 та iн. Однак проблему створення середовища ресощатзаци наркозалежних в реабштацшних центрах дослiджено недостатньо.
Сукупнютю рiзноспрямованих зв'язкiв особистостi iз зовнiшнiм свiтом, у центрi якого перебувае iндивiд, е базис особистосп. Тож змiст ресощатзаци - це цшеспрямоване управлiння цим процесом у формат сощально1 реальностi. В зв'язку з цим питанням нашого дослщження буде розгляд того середовища, яке е оргашчним для ресощатзацп наркозалежних осiб.
Соцiальне середовище, будучи одшею з провiдних дефiнiцiй сощально1 педагопки, узагальнено розглядаеться як «складне багаторiвневе утворення, конкретний прояв суспiльних стосунюв, що мають мiсце в суспшьств^ в якому живе та розвиваеться особистiсть; сукупнiсть соцiальних умов життедiяльностi людини (сфери суспiльного життя, сощальш iнститути, соцiальнi групи), що впливають на И свiдомiсть та поведшку» [2, с. 94]. Його визначають також як: суспiльнi i духовш (на вiдмiну вiд фiзичних) умови юнування, формування i дiяльностi людини [9, с. 426]; чинник впливу на особистють [6, с. 48]. Деяю сучасш вченi трактують сощальне середовище: в широкому розумiннi (макросередовище) як суспiльно-економiчну систему загалом - виробничi сили, сукупнiсть суспiльних вщносин i iнститутiв, суспiльна свiдомiсть, культура суспшьства; у вузькому розумiннi (мшросередовище) як безпосередне оточення людини - шм'я, трудовий, навчальний та iншi колективи, референтнi групи, об'еднання за штересами.
Розглянемо авторську концептуальну щею про те, що в середовищi ресоцiалiзацil одночасно спецiально органiзовуються процеси соцiального виховання i соцiального навчання, оскiльки тiльки за умови домiнування цих двох процесiв можна отримати позитивний результат ресощатзаци наркозалежно1 особи, тодi як негативнi впливи стихшно1 соцiалiзацil обмеженi рамками середовища ресощатзацп. Середовище ресоцiалiзацil за змiстом i суттю - частина загального сощального середовища, основою для виокремлення якого е його специфiчнiсть, що полягае у шдвищеному рiвнi соцiальноl iзольованостi, керованому характерi впливiв чинникiв стихшно1 соцiалiзацil. Аналiз наукових дослiджень з цього питання виявив неоднозначнiсть сутнюного розумiння термiна «середовище ресоцiалiзацil»; крiм того, цей термiн майже не дослщжено стосовно категорil наркозалежних ошб.
Спираючись на загальнi визначення сощального середовища, виокремимо власне розумiння сощального середовища в свгт iдей ресощатзацп наркозалежних або середовища ресоцiалiзацil наркозалежних, котре в дослiдженнi будемо розумгги як сукупнiсть умов, що забезпечують наркозалежнш особi можливiсть для вщновлення здоров'я ^зичну i психологiчну реабштащю), соцiальних зв'язкiв (соцiальну реабiлiтацiю), наявшсть нового соцiально позитивного досвiду на основi вивчення i засвоення культурних цiнностей, норм, настанов, зразк1в поведiнки, а також здiйснення соцiальноl активносп в рiзних видах дiяльностi.
На вiдмiну вiд результату соцiального виховання (сощальносп), результат соцiалiзацil не е гарантовано позитивним, адже процес сощатзаци, набуваючи стихiйного характеру, безпосередньо та опосередковано впливаючи на особистють, не завжди розгортаеться в позитивних умовах. О^м того, будучи частиною сощуму, особистiсть iнколи не мае
мoжливocтi вивiльнитиcя вiд nei' чacтини coцiyмy, яка чинить жгативний вплив, виникае викpивлeнa coцiaльнa взaeмoдiя, щo впливае на фyнкцioнyвaння oco6№TOcri в cepeдoвищi.
Ми cвiдoмo a^ernyeMo yвaгy на питаннях, якi вдав^люють ceнc pecoцiaлiзaцiï чepeз кaтeгopiï «тощать^ cepeдoвищe» i «coцiaльнe виxoвaння», ocr^rr такий пiдхiд дae змoгy poзкpити зoвнiшнi oзнaки дocлiджyвaнoгo пpoцecy, хapaктepизyючи pecoцiaдiзaцiю як coцiaдьнe цiлe, щo зaбeзпeчye icнyвaння пeвнoï cпiльнocтi людини i cepeдoвищa, а тaкoж poзвитoк ocoбиcтocтi.
Haдзвичaйнoï ваги y вивчeннi cepeдoвищa pecoцiaлiзaцiï нaбyвae пoтpeбa в aнaлiзi чинникiв, щo нaйкpaщe зaбeзпeчye pecoцiaдiзaцiю нapкoзaдeжних. Оcкiльки вciм жгативним впливам cтихiйнoï coцiaлiзaцiï, яка poзгopтaeтьcя в coцiaльнoмy cepeдoвищi, зaпoбiгти ж мoжнa, виникae нeoбхiднicть opгaнiзaцiï кepoвaнoï coцiaдiзaцiï (coцiaльнoгo вихoвaння) для нapкoзaлeжних y cпeцiaдьнo cтвopeних yмoвaх, щo cпpиятимyть pecoцiaлiзaцiï нapкoзaдeжних чepeз cвoepiднy «iзoльoвaнicть» вiд нeгaтивнoï ди фaктopiв, aгeнтiв, зacoбiв coцiaдiзaцiï. Вихoдячи iз диcкpeтнoгo (пepepвнoгo) хapaктepy пpoцecy co^amroro вихoвaння, якe вiдбyвaeтьcя в швних opгaнiзaцiях, oбмeжeнe пeвними мicцeм i чатом, зayвaжимo, щo нeдocтaтнicть гозитивних впливiв cтихiйнoï coцiaдiзaцiï, cпpичинeнy iзoльoвaнicтю нapкoзaдeжних в cepeдoвищi pecoцiaлiзaцiï, мoжнa кoмпeнcyвaти cпeцiaльнo cтвopeними пpaвoвими, мaтepiaльними i дyхoвними yмoвaми coцiaльнoгo poзвиткy i caмopeaдiзaцiï нapкoзaдeжних y cepeдoвищi pecoцiaдiзaцiï.
У кoнтeкcтi нaшoгo дocлiджeння poзглядaтимeмo пpoцec pecoцiaдiзaцiï нapкoзaдeжних як такий, щo здiйcнюeтьcя бeзпocepeдньo шд впливoм дп вcieï cyкyпнocтi cycпiльних yмoв (чинникiв cepeдoвищa), e пpoдyктoм бeзпocepeднiх вiднocин cyб'eктiв cepeдoвищa (агешгв) cycпiльнoгo життя мiж coбoю, визнaчaeтьcя пeвними cпocoбaми, пpoдyктaми мaтepiaдьнoï кyльтypи (зacoбaми), вiд яких, влacнe, i зaлeжить peзyльтaт pecoцiaлiзaцiï.
Визначаючи чинники cepeдoвищa, нaгoлocимo, щo в зaгaльнoмy виглядi Л. Мapдaхaeв poзyмie ix як вce тe, щo бeзпocepeдньo i oпocepeдкoвaнo впливae на людину: ciм'я, шкoлa, opгaни влади, заотби мacoвoï iнфopмaцiï, мoлoдiжнi та iншi oб'eднaння тoщo [4, c. 63]. №зважаючи на нeoднoзнaчнicть poзyмiння наутовцями чинникiв coцiaлiзaцiï i чинникiв cepeдoвищa, вci вoни, так чи iнaкшe, впливають на poзгopтaння пpoцeciв iз дocлiджyвaнoï нами пoнятiйнoï тpiaди. Зaзнaчимo, щo в cyчacнiй coцiaльнiй ждатог^ чинники poзпoдiляютьcя на: мeгa- (кocмoc, плaнeтa, cвiт), мaкpo- (кpaïнa, eraoc, дepжaвa), мeзo-(мicцe i тип пoceлeння, пpинaлeжнicть дo cyбкyльтypи) i мiкpoчинники (гpyпи oднoлiткiв, cyciди, ^м'я, opгaнiзaцiï) [6, c. 10]. Рiвнi ïxньoгo впливу та peaлiзaцiï cпiввiднocнi з мacштaбaми cпiльнoт, тoмy виoкpeмлюють coцiaльнi (coцiaльнo-пoлiтичнi, eкoнoмiчнi, нaцioнaльнi ocoбливocтi poзвиткy ocoбиcтocтi, в т. ч. яюсть життя, eкoлoгiчнa cитyaцiя, виникжння eкcтpeмaльниx coцiaльниx oбcтaвин тoщo) та iндивiдyaльнo-ocoбиcтicнi (cвoepiднicть життeвoгo шляху oco6^toctí) чинники [7, c. 13].
Чинники cepeдoвищa, щo зyмoвлюють poзгopтaння npo^cy pecoцiaдiзaцiï, на вiдмiнy вiд шших двox пpoцeciв з дocлiджyвaнoï нами пoнятiйнoï тpiaди, мають пepeвaжнo oпocepeдкoвaний (кepoвaний xapaктep), xoчa тaкoж poзгopтaютьcя на мaкpo-, мeгa- i мiкpopiвняx.
Чинниками pe coцiaдiзaцiï, ввaжae H. Лaвpичeнкo, e фaктичнo вcя cyкyпнicть cycпiльниx явищ, якi мають людинoфopмyючий вплив, пoчинaючи з глoбaдьниx icтopичниx oбcтaвин та cycпiльнoï cитyaцiï в ycix ïï кoнкpeтниx вимipax i гоказниках [3, c. 6S]. ^му зpoзyмiти вплив чинникiв cepeдoвищa, яте фopмye pecoцiaлiзoвaнy ocoбиcтicть, дoпoмoжe aнaлiз нeгaтивниx чинникiв cyчacнoгo coцiaдьнoгo cepeдoвищa, уникаючи впливу яких шляxoм cтвopeння cepeдoвищa pecoцiaлiзaцiï, мoжнa пoнизити piвeнь ïx ди, oтжe, мaкcимaльнo пoвepнyти paнiшe зaлeжнy oco6y дo пoвнoцiннoгo життя в cycпiльcтвi.
Cпиpaючиcь на дocлiджeння чинникiв coцiaльнoгo cepeдoвищa, вiдзнaчимo, щo тi з них, як бeзпocepeдньoгo вiдiгpaють активну poль y npo^ci pecoцiaдiзaцiï нapкoзaлeжнoï ocoбиcтocтi, бyдeмo називати чинниками pe coцiaдiзaцiï. ^йбшьш вaгoмими з них e чинники cepeдoвищнi, ocoбиcтicнi та виxoвнi [4, c. 47].
Зважаючи на iзoльoвaний xapaктep cepeдoвищa pecoцiaдiзaцiï, ввaжaтимeмo цю xapaктepиcтикy cepeдoвищa нaйпoтyжнiшим cepeдoвищним чиннитом pecoцiaлiзaцiï, ocкiльки за таких yмoв пocлaблюeтьcя дiя на нapкoзaдeжнoгo стихшних впливiв (кpизoвиx i кoнфлiктниx
ситуацiй, нестабiльностi соцiального середовища), отже, створюються позитивш умови для повернення наркозалежного до повнощнного життя. Разом з тим, проведене нами емтричне дослiдження показуе, що за умови довготривалого перебування в середовищi ресоцiалiзацil виникае певна соцiальна деприващя, пiд якою розумiють позбавлення або обмеження життево важливих потреб людини (в близьких стосунках з родичами, особами протилежно1 стал, вiльного вибору рiзних видiв дiяльностi, освiти, просування в професiйнiй сферi) [8, с. 8].
Сощальна деривацiя в деяких випадках мае характер невимушено1, пролонговано1 сощально! iзоляцil реабiлiтованих/ресоцiалiзованих осiб. Через брак сощального досвiду спiлкування та взаемоди в умовах стихшно! соцiалiзацil ця iзоляцiя виражаеться у взаемоди з обмеженою групою осiб (переважно зi схожими проблемами наркозалежностi в тому ж обмеженому середовищ^ створюючи подружш, партнерськi i професiйнi стосунки, обираючи рiд професшно! дiяльностi, пов'язаний iз реабiлiтацiею нарко- та алкозалежних тощо) [11, с. 157]. Компенсуючи цю особливють середовища ресоцiалiзацil, створивши додатков^ сприятливi для сощально! взаемоди умови, можна подолати проблему сощально! дериваци наркозалежних i пiдсилити дда цього середовищного чинника.
Особистiснi чинники ресощатзаци пов'язанi з особливостями особистюного розвитку наркозалежного. До них вщносять фiзичнi, соцiальнi, психологiчнi, юридичнi особливосп наркозалежно1 особи. Серед найвагомiших чинниюв для сприяння ресощатзаци вiдзначають вш (найсприятливiший - молодий вiк), високу стшку мотивацiю на одужання, високу самоощнку, стабiлiзацiю стану здоров'я наркозалежного, прагнення повернення до соцiального статусу [10, с. 30-31]. Специфiчними особистюними чинниками для ресощатзаци наркозалежних ошб визначено такi релiзернi чинники. Вони розподшяються на сощально-психологiчнi або тригери (зустрiчi зi знайомими, як е споживачами наркотикiв, спогади про вживання), iндивiдуально-психологiчнi (низька переносимiсть стресу, дискомфорту), бiохiмiчнi (характер протiкання метаболiчних процесiв), iнтоксикацiйну установку наркозалежного (ставлення людини до ейфорiзуючо! речовини) [5, с. 62-63].
До виховних чинниюв ресощатзаци вiдносять: сформованiсть активно1 життево1 позици, високу пiзнавальну активнiсть для можливосп оволодiння соцiально позитивними навичками взаемоди, опанування безконфлiктних, соцiально схвалених моделей поведiнки, можливiсть здiйснювати самовиховання i перевиховання, долати дефекти характеру [10, с. 30-31].
Пщсилюють дда чинниюв середовища ресощатзаци соцiальнi суб'екти, яких в сощальнш педагогiцi називають агентами ресоцiалiзацi!. У довiдковiй лiтературi зазначаеться, що агентами сощатзаци прийнято вважати людей, установи, дiючi сощальш суб'екти, за допомогою яких людина сощатзуеться завдяки процесам навчання, комушкацп, прилучення до культури. Безпосереднiми суспшьними iнструментами та iнституцiями (агентами), завдяки ди яких вiдбуваеться соцiалiзацiя молод^ е полiтичнi, правовi, адмiнiстративнi шституци, система суспшьно! освiти i виховання, сощальш групи та спшьноти рiзного рiвня i, насамперед, сiм'я [3, с. 69]. Дшсно, одним iз впливовiших агентiв ресоцiалiзацil наркозалежно1 особи, як показуе реальне життя i пiдтверджують дослiдження, е сiм'я. Вщ не1 багато в чому залежить кiнцевий результат ресоцiалiзацil. Особливiстю родини е специфiчне соцiальне новоутворення «сшвзалежшсть», пiд якою розумiють патологiчну афективно забарвлену залежнють вiд наркозалежно1 особи, коли центровашсть на И житп може призвести у решти члешв сiм'l до порушень соцiальноl адаптацп та особистiсних деформацiй [1, с. 14]. Створивши в середовищi ресоцiалiзацil певну систему взаемодil з цими агентами, суть яко! зводиться до трансформацп уявлень батькiв про проблему залежносп !х члена родини вщ iндивiдуально-особистiсного до системного пiдходу, модифшащю проникнення особистiсних меж мiж тдсистемами «батьки -дiти», соцiальне навчання шдсистем конструктивних способiв взаемодil, можна шдвищити успiшнiсть процесу ресоцiалiзацil наркозалежних.
Агентами ресощатзаци е тi ж сощальш шституци, що задiянi у процеш соцiалiзацil: родина, школа, трудовий колектив, навчальш заклади, громадськi оргашзацп та iн. Однак в дослщженш ресоцiалiзацil наркозалежних осiб, коли йдеться про запобiгання десоцiалiзацil наркозалежних, родина i громадськi органiзацil - радше додатковi агенти ресоцiалiзацil. Враховуючи це, необхщно звернути увагу на вивчення питання спецiально створених умов у сощальному середовищi для ресоцiалiзацil наркозалежних iз залученням агентiв ресоцiалiзацil.
Пepeтвopeння нapкoзaдeжнoï ocoбиcтocтi на cyб'eктa влacнoï життeдiяльнocтi пiд впливoм iншиx cyб'eктiв (aгeнтiв) зi cxoжим coцiaдьним дocвiдoм e, влacнe, пpoцecoм pecoцiaдiзaцiï, який пoвнoцiннo poзгopтaeтьcя тшьки в cпeцiaдьнo cтвopeнoмy cepeдoвищi. Дoпoвнюючи цю тeзy peзyльтaтaми aнaлiзy ^аць дocлiдникiв з пpoблeми cyб'eктнocтi (М. Бopиткo, C. Caвчeнкo, О. Ceвacтьянoвa, C. Хapчeнкo й iн..), мoжнa зpoбити мeтoдoлoгiчнo важливий виcнoвoк, щo в тaкoмy cepeдoвищi peaдiзyeтьcя взaeмoдiя peaбiлiтaнтiв oдин з oдним, з кoнcyльтaнтoм iз xiмiчнoï зaдeжнocтi, тощальним пeдaгoгoм, пcиxoтepaпeвтoм, пcиxoлoгoм, лiкapeм-нapкoлoгoм, нав^лишим cвiтoм зaгaлoм. Peзyльтaт визнaчaeтьcя ж лишe якicтю та кiлькicтю тощальних впливiв, а й piвнeм мoтивaцiï нapкoзaлeжниx, aктивнicтю, xapaктepoм iнтepeciв, вмшням cпiлкyвaтиcя та iншими pиcaми, ^шаманними ocoбиcтocтi. Отжe, на eмпipичнoмy piвнi нeoбxiднo poзглядaти життeдiяльнicть нapкoзaлeжниx шд чac ïx pecoцiaдiзaцiï y cпeцiaльнo cтвopeнoмy cepeдoвищi, в якoмy opгaнiчнo пoeднyютьcя пpoцecи вiднoвлeння здopoв'я ^зична i пcиxoлoгiчнa peaбiлiтaцiя), здoбyття вдвих мoдeлeй coцiaдьнo cxвaдeнoï пoвeдiнки, тощальж виxoвaння, coцiaдьний poзвитoк ocoбиcтocтi, здoбyття пoзитивнoгo життeвoгo дocвiдy, coцiaдьнa адаптащя дo oтoчyючиx та cycпiльcтвa зaгaлoм.
Poзкpивaючи пpoблeми впливу aгeнтiв pecoцiaлiзaцiï, вapтo звepнyтиcя дo вивчeння питання впливу зacoбiв pecoцiaдiзaцiï. Poзглянeмo тлyмaчeння зacoбiв coцiaдiзaцiï, пiд якими в отщальнш пeдaгoгiцi poзyмieтьcя шиpoкий rn6ip зacoбiв, cпeцифiчниx для тoгo чи iншoгo cycпiльcтвa (пpoдyкти мaтepiaдьнoï кyльтypи, eлeмeнти дyxoвнoï кyльтypи, cтиль i змют cпiлкyвaння, мeтoди зaoxoчeння i пoкapaння в ciм'ï тoщo) [6, c. 11]. Biдoмo, щo caмe завдяки цим зacoбaм ocoбиcтicть мae мoжливicть aдeквaтнo вiдпoвiдaти завданням i вимoгaм cycпiльнoгo життя як п^д^уетя coцiaдьнoï iнтeгpaцiï та кoнcoлiдaцiï cycпiльcтвa. Ha думку H. Лaвpичeнкo, вд cтocyeтьcя таких iнтeгpaдьниx та iнтeгpaтивниx зacoбiв, як миcтeцтвo, кyльтypa, зашби мacoвoï кoмyнiкaцiï тoщo [3, c. 69].
Вплив тpaдицiйниx зacoбiв, щo e aтpибyтaми cтиxiйнoï coцiaдiзaцiï, дyжe oбмeжeний в yмoвax cepeдoвищa pe coцiaлiзaцiï. Toж, ocкiльки зacoби pecoцiaлiзaцiï, як i зacoби coцiaдiзaцiï, визнaчaютьcя пoзитивними i нeгaтивними, фopмaдьними i нeфopмaльними caнкцiями [6, c 11], пoвeдiнкa нapкoзaдeжниx oci6 y cepeдoвищi pecoцiaлiзaцiï пpивoдитьcя дo вiдпoвiднocтi з пpийнятими в coцiaдьнoмy cepeдoвищi зpaзкaми, нopмaми i цiннocтями.
Cтocoвнo pecoцiaлiзyючoгo впливу зacoбiв pecoцiaдiзaцiï y вузьтому poзyмiннi e зacoби peгyлятивнi: нopми i пpaвилa cпiлкyвaння в cepeдoвищi pecoцiaдiзaцiï, нopмaтивнo-пpaвoвi i зaкoнoдaвчi акти, внyтpiшнi пpaвилa, peжим тoщo; ви^авш (кopeкцiйнi), якi зaбeзпeчyютьcя cиcтeмoю rape^n ocoбиcтicниx вад poзвиткy, вiднoвлюють дeфopмoвaнy (acoцiaльнy, дeвiaнтнy, дeлiнквeнтнy, адиктивну) пoвeдiнкy нapкoзaдeжнoï ocoби - пpaця, тотема зaoxoчeння i пoкapaння, фiзичнe нaвaнтaжeння, cпopт; дyxoвнi i мopaдьнi, oбyмoвлeнi peлiгiйними кaнoнaми i мopaльнo-eтичними тдвалинами - зacoби миcтeцтвa i peлiгiï.
Таким чинoм, cepeдoвищe pecoцiaдiзaцiï нapкoзaлeжниx oci6 cтвopюeтьcя в peaбiлiтaцiйниx ^rnpax для вiднoвлeння coцiaдьниx зв'язкiв нapкoзaлeжниx, фopмyючи yмoви для coцiaльнoï peaбiлiтaцiï та coцiaдьнoï адаптаци, а татож oтpимaння нoвoгo coцiaльнo пoзитивнoгo дocвiдy. В тaкoмy cepeдoвищi ocoбиcтicть зacвoюe кyльтypнi цiннocтi, нopми, нacтaнoви, зpaзки пoвeдiнки, peaдiзye cвoю coцiaдьнy активнють в piзниx видах дiяльнocтi. Pecoцiaлiзaцiя нapкoзaдeжниx здiйcнюeтьcя бeзпocepeдньo пiд впливoм вcieï cyкyпнocтi cycпiльниx yмoв (чинниюв cepeдoвищa). Цeй пpoцec e пpoдyктoм бeзпocepeднix вiднocин cyб'eктiв cepeдoвищa (агештв), визнaчaeтьcя впливoм мaтepiaльнoï кyльтypи (заотбами), вiд яких зaдeжить peзyльтaт pecoцiaлiзaцiï.
Пepcпeктивними нaпpямaми дocлiджeння cтaнe пpoблeмa cтвopeння збaгaчeнoгo cepeдoвищa pecoцiaдiзaцiï нapкoзaлeжниx oci6 i змicтoвнoгo нaпoвнeння uieï iннoвaцiйнoï кaтeгopiï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ваишв C. Б. Hapкoтичecкaя и ал^ш^ная зaвиcимocть: пpaктичecкoe pyкoвoдcтвo пo peaбилитaции дeтeй и пoдpocткoв I C. Б. Ваишв. - Cn6.: Hayxa и тexникa, 200S. - 272 c.
2. Енциклoпeдiя для фах1вщв coцiaдьнoï cфepи I за заг. peд. I. Д. Звepeвoï. - 2 -ге вид. - К.; Ciмфepoпoль: Унiвepcyм, 2013. - 536 c.
3. Лaвpичeнкo H. M. Пeдaгoгiкa coцiaдiзaцiï: eвpoпeйcькi aбpиcи I H. M. Лaвpичeнкo. - К.: BiPA IHCAЙT, 2000. - 444 c.
4. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика: учебник / Л. В. Мардахаев. - М.: Гардарики, 2005. - 269 с.
5. Методичн рекомендацп з питань организацп та функцiонування центрiв ресоцiалiзацil наркозалежних / Державний шститут проблем ciM'i та молодi. - К., 2004. - 200 с.
6. Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. для студ. пед. вузов; под ред. В. А. Сластенина. - 3-е изд., испр. и доп. / А. В. Мудрик. - М.: Изд. центр «Академия», 2000. - 200 с.
7. Соцальна педагопка: щдручник / за ред. А. Й. Капсько!. - К.: Центр навч. лтератури, 2006. - 468 с.
8. Сощальн служби - родинi: розвиток нових пiдходiв в Украíнi / за ред. I. М. Григи, Т. В. Семипно!. - К.: Дата Банк Украна, 2008. - 128 с.
9. Сощальна робота: короткий енциклопедичний словник. - К.: ДЦССМ, 2002. - 536 с.
10.Соцiально-педагогiчна робота з ресоцiалiзацií наркозалежних в умовах реабштацшних центрiв: науково-методичний посiбник для студенлв спецiальностi «Соцiальна педагопка» / уклад.: С. Я. Харченко, О. I. Рассказова, Ю. I. Чернецька. - Х. : ХГПА, 2015. - 120
11. Чернецька Ю. I. Профшактика сощально! деривацй' наркозалежних в процеа !х ресоцiалiзацii в умовах реабштацшних цен^в / Ю. I. Чернецька // Материалах 18 Международного молодежного форума «Радиоэлектроника и молодежь в XX веке»: сб. материалов форума. Т. 8. - X.: ХНУРЗ, 2014 - С. 156-158.
REFERENCES
1. Vaisov S. B. Narkoticheskaya i alkogolnaya zavisimost: prakticheskoe rukovodstvo po reabilitatsii detey i podrostkov / S. B. Vaisov. - SPb: Nauka i tekhnika, 2008. - 272 s.
2. Entsyklopediia dlia fahivtsiv socialnoi sfery / za zag. red. I. D. Zverevoi. - 2-ge vyd. - K.; Simferopol: Universum, 2013. - 536 s.
3. Lavrichenko N. M. Pedahohika sotsializatsii: yevropeiski abrysy. - K.: ViRA INSAJT, 2000. - 444 s.
4. Mardahaev L. V. Sotsialnaya pedagogika: uchebnik / L. V. Mardahayev. - M.: Gardariki, 2005. - 269 s.
5. Metodychni rekomendatsii z pytan orhanizatsii ta funktsionuvannia tsentriv resotsializatsii narkozalezhnyh / Derzhavnyi instytut problem simyi ta molodi. - K., 2004. - 200 s.
6. Mudrik A. V. Sotsialnaya pedagogika: ucheb. dlya stud. ped. vuzov; pod red. V. A. Slastenina. - 3-e izd., ispr. i dop. / A. V. Mudrik. - M. : Izdatelskiy tsentr "Akademiya", 2000. - 200 s.
7. Sotsialna pedahohika: pidruchnyk / za red. A. Y. Kapskoii. - K.: Tsentr navchalnoi literatrny, 2006. - 468 s.
8. Sotsialni sluzhby - rodyni: rozvytok novyh pidhodiv v Ukraini / za red. I. M. Hryhy, T. V. Semyginoi. -K.: Data Bank Ukraina, 2008. - 128 s.
9. Sotsialna robota: korotkyi entsyklopedychnyi slovnyk. - K.: DCSSM, 2002. - 536 s. 10.Sotsialno-pedahohichna robota z resotsializatsii narkozalezhnyh v umovah reabilitatsiinyh tsentriv:
naukovo-metodychnyi posibnyk dlia studentiv spetsialnosti „Sotsialna pedahohika" / uklad.: S. Ya. Harchenko, O. I. Rasskazova, Yu. I. Chernetska. - Kh.: HGPA, 2015. - 120 s. 11.Chernetska Yu. I. Profilaktyka sotsialnoi derivatsii narkozalezhnyh v protsesi ih resotsializatsii v umovah reabilitatsiinyh tsentriv / Yu. I. Chernetska // Materialy 18 Mezhdunarodnogo molodezhnogo foruma «Radioelektronika i molodezh v XX veke»; sb. materialov foruma. T. 8. - Kh.: HNURZ, 2014. - S. 156-158.
УДК: 378.091.2:364-43
С. Ю. СУРГОВА
Ц1ЛЕМОТИВАЦ1ЙНИЙ КОМПОНЕНТ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х
СОЦ1АЛЬНИХ ПРАЦ1ВНИК1В ДО ПРЕВЕНТИВНО! Д1ЯЛЬНОСГ1: РЕЗУЛЬТАТИ Д1АГНОСТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
Висвтлено методику визначення сформованостг цше мотивацтного компоненту готовност! до превентивног д1яльност1 майбутшх соцгальних працгвникгв. Проведена експериментальна дгагностика ргвня сформованостI цшемотивацтного компонента готовност! до превентивног д1яльност1 дозволяе зробити висновок, що загальний цього компонента можна оцтити як достатнш I елементарний (з перевагою достатнього). Встановлено, що ефективне формування цшемотивацшного компонента готовностI можливе лише за умови збагачення змгсту профестно-практичног пгдготовки майбуттх соцгальних працгвникгв положеннями I прюритетними напрямами превентивног дгяльностг.
Ключовi слова: превентивна дгяльтсть, цшемотивацтний компонент, превенщя, готовтсть до превентивноI дгяльностг, майбуттй соцгальний працгвник, коефщгент готовностI.
