CC BY
130
stratyvnoho zakonodavstva Ukrainy" [Responsibility for violation of customs legislation in the context of administrative reform and codification of the law of Ukraine]. Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Seriia "Pravo", no. 1 (2009): 104-109.
Skakun, O. F. Teoriia derzhavy i prava [Theory of law]. Kharkiv: Konsum, 2001.
Vikhrov, O. P. "Okremi pytannia vdoskonalennia hospodars-koho zakonodavstva" [Some issues of improving economic legisla-
tion]. Universytetski naukovi zapysky. Naukovyi chasopys, no. 1 (41) (2012): 384-392.
Zhorin, F. L. Pravovi osnovy mytnoi spravy v Ukraini [The legal basis of customs in Ukraine]. Kyiv: KNEU, 2001.
"Zvitnist pro vykonannia biudzhetiv" [Reporting on budget execution]. Derzhavna kaznacheiska sluzhby Ukrainy. http://trea-sury.gov.ua/main/uk/index
УДК 338.4
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ РИНК1В КРА1Н СО I СНД
© 2014 доровський о. в., ЯР0ШЕНК0 I. в.
УДК 338.4
Доровський О. В., Ярошенко I. В. nорiвняльна характеристика фармацевтичних ринмв краж €С i СНД
Статтю присвячено анал1зу фармацевтичних ринк'ю кра/н ЕС i СНД, '¡х проблемам i перспективам розвитку. Досл'/джено динам/ку розвитку европейського фарма-цевтичного ринку та його регюнальну сегментаи/ю. Проанал'/зовано основн/ показники фармацевтичних ринк'ю ключових кран ЕС EU-5. Досл'/джено особливостi фармацевтичних ринк'ю кран Центрально/ й Сх'/дно/ Европи - член/в ЕС. Розглянуто основы фактори, що впливатимуть на р'юень державних видатк/в на л'/карськ'/ засоби в кранах ЕС. Проанал'/зовано середньодушове споживання л'/карських засоб/в на душу населення в р'/зних кранах свту. Проанал'/зовано особливостi державноI/ пол/тики регулювання ринку генериыв кра/н ЕС. Досл'/джено особливостi фармацевтичних ринк'ю кран пострадянського простору: структуру, обсяги, ключовi параметри роздр/бних ринк'ю. Розглянуто особливостi фармацевтичних ринк'ю кра/н СНД: Рос/, Казахстану, Б'/лоруа. Сформовано пор'юняльну характеристику фармринк'ю кра/н СНД, визначено ¡х ключовi проблеми та основн/ точки зростання. Визначено в/дм/нност/ фармацевтичних ринк'ю кра/н СНД в/д зах/дних ринк'ю. Ключов'! слова: фармацевтичний ринок, л'/карськiзасоби, генерики, кра/ни ЕС, кра/ни СНД. Рис.: 9. Табл.: 6. Б'бл.: 28.
Доровський Олександр Вшторович - кандидат економ/чних наук, доцент, здобувач, Науково-досл/дний центр тдустр'/альних проблем розвитку НАН Укра/ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харк'ю, 61022, Укра/на) E-mail: office@zt.com.ua
Ярошенко 1ван Васильович - кандидат економ/чних наук, радник начальника Харк/'всько/ об'еднано/ державно/ податково/ шспекцП ГУ М'шдоход'ю у Харк'юськш об-ластi (вул. Пушюнська, 46, Харк'ю, 61057, Укра/на) E-mail: ivan.yaroshenko@gmail.com
УДК 338.4
Доровской А. В., Ярошенко И. В. Сравнительная характеристика фармацевтических рынков стран ЕС и СНГ
Статья посвящена анализу фармацевтических рынков стран ЕС и СНГ, их проблемам и перспективам развития. Исследована динамика развития европейского фармацевтического рынка и его региональная сегментация. Проанализированы основные показатели фармацевтических рынков ключевых стран ЕС EU-5. Исследованы особенности фармацевтических рынков стран Центральной и Восточной Европы - членов ЕС. Рассмотрены основные факторы, которые будут влиять на уровень государственных расходов на лекарственные средства в странах ЕС. Проанализировано среднедушевое потребление лекарственных средств на душу населения в разных странах мира. Проанализированы особенности государственной политики регулирования рынка генериков стран ЕС. Исследованы особенности фармацевтического рынка стран постсоветского пространства: структура, объемы, ключевые параметры розничных рынков. Рассмотрены особенности фармацевтических рынков стран СНГ: России, Казахстана, Беларуси. Сформирована сравнительная характеристика фармрынков стран СНГ, определены их ключевые проблемы и основные точки роста. Определены отличия фармацевтических рынков стран СНГ от западных рынков. Ключевые слова: фармацевтический рынок, лекарственные средства, джене-рики, страны ЕС, страны СНГ. Рис.: 9. Табл.: 6. Библ.: 28.
Доровской Александр Викторович - кандидат экономических наук, доцент, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: office@zt.com.ua
Ярошенко Иван Васильевич - кандидат экономических наук, советник начальника Харьковской объединенной государственной налоговой инспекции ГУ Мин-доходов в Харьковской области (ул. Пушкинская, 46, Харьков, 61057, Украина) E-mail: ivan.yaroshenko@gmail.com
UDC 338.4
Dorovsky O. V., Yaroshenko I. V. Comparison of Pharmaceutical Markets of the EU Member Countries and the CIS Countries
The article is aimed at analysis of pharmaceutical markets of the EU member countries and the CIS countries, their issues and development prospects. Dynamics of development of the European pharmaceutical market and its regional segmentation were studied. The main indicators of pharmaceutical markets in the key EU member countries (EU-5) were analyzed. Features of pharmaceutical markets of the Central and Eastern European EU member countries were explored. The main factors that will influence the level of state expenditures on medicines in the EU member countries were considered. The consumption of medicines per capita in different countries of the world was analyzed. Also peculiarities of State policy regulating the market of generic drugs in the EU member countries were analyzed. Features of the pharmaceutical market of the countries from the post-Soviet area, such as: structure, volume, key parameters of retail markets were studied. Features of the pharmaceutical markets of the CIS countries: Russia, Kazakhstan, and Belarus were taken into consideration. A comparison of pharmaceutical markets of the CIS countries has been formed, their key issues and the major points of growth have been identified. Also differences between pharmaceutical markets of the CIS countries and the Western markets have been identified. Key words: pharmaceutical market, medicines, generic drugs, EU member countries, CIS countries. Pic.: 9. Tabl.: 6. Bibl.: 28.
Dorovsky Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: office@zt.com.ua
Yaroshenko Ivan. V. - Candidate of Sciences (Economics), Advisor to the Director of Kharkiv Association of State Tax Inspectorate State Mindohodov in Kharkiv region (vul. Pushkinska, 46, Kharkiv, 61057, Ukraine) E-mail: ivan.yaroshenko@gmail.com
Розвиток фармацевтично'1 шдустри в напрямку розробки та впровадження найбкьш ефективних i безпечних лжарських препарапв е прюритетним напрямком для багатьох провцних краш свггу i найвь домших фармаколопчних компанш. Одним i3 провц-них св^ових регюнальних ринюв е фармацевтичний ринок 6С, який представлений 28 крашами Центрально'1,
Захцно! та Сходно! бвропи. Створення ббвропейського Союзу привело до поповнення фармацевтичного ринку бвропи (у 2004, 2007 i 2013 рр.) новими крашами. Зараз фармацевтичний ринок 6С ощнюеться в бкьш шж 140 млрд дол. США та мае високий потенщал розвитку.
Питання розвитку фармаци у свт, окремих його регюнах i кра!нах знаходяться у фокуй уваги як закор-
донних, так i в^чизняних науковцiв i практиюв. Серед наукових праць в^чизняних i закордонних учених з дано! проблематики Bi^Mi роботи Андрiанова В., Дутчак I., Зданович М., 1щенко С., Кизима М., Кулагша С., Лiн А., Н. МакЛеннана (Nigel MacLennan), Мнушко З., Посили-но! О., Солодковського Ю.,Татарина О., Трофимово! О., Чаппела С. (Chapell S.) та iн. Проте, в^дмчаючи висо-ку динамiчнiсть змiн у сощальнш сферi та в економщ, i велике коло факторiв, що впливають на розвиток ще! галузъ дослiджувана проблематика залишаеться актуальною. У зв'язку з цим метою стати е аналiз фармацев-тичних ринюв кра!н 6С i СНД, визначення !х проблем та перспектив !х розвитку.
Як було сказано ранше, фармацевтичний ринок 6С е одним з провiдних. Його розвиток в останш роки характеризуеться нерiвномiрнiстю, однак рiвень залишаеться достатньо високим (рис. 1).
На европейському фармацевтичному ринку ю-нуе певна регюнальна сегментацiя. Лiдерами европей-ського ринку е п'ять краш, сукупний обсяг продажiв яких становить бкьше 50% ринку. Це ринки Шмеччини, Франци, Великобритани, 1тали й 1спани (Еи-5). Лiдером за обсягом продажiв е ринок Нiмеччини, на другому мксщ - Франци, а найменшим е ринок 1спани (рис. 2).
Лидерство Нiмеччини та Франци забезпечуе ш перевагу перед iншими учасниками европейського фарм-
и
с о ч ч а г
z s
а
&
х s
а
s о m О
I-
'is и гс х
и ГС Т
2003 2004 2005 2006 2007 2010 2011 2012 I Юбсяг ринку Обсяг ринку, прогноз -Частка на свтовому ринку
I- 0
2016 2020 piK
Рис. 1. Динамка розвитку европейського фармацевтичного ринку [1]
Ымеччина
Францт
1талт
Великобритант
1спашя
26,5
6,5
13
□ 2012 □ 2010 Н 2006 ■ 2005
19,5 26
Частка в ринку €С, %
■ 2004
Рис. 2. Частка провщних краУн €С на европейському фармацевтичному ринку Джерело: складено за матерiалами [2 - 5].
0
ринку, при цьому шдвищуються '¿хш шанси на проведен-ня полiтики як на локальному, так i на мiжнародному фармацевтичних ринках.
За прогнозами дослдницько! агенци «Datamonitor», починаючи з 2016 р., темпи зростання обсягiв рин-кiв п'яти провiдних кра'!н фармацевтичного ринку 6С будуть збкьшуватись (рис. 3).
Але переваги п'яти провцних кра'н Еи-5 у фарма-цевтичнш промисловостi безперечнi.
Oсновнi прогнози аналииюв 1МБ Health для ринку Еи-5 кра'н 6С такi. Очжуеться зростання фармринку Еи-5 на 3-4% у 2013 - 2017 рр. у по-рiвняннi з 2,4% у 2008 - 2012 рр. Бкьш високе зростання очкуеться в Шмеччиш й Великобритани в порiвняннi з Iспанiею, Iталiею й Франщею. З розширенням 6С до 28 краш до складу фармацевтичного ринку 6С увiйшли кра'ни колишнього сощалктичного табору, а саме: Угор-щина, Польща, Чехiя, Румунiя, Болгарiя, Словаччина, Словенш, краши Балти й ш.
Розвиток фармринкiв кра'н колишнього сощалк-тичного табору представлено в табл. 1.
За обсягами виробництва фармацевтично' про-дукци п'ять кра'н колишнього сощалктичного табору е провiдними. Це - Польща, Румунiя, Угорщина, Чехiя, Словаччина (рис. 4).
Для свитого фармацевтичного ринку европей-ський сегмент - це партнерство та новi можливост проведення полiтики з удосконалення свиово! фарма-цевтично'! галузi.
В останш роки на фармацевтичному ринку 6С спостерiгаеться тенденц1я, яка пов'язана зi зменшенням державних видаткiв на реiмбурсацiю та розробку но-вих оригшальних препаратш. Уряди европейських краш впроваджують регуляторнi механiзми, якi спрямоваш на стримування зростання державних видатюв на реiмбур-сацiю лiкарських засобiв (ЛЗ). Цi фактори вже призве-ли до зменшення частки видатюв на ЛЗ п'яти ключових фармринков 6С у структурi свiтових видатюв, а прогноз на майбутне передбачае продовження ще! тенденци.
-- 8
- 6
10
I
г а
4 1 I
ш
- 2
- 0
о а
ГО
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 : Обсяг ринку Обсяг ринку, прогноз Зростання ринку, %
2017 Ик
Рис. 3. Показники фармацевтичного ринку рынка ключових краш €С Еи-5[6] Обсяги фармринмв краш Центрально'!' й СхщноТ Свропи - члешв €С
Таблиця 1
Кратна Обсяг ринку, млн дол.
2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2010 р. приркт, %
Польща 4890 5130 5370 5921 7024 15,7
Румун1я 1990 2160 2310 2611 3054 14,5
Угорщина 2710 2824 2942 2518 2787 9,6
Чехт 1890 1985 2123 2541 2756 7,8
Словаччина 830 880 940 1519 1611 5,7
Болгарт 600 642 706 865 984 12,1
Словешя 583 - - 689 729 5,5
Литва 447 476 507 515 533 3,2
Латвт 394 416 440 303 332 8,9
Естонт 207 233 253 190 228 16,7
Усього 15 221 15 466 16 361 17 672 20 038
О О =П
Е? со
о
о <
<
о
ш
Джерело: складено за матерiалами [7; 8].
7000
< 6000
d
и
с п 5000
ч
Z
с iE 4000
S?
i 3000
а
L_
u 2000
VO
О
1000
228
зЛ
rv-
333
2756 2787
3054
1611
533
729
984
7024
<0°
«Р
^ ^
0 «р-
с/
чч> & ч'Ь
s <f
Рис. 4. Фармацевтичний ринок Центрально'!' i Схiдноï Свропи, 2010 р. [8]
На думку найбкьших анал1тичних агентств, на pi-вень державних видатк1в на л1карськ1 засоби в крашах 6С у найближч1 роки буде впливати ряд фактор1в.
По-перше, поява на ринку нових ориг1нальних препарат1в. Масова втрата препаратами-блокбастерами патентного захисту стимулюе фармацевтичш компани розробляти й випускати нов1 ориг1нальн1 препарати. Однак бвропейською Ком1с1ею в допов1д1 2008 р. в1д-значено, що досл1дн1 центри перемщаються з бвропи до США й Ази. Ця тенденц1я пов'язана, з одного боку, з1 значно меншими видатками на досл1дження й розробки в аз1атських крашах, зокрема, в 1нди й Кита!, з 1ншого боку,- з можлив1стю й бажанням здшснювати бкьш1 витрати з боку концершв США [5]. У 2001 - 2006 рр. у европейських крашах було закрито 18 досл1дних цен-тр1в 22-х м1жнародних фармаконцершв, у той час, як т ж компани в1дкрили 14 таких центр1в в Ази й шкть -у США. Ккьюсть нових фармацевтичних субстанц1й у св1т1 щор1чно зменшуеться, але в бврош ця тенденц1я пом1тн1ша, н1ж у США [11]. Проте прогнозуеться, що, починаючи з 2012 р., на ринок 6С буде виведено близько 254 шновацшних лжарських засоб1в, що може позитивно вплинути на зростання видатюв [9].
По-друге, поява на ринку нових генеричних пре-парапв. Внасл1док зак1нчення строк1в патентного захисту багатьох блокбастер1в у наступному десятил1тт1 на ринку з'являться !х менш дорог1 аналоги - генерики. Зростання ринку генериюв у бврош впливае на розви-ток европейсько! фармацевтично! шдустри. Зам1щення брендованних продукпв генериками стало популярним заходом уряд1в европейських кра!н з метою скорочен-ня державних витрат на лжарське забезпечення. Очжу-еться, що протягом п'яти роив, починаючи з 2012 р., на ринок буде виведено бкьш 200 найменувань генериюв. Збкьшення юлькосп генериюв на фармринку повинне сприятливо вплинути на економш бюджетних кошт1в у ц1й сфер1. бвропейська асоц1ац1я препарат1в-генерик1в (European Generic Medicines Association - EGA) вважае,
що завдяки цим препаратам у крашах 6С досягаеться економiя видаткiв на ЛЗ у po3Mipi 30 млрд евро за piK. KpiM того, «IMS Health» прогнозуе, що з розширенням 6С до 28 кра!н-учасниць цей показник може бути збгль-шений удвiчi.
Кра!ни 6С мають деякi вiдмiнностi в полiтицi ре-гулювання ринку генеpикiв. У Великобританг! й Нiмеччинi такi препарати стають доступними з моменту одержання торговельно! лщензи. Затримка !х виведення на ринок ЛЗ в iнших крашах обумовлена тим часом, який необхгдний регуляторним органам для ухвалення ргшення з цiноутвоpення й регмбурсаци пре-паpатiв. Частка пpепаpатiв-генеpикiв на фармринках кра!н 6С у грошовому виpазi коливаеться вiд 25 % до 90 - 95%. Високий piвень пенетрацг! генеpикiв прослгд-ковуеться в Нiмеччинi (85%), Польщi (85%), Великобритани (80%) i ФранцГ! (80%).
Цши на препарати-генерики обумовленг цгнами на ориггнальнг препарати на момент !х виходу на ринок. У деяких кра!нах вартгсть генерикгв регулюеться держав-ними органами (Францгя, Польща, Грецгя, Португалгя, Угорщина). В гнших кра'!нах цгноутворення вгдбуваеться пгд впливом конкурентних сил (Великобритангя, Нгмеч-чина). Цши на препарати-генерики в 6С установлюються у вгдсотковому спгввгдношеннг до цгни ориггналу. Ргзни-ця в цгнг мгж ориггнальними й препаратами-генериками варГюеться вгд 45% у Польщг до 75% у Великобританг!, де цгни на генерики в середньому встановлюються на 75% нижче за цгни на ориггнальнг препарати [9].
У результат аналгзу, проведеного за вибгркою пре-паратгв з 75 груп МНН (мгжнародне непатентоване на-йменування), що втратили статус ексклюзивностг та е лгдерами продажгв, було встановлено, що в 17 основних крашах 6С виведення на ринок генерикгв проводилося в середньому за цгнами, на 25% нижчими, нгж ориггналь-них препаратгв у пергод !х монопольно! присутностг на ринку. Пгсля двох рокгв ргвень цгн на вгдтворенг препа-
0
рати в середньому був нижчим вже на 40%. КрГм того, шсля виходу на ринок генериюв певним чином знижу-валися цiни й на оригшальш препарати, осккьки в бкь-шостi випадкiв К&Б-компани (яю проводять дослджен-ня й розробки) вступали на шлях цшово! конкуренци. Частка генерикiв у структурi ринку в натуральному ви-разi до юнця першого року !х присутност в середньому досягала 30%, наприюнщ другого - 45% [10].
ДослГдження показало, що витрати на аналГзова-ну вибiрку з 75 груп МНН протягом трьох роив шсля втрати ексклюзивност оригшальних атГв склали близько 50 млрд евро в 17 основних кра'нах 6С, i вони були б ще на 14 млрд бiльшi, якби не поява вГдтворених ЛЗ. Однак вихГд генерикiв у бкьшос-т випадкiв вiдбувався в середньому на 7 мiсяцiв шзш-ше, шж закiнчення перiоду ексклюзивно! присутностi на ринку оригшальних засобiв, i якби не ця обставина, то економш додатково могла б скласти ще близько 5% вГд рiвня витрат, що вГдповГдають монопольнiй присутностi на ринку оригшальних препарайв [10].
По-трете, державна регуляторна полГшка й стра-тег1я стримування видатюв. Глобальний економiчний спад i з бкьшення видаткш на охорону здоров'я сприяють встановленню певних регуляторних заходiв у кра'нах 6С, включаючи скорочення державних видатюв на охорону здоров'я й регулювання рiвня цiн на ЛЗ i компенса-ц1й у рамках системи решбурсаци. У бiльшостi кра'н за-стосовують полiтику, спрямовану на стримування збкь-шення витрат з метою оптимГзаци державних видаткiв на охорону здоров'я. Так, у Португали, Угорщинi, Польщi скорочення видаткiв на ЛЗ здшснюеться за допомогою контролю рiвня цiн. У кра'нах, де низький рiвень пене-трацп генеричних препаратiв, об'ективно iснуе простiр для економГ' бюджетних коштiв на ЛЗ шляхом збкьшен-ня частки генерикГв на фармацевтичному ринку.
В окремих кра'нах, зокрема, у Нiмеччинi, дiе система вкьного цшоутворення. Державнi органи лише побiчно впливають на ршень цгн шляхом еталонного цгноутво-рення, вцповкно до якого здшснюеться вГдшкодування вартостi лкарських засобш (якщо зареестрована цша пе-ревищуе еталонну, то рiзницю доплачуе падiент). Тому на формування державних видаткiв на лкарсью засоби штот-но впливають новi препарати, якi виводяться на ринок.
По-п'яте, перешкоди для вкьно! конкуренци на фармринку 6С. В 2008 р. ббвропейською комiсiею було за-фiксовано ряд тенденцiй у галузГ, якi порушують принци-пи вкьно! конкуренци. Головне питання, що привернуло увагу i фармшдустрп, i брюссельських чиновникiв - об-меження доступу на европейський ринок ново! генерич-но'1 i оригiнальнiй продукцп, що перешкоджае пiдтримцi в еврозонi ефективного конкурентного середовища:
+ виробники генериюв (рГвноправш учасники ринку) зустрiчаються iз проблемами на шляху реестрацГ' й лонча сво'1х вiдтворених препара-пв. Це завдае шкоди конкуренци на фармацевтичному ринку, перешкоджае шдвищенню до-ступностi лiкарського забезпечення населення, негативно впливае на конкурентоспроможнiсть уае! европейсько'1 фарм1ндустрГ1;
+ Гснують бар'ери при реестрацГ' ЛЗ у кра'нах-членах 6С г перешкоди на шляху вкьно' торпв-лГ препаратами [10, 11]. По-шосте, зростання обороту фальсифкованих ЛЗ. ГлобалГзацш фармацевтично'1 промисловостГ принесла Гз собою не тГльки новГ шанси, але й ктотш ризики. Усе частГше фармкомпанГ! будують сво'1 пГдприемства поза традицшними ринками, розвиваючи мГжнародне спГвробГтництво: ЛЗ, яю продаються в 6С, тепер часто являють собою продукт европейських дослГджень Г розробок, клшчних дослГджень, проведених в 1ндГ1, субстанцГ', поставлено'! з Китаю, упаковки, зроблено'1 в 6С. Але разом Гз щею новою органГзацГею працГ в глобальному масштабГ розцвГтае обГг фальсифГкованих ЛЗ Г '1х нелегальний обГг.
По-сьоме, прагнення нових кра'н - учасниць 6С до ГмпортозамГщення. 1сторш ГмпортозамГщення у свГтГ нараховуе вже бкьш пГвтора столГть, однак дотепер не вщухають суперечки навколо доцкьност дано'1 стра-тегГ1, 'й позитивних сторГн Г недолГкГв. Бкьшкть розви-нених кра'1н у перюд свого становлення пройшли через етап захисту свое'! економки вГд закордонно'1 експансГ!. 1мпортозамщення являе собою процес скорочення або припинення Гмпорту певних товарГв шляхом '¿хнього за-мщення на внутргшньому ринку кра'1ни аналогнними вГтчизняними, адекватними або якГ володшть бкьш ви-сокими споживчими властивостями Г вартГстю не вище Гмпортних. Методи, якими забезпечувалася перевага вГт-чизняного товаровиробника, часто включали встанов-лення високих Гмпортних мит, що не сприяло розвитку здорово'! конкуренци на внутршньому ринку й знижу-вало ефективнГсть економГки.
Бкьшкть кра'н вГддали перевагу в ходГ шдустрГаль-ного розвитку спочатку змГцненню внутршньогой ринку за допомогою полГтики ГмпортозамГщення, а потГм перейшли до моделГ експортоорГеновано'' економГки. Найбкьшим свгговим експортером Г Гмпортером фармацевтично'' продукцГ' залишаеться 6С. У структурГ фармринюв кра'н 6С, навГть серед найбкьших свГтових виробникГв фармпродукцГ', показники Гмпорту переви-щують обсяг продукцГ' локального виробництва у процентному виразГ (рис. 5).
Так, частка продукцГ' локального виробництва на фармринку светового лГдера за обсягами експорту - Ш-меччини - становить 44%, а Франца й ВеликобританГ', що входять у топ-10 найбкьших експортерГв,- 18% Г 31% вГдповГдно. СлГд зазначити, що обсяг виробництва фармпродукцГ' в цих кра'нах значно перевищуе такий внутрГшнього ринку (див. рис. 5). Таким чином, бкьша частка вироблено! продукцГ' йде на експорт. Це свГдчить про те, що фармацевтичш компанГ' зробили вибГр на користь здешевлення продукцГ' за рахунок збкьшення масштабГв виробництва й оптимального використання мкцевих ресурсГв.
У свою чергу, крашам, якГ недавно стали членами 6С (Польща, Словаччина, Румунш), властиве переви-щення Гмпорту над експортом. Тенденци ГмпортозамГщення характерш для кра'н, що прагнуть до розвитку власного фармацевтичного сектора Г починають слаб-шати по досягненню його конкурентоспроможностГ.
Таким чином, економГчна ситуащя кра'н 6С зали-шаеться стабкьною, а прогнози щодо подальшого роз-витку фармацевтично! галузГ - оптимГстичними.
Фармацевтичний ринок кра'н пострадянського простору становить близько 2,2% свГтового ринку. Найбкьш мГстким (бкьше 70%) е росшський ринок, хоча достатньо високГ темпи зростання показують ринки практично всГх гнших кра'н пострадянського простору. Лидерами за обсягами ринкГв у вартшному й натуральному виразГ е Рос1я, Укра'на й Казахстан (рис. 6).
У 2011 р. частка цих трьох кра'н становила понад 27 млрд дол. США. Значний, хоча й нестабкьний, при-
рГст роздрГбного ринку цих кра'н пов'язаний, на думку аналГтикГв, з послабленням державного впливу на вве-зення препаратГв дистриб'юторами, пГдвищенням цш фармвиробниками внаслГдок прив'язки !х до евро, а та-кож переорГентащею багатьох генерикових компанГй на ОТС-ринок (безрецептурш препарати).
КлючовГ параметри роздрГбних ринкГв 9 кра'н представленГ в табл. 2.
РГвень споживання ЛЗ у державах пострадянського простору нижче, шж в економГчно розвинених кра'!-нах. 1стотна рГзниця в обсягах споживання насамперед пояснюеться вГдмшностями в середньому рГвш доходГв на душу населення (рис. 7) [16].
100 80 60 40 20 0
✓ /
/Ту»
□ 1мпорт □ Внутршнш ринок
—
82 56 69 78 92 76 79 —
7 —
/ 44
18 31 22 \ / 24 21
8
Рис. 5. Структура фармрынмв деяких краУн €С у розрiзi продукцм локальних i закордонних виробникiв
у грошовому виразi, 2009 р.
Джерело: [12].
24000
20000 --
16000 --
<
3
и
с
0
4
1
с
12000 +
I?
I
г
? 8000 --
ю О
4000 --
22670
14,5
16
3470
27
24
^ .С
I Обсяг ринку
23
115
200
120
и
г а с
40
-40
Рис. 6. Структура обсягу фармринку краУн пострадянського простору у 2010 р. Джерело: складене за даними [13, 14].
0
Ключовi параметри роздрiбних ринмв краТн пострадянського простору за пщсумками 1 кв. 2012 р. [15]
Показник Роая УкраТна Казахстан Бшорусь Азербайджан Грузiя Киргиз-стан Молдова Вiрменiя
Товарооб1г, млн дол. США* 1 515,0 264,6 86,8 51,7 50,5 21,7 16,3 14,8 10,1
Товарооб1г, умовн.упак. 402,3 99,8 35,3 24,2 9,7 7,5 7,5 3,9 2,5
К1льк1сть аптек, тис.** 55,0 19,0 7,4 2,7 1,2 1,4 1.1 1,2 1,1
Чисельнкть населення, млн оаб 142,9 45,6 16,5 9,5 9,1 4,5 5,5 3,6 3,3
Середньодушове споживання, дол. США/оаб 10,6 5,8 5,2 5,5 5,5 4,9 2,9 4,1 3,1
* Середньомiсячний роздрiбний TOBapoo6ir за пщсумками 1 кв. у цтому по крашк ** Експертна оцшка.
Джерело: ЦМ1 Фармексперт, аудит роздрiбних продажiв у кражах СНД.
го
^
я
н
н
а
m
s
£
о А
с с Ш
е С
m о л. о
ш д
у
д
о
.с
н
д
е
а
е
С
800 -
600 -
400 -
200 -| Brnopyi
Кита 0
Японт; 786 ▲ Ж США; 770
▲
Канада; 593
▲
1спашя; 278
▲ Ымеччина; 431 Францт; 416
Рост; 207
Бразилт; 115 ь; 86 ж ▲▲
▲
▲
1талт; 240
▲
▲
Великобритант; 223
й; 38
▲
▲
Казахстан; 111
0
10000 20000 30000 40000 50000 60000
ВВП на душу населения, дол. США
Рис. 7. Середньодушове споживання ЛЗ i ВВП на душу населення в рiзних кражах свггу у 2012 р.
Вкмшност в середньодушовому споживанш в натуральному виразi менш значш. Лiдер за цим показ-ником - Казахстан (41,25 упаковки за рж). Дещо нижче споживання в Роси - 38,62 i Бкоруй - 32,63 упаковки за рж (табл. 3).
Рiвень видаткiв держави на охорону здоров'я (у % до ВВП) у крашах СНД рiзниться, однак вш вище як критичного рiвня, так i рекомендованого ВОЗ (рис. 8).
Найбкьш великим i одним з найбкьш швидкозро-стаючих у свiтi е фармацевтичний ринок Pociï, основ-ний фактор зростання якого - переход на бкьш дорогi препарати у зв'язку з шдвищенням ршня життя населення. Росшський фармринок демонструе зростання з 2000 р. У середньому його обсяг збкьшуеться на 14 - 15% що-рiчно. Ринок лцируе не ткьки за абсолютними ккьюс-ними, але й за вцносними показниками (табл. 4).
За даними аналiтичного агентства DSM Group (РФ), обсяг росшського фармацевтичного ринку у вар-тiсному вимiрi за шдсумками 2012 р. збкьшився на 31% i склав 29,687 млрд дол. США. При цьому обсяг ринку в
упаковках практично не змшюеться два роки: у 2011 р. вш збкьшився на 1,1%, а у 2012 р.- зменшився на 0,4% i становив 5,534 млрд упаковок [19]. Середня щна упаковки на росшському ринку у 2012 р. перевищила 5,3 дол. США, що ктотно вище, шж у Казахстан (3,4 дол. США) i Бкоруй (2,1 дол. США). Середньодушове споживання в грошовому виразi в РФ також набагато випереджае показники в Бкоруй та Казахсташ i становило в 2012 р. 207 дол. США у рж, що в 1,9 разу бкьше, шж у Казахста-ш (111 дол. США), i в 2,4 разу бкьше, шж у Бкоруй (86 дол. США).
До особливостей фармацевтичного ринку Роса належать:
+
+
+
значна частка держзакупiвель фармпрепаратiв (40%) та iмпорту фармпродукци (75% ринку); активний розвиток аптечних мереж (30%) i не-значна частка шоземних компанiй в аптечнш мережi (1%);
рiзке скорочення числа дистриб'юторш - ТОП-3, що становить 55%;
Фармацевтичний ринок Бшоруа, Казахстану й Росм у 2012 р. [16]
Показники ринку Бшорусь Казахстан Роая
Чисельшсть населення ( млн оаб) 9,46 16,9 143,3
ВВП на душу населення (дол. США) 6685 12007 14037
Обсяг ринку (млн дол. США) 813 1872 29687
Обсяг ринку (млн упаковок) 390,02 551,38 5539
Середня цЫа упаковки (дол. США) 2,085 3,395 5,364
Середньодушове споживання ЛЗ (дол. США за рк) 86 111 207
Середньодушове споживання ЛЗ (упаковок за рк) 41,25 32,63 38,62
Джерело: Росстат, Белстат, Агентство РК по статистиць World Bank, 1нтеллкс-М, Vi-ortis, DSM Group, розрахунки ЕАБР.
с
со со о
2 h-
ГО
12 11 10 9 8 7 6 5
4 -3 -2 -1 0
11,9
6,8
4,7_
10,1
6,8
7,1
4,5
5,4
{У
---Критичний р1вень
Рекомендований р1вень
Рис. 8. Видатки на охорону здоров'я в кражах пострадянського простору у 2012 р. [15] Джерело: Росстат, Белстат, Агентство РК по статистиць World Bank, 1нтеллкс-М, Vi-ortis, DSM Group, розрахунки ЕАБР.
Основы характеристики фармринку РФ, 2011/2010 [13, 18]
Таблиця 4
Показник Роздрiбний сектор Госштальний сектор ПЛЗ1 Ринок у цшому
Обсяг ринку, млрд дол. США 15,7 4,30 2,67 22,67
Динамка, % + 18 +18 -1,0 +14,5
Частка локально!' продукцп, % 27,1 20,9 11,6 24,7
Динамка частки локально'' продукцп, % +1,5 -5,7 +18,1 +3,5
Частка ЖННЛП2, % 35,7 72,5 91,4 45,7
Динамка частки ЖННЛП (USD), % -1,7 -5,3 -1,1 +4,3
Частка ОТС, % 50,3 2,7 1,7 40,6
Частка орипнальних ЛЗ (серед уах ЛЗ, що мають об^ на ринку: орипнальш, генерики, бюпрепарати, шше) 39,4 38,1 39,5 39,2
Середня цЫа упаковки, дол. США 3,46 5,55 28,8 4,05
Динамка середньо''' цши, % + 14 +20 -2 +11
Ктьюсть торгових найменувань 4 559 3 283 1 597 4 803
1 Птьгове лкарське забезпечення
2 Життево необхщш й найважливш лкарсьга препарати
Джерело: ЦМ1 «Фармексперт» - Аудит роздрiбних продажiв, госпiтальних закупiвель i вiдпустка ЛС по ПЛЗ в Росм.
+ недостатня конкурентоспроможнiсть фар-мпромисловостi (переважають традицiйнi ЛЗ); + висока ймовiрнiсть виникнення видимих i при-хованих бар'ерiв для iмпорту ЛЗ з шших краш.
Росiйська фармацевтична промисловкть мае близь-ко 550 шдприемств. Галузь характеризуеться високою концентрацiею виробниюв. На частку 20 найбкьших з них припадае близько 54,8% усГх, що випускаються в Ро-си ЛЗ [16].
Основу росгйського фармвиробництва становлять генерики 20 - 30-рГчньо'1 давнини й найпрость шi лГки, якi випускаються в значних ккькостях, але, за прогнозами Мiнекономрозвитку, майбутнього в ще! групи лiкарських засобiв немае. Виробництво суб-станцiй виткнено китайським виробництвом. Росiйськi фармацевтичнi шдприемства страждають вiд техноло-пчно! вГдсталостГ й вiдсутностi iнвестицiй у розробку оригшальних лiкарських препаратiв. Тому, незважаючи на зростання обсягiв виробництва, частка вГтчизняно'1 продукцГ1 на фармринку РосГ1 знижуеться [16, 20].
Серед факторiв, що обумовлюють недостатню за-доволешсть громадян лiкарським забезпеченням, слiд зазначити:
+ недоступнiсть багатьох лiкарських препаратiв за вартiстю;
+ зростання вартостi медикаментозно'1 складово'1 лiкування, пов'язано'1 з появою дорогих шнова-цiйних препаратiв для дiагностики, лiкування й профкактики широко розповсюджених захво-рювань;
+ вiдсутнiсть реестрiв хворих за групами соцi-
ально-значимих захворювань; + слабкiсть секторiв розробки й виробництва ш-
новацшно! продукцГ1; + вГдсутнкть монiторингу ефективностi застосу-вання ЛЗ.
Разом з тим, ситуацш, що склалася в лжарському забезпеченнi у РФ, мае й сильш сторони. Так, розробле-но та затверджено основнi нормативно-правовi акти, що регулюють питання лжарського обiгу; передбачене фiнансове покриття лжарського забезпечення при ста-цiонарному лжуванш всГх категорiй населення; розроб-лено стратегш розвитку фармацевтично'1 промисловос-т РосГ1 на перiод до 2020 р.; розроблено стратегiю лжар-ського забезпечення населення Росшсько! ФедерацГ1 на перюд до 2025 р.
Серед поставлених завдань у «Стратеги розвитку фармацевтично'1 промисловост РФ на перюд до 2020 року» таю:
+ збкьшення забезпеченостi населення, установ системи охорони здоров'я й Збройних Сил РФ життево необхГдними й найважливiшими лГ-карським засобами вГтчизняного виробництва, а також лжарськими засобами для лiкування рГдюсних захворювань; + пiдвищення конкурентоспроможностi вГтчиз-няно'1 фармацевтично'1 промисловостi шляхом гармошзаци росiйських стандартiв з розробки
й виробництва лiкарських засобiв з мiжнарод-ними вимогами; + стимулювання розробки й виробництва шнова-цiйних лiкарських засобiв i пiдтримка експорту росiйських лiкiв, у тому числГ за рахунок вироб-лення додаткових механiзмiв фiнансування оригшальних розробок; + з ахист внутрiшнього ринку вiд несумлшно! кон-куренцГ1 й вирГвнювання умов доступу на ринок для вiтчизняних i закордонних виробникiв; + здiйснення технологiчного переозброення росшсько! фармацевтично'1 галузi; + удосконалення системи пiдтвердження вГдпо-вiдностi якостi лiкарських засобiв, включаючи заходи щодо усунення надлишкових адмш-стративних бар'ерiв з реестрацГ1 вiтчизняних лшв i забезпечення належного контролю над 1хньою якiстю; + удосконалення системи шдготовки фахiвцiв для фармацевтично'1 промисловосп, у тому числi створення нових програм навчання вГд-повiдно до мiжнародних стандартiв.
Pеалiзацiя поставлених завдань базуеться на вико-наннi заходiв, якi пов'язанi з локалiзацiею на те-риторГ1 РФ високотехнологiчних виробництв лжарських препаратiв; органiзацiею виробництва висо-котехнологiчних хiмiчних i бiотехнологiчних субстан-цiй; обов'язковим переходом вiтчизняних шдприемств фармацевтично'1 промисловост на стандарти 6МР; розробкою й виробництвом аналогiв iмпортованих ге-нерикових та iнновацiйних лжарських засобiв, а також розробкою нових i модифiкацiею iснуючих освггнГх програм i програм пiдвищення квалГфжаци працюючих у фармацевтичнiй промисловостi.
Очжуваш кiнцевi результати реалГзацГ' Стратеги: + збкьшення до 2020 р. частки продукци вГтчиз-няного виробництва в загальному обсязi спо-живання на внутршньому ринку до 50% у вар-тiсному вимiрi; + змша номенклатури виробництва лiкарських препаратiв, у тому числГ збкьшення частки ш-новацiйних препаратiв у портфелях локальних виробникiв до 60% у варткному вимiрi; + збкьшення експорту фармацевтично'1 продук-
цГ1 у 8 разiв у порiвняннi з 2008 р.; + забезпечення лжарсько'1 безпеки Росшсько'1 Фе-дерацГ1 згГдно з перелжом життево необхiдних г найважливiших лжарських засобГв. НайважливГшим завданням е стимулювання орга-нГзацГ1 виробництва фармацевтичних субстанцш на те-риторГ1 РосГйсько'1 ФедерацГ1 в розмГрГ, необхГдному для забезпечення випуску 50% готових лГкарських форм у грошовому вираженш, включаючи не менше 85% за номенклатурою зГ списку стратегГчних ЛЗ.
Важливою характеристикою росшського фарма-цевтичного ринку е висока контролююча роль держави, яка здшснюеться через жорстке лГцензування й серти-фГкацГю, законодавчГ обмеження реклами лГкарських засобГв, оргашзаци продажГв препаратГв тощо.
о о =п
Е?
СО
Фармацевтичний ринок Казахстану е третГм за обсягом ринком на пострадянському просторГ (пГсля РФ Г Украши) Г вГдрГзняеться значною динамГкою (рис. 9).
Ринок фармпродукцГ! Казахстану розвиваеться досить динамГчно, однак це вГдбуваеться переважно за рахунок ¡мпортно! складово!. Основним фактором е орГентацш на бкьш дорогГ препарати у зв'язку зГ зрос-танням добробуту населення, прийняття державою про-грами лГкарського забезпечення й збкьшення у зв'язку ш цим споживання препаратГв рецептурного сектора, а також числа торговельних найменувань ЛЗ на ринку.
ФармпромисловГсть Казахстану вГдрГзняеться бкьш значною концентращею, нГж у РФ. На частку п'я-ти найбкьших компангй припадае бкьше 88% уск ЛЗ у вартГсному виразГ, що випускаються в Казахстан. «Хш-фарм», «Нобел», «Глобалфарм», ФК «Ромат» Г «Дос-фарм», якГ е пГдприемствами повного циклу, включа-ючи розробку й впровадження нових технологГчних процесГв, виробництво готових лГкарських форм, реа-лГзацш ЛЗ лГкувальним установам Г споживачам через дистриб'юторську й аптечну мереж1 Проте аналГтики вГдзначають, що в середньостроковш перспективГ ринок фармацевтичних засобГв Казахстану зберГгатиме, в основному, Гмпортну складову [16].
Фармацевтична промисловГсть Казахстану представлена переважно генериками на основГ Гмпор-тованих субстанцгй Г традицГйними недорогими лГкарськими препаратами, орГентованими на внутрГшнГй ринок Г ринок кра'н СНД. За рекомендащею ВООЗ, стра-тегГчна безпека краши забезпечуеться при 20% частцГ вичизняно! фармацевтично! продукцГ! на ринку. Напри-клад, в 1спанГ! вона становить 62%, у ФранцГ! - 53%, 1зра!-лГ - 42%, РосГ! - 35%, Бкоруа - 25%, Грузи - 20%, ЛатвГ! -15%. Вгтчизняна промисловГсть Казахстану займае на фармацевтичному ринку краши трохи бкьше 15%, тобто цей показник нижче рГвня, рекомендованого ВООЗ [23].
У свиових масштабах фармацевтичний ринок Казахстану досить незначний (близько 800 млн дол. США, або 0,1% светового ринку). Споживання ГЛЗ на душу населення нижче ргвня розвинених кра'н в 6 - 12 раз, що свГдчить про великий потенщал зростання лгкарського ринку.
Особливостями казахстанського фармацевтично-го ринку е висою номГнальнГ темпи зростання (у середньому - бкьше 20%), яю обумовлеш зрос-танням економки краши й добробуту населення; зру-шення купГвельних уподобань населення в бк бкьш дорогих лшв Г скорочення частки дешевих лГкГв вартГстю вГд одного до п'яти доларГв США до 48% значимГ частки державних закупГвель лГкарських засобГв (близько 50% ринку); випереджальш темпи розвитку (у 2,4 разу вищГ в порГвняннГ з обробною промисловГстю); високГ темпи зростання експорту фармацевтичних препаратГв, завдя-ки яким частка експорту в виробнищга зросла з 11,3% в 2005 р. до 20,3% в 2007 р., але експорт обмежений кронами СНД, хоча спостерГгаються тенденцГ! зростання експорту в шшГ краши з 6% в 2007 р. до 10% в 2008 р.
Водночас для фармацГ! Казахстану характерна + недостатня конкурентоспроможнГсть вГтчиз-няно'! фармацевтично! продукцГ!, яка представлена переважно генериками на основГ Гмпорто-ваних субстанцГй Г традицГйними недорогими лГкарськими препаратами, що орГентоваш на внутршнш ринок Г ринок кра!н пострадянсько-го простору;
+ погГршення позицГй вГтчизняно! промислово-стГ на внутрГшньому ринку в результат зсуву попиту населення у бк бкьш дорого'! шнова-цшно! фармпродукцГ!.
Основна проблема в дешевому й вузькому вГтчиз-няному асортиментах ЛЗ, розширення якого потребуе ГнвестицГй. 1нвестици в розвиток галузГ сприяли певно-му зростанню фармацевтичного виробництва, але обсяг
О
О
о_ <
<
2 ш
2007 2008 2008 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 | I млн дол. США I I Прогноз, млрд дол. США млрд тенге
Рис. 9. Фармацевтичний ринок Казахстану, 2007 - 2016 рр. (прогноз) [21, 22]
!х був досить помiрним (4,9 млрд тенге, або 0,09% усГх ш-вестицiй у промисловiсть), тодi як яюсне перетворення галузi вимагае бГльш значимих фiнансових вливань.
Для Казахстану характерна висока концентрацГя вiтчизняного виробництва на проводному пiдприемствi АТ «ХГмфарм» (47% вiтчизняного виробництва в 2007 р.), частка ТОП-5 в 2007 р. склала 72%, а частка Т0П-20 -94% вiтчизняного виробництва.
В оптовш торгiвлi спостерiгаеться надмiрно велика кiлькiсть дистриб'юторiв i висока темпи номшально-го зростання оптово! торгiвлi фармацевтичними й ме-дичними товарами й iнструментами за 2001 - 2007 рр. у 8 разiв. Але консолГдацш фармацевтичних дистриб'ю-торiв на казахстанському ринку посилюеться, хоча за-лишаеться значно нижче рiвня розвинених кра!н.
1ноземш компанГ! утримують на ринку Казахстану сво! сильнГ позицГ!, стримуючи розвиток вГтчизня-них компанiй. У 1 шврГччГ 2008 р., уперше в ктори казахстанського фармринку, у Т0Р-10 корпорацiй за обсягом продажiв у роздрГ6ному секторi був включений вГтчизняний виробник АТ «Хiмфарм». 1де укрупнення гравщв, а також аптечних мереж. ВГдкриваються новГ аптеки, в основному, у рамках мереж, а закриваються одиничнГ аптеки, що обумовлене бГльшою ефективнiстю роботи мереж. Мшяються вГдносини мГж виробниками й аптеками, яю, орiентуючись на споживача, починають диктувати правила гри.
На казахстанському фармацевтичному ринку за-безпеченi досить пГльговГ економiчнi умови як для ди-стри6'юторГв, так г виро6никГв. У комплекй Гз впрова-дженням системи строгого фарм-контролю вони дозволили забезпечити бГльш високу прозорГсть ринку й знизити частку «тшьового» ринку.
Винятково ринком регулюються в КазахстанГ роз-дрГбш цГни на лГкарськГ засоби. Високий рГвень конкурен-цГ! мГж представництвами компанш, дистриб'юторами, роздрГбними продавцями стримуе зростання цш Г сти-мулюе розширення асортименту продукцГ!. Оптова й роздрГбна торговельна надбавка в КазахстанГ нижча, шж в Гнших крашах СНД, а багато Гмпортних препара-тГв продаються за бГльш низькими цшами у порГвняннГ з РФ та Украшою.
ОднГею з головних проблем, що стримують розвиток фармацевтичного ринку Казахстану, е висока потреба в профГльних фахГвцях, яка обумовлена недостатшм рГвнем професшно! пГдготовки й дефГцитом квалГфжо-ваних кадрГв.
Прогнозуеться, що розвиток казахстанського фармацевтичного ринку сповГльняться. Реальш середньо-рГчнГ темпи зростання становитимуть 6%. Номшальна емнГсть внутрГшнього ринку збкьшиться в 1, 8 разу.
У найближчГ п'ять рокГв темпи зростання вггчиз-няного виробництва фармпродукцГ! в КазахстанГ будуть лише незначно випереджати зростання внутрГшнього ринку. СередньорГчш реальнГ темпи зростання складати-муть 7%. ВГдношення вГтчизняного виробництва до обся-гу реалГзацГ! фармацевтично'! продукцГ! на внутрГшньому ринку суттево не змшиться Г буде на рГвш 11 - 12%.
Казахстан, маючи бкьшу територ1ю й виг1дне географ1чне положення, багатий виб1р рослинно! лжар-сько! сировини й значний науково-техннний потенц1ал в област1 розробки й виробництва лжарських препара-т1в рослинного походження, в умовах свггово! тенденци випереджального розвитку цього напрямку, мае певш перспективи розвитку. Хоча вгтчизняним виробникам, враховуючи 1нновац1йний, науком1сткий i кашталомкт-кий характер сучасно'1 фармацевтично'1 промисловост1, усе сутужн1ше буде зберкати сво'1 позици на ринку.
Для випереджального розвитку вичизняного фармацевтичного виробництва в краМ поки що немае ш в1дпов1дних технолог1й, ш кадр1в, здатних працювати на таких виробництвах. Пров1дш 1ноземн1 компани не праг-нули розм1щати сво'1 виробництва в Казахстан!, а при-дбання сучасних технологий, залучення зах1дних фахш-ц1в, навчання кадр1в потребуе значних кап1таловкладень. Сьогодн1 1нтерес до створення спкьних п1дприемств проявляють американськ1 фармацевтичш компани.
На темпи створення нових i розвиток д1ючих аптек вплине жорстюсть умов кредитування, зни-зяться можливост1 торговельних п1дприемств з закушвл1 й розширення площ. Продавщ фармпродукци, щоб вижити, змушен1 будуть знижувати сво'1 витрати й оптим1зувати сво'1 шдроздки. Сл1д оч1кувати актив1за-ц1ю процейв злитт1в i поглинань, регюнально! експан-сП. При цьому, в умовах обмежених кредит1в, можливе бкьш широке використання публ1чних фшансових ш-струмент1в. Пр1оритетний розвиток одержать найсиль-н1ш1 аптечн1 мереж1 за рахунок поглинання др1бних мереж i аптек, що будуть змушеш закриватися.
Передбачаеться, що будуть розвиватися прям1 зв'яз-ки аптечних мереж з виробниками фармпродукцП, буде скорочуватися число дистриб'ютор1в, посилиться конкуренц1я м1ж учасниками ринку, розвиватиметься 1нтернет-торг1вля ЛЗ [24].
Зараз на вдосконалення системи лжарського за-безпечення в Казахстан! спрямовано:
f 100% компенсацгя вартост! ЛЗ при пкьговому
л1карському забезпеченш; f прийняття Державно! Програми розвитку охо-
рони здоров'я; f розширення списку препарапв для пкьгово-го лжарського забезпечення пащентш !з сощ-ально-значимими захворюваннями, включен! нов1 нозологи тощо [25].
Для досягнення балансу штереав виробника, ринку й споживачш ЛЗ ухвалюються так1 заходи: регулювання ринку; обмеження ц1н; впровадження генериюв; пошук i виведення !нновац1йних препарайв; державна й приватна шдтримка R&D; мон1торинг пол1пшення показник1в здоров'я; мониторинг кл!н1чно! ефективност! ЛЗ [26].
Наступним за значимктю фармацевтичним ринком СНД е фармринок Быоруа. Фармацевтична про-мисловкть Бкоруй представлена 27 шдприемствами. Левову частину в структур! виробництва ЛЗ займа-ють державн! п1дприемства, п1длегл1 Департаменту фармацевтично! промисловост! М1н1стерства охорони здоров'я.
На юнець 2013 р. бкьше 20 виробничих дГлянок фармацевтичних пiдприeмств одержали сертифкати 6МР. Повний перехiд на вимоги 6МР повинен вГдбути-ся з 2014 р. Однак те, що бкорусью виробники сертифь коваш на вiдповiднiсть нацiональному стандарту 6МР, ще не означав автоматичного визнання на мГжнародно-му рiвнi, осккьки нацiональний стандарт не гармошзо-ваний зi стандартом 6С [27, 20].
Основш характеристики фармринку Бiлорусi у 2011 р. представлен в табл. 5.
госштального сегмента у варткному вимiрi в 2012 р. склала 25,7% (у натуральному виразi - 13,6%).
КрГм державних закупiвель, галузь одержуе й iншi заходи шдтримки в рамках держпрограм. Щоб зменши-ти частку iмпорту ЛЗ, у Бкоруй прийнята «Державна програма з розвитку iмпортозамiщуючих виробництв фармацевтичних субстанцш, готових лiкiв i дкгнос-тичних засобiв на 2010 - 2014 роки й на перюд до 2020 року», яка включав таю шдпрограми: «Фармсубстанци та готовi лiкарськi засоби»; «Фiтопрепарати»; «Дкгнос-
Таблиця 5
Основш характеристики фармринку Республши Бшорусь1, 2011/2010 [17, 18]
Показник Роздрiбний сектор Госштальний сектор Ринок у цшому
Обсяг, млрд дол. США 0,53 0,14 0,77
Обсяг, млрд упак. 0,31 0,06 0,38
Динамка, % + 1 -3 -3,84
Динамка (упак.), % +3 -1 +2
Частка локально!продукцп,% 21,8 38,8 24,9
Частка локально! продукцп (упак.), % 53,4 88,2 59,1
Динамка частки локально! продукцп, % +6 +18 +8
Динамка частки локально! продукцп (упак.), % +2 +5 +2
Частка ОТС, % 43,5 4,0 36,2
Середня ц1на, дол. США/упак. 2,00 2,31 2,06
Середня ц1на, БУВ/упак. 9 529 11 366 9 832
Кшьюсть торгових найменувань 2 657 2 298 2 839
1 Усi розрахунки в споживчих цiнах, якщо не зазначене iнше.
Джерело: ЦМ1 «Фармексперт» - Аудит роздрiбних продажiв i лiкарняних закупiвель ЛЗ у Бшоруа
На фармацевтичному ринку Бкоруа частка ге-нерикiв становить понад 80%, бкьшкть - це генерики другого й третього поколiння. За даними експертГв, 6-7% субстанцiй для !х виробництва синтезуеться бко-руськими виробниками, iншi ввозяться з Китаю, 1нди, Пакистану [27]. Частка ЛЗ локального виробництва у структурi бкоруського фармринку в грошовому виразi складала в 2012 р. 30,6%, закордонних - 69,4%. У натуральному виразi у структурi бкоруського фармринку превалюють ЛЗ локального виробництва. У 2012 р. !х питома вага складала 60% (335 млн упаковок), у той час як частка препаратiв закордонного виробництва - 40% (223,3 млн упаковок).
Для сегменпв вГтчизняно! та 1мпортно! продукцп в Бiлорусi характерна рiзна структура складових приросту обсягу роздрГ6но! реалшацц. Якщо прирiст обсягу реалГ-зацп вГтчизняно! продукцп забезпечуеться переважно за рахунок перерозподку споживання з дешевих на дорогi препарати, то основний драйвер збкьшення ринку роз-дрГ6но! реалшаци 1мпортно! продукци - приркт обсягу споживання в натуральному вираз1 Вартiсть бкьшоск вГ-тчизняних препаратГв (71,1%) не перевищуе 1 дол. США.
Одним ш ключових драйверГв росту фармацев-тично! промисловостГ в Бкоруй е державна шдтрим-ка. Основним Гнструментом цш! шдтримки виступають державнГ закупГвлГ у виглядГ госпГтального сегмента й програм лкарського забезпечення. У БГлорусГ частка
тикуми», «ПГдготовка кадрГв для хГмГко-фармацевтично! промисловостГ».
РеалГзацш цш! програми передбачае фшансуван-ня в обсязГ 600 млрд бГлоруських рублГв. БГльша частина ресурав (близько 84%) запланована на модершзацш бГлоруських пГдприемств Г '1х сертифка-цГю за стандартом 6МР. Прюритетом е створення виробництва яюсних генерикГв, що не будуть поступатися закордонним аналогам. Зпдно з указом президента БГлорусГ № 174 вГд 16.04.2012 р. «Про деяю заходи щодо розвитку фармацевтично! промисловостГ», банкам кра'ши запропоновано надавати шд гаранта уряду кредити фар-мацевтичним оргашзацшм, що реалГзують швестицшш проекти зГ створення, технГчного переоснащення й ре-конструкци виробничих потужностей. З 1 сГчня 2012 р. до 1 скня 2016 р. звГльнеш вГд обкладання ввГзними митами й ПДВ технологкне встаткування, комплектуючГ Г запас-нГ частини до нього, що ввозяться фармацевтичними ор-гашзацшми для реалГзаци ГнвестицГйних проекпв [16].
У рамках програми з Гмпортозамщення в БГлорусГ реалГзуються найважливГшГ державнГ проекти. Так, успшно здГйснений проект з виробництва препаратГв для лкування цукрового дГабету. Програма реалГзуеться завдяки спГвробГтництву транснацГонально! фармацевтично! компани «Ново НордГск» (Данш) Г однiе! з провГд-них державних фармкомпанГй БГлорусГ «Белмедпрепара-
ти». За перГод з 2005 р. дотепер частка вГтчизняних ЛЗ у структурГ обсягу бкоруського ринку генно-шженерного ГнсулГну людини (Г11Л) у натуральному виразГ збкьшила-ся з 0 до 86 - 87% [20]. Замщено практично 90% шсулшв (у натуральному вимГрГ), що надходять на бкоруський фармринок, препаратами локального виробництва. Зараз сшвробгшицтво тривае: разом з мГжнародною гру-пою компанш «1тера» почато реалГзацГю швестицшного проекту зГ створення експорто орГентованого виробництва Г11Л у формГ картриджГв [20].
Таким чином, фармацевтичнГ ринки Роси, Укра!-ни, Казахстану Г Бкоруй розвиваються вГднос-но швидко. ЛГдерами за кГлькГстю торговельних марок, представлених у роздрГбному комерцГйному сек-торГ, е Росш, Укра!на й Азербайджан. Фармринки Узбекистану, ВГрмени й Молдови характеризуються наймен-шими ккьюсними показниками у зв'язку зГ слабкою шд-тримкою вГтчизняного фармвиробництва та малопри-вабливими перспективами для шоземних виробникГв.
Про конкуренцГю на фармацевтичних ринках кра-!н пострадянського простору можна судити, виходячи з Т0П-10 провГдних компанГй свГту. Десятка лГдируючих корпорацГй утримуе в кра!нах пострадянського простору вГд 65% (у Казахстан^ до 81% (у ВГрмени) обсягш фармринкГв. ЛГдируючГ позици в кра!нах пострадянського простору займають компани Гедеон Рктер (Угор-щина) Г СанофГ-АвентГс (Францш), яю входять у Т0П-10 у восьми з дев'яти кра!н СНД. Серед кра!н СНД Гз най-бкьшою ккьюстю вГтчизняних корпорацГй лГдирують Укра!на («Дарниця», «АртерГум» Г «Фармак») Г Бкорусь (РеспублГканське унГтарне пГдприемство «БорисГвський завод медичних препаратГв» Г РУП «Белмедпрепара-ти»). Це обумовлене сильною шдтримкою вГтчизняних виробникГв державою. У Роси в Т0П-10 входить лише одне вГтчизняне пГдприемство - «Фармстандарт», яке посГдае друге мГсце. У Казахстан в десятку лГдерГв входить вГтчизняний «ХГмфарм».
Характеристику фармринкГв окремих кра!н СНД у 2012 р. представлено в табл. 6.
Таким чином, проведене дослГдження дозволило зробити таю висновки:
1. Фармацевтичний ринок е одним Гз найбкьш Г високоприбуткових Г швидкозростаючих секторГв еко-номГки кра!н пострадянського простору. Темпи його зростання становлять приблизно 6 - 11% у рк, а чистий прибуток у середньому 18 - 20% вГд загального доходу.
2. Ключова проблема фармацевтичного ринку краш СНД - необхцшсть збкьшення витрат на досл-дження. Середня цша розробки одного нового препарату в окремих випадках перевищуе 1 млрд дол. США. Мiжнароднi фонди фшансують в певному обсязi про-грами 3i створення ЛЗ для боротьби з небезпечними шфекцшми, насамперед це В1Л/СН1Д, туберкульоз, якi характернi для краш пострадянського простору.
3. Фармацевтична промисловкть краш СНД орь ентуеться сьогоднi на прибуток. Тому виробники вкла-дають кошти в економiчно бкьш випдш розробки - для лiкування раку, артриту, а також нешфекцшних хрошч-них хвороб (цукровий дiабет, серцево-судинш, iмуннi захворювання тощо), якi поширеш в основному в роз-винених кра'шах.
4. Основними точками зростання фармацевтичного ринку е розвиток сегменпв бiологiчно активних добавок (БАД) i генерикiв, перехiд до бютехнологш, фармацевтичних препаратiв рослинного походження, частка яких, за прогнозами ВООЗ, у найбли^ десять роюв перевищить у загальному обсязi лкарських засобiв 60%.
5. Обсяг взаемно'1 торгiвлi фармацевтичною про-дукцiею мiж крашами СНД значний у порiвняннi iз су-купним обсягом експорту фармацевтично'1 продукци цих держав в iншi кра'ши свiту.
6. Нацюнальш виробники фармпродукци в СНД випускають в основному генерики й безрецептурш пре-парати з коротким строком окупносп при наявностi державно! шдтримки.
7. Фармацевтичний ринок краш СНД в^д^зняеть-ся вiд захiдних ринюв низьким рiвнем середньодушово-го споживання, високою часткою бкьш дешевих лкарських засобiв. Однак в останш роки зростае попит на бкьш дорогi брендованi препарати галузi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. German Association for Pharmaceutical Industry (BPI), Pharma-Data 2011, [Electronic resource]. - Mode of access : www. bpi.de
2. Анализ развития европейского фармрынка [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.remedium.ru/ analytics/review/articles/detail.php?ID=17404
3. CBI Market Survey: The Pharmaceutical Products Market in the EU, 2010 [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.cbi.eu/disclaimer
4. Перспективы развития фармрынков стран Западной Европы [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. apteka.ua/
Таблиця 6
Фармацевтичн ринки окремих краш СНД у 2012 р. [28]
Показник РФ Казахстан Бшорусь
1. Чисельшсть населення, млн оаб 143,3 16,9 9,46
2. ВВП на душу населення, дол. США 14037 12007 6685
3. Обсяг ринку, млн дол. США 29687 1872 813
4. Обсяг ринку, млн ум. упак. 5539 551,38 390,02
5. Середня варткть упаковю, дол. США 5,364 3,395 2,085
6. Сереньодушове споживання ЛЗ, дол. США 207 111 86
7. Середньодушове споживання ЛЗ, ум. упак. на рк 38,62 32,63 41,25
О О =П
Е?
CQ
О
О Q_
<с
<
О ш
5. Ситуация в Европе делает США и Азиатский регион намного более привлекательными для фармкомпаний [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.pharmvestnik. ru/publs/staryj-arxiv-gazety/29061.html#.Ur_zVNJdVFs
6. The base-case scenario for the Top 5 European markets is for spending growth to be flat through 2017 [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.imshealth.com/ deployedfiles/ imshealth/Global/Content/ Corporate/IMS%20Health
7. Фармрынок: буря перемен. Альтернативы территориальной экспансии [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://recept.znate.ru/pars_docs/refs/9/8249/8249.pdf
8. IMS World Review 2011 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imshealth.com/
9. Прогноз расходов на лекарственные средства для стран ЕС до 2016 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : ec.europa.eu; www.imshealth.com;www.oecd.org
10. Проблемы конкуренции в фармацевтическом секторе ЕС [Электрон-ный ресурс]. - Режим доступа : http://www. biofit.ru/farmatscevticheskii-rynok/problemy-konkurentscii-v-farmatscevticheskom-sektore-es.html
11. Новые инициативы по развитию фармацевтической отрасли ЕС [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.biofit.ru/farmatscevticheskii-rynok/novye-initsciativy-po-razvitiu-farmatscevticheskoi-otrasli-es.html
12. The European Federation of Pharmaceutical Industries and Associations. The Pharmaceutical Industry in Figures, 2013. EFPIA [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.efpia. eu/uploads/Figures_Key_Data_2013.pdf
13. Состояние и прогноз развития фармацевтического рынка Казахстана [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.bta.kz/files/9-farma_main.pdf
14. Итоги фармацевтического года в Белоруссии [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vialek.kz/glavnaya/ news/itogi-farmacevticheskogo-goda-v-belorussii/
15. Смагулова Б. Б. О состоянии фармацевтической отрасли Республики Казахстан / Б. Б. Смагулова [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://amanat.kz/%D0%BD %D0%BE%D0%B2%D 0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/analysis_ market/11507/
16. Евразийский Банк Развития. Перспективы развития фармацевтического рынка Единого экономического пространства [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.eabr. org/general/upload/docs/AU/%D0%90%D0%A3%20%20% D0%9 8%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20%20 2013/0BZ0R_18_rus.pdf
17. Маркетинговый обзор по фармацевтической промышленности РК [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.inti.kz/ekspertnye-obzory/marketingovyj-obzor-po-farmacevticheskoj-promyshlennosti-respubliki-kazaxstan.php
18. Фармрынки стран постсоветского пространства: итоги 2011 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.promoboz.com/n3_32/26-37.pdf
19. Ралли на фармрынке. Аптечные продажи в Украине: итоги 2010 года. Часть II [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.apteka.ua/article/70328
20. Фармацевтический рынок Беларуси. Партнерство во имя развития [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.apteka.ua/article/265085
21. Анализ выполнения Отраслевой Программы развития фармацевтической промышленности Республики Казахстан на 2010 - 2014 годы [Электронный ресурс]. - Режим доступа : spfo.ru/sites/default/files/confmat/kz2013/Sultanov.ppt
22. Ноцунь Л. Фармацевтический рынок Казахстана -текущее положение и перспективы [Электронный ресурс]. -Режим доступа : http://www.myshared.ru/ slide/686412/#
23. Состояние и прогноз развития фармацевтической отрасли Казахстана [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.group-global.org/publication/view/6980
24. Фармотрасль Казахстана. Состояние и прогноз развития фармацевтического рынка Казахстана [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.generic.kz/sites/default/ files/2008.12_BTA.pdf
25. Локшин В. Фармацевтический рынок Казахстана в современных условиях. Международные фармацевтические производители [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// spfo.ru/node/510
26. Локшин В. Государственное регулирование и лекарственное обращение в Республике Казахстан [Электронный ресурс]. - Режим доступа : spfo.ru/sites/default/files/confmat/ kz2013/Lokshin2.pptx
27. Лекарства для экономных [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.prof-press.by/belarus/news/ society/8249.html
28. Перспективы развития фармацевтического рынка Единого экономического пространства. - Алмааты: Евразийский банк развития, 2013. - 39 с.
REFERENCES
"Analiz razvitiia evropeyskogo farmrynka" [Analysis of the development of the European pharmaceutical market]. http:// www.remedium.ru/analytics/review/articles/detail.php?ID=17404 "Analiz vypolneniia Otraslevoy Programmy razvitiia farmat-sevticheskoy promyshlennosti Respubliki Kazakhstan na 2010 -2014 gody" [Analysis of performance development program for the pharmaceutical industry of the Republic of Kazakhstan for 2010 - 2014 years]. spfo.ru/sites/default/files/confmat/kz2013/ Sultanov.ppt?
"CBI Market Survey: The Pharmaceutical Products Market in the EU, 2010". http://www.cbi.eu/disclaimer
"Evraziyskiy Bank Razvitiia. Perspektivy razvitiia farmat-sevticheskogo rynka Edinogo ekonomicheskogo prostranstva" [Eurasian Development Bank. Prospects of development of the pharmaceutical market in the Common Economic Space]. http:// www.eabr.org/general/upload/docs/AU/%D0%90%D0%A3%20 >%20% D0%98%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D 1%8F%20%202013/0BZ0R_18_rus.pdf
"Farmrynok: buria peremen. Alternativy territorialnoy ek-spansii" [Pharmaceutical market: the storm of change. Alternatives territorial expansion]. http://recept.znate.ru/pars_docs/ refs/9/8249/8249.pdf
"Farmrynki stran postsovetskogo prostranstva: itogi 2011 goda" [Pharmaceutical market post-Soviet countries: results of 2011]. http://www.promoboz.com/n3_32/26-37.pdf
"Farmatsevticheskiy rynok Belarusi. Partnerstvo vo imia raz-vitiia" [The pharmaceutical market of Belarus. Partnership for Development]. http://www.apteka.ua/article/265085
"Farmotrasl Kazakhstana. Sostoianie i prognoz razvitiia far-matsevticheskogo rynka Kazakhstana" [Pharmaceutical industry of Kazakhstan. Status and outlook of the pharmaceutical market in Kazakhstan]. http://www.generic.kz/sites/default/files/2008.12_ BTA.pdf
"German Association for Pharmaceutical Industry (BPI)". http://www.bpi.de
"Itogi farmatsevticheskogo goda v Belorussii" [The results of pharmaceutical, in Belarus]. http://vialek.kz/glavnaya/news/itogi-farmacevticheskogo-goda-v-belorussii/
IMS World Review 2011. http://www.imshealth.com/ Lokshin, V. "Farmatsevticheskiy rynok Kazakhstana v sovre-mennykh usloviiakh. Mezhdunarodnye farmatsevticheskie proiz-
voditeli" [The pharmaceutical market in Kazakhstan today. International pharmaceutical manufacturers]. http://spfo.ru/node/510
Lokshin, V. "Gosudarstvennoe regulirovanie i lekarstvennoe obrashchenie v Respublike Kazakhstan" [State regulation and drug treatment in the Republic of Kazakhstan]. spfo.ru/sites/default/ files/confmat/kz2013/Lokshin2.pptx
"Lekarstva dlia ekonomnykh" [Medications for the budget]. http://www.prof-press.by/belarus/news/society/8249.html
"Marketingovyy obzor po farmatsevticheskoy promyshlen-nosti RK" [The marketing review by the pharmaceutical industry of Kazakhstan.]. http://www.inti.kz/ekspertnye-obzory/market-ingovyj-obzor-po-farmacevticheskoj-promyshlennosti-respubliki-kazaxstan.php
Notsun, L. "Farmatsevticheskiy rynok Kazakhstana - tekush-chee polozhenie i perspektivy" [The pharmaceutical market in Kazakhstan - the current situation and prospects]. http://www. myshared.ru/ slide/686412/#
"Novye initsiativy po razvitiiu farmatsevticheskoy otrasli ES" [New initiatives for the development of the EU pharmaceutical industry]. http://www.biofit.ru/farmatscevticheskii-rynok/novye-initsciativy-po-razvitiu-farmatscevticheskoi-otrasli-es.html
"Prognoz raskhodov na lekarstvennye sredstva dlia stran ES do 2016 g." [Forecast expenditure on medicines for the EU until 2016]. http://www.oecd.org
Perspektivy razvitiia farmatsevticheskogo rynka Edinogo eko-nomicheskogo prostranstva [Prospects of development of the pharmaceutical market in the Common Economic Space]. Almaaty: Evraziyskiy bank razvitiia, 2013.
"Perspektivy razvitiia farmrynkov stran Zapadnoy Evropy" [Prospects of development of pharmaceutical markets of Western Europe]. http://www.apteka.ua/
"Problemy konkurentsii v farmatsevticheskom sektore ES" [Problems of competition in the pharmaceutical sector the EU]. http://www.biofit.ru/farmatscevticheskii-rynok/problemy-konkurentscii-v-farmatscevticheskom-sektore-es.html
"Ralli na farmrynke. Aptechnye prodazhi v Ukraine: itogi 2010 goda" [Rally in the pharmaceutical market. Pharmacy sales in Ukraine: results of 2010]. http://www.apteka.ua/article/70328
Smagulova, B. B. "O sostoianii farmatsevticheskoy otrasli Re-spubliki Kazakhstan" [On the state of the pharmaceutical industry in the Republic of Kazakhstan]. http://amanat.kz/%D0%BD%20 %D0%BE%D0%B2%25D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/analy-sis_market/11507/
"Sostoianie i prognoz razvitiia farmatsevticheskoy otrasli Kazakhstana" [Status and Forecast of development of pharmaceutical industry in Kazakhstan]. http://www.group-global.org/publi-cation/view/6980
"Sostoianie i prognoz razvitiia farmatsevticheskogo rynka Kazakhstana" [Status and outlook of the pharmaceutical market in Kazakhstan]. http://www.bta.kz/files/9-farma_main.pdf
"Situatsiia v Evrope delaet SShA i Aziatskiy region namnogo bolee privlekatelnymi dlia farmkompaniy" [The situation in Europe makes the United States and the Asian region is much more attractive to pharmaceutical companies]. http://www.pharmvestnik.ru/ publs/staryj-arxiv-gazety/29061.html#.Ur_zVNJdVFs
"The base-case scenario for the Top 5 European markets is for spending growth to be flat through 2017". http://www.im-shealth.com/%20deployedfiles/imshealth/Global/Content/%20 Corporate/IMS%20Health
"The European Federation of Pharmaceutical Industries and Associations. The Pharmaceutical Industry in Figures, 2013. EFPIA". http://www.efpia.eu/uploads/Figures_Key_Data_2013.pdf
O O m E?
OQ
O
O Q_
<c
<
O u
BI3HECIHQOPM № 12 '2014 61
www.business-inform.net
