CC BY
35
®
ребенка
На допомогу пед1атру / То Не1р Иле РесНаШап
к и!
УДК 613.22-053.37(4/9)
ШАДР1Н О.Г.1, АОБРЯНСЬКИЙ АО.2, НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л.2, КЛИМЕНКО В.А.3, БСЛОУСОВА О.Ю.4,
1ВАХНЕНКО О.С.2
1АУ «1ПАГ НАМН Укра'ни», м. Ки!в
2Кафедра пеДатрИ Льввсыкого нацюнального медичного умверситету ¡м. Аанила Галицыкого 3Кафедра пропедевтики пеДатри № 2 Харювсыкого нацюнального медичного у^верситету 4Кафедра педатрично! гастроентеролог! I нутрицолоп! ХМАПО
СУЧАСН ТЕНДЕНЦП В ХАРЧУВАНН ДЛЕЙ РАННЬОГО В|КУ (12-36 МЮ.): вВРОПЕЙСЬКИЙ ТА СВЛОВИЙ ДОСВ1Д
Резюме. В оглядi наведет принципирацюнального харчування дтей вжом 1—3ротв, реалiзацiя яких за-безпечуватиме досягнення оптимальних показнишв ххрозвитку i стану здоров'я. Ключовi слова: харчування, дти, норма споживання.
Першi три роки життя е особливим перюдом для здоров'я i харчування дитини, оскшьки вщносно високий рiвень метаболiзму, значнi темпи росту i розвитку, а також фiзична активнiсть визначають вищi й яюсно вiдмiннi харчовi потреби, адекват-не забезпечення яких е важливим медичним i со-цiальним завданням. Водночас незршсть травно! системи, нервово-м'язово! координаци й iмуноло-гiчних функцiй у дитини раннього в^ обмежують ращон харчових продуктiв, визначають його специ-фiку у певний вiковий перюд i пiдвищують ризик виникнення пов'язаних iз харчуванням iнфекцiй i алерпчних реакцiй. На сьогоднi доведено, що осо-бливостi харчування в ранньому дитинствi не лише вiдiграють важливу роль у формуваннi фiзичного здоров'я й оптимального штелектуального розвитку дитини, але i можуть визначати ютотно вищий ризик хрошчно! захворюваност у дорослому вiцi [1—4]. Якщо враховувати, що йдеться насамперед про популяцшну профiлактику серцево-судинних захворювань (iшемiчна хвороба серця, артерiаль-на гiпертензiя), що посщають перше мiсце серед причин смерт дорослого населення в Укра!ш, а також поширено! ендокринно! патологи (ожирш-ня, цукровий дiабет, метаболiчний синдром тощо), то потреба у нащональних рекомендацiях щодо оптимального харчування ще! категори дiтей е прюритетною i стратегiчно важливою для системи охорони здоров'я загалом. Саме тому у бшьшосп розвинених кра!н свиу такi рекомендацп е части-ною клiнiчних настанов вiдповiдних професшних органiзацiй, мiстяться у нормативних актах або гс-нують окремо [2, 3, 5—8].
Незважаючи на те, що питанням харчування дь тей раннього вжу в Укра!ш првддляеться значна увага на державному рiвнi (закони Укра!ни «Про дитяче харчування» [9], «Про охорону дитинства»
[10], «Про безпечшсть та якiсть харчових продукпв»
[11], «Про молоко та молочш продукти» [12] тощо) й у вгтчизняному нацiональному Клiнiчному про-токолi медичного догляду за здоровою дитиною вь ком до 3 роюв [13] детально висвiтлено особливост харчування немовлят протягом першого року життя, чинш рекомендацп щодо вигодовування дiтей у наступнi 2 роки е загальними i неповними [13]. Крiм того, сучаснi офщшш норми споживання харчових речовин для ще! категорп дiтей в Укра!ш (1999 р.) [14] вiдрiзняються вщ сучасних свiтових стандартiв, якi було переглянуто пiсля 2000 р. [15—19].
Рекомендацп щодо оптимального харчування дгтей перших трьох рокiв життя мають враховувати специфiчнi вiковi фiзiологiчнi потреби у незамшних нутрiентах, вiдповiднi продукти харчування, що е джерелом таких нущенпв, а також належнi мето-ди приготування i споживання цих продуктiв. Вщ-повiдно до рекомендацш ВООЗ, «протягом перших шести мюящв життя немовлята мають перебувати на винятково грудному вигодовуваннi. Пiзнiше вони повинш отримувати адекватнi з харчово! точки зору i безпечнi продукти прикорму, на тлi продовження грудного вигодовування до досягнення дворiчного вжу i довше» [20].
© Шадрш О.Г., Добрянський Д.О., Няньковський С.Л., Клименко В.А., Белоусова О.Ю., 1вахненко О.С., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Реалiзацiя сучасних принцитв рацiонального харчування дiтей вiком 1—3 роюв передбачае перш за все забезпечення адекватних темпiв гх «здорового росту», щоб не лише уникнути його затримки на тлГ харчового дефщиту, але й запобяти надмiрному збiльшенню маси тiла. Лише за таких умов можливо уникнути небажаних вщдалених наслiдкiв неадекватного харчування дитини раннього вГку для П май-бутнього здоров'я i розвитку [3]. Харчовi звички, що формуються у цьому вiцi пщ впливом i за прикладом батьюв, мають ключове значення для забезпечення здорового харчування у подальшi перюди життя.
Пор1вняння стану харчування д1тей раннього вку в УкраТш та свт
Протягом остaннiх 5 роюв в Украш спостерь гались позитивш тенденця у хaрчувaннi дiтей пер-шого року життя. Зокрема, вщповщно до офщш-них даних, кглькють новонароджених, виписаних з акушерських стaцiонaрiв на винятково грудному вигодовувaннi, збгльшилась i становить 98,2 % (по-рiвняно з 92,1 % у 2006 р.). До 6 мю. груддю годують мaтерi 50,5 % дгтей (порiвняно з 2006 р. цей показ-ник зрiс майже удвiчi — 23,7 %), а до 12 мю. i шзш-ше — 29,9 % (10,5 % у 2006 р.). Однак кглькють детей, яких до 6 мю. вигодовують винятково груддю, залишаеться недостатньою. Так, за офщшними даними, вiдповiдний показник для Украгни за пщ-сумками 2006—2010 рр. становив лише 18 % [21]. Грудне молоко у вщ 20—23 мю. споживають 6 % дь тей [21]. Близько 11 % немовлят протягом першого року життя отримують немодифiковaне коров'яче молоко (КМ), приблизно 3 % дггей годують винятково КМ, 17 % — молочними суммами г КМ [22].
Водночас в Укра'ш вщсутш систематичш даш, що характеризували б сучасш особливостГ харчування дггей на другому-третьому роках життя.
З шшого боку, результати якюного та кглькю-ного ощнювання типового харчового ращону дгтей цього вГку в шших крагнах засвщчили, що такий рацюн, як правило, не забезпечуе потреб у залГзГ й вггамшГ D, проте призводить до надмГрного спо-живання енергя, бглюв Г натрго [19, 23]. Так, рГвень споживання бГлкГв дГтьми вГком 12—18 мю. переви-щуе рекомендованГ показники [19] на 254 % у Фран-цГ1, на 150 % — в 1талГ1, 186 % — у ЛюксембурзГ [24]. РГвень споживання бГлкГв у европейських крагнах становить у середньому 40 г/добу у 2 роки Г 60 г/добу у трирГчному вщГ (близько 3 г/кг/добу), що визна-чае споживання понад 16 % енергГГ за рахунок бглюв [24]. Високий рГвень споживання бГлкГв пов'язаний насамперед зГ вживанням немодифГкованого КМ, що мютить 3,2—3,3 г бглка на 100 мл [25].
Наявш даш свГдчать, що дГти раннього вГку, насамперед у бврош, споживають також бгльше жиру, нгж рекомендуеться, особливо за рахунок насиче-них жирних кислот [24, 26]. Водночас забезпечення залГзом в 1—3 роки становить близько 60 % вщ потреби у Великш БританГГ [27], 80 % — у ФранцГГ [28], 65 % — у Шмеччиш [29] Г 85 % — у Голландл [30].
АналогГчна ситуацгя Гснуе Г щодо споживання вгта-мГну D [31, 32].
За даними нацюнального популяцшного досль дження у США, що вивчало особливостГ харчування дгтей перших 4 рокГв життя, у 2008 р. порГвняно з 2002 р. зросла частка немовлят, яю перебували на грудному вигодовуваннГ у 8 Г 12 мю., збгльшив-ся середнГй вГк дГтей на момент уведення прикорму, проте майже не змшився рГвень споживання немодифГкованого КМ протягом першого року життя (17 % у 2008 р. проти 20 % у 2002 р.) Г знежиреного молока протягом другого року життя (20—30 % проти 20—40 % вщповщно) [33]. Недостатшм залиша-лось також споживання фруктш Г овочГв у всГх дгтей вГком 6 мю. — 4 роки. Зокрема, 30 % Гз них не вжи-вали жодних овочГв Г 25 % — жодних фрукпв у день опитування [34]. Водночас найулюблешшою ово-чевою стравою була смажена картопля. Харчовий рацГон багатьох дгтей вГком 1—3 роки мГстив також недостатньо вггамшу Е, калГю Г харчових волокон, однак забагато натрго, а частина з них споживала недостатньо залГза й цинку [33]. Було порушеним сшввщношення мгж окремими нутрГентами, зокрема частка жирГв не забезпечувала 30—40 % потреб в енергя, насамперед унаслГдок надмГрного споживання бГлкГв [35]. У дгтей вГком понад 1 рж помГтно зменшувався спектр продуктГв харчування з негативною тенденщею до збгльшення частки неповно-цГнних у харчовому вщношенш перекусГв, солодо-щГв, солодких Г газованих напогв.
Таким чином, незважаючи на забезпечення основних харчових потреб дгтей раннього вГку у роз-винених крагнах, очевидною глобальною сучасною проблемою е харчовий дисбаланс, пов'язаний Гз не-повнощнним харчовим рацГоном Г неадекватними харчовими уподобаннями, що формуються у дитини протягом перших рокгв життя. Склад рекомендо-ваних Г доступних продуктГв харчування не вщповь дае усГм специфГчним потребам дГтей раннього вГку. Саме тому ефективними додатковими сучасними стратеггями оптимГзацп харчування щеТ групи дГтей уважаються додаткове збагачення або викорис-тання спещальних харчових продуктГв, продуктГв функцГонального харчування тощо [6, 36].
Вплив нерацюнального харчування на стан здоров'я д1тей
НадмГрне споживання енергГг, бГлкГв Г жирГв, особливо тих, в яких переважають насичеш жирнГ кислоти, спричинюють дислшщемго Г гшерхолес-теринемГю, що в поеднанш з надлишком калорш на тлГ недостатньоТ фГзичног активностГ призводить до ожирГння Г виникнення серцево-судинних й ен-докринних захворювань у дорослому вщГ (в тому числГ ГшемГчног хвороби серця) [37]. Отже, ютотне перевищення вГкових потреб споживання енергГг (приблизно в 1,5 раза) Г бглка (майже в 4 рази), що визначаеться вщповщними вгтчизняними нормами для дгтей вГком 1—3 роки [14] (табл. 1, 3), створюе безпосередню загрозу гх майбутньому здоров'ю.
Уведення до харчового рацiону дитини ранньо-го в^ немодифiкованого КМ уважаеться однieю з найважливших причин дефiциту залiза, що негативно впливае на подальший розумовий розвиток [38—41]. На сьогодш вщомо, що споживання бiлкiв КМ пов'язано з численними негативними ефектами для здоров'я дитини раннього в^. Бiлковi фракщ! КМ можуть блокувати абсорбцiю залiза [42], спри-чинювати алергiчнi реакщ! [43] i запори [44]. Крiм того, показано, що значний умют бiлкiв у немоди-фiкованому КМ може бути причиною надмiрного збiльшення маси тiла, шдексу маси тiла й ожирiння дитини у старшому вщ [4, 45, 46], а також патоло-пчних втрат рiдини i депдратацп, особливо на ™ захворювань, що супроводжуються пщвищенням температури тiла [47]. Результати европейського до-слщження EuroGrowth засвщчили, що споживання немодифiкованого КМ е найважлившим чинни-ком, що негативно впливае на показники, якi вь дображають статус залiза в органiзмi дитини у вiцi 12 мю., — концентрацiю гемоглобiну i феритину, а також насичення залiзом трансферину [48].
Дiета з недостатнiм умютом кальцiю створюе ри-зик виникнення остеопорозу у старшому вiцi [49]. Для формування нормального складу кишково! флори i регуляцп iнших функцш травного каналу, включаючи моторну, необхщно споживати достат-ню кiлькiсть харчових волокон [50].
Основою для реaлiзaщi рекомендацш з харчуван-ня е доступнють вiдповiдних харчових продуктiв. Це означае, що незалежно вщ умов, в яких харчуеться дитина (вдома або у дошкшьнш установi), потрiбно органiзувати харчування таким чином, щоб забез-печити якiсну i юльюсну вiдповiднiсть рацiону вi-ковим потребам. Додатковою умовою позитивного впливу ращонального харчування на здоров'я, рiст i розвиток дитини е виховання звички до достатньо! щоденно! фiзично! активность
Мета дано!" публжацл — навести принципи ращонального харчування дггей вжом 1—3 роки, реалiза-ц1я яких забезпечуватиме досягнення оптимальних показниюв ][х розвитку i стану здоров'я.
Рекомендоване споживання енерг\Т \ харчових речовин
РекомендaцГi щодо певного рiвня споживання харчових речовин для будь-яко! популящ! здоро-вих людей Грунтуються на так званих показниках споживання нущенпв (ПСН), що концептуально пов'язаш з фiзiологiчними харчовими потребами. Важливо враховувати, що ПСН стосуються популящ!, а не iндивiдуумiв, а отже, не дозволяють ощ-нювати недостатне споживання або дефщит харчового компонента в окремо! дитини, як i визначати хaрчовi потреби пщ час хвороби. Популяцiйнi ПСН визначають, уважаючи, що шдивщуальш хaрчовi потреби вкладаються у нормальний статистичний розподiл, згiдно з яким рiвень споживання бшьшос-тi iндивiдуумiв у популящ! вiдповiдaе певному се-редньому показнику (рис. 1).
Фiзiологiчнi харчовi потреби (ФХП) — юльюсть i хiмiчнi форми нутрiентiв, якi систематично необ-хiднi дитинi для тдтримання !! здоров'я i розвитку без порушення метaболiзму будь-яко! шшо! харчо-во! речовини, а також без виникнення значних го-меостатичних розлaдiв i нaдмiрного виснаження або перевантаження вiдповiдних депо [51].
Розрiзняють декшька показник1в, що можуть ха-рактеризувати ПСН. Саме на цих показниках Грунтуються сучасш рекомендаций щодо забезпечення енер-
Середня потреба
Медiана розподiлу
Мшмальне/ I \ Рекомендоване
рекомендоване i \ популяцшне Верхня межа
97,5 % або середне 1 \ 97,5 % або середне Максимальний
-1,96SD 1 \ +1,96 SD безпечний рiвень
1 / i \ . споживання
! / 1 4 1 1
^ 1 V. !
Зростаючий рiвень споживання
Рисунок 1. Показники, що характеризують популяцйне споживання нутр1ент1в
Таблиця 1. Добовi потреби в енергп удтей 2-3-го року життя*
BiK, роки Хлопчики Д iвчатка
ВООЗ1 ее2 США3 Укра'|-на4 ВООЗ1 ее2 США3 Укра'|-на4
ккал/ добу ккал/ кг/ добу кДж/ кг/ добу мДж/ добу ккал/добу ккал/ добу ккал/ добу ккал/ кг/ добу кДж/ кг/ добу мДж/ добу ккал/ добу ккал/ добу
1-2 950 82 345 3,2-4,45 900-10006 15408 850 80 335 3,0-4,15 90010006 15408
2-3 1125 84 350 4,4-4,95 12007 15408 1050 81 339 4,1-4,65 10007 15408
Примтки: * — наведено B^noB^Hi одиниц вим'рювання з оригнальних докуменлв;1 — FAO/WHO/UNU (2004): FAO — Органiзацiя продовольства i сльського господарства ООН; WHO — Всесвтня oрганiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ); UNU — Унiверситет Об'еднанихНацй;2 — бвропейський Союз: EFSA Panelon Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA) (2012) [52]: EFSA — бвропейська адмiнiстрацiя безпеки продуклв харчування;3 — US Department of Agriculture; US Department of Healthand Human Services (2010) [53];4 — Наказ МОЗ Укра'ни № 272 вд 18.11.99 р.;5 — м'н'мальний i максимальний показники за умови низько) фiзичнoï активносл;6 — по-казник не залежить вд рiвня фiзичнoï активносл; 7 — за умови низько)' фiзичнoï активносл;8 — еквiвалентнo 6,45 мДж/добу.
гieю й харчовими речовинами ВООЗ, бвропейського Союзу, США й шших розвинених крагн [15—19].
Показник середньо1 потреби у нутрieнтах (СПН) — величина, що вщображае приблизний рь вень середнього споживання харчово! речовини у здоровiй популяцп з урахуванням вiку, статi, а також специфiчних бiологiчних або бiохiмiчних меж мшь мального i максимального значень (рис. 1).
Показник рекомендованого популяцшного споживання (РПС) — рiвень споживання харчово! речовини, що адекватно забезпечуе визначеш харчовi потреби майже всiх здорових представниюв популящ! певного вiку i статi. З урахуванням статистичного розподглу харчових потреб у популящ! РПС вщпо-вщае показнику, що забезпечуе потреби = 97 % популяцп (середнш показник +2 SD; рис. 1). Показ-ник РПС зазвичай використовують для контролю харчового забезпечення популящ! усiма найважли-вiшими нущентами, за винятком енергп, належний рiвень споживання яко! визначають за показником середньо! потреби, щоб уникнути перегодовування й ожирiння.
Показник мтмального рекомендованого споживання (МРС) — piBeHb споживання харчово! речовини, що вщповщае величинi, яка на 2 стандартш вщ-хилення менша за середнш популяцшний показник.
Показник верхньо1 межi споживання (ВМС) вь дображае максимальний прийнятний рiвень мож-ливого споживання ну^енту, що не створюе до-даткового ризику для здоров'я майже вах здорових iндивiдуумiв певного вГку i статi (рис. 1). Хоча пере-вищення цього показника, як правило, е безпечним, потрiбно уникати тривалого споживання ну^енпв на рiвнi, що визначаеться ВМС.
Визначення об'ективних ПСН для немовлят i дггей раннього вiку утруднюеться недостатньою кiлькiстю наукових даних, що характеризують по-пуляцiю здорових дiтей. Саме тому вщповщш ПСН часто Грунтуються на величинах, визначених у рГз-них вiкових групах клiнiчно здорових дггей, хоча на-справдi невщомо, чи вс вони повнютю реалiзують свш генетичний потенцiал, чи '!х харчовий рацiон е кшьюсно i яюсно повнощнним i чи реальний рiвень споживання окремих нутрiентiв не супроводжуеть-
Таблиця 2. Рекомендован! добов'1 норми споживання енергП' i харчовий рацюн для дтей 2-3 роюв життя (ААП, 2006) [5]
lнгредieнт BiK дитини
1 piK 2-3 роки
Калоршнють, ккал 900 1000
Жири, % вщ загально'| шлькосп ккал 30-40 30-35
Молоко/молочш продукти, мл1 480 480
Нежирне м'ясо/бобов^ г 45 60
Фрукти, г2 240 240
OB04i, г2 180 240
Зернов^ г3 60 90
Примтки: ААП — Американська академiя педiатрii. Потреби в енергП зазначено за умови низько1 фiзичноi активносл (для дiтей третього року життя). Помiрна рухова активн':сть вимагатиме споживання додатко-вих 0-200 ккал/добу, а регулярна висока ф':зична активн':сть — 200-400 ккал/добу. Забезпечення зазна-чених енергетичних потреб передбачено з урахуванням типового складу кожного типу продуклв без до-давання цукру або жирiв;1 — для дтей вiком старше 2 роюв передбачено споживання знежиреного молока. Якщо замiсть такого молока використовуеться 1%, 2% або цльне молоко, утил'зац'я енергП збльшиться вщповщно на 19, 39 або 63 ккал на кожнi 240 мл, а споживання жиру — на 2,6; 5,1 або 9,0 г, з яких 1,3; 2,6 або 4,6 г припадатиме на долю насичених жирiв. Для дтей другого року життя розрахунки передбачають молоко 2% жирносл. Якщо замiсть такого молока використовуеться цльне молоко, утил'зац'я енергП зб'шьшиться на 48 ккал на 480 мл;2 — величина однiеi порцИ становить 80 г для дтей вiком 2-3 роки. Потрiбно, щоб про-тягом тижня рашон включав рiзноманiтнi овочi з рiзних пдгруп;3 — половина вах зернових продуклв мае бути з цльного зерна.
Таблиця 3. Рекомендоване споживання блка для дтей раннього в'1ку
BiK, роки ВООЗ1 Свропейський Союз2 США3 Укра'ша4
Середня потреба (г/кг/ добу) Макси-мальне безпечне споживання (г/кг/ добу) Середня потреба (г/кг/ добу) Рекомен-доване споживан-ня (г/кг/ добу) Референтне споживання (г/добу) Рекомен-доване споживан-ня (г/добу) Добова потреба (г/добу)
Хлопчики Дiвчатка
1 0,95 1,14 0,95 1,14 12 11
1,5 0,85 1,03 0,85 1,03 12 11
2 0,79 0,97 0,79 0,97 12 12
3 0,73 0,90 0,73 0,90 13 13
Примтки:1 - FAO/WHO/UNU (2007) [55];2 - EFSA (2012) [56];3 - US Department of Agriculture; US Department of Health and Human Services (2010) [53];4 - Наказ МОЗ Украни № 272 вд 18.11.99 р. [14].
ся виникненням негативних ефектiв, особливо у старшому i дорослому вiцi.
Через вiдсутнiсть або недостатню кiлькiсть ори-гiнальних даних, що були б пiдставою для ощнки харчових потреб у дггей, ПСН часто екстраполюють з доросло! популящ!. Однак насправдi не юнуе точного методу тако! екстраполяця, який би дозволив отримати фiзiологiчно адекватнi ПСН для немовлят i дiтей.
Рекомендац\Т щодо споживання енерг\Т \ б\лк\в
Потреби в енергГ! на 1 кiлограм маси тгла у рГч-ному вiцi становлять приблизно 80 ккал/кг/добу, а впродовж наступних 2 роюв незначно зроста-ють за умови помiрного фiзичного навантаження (табл. 1) [15].
Енергетичш потреби залежать вщ рiвня фГзич-но! активностi, д!! стресових чинниюв (наприклад, субоптимальна температура, хвороба тощо), однак у дiтей раннього вжу дуже складно оцiнити пов'язанi з цим змши показника. Фiзична актившсть вiдiграе ключову роль у фiзiологiчному i соцiальному роз-витку дитини, тому дуже важливо, щоб рiвень споживання енергГ! був достатшм для пiдтримки оптимально! рухово! активностi. Рекомендованi БЛО/ WHO/UNU показники потрiбно зменшити або збiльшити на 15 % вщповщно у випадках знижено! або пщвищено! активностi дитини.
Прийнятний розподгл макронутрiентiв у харчо-вому рацiонi дитини визначають за вщсотком енергГ!, що забезпечуеться за рахунок споживання вуг-леводiв, жирiв i бiлкiв (табл. 2). Для дГтей вiком 2—3 роки рекомендуеться, щоб за рахунок вуглеводiв за-безпечувалось 45—65 %, за рахунок жирiв — 30—40 % i за рахунок бiлкiв — 5—20 % загально! добово! потреби у калорiях [18]. Частка калорш, що мiститься у доданому цукрГ, не повинна перевищувати 25 % загально! потреби у калорiях (щоб забезпечити до-статне споживання незамшних мiкронутрiентiв). Це максимально допустимий, а не рекомендований рiвень споживання [18].
Потребу у бГлках визначають як мшмальний рь вень споживання високояюсного бглка, що забезпечуе пщтримання належного вмiсту цього нутрГе-нту в усiх тканинах оргашзму дитини i нормальнi для вГку показники росту в умовах енергетичного балансу i стандартно! фГзично! активностг Потребу в бiлках виражають показником середньо! потреби (ПСП) або середньо! популящйно! потреби. Як уже зазначалось, показник рекомендованого що-денного споживання (ПРС) бглюв вщображае без-печний рiвень споживання, що забезпечуе потреби майже всгх iндивiдуумiв (97,5 %) у популящ!. ПРС для бглюв — це ПСП + 2 стандартш вщхилення для кожно! вжово! групи. Такий показник у дГтей вiком 13—36 мiс. мае становити близько 1 г/кг маси тгла (ПСП — 0,87 г бГлка/кг/добу i ПРС — 1,05 г бглка/ кг/добу або = 13 г бГлка/добу) [17—19]. Сучасш свь товi нормативи споживання бглка залежно вiд вiку
дитини порiвняно з нацiональними рекомендац1я-ми наведено у табл. 3.
Стандартний амейний харчовий рацюн мiстить порiвняно велику кiлькiсть бiлкiв (= 15 % загально! кглькосп спожитих калорiй), якщо у ньому недо-статньо жирiв, за рахунок бiлкiв може забезпечу-ватись 15—20 % загальних потреб в енергя. Такий рiвень споживання бглюв у 3—4 рази перевищуе потреби дГтей раннього вГку.
У 2008 р. Комiтет iз харчування бвропейського товариства дитячих гастроентеролопв, гепатологiв i нутрицiологiв (ESPGHЛN) пщкреслив, що, не-зважаючи на суперечливють наявних даних, споживання 4 г бглка на 1 кг/добу (> 16 % спожито! енергя) у вщ 8—24 мгс. вiрогiдно пов'язано з надмiрною масою тiла дитини у старшому вщг Натомiсть така асоцiацiя вiдсутня за умови споживання бглюв у кглькосп, що не перевищуе 15 % загальних енерге-тичних потреб.
Рекомендац\Т щодо споживання жир\в \ вуглевод\в
Жири е основним джерелом енергГ! для немовлят Г дГтей раннього вжу, а ю-6 Г ю-3 жирш кислоти е незамшними для нормального росту Г розвитку. Наявшсть лшщв у харчовому ращош е обов'язковою умовою всмоктування жиророзчин-них вГгамшГв (Л, D, Е, К). Жири входять до складу клгтинних мембран, визначаючи !х функщональш властивостГ, а вГльш жирш кислоти здатш регулю-вати експресго гешв. Лшщи е структурними компонентами нервово! тканини, спевки Г клгтинних мембран, а також формують енергетичне депо оргашзму дитини, що утворюеться переважно за ра-хунок триглГцеридГв. Водночас споживання жирГв, починаючи з раннього дитинства, вважаеться клю-човим чинником, що впливае на ризик виникнен-ня серцево-судинних захворювань, ожиршня та дГабету в дней Г дорослих [54].
Протягом другого року життя споживання жирГв мае забезпечувати 30—40 % загальних потреб в енергГ!, а пГсля досягнення 2-рГчного вГку — 30—35 %: за рахунок ю-6 полшенасичених жирних кислот — 4—10 %, ю-3 кислот — 1—2 %, насичених жирГв — < 10 % Г мшмально можливо! кГлькосп трансгзомерГв жирГв (< 2 %) [57]. Для майбутнього здоров'я дитини бГльше значення мае яюсть жирГв, що споживаються у ранньому дитинст, нгж !х кгль-кГсть. УмГст насичених жирГв, трансГзомерГв жирних кислот Г холестеролу у продуктах харчування мае бути мГнГмальним за умови пГдтримання харчово! повнощнносп дГети. Вгтчизняш рекомендацГ! ви-значають лише загальну абсолютну норму спожи-вання жиру (табл. 4).
Вуглеводи е важливим джерелом енергГ!, однак не мають шшо! харчово! щнностг Водночас, харчовГ волокна (полюахариди, що не мютять крохмалю, — целюлоза, гемщелюлоза, камедь, гумГарабж, пекти-ни тощо, а також лГгнГни) вГдГграють важливу роль у функщональному харчуванш, регулюючи моторну
функцiю кишечника i зменшуючи ризик шлунково-кишкових захворювань [58]. Дiтям подобаеться со-лодкий смак 1ж1, i батьки можуть використовувати це з метою заспокоення, заохочення, винагороди тощо. Однак важливо, щоб харчовий рацiон харак-теризувався рiзноманитям смакiв i консистенцiй i щоб дитина не очiкувала, що 11 1жа завжди мае бути солодкою. Потрiбно надавати перевагу продуктам з мшмальним умiстом цукру.
За рахунок вуглеводiв мае забезпечуватись 45— 65 % добового споживання енерги (табл. 5).
Адекватне загальне споживання харчових волокон мае становити близько 14 г на 1000 ккал на добу [18], що можна забезпечити за рахунок продукгiв iз цшьно-го зерна (кашi, хлiб iз цшьного зерна), овочiв i фруктiв.
Рекомендацм щодо споживання зал\за, кальц\ю, в\там\ну й, натр\ю \ кал\ю
Незважаючи на те, що так зваш мiкронутрiенти (вiтамiни, мшерали i мiкроелементи) потрiбнi дити-ш у вiдносно невеликих кiлькостях, вони розгляда-
ються як незамiннi компоненти харчового ращону, оскiльки забезпечують можливосп продукцп в ор-ганiзмi ферменпв, гормонiв й iнших бiологiчно ак-тивних речовин, необх1дних для нормальних росту i розвитку. Якщо рiвень споживання мiкронутрiентiв не вiдповiдае рекомендованому, може виникати де-фiцит, який уважаеться однiею з найважливiших за-гроз для здоров'я i розвитку популяци, насамперед дiтей раннього вжу.
Зал1зо входить до складу численних бшюв i фер-ментiв, потрiбних для нормального функцiонування людського оргашзму. Залiзо е незамiнним не лише у забезпеченш транспортування кисню, але й у ре-гуляци росту i диференцiацГi клiтин [41]. Дгга раннього вiку мають вщносно високi потреби у залiзi внаслщок значних темпiв росту i розвитку. Зокрема, зпдно з рекомендацiями ВООЗ, рiвень споживання залiза протягом 2—3 роюв життя мае становити 3,9—11,6 мг/добу [61], що вщповщае вичизняним нормативам (10 мг/добу) [14].
Кальцш — незамшний мiнерал для формування здорових кiсток i зубiв. Його надходження до ор-
Таблиця 4. Рекомендоване споживання жиру для дтей bîkom 1-3 роки
Показник ВООЗ1 Свропейський Союз2 США3 Украша4
Загальна кшьшсть жиру 30-40 %5' 6 35-40 %6 30-40 %6 53 г/добу
Насичеш ЖК 9 %7, 10 Можливий м^мум < 10 %10 -
ПНЖК загалом < 15 %8' 10; 11 %7' 10 - - -
СшввЩношення ffl-3/ffl-6 - Рекомендацм вщсутш - -
ПНЖК - Норми вщсутш - -
ffl-6 ПНЖК 3-4,5 %8' 9 4 %9 8 г/5-10 %6 -
ЛК (< 10 %)10 Норми вщсутш - -
АК - Норми вщсутш - -
ffl-3 ПНЖК - 0,5 %9 0,8 г/0,7-1,2 %6 -
АЛК 0,4-0,7 %8' 9 ДГК = 100 мг/добу8' 9 - -
ДГК + ЕПК (< 3 %)10 100-150 мг7 Можливий м^мум - -
Траназомери ЖК ДГК: 10-12 мг/кг8' 9 Норма споживання насичених ЖК < 300 мг -
Холестерол < 1 %
Примтки:1 — FAO (2010) [59];2 — EFSA (2010) [26];3 — US Department of Agriculture; US Department of Health and Human Services (2010) [53];4 — Наказ МОЗ Украни № 272 вд 18.11.99 р. [14];5 — тут i далi зазначено вдсоток вд загальноÏ клькост спожитих калорй; 6 — референтне споживання; 7 — для дтей bîkom 2-3 роки; 8 — для дтей bîkom 12-24 mîc.; 9 — адекватне споживання;10 — верхня безпечна межа споживання; ЖК — жирнi кислоти; ПНЖК — полiненасиченiЖК; ЛК — лнолева кислота; АК — арахдонова кислота; АПК — альфа-лноленова кислота; ДГК — докозагексаенова кислота; ЕПК — ейкозапентаенова кислота.
Таблиця 5. Рекомендоване споживання вуглеводiв для дтей в1ком 1-3 роки
Показник ВООЗ1 ее2 США3 Украша4
Загальна кшьшсть вуглеводiв, г Спожит калори, % Частка енерги за рахунок доданого цукру Харчовi волокна, г 130 < 10 % 45-60 10 130 45-65 14 212
Примтки: 1 — FAO/WHO (2007) [60]; 2 — EFSA (2010) [26];3 — US Department of Agriculture; US Department of Healthand Human Services (2010) [53];4 — Наказ МОЗ Украни № 272 вщ 18.11.99 р. [14].
ганiзму дитини раннього в^ переважно забезпе-чуеться за рахунок молока (33 %) i молочних про-дукпв (67 %) [62]. Норми споживання кальщю не е однаковими у вах крашах. Наприклад, у Вели-кiй Британя рекомендоване споживання кальцiю становить 437,5 мг/добу для дитини рiчного вжу i 350 мг/добу для дворiчноl або трирiчноI дитини. У Бельгя, Франця i Голландя цей показник становить 500 мг/добу, а в Австря — 600 мг/добу. ВООЗ рекомендуе 500 мг/добу для дггей вжом 2—3 роки i 450 мг/добу для однорiчних дггей, що е меншим по-рiвняно з вiтчизняною нормою (800 мг/добу) [14].
Втамт D мае важливе значення для дiтей раннього вжу, оскiльки стимулюе абсорбцiю i засво-ення кальцiю i фосфору. У тих крашах, де е даш щодо популяцiйного забезпечення цим вггамшом дiтей раннього вiку, рiвень його споживання, як правило, е нижчим вiд рекомендованого. Вщповщ-но до рекомендацш ВООЗ, мiнiмальна потреба у цьому вггамш для дней вiком 1—3 роки становить 200—400 МО [32], що вщповщае вгтчизнянш потре-бi (400 МО) [14].
Рекомендоване добове споживання натрго i ка-лiю для дiтей вжом 1—3 роки становить вiдповiдно менше 1,5 г (Na) i близько 3 г (К) [5].
Практичне застосування сучасних рекомендацш
З кiнця першого року життя вiдбувaються значш змiни у хaрчувaннi дитини, однак найкращий спо-сiб досягнути оптимального споживання нущенпв у цей перюд залишаеться невiдомим. Тому сучaснi рекомендаця Грунтуються переважно на нечислен-них дослщженнях з невеликою кiлькiстю спостере-
жень [5], а сила цих рекомендацш залишаеться не-достатньою (табл. 6).
Харчовий рацюн дитини вжом 1—3 роки мае бути рiзномaнiтним iз точки зору добору продукпв. Повноцiнне (добове) меню мае включати продукти з п'яти груп: 1 — молоко i молочнi продукти; 2 — овочi i фрукти, 3 — м'ясо, риба, яйця; 4 — продукти переробки зернових культур; 5 — рослинш жири.
Диверсифiкaцiя дiети, поступове введення нових продуктiв i привчання до них дитини е необхщним для отримання дитиною широкого асортименту продуктiв i страв, що забезпечують оптимальне по-криття потреби у вах поживних речовинах.
Дiтям другого-третього рокiв життя потрiбно призвичагтись до зростаючо'1 рiзномaнiтностi про-дуктiв, уведених до 1х харчового рaцiону наприкшщ першого року життя. Слiд заохочувати 1х юти паль-цями, одночасно навчаючи використовувати ложку i чашку. Доцiльно подавати дитинi гжу у виглядi невеликих шмaточкiв м'яког консистенця. У цьому вщ темпи росту сповiльнюються, а тому апетит знижуеться. Ця особливiсть визначае необхщнють використання невеликих порцiй. За потреби завжди можна дати бгльше. Необхщну кглькють приблизно визначають як одну столову ложку кожног страви на рж життя. Добова кглькють соку не повинна пере-вищувати 120 мл. Доцiльно також уникати нaдмiр-ного споживання дитиною молока й шших напогв, оскiльки це може зменшувати бажання гсти iншi продукти. Водночас протягом другого року життя дитина мае отримувати молочнi продукти з достат-нiм вмiстом жиру (3,2 або 3,5 %). 1з 3-го року життя рекомендуеться споживання лише знежиреного молока [54].
Таблиця 6. Ключов! рекомендаци для практики [54, 64]
№шчш рекомендаци Рiвень доказовостi
Регулярне консультування батьшв щодо рацюнального харчування |'х дитини А
Харчовий рацюн дтей втом 2-3 роки мае включати молоко та/або молочн продукти, як слщ уживати двiчi-тричi на день С
Споживання жиру i холестеролу не мае обмежуватись для дтей, молодших за два роки. У бтьш старшому вщ дiти повиннi отримувати у середньому 30 % енерги за рахунок жирiв (С) i споживати знежирене молоко (А) А, С
Дiти раннього вту не повиннi споживати бiльше 120 мл 100% фруктового соку на добу; натомють вони повинн отримувати свiжi фрукти i овочi, що вiрогiдно пiдвищуе рiвень споживання втам^в i харчових волокон (А) А, С
Уникати споживання пщсолоджених напо'1в, заохочувати пиття води (дiти старшi за 2 роки) В
Додаткове призначення 200 МО втамшу 0 рекомендуеться д^ям, яш споживають менше 480 мл молока або проживають в умовах недостатньо'' дм сонячного опромiнення С
Потрiбнi харчовi звички у дитини раннього вту формують, стимулюючи приймання 'ж за столом, вимикаючи телеприймачi i пiдтримуючи спiлкування з членами ам'| С
Батькам потрiбно пропонувати дiтям рiзноманiтну |'жу, систематично включати у рацюн продукти здорового харчування (насамперед, фрукти й овочО i бути прикладом належно'' поведiнки, пов'язано'' з харчуванням С
Щоб надавати об'ективну iнформацiю батькам i своечасно виявляти дiтей iз дефiцитом харчування, медичним працiвникам слщ контролювати фiзичний розвиток останнiх, вклю-чаючи визначення iндексу маси тта С
Примтка: рiвень С = консенсус, звичайна практика, думка експертв, експериментальнi дослдження або серiя випадюв [65].
Основн стратеги покращення харчування у цей перехщний перюд наведено нижче. Щоб сформува-ти у дитини вщповщт смаковi уподобання, важливо у разi попередньо! вщмови повторно (через декшька днiв) неодноразово (до 10 разiв) пропонувати ш новi продукти здорового харчування [5, 17].
Стратегй' покращення якост.i харчування дней п'юля введення прикорму (5)
— Реагувати на зовшшт ознаки насичення у дитини й уникати перегодовування; дiти раннього в^ зазвичай можуть самостiйно регулювати рiвень споживання енергщ не заставляти дитину дощати все, якщо вона не голодна, оскшьки у не! можуть бути рiзнi енергетичш потреби в рiзний час.
— Пропонувати здоровi продукти харчування, продовжуючи робити це пiсля вiдповiдних вщмов з боку дитини; не давати гжу, яка не мае харчово'1 щн-ностi, лише для забезпечення потреби в енергИ.
Пiсля досягнення вiку 2 рокiв потрiбно тдтри-мувати адекватне споживання всiх основних нутрь ентiв, однак уникаючи надмiрного надходження калорiй. Молочнi продукти е важливим джерелом насичених жирiв, холестеролу i значно! кiлькостi бiлкiв, отже, включения до харчового ращону продукпв, що мiстять модифiковане КМ, е надзвичай-но важливим.
Основнi стратеги оптимiзащï харчування у дiтей раннього в^ наведено нижче, а приблизний харчо-вий рацiон дитини раннього вжу, що забезпечуе ïï сучаснi харчовi потреби, подано у табл. 7.
Основш заходи щодо покращення харчування дней раннього вку (5)
— Батьки визначають час прийому ïrn, а не дгги.
— Забезпечувати широкий асортимент продукпв з високою харчовою щiльнiстю1 (фрукти й овоч^, замiсть менш повноцiнних у харчовому вщношенш продуктiв з високою енергетичною щiльнiстю2 (со-лонi закуски, морозиво, смажеш продукти, печиво i солодю напо'О.
— Звертати увагу на розмiр порцiй; подавати шу у юлькосп, що вiдповiдае розмiрам i в^ дитини.
— Як джерело кальцiю i бiлкiв пiсля досягнення дворiчного вiку використовувати молочнi продукти з низьким умютом жиру або знежиреш.
— Обмежувати перекуси пщ час сидячих занять або бездiяльностi, особливо солодощi або солодкi напоь
— Обмежувати перiоди сидячих занять (не бшьше 1—2 год на день перегляду вiдео/телевiзiйних про-грам) i не встановлювати телевiзор у дитячш кiмнатi.
— Дозволяти дитиш з нормальним iндексом маси тша (або масою для зросту) самостшно регулювати загальну кiлькiсть спожитих калорiй.
— Регулярно приймати гжу з усiма членами сприяючи соцiальнiй взаемодИ i формуванню моде-лi поведiнки, пов'язаноï з харчуванням.
1 Кiлькiсть важливих нутрiентiв в 1 г продукту.
2 Кшьысть калорш в 1 г продукту.
Харчовий ращон формують iз дотриманням таких загальних принципiв харчування дггей вiком
1-3 роки [13, 17, 66]:
1. Рекомендована кшьюсть прийомiв 1ш — не менше 4-5 — три основних й один-два додаткових; потрiбно уникати незапланованих перекусiв м1ж прийомами 1ж1, а також не дозволяти дивитися те-левiзор або гратися пiд час прийому 1ж1.
2. Слiд щоденно споживати випiчку i зерновi продукти переробки, що походять iз щльного перемеленого зерна.
3. Слiд щоденно споживати молочш продукти, такi як молоко (у тому чи^ модифiковане молоко, призначене для дггей пiсля року), маслянку, кефiр або йогурт (для дггей старших за 24 мгс. життя — зi зниженим умютом жирiв).
4. Слщ щоденно 1сти овочi (у тому числi бобов^ i фрукти.
5. Пiсне червоне м'ясо потрiбно 1сти не бшьше
2-3 разiв на тиждень, курячi яйця — у тi дш, коли не вживаеться м'ясо.
6. М'ясо птищ слiд споживати 2-3 рази на тиждень, завжди без шюри.
7. Бажано 1-3 рази на тиждень 1сти рибу.
8. 1жу необх1дно готувати з використанням рос-линних жирiв (оливкова, ршакова, соняшникова, кукурудзяна, соева, канолова ол1я), обмежуючи вмiст жирiв тваринного походження.
9. Потрiбно обмежити додавання солi до страв i продукпв харчування (вiдповiдно до рекомендацiй ВООЗ небажано додавати сшь у страви харчового ращону дитини молодше дворiчного вiку [17]).
10. Не слщ давати дитинi солодкi напо1 — пити чисту воду.
11. 1жу пщдають ретельнш кулiнарнiй обробцi та дають дитиш не шзшше н1ж через 30 хв тсля при-готування.
Практичнi рекомендацп щодо рацiонального ви-користання 5 основних груп продуктiв у харчуванш дiтей раннього вiку наведено у табл. 8.
Батькам потрiбно знати, що саме вони вщповща-ють за вибiр продуктiв харчування, а також за мюце i час прийому 1ж1. Дитина мае лише просити 1сти i ви-значати потрiбну кiлькiсть 1ж1. Батькам не рекомен-дуеться примушувати дитину 1сти або обмежувати доступ до певних продуктiв, оскiльки така практика часто призводить до перещання, антипатiй i парадоксального iнтересу до забороненого.
Оскшьки, починаючи приблизно з трирiчного вiку, дiти намагаються розвинути власш навички, вони iмiтують дорослих. Тому, якщо доро^ хо-чуть, щоби дни 1ли овочi, 1м потрiбно iз задоволен-ням робити це самим. Якщо дитина таки вщмовля-еться вщ овочiв, можна запропонувати 1й фрукти, якi переважно мютять тi самi вiтамiни i мшерали. I в цьому ввд слщ продовжувати пропонувати дити-нi продукти i страви, якi вона попередньо не хотша 1сти. Можна спробувати приготувати 1х по-iншому (наприклад, сирi овочi замiсть варених, печених тощо).
Таблиця 7. Приклад забезпечення сучасних стандартв споживання HyrpieHTiB i енерги дтьми раннього вку (Програма Making Food Healthy and Safe for Children, США, 2012) [67]
Сшданок
Компонент Вт дитини, роки
1-2 3-5
Молочш продукти Молоко/молочна сумш 120 мл 180 мл
0BO4i та фрукти Овочi та/або фрукти або 100% фруктовий або овочевий ciK1 60 г 120 г
Хлiбнi або е^валентш продукти2 Хлiб або Витчка або Каша або Макаронш вироби або Е^валентна кшьшсть будь-якоï комбiнацiï вищезазначеного Половина скибки Пвпорци 60 г 60 г Половина скибки Пвпорци 80 г 60 г
Перекус
Молочнi продукти Молоко/молочна сумш 120 мл 120 мл
Овочi i фрукти Овочi ^або фрукти або 100 % фруктовий або овочевий ак 120 г 120 г
Хлiбнi або е^валентш продукти2 Хлiб або Витчка або Каша або Макаронш вироби або Е^валентна кшьшсть будь-яко'| комбшаци вищезазначеного Половина скибки Пвпорци 60 г 60 г Половина скибки Пвпорци 80 г 60 г
М'ясо або еквiвалентнi продукти Пюне м'ясо або птиця або риба або Сир або Яйце або Варена квасоля або горох або Олiя або Г^хи або насшня або Йогурт (кисломолочний продукт) або Е^валентна кшьшсть будь-яко'| комбiнацií вищезазначеного 15 г 15 г 0,5 шт. 30 г 1 столова ложка 15 г 60 г 15 г 15 г 0,5 шт. 30 г 1 столова ложка 15 г 60 г
Об^вечеря
Молочнi продукти Молоко/молочна сумiш 120 мл 180 мл
Овочi та фрукти Овочi та/або фрукти разом 60 г 120 г
Хлiбнi або еквiвалентнi продукти Хлiб або Випiчка або Каша або Макаронш вироби або Е^валентна кшьшсть будь-яко'| комбiнацiï вищезазначеного Половина скибки Пвпорци 60 г 60 г Половина скибки Пвпорци 80 г 60 г
М'ясо або е^валентш продукти Пiсне м'ясо або птиця або риба або Сир або Яйце або Варена квасоля або горох або Олiя або Г^хи або насшня або Йогурт (кисломолочний продукт) або Е^валентна кшьшсть будь-яко'| комбшаци вищезазначеного 30 г 30 г 0,5 шт. 60 г 2 столовi ложки 15 г 120 г 45 г 45 г 0,5 шт. 90 г 3 столовi ложки 20 г 180 г
Примтки:1 — надавати перевагу св'жим овочам i фруктам;2 — мають бути виготовлен з цльного зерна або зба-гаченого борошна.
Доцгльно встановлювати певш обмеження, щоб допомогти дiтям навчитися належноï поведiнки за столом. Важливо вчити ЗСх увiчливо вщмовлятися вщ пропозицiй. Дорослi повиннi юти разом iз дiтьми ту саму гжу, надаючи допомогу за потреби i демонстру-ючи приклад соцiальноï взаемодИ пiд час прийман-ня ïrn. Найважливiшi аспекти впливу дорослих на харчування дггей раннього вiку пщсумовано нижче.
Медичним працiвникам потрГбно консультува-ти батькiв Гз питань ращонального харчування кнгх дiтей, проте обмеження у час i можливостях не за-
вжди дозволяе робити це належним чином пщ час формальних контакпв з родинами. На додаток до вищенаведених рекомендацш протягом вщносно короткого промгжку часу батькам можна надати ш-формащю, що буде включати перелж продукпв Гз недостатньою харчовою щннютю. ПГд час кожного профглактичного огляду важливо ощнювати параме-три фГзичного розвитку (ФР), використовуючи для цього стандарти ВООЗ [13], з обов'язковим розра-хунком шдексу маси тгла. Така ощнка е необхщною не лише для встановлення особливостей ФР дитини
Таблиця 8. Кер1вництво щодо здорового харчування дтей раннього в '1ку з використанням 5 основних
груп продуктв (Велика Британ'я, 2010) [68]
Група продукпв Приклади i рекомендацм Планування меню Основш ну^енти
Хлiб, рис, картопля, макаронш вироби та ^i продукти, що мютять значну кшьшсть крохмалю Хлiб (будь-якого типу), картопля, рис, макаронш вироби, цшь-нозерновi й обробленi злаки, банани. Доцшьно використову-вати сумш продуктiв iз цiльного i переробленого зерна Включають принаймнi один продукт iз цieï групи у меню вЫх основних прийомiв ïжi. Наприклад, на снiданок — каша, хшб або тост; общ (вечеря) — картопля, рис, хшб або макаронш вироби Енерпя, харчовi волокна, втамши групи В i залiзо
Фрукти й овочi Вс фрукти й овочi за винятком тих, що мютять багато крохмалю (наприклад, картопля). Можуть бути свiжими, замороженими, консервованими (без доданих цукру або солО або висушеними Включають у меню вах основних прийомiв ïrn (рекомендоване правило — п'ять нових смашв щодня). Разову кшьшсть можна орieнтовно визначити за об'емом долош дитини Харчовi волокна, вь тамiни А i С, фолати, залiзо
Молоко, сир, йогурт Молоко (включаючи грудне), молочна сумш, сир, йогурт, мас-лянка, кефiр. Масло i вершки не входять до ^eï групи, осшльки не мiстять кальцiю. Дiти стар-шi за 1 рт потребують менше молока, нiж у першi 12 мiс. Потрiбно уникати надмiрного споживання немодифiкованого молока. Починаючи з першого року (12 мю.) дитина мае пити молоко з чашки Дають 3 рази на день окремо або разом iз кашею, злаками, пудингом. Протягом другого року життя ви-користовують продукти з достатшм вмютом жиру (незбиране молоко, йогурт, кефiр). Величина разово'| порцiï, як правило, не перевищуе 120 мл або 120 г. Сир можна давати з канапкою Кальцiй, бшок, вта-мiни групи В, втамш А, цинк
М'ясо, риба, яйця, бобов^ горiхи М'ясо, птиця, риба i вщповщш продукти, яйця, горiхи, соя, бобо-вi (квасоля, горох, сочевиця) Дають двiчi на день. Регулярно включають у меню жирну рибу (двiчi на тиждень) Бiлок, залiзо, цинк i втамши групи В. Жирна риба е джерелом ю-3 й ю-6 жирних кислот
Продукти i напо'| з високим умютом жиру i цукру Жири: масло, оли — для при-готування ïжi (оливкова, соняш-никова, соева, рапсова). Iншi продукти — тютечка, печиво, бiсквiти, шоколад, морозиво й ^i солодощi мають високу енер-гетичну щiльнiсть, однак низьку харчову цшнють Невелика кшьшсть оли може бути частиною здорово'| дieти. ^i продукти з високим умютом жиру/цукру можна споживати час вЩ часу, однак не замють продушив iз шших 4 груп Жири i вуглеводи
Напо'| Вода i молоко — найкраща опцiя. Кшьшсть фруктового (овочевого) соку мае бути обмеженою. Його потрiбно вживати лише пщ час ïrn (менший ризик карieсу). Напоï на фруктовiй основу навiть якщо вони не мютять цукру, не реко-мендуються Надмiрне споживання соку, молока й шших напо'|'в може негативно впливати на апетит дитини. Мiж при-йомами ïrn рекомендуеться вживати лише воду. Дитиш раннього вту потрiбно пити 6-8 разiв на день (бiльше у жарку погоду або на тл високо'| фiзичноï активностi). Разовий об'ем звичайно становить 100-150 мл Хоча вода не е ну-трieнтом, ïï споживання е важливим для профшактики дегщратаци
за попереднш перюд часу, але й для надання реко-мендацiй батькам щодо забезпечення оптимальних параметрiв такого розвитку на наступний piK.
ВДповдальнсть батьюв, oniKyHie i медичних пращвниюв щодо харчування дТей
— Надавати перевагу грудному вигодовуванню i намагатися його пщтримати протягом 12 Mic.
— Контролювати можливicть i момент прийому irn (якicть харчових пpодуктiв, pозмip порцш, перекуси, оcновнi страви).
— Пдтримувати cоцiальний контекст поведiнки, пов'язано! з харчуванням (ciмейне харчування, зна-чення прийому irn у сощальних стосунках).
— Розповiдати дитинi про !жу i харчування пiд час купування пpодуктiв i приготування irn.
— Заперечувати неточнi або необ'ективш данi, що надаються стосовно харчування засобами масо-во! шформаця й шшими джерелами.
— Висловлювати побажання персоналу (напри-клад, вихователькам дошкiльного закладу) щодо продукпв харчування i страв для дитини.
— Бути прикладом i використовувати гасло «роби, як я», а не «роби, як я сказала(в)».
— Стимулювати i брати участь у pегуляpнiй що-деннiй фiзичнiй активноcтi.
Роль спещальних продукпв у забезпеченш адекватного харчування д1тей раннього вку
Результати аналiзу складу сучасних харчових пpодуктiв, дieтологiчного моделювання i прове-дених опитувань cвiдчать, що харчування дiтей раннього вжу, яке передбачае використання тра-дицiйних пpодуктiв не забезпечуе усього спектра !х харчових потреб [36, 69, 70]. Як уже зазначалось вище, це стосуеться насамперед залiза, вггамшу D, жирних кислот i бiлкiв. Отже, споживання збагаче-них продукпв промислового виробництва (молочнi продукти i продукти прикорму) може мати важливе значення у забезпеченнi дшсно! повноцiнноcтi хар-чового pацiону дитини раннього вжу. Враховуючи iнтенcивну дивеpcифiкацiю дiети протягом другого року життя, доцшьно оптимiзувати за сво!м складом один ушверсальний харчовий продукт, який е важливою складовою харчового pацiону будь-яко! дитини раннього вiку. Очевидно, що таким продуктом е молоко, а його традицшним ваpiантом — не-модифiковане КМ, зi споживанням якого пов'язано чимало pизикiв для здоров'я дитини перших роюв життя [6, 38-40, 47].
Концепцiя оптимiзованих молочних пpодуктiв для дiтей старших за 1 рж, що мали би замшити КМ, була розроблена в бврош у 70-тi роки минулого сто-лiття. Пiзнiше таю продукти дicтали назву «молоко росту» (growing-upmilks або GUM) [6]. За сво!м складом вони вщповщають вимогам бвропейських директив 2006/141/ЕС [71] i 2009/39/CE [72] — «за-безпечити досягнення мети, з якою вони викорис-товуються» (задоволення харчових потреб дггей вь
ком 2—3 роки). TaKi молочнi продукти вiдрiзняють нижчий умют бiлкa, насичених жирiв, оптимiзовaнi вуглеводневий компонент i вмют кaльцiю, додатко-ве збагачення незамшними жирними кислотами, зaлiзом, вiтaмiнaми тощо.
У бврош на сьогоднi доступш понад 30 видiв таких молочних продукта. Збгльшення рiвня споживання молочних сумшей, призначених для дггей вiком 12—36 мю., спостерiгaeться також у бГльшосп шших розвинених репошв свгту. У 2007 р. у ФранцИ 35 % дiтей вжом вщ 13 до 18 мю., 28 % дiтей вжом вщ 19 до 24 мю., 12 % дггей вжом вщ 25 до 30 мю. i 5 % дггей вжом вщ 31 до 36 мю. споживали спещальну молочну сумш [6].
1з точки зору оптимГзацН харчування дiтей раннього вГку, а отже, покращення покaзникiв ЗСх розвитку i здоров'я модифжацГя коров'ячого молока не мае альтернативи. Основна перешкода для широкого використання вщповщних спещальних продукта харчування пов'язана з додатковими видатками (вaртiсть щоденного споживання 350 мл сумшГ по-рГвняно з еквiвaлентною кшькютю КМ становить приблизно 2,5—6,5 грн/добу (920—2370 грн/рж), що мае значення для амей Гз найнижчим рiвнем доходГв. Водночас дгти у таких ам'ях якраз i мають найвищий ризик недостатнього харчування, пщви-щеноГ захворюваносп та несприятливих вщдалених наслщюв.
Таким чином, на сьогодш юнують вГрогщш та переконливГ свщчення того, що якють харчування в першГ роки життя ютотно впливае на показники здоров'я у старшому вод, визначаючи насамперед ризик формування серцево-судинно! пaтологïï, част-ка якоГ серед усгх причин смерп населения нашоГ краши перевищуе 65 % (ВООЗ, 2010). Отже, розроб-ка i впровадження сучасних нащональних рекомен-дацш щодо ращонального харчування дггей перших 3 роюв життя мае надзвичайно важливе не лише ме-дичне, але i сощально-економГчне значення.
Список л1тератури
1. Role of dietary factors and food habits in the development of childhood obesity: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Agostoni, C. Braegger, T. Decsi [et al.] // JPGN. — 2011. — V. 52. — P. 662-669.
2. Primary prevention of cardiovascular disease in nursing practice: focus on children and youth: A scientific statement from the American Heart Association Committee on Atherosclerosis, Hypertension, and Obesity in Youth of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, Council on Cardiovascular Nursing, Council on Epidemiology and Prevention, and Council on nutrition, physical activity, and metabolism / L.L. Hayman, J.C. Meininger, S.R. Daniels [et al.] // Circulation. — 2007. — V. 116. — P. 344-357.
3. Position ofthe American Dietetic Association: nutrition guidance for healthy children ages 2 to 11 years//J. Am. Diet. Assoc. — 2008. — V. 108. — P. 1038-1047.
4 Can infant feeding choices modulate later obesity risk? / B. Koletzko, R. von Kries, R.C. Monasterolo [et al.]//Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — V. 89(suppl.). — P. 1S-7S.
5. Dietary recommendations for children and adolescents: a guide for practitioners / S.S. Gidding, B.A. Dennison, L.L. Birch [et al.]// Pediatrics. — 2006. — V. 117. — P. 544-559.
6. Lait de vache ou lait de croissance: quel lait recommander pour les enfants en bas ege (1—3 ans)? / J. Ghisolfi, M. Vidailhet, M. Fantino, A. Bocquet [et al.]// Archives de Pediatrie. — 2011. — V. 18. — P. 355-358.
7. Normy zywienia zdrowych dzieci w 1—3 roku zycia — stanow-isko Polskiej Grupy Ekspertów. Cz&sc I— Zapotrzebowanie na energía i skladniki odzywcze//Standardy medyczne. — 2012. — T. 9. — S. 313316.
8. Normy zywieniazdrowych dzieci w 1—3 roku zycia — stanowisko Polskiej Grupy Ekspertów. Cz&sc II — Omówienie poszczególnych skladników odzywczych // Standardy medyczne. — 2012. — T. 9. — S. 319-324.
9. Закон Украти «Про дитяче харчування» № 142-V eid 14.09.2006 р. // BidoMocmi Верховноi Ради Украти. — 2006. — № 44. — С. 433.
10. Закон Украти «Про охорону дитинства» № 2402-III eid 26.04.2001р. //Вiдомостi Верховноi Ради Украти. — 2001. — № 30. — С. 142.
11. Закон Украти «Про безпечтсть та яккть харчових проdуктiв» № 771/97-ВРвiд 23.12.1997р. // Вiдомостi Верховног Ради Украти. — 1998. — № 19. — С. 98.
12. Закон Украгни «Про молоко та молочт продукти» № 1870-IV вiд 24.06.2004 р. // Вiдомостi Верховноi Ради Украти. — 2004. — № 47. — С. 513.
13. Про затвердження Клтчного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною вжом до 3ротв. Наказ МОЗ Украти № 149 вiд 20.03.2008р. — 91 с.
14. Про затвердження Норм фiзiологiчних потреб населення Украти в основних харчових речовинах та енерги. Наказ МОЗ Украти № 272 вiд 18.11.99 р. — Режим доступу: http://z,akon2. rada.gov.ua/laws/show/z0834-99
15. Human energy requirements. Report of a Joint FAO/WHO/ UNU Expert Consultation. — Rome, World Health Organization, 2004. — 96 p.
16. Dewey K.G. Update on technical issues concerning complementary feeding of young children in developing countries and implications for intervention programs / K.G. Dewey, K.H. Brown // Food Nutr. Bull. — 2003. — V. 24. — P. 5-28.
17. Feeding and nutrition of infants andyoung children: Guidelines for the WHO European Region, with emphasis on the former Soviet countries/ K.F. Michaelsen, L. Weaver, F. Branca, A. Robertson. — WHO regional publications. European series, No. 87. — World Health Organization updated reprint, 2003. — 296 p.
18. A report of the Panel on macronutrients, Subcommittees on upper reference levels of nutrients and interpretation and uses of dietary reference intakes, and the Standing Committee on the scientific evaluation of dietary reference intakes; Food and Nutrition Board; and Institute ofMedicine. Dietary reference intakes for energy, carbohydrate, fiber, fat, fatty acids, cholesterol, protein, and amino acids. — Washington, DC: The National Academies Press, 2005. — 1357p.
19. Nutritional Needs of Children. Proceedings of the workshop on «Nutrition in children and adolescents in Europe: what is the scientific basis» / Ed. by B. Koletzko, V. de la Cueronniere, J.F. Desjeux, E. Krause // Br. J. Nutr. — 2004. — V. 92, sup 2.
20. World Health Organization and UNICEF: Global Strategy for Infant and Young Child Feeding. — Geneva, World Health Organization, 2003.
21. http://www.unicef.org/infobycountry/ukraine_statistics.html
22. Няньковський С.Л. Особливостi вигодовування дтей першогороку життя в Украт та його вплив на частотуреакцй харчовог гiперчутливостi, захворюватстьу дтей перших 2 ротв життя/ С.Л. Няньковський, О.С. 1вахненко, Д.О. Добрянський, О.Г. Шадрин, Ю.В. Марушко // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3. — С. 156-160.
23. Morgan J. Nutrition for toddlers: the foundation for good health — 1. Toddlers' nutritional needs: what are they and are they being met?/ J. Morgan // J. Fam. Health Care. — 2005. — V. 15(2). — P. 56-59.
24. Dietary intake and nutritional status of children and adolescents in Europe/ J. Lambert, C. Agostoni, I. Elmadfa [et al.]// Br. J. Nutr. — 2004. — V. 92, Suppl. 2. — P. S147-211.
25. McCance R..A. The composition of foods / R.A. McCance, E.M. Widdowson. — (6h ed. — Cambridge: Royal Society ofChemistry, 2002. — 495p.
26. EFSA. Scientific Opinion on Dietary Reference Values for fats, including saturated fatty acids, polyunsaturated fatty acids, monounsaturated fatty acids, trans fatty acids, and cholesterol // EFSA Journal. - 2010. - V. 8(3). - P. 1461-1481.
27. National Diet and Nutrition Survey: Children aged 1.5 to 4.5 years / J. Gregory, D. Collins, P. Davies [et al.]. — HMSO, 1995. — 35 p.
28. Fantino M. Nutrient intakes in 2005 by non-breastfed French children of less than 36 months / M. Fantino, E. Gourmet // Arch. Pediatr. — 2008. — V. 15. — V. 4. — P. 446-451.
29. Alexy U. What children are eating and what they should be eating / U. Alexy, M. Kersting. — Munchen: Hans Marseille Verlag GmbH, 1999. — 89 p.
30. Hulshof K.F., Kistemaker C, Bouman M. De inname van energie en voedingsstoffen door Nederlandse bevolkingsgroepen — Voedselconsumptiepeiling 1997—1998. — Zeist: TNO Rapport V98.805, 1998.
31. Suskind D.L. Nutritional deficiencies during normal growth / D.L. Suskind // Pediatr. Clin. North Am. — 2009. — V. 56. — P. 1035-1053.
32. Joint FAO/WHO Expert Consultation on Human Vitamin and Mineral Requirements. Vitamin and mineral requirements in human nutrition // World Health Organization and Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2004. — P. 45-58.
33. Feeding Infants and Toddlers Study 2008: Progress, continuing concerns, and implications / J.T. Dwyer, N.F. Butte, D.M. Deming [et al.] // J. Am. Diet Assoc. — 2010. — V. 110 (suppl. 12). — P. S60-S67.
34. Food consumption patterns of young preschoolers: Are they starting off on the right path? / M.K. Fox, E. Condon, R.R. Briefel [et al.] // J. Am. Diet Assoc. — 2010. — V. 110 (suppl. 3). — P. S52-S59.
35. Nutrient intakes of US infants, toddlers, and preschoolers meet or exceed dietary reference intakes / N.F. Butte, M.K. Fox, R.R. Briefel [et al.] // J. Am. Diet Assoc. — 2010. — V. 110 (suppl. 3). — P. S27-S37.
36. Effects of micronutrient fortified milk and cereal food for infants and children: a systematic review / K. Eichler, S. Wieser, I. Rüthemann, U. Brügger // BMC Public Health. — 2012. — V. 12. — P. 506-518.
37. Identifying risk for obesity in early childhood / P.R. Nader, M. O'Brien, R. Houts [et al.]// Pediatrics. — 2006. — V. 118. — P. e594-e601.
38. Baker R.D. Clinical report: Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0—3 years of age) / R.D. Baker, F.R. Greer and The Committee On Nutrition AAP// Pediatrics. — 2010. — V. 126. — P. 1-11.
39. Thorsdottir I. Whole cow's milk in early life/I. Thorsdottir,
A.V. Thorisdottir // Milk and milk products in human nutrition / Eds. R.A. Clemens, O. Hernell, K.F. Michaelsen: Nestle Nutr. Inst. Workshop Ser. Pediatr. Program. — 2011. — V. 67. — P. 29-40.
40. Andersson M. Prevention of iron deficiency in infancy, childhood and adolescence / M. Andersson, R.F. Hurrell // Ann. Nestle. — 2010. — V. 68. — P. 120-131.
41. Grantham-McGregor S. Iron deficiency in childhood: causes and consequences for child development / S. Grantham-McGregor, H. Baker-Henningham //Ann. Nestle. — 2010. — V. 68. — P. 105119.
42. Bioavailability in man of iron in human milk and cow's milk in relation to their calcium contents / L. Hallberg, L. Rossander-Hulten, M. Brune, A Gleerup//Pediatr. Res. — 1992. — V. 31. — P. 524-527.
43. Sabikhi L. Designer milk. Scientific document: review of the potential health impact of ft-casomorphins and related peptides / L. Sabikhi //Adv. Food Nutr. Res. — 2007. — V. 53. — P. 161-198.
44. Scaillon M. Food allergy and constipation in childhood: how functional is it? / M. Scaillon, S. Cadranel // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — V. 18. — P. 125-128.
45. Protein intake at 9 mo ofage is associated with body size but not with body fat in 10-y-old Danish children / C. Hoppe, C. Molgaard,
B.L. Thomsen[et al.]//Am. J. Nutr. — 2004. — V. 79. — P. 494-501.
46. Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Agostoni, T. Decsi, M. Fewtrell [et al.]// JPGN. — 2008. — V. 46(1). — P. 99-110.
47. Ziegler E.E. Adverse effects of cow's milk in infants /
E.E. Ziegler // Nestle Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. —
2007. — V. 60. — P. 185-199.
48. Prevalence of iron deficiency in 12-mo-old infants from 11 European areas and influence of dietary factors on iron status (Euro-Growth study) / C. Male, L.A. Persson, V. Freeman [et al.] // Acta Paediatr. — 2001. — V. 90(5). — P. 492-498.
49. JointFAO/WHO Expert Consultation on Human Vitamin and Mineral Requirements. Vitamin and mineral requirements in human nutrition // World Health Organization and Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2004. — P. 59-93.
50. Kranz, S. Meeting the dietary reference intakes for fiber: sociodemographic characteristics of preschoolers with high fiber intakes / S. Kranz, // Am. J. Public Health. — 2006. — V. 96. — P. 1538-1541.
51. Recommended Dietary Allowances (RDAs), Recommended Dietary Intakes (RDIs), Recommended Nutrient Intakes (RNIs), and Population Reference Intakes (PRIs) are not «recommended intakes». ESPGHAN Committee on Nutrition / P. Aggett, J. Bresson,
F. Haschke [et al.]// JPGN. — 1997. — V. 25. — P. 236-241.
52. Scientific Opinion on Dietary Reference Values for energy (2012) / EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA). Available online: www.efsa.europa.eu/efsa-journal.
53. Dietary guidelines for Americans (2010) / US Department of Agriculture, US Department of Health and Human Services. — 7h ed. — Washington, DC: US Government Printing Office, 2011. — 95 p.
54. Expert Panel on Integrated Guidelines for Cardiovascular Health and Risk Reduction in Children and Adolescents: Summary Report / Ed. by R.W. Kavey, D.G. Simons-Morton, J.M. de Jesus // Pediatrics. — 2011. — V. 128, S. 6. — P. S1-44.
55. Protein and amino acid requirements in human nutrition: report ofa joint FAO/WHO/UNU expert consultation (WHO technical report series; no. 935). — World Health Organization, 2007. — 283p.
56. Scientific opinion on dietary reference values for protein / EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA) // EFSA Journal. — 2012. — V. 10. — P. 2557-2564.
57. Mena P. Fats / P. Mena, R. Uauy // Pediatric Nutrition in Practice. — Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — P. 47-51.
58. Kien L. Digestible and indigestible carbohydrates / L. Kien // Pediatric Nutritionin Practice. — Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger,
2008. — P. 42-46.
59. Fats and fatty acids in human nutrition. Report of an expert consultation, FAO Food and Nutrition Paper 91 (Final report). — FAO: Rome, 2010. — 188p.
60. Joint FAO/WHO Scientific Update on Carbohydrates in Human Nutrition/Ed. by C. Nishida, F. Martinez, Nocito, J. Mann// Eur. J. Clin. Nutr. — 2007. — V. 61, S. 1.
61. Joint FAO/WHO Expert Consultation on Human Vitamin and Mineral Requirements. Vitamin and mineral requirements in human nutrition // World Health Organization and Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2004. — P. 246-278.
62. Alexy U. Time trends in the consumption of dairy foods in German children and adolescents / U. Alexy, M. Kersting // Eur. J. Clin. Nutr. — 2003. — V. 57(10). — P. 1331-1337.
63. EURopean micronutrient RECommendations aligned. — Режим доступу: www.eurreca.org.
64. Allen R.E. Nutrition in toddlers / R.E. Allen, A.L. Myers // Am. Fam. Physician. — 2006. — V. 74. — P. 1527-32.
65. Strength of Recommendation Taxonomy (SORT): a patient-centered approach to grading evidence in the medical literature / M.H. Ebell, J. Siwek, B.D. Weiss [et al.]// Am. Fam. Physician. — 2004. — V. 69. — P. 549-57.
66. Zalecenia dotyczqce zywienia dzieci zdrowych w wieku 1—3 lat (13—36 mies.) opracowane przez zespol ekspertow powolany przez konsultanta krajowego ds. Pediatrii /A. Dobrzanska, M. Czerwionka-Szaflarska, H. Kunach [et al.] // Przew. Lek. — 2008. — V. 2. — P. 78-82.
67. Making food healthy and safe for children: how to meet the caring for our children: national health and safety performance standards; Guidelines for early care and education programs / S.E. Benjamined. — 2nd edition. — Chapel Hill, NC: The National Training Institute for Child Care Health Consultants, Department of Maternal and Child Health, The University of North Carolina at Chapel Hill, 2012. — P. 24-40.
68. Cowbrough K. Feeding the toddler: 12 months to 3 years — challenges and opportunities / K. Cowbrough // Journal of Family Health Care. — 2010. — V. 20(2). — P. 49-52.
69. Ferguson E.L. Traditional foods vs. manufactured baby foods/ E.L. Ferguson, N. Darmon//Issues in Complementary Feeding/Eds. C. Agostoni, O. Brunser: Nestle Nutr. Inst. Workshop Ser. Pediatr. Program. — 2007. — V. 60, P. 43-63.
70. Dewey K.G. Systematic review of the efficacy and effectiveness of complementary feeding interventions in developing countries / K.G. Dewey, S. Adu-Afarwuah //Maternal and Child Nutrition. —
2008. — V. 4. — P. 24-85.
71. European U. Commission Directive 2006/141/EC of 22 December 2006 on infant formulae and follow-on formulae and amending Directive 1999/21/EC // Official Journal of the European Union, 2006: p. L 401:1-33.
72. Directive 2009/39/CE du Parlement Européen et du Conseil du 6 mai 2009 relative aux denrues alimentaires destinùes а une alimentation particuliure// Journal officiel de l'Union européenne. —
2009, 20 mai.
Отримано 02.03.13 □
Шадрин О.Г.Аобрянский А-О.2, Няньковский С.Л.2, Клименко В.А.3, Белоусова О.Ю.4, Ивахненко О.С.2, 1ГУ «ИПАГ НАМН Украины», г. Киев 2Кафедра педиатрии Львовского национального медицинского университета им. Аанила Галицкого 3Кафедра пропедевтики педиатрии № 2 Харьковского национального медицинского университета 4Кафедра педиатрической гастроэнтерологии и нутрициологии ХМАПО
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ В ПИТАНИИ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА (12-36 МЕС.): ЕВРОПЕЙСКИЙ И МИРОВОЙ ОПЫТ
Резюме. В обзоре приведены принципы рационального питания детей в возрасте 1—3 лет, реализация которых будет обеспечивать достижение оптимальных показателей их развития и состояния здоровья.
Ключевые слова: питание, дети, норма потребления.
Shadrin O.G.1, Dobryansky D.O.2, NyankovskyS.L.2, Klymenko V.A.3, Belousova O.Yu.4, Ivakhnenko O.S.2
1State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
2Department of Pediatrics of Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky
3Department of Pediatric Propaedeutics № 2 of Kharkiv National Medical University
4Department of Pediatric Gastroenterology and Threpsology of Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
MODERN TRENDS IN THE NUTRITION OF YOUNG CHILDREN (AGED 12-36 MONTHS): EUROPEAN AND INTERNATIONAL EXPERIENCE
Summary. This review deals with the principles of rational nutrition for children aged 1—3 years, the implementation of these principles will provide the achievement of the optimal parameters of their development and health status. Key words: nutrition, children, nutrient intake.
