CC BY
33
УДК 330.322.01+ 330.322.2
ВДОСКОНАЛЕННЯ ШСТИТУЦЮНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГ1ЧНОГО 1НВЕСТУВАННЯ В ЗНАЧУЩИХ ВИДАХ ЕКОНОМ1ЧНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1
О.1. Лайко, к.е.н.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украши, Одеса, Украгна
Лайко 0.1. Вдосконалення iнституцгонального забезпечення стратегiчного твестування в значущих видах економiчноl дiяльностi.
Проанатзовано сучасш тенденцй трансформацй теоретико-методолопчного тдгрунтя щодо дослвд-ження i регулювання iнвестицiйного процесу в контекста розстановки акцентав на користь вдаворення капiталу. Проаналiзованi динамiка i структура швестищйного процесу в Укра1ш i виявлено шсти-туцiональнi прогалини в пiдтримцi капiталовкладень в перспективш i конкурентнi в стратегiчному аспекта види екожмчно! дiяльностi. Запропоновано мехашзми i прикладт заходи нормативно-правового сприяння становленню iнституту стратегiчного iнвестування в Украшг
Ключовi слова: iнституцiональне забезпечення швестування, механiзми активiзацil швестицш, ввдтворення iнвестицiй в стратегiчних видах дiяльностi
Лайко А.И. Совершенствование институционального обеспечения стратегического инвестирования в значимых видах экономической деятельности.
Проанализированы современные тенденции трансформации теоретико-методологической основы для проведения исследования и регулирования инвестиционного процесса в контексте расстановки акцентов в пользу воспроизводства капитала. Проанализированы динамика и структура инвестиционного процесса в Украине и выявлены институциональные пробелы в поддержке капиталовложений в перспективные и конкурентные в стратегическом аспекте виды экономической деятельности. Предложены механизмы и прикладные меры нормативно-правового содействия становлению института стратегического инвестирования в Украине.
Ключевые слова: институциональное обеспечение инвестирования, механизмы активизации инвестиций, воспроизведение инвестиций в стратегических видах деятельности
Layko A.I. Improvement of institutional support of strategic investments in significant economic activities.
The current trends of transformation of the theoretical and methodological grounds for research and management of the investment process are analyzed in the article in the context of placement of accents in favor of capital renewal. The dynamics and structure of the investment process in Ukraine were estimated and identified institutional gaps in support of investment process in long-term and strategically effective economic activities. The mechanisms and applications of legal-powered support of development of strategic investment Institute in Ukraine are proposed.
Keywords: institutional support of investment mechanisms, mechanisms of investments enhance, renovation of investments in strategic activities
1нституцюнальна основа швестицшного процесу вщграе в сучасних умовах над-звичайно важливу роль i е виршальним фактором для залучення нового катталу i забезпечення вщтворення швестицш в стратепч-но-значущих видах економiчно! дiяльностi, осшльки е тим середовищем, що обумовлюе систему вщносин мiж сустльством, державою, швес-торами та рецитентами. Сучасна роль шституцю-нального середовища повинна полягати, в основному в становленш ефективно! системи регулювання процесами руху катталу з метою тдтримки розвитку стратепчно важливих видiв даяльносп. Необхщшсть вдосконалення сучасно! адекватно! системи державного регулювання економiчним розвитком через управлiння iнвестицiйним проце-сом, на нашу думку, пояснюеться недiездатнiстю класичних методiв економiчного регулювання i потребою швидкого подолання насладив свгтово! фшансово! кризи. Розробка теоретико-методо-логiчних основ державного антикризового регулювання економiки та формування на !х основi прикладно! стратеги з певними пропозищями до нормативно-правово! бази Украши е актуальним завданням i вщповщае основним напрямам державно! политики економiчного регулювання, намiченiй в Програмi економiчних реформ [1], зокрема за такими пунктами як:
— п. 2. Формування режиму максимального сприяння бiзнесу шляхом зменшення втручан-ня держави в економiку, зниження адшшстра-тивних бар'ерiв для його розвитку, модершза-цп податково! системи й поглиблення мiж-народно! економiчно! штеграцп Укра!ни.
— п. 3. Модершзащя iнфраструктури й базових секторiв шляхом усунення усталених структур-них проблем в енергетичнш, вугiльнiй, нафто-газовш галузях i ЖКГ, а також розвитку транс-портно! iнфраструктури й ринку землг Перехiд вiд дотацш до самоокупностi виробництва й сощальних послуг.
— п. 5. Шдвищення ефективностi державного управлiння шляхом реформування державно! служби й виконавчо! влади.
Сучаснi напрямки економiчного розвитку все бшьше вiдходять в шейно-концептуальному планi вiд постулатiв класично! теорп, що пропагуе принципи саморегулювання, а все бшьше наближаються до щей збалансованого сощально
справедливого eK0H0Mi4H0r0 розвитку, висунутих К. Марксом, Дж.М. Кейнсом та шшими.
Так, сучасний тренд «зелено! e^^MiEn» в свiтовiй eкономiчнiй полiтицi прямо корелюе з iдeями сощально! справедливосп i збалансованос-тi К. Маркса, що мають забезпечуватись кeйнсi-анськими важелями державного регулювання, а також з положеннями рiвноваги Дж. Неша, осшльки висловлюе ще! подолання сощально-eкономiчних диспропорцiй та бiдностi i пропагуе комплексний розвиток суспiльства на засадах збереження навколишнього середовища, що в комплекс являе собою шструмент рeалiзацi! концепцп сталого розвитку. Узгоджешсть штере-сiв i врахування потреб сощуму, бiзнeсу i держави е ключовим моментом для майбутнього розвитку людства i eкономiчно! системи, зокрема. Сучасна нeeфeктивнiсть суспiльного виробництва i схиль-нiсть до кризових явищ е не стшьки наслiдком хибного способу виробництва, а наслщком нeвiр-ного способу оргашзацп суспiльного виробництва, поводження з рiзними учасниками суспiльного виробництва i узгодження iнтeрeсiв учасник1в, що було помiчeно ще К. Марксом [2] i доведено Дж. Нешем [3].
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй.
Дослiджeння питання активiзацi! швестицшно! дiяльностi на макрорiвнi проводиться багатьма вщомими вiтчизняними та iнозeмними економю-тами. Зокрема, питаниям визначення теоретико-мeтодологiчних основ дослiджeння iнвeстицiйних процеСв присвячeнi роботи У. Шарпа [4], Л.Дж. Гiтмана та М.Д. Джонка [5], А.М. Поруч-ника, Н.О. Тараненко [6], I.A. Бланка [7], Л.М. Борщ [8], дослщження шституцюнальних факторiв впливу на iнвeстицiйну актившсть i на залучення нового катталу е актуальними для сучасно! нацюнально! eкономiки i проводились В.М. Гейцем [9], В.П. Семиноженком, A.A. Чух-ном, A.A. Пересадою, Д.М. Черваньовим [10] та шшими, публшацп Дж. Сорроса, Б.Ш. Бернанке, В.Ф. Мартиненка, В.Я. Шевчука присвячено проблемам взаемозв'язку загального eкономiчного кль мату з умовами, динамiкою, структурою та перспективами швестування, а також питанням здшс-нення державного регулювання швестицшно! дiяльностi. Однак особливо! значущосп в сучас-них умовах набувають питання шституцюнально-го забезпечення швестицшно! надiйностi для формування сектору стратепчного iнвeстування на засадах ефективного вщтворення i решвесту-вання капiталу. Цш тeматицi присвячeнi роботи Б.В. Буркинського [11], В.М. Лисюка [12], В.О. Точилша та Т.О. Осташко [13], яш вщповь дають основним напрямкам розвитку iнвeстування i всiе! eкономiчно! системи, визначеним в страте-пчних документах на середньо- i довгострокову перспективу.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Незважаючи на численну шльшсть проведених дослщжень в сфер! швестування загальна про-грама щодо формування шституту стратепчного швестування в Укра!ш ще не прийнята, а також не визначеш мехашзми досягнення основних задач, поставлених в програм! економ!чного реформу-вання Укра!ни. В умовах самоокупносп швести-цшного процесу 1 необхщносп тдтримки нацю-нальних конкурентних переваг в економщ для ефективного виходу на внутршнш та зовшшш ринки, все ще ввдчуваеться протир1ччя м1ж пере-л1ченими потребами продуктивних сил 1 тими напрямками, що фактично реал!зуються регуля-торною политикою. Так, головними заходами актив!зацп швестицшно! д1яльносп в Укра!т за останш роки як в теоретико-методолопчному, так 1 в прикладному аспектах, вважаються промоу-терськ1 мехашзми, спрямоваш на залучення шоземного катталу без визначення чгтких вимог щодо галузево! та шшо! стратепчно важливо! спрямованосп таких катталовкладень. Актуаль-ним вважаемо сформулювати теоретико-методо-лопчне тдгрунтя та прикладш мехашзми стиму-лювання вщтворення нацюнальних та шоземних швестицш в Укра!ну в тих проектах та видах д1яльност1, що е високотехнолопчними 1 створю-ють значну додану варпсть, яка е джерелом живлення не лише б1знесу, але й сощального 1 державного сектор1в та забезпечуе реал1зац1ю шших шщатив.
Головною метою дано! статп е визначення заход1в регуляторно! полгтик щодо формування сприятливого шституцюнального середовища з1 сприяння розвитку стратепчного швестування в Укра!ш на основ! теоретико-методолопчних засад сучасного дослщження швестицшного процесу як сукупносп стадш вкладання 1 вщтворення кат-талу в реальному сектор! економ1ки. Необхщшсть формування политики сучасного 1 адекватного еко-ном1чного регулювання через швестицшне управ-лшня товарними ринками пояснюеться спромож-шстю процесу швестування сприяти структурнш змш економ1чно! системи з метою формування найбшьш ефективно! архгтектури, спроможно! протистояти кризовим викликам сучасносп. Дуже зручно, в цьому аспект!, розглядати нац!ональний господарський комплекс через систему товарних риншв, як! складаються, в!дпов!дно, з сировинно-го, переробного, шфраструктурного та споживчо-го сектор!в [11, 12]. З позиц!й тдтримки ввд-творювальних процес!в в стратепчних нац!ональ-них ринках нами пропонуеться визначити теоре-тико-методолог!чн! та прикладн! засади здшснен-ня регулювання !нвестиц!йно! д!яльносп.
Виклад основного матерiалу.
Сучасна швестицшна модель економ!чного розвитку, на нашу думку, е нерозривно пов'яза-ною з реальним сектором економ!ки, представле-ним системою товарних ринк!в. Загальна структу-
ра економ1чно! системи 1 швестицшний процес взаемообумовлюють один одного, осшльки:
— швестицшний процес в Укра!ш перейшов фак-тично на засади самофшансування та само-окупностц
— вектори швестицшно! политики визначають структурну ефектившсть економ1чно! системи в довгостроковому аспект та здатш як1сно
Важлив1сть тдтримки вщтворювальних циктв на товарних ринках е очевидною, осшльки майже на 60% швестицшний процес в Укра!'ш вщбува-еться за рахунок власних кошпв тдприемств 1 оргашзацш, а ва шш1 нацюнальш джерела фшан-сування (кошти бюджепв, фшансових установ, населения) е похщними в1д додано! вартост!, створено! реальним сектором економ!ки. Тобто на 99% швестицшний процес, за результатами 2012 року, залежить вщ внутршшх ресурс!в ! майже на 1% вщ !нвестувань з-за кордону. Саме тому в таких реал!ях потр!бно не лише розглядати нестачу шоземного швестування як в!льний прост!р для залучення !нвестор!в з-за кордону, але й розвивати внутршнш !нвестиц!йний ринок в напрямку сприяння в!дтворенню нацюнального кап!талу.
Регуляторна !нвестиц!йна пол!тика держави повинна бути адекватною фактичним тенденщям розвитку господарсько! системи ! базуватись на концепци !нвестиц!йного розвитку, яка повинна полягати, на нашу думку, в комплекснш тдтримщ
трансформувати нацюнальний господарський комплекс.
Перех!д !нвестиц!йного процесу на засади самоокупносп (табл. 1) означае необхщшсть фор-мування в!дпов!дно! державно! политики, спрямо-вано! на актив!защю в!дтворювальних цикл!в в товарних ринках, як! здатш приносити в!дносно максимальну частку додано! вартост!.
як процеСв залучення нового кап!тал^, так ! в!дтворення вже вкладеного з метою подальшого ре!нвестування або вил^ення.
Анал!зуючи статистичн! дан! про структуру джерел фiнансувания !нвестиц!йного процесу в Укра!ш, доходимо висновку, що ефективною моделлю для значного ! швидкого збшьшення обсяг!в кап!таловкладень в нац!ональну економшу е п!дтримка виробничих сектор!в стратепчно важливих товарних ринк!в. Оск!льки актив!зашя залучення зовн!шн!х !нвестиц!й потребуе значного шдвищення рейтингу дов!ри з боку шоземних !нвестор!в, який в Укра!ш останн!ми роками зростае, за оцшками рейтингових агенц!й [15], але для суттевих зм!н ще потр!бен час ! впровадження реформаторських заход!в. Налагоджена система в!дтворення внутр!шнього кап!тал^ автоматично створюе приваблив! умови для залучення шоземних швестор!в.
Розбиваючи швестицшний процес на стад!!, можна вивести загальний тип повного та неповно-го швестицшного циктв (рис. 1), а також стверд-
Таблиця 1. Динамiка i структура капiтальних iнвестицiй в Укра!ш за джерелами формування [14]
2002 2008 2009 2011 2012
млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. %
Усього 37178 100 233081 100 151777 100 259932 100 293692 100
у тому числ! за рахунок
кошпв державного бюджету 1863 5 11576 5 6687 4,4 18394,6 7,1 17141,2 5,8
кошпв м!сцевих бюджет!в 1365 3,7 9918 4,2 4161 2,7 8801,3 3,4 9149,2 3,1
власних кошт!в тдприемств та оргашзацш 24470 65,8 132138 56,7 96019 63,3 152279 58,6 175424 59,7
кредит!в банк!в та шших позик 1985 5,3 40451 17,3 21581 14,2 42324,4 16,3 50104,9 17,1
кошт!в !ноземних швестор!в 2068 5,6 7591 3,3 6859 4,5 7196,1 2,8 2649,5 0,9
кошт!в населення на буд!вництво власних квартир 9495 4,1 4792 3,2 4470 1,7 3651 1,3
кошпв населення на вдивщуальне житлове буд!вництво 1573 4,2 11589 5 5502 3,6 15102,9 5,8 21975,1 7,5
!нших джерел ф!нансування 3854 10,4 10323 4,4 6176 4,1 11363,9 4,3 13597,1 4,6
®yBaTH npo Te, mo peami' BiTHH3HaHoi' eKOHOMiKH c^opMyBanu b yKpai'm nepeBa®Ho caMoBigHoBnM-BanbHHH Tun iHBecmmHHoro пpoцecy.
B TeopeTHHHOMy acneKTi HaaBHicTb Bcix CTagin (HaKonuneHHa i Mo6ini3ama ^rnaHcoBux pecypciB, BKnageHHa pecypciB, BigTBopeHHa Kanirany, OTpu-MaHHH eKOHOMinHoro e^eKTy) go3Bonae Ha3BaTH TaKHH iHBecrHmHHHH npo^c пpoцecoм noBHoro цнкny. OgHaK Han6inbma yBara noBHHHa npugina-Tucb Tin nacTHHi noBHoro цнкny, aKa BignoBigae 3a
,3,na cynacHoi' HamoHanbHoi' eKoHoMinHoi' cucre-mh BBa®aeMo Han6inbm e^eKTHBHoro i npogyKTHB-hom Mogenb iHBecmmHHoro BigTBopeHHa, to6to 3gincHeHHa aKqerniB Ha nigTpuMKy peiHBecrHmHHHx цнкniв b cucreMi ToBapHHx puHKiB. TaKe TBepg®eH-Ha e norwHHM, Buxoganu i3 3aBgaHHa mogo no6ygo-bh cucTeMH caMooKynHoro внpo6ннцтвa b yKpaiHi, nocraBneHoro b ocTaHHboMy peneHHi n. 3 ronoBHux 3aBgaHb nporpaMH eKoHoMiHHHx pe^opM 2010-2014 poKiB [1], a TaKo®, Buxoganu 3i cBiroBux TpeHgiB mogo pecypcHoro 3a6e3neneHHa пpoцecy iHBecTy-BaHHa (puc. 2).
Ha Hamy gyMKy, BH3HanawHH MerogonoriM gocnig®eHHa mBecrurnHHoro пpoцecy, noTpi6Ho cnupaTucb Ha peanbHicrb i Ha KoMnneKcHicTb npo-^cy cTBopeHHa, iHBecryBaHHa, BigTBopeHHa i peiHBecTyBaHHa ^rnahcobux pecypciB b peanbHoMy ceKTopi eKoHoMiKH. ronoBHHM KpurepieM oцiнкн e^eKTHBHocri iHBecTumHHoro пpoцecy, Ha Hamy gyMKy, e oTpuMaHHa KoMnneKcHoi' Burogu gna ynac-HHKiB b oco6i comyMy, gep®aBH i 6i3Hecy. A MaKcu-ManbHa Buroga gocaraTHMeTbca iume Togi, Konu Ha Hane®HoMy piBHi 3a6e3nenyBaTHMyTbca ^rnaHcoBH-mh pecypcaMH iнiцiaтнвн Bcix yHacHHKiB iHBecru-mHHoro Ta rocnogapcbKoro пpoцecy B3arani. ,3®epe-noM gna noaBH hobhx ^rnahcobux noToKiB e HoBa cTBopeHa gogaHa BapTicTb, MaKcuMi3ama aKoi' e
ronoBHoM MeToM ^yHKqioHyBaHHa ToBapHux puH-
KiB, 3a TBepg®eHHaM BigoMux gocnigHHKiB b mn
BigTBopeHHa BKnageHoro KaniTany. 3anyneHHa hobhx iHBecmmHHHx pecypciB aK BiTHH3HaHux, TaK i iHo3eMHux e gy®e Ba®nuBHM, ogHaK cynacm peanii' Ta oco6nuBocTi eKoHoMMHoro po3BHTKy yKpai'HH cBignaTb npo Heo6xigHicTb змiцнeннa BHyTpimHix puHKiB Ha 3acagax aKTHBi3ami' peiHBecTyBaHHa i KoMnniMeHTapHoro BKnMneHHa нaцioнanbннx po3-BHHeHux phhkobhx cTpyKTyp b пpoцecн Mi®Hapog-Horo eKoHoMinHoro o6MiHy.
c$epi [11-13]. ^.ocarHeHHa piBHa gogaHoi' BapTocTi, mo Bupo6naeTbca i po3noginaeTbca Mi® ynacHHKaMH cycninbHoro BHpo6HH^rea b gocTaTHboMy gna 3ago-BoneHHa i'xHix noTpe6 o6ca3i a6o b o6ca3i, MaKcu-ManbHo Mo®nuBoMy npu 3agarnH puHKoBin koh'mhk-Typi, Ha Ham nornag, b cynacHux yMoBax, i e cTaHoM phhkoboi piBHoBaru. OcKinbKH npu TaKux yMoBax Big6yBaeTbca He nume 3agoBoneHHa MoMeHTHux cno®HBHux Ta iHBecrHmHHHx noTpe6, ane i 3aKnaga-MTbca nepegyMoBH gna iHBecmmHHoro po3BHTKy.
CTaTucTHHHi gaHi npo craH нaцioнanbнoгo iHBecTyBaHHa [17] cBignaTb npo Hira nepeBaru iHBecTopiB Ha KopucTb cupoBHHHoro Ta rn^pacrpyKTypHoro ceKTopiB puHKiB. TaKi ceKTopu e TaKo® Ba®nuBHMH, ane noBHHHi po3BHBaTucb b aKocTi gonoMi®Hux gna ronoBHoro nepepo6Horo ceKTopy, mo 3gaTeH cTBopMBaTu MaKcuManbHy gogaHy BapTicTb, mo e pecypcHHM g®epenoM gna Bcix rnmux comanbHo-eKoHoMinHux iнiцiaтнв. iHBecmmi b cinbcbKorocno-gapcbKe внpo6ннцтвo i go6yBHy npoMucnoBicrb 3pocnu b 2010-2012 poKax HeBenuKHMu TeMnaMH, mo cBig^HTb npo BigcyTHicTb cyrreBux TexHonorin-hhx BgocKoHaneHb b mn c$epi i npo nepeBa®Hy opiemamM Ha eKcnopT aHi® Ha 3a6e3neneHHa BHyT-pimHboro внpo6ннцтвa, ocKinbKH iHBecmmHHHH po3bhtok nepepo6Hoi' npoMucnoBocTi b yKpai'Hi b 2012 poцi 3HH3HBca Ha 1,8 Bigc. nyHKTH go 14,8% b 3aranbHoMy o6ca3i KaniTanoBKnageHb. CrpyKTypa KaniTanoBKnageHb 3a pi3HHMH BugaMH gianbHocri b
HaKonuneHHa ^iHaHcoBux pecypciB
Пoзaiнвecтнцiннa c$epa
BunyneHHa KaniTany
C$epa iнвecтнцiннoгo пpoцecy
Mo6ini3ama .
KaniTano-BKnageHHa
-npaMi ^iHaHcoBo-iHBecmmHHi noToKH 3BopoTHi iн$opмaцiннi
tt
BigTBopeHHa (cycninbHe bhpo6HH^TBO)-||-* ■4
OTpuMaHHa eKoHoMinHoro ^ e^eKTy
*.....
PeiHBecTyBaHHa KaniTany
noToKu
Puc. 1. CeKTopHa cxeMa iнвecтнцiннoгo npo^cy noBHoro цнкny
Укра!ш за останнi роки залишилась майже незмш-ною, iнновацiйних проривiв не вщбулось. В той же час реалiзацiя стратегiчних завдань з модер-тзаци нацюнально! економiчноi системи, постав-лених в Програмi економiчних реформ 2010-2014 рошв, спираеться на швестицшш важелi тдви-щення ступеню технолопчносп та iнновацiйностi виробництва в Укра1т. 1нвестицп е ключем до модершзацп i необхiдним е пошук шляхiв ефек-
тивно! штеграцп в свггову спiльноту на засадах пiдтримки нацюнальних ключових переваг [18]. Для формування нового, ефективного типу еконо-мiки в Укра1т потрiбнi структурноперетворю-вальнi швестицп, як1 i повиннi сформувати систему, орiентовану на функцюнування прюритет-них ринк1в. Однак для цього необхщно шститу-цiонально забезпечити прихщ стратегiчних, а не ситуативних iнвесторiв.
Рис. 2. Потоки прямих шоземних швестицш за основними компонентами (перв1сне вкладення, решвестування та шш ресурси) в 27 розвинених кра!нах за методикою ЮНКТАД [16]
Впроваджуван1 реформаторсью до в Укрш'т зустрiчають критичт зауваження, але, з iншого боку, полшшують нац1ональн1 показники в м1ж-народних iнвестицiйних рейтингах.
Так, у Рейтингу умов ведення бiзнесу [15] Украша покращила сво! позици на 15 одиниць та перемiстилася iз 152-го на 137 мiсце, тим самим увiйшла у першу тршку кран, як1 продемонстрували значне покращення умов ведення бiзнесу за останнш рiк. Найбiльше покрашення позиц1й Украши у Рейтингу умов ведення бiзнесу (на 66 позиц1й) ввдбулося за статтею «започаткування бiзнесу». За ще! статтею Украша перемiстилася з 116-о! позицЦ на 50-ту позицю.
Питання активiзацil спiвпрацi з iноземними швесторами полягае, перш за все, у виршенш тих проблем,що найбiльше турбують кашталовклад-ник1в. Так, за тдтримки проекту «Локальш швестицп та нацюнальна конкурентосироможшсть» (Л1НК) Агентства США з мiжнародного розвитку (USAID) Держшвестироект Украши провiв опиту-вання iнвесторiв, що здшснюють свою дiяльнiсть в Укра1т [15]. В опитуваннi взяли участь 130 ком-панiй, що здшснюють свою дiяльнiсть у 16 репо-нах Украши. В хода опитування компан1ям пропо-нувалось визначити основн1 проблемн1 питання, що
виникають у них шд час здайснення д1яльносп в Укра!ш За результатами опрацювання вщповвдей на поставлен! питання було тдготовлено рейтинг найбшьш поширених проблем шоземних 1нвестор1в в Укра!т (рис. 3).
Як бачимо майже ва основш ироблемт питання, що виникають у шоземних 1нвестор1в, пов'язат з1 станом шституцюнального середовища нацю-нально! 1нвестицшно! системи. Стан шституцю-нального середовища, що забезпечуе функцюну-вання швестицшного процесу характеризуеться рядом протир1ч, що виникають м1ж запроваджу-ваними регуляторними нормами 1 реальними потребами швестор1в (табл. 2). Так протир1ччя можна назвати класичними, оск1льки виникають вони м1ж продуктивними силами 1 станом вироб-ничих вщносин 1 сигнал1зують про необхщшсть вдосконалення регуляторного середовища.
Основш заходи вдосконалення середовища шституцюнального забезпечення швестицшного процесу в стратепчних ринках Укра!ни повинш, на нашу думку, складатися, в бшьшш м1р1, з непрямих перманентних важел1в стимулювання руху фшансових поток1в, як1, з одного боку, полшшували б б1знес-кл1мат 1 актив1зували припк нових швестицш, а з шшого - шляхом створення
npuBa6nuBux yMoB gna BigTBopeHHa BKnageHoro KaniTany BnnuBanu 6 Ha crpyKTypHy мogepнiзaцiм eKoHoMiHHoi' cucreMH. 3 ornagy Ha npoBegeHun aHani3 ochobhhx ^arcropiB, mo crpuMyMTb iHBecTo-piB Ta Ha ronoBHi 3aBgaHHa nocTaBneHi nporpaMoM eKoHoMinHux pe^opM, a TaKo® Ha iHTerpamnm iнiцiaтнвн b yKpai'Hi, HaMH nponoHyeTbca pag 3axo-
giB mogo BgocKoHaneHHa HopMaTuBHo-npaBoBoro cepegoBuma b iHBecTHmäHin c$epi b KoHTeKcTi aKTHBi3ami' BigTBopMBanbHux пpoцeciв i b KoHTeKcTi 3a6e3neneHHa gna HamoHanbHoi' eKoHoMiKH KoHKy-peHTHux nepeBar gna KoMnniMeHTapHoro BKnMneHHa HamoHanbHoi' eKoHoMiKH b eKoHoMMHun o6MiH.
Puc. 3. PeHTHHr ochobhhx npo6neM iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa b yKpai'Hi [15]
Ta6nuua 2. nepeniK ochobhhx npoTupin Mi® norpe6aMH BiTHH3HaHux iHBecTopiB Ta BnpoBag®eHHMH
perynaTopHuMu 3axogaMu
norpe6u iHBecTopiB i peanii' po3BHTKy npogyKTHBHux cun CTaH perynMBaHHa iнвecтнцiнннx пpoцeciв (bhpo6hhhhx BigHocuH)
iHBecmmäHHä пpoцec ^aKTHHHo nepenmoB Ha 3acagu caMooKynHocTi i noTpe6ye Ba®eniB mgrpuMKH aKTHBHocTi BigTBopMBanbHux цнкniв ronoBHHH aKqeHT b perynaTopmn пoniтнцi po6uTbca Ha мo6iniзaцiм i 3anyneHHa hobhx iнвecтнцiнннx pecypciB
EKoHoMinHe 3pocTaHHa i cTBopeHHa hoboi gogaHoi' BapTocTi Big6yBaMTbca b peanbHoMy ceKTopi eKoHoMiKH CrBopMMTbca ochobh gna aKTHBi3ami' po3BHTKy ^iHaHcoBux puHKiB i ^oHgoBux 6ip® Ha 3acagax iHTerpami b cBiToBy ^maHcoBo-ffiBecTHmnHy cninbHoTy
Aктнвiзaцia KaniranoBKnageHb b нaцioнanbнe crpaTerinHo BurigHe внpo6ннцтвo noTpe6ye nepMaHeHTHux HenpaMux cruMyniB Po3po6naMTbca goKyMemu, ^opMyroMTbca iHcrHTymHHi opram3ami, mo 3anMawTbca tohkobom goTa^HHoM gonoMoroM oKpeMHM KaTeropiaM mgnpueMcrB
Po3bhtok crpaTeriHHo Ba®nuBux BugiB eKoHoMinHoi' gianbHocTi Mo®nuBHH 3a yMoBH BcTaHoBneHHa npiopuTeTHux perynaTopHux HopM gna TaKux BugiB gianbHocTi 3HH®eHHa nogaTKoBoro TucKy gna Bcix KaTeropin nnaTHHKiB nogaTKy Ha npu6yTOK i nogaTKy Ha gogaHy BapTicTb
nigTpuMKa peani3ami' iнвecтнцiнннx npoeKTiB, mo aKi e crpaTerinHo BurigHHMH i peani3yMTbca b Me®ax ceKTopiB ToBapHHx phhkIb a6o b Me®ax phhkIb nigTpuMKa cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa a6o BugiB eKoHoMiHHoi' gianbHocTi 6e3 gu^epeHmami i geTani3ami' go oKpeMux iнвecтнцiнннx npoeKTiB
npiopuTeTHa nigrpuMKa cragin cycninbHoro Bupo6HH^rea (ceKTopiB puHKiB ToBapiB i nocnyr), aKi npogyKyMTb MaKcuManbHy gogaHy BapTicrb nigTpuMKa BugiB eKoHoMiHHoi' gianbHocTi b mnoMy
noTpe6a b KoMnneKcHoMy 3axHcri npaB iHBecTopiB y B3aeMHHax 3 gep®aBoM, 3 peцнпieнтoм, 3 iHmHMH oco6aMH 3anponoHoBaHo 3aKoHogaBne 3aKpinneHHa 3axucry npaB iHBecTopiB Big Hego6pocoBicHux MeHeg®epiB
Нами проаналiзовано ряд дшчих законодавчих актiв та проекпв, як1 здатнi суттево вплинути на стан товарних риншв i спрямоваш на стимулю-вання розвитку або вСе! системи iнвестування в товарних ринках, або на стимулювання вщтворю-вальних процесiв в окремих стратепчних товар-них ринках.
В контекстi iнтеграцiйних прагнень бiльшiсть регуляторних актiв, що розробляються i прий-маються в 2013 рощ мають спрямованiсть на вико-нання Плану заходiв щодо тдвищення показник1в Укра!ни у рейтингу Светового банку та Мiжнарод-но! фшансово! корпорацп «Ведення бiзнесу», схваленого на заСданш Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни 30 Счня 2013 року [19]. Передбачеш таким документом змiни вважаемо позитивними для загального полшшення iнвестицiйного ктма-ту в кра!ш. Однак на реальш показники економiч-ного розвитку Укра!ни, особливо в частинi розвитку реальних секторiв стратегiчних риншв нацюнально! економiки так1 рейтинговi покращен-ня впливають дуже слабо, осшльки вiдсутнiй цiле-спрямований стимулюючий вплив, що сприяе розвитку перспективних видiв дiяльностi i секто-рiв, як здатнi створювати максимальну додану варпсть i ефективно використовувати сприятливi нацюнальш передумови розмiщення продуктив-них сил.
В результата проведеного аналiзу дiючих зако-шв та законопроектiв вважаемо необхiдним нада-ти пропозицп до таких нормативних докуменпв, як1 перебувають в стадп змiни та прийняття:
1) Закон Украши «Про внесення змш до деяких законiв Укра!ни щодо стимулювання залучення швестицш» [20].
Даним законом пропонуеться здiйснення державно! тдтримки iнвестицiйних проектiв в прiоритетних галузях економiки, якими визнають-ся на перюд з 2013 по 2032 роки агропромисло-вий, житлово-комунальний i машинобудiвний комплекси, транспортна iнфраструктура.
Пропонуемо розширити i конкретизувати даний перелш харчовою i легкою промисловютю, особливо для таких iнвестицiйних проекпв, як сприяють формуванню iнтегрованих товарних риншв, тобто риншв повного циклу, в яких представлен стадi! вирощування або добування сировинних ресурсiв, !хньо! перероби до готових виробiв, лопстичного та iншого шфраструктурно-го супроводження до шнцевих споживачiв. В цьому аспекп найбiльшо! уваги i тдтримки для розвитку в Укра!ш потребують виробники сiльськогосподарсько!, промислово! продукцi!, а не шфраструктурш посередники. Тому вважаемо за необхщне бiльш конкретно визначити в даному законопроектi саме п види економiчно! дiяль-ностi, що вщповщають створенню вiтчизняних стратегiчно значущих товарiв i пiдлягають пiдтримцi.
Державна тдтримка для реалiзацi! iнвестицiй-них проекпв, згiдно до проекту закону про внесення змш до деяких закошв Укра!ни щодо стимулювання залучення швестицш передбачаеть-
ся дотац!йними ! суб'ектно-ор!ентованими заходами. Так, головними шляхами тдтримки, перед-баченими в закон!, е:
— фшансування реал!заци !нвестиц!йних проект!в за рахунок кошпв державного або м!сцевих бюджет!в;
— сшвфшансування !нвестиц!йних проект!в з державного та мюцевих бюджет!в;
— надання в!дпов!дно до законодавства для реаль зац!! !нвестиц!йних проект!в державних ! м!с-цевих гарант!й з метою забезпечення виконан-ня боргових зобов'язань за запозиченнями суб'екта господарювання та кредитування за рахунок кошт!в державного або мюцевих бюджет!в;
— повно! або частково! компенсац!! за рахунок кошпв державного або мюцевих бюджепв в!дсотк!в за кредитами суб'ект!в господарю-вання для реал!зац!! !нвестиц!йних проекпв;
— застосування !нших форм, передбачених цим Законом.
Так! заходи вважаемо нетривалими ! обтяж-ливими для бюджету ! пропонуемо для сучасного стану розвитку товарних риншв в Укра!ш заходи непрямого перманентного впливу, а саме:
— застосовувати податков! преференцп в тих секторам товарних риншв, як! е стратепчно важ-ливими (наприклад сектору промислового виробництва продукпв харчування, легко! промисловосп та машинобудування). Важелем податкового впливу може бути звшьнення в!д податку пе! частини прибутку, що решвесту-еться в господарський оборот. Осшльки значна частина прибутку все ж таки вилучаеться для бюджету така норма не повинна бут обтяжли-вою, але одночасно створюватиметься стимул для спрямування !нвестиц!й в промисловий сектор, що сприятиме структурнш модерн!зац!!' економ!ки;
— надавати податков! преференцп не вам суб'ек-там господарювання, зайнятим в стратег!чно важливих секторах ринк!в, а лише на кожний !нвестиц!йний проект за умови вщповщносп такого проекту критер!ям високотехнолопч-ност! ! ряду !нших вимог, як! повинш бути поставлен! в методичному забезпеченш, що супроводжуватиме даний законопроект ! визначатиме конкретний мехашзм в!дбору пр!оритетних проект!в. Техн!чно вщдшення д!яльност! суб'ект!в господарювання, пов'яза-но! з реал!зац!ею !нвестиц!йного проекту, вщ !ншо! поточно! д!яльност! е можливим з обл!-ково-ф!скально! точки зору;
— залишити дотацшш заходи тдтримки швести-ц!йних проект!в в прюритетних видах д!яль-ност! за умови бшьшо! детал!зац!! механ!зму критер!ального вщбору проект!в для надання !м тдтримки. Вже запропонована в проект! закону система шлях!в державно! п!дтримки швестицшних проект!в е потр!бною для вирь шення моментних проблем, однак перманент-
HuM noBuHHe 6yTu, Ha Hamy gyMKy, HenpaMe perynMBaHHa.
2) AKTyanbHHM i Heo6xigHHM gna nigBumeHHa BneBHeHocTi i 3axHmeHocri iHBecTopiB e npoeKT 3aKoHy npo BHeceHHa 3MiH go geaKux 3aKoHogaBHux aKTiB yKpai'HH mogo 3axucry npaB iHBecTopiB № 2013a Big 15.05.2013, aKun nepeg6anae:
— BHeceHHa 3MiH go TpygoBoro 3aKoHogaBcTBa mogo BnpoBag®eHHa BignoBiganbHocTi MeHeg®e-piB KoMnaHin b sacrum nopymeHHa KopnopaTHB-hhx npaB yHacHHKiB;
— 3anpoBag®eHHa Mo®nuBocri yHacHHKiB caMo-cTinHo BigcToMBaTu B cygoBux opraHax iHTepecu ToBapucTBa.
B toh ®e nac ronoBHoM nepenoHoM gna BHyT-pimHix Ta 3oBHimHix crpaTeriHHHx iHBecTopiB e HeBperynboBaHicTb iнcтнтyцioнanbнoгo cepegoBuma i He3axumeHicTb B 3oBHimHboMy cepegoBumi, a He cTinbKu y BHyTpimHboMy KopnopaTuBHoMy.
BBa®aeMo 3a goцinbнe gonoBHHTH gaHun 3aKoHonpoeKT HopMaMu BnpoBag®eHHa oco6ucTol BignoBiganbHocTi gep®aBHux nocagoBux oci6, Bigno-BiganbHux 3a cynpoBog®eHHa i pernaMemramM iHBecTHmnHHx npoeKTiB, a TaKo® HopMaMH BnpoBag-®eHHa gep®aBHux rapaHTin iHBecTopaM Ha 3acagax gep®aBHo-npuBaTHoro napTHepcTBa i Ha yMoBax 3acTocyBaHHa rapaHTinHux 3o6oB'a3aHb gep®aBoM 3 noganbmuM Ha6yrraM HeM nacTKH KopnopaTHBHux npaB npu ynpaBniHHi o6'eKToM, ge peani3oBaHo iHBecmmäHHä npoeKT.
B pagi 3apeecTpoBaHux 3aKoHonpoeKTiB, mo crocyMTbca aKTHBi3ami' iHBecmmäHoi' gianbHocTi, nepeg6anaeTbca HagaHHa gep®aBoM Ha Kopucrb iHBecTopiB npaMol gonoMoru, cy6cugin Tomo 3a paxyHoK KomTiB gep®aBHoro 6Mg®eTy, ogHaK Mexa-Hi3M KomrponM 3a iHBecmmäHoM cKnagoBoM e, aK npaBuno, cna6KHM a6o BigcyTHiM. ,3,omnbHo 3anpo-noHyBaTu, Ha Hamy gyMKy, nopagoK Ha6yTTa gep®a-bom nacTKH KopnopaTHBHux npaB b o6MiH Ha $rnaH-coBy 6Mg®eTHy gonoMory. nponoHoBaHa cxeMa nepeg6anae Bigo6pa®eHHa gep®aBHoi' gonoMoru b aKocri iHBecTHmi', mo Hagae Mo®nuBocTi b noganb-moMy npunMaTH ynacrb b ynpaBniHHi gianbHicTM nignpueMcTB (oco6nuBo crpaTerinHo Ba®nuBux nig-npueMcTB), oTpuMyBaTu npu6yToK y Burnagi guBi-geHgiB Ha BKnageHun KaniTan, 3a paxyHoK aKoro ^opMyBaTH 6Mg®eTH po3BHTKy.
3) B c$epi gep®aBHoi' nigrpuMKH cinbcbKo-rocnogapcbKoro внpo6ннцтвa npunHaTo Kypc Ha aктнвiзaцiм KaniranoBKnageHb 3a gonoMoroM npoeKTy 3aKoHy «npo cTHMynMBaHHa iHBecmmäHoi gianbHocTi b cinbcbKin Mic^Bocri» [21], aKun, ogHaK, nepeg6anae nume goTamnm MexaHi3MH nig-TpuMKH iHBecmmn b cinbcbKorocnogapcbKy gianbHicTb.
3a gaHHM 3aKoHonpoeKToM Ha nigrpuMKy Mae npaBo nume nignpueMe^, mo orpuMaB cTaTyc «iHBecropa, mo BigHoBnMe Bupo6HHHy iH^pacrpyK-Typy b cinbcbKin Mic^Bocri», aKun ogHonacHo BignoBigae pagy Kpmepii'B, mo cTocyMTbca nucenb-HocTi npauMMHux, piBHa 3apo6iTHoi' nnaTH Ta rnmux noKa3HuKiB, Big aKux 3ane®aTuMe cyMa nogaTKiB, mo cnnanye nignpueMcrBo.
HeBH3HaneHHM b gaHoMy 3aKoHonpoeKTi 3anuma-eTbca caM MexaHi3M gep®aBHol nigTpuMKu TaKoro iHBecropa, ocKinbKH nepeg6anaeTbca n. 4. cr. 2 gaHo-ro 3aKoHonpoeKTy HagaBaTu gep®aBHy nigTpuMKy mopoKy b o6carax, BH3HaneHHx 3aKoHoM npo ^ep®aBHHn 6Mg®eT yKpai'HH, a TaKo® BignoBigHH-mh Mic^BHMH 6Mg®eTaMH.
OguHHHHi BugaTKH Ha BigHoBneHHa geaKux o6'eKTiB, Ha aBTopcbKy gyMKy, e Hee^eKTHBHHMu i He3gaTHHMH cTpyKTypHo BgocKoHanuTH c$epy cinbcbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa, oco6nuBo npu BigcyTHocTi niTKoro MexaHi3My HagaHHa gep®aBHux cy6cugin i3 3a3HaneHHaM B3aeMHux 3o6oB'a3aHb peцнпieнтiв.
nponoHyeMo gBa ocHoBHi HanpaMKH BgocKoHa-neHHa perynaTopHoro MexaHi3My iHBecTyBaHHa B cinbcbKin Mic^Bocri 3a gonoMoroM gaHoro 3aKoHo-npoeKTy a caMe:
1) ^iTKe MeToguHHe BH3HaneHHa MexaHi3MiB, nopagKy i o6cariB HagaHHa 6Mg®eTHux cy6cugin Ha po3bhtok cinbcbKorocogapcbKoro внpo6ннцтвa, a TaKo® 36inbmeHHa Ha6opy noKa3HuKiB gna Big6opy npoeKTiB mnaxoM gogaBaHHa iHBecTHmnHHx KpuTe-pii'B mogo TexHonoriHHocri BnpoBag®yBaHoi gianbHocTi, nepcneKTHB cTBopeHHa nonmy Ha BiTHH3HaHi cupoBHHy Ta 3aco6u внpo6ннцтвa. To6to nponoHy-eTbca nigcunuTH mBecmmnHy cKnagoBy KpuTepi-anbHoro Big6opy npoeKTiB, go aKux 3acTocoByBa-THMeTbca MexaHi3M npaMux goTamn.
2) Bu3HaneHHa b 3aKoHonpoeKTi «npo crHMy-nMBaHHa iHBecmmäHoi' gianbHocTi b cinbcbKin Mic^Bocri» [21] MexaHi3My nocrinHoro HenpaMoro cnpuaHHa 3anyneHHM iHBecTHmn b po3bhtok cinbcbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa.
noTy®HHMH perynaTopaMH pyxy Kanirany b цbOмy acneKTi e nogaTKH, ogHaK b o^imnmn pegaK-цii gaHoro 3aKoHonpoeKTy nepeg6anaeTbca 3anumu-Tu cTaHgapTHun nepeniK ninbr gna cinbcbKorocno-gapcbKux Bupo6HHKiB, mo MicruTbca b nogaTKoBoMy i MuTHoMy KogeKcax. ToMy HaMH nponoHyMTbca TaKi 3axogu mogo 3MiHu pe®uMy onogaTKyBaHHa cinbcbKorocnogapcbKux Bupo6HuKiB, a caMe:
— gu^epeHmnoBaHa mKana ^iKcoBaHoro cinbcbKorocnogapcbKoro nogaTKy;
— Mo®nuBicTb 3acTocyBaHHa ^iKcoBaHoro cinbcbKorocnogapcbKoro nogaTKy 3 MoMeHTy peecтpaцii nignpueMcrBa, a He 3a pe3ynbTaTaMH 4 KBapTaniB;
— BcraHoBneHHa iHBecTHmäHHx 3o6oB'a3aHb pa3oM 3 ninbroBuM pe®uMoM onogaTKyBaHHa, a caMe: Mo®nuBicTb 3acTocyBaHHa ^iKcoBaHoro cinbcbKorocnogapcbKoro nogaTKy 3 MoMeHTy peecrpami' noBHHHa cynpoBog®yBaTucb MexaHi3-MoM BigmKogyBaHHa gep®aBi Bcix nogaTKoBux ninbr y pa3i HeBHKoHaHHa iHBecTHmnHHx yMoB. 4) 3aKoHogaBHy iнiцiaтнвy mogo Bigpog®eHHa
3aHeg6aHux crpaTeriHHHx nignpueMcrB BBa®aeMo goцinbнoм He nume b c$epi cinbcbKorocnogapcbKoro BHpo6HH^rea, ane i ctocobho npoMucnoBux Bupo6HHHHx nignpueMcTB. HaMH nponoHyeTbca po3-po6Ka 3aKoHonpoeKTy, mo cTBopMBaB 6u yMoBu, BurigHi gna BigHoBneHHa iHBecTopaMu gianbHocTi npoMucnoBux nignpueMcTB, aKi nepecranu ^yHKqio-
нувати, однак на !хнш територп можливим е роз-виток конкурентоспроможного вiтчизняного виробництва.
Головними пшьгами з пiдтримки розвитку таких стратепчно значущих пiдприемств мають бути податковi пiльги, як1 забезпечуватимуть вищий рiвень конкурентоспроможностi продукци таких тдприемств, що сприятиме перетоку катта-лу в дану сферу.
Податковою тльгою повинно бути звiльнення вiд податшв на прибуток та на додану вартiсть пiдприемств, що вiдновлюють припинену ранiше основну дiяльнiсть i вщповщають зазначеним вище критерiям на строк до 2032 року (вщповщно до положень ч. 2 ст. 02 Закону Укра!ни «Про стимулювання швестицшно! дiяльностi у прюри-тетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць» [15]).
Для тдприемств, що е стратепчно важливими i не припиняли свое! основно! дiяльностi пропо-нуеться займатись також диверсифжашею для вiдновлення фiнансового i матерiального забезпе-чення основно! дiяльностi. 1нша операцiйна або iнша дiяльнiсть до моменту вщновлення прибут-ковостi основно! дiяльностi, але не пiзнiше завершения 2032 року не оподатковуватиметься подат-ками на прибуток та на додану варпсть, за умови, що питома вага основно! дiяльностi тдприемства протягом всього перiоду застосування пiльг мае бути не менше 75% в загальному обсязi отрима-ного доходу за кожний звггний рiк протягом всього перiоду застосування пшьги. Висновки i перспективи подальших дослiджень
Теоретико-методологiчна основа дослiджения швестицшного процесу з акцентами на самоокуп-нiсть капiталовкладень i видiления вщтворюваль-
но! функц!! товарних ринк!в в якосп головного руш!я економ!чного розвитку, на нашу думку, ! в свита основних тренд!в розвитку свггово! еконо-м!чно! думки е адекватною сучасним потребам ! викликам. Розроблеш заходи з формування шсти-туцюнального середовища сприяння розвитку стратег!чного швестування в Укра!н! е необхщни-ми для актив!зацп загального економ!чного розвитку в кра!ш ! для реал!зацл завдань, поставле-них в Програм! економ!чних реформ 2010-2014 рр. Головною перевагою пропонованих заход!в акти-в!зац!! !нвестиц!й в стратег!чно важлив! види промислово! д!яльност! е вщсутшсть обтяжень або втрат для бюджету. За умови ввдсутносп д!яль-носп на занедбаних промислових п!дприемствах бюджетш надходження в!д них з податку на прибуток та на додану варпсть дор!внюватимуть нулю. У випадку вщродження !хньо! д!яльност! бюджет шчого не втрачатиме, якщо не оподат-ковуватиме !хню д!яльн!сть, однак зростатимуть при цьому шш! виплати держав! у вигляд! соц!ального забезпечення по нарахованш зарплат!, вир!шуватиметься питання виплати заробггних плат ! зайнятосп населення, вщбуватиметься наси-чення внутр!шнього ! зовн!шнього ринк!в товарами вичизняного виробництва, досягатиметься б!льш висока глибина переробки вичизняно! сиро-вини, зростатиме попит на вичизняну сировину ! засоби виробництва.
Перспективою подальших досл!джень е роз-робка теоретичного п!дгрунтя ! прикладних меха-н!зм!в реал!зацп теор!! економ!чно! р!вноваги в аспект! сучасних вимог до збалансованого вщ-творення сектор!в товарних ринк!в, що мають стратепчну значущ!сть.
Список лiтератури:
1. Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава : Програма eкономiчних реформ Укра!ни на 2010-2014 роки. - Комггет з eкономiчних реформ при Прeзидeнтовi Укра!ни. - 2010. - 85 с.
2. Маркс К. Твори [Текст] : в 50-ти тт. Т.13. / К. Маркс, Ф. Енгельс. - 2-ге вид. - Ки!в : Поливидав, 1983. - 320 с.
3. Васин А.А. Теория игр и модели математической экономики [Текст] : учеб. пособие / А.А. Васин, В.В. Морозов. - М. : МАКС Пресс, 2005. - 271 с.
4. Шарп У.Ф. Инвестиции [Текст] : учебник: пер. с англ. / У.Ф. Шарп, Г.Дж. Александер, Д.Б. Бэйли. - М. : ИНФРА-М, 2007. - 1028 с.
5. Птман Л.Дж. Основы инвестирования [Текст] : пер. с англ. / Л.Дж. Гитман, М.Д. Джонк ; пер.: О.В. Буклемишев, С.П. Власенко, И.В. Ивашковский ; ред. И.В. Ивашковский ; Академия народного хозяйства при Правительстве Российской Федерации (М.). - М. : Дело, 1997. - 991 с.
6. Татаренко Н.О. Теорп швестицш: Навч. поСб. / Н.О. Татаренко, А.М. Поручник; Ки!в. нац. екон. ун-т. - К. : КНЕУ, 2000. - 160 с.
7. Бланк 1.О. 1нвестицшний менеджмент [Текст] : тдручник / 1.О. Бланк, Н.М. Гуляева. - К. : КНТЕУ, 2003. - 398 с.
8. Борщ Л.М. 1нвестування: Тeорiя i практика [Текст] : навч. поСб. / Л.М. Борщ. - 2-е вид., переробл. i доп. - К. : Знання, 2007. - 685 с.
9. Геець В.М. Нестабшьшсть та eкономiчнe зростання [Текст] / В.М. Геець ; 1н-т екон. прогнозування. - К. : Форт, 2000. - 344 с.
10. Черваньов Д.М. Менеджмент швестицшно! дiяльностi пiдприeмств: Навч. noci6. / Д.М. Черваньов. - К. : Знання-Прес, 2003. - 622 с.
11. Буркинський Б.В. Мехашзми aKraBi3ami вiдтворювальних процесiв в умовах трансформацп економiки Укра!ни [Текст] / Б.В. Буркинський, О.1. Лайко// Проблемы рынка и развития регионов Украины в 21 столетии: Матерiали наук.-практ. конф., Одеса, 11 травня 2010р. -О., 2010. - С. 25-27.
12. Лысюк В.М. Воспроизводственная функция товарных рынков: монография / В.М. Лысюк; НАН Украины, Ин-т пробл. рынка и экон.-экол. исслед. - О., 2011. - 224 с.
13. Точилш В.О. Закономiрностi та особливосп ринкових трансформацш в аграрному секторi кра!н з перехiдною економшою [Текст] / В.О. Точилiн, Т.О. Осташко // Вiсник Ки!вського нацюнального унiверситету iм. Т. Шевченка: Серiя Економiка. - 2003. - Вип. 64/65. - С. 7-9.
14. Каштальш швестицп за джерелами формування: [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Укра!ни. Ки!в, Укра!на. Режим доступу:
www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ibd/iokjf/iokjf_u13.htm (Дата звернення 11.08.2013)
15. Аналггичний звiт про стан i перспективи розвитку малого та середнього шдприемництва в Украшк [Електронний ресурс] // Державна служба Украши з питань регуляторно! политики та розвитку шдприемництва. Ки!в, Укра!на. Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/files/8cd09.docx (Дата звернення 11.08.2013)
16. Потоки прямих шоземних швестицш за основними компонентами (первiсне вкладення, реiнвестування та iншi ресурси) в 27 розвинених кра!нах за методикою UNCTAD: [Електронний ресурс] // United Nations Conference on Trade and Development. Geneva, Switzerland. Режим доступу: http://unctad.org/en/Docs/webdiaeia2012d1_en.pdf (Дата звернення 11.08.2013)
17. 1нвестицп в основний каттал за видами економiчноi дiяльностi: [Електронний ресурс] // Державна служба Украши з питань регуляторно! полиики та розвитку шдприемництва. Ки!в, Укра!на. Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ibd/iokved/iokved_u/iokved_0411_u.htm (Дата звернення 11.08.2013)
18. Клюев А. Формула украинской модернизации // Зеркало недели. - 2011. - 28 мая. - С. 7.
19. Мiндоходiв працюватиме над шдвищенням позицш Украши в рейтингах Свггового банку: [Електронний ресурс] // Урядовий портал. Сдиний веб-портал оргашв виконавчо! влади Украши. Ки!в, Укра!на. - Режим доступу:
http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=246242309&cat_id=244276429 (Дата звернення 11.08.2013)
20. Проект Закону про внесення змш до деяких закошв Укра!ни щодо стимулювання залучення iнвестицiй (реестр. № 2101а вщ 22.05.2013 р.) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=47069 (Дата звернення 11.08.2013)
21. Проект Закону про стимулювання швестицшно! дiяльностi в сшьськш мюцевосп (реестр. № 2427а вiд 26.06.2013 р.) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=47640 (Дата звернення 11.08.2013)
Надано до редакцп 12.05.2013
Лайко Олександр 1ванович / Alexander I. Layko
alexlayko@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Вдосконалення iнституцiонального забезпечення стратегiчного твестування в значущих видах економiчноl дiяльностi [Електронний ресурс] / О.1. Лайко //Економжа: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 2 (7). — С. 171180. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
