CC BY
19
The estimation of dynamic is presented changes of development of trade as a result of entering of Ukraine into World organization of trade. Found out basic advantages and lacks of this collaboration. It is set that at national level theoretical aspects are transformed in pragmatic potential possibility and problem which determines strategy of voice process in relation to joining and concrete measure of government during setup and transitional times.
Keywords: World Trade Organization (WTO), global trade policy, export, import.
УДК336.70 Асист. О.С. Канцр-Закарпатський державнийутверситет соц1альн1 форми д1лово1 репутацп
суб'ектге пвдприсмництва
Розглянуто шдходи до розкриття сутност сощальних форм шдприемництва та !х впливу на дшову репутащю суб'екпв шдприемництва, охарактеризовано шстру-менти розвитку сощальних форм дшово! репутацп суб'екпв шдприемництва.
Постановка проблеми. Сьогодш сощальна вщповщальшсть б1знесу набувае пом1тного розвитку. У суспшьств1 утверджуеться думка про те, що роль компанш не мае обмежуватися зароблянням прибутюв 1 доцшьшше ку-пувати продукщю шдприемщв, яю видшяють кошти на суспшьно-громадсью потреби. Ниш суспшьш оч1кування сощального внеску шдприемщв е дуже високими 1 тому безсистемна добродшшсть поступаеться мюцем програмам сощально! вщповщальносп. Водночас шдприемства повинш контролювати цшьове використання наданих кошпв 1 ставитись до них як до сощальних ш-вестицш, яю сприятимуть закршленню за ними статусу сощально вщповь дальних. У контекст ще! теми актуальним е розгляд сощальних форм д1яль-ност шдприемництва.
Питання щодо сощальносп дшово! репутацп шдприемств, сощальних вщносин на дшовому шдприемств! е предметом дослщження як заруб1жних, так 1 вичизняних автор1в, зокрема значний внесок у розробку цих питань зро-били: Л. Бшорусець, О. Гирик, Л. Дмитриченко, Г. Захарчин, А. Зшченко, М. Липовська, С. Мошенський, В. Пеннер, I. Царик, О. Денис, О. Дубовик, I. Жеребило, Н. Реверчук, М. Саприкша, Р. Сем1в, З. Скрипник, Т. Смовжен-ко, К. Телюк; М. Тур1янська, Т. Чушхша, А. Х1мченко та ш.
Незважаючи на значний внесок учених у розробку проблем сощально! складово! б1знесу сьогодш питання сощально! вщповщальноста, !х форм, впливу чинниюв на сощальш вщносини в дшовому свт потребують подаль-шо! розробки як в теоретичному, так ! в оргашзацшно-практичному аспектах.
Метою роботи е дослщження сощальних форм д1яльносп суб'екпв шдприемництва та !х впливу на !хню дшову репутащю.
Виклад основного матерiалу. Кожне тдприемство функщонуе у пев-ному сощальному середовищ1, яке формуеться суспшьними, економ1чними ! духовними умовами ! здатне змшюватись.
Сощальне середовище б1знесу доцшьно розглядати у вузькому ! широкому розумшш. У вузькому розумшш сощальне середовище б1знесу - це середовище, яке окреслене "територ1альним, матер1альним, побутовим, освгг-шм ! культурним оточенням" [1, с. 198]. У широкому розумшш сощальне середовище суб'екпв шдприемництва - це середовище, яке складаеться в ме-
жах вше! суспшьно-полиично! системи i включае в себе продуктивш сили, економiчнi вщносини та надбудову: суспiльну свщомгсть, полггику, культуру, релтю, мораль, етику тощо.
У ринковiй системi тдприемство змушене пристосовуватися до умов зовшшнього соцiального середовища i при цьому впливати на нього. Так, тдприемства допомагають медичним, освiтнiм, науковим, культурним, мис-тецьким установам i забезпечують розвиток людського i суспiльного катта-лу, що сприяе розвитку !х соцiальних форм дшово! репутацп.
У сучаснш науцi соцiальнi вiдносини розглядаються у широкому i вузькому розумшш. У широкому розумiннi - це "суспшьний договiр мiж со-щальними групами щодо забезпечення певних умов ствюнування на основi узгодження штерешв сторiн", у вузькому - "як спошб узгодження iнтересiв соцiальних груп у сферi працi" [1, с. 218]. Однак за будь-якого розумшня со-цiальнi вiдносини реалiзуються через систему взаемних консультацш, пере-говорiв, укладання колективних договорiв на тдприемствах чи в !х тдроздь лах, укладання щдивщуальних трудових контрактiв, виршення трудових су-перечок.
Система соцiальних вщносин на дiловому пiдприемствi мае будувати-ся за такими принципами: законнють, повноважнiсть i рiвноправнiсть сторiн та !х представниюв; сприяння з боку держави розвитку сощально-трудового партнерства на демократичних засадах; свобода вибору та обговорення сощ-альних питань; добровшьнють i реальнiсть зобов'язань сторiн; обов'язковють досягнутих домовленостей; вiдповiдальнiсть за виконання прийнятих домов-леностей; контроль за виконанням досягнутих домовленостей.
Отже, на розвиток сощальних форм дшово! репутацп суб'екпв тд-приемництва впливають такi шструменти: 1) соцiальна вiдповiдальнiсть бiз-несу; 2) сощально орiентованi продукти i послуги; 3) соцiальне iнвестування; 4) сощальне пiдприемництво; 5) фiнансова грамотшсть населення; 6) сощаль-на звггшсть; 7) соцiальний маркетинг; 8) етичш кодекси. Розглянемо докладнiше кожен iз них:
1. Сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесу - це етика або моральна щеоло-пя, за яко! фiзична або юридична особа зобов'язана дiяти в iнтересах суспшь-ства. Ця вiдповiдальнiсть може бути активною - виконання заходiв, якi без-посередньо сприяють досягненню соцiальних цiлей - i пасивною - уникнен-ня участ у соцiально шкiдливих дiях i заходах.
Поняття "сощально! вщповщальносп бiзнесу" мае три основнi штер-претацп:
1) перша теор1я пов'язана з тим, що тдприемець, який оргашзував б1знес, уже цим самим забезпечив сощальш потреби певного кола споживач1в. При цьому його единою сощальною ввдпов1дальшстю е збшьшення при-бутюв для сво!х акщонер1в;
2) друга теор1я пов'язана з щеею про сум1сництво, поеднання економ1чно! прибутковост та сощально! вщповщальносп. Б1знес зобов'язаний взяти на себе вщповщальшсть за сощальш проблеми \ вир1шувати !х шляхом спрямування частини сво!х ресуршв на сощальш цЫ;
3) третя теорiя пов'язана з тим, що сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесу е уже сама по собi бiзнесом, тому що в короткотермшовому перiодi зменшуе прибуток, водночас у довготермiновому перiодi створюе привабливе со-цiальне оточення i забезпечуе стадий прибуток.
2. Прикладом сощально орieнтованих продуктiв i послуг у фшансовш сфер1 е вщкриття фшансовими установами сощального або пенсшного ра-хунку, фшансування виробництва еколопчно чистих товар1в, озеденення мют, створення фонд1в сощального швестування, програм доступного житда, малого тдприемництва, наукових дослщжень та шновацш.
3. Поняття "сощалъне швестування" появилось на початку 70-х роюв ХХ ст. у США 1 ниш е новою швестицшною стратепею, яка враховуе не тшь-ки прибутковють швестицш, а й !х кориснють або шюдливють для суспшь-ства. 1з розвитком тенденцп до сощал1зацп господарсько! системи поси-люеться увага до анал1зу етичносп напрям1в та форм вкладення грошей. Ниш у свт тд сощально вщповщальним швестуванням розумтоть ухвалення рь шення фшансовими посередниками тих тдприемницьких структур, яю ма-ють не тшьки висок показники р1вня рентабельности а й високий р1вень сощально! вщповщальносп. На основ1 анал1зу фахово! лггератури ми видшили таю основш стратеги сощального швестування:
а) соцгалъно вгдповгдалъний вгдбгр гнвестицшних проект1в, тобто формуван-ня швестицшних партнерiв компанiй i банкiв з урахуванням соцiадьних, моральних та еколопчних критерпв або вимоги до !х ощнювання;
б) захист ттереав акцюнергв. За щею стратегiею вивчають рiзнi напрями, методи та форми впливу iнвестора на поведiнку компанп, яка прагне ш-вестицiйних ресурсiв: обговорення iнвесторами соцiадьно-екодогiчних i моральних питань з менеджерами компанп, виступи представниюв ш-вестора на загальних зборах акцiонерiв, заяви iнвестора про свш протест до несощально! подiтики компанп й обмеження або вiдкдикання швести-цiй тощо;
в) гнвестування розвитку мгсцевих громад. У цш стратеги акцентують ува-гу на розробщ та реадiзацil мiсцевих iнвестицiйних програм, яю покли-канi задовольняти нагальш фiнансовi потреби мiсцевих громад. Подiбнi швестицп здiйснюють регiонадьнi банки, кредитш спiдки тощо. 1нвесто-ри спрямовують сво! кредитш ресурси на фшансування будiвництва, му-нiципадьного житла, розвиток малого i середнього пiдприемництва, до-помогу малозабезпеченим громадянам тощо;
г) застосування венчурного капталу в соцгалънг гнвестицшт проекти. Йдеться про те, що сощальним швестуванням професшно займаються венчурнi фонди або компанп. Ц iнституцiйнi iнвестори виходять з того, що сощальш швестицп сприяють реадiзацil соцiадьних проектiв та програм компанш. Соцiадьнi швестицп скеровуються на розвиток об'еклв мунщипально! iнфраструктури, освгги, культури, спорту, медицини, мис-тецтва тощо. 1х вiддача або ефект визначаеться не тшьки в грошах, а й у формi змщнення довiр'я, формування позитивного iмiджу компанп серед члешв громади [9, с. 81].
4. Сощалъне тдприемництво як форма дшово! репутацп появилось наприкшщ Х1Х ст. 1 розглядалось як д1яльшсть сощальних шдприемщв, яю
самостшно визначали соцiальнi проблеми та використовували принципи тд-приемництва для досягнення сощальних змш та вирiшення проблем окремих територiальних громад. Соцiальне пiдприeмництво - це будь-яка соцiальна iнiцiатива. Лауреат Нобелiвськоl премп миру Ю. Мухамад стверджуе: "Уш, хто створюють сощальний бiзнес, е соцiальними тдприемцями, але не усi со-цiальнi тдприемщ беруть участь у соцiальному бiзнесi" [10, с. 32].
Однак поняття "сощальне пiдприемництво" е дискусiйним. За одним тдходом, соцiальне пiдприемництво - це дiяльнiсть неприбуткових оргатза-цш задля самофiнансування, створення соцiальних тдприемств чи бiзнес-структур i3 сощальною мiсiею, при цьому фiнансова ефективнють вiдходить на друге мiсце. Водночас сощальт пiдприемцi е лiдерами i новаторами.
За другим пiдходом сощальне тдприемництво - це таке тдприемниц-тво, яке охоплюе дiяльнiсть комунальних пiдприемств, кредитних спiлок або товариств, власниками яких е пращвники, кооперативи, фонди розвитку, со-цiальнi компанп, житловi кооперативи або благодiйнi оргашзацп - 1х прибут-ки спрямовуються на потреби сощальних груп або на потреби громади.
За трепм пiдходом, соцiальне пiдприемництво - це таке тдприемництво, яке Грунтуеться на принципах сощально вiдповiдального бiзнесу. При цьому соцiальним пiдприемцем може вважатися лише той, политика якого враховуе соцiально-економiчнi iнтереси його персоналу, громади та терито-р11, на якш вiн здiйснюе свою дiяльнiсть. Саме цей останнiй пiдхiд е, на нашу думку, найбшьш продуктивним, оскшьки дае змогу видiлити ознаки сощаль-ного пiдприемництва, якими е:
• прибуток - не кнцева мета, а заиб досягнення позитивних соцiальних змш;
• наявнiсть сощально! Hid! для виршення певних питань;
• застосування iнновацiйностi у виршент соцiальних питань;
• соцiальне тдприемництво, спрямоване на покращення становища певно!
цшьово! сощально! групи.
5. Ддвищення тдприемницькоi та фтансовог грамотностi населення за рахунок коштiв тдприемств i фiнансових установ е сощальною формою !х дшово! репутацп. Вщ рiвня загально! фшансово! грамотностi населення зале-жить формування довiри до бiзнесових iнститутiв, з одного боку, а з шшого -допомагае компашям роз'яснювати змiст та переваги сво!х продуктiв. У цьому плат важливим методом тдвищення фшансово! та бiзнесовоl освiти населення е випуск iнформацiйних корпоративних видань, органiзацiя спещ-альних навчальних курсiв та шкш фшансово! грамотностi, якi формують у людей вмшня не тiльки розумно витрачати грош^ але й контролювати сво! витрати i ставитись до грошей вщповщально.
6. Ще одшею соцiальною формою дшово! репутацп компанп е сощаль-на звттсть або не фтансова звттсть. Сощальний звгт дае можливють менеджерам аналiзувати стан та ефективнють управлшня не фшансовими ризи-ками, а також сформувати загальне уявлення про сощальну складову тд-приемництва. Вважають, що соцiальний звiт - це добровшьна презентацiя ш-формацп про сощальну, економiчну та екологiчну результативнiсть компанп. Спочатку соцiальна звiтнiсть зароджувалась як рух на тдтримку iнвесторiв шляхом переконання !х у пiдвищеннi вартост компанiй та вмiння управляти
Нацюнальний лiсотexнiчний yнiвepситeт УкраУни
pизиками. Irneci^mm фонди i компанiï CШA та Beликобpитанiï пiд час фоp-мування cвоïx поpтфeдiв почали вpаxовyвати piвeнь cоцiадьноï вщповщаль-ноcтi компанiй-eмiтeнтiв цiнниx папepiв. Cамe в цeй œp^ появились шиpоко вiдомi фондовi ^e^^ для cоцiадьно оpieнтованиx компанiй: ^era Доу-Джонса й iндeкc ETSE 4 Good, яю оxопдюють cфepи забeзпeчeння eкодогiчноï cтiйкоcтi, взаeмодiï заiнтepecованиx cтоpiн i компанiï, заxиcтy ^ав людини.
Нададi cоцiадьна дiядьнicть компанп потpeбye pозpобки cтатиcтичниx мeтодiв ощнювання ïï eфeктивноcтi й тому появляються два важдивi показ-ники: окупнють iнвecтицiй на бдагодiйнi цiдi й eфeктивнicть бдагодiйниx пpогpам, поpiвняно з шшими cоцiадьними нeбдагодiйними пpогpамами.
7. Сoцiaлъный MapKemum - да наука, яка вивчаe вплив cоцiадьниx пpогpам компанiï на eкономiчнy eфeктивнicть маpкeтингy. Зв'язок мiж сощ-альним маpкeтингом i вeдичиною пpодажy заcвiдчyють соцюлопчш обсге-жeння, за якими виявляeтьcя, що близько SG % покупщв оxочe куплять ^о-дyкцiю, якщо частина витоpгyваниx компанieю коштiв пда на добpодiйнicть. Отжe, cоцiадьний маpкeтинг пpивабдюe новиx кдieнтiв.
Рiзновидом сощального маpкeтингy e маpкeтинг подiй, який визнача-ють як дiядьнicть iз cтвоpeння взаeмовигiдного зв'язку мiж компанieю та ïï iмiджeм, товаpом i однieю або кiдькома подiями. У свт число компанш, що пpактикyють piзнi види маpкeтингy подiй, постшно зpоcтаe. Цe зyмовдeно пepeдyciм тим, що компанп тypбyютьcя пpо свш iмiдж, пpагнyть виключити мождивicть нeгативниx вiдгyкiв, бажають догодити споживачам, планують появу на pинкy новоï ^одукцп i pозшиpeння кола покyпцiв cвоeï пpодyкцiï. Bиявдeно також i !e, що cоцiадьна активнicть компанiï впдиваe на ïï дiдовy peпyтацiю, а peпyтацiя - на доядьнicть бpeндy.
S. Emu4Hi кoдeкcы вiдiгpають важливу pоль у фоpмyваннi eтичноcтi повeдiнки в компанiяx, аджe вони описують cиcтeмy коpпоpативниx щннос-тeй, eтичнi пpавида повeдiнки для пpацiвникiв компанп. ^огодш icнye два види eтичниx кодeкciв: пpофeciйнi та коpпоpативнi. Пepшi peгyдюють сто-сунки вcepeдинi пpофeciйноï cпiдьноти, дpyгi peгyдюють eтичнi вщносини мiж пpацiвниками в компанiï.
Висновки. Отжe, cоцiадьна складова пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi ком-панiй e значущим i актуальним чинником pозвиткy ïï дiловоï peпyтацiï, ¡мь джу та бpeндy. Cоцiадьнi фоpми дiдовоï peпyтацiï тд впливом низки внут-piшнix i зовнiшнix чинниюв зазнають помiтноï eволюцiï, зpоcтають кiдькicно i наповнюються новим яюсним змicтом.
Лiтepaтypa
1. Тypiянcька М.М. Cтpyктypа peпyтацiï пiдпpиeмcтва : моногpафiя / М.М. Тypiянcька, B.r. Пeннep. - Луганськ : Bид-во "Янтаp", 2GG9. - 262 с.
2. Мошeнcький C.3. Cоцiадьно вiдповiдальнe iнвecтyвання: сутшсть та пepcпeктиви pco-витку / C.3. Мcшeнcький // Актуальш пpcбдeми pcзвиткy peгicнy : наук. зб. / за peд. IX. Тка-чук. - Iвано-Фpанкiвcьк : Bид-вc Пpикаpпатcькcгc НУ ¡м. Bаcидя Cтeфаника. 2G1G. - Bип. 6, т. 1. - 29G с.
3. Бiдcpyceць Л.М. Особливое! фcpмyвання ccцiадьнc-cpieнтcваниx банкiвcькиx мexа-шзм1в peгyдювання дcxcдiв гpcмадян / Л.М. Бiлоpyceць // Bicник Xмeдьницькcгc нацюналь-ного yнiвepcитeтy. - Cep.: Економ1чш науки, 2GG9. - № 6, т. 1. - C. 213-217.
4. Захарчин Г.М. Сощально-ор1ентований менеджмент: об'ективна необхщшсть i суть / Г.М. Захарчин // Вюник Нащонального ушверситету "Льв1вська полгтехшка". - Сер.: Еконо-м1чна. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полгтехшка", 2008. - № 11. - С. 125-130.
5. Царик 1.М. М1жнародний досвщ регулювання сощально! вщповщальносп б1знесу та перспективи його застосування в Укра!ш / 1.М. Царик // Науковий вюник Чершпвського державного шституту економжи i управлшня : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа. - Чершпв : Вид-во ЧД1ЕУ, 2010. - № 2. - 194 с.
6. Липовська М.М. Сощальна спрямовашсть податково! системи в перехщнш економщ Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.01 - економ1ч-на теор1я / Ки!в. НЕУ. - К., 2006. - 20 с.
7. Гирик О. Корпоративна сощальна вщповщальшсть : тдручник / О. Гирик, О. Денис, О. Дубовик, I. Жеребило, А. Зшченко, Н. Реверчук, М. Саприюна, Р. Сем1в, З. Скрипник, К. Телюк / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко, д-ра екон. наук, проф. А.Я. Кузнецово!. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2009. - 258 с.
8. Дмитриченко Л.И. Корпорации в системе общественного производства : монография / Л.И. Дмитриченко, Т.С. Чунихина, Л.А. Дмитриченко, А.Н. Химченко. - Донецк : ООО "Схщний видавн. дом", 2010. - 184 с.
9. Черних О.В. Сутшсть та значення политики сощальних швестицш в д1яльносп шд-приемств / О.В. Черних // Економ1чний вюник Нащонального прничого ушверситету. - Днш-ропетровськ : РВК НГУ, 2008. - № 1-2. - 140 с.
10. Yunus Muhamad. Creating a world without poverty: social business and the future of capitalism Public Affairs / Muhamad Yunus. - New York, 2007, with Karl Weber. - 261 p.
Канцир А.С. Социальные формы деловой репутации субъектов предпринимательства
Рассмотрены подходы к раскрытию сущности социальных форм предпринимательства и их влияния на деловую репутацию субъектов предпринимательства, охарактеризованы инструменты развития социальных форм деловой репутации субъектов предпринимательства.
Kantsir A.S. Social forms of business-related reputation of busines entities
The article considers the approaches to disclosure forms the essence of social entrep-reneurship and their impact on the reputation of business entities, characterized tools of social forms of business entities business reputation.
УДК338.439 Доц. Н.П. Карачина, канд. екон. наук;
MaziempaHm Л. С. Фтатова - Втницький НТУ
досл1дження недосконалоï конкуренцп на ринку молочного виробництва
Здшснено дослщження ринку молочного виробництва в умовах недосконало! конкуренцп. Пщ час аналiзу було виявлено, що ринок молочного виробництва на цьому еташ розвитку належить до ринково! структури недосконало!' конкуренцп -олщополи.
Ключовг слова: молочне виробництво, недосконала конкуренщя.
Аналiз останшх дослщжень чи публжацш. Дослщжували цю проблематику Н.С. Скопенко, А.О. Бовкун, 1.М. Комарницький, Г.В. Цар, С.В. Харченко, Д. Лозовик, Л.С. 1ванов, 1.В. Антонов, С.1. Терещенко, А.С. Рябенко, О.Г. Радева, А.В. Рябчик. Але невиршеним питанням зали-шаеться тдвищення ефективносп розвитку молочного виробництва за умов недосконало! конкуренцп, зокрема розроблення заход!в щодо подолання не-гативних наслщюв недосконало! конкуренцп на ринку молока Украши. У на-
