CC BY
33
УДК 330.342.24
СОЦ1АЛ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ В КОНТЕКСТ! ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНИХ ТЕНДЕНЦ1Й
© 2014
1ВАШИНА 0. Ф., 1ВАШИНА С. Ю.
УДК 330.342.24
1вашина О. Ф., 1вашина С. Ю. Соцiалiзацiя економши в KOHTeKCTi постiндустрiальних тенденцiй
У статтi розглядаються актуальна проблема соц/ал/зацИекономки та вплив на соц:ал1зацю тих iнституцональних чинниюв, ят формуються nid д/ею сучасних пост'шдустр'шльних тенденцш розвитку. Використано методолог'мн'! можливостi сучасного 'шституцюнал'вму та враховано економшо-нееконом/чш взаемоди, якi визначають особливостi соцiалiзацi¡. Соцiалiзацiя економки розглядаеться в широкому контекстi, зумовле-ному процесом унiверсумiзацií, на засадах якого формуються стратеги та модел'> соцiалiзацi¡. Доводиться виникнення новоi системи цнностей пост'шдустр'шльноi епохи, яка забезпечуе високу адаптившсть економки до нових умов. Система цнностей i культури стае матрицею, на основi яко/ в'дбуваеться в'дтворення iнституцiональних умов кнування пост'шдустр'шльного сустльства, а нов'> соцiокультурнi 'шститути забезпе-чують економiчну активтсть людей в економ'нн'ш сферi. Досл'джено вплив пост'шдустр'шльно'1 культурноiдиферен^ацИна процес соцiалiзацi¡ економки. На основi анал'ву динамiки соцокультурних показнит показано ¡х вплив на соцiалiзацiю цнностей пост'шдустр'шльного сустльства. Доводиться, що в краМсоцiалiзуеться система цнностей, яка поступово наближаеться до европейських стандарт'ю iсв'дчить про культурний потен^ал постшдустр'1ально1 модертзацП економки.
Ключов'! слова: соц/шл/зшц/я, соц/шл/зшц/я економки, соцокультурт чинники, унiверсумiзацiя, пост'1ндустр'1альн'1 тенденцИ. №п.: 16.
1вашина Олександр Флорович - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри менеджменту ЗЕД, Академiя митноi служби Украни (вул. Ро-гальова, 8, Дн'тропетровськ, 49000, Укра/на) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
1вашина Свтлана Юрнвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри фшанав i кредиту, Академiя митноiслужби Укра/ни (вул. Рога-льова, 8, Дн'тропетровськ, 49000, Укра/на) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
УДК 330.342.24
Ивашина А. Ф., Ивашина С. Ю. Социализация экономики в контексте постиндустриальных тенденций
В статье рассмотрены актуальная проблема социализации экономики, влияние на социализацию институциональных факторов, которые формируются под действием современных постиндустриальных тенденций развития. Использованы также методологические возможности современного институционализма, учтены экономико-неэкономические взаимодействия, которые определяют особенности социализации. Социализация экономики рассматривается в широком контексте, обусловленном процессом универсумизации, на основе которого формируются стратегии и модели социализации. Доказано появление новой системы ценностей постиндустриальной эпохи, которая обеспечивает высокую адаптивность экономики к новым условиям. Система ценностей и культуры становится матрицей, на основе которой происходит воспроизведение институциональных условий существования постиндустриального общества, а новые социокультурные институты обеспечивают экономическую активность людей в экономической сфере. Исследовано влияние постиндустриальной культурной дифференциации на процесс социализации экономики. На основе анализа динамики социокультурных показателей показано их влияние на социализацию ценностей постиндустриального общества. Доказано, что в стране социализируется система ценностей, которая постепенно приближается к европейским стандартам и свидетельствует о культурном потенциале постиндустриальной модернизации экономики. Ключевые слова: социализация, социализация экономики, социокультурные факторы, универсумизация, постиндустриальные тенденции. Библ.: 16.
Ивашина Александр Флорович - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента ВЭД, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
Ивашина Светлана Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент, кафедра фшансов и кредита, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
UDC 330.342.24
Ivashyna Oleksandr F., Ivashyna Svitlana Yu. The Socialization of Economy in the Context of Post-industrial Trends
The article describes the actual problem of socialization of the economy, the impact on the socialization of institutional factors, which are formed under the influence of modern post-industrial development trends. Methodological possibilities of modern institutionalism were used, economic and noneco-nomic interactions that determine the features of socialization were considered. Socialization of the economy is taken up in the wider context, due to the process of universumization, which are formed on the basis of strategies and models of socialization. Appearance of a new system of values of postindustrial era was proved, which provides high adaptability of the economy to the new conditions. Values and culture becomes a matrix, based on which the reproduction of institutional conditions for the existence of post-industrial society, and the new socio-cultural institutions provide economically active people in the economic sphere. The influence of post-industrial cultural differentiation on process of socialization of the economy was examined. On the basis of analysis of the dynamics of socio-cultural indicators their impact on the socialization of values of postindustrial society was shown. It was proved that the country's system of values is socialized, which is gradually approaching European standards and demonstrates cultural potential of postindustrial economic modernization.
Key words: socialization, socialization of the economy, social and cultural factors universumization, post-industrial trends. Bibl.: 16.
Ivashyna Oleksandr F.- Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Management of FEA, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
Ivashyna Svitlana Yu.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Credit, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
Сучасною тенденщею суспкьних трансформацiй ви-ступае соц1ал1зац1я економжи, яка означае станов-лення нових або вдосконалення вже юнуючих еко-номiчних i сощальних iнститутiв, формування ново! якостi шституцюнально! системи. Соцiалiзацiя економiки забез-печуе зростання економiчноí культури суб'ектiв господарю-вання, унiфiкацiю !х соцiокультурних переваг, формування господарсько! етики, яко! дотримуеться бкьшють суб'ектiв господарювання, а яисш iнститути, створенi з !х шщативи i пiдтримки всього суспiльства, стають основою нового еко-номiчного порядку.
1нституцюнальна теорiя, яка дослiджуе процеси со-цiалiзацií людини та соцiалiзацií економiки, зв'язки мiж ними, доводить, що тут вона мае значно ширшi можли-востi, нiж та напрями економiчноí теорп, якi розвивають-ся в межах традицiйного мейнстриму. У своему пiдходi до людини сучасний iнституцiоналiзм ставить питання про сощальш структури, в якi включена людина, специфiку та розвиток таких структур, враховуе сощальний та психоло-гiчний стан людини, 11 ментальшсть, соцiокультурнi особ-ливостi, збереження 11 здоров'я й навколишнього середови-ща, захист вiд зовнiшнiх загроз тощо. Iнституцiональний пiдхiд настiльки поширився в економiчнiй думцi, що нинi можна говорити про шститущональну парадигму сощаль заци економiки. Iнституцiональна теорiя досиджуе процес соцiалiзацií економiки через особист характеристики людини, якi, ^м И прагнення до економiчноí ращональноста, включае такi iррацiональнi елементи, як мораль, свггогляд, духовне багатство, сощальний статус та ш.
Методологiчнi можливоста сучасного шститущона-лiзму пояснюються його особливостями, насамперед, вш придкяе тдвищену увагу економiчним, економшо-сощ-альним,економiко-культурним,економiко-полiтичним,еко-номшо-духовним та iншим взаемодiям i мае для цього в^-повiдний досл^ницький iнструментарiй. Вiдмiтимо впро-вадження еволюцшного пiдходу в iнституцiональну теорiю. Це в^булося на основi методологiчних запозичень з бюло-гп як сфери найбкьш масштабного фахового застосуван-ня еволюцшного тдходу, що забезпечило використання бiологiчних термiнiв i пiдходiв: насидування, вiдбiр, мш-ливiсть, мутаци, генетична спадкоемшсть, пристосування, конвергенцiя при аналiзi iнституцiональних змiн. Постне-класична теорiя довела необхiднiсть переходу до ново! на-уково! парадигми, в основi яко! - розумiння едностi людини, !! бю-сощо-духовно! природи, що дозволяе по-новому розумiти реальнiсть, людську дiяльнiсть, сам процес соща-лiзацi! тощо. У сучаснiй економiчнiй наущ поступово ство-рюеться цiлiсне знання про людину як уншерсум, а основою економiчного та сощального розвитку розглядаеться соцiалiзацiя людини та економжи.
Iнституцiональний пiдхiд дае можливкть розглядати соцiалiзацiю не лише як одну iз форм сощально! еволющ!, а й подивиться на не! в широкому контекстi, зумовленому процесом ушверсушзацп. Пiдхiд з позицiй ушверсушзаци дае можливiсть розглядати соцiалiзацiю економши як одну iз багатьох уншерсумних складових процесу унiверсумiза-щ!, що в умовах сучасних змiн створюе виршальний вплив на суспiльнi процеси, через розвиток людини, через мшро-уншерсушзащю, яка на рiвнi окремо! людини виявляеться як розвиток особистоста, на основi синергетичного впливу вйх сторiн людсько! життедiяльностi [12].
В умовах трансформацп суспкьства, поширення пост-iндустрiальних тенденцiй в економiцi, поступово формуеть-
ся нова iнституцiональна система. К елементи ствкнують з елементами кнуючо! традицшно! шституцюнально! системи iндустрiального суспкьства, створюються рiзнома-штш перехiднi iнституцiональнi форми, якi поступово на-бувають ознак зрiлостi та, все бкьше, визначають характер соцiалiзацi! економiки. Сьогоднi можна констатувати, що вплив шституцюнально! структури постiндустрiального суспкьства на соцiалiзацiю економiки та подальший вплив соцiалiзацi! економiки на рiвень економiчного розвитку е недостатньо досидженим, хоча вченi економiсти активно аналiзують цю проблему та пропонують новi методологiчнi пiдходи: економiчну синергетику, ушверсумжу.
Сучасне розумiння процесу соцiалiзацi! економь ки закладено у працях представникш сощально-шститу-цiонального напряму економiчно! теорш М. Вебера, Т. Ве-блена, Д. Норта, Т. Парсонса, Э. Тоффлера, Дж. Ходжсона та шших вчених [2, 3, 9, 10, 13, 15]. В останшх досиджен-нях сощамзацц економши значно розширюеться коло тих економiко-неекономiчних взаемодiй, чинникш економiчно! дiяльностi та суспкьно! поведшки, якi визначають процес соцiалiзацi! в умовах поширення постiндустрiальних тен-денцш в економiцi. У цiй сферi дослiджень слiд вiдмiтити працi украшських вчених Т. М. Боголiб, А. А. Гриценка, В. О. Гришина, Н. М. Деево!, Ю. К Зайцева, А. М. Колота, В. М. Тарасевича та ш. [1, 4 - 8, 12]. У !х роботах аналiзу-еться сутшсть, мехашзми соцiалiзацi! економiки, i в той же час потребують уваги впливи постiндустрiальних тенден-цiй на процес соцiалiзацi! людини та економжи. Зростання в^мшностей та перетворення шдишда в особистiсть, у со-цюлопчному розумiннi, усе бiльше вiдбуваеться в тих формах, яи не притаманш iндустрiальному суспкьству. Рух вк особистостi iндустрiальноl епохи до особистосп по-стiндустрiальноl епохи, який охоплюе все бкьшу частину соцiуму е малодосидженою проблемою. К розробка являе собою не ткьки великий теоретичний штерес, а й практично пов'язана з формулюванням науково! економiчно! та сощально! стратегй, спираючись на яку, новi сили можуть спрямувати складний процес економiчно! модершзащ! сус-пiльства - перебудову системи економiчних вiдносин.
Мета статт1 - визначити вплив сучасних постш-дустрiальних тенденцш розвитку суспкьства, окремих iнституцiональних умов i чинникш на процес соцiалiзацi! економiки.
Епоха становлення постiндустрiального суспкьства характеризуеться зростанням рiзноманiтностi со-цiально-економiчних укладш, кiлькостi сощокуль-турних пластав i систем цiнностей. Соцiалiзацiя економши все бкьше свiдчить про розрив з епохою iндустрiалiзму, виникнення ново! системи цiнностей, яка стае умовою ви-соко! адаптивностi сощально! та економiчно! систем до нових умов. У цьому зв'язку можна вiдмiтити, що культурна цшсшсть iндустрiальноl епохи вже розпалася на окрем^ часто малопомiтнi, елементи. Вони починають взаемодiяти мiж собою, з елементами постiндустрiального суспiльства, а притаманнi !м вiдмiнностi посилюються. Поступово фор-муеться нова моза!ка культур, якi все бкьш активно взае-модiють ^ разом з тим, набувають ново! одноркноста. Формування ново! сощокультурно! однорiдностi не означае унiфiкацiю культур i посилення конформiзму особистостi, вкбуваеться iнше - соцiалiзуються взаемозв'язки культур-них елементiв при збереженнi !х розма!ття, заповнюються розриви мiж культурними полями.
У новш кyльтypi з ïi фpагментаpними, часовими уяв-леннями люди все бкьше отpимyють коpоткi модyльнi спа-лахи iнфоpмацiï - pекламy, команди, теоpiï, ypивки новин, якi не вкладаються y нашi ментальнi yявлення. Новий об-pазний pяд важко класифшувати, насампеpед тому, що вш випадаe i3 звичних концептуальних категоpiй, i тому, що по-даeться у незвичнiй, незв'язнiй, скоpотечнiй фоpмi. Замiсть спpоб втиснути новi модульш даннi до звичних стандаpт-них CTpy^yp i категоpiй, люди ствоpюють власнi «смуги» iдей iз того pозipваного матеpiалy, якi вони отpимyють iз за-собш масово'1 iнфоpмацiï. Поглиблюe pозyмiння пpичинно-наслiдкових зв'язкш нашо'1 сучасно'1 кyльтypи викоpистання комп'ютеpiв. Комп'ютеp дозволяe ствоpювати осмисленнi цшсноста з велико'1 кiлькостi незв'язних явищ.
Сьогоднi ми не маeмо готово'1 ментально'1 моделi pе-альностi, змушеш постiйно ïï фоpмyвати та пеpефоpмовy-вати. Це тисне на нас, але одночасно i веде до бкьшо'1 ш-дивiдyальностi, демасифiкye як особисткть, так i кyльтypy [13, с. 272 - 273].
Постiндyстpiальна тенденщя кyльтypноï дифеpенцiа-Ц11 та демасифжацп e очевидним фактом. Змши в кyльтypi впливають на шиpоко pозповсюдженi pиси, iз яких склада-eться соцiальний хаpактеp людини. Вони фоpмyють людей таким чином, «що 1хня поведiнка це не питання св^омого вибоpy того, додеpжyватися або m iснyючоï соцiальноï модели а бажання поступати так, як 1м належить поступати, i водночас задоволешсть вiд того, що вони поступають вк-повiдно до вимог кyльтypи». Вiдповiдно, змiнюються pиси хаpактеpy, якi пpитаманнi всьому сyспiльствy, ствоpюeться новий соцiальний хаpактеp.
Глобалiзацiя та постiндyстpiальна модеpнiзацiя сучас-ного суспкьства пpиводять до pозпадy його кнуючо'1 одноpiдностi та появи все бкьшо'1 кiлькостi типш цш-нiсних пласпв i сyбкyльтyp. Виникнення множини систем цшностей - це pезyльтат змш у виpобництвi та поглиблен-ня сощально'1 дифеpенцiацiï в сyспiльствi, яю пpискоpюють подальшi змiни в економiчнiй та соцiальнiй системах. Руй-нуються стpyктypи, у межах яких тpадицiйно вiдбyваeться соцiалiзацiя iндивiдiв. Всебiчна глобалiзацiя постiндyстpi-ально'1 епохи насичye кyльтypне поле новими цiнностями, змiнюючи йд i механiзми соцiалiзацiï економiки. У цих умо-вах поведiнка людини вже не може жоpстко pегламентyва-тися, задаються лише загальнi, бкьш pyхливi та не багато-чисельш iнститyти-pамки. Вiдповiдно, людина отpимye все бкьшу свободу вибоpy цiннiсних оpieнтацiй. З'являються новi фоpми i мехашзми соцiалiзацiï, якi все бкьше допо-внюють та замiщyють ïï iснyючi фоpми i механiзми.
Пеpебyдова фоpм i механiзмiв соцiалiзацiï економiки, «вимивання» з них елементш iндyстpiалiзмy вiдбyваeться пiд впливом ккькох фактоpiв. Найбкьш важливими з них e: + хаpактеp, темпи i масштаби iнститyцiональних зpyшень;
+ глобальнi та постглобальш впливи; + pозвиток масових iнтеpнет-комyнiкацiй; + pозвиток освiти;
+ змши у амейно-шлюбних вiдносинах. Останнiй фактоp хаpактеpизye глибиннi змiни, що вiдбyваeться в соцiyмi. До тепеpiшнього часу немаe сощо-логiчних дослiджень, яю б давали повну каpтинy сощамза-Ц11 в динамiцi. Разом з тим, окpемi аспекти цього пpоцесy вивченi достатньо. Найбкьш важливими pезyльтатами e визнання того, що найбкьш значущими сучасними шсти-
тутами, яю впливають на засвоeння людьми нових цшностей та кyльтypи, e освиа.
У свiтлi сучасних наукових даних особливе значення в пpоцесi соцiалiзацiï людини мають pаннi етапи ÏÏ життя, до 80% сеpеднього обсягу знань, якi людина накопичye до 17 pо-кв, уже засвоюeться в 4-х piчномy вщь За наявностi велико'1 кiлькостi piзноманiтних засобш комyнiкацiй для засвоeння колективного сощального досвiдy, досвiд i знання людини не e пpопоpцiйними pокам ïï життя. Таким чином, величина на-копичено'1 iнфоpмацiï, статус i пpестиж людини не залежать вк вiкy. Пpикладом цьому e молодi полiтики, бiзнесмени, ypядовцi та ш. Вiд того, як вiдбyваeться сощамзащя нового поколiння, яку iнфоpмацiю воно отpимye, до яких iдеалiв i цшностей воно долучиться, значною мipою залежатиме, у чи'1х pyKBÄ буде знаходитися доля людства. Сощамзащя економжи ствоpюe економiчного сyб'eкта як уособлення певних yнiвеpсальних цiнностей, на засадах яких будуються можливi стpатегiï та моделi соцiалiзацiï економiки.
Фоpмyeться система культуфи, на основi яко'1 в^тво-pюeться спосiб життя спiльноти. Однак вiдтвоpен-ня iснyючих фоpм сустльного життя не e основною тенденцieю pозвиткy соцiокyльтypних механiзмiв со-цiалiзацiï людини в сучасному суспкьствь Поглиблення соцiальноï дифеpенцiацiï та спецiалiзацiï iнститyтiв, що беpyть участь у сощамзацп, поpyшye плавнiсть i монотон-нiсть самого пpоцесy соцiалiзацiï. Це пpиводить до pозши-pення часових i пpостоpових меж соцiалiзацiï, зникнення чггких меж ïï етапiв, змши ïï внyтpiшнього змiстy, внаслiдок яисного ускладнення та ваpiативного подiлy riei iнфоpма-цй, яку маe засво'1ти людина в пpоцесi свого сощального становлення. Усе це обyмовлюe важливi pиси пpоцесy пеpетвоpення шдив^а в особистiсть - соцiалiзацiï. Змкт i фоpми пpоцесy соцiалiзацiï залежать в^ фоpмальноï пpи-належностi людини до конкpетноï соцiальноï гpyпи, конфетного сусп1льства та типу кyльтypноï системи.
Очевидно, що сьогоднi пpоцес соцiалiзацiï все менше вiдбyваeться тд впливом звичних для бiльшостi y^^p-сальних, цiлiсних i абсолютних цшностей iндyстpiального сусп1льства i постpадянськоï епохи. На них усе бкьше впливають щнносп постiндyстpiального сусп1льства, а також пpитаманнi будь-якому сусп1льству ippацiоналiзм, мiсти-цизм, неpозвиненiсть духовно'1 культуфи. Якщо поpiвняти той дiапазон, у якому piзнi соцiальнi системи допускають в^илення вiд пpийнятих ноpм поведшки, то безумовно, вiн e найбкьшим в умовах постiндyстpiального сусп1льства.
Постiндyстpiальнi тенденцй пpискоpюють фоpмy-вання нових сощальних зв'язкiв, дефоpмyють iснyючi, по-стpадянськi механiзми соцiалiзацiï, пpивносячи до них новi iнститyти, цiнностi та моделi поведiнки. Усе це певною мь pою вилyчаe людину зi знеособлено'1 функцй iндyстpiаль-ного виpобництва, змiнюe ïi соцiально-психологiчнy цiлiс-шсть i вiдкpиваe шлях до пеpетвоpення людини в твоpчy кpеативнy особистють.
Поступово система цiнностей, система культуфи по-стiндyстpiальноï епохи витискye подiбнi елементи попе-pедньоï епохи i пеpетвоpюeться в матpицю, на основi яко'1 вiдбyваeться вiдтвоpення всього укладу життя суспкьства. Воно змiнюeться достатньо швидко, долаe вiдноснy замк-нешсть, локальнiсть мiкpокосмy та yявляeться йому як пев-ний конгломеpат подш, що вiдбyваeться в пpостоpi та чась Особливостi соцiокyльтypного сеpедовища пост^ду^^м.-ного сусп1льства пеpеламyються в rapy^ypi якостей особис-
тост досить своеркно. Справа в тому, що кожен мжрокосм не просто включений в певне суспкьство в межах окремо! держави, що являе собою лише фрагмент даного суспкь-ства з його набором механiзмiв сощамзащ! та культурних цiнностей, а i в глобальне соцiальне та культурне поле. Як наслГдок, формуеться унГверсум-макрокосм, де кожен окре-мий елемент мжроструктури надае йому сво! ознаки.
Cоцiалiзацiя економiки приводить до того, що еконо-мiчну актившсть людей безпосередньо в економГч-нш сферi все бкьше забезпечують новi сощокуль-турнi iнститути постiндустрiалiзму. Саме вони формують вiдношення до пращ, визначають конкурентнi переваги людських ресурсГв i загальний рiвень конкурентоспромож-ност нащонально! економiки. Питання про те, за яких умов сощокультурний розвиток визначаеться економiчними до-сягненнями, а при яких - сощокультурш показники почи-нають визначати економiчну динамку залишаеться вГдкри-тим. У цьому зв'язку можна навести роботи голландського аналiтика мiжкультурного менеджменту Г. Хофстеда, який протягом довгого часу аналiзував культурне середовище компанГ! 1ВМ та ll фiлiалiв у рiзних кра!нах свiту (понад 150 тис. осГб). Вивчаючи вГдмГнностГ мГж представниками рГзних нацГй у цГнностях, що належать до сфери пращ, вш визначив чотири показники, яи, на його думку, характеризуют цГ вкмшносп (дистанцГя влади; уникнення невизна-ченостГ; ГндивГдуалГзм-колективГзм; чоловГчГсть-жГночГсть). Г. Хофстед ранжував культури за величиною впливу цих змГнних. ВГн та його послГдовники розглядають культури як на макро-(кра!н), так i на мжрорГвнях (органГзацГй). На основГ аналiзу зазначених показникiв було побудовано вь дому «матрицю культур», яку використовують практично всГ вГтчизнянГ спецiалiсти з мГжкультурного менеджменту [14, с. 29; 16, с. 309 - 331].
Про особливост сощамзащ! в Укра!ш найкраще свГд-чать два показники: «iндивiдуалiзм - колективiзм» i «чоло-вГчГсть - жГночГсть». «Iндивiдуалiзм» (Individualism - I) -система вкносин, в яий люди турбуються передовйм про себе та сво! сш1. В «iндивiдуалiстичному суспГльствГ» люди бкьше належать самi со6Г, самостiйнi й очшуеться, що вони насамперед дбають про себе i свою сГм'ю. Для суспГльств з високою ощнкою iндивiдуалiзму характерна висока емощй-на незалежшсть вГд компани, менеджери намагаються бути лiдерами i виконувати рiзноманiтнi функщ!; вони очГкують подГ6ного внеску вк Гнших, а осо6истГ ршення вважають кращими; i менеджери щнують автономнiсть у сво!й ро6отГ. Водночас колективiзм характеризуеться тГсними сощальни-ми зв'язками, взаемодопомогою та лояльнГстю щодо органь защ!, спкьноти, суспкьства. У «колективному суспкьствк кожен народжуеться i соцiалiзуеться у певному оточеннi. Кожна особа вносить свш внесок у групу i певний час корис-туеться увагою з боку групи. Основне гасло «колективного суспкьства» - вГршсть для групи понад усе. У «колектив-них кра!нах» часто юнуе емоцiйна залежнiсть вГд оргашзащ! чи спкьноти, Гснуе намагання досягти шдпорядкованосп й дисциплГнованостГ, груповГ ршення вважаються кращими за особистГ, а управлшщ, перш за все щнують безпеку у сво-!й робот! Тенденщя до зростання показника шдивкуамзм з 50 до 71 (усього - 100) свГдчить про поступове формування «ГндивГдуалГстського» типу свГтогляду в Украшь
«ЧоловГче начало» (Masculinity - MA). Переважаю-чим взГрцем сощамзащ! в усьому свГтГ для чоловшв е на-полегливГсть (настирливГсть), а для жшок - виховання (ви-
ношування). У кра!нах з високим ршнем МА успiшними вважаються менеджери, у яких спостертаеться очевидне переважання «чоловiчих рис»: агресивностi, конкурентности точностi й жорсткостi, i менш вираженi «жiночi» риси, як-от: м'яисть, поступливiсть, шту!тившсть та емоцiйнiсть (як вони визначаються стереотипами). У крашах з високим МА ршень доходш, визнання та успк (кар'ерне просування) надзвичайно важливi для працiвникiв. Люди надають перевагу вищим доходам перед меншим обсягом робочого часу, кнуе спрямовашсть на роботу, а в центрi уваги бiльшостi людей - успк (досягнення), який визначаеться через мате-рiальний добробут i професiйне зростання. У сусп1льствах з низькою ощнкою МА працшники щнують спшробиництво i безпеку, праця займае менше мкце в життi людини, досягнення визначаються через людсьи взаемовкносини, iснуе менший наголос на роботу, люди надають перевагу меншш ккькосп робочих годин перед оплатою пращ. За нашими оцшками, кнуе постiйна тенденцiя зростання показника МА з 40 до 72. Пояснити цю тенденщю в УкраШ можна складними соцiально-економiчнi умовами; схильнiстю до «споживання», у тому числi до »показного споживання».
Наведенi результати дослкження цiкавi насамперед тим, що дають можливють виявити тенденцй, стан важ-ливих компонент1в свiтоглядних, культурних та трудових цшностей людей. Показники таи: I = 71, МА = 72. Для по-рiвняння вкповкш показники цiнностi культур окремих краш свiту за Ховстедом такi: США - 91 i 62; Шмеччина -67 i 66; Япошя - 46 i 95; Франщя - 71 i 43; Голландiя - 80 i 14; Китай - 20 i 50 [14].
Використовуючи значення показникiв Г. Хофстеда для
Украши та значення культурних вимiрникiв для iн-
ших краш свггу, за формулою середньо! геометрично! культурних вимiрникiв, Ю. М. Петрушенко зробив пор1в-няльний аналiз вггчизняно! культури з культурами iнших краш i розрахував показники дистанцй культур. За його оцшками, показниками дистанцй культур, близькими до Украши, е культури таких краш, як Румушя, Болгарiя, Росш-ська Федерацiя, Грещя, Польща, Португалiя, Iспанiя. Кра!-нами з культурами, що найбкьш вiдрiзняються вiд укра!н-сько! та забезпечують високий ршень конкурентоспромож-ностi нащонально! економiки, е Данiя, Iрландiя, Австрiя, Великобританiя, Фiнляндiя, 1зра!ль, Швейцарiя, США. По-рiвняльний аналiз показник1в дистанцй культур та iндексу глобально! конкурентоспроможносп доводить !х тiсний зв'язок (шдекс кореляцй вищий за 0,7) [11, с. 57 - 59].
Практично вй прихильники концепщ! мiжкультурно-го менеджменту та оргашзацшно! культури погоджуються з твердженням про те, що культура, охоплюючи цшносп та практику поведшки, е продуктом умовностей. Соцiалiзацiя охоплюе групи людей i одночасно зближуе i вiдрiзняе одну групу вк шшо!; у вiдповiдностi з цим е тдстави вважати, що культура, по-перше, виникае iз сощамзацп, а по-друге, що вона е вкносно стабiльною.
Що стосуеться першого припущення, то можна за-перечити дане твердження думками медик1в i психологiв, якi вважають, що людина починае сощамзуватися ще в пе-рiод вагiтностi матерi. Наш предмет дослкження бкьшою мiрою стосуеться вiрогiдностi другого припущення - про стабкьшсть культури в певному часовому перюдь На нашу думку, очевидний факт, що можна говорити лише про вк-носну стабкьшсть культури, але разом з тим, це свкчить про складшсть i повiльнiсть процесу сощамзаци вiдносин постiндустрiального суспiльства в УкраМ.
ВИСНОВКИ
Наведене суто теоретичне описання та спроби на-класти дану схему на конкретну ситуащю в краМ можуть не ткьки спростити, а й суттево викривити реальну картину. Очевидно, що подiбнi результати аналiзу мають досить умовний характер, проте, на '¿хнш основi можна прогнозу-вати майбутнiй вектор розвитку нащонально! економiки. Таким чином, е ва пiдстави зробити припущення про те, що за останш десятилггтя цiнностi украшщв поступово наближаються до европейських стандарпв. З огляду на щнносй сучасно'1 молодi, якi, незважаючи на всi полiтич-нi перипетп сьогодення, вiдображають майбутню модель розвитку укра'нського суспiльства в напрямку його по-стiндустрiалiзацil. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Боголiб Т. М. lнституцiональнi чинники соцiалiзацií суспiльства в умовах глобалiзацíí / Т. М. Боголiб // ёвропейський вектор eK0H0MÍ4H0r0 розвитку. - 2012. - № 2. - С. 262 - 267.
2. Вебер М. Протестантська етика i дух капiталiзму / Ве-бер М. / Пер. з hím. О. Погортого. - К. : Основи, 1994. - 261 с.
3. Веблен Т. Теория праздного класса / Пер. с англ. / Т. Веблен. - М. : Прогресс, 1984. - 368 с.
4. Гриценко А. А. Капитализация и социализация экономики в ретроспективе и перспективе / А. А. Гриценко // Со^альна економка. - Випуск 15. - С. 191 - 195.
5. Гришкш В. О. Соцiалiзацiя економки Укра'ни: теорiя, методолопя, перспективи : монографiя / В. О. Гришкш. - Дш-пропетровськ : Пороги, 2005. - 498 с.
6. Деева Н. М. Потен^ал соцiалiзаци i його регулюван-ня в економщп теорiя, методолопя, перспективи : монографiя / Н. М. Деева. - Днтропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2006. - 444 с.
7. Зайцев Ю. К. Соцiалiзацiя економки Укра'ши та системна трансформа^я сусптьства: методологiя i практика : мо-нографiя / Ю. К. Зайцев. - К. : КНЕУ, 2002. - 188 с.
8. Колот А. М. Со^ально-трудова сфера: стан вщносин, новi виклики, тенденцп розвитку : монографiя / А. М. Колот. -К. : КНЕУ, 2010. - 251 с.
9. Норт Д. Институты, институциональное изменение и функционирование экономики / Д. Норт ; [пер. с англ. А. Н. Не-стеренко]. - М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. -527 с.
10. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс. - М. : Академический проект, 2000. - 880 с.
11. Петрушенко Ю. М. Дошдження зв'язку мiж культур-ними та економiчними показниками сусптьного розвитку: со-^етальний пщхщ / Ю. М. Петрушенко // Формування ринково'' економки : зб. наук. праць. - Спец. вип. Проблеми сучасно'' еко-номки та шституцюнальна теорiя. - К. : КНЕУ, 2010. - С. 55 - 68.
12. Тарасевич В. Экуника: гипотезы и опыты : моногра-фiя / В. Н. Тарасевич. - М. : ТЕИС, 2008. - 565 с.
13. Тоффлер Э. Третья волна / Пер. с англ. / Э. Тоффлер. -М. : АСТ, 2010. - 795с.
14. Шеремет П. Особливосп украшсько!' нацюнально''' бiзнес-культури i лщерства / П. Шеремет // Отдел кадров. -2003. - № 8 (95). - С. 28 - 31.
15. Hodgson G. M. Darwinism in Economics: From Analogy to Ontology / G. M. Hodgson // Journal of Evolutionary Economics. - 2002. - Vol. 12. - Issue 3. 7.
16. Hofstede G. Managing Differences in the Multicultural Organization / Organizational Psychology / Ed. by Kolb D. / G. Hofstede. - N.J.: Prentice Hall, Inc. - 1984. PP. 309 - 331.
REFERENCES
Boholib, T. M. "Instytutsionalni chynnyky sotsializatsii sus-pilstva v umovakh hlobalizatsii" [Institutional factors socialization of society in the context of globalization]. Yevropeiskyi vektor eko-nomichnoho rozvytku, no. 2 (2012): 262-267.
Dieieva, N. M. Potentsial sotsializatsii i ioho rehuliuvannia v ekonomitsi: teoriia, metodolohiia, perspektyvy [Potential socialization and its regulation in the economy: theory, methodology, perspective]. Dnipropetrovsk: ART-PRES, 2006.
Gritsenko, A. A. "Kapitalizatsiia i sotsializatsiia ekonomiki v retrospektive i perspektive" [Capitalization and socialization of the economy in retrospect and prospect]. Sotsialna ekonomika, no. 15: 191-195.
H ryshkin, V. O. Sotsializatsiia ekonomiky Ukrainy: teoriia, metodolohiia, perspektyvy [Socialization of Economy of Ukraine: Theory, Methodology and prospects]. Dnipropetrovsk: Porohy, 2005.
Hodgson, G. M. "Darwinism in Economics: From Analogy to Ontology". Journal of Evolutionary Economics, vol. 12, no. 3.7 (2002).
Hofstede, G. "Managing Differences in the Multicultural Organization", 309-331. N. J. : Prentice Hall, Inc., 1984.
Kolot, A. M. Sotsialno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyk-lyky, tendentsii rozvytku [Social and labor issues: the state of relations, challenges and trends]. Kyiv: KNEU, 2010.
Nort, D. Instituty, institutsionalnoe izmenenie i funktsioniro-vanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Nachala, 1997.
Parsons, T. Ostrukturesotsialnogo deystviia [The structure of social action]. Moscow: Akademicheskiy proekt, 2000.
Petrushenko, Yu. M. "Doslidzhennia zv'iazku mizh kulturny-my ta ekonomichnymy pokaznykamy suspilnoho rozvytku: sotsii-etalnyi pidkhid" [Investigation of the connection between cultural and economic indicators of social development: societal approach]. In Formuvannia rynkovoi ekonomiky. Spets. vypusk: Problemy suchas-noi ekonomiky ta instytutsionalna teoriia, 55-68. Kyiv: KNEU, 2010.
Sheremet, P. "Osoblyvosti ukrainskoi natsionalnoi biznes-kultury i liderstva" [Features of the Ukrainian national business culture and leadership]. Otdelkadrov, no. 8 (95) (2003): 28-31.
Tarasevich, V. Ekunika:gipotezy i opyty [Ekunika: hypotheses and experiments]. Moscow: TEIS, 2008.
Toffler, E. Tretia volna [The Third Wave]. Moscow: AST, 2010.
Veblen, T. Teoriia prazdnogo klassa [Theory of the Leisure Class]. Moscow: Progress, 1984.
Veber, M. Protestantska etyka i dukh kapitalizmu [The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism]. Kyiv: Osnovy, 1994.
Zaitsev, Yu. K. Sotsializatsiia ekonomiky Ukrainy ta systemna transformatsiia suspilstva: metodolohiia i praktyka [Socialization of Economy of Ukraine and systemic transformation of society: Methodology and Practice]. Kyiv: KNEU, 2002.
