CC BY
73Стан серцево-судинної системи студентів першого року навчання
Косинський Е.О., Андрійчук Ю.М., Ходінов В.М.
Луцький інститут розвитку людини Університету „Україна” Політехніка Родомська
Анотації:
Показано підходи до визначення рівня стану здоров'я студентів. В експерименті приймали участь 94 студента (48 дівчат та 46 юнаків) основної медичної групи. Стан серцево-судинної системи досліджували за показниками частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, індексу Робінсона, адаптаційного потенціалу кровообігу. Зазначено, що на початку навчального року у студентів спостерігається низький рівень функціонування серцево-судинної системи. У 73,5 % дівчат та 62,2 % юнаків виявлено тахікардію. У 8,2 % дівчат та 26,7 % юнаків виявлено підвищену норму систолічного артеріального тиску.
Ключові слова:
студенти, фізична працездатність, серцево-судинна система, адаптація.
Косынский Э.О., Андрийчук Ю.М., Ходи-нов В.Н. Состояние сердечно-сосудистой системы студентов первого года обучения. Показаны подходы к определению уровня состояния здоровья студентов. В эксперименте принимали участие 94 студента (48 девушек и 46 юношей) основной медицинской группы. Состояние сердечнососудистой системы исследовали по показателям частоты сердечных сокращений, артериального давления, индекса Робинсона, адаптационного потенциала кровообращения. Отмечено, что в начале учебного года у студентов наблюдается низкий уровень функционирования сердечнососудистой системы. У 73,5 % девушек и
62.2 % юношей выявлена тахикардия. У
8.2 % девушек и 26,7 % юношей выявлена повышенная норма систолического артериального давления.
студенты, физическая трудоспособность, сердечно-сосудистая система, адаптация.
Kosynskyi E. О., Andriichuk Y.N., Hodinov V.N. Cardiovascular system state of the first year students.
Approaches to definition of a level of state of health of students are shown. 94 students (48 girls and 46 youths) of basic medical group took part in an experiment. The state of the cardiovascular system was probed on indexes by frequencies of heart-throbs, arteriotony, index of Robinson, adaptation potential of circulation of blood. It is marked that at the beginning of school year students have a low level of functioning of the cardiovascular system. At 73,5 % girls and 62,2 % youth is expose tachycardia. At 8,2 % girls and 26,7 % youth is expose the enhanceable norm of systole arteriotony.
students, physical ability to work, cardiovascular system, adaptation.
Вступ.
Інтенсифікація навчання у вищих навчальних закладах вимагає високої працездатності і здоров’я студентів. В більш вузькому розумінні фізичну працездатність розглядають як функціональний стан серцево-судинної системи. Подібний підхід цілком виправданий, так як, серцево-судинна система несе основне навантаження при формуванні функціональної системи в процесі адаптації організму до фізичних навантажень та й в повсякденному житті інтенсивність фізичної активності невисока і має виражений аеробний характер [5; 8]. Стан серцево-судинної системи є важливим фактором при визначенні рівня здоров’я і працездатності людини [2; 3; 7].
Дослідження стану серцево-судинної системи студентів проводили ряд дослідників, які вказується на погіршення стану здоров’я студентської молоді. Зокрема, виявлено підвищену частоту серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою в 42,22% юнаків та у 69,1% дівчат - студентів першого року навчання. Встановлено, також, погіршення ЧСС у студентів з першого по четвертий курс [6]. Встановлено, також, підвищення показників артеріального тиску у 53,33% юнаків і 63,64 % дівчат [4] та виявлено стан прегіпертензії у 20 % студентів й у 8 % випадків було констатовано артеріальну гіпертензію [6]. Також дані автори показують значне підвищення показників індексу Робінсона в обох статевих групах.
Дослідження виконувалось згідно плану науково-дослідної роботи кафедри здоров’я і фізичної культури Луцького інституту розвитку людини Університету „Україна”.
Мета, завдання роботи, матеріали і методи.
Мета дослідження полягала у вивченні стану серцево-судинної системи студентів першого року на© Косинський Е.О., Андрійчук Ю.М., Ходінов В.М., 2010
вчання.
Дослідження проводили на базі науково-дослідної лабораторії функціональної діагностики та фізичної реабілітації Луцького інституту розвитку людини Університету „Україна”. Було обстежено 94 студента (48 дівчат та 46 юнаків) основної медичної групи. Стан серцево-судинної системи досліджували за показниками частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), індексу Робінсона, адаптаційного потенціалу кровообігу (АП).
Результати дослідження.
Для характеристики функціонального стану студентів першого року навчання аналізували показники серцево-судинної системи. Проведені дослідження ми порівнювали з нормами функції серцево-судинної системи, прийнятими Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та з даними інших авторів.
Одним з об’єктивних показників стану серцево-судинної системи є частота серцевих скорочень. ЧСС вивчали за показниками артеріального пульсу у стані спокою. За норму у стані спокою приймають 60-80 уд*хв-1, більше 80 уд*хв-1 розцінюється як тахікардія, менше 60 удххв-1 - як брадикардія.
Нашими дослідженнями не виявлено вірогідної відмінності ЧСС у стані спокою між дівчат та юнаками (87,31±13,27 удххв-1 та 83,49±12,11 уд*хв-1 відповідно) (табл. 1). Разом з тим, як у дівчат так і у юнаків, середні показники ЧСС виявились дещо вищими від норми. Зокрема, серед дівчат не виявлено осіб з ЧСС менше 60 удххв-1, ЧСС 60-80 уд*хв-1 виявлено у 26,5 %, ЧСС більше 80 уд*хв-1 зафіксовано у 73,5 %. Серед юнаків ЧСС менше 60 уд*хв-1 виявлено лише у 2,2 %, ЧСС 60-80 удххв-1 виявлено у 35,6 %, та ЧСС більше 80 удххв-1 мають 62,2 % студентів (табл. 2).
При аналізі статевих відмінностей, відповідно до градації норм ЧСС, виявлено переважання дівчат з та-
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
хікардією (56,3 % та 43,7 % відповідно). У групі з нормальною ЧСС виявлено переважання юнаків (55,2 % та 44,8 % відповідно) (табл. 2).
Згідно норм, прийнятих ВООЗ, оптимальна норма систолічного артеріального тиску (по відношенню до ризику розвитку серцево-судинних ускладнень) має становити менше 120 мм.рт.ст., нормальний тиск
- менше 130 мм.рт.ст., підвищений тиск - 130-139 мм.рт.ст., при показниках 140 мм.рт.ст. і вище діагностують артеріальну гіпертензію першого ступеня. Діастолічний тиск: оптимальний (норма) - менше 80 мм.рт.ст., нормальний - менше 85 мм.рт.ст., підвищений нормальний тиск - 85-89 мм.рт.ст. [9].
При аналізі статевих відмінностей середніх показників систолічного артеріального тиску виявлено вірогідну відмінність (р<0,001) між дівчатами та юнаками (121,29±13,48 мм рт.ст. та 132,49±14,28 мм рт.ст. відповідно). За показниками діастолічного артеріального тиску не виявлено вірогідної відмінності між дівчатами та юнаками. Отримані середні показники діастолічного артеріального тиску як у дівчат, так і у юнаків, знаходяться в межах оптимальної норми. Середні показники систолічного артеріального тиску у дівчат знаходяться в межах норми, тоді як середні показники систолічного артеріального тиску юнаків знаходяться в межах підвищеного тиску (табл. 1).
При аналізі показників систолічного артеріального тиску в середині статевих груп виявлені наступні відмінності. У дівчат в межах оптимальної норми систолічного артеріального тиску виявлено 51 % студентів, нормального тиску - у 30,6 %, підвищеної норми -8,2 %. У 10,2 % дівчат, за даними систолічного артеріального тиску, відмічається гіпертонія І ступеня. Серед юнаків в межах оптимальної норми систолічного артеріального тиску виявлено 17,8 % студентів, нормального тиску - 28,8 %, підвищеної норми - 26,7 % та у 26,7 % юнаків відмічається гіпертонія І ступеня (табл. 2).
При аналізі статевих відмінностей, відповідно до градації норм артеріального тиску, виявлено переважання дівчат в групах студентів з оптимальною нормою (75,8 % та 24, 2% відповідно) та нормальним тиском (53,6 % та 46,4 % відповідно). Тоді як, в групах студентів з підвищеною нормою переважали юнаки (75 % та 25 % відповідно) та артеріальною гіпертензією першого ступеня - 70,6 % та 29,4 % відповідно (табл. 2).
Рядом досліджень встановлено, що при зростанні толерантності до фізичних навантажень відмічається закономірне зниження індексу Робінсона. Цей індекс є показником економізації функції серцево-судинної
системи. При оцінці результатів показники індексу Робінсона поділяються на п’ять рівнів: низький 111 у.о. і більше, нижче середнього - 95-110 у.о., середній
- 85-94 у.о., вище середнього - 70-84 у.о., високий - 69 у.о. і менше [1].
Між дівчатами та юнаками не виявлено суттєвих відмінностей показників індексу Робінсона (106,26±21,97 у.о. та 110,47±19,43 у.о. відповідно) (табл. 1).
У групі дівчат виявлено наступні показники індексу Робінсона: низький рівень у 34,7 %, нижче середнього - у 30,6 %, середній рівень - у 18,4 %, вище середнього рівень - у 14,3 % й високий рівень у 2,1 %. Серед юнаків виявлено наступні показники індексу Робінсона: низький рівень у 44,4 %, нижче середнього
- у 35,6 %, середній рівень - у 11,1 %, вище середнього рівень - у 8,9 % й високий рівень не зафіксовано (табл. 2).
При аналізі статевих відмінностей, відповідно до градації рівня індексу Робінсона, високий рівень виявлено лише в 2,1 % дівчат. В групі студентів з показниками індексу Робінсона вище середнього переважали дівчата (63,6 % та 36,4 % відповідно). В групі студентів з показниками індексу Робінсона середнього рівня також переважали дівчата (64,3 % та 35,7 % відповідно). В групі студентів з показниками індексу Робінсо-на нижче середнього переважали юнаки (51,6 % та 48,4 % відповідно). В групі студентів з низьким рівнем індексу Робінсона також переважали юнаки (54,1 % та 45,9 % відповідно). Отже, лише у 34,8 % дівчат та 20,0 % хлопців відмічається належний рівень систолічної роботи серця. Відповідно у 65,3 % дівчат та у 80 % юнаків виявлено напруження систолічної роботи серця за показниками індексу Робінсона (табл. 2).
Одним з важливих показників донозологічної діагностики є адаптаційний потенціал кровообігу (АП). Адаптаційний потенціал кровообігу дозволяє судити про стан міокардіально-гемодинамічного і енерго-метаболічного гомеостазу з урахуванням віку. При оцінці АП результати поділяють на чотири рівні: задовільна адаптація - 2,1 у.о. і менше, напруження механізмів адаптації - 2,11-3,2 у.о., незадовільна адаптація
- 3,21-4,3 у.о., зрив механізмів адаптації - 4,31 у.о. і більше [1].
Аналізуючи середні показники адаптаційного потенціалу між дівчатами та юнаками вірогідних відмінностей не виявлено (2,19±0,40 у.о. та 2,40±0,28 у.о. відповідно) (табл.1).
У групі дівчат виявлені наступні показники АП: задовільна адаптація - у 28,9 %, напруження механізмів адаптації виявлено у 68,9 %, незадовільна адаптація
Таблиця 1
Середні показники стану серцево-судинної системи студентів 1-го курсу на початку навчального року
Показники М±т дівчата М±т юнаки Р
Частота серцевих скорочень, уд*хв-1 87,31±13,27 83,49±12,11 р > 0,05
Артеріальний тиск систолічний, мм.рт.ст. 121,29±13,48 132,49±14,28 р < 0,001
Артеріальний тиск діастолічний, мм.рт.ст. 77,76±9,29 77,53±7,97 р > 0,05
Індекс Робінсона, у.о. 106,26±21,97 110,47±19,43 р > 0,05
Адаптаційний потенціал кровообігу, у.о. 2,19±0,40 2,40±0,28 р > 0,05
Таблиця 2
Порівняльна характеристика стану серцево-судинної системи студентів 1-го курсу на початку навчального року
Градації показників Середні показники у групах дівчат та юнаків Статеві відмінності п градації но оказників відповідно до рм показника
H±m дівчата H±m юнаки H±m дівчата H±m юнаки
Частота серцевих скорочень, удххв-1
< б0 0 % 2,2 % 0 % 100 %
б0-80 2б,5 % 35,б % 44,8 % 55,2 %
> 80 73,5 % б2,2 % 5б,3 % 43,7 %
Артеріальний тиск систолічний, мм.рт.ст.
> 140 10,2 % 2б,7 % 29,4 % 70,б %
131-139 8,2 % 2б,7 % 25,0 % 75,0 %
120-130 30,б % 28,9 % 53,б % 4б,4 %
< 120 51 % 17,8 % 75,8 % 24,2 %
Індекс Робінсона, у.о.
< б9 2,1 % 0 % 100 % 0 %
70-84 14,3 % 8,9 % б3,б % 3б,4 %
85-94 18,4 % 11,1 % б4,3 % 35,7 %
95-110 30,б % 35,б % 48,4 % 51,б %
> 111 34,7 % 44,4 % 45,9 % 54,1 %
Адаптаційний потенціал кровообігу, у.о.
< 2,1 28,9 % 22,2 % 52,0 % 48,0 %
2,11-3,20 б8,9 % 77,8 % 42,5 % 57,5 %
3,21-4,30 2,2 % 0 % 100 % 0 %
> 4,31 0 % 0 % 0 % 0 %
- 2,2 %, із зривом механізмів адаптації студентів не виявлено. Серед юнаків виявлено наступні показники АП: із задовільною адаптацією - 22,2 %, напруження механізмів адаптації відмічається у 77,8 %, юнаків із незадовільною адаптацією і зі зривом механізмів адаптації не виявлено (табл. 2).
При аналізі статевих відмінностей, відповідно до градації норм АП, у групі студентів із задовільною адаптацією дещо переважали дівчата (52 % та 48 % відповідно). В групі студентів з показниками напруження механізмів адаптації переважали юнаки (57,5 % та 42,5 % відповідно) (табл. 2).
Отже, на початку навчального року спостерігається низький рівень функціонування серцево-судинної системи у студентів першого року навчання. Зокрема, як у дівчат так і у юнаків виявлено тахікардію, підвищену норму систолічного артеріального тиску та гіпертонію І ступеня, напруження систолічної роботи серця за показниками індексу Робінсона та напруження механізмів адаптації за показниками адаптаційного потенціалу кровообігу. У юнаків відмічаються дещо гірші показники стану серцево-судинної системи у порівнянні з дівчатами.
Висновки.
На початку навчального року спостерігається низький рівень функціонування серцево-судинної системи. Зокрема, у 73,5 % дівчат та 62,2 % юнаків виявлено тахікардію; у 8,2 % дівчат та 26,7 % юнаків виявлено підвищену норму систолічного артеріального тиску та виявлено гіпертонію І ступеня - у 26,7 % хлопців й у 10,2 % дівчат. У 65,3 % дівчат та у 80 % юнаків виявлено напруження систолічної роботи серця за показниками індексу Робінсона. У 68,9 % дівчат і у 77,8 % юнаків виявлено напруження механізмів адаптації, а також, у 2,2 % дівчат встановлено незадовільний рівень адаптації.
Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку можуть полягати у дослідженні динаміки фі-
зичної працездатності протягом навчального року та протягом навчання у ВУЗі, виявленні причин та умов зниження фізичної працездатності студентів. А, також, врахуванні стану серцево-судинної системи при плануванні занять з фізичного виховання та контролі навчальних досягнень студентів.
Література
1. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. - К.: Здоров’я, 1998. - 248 с.
2. Баевский Р. М. Оценка и классификация уровней здоровья с точки зрения теории адаптации // Вестник АМН СССР. - 1989. - № 8. - С. 73 - 78.
3. Базильчук В. Б. Організаційні засади активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту : спец. 24.00.02 “Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / В. Б. Базильчук ; Львівський державний інститут фізичної культури. - Львів, 2004. - 20 с.
4. Захаріна Є. А. Формування мотивації до рухової активності у процесі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів : автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту : спец. 24.00.02 „Фіз. культура, фіз. виховання різних груп населення” / Євгенія Анатоліївна Захаріна; Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - К., 2008. - 21 с.
5. Зеленюк О. В. Індивідуалізація навчального процесу фізичного виховання на підставі комплексного оцінювання рухової підготовленості та рівня соматичного здоров’я студентів: авто-реф. дис. на здобуття ступеня канд.. наук з фізичного виховання і спорту : спец. 24.00.02 “Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / О. В. Зеленюк; Харківська державна академія фізичної культури. - Харків, 2004. - 20 с.
6. Левандовський О. С. Кінезітерапія і масаж в системі комплексної реабілітації студентів з клінічними ознаками вегетативного дисбалансу : автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту : спец. 24.00.03 „Фізична реабілітація” / Олександр Станіславович Левандовський; Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - К., 200l. - 20 с.
l. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В. М. Михайлов; изд. второе, пере-раб. и доп. : Иваново : Иван. гос. мед. академия, 2002. - 290 с.
8. Тихвинский С. Б. Определение, методы исследования и оценка физической работоспособности детей и подростков: [руков. для врачей] // Детская спортивная медицина / под. ред. С. Б. Тихвинского, С. В. Хрущева. - 2-е изд. - М., 1991. - С. 259-273.
9. De Vries H. A. Physiology of Exercise. / De Vries H. A., Housh T. J. - WCB Brown and Benchmark. - Pueblo, 1994. - б3б p.
Надійшла до редакції 02.04.2010р.
Косинський Едуард Олександрович Андрійчук Юліана Миколаївна Ходінов Володимир Миколайович sitovski@rambler.ru
