Состояние неспецифической резистентности организма поросят в разные стрессорные период онтогенеза при включении в рацион добавок «В-глюкан» и «Биовир» Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Перспективы подальших дослщжень. Вважаемо, що подальший напрямок дослщжень повинен бутн направлений на проведения ультраструктурно! будови спинного мозку у дослщжуваних тварин.

Лггература

1. Авдеев Д. Б. Морфология блуждающего нерва у птиц из отрядов курообразные и гусеобразные: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук: спец. 06.02.01 - диагностика болезней и терапия животных, патология, онкология и морфология животных / Д. Б. Авдеев. - Омск, 2012.- С. 1-4.

2. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у норм1 та при патологи: Навчальний пос1бник. - Житомир: «Полюся», 2005. - 288 с.

3. Информационный подход к анализу структурной организации нервной системы / А. С. Леонтюк, Е. И. Большова, Л. А. Леонтюк [и др.] // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр. - М., 1987. - С. 24-85.

4. Меркулов Г. А. Курс патологической техники / Г. А Меркулов -Л.: Медицина, 1969. - 423 с.

5. Минеева Т. И. Структурная организация межнейронных связей в вентральном роге спинного мозга телят в раннем постнатальном онтогенезе / Т. И. Минеева // Проблемы молекулярной биологии и патологии с.-х. животных: сб. науч. тр. / Московская вет. акад. - М., 1982. - С. 50-52.

6. Стрыжиков В. К. Сравнительная макро- микроморфология спинного мозга и спинномозговых нервов некоторых видов домашних и диких птиц : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук / В. К. Стрижиков. -Казань, 1980. - 18 с.

7. Spinal cord central canal of the German shepherd dog: morphological, histological, and ultrastructural considerations / P. Marin-Garcia, J. Gonzalez-Soriano, P. Martinez-Sainz [et al.] // J. Morphol. - 1995. - № 224 (2). - P. 205-212.

Стаття надшшла до редакци 4.03.2015

УДК 619: 612,017: 636.4.087.7

Стояновський В. Г., д.вет.н., професор, Мацюк О. I., асистент,

Колотницький В. А., к.вет.н., доцент, Колом1ець I.A., к.вет.н., ст.викл., Камрацька О. I., к.вет.н., асистент ©

Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарно! медицини та 6iomexHonoziu ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна

СТАН НЕСПЕЦИФ1ЧН01РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ОРГАН13МУ ПОРОСЯТ У PI3HI CTPECOPHI ПЕРЮДП ОНТОГЕНЕЗУ ПРИ ВКЛЮЧЕНН1 В РАЦЮН ДОБАВОК «В-ГЛЮКАН» ТА «БЮВ1Р»

У cmammi наведет дат про стан неспециф1чног резистентност1 организму поросят-сисутв до в1длучення, а також euceimneniрезультаты досл1дження стану функционально! адаптацпоргатзму тварин за di! стресу в pi3Hi стресорт nepiodu, а саме: через одну, ciM, двадцятъ i ш1стдесят di6 теля в1длучення. Встановлено, що через одну добу теля в1длучення, що eidnoeidae стадИ триеоги (за Селъе), у

© Стояновський В. Г., Мацюк О. I., Колотницький В. А., Колом1ець I.. А., Камрацька О. I., 2015

162

кроег тварин К групи спостер!гаеться зниження актиеност/ гуморально! / кл1тинно! ланки природно! резистентност1. На це еказуютъ отримам числов1 значения величины л1зоцимно! та бактерицидно! актиеност/ сироеатки кров1, а також ттенсивност/ фагоцитозу. Через 7, 20 та 60 Ыб теля в1длучення, що в1дпов1дае стада резистентност1, величина досл1джуваних показниюв оргамзму поросят поступоео стабш\зуетъся / наближаетъея до пер1оду перед в1длученням. Виечено можлив1сть еикористання в ращом поросят з 5- до 45-добоеого в1ку кормоео! б1олог1чно! добавки на основ/ бета-глюкану - «В-глюкан» та добавки на основ/ низъкомолекулярних пептид1в кл1тинног ст1нки лакто- / б1ф1добактер1й -«Б1ов1р» для зниження негативно! дН стресу в1длучення у пер1од адаптацП оргамзму тварин до нових умов утримання, на що вказуе в1рог1дне тдвищення величина ЛАСК / БАСК, ФА, Ф1 нейтрофмв кров1 поросят у р1зм стресорм пер1оди онтогенезу.

Ключовг слова: ф1з1олог1чний стан, б1олог1чно активн1 добавки, в1длучення, стрес, адаптащя, поросята.

УДК 619: 612,017: 636.4.087.7

Стояновский В. Г., д.вет.н., профессор, Мацюк О. И., ассистент, Колотницкой В. А., к.вет.н., доцент, Коломиец И. А., к.вет.н., ст.преп., Камрацька О. И., к.вет.н., ассистент

Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий

имени С. 3. Гжицького

СОСТОЯНИЕ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ОРГАНИЗМА ПОРОСЯТ В РАЗНЫЕ СТРЕССОРНЫЕ ПЕРИОД ОНТОГЕНЕЗА ПРИ

ВКЛЮЧЕНИИ В РАЦИОН ДОБАВОК «В-ГЛЮКАН» И «БИОВИР»

В статье приведены данные о состоянии неспецифической резистентности организма поросят-сосунков к отлучению, а также освещены результаты исследования состояния функциональной адаптации организма животных за действия стресса в различные стрессорные периоды, а именно: через одну, семь, двадцать шестьдесят суток после отъема. Установлено, что через сутки после отлучения, что соответствует стадии тревоги (по Селье), в крови животных К группы наблюдается снижение активности гуморального и клеточного звена естественной резистентности. На это указывают полученные числовые значения величины лизоцимнои и бактерицидной активности сыворотки крови, а также интенсивности фагоцитоза. Через 7, 20 и 60 суток после отлучения, что соответствует стадии резистентности, величина исследуемых показателей организма поросят постепенно стабилизируется и приближается к периоду перед отлучением. Изучена возможность использования в рационе поросят с 5 до 45-суточного возраста кормовой биологической добавки на основе бета-глюканы -«В-глюкан» и добавки на основе низкомолекулярных пептидов клеточной стенки лакто- и бифидобактерий - «Биовир» для снижения негативного воздействия стресса отлучения в период адаптации организма животных к новым условиям содержание, на что указывает достоверное повышение величина ЛАСК и БАСК, ФА, ФИ нейтрофилов крови поросят в разные стрессорных периоды онтогенеза.

Ключевые слова: физиологическое состояние, биологически активные добавки, отлучение, стресс, адаптация, поросята.

163

UDC 619: 612,017: 636.4.087.7

Stoyanovsky V. G., Matsyuk I. O., Kolotnitsky V. A., Kolomiets I. A., Kamratska I. O.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj

STATE IMMUNITY NONSPECIFIC PIGS IN DIFFERENT PERIODS OF ONTOGENY STRESS AT INCLUSION IN THE DIET ADDITIVES «B-GLUCAN» AND «BIOVIR»

The article presents data on nonspecific resistance of the organism flukes piglets before weaning, and highlights results of investigation of functional adaptation of animals for the actions of stress in different stress periods, namely through one, seven, twenty and sixty days after weaning. Established that through one day after weaning corresponding alert phase (by Selye) in animal blood group K decrease activity of humoral and cellular level of natural resistance. At this point numeric obtained values of lizotsymnoyi and serum bactericidal activity and intensity of phagocytosis. After 7, 20 and 60 days after weaning stage corresponding resistance value of the studied parameters piglets body is gradually stabilizing and approaching the period before weaning. The possibility of using a diet of piglets 5- to 45-days old biological feed additives based on beta-glucan - «В-glucan» and supplements based on low molecular weight peptides cell wall lakto- and bifidobacteria - «Biovir» to reduce the negative impact of stress weaning the period of adaptation to the new animal welfare, as indicated by significant increase value kindness and Basque FA, FI neutrophils pigs in different stress periods of ontogeny.

Key words: physiological condition, dietary supplements, weaning, stress, adaptation, pigs.

Вступ. У науковш л1тератур1 стрес вщлучення поросят вщ свиноматки трактуеться як один ¿з найважчих за весь перюд росту i розвитку свиней [1, 3, 5]. Иого д1я обумовлена комплексом псих1чних i ф1зичних чинниюв на оргашзм молодняку тварин, що виникають за впливу фактору вщлучення, змши структури рацюну та формування труп ¿з р1зних гшзд. KpiM цього вщомо, що адаптащя оргашзму тварин вщбуваеться шляхом змши загального р1вня обмшу речовин, стану природно! резистентносп, який характеризуе потенщал адаптивних можливостей оргашзму i формуеться на основ1 д1яльносп гшоф1за, надниркових залоз, щитовидно! i статевих залоз, регульованих ЦНС [4, 7]. Актуальними залишаються дослщження стану функцюнально! адаптацп оргашзму поросят до дп стресу, яю включають вивчення природних механ1зм1в !! формування, насамперед у стресорн1 перюди онтогенезу, що i було метою роботи.

Матер1али i методи дослщження. Досл1ди проведен! в умовах ННВЦ «Давид!вський» Льв!вського нац!онального ун!верситету ветеринарно! медицини та б!отехнолог1й ¿мен! С. 3. Гжицького на кл!н1чно здорових поросятах 5-90-добового в1ку полтавсько! бшо! породи. Для досл1джень було сформовано три групи поросят - контрольна (К) i дв1 досл1дн1 (Д1, Д2), у к1лькост1 10 особин у кожн1й rpyni. Починаючи з 5-добового в1ку поросят ycix груп п1дгодовували престартерним комб1кормом (ПК). 3 5- до 45-добового в1ку поросятам Д1 групи додатково згодовували кормову добавку «В-глюкан», Д2 групи - кормову добавку «EioBip» у кшькосп 10 мг/кг маси т1ла на добу. На 28 добу життя поросят в1длучали в1д свиноматки, що слугувало технолог1чним стресом для оргашзму тварин. Матер1алом для дослщжень була кров, яку вщбирали вранц1, до год1вл1 тварин

164

шляхом пункцп крашально! порожнисто! вени на 15 добу життя (пщготовчий перюд), на 29 добу життя (1 доба теля вщлучення), на 35 добу життя (7 доба теля вщлучення), на 58 добу життя (20 доба теля вщлучення), на 88 добу життя (60 доба теля вщлучення). У сироватщ кров1 визначали .тзоцимну актившеть (ЛАСК) - за В. Г. Дорофейчуком (1968) [6]; бактерицидну актившеть (БАСК) - за методом Ю. М. Маркова (1968) [6], у кров1 - фагоцитарну актившеть (ФА), фагоцитарний шдекс (Ф1) нейтрофшв - за методом В. С. Гостева (1950) [2].

Результаты дослщжень. Вивчаючи стан природно! резистентносп оргашзму поросят у р1зш стресорш перюди онтогенезу було встановлено, що у перюд до вщлучення (25 доба життя) величина ЛАСК у тварин К групи складала 22,81±2,21 %, у поросят Д1 групи була вищою на 32,0 % (р<0,05), при цьому дослщжуваш величини знаходилися в межах ф1зюлопчно! норми для даного в1ку тварин (табл. 1). У тварин Д2 групи в1рогщних м1жгрупових р1зниць ще! величини у пор1внянш до контролю виявлено не було.

Таблиця 1

Стан кштинноТ 1 гуморальноТ ланок ¡мунного статусу оргашзму поросят у

Гру Пер1од до 1 доба п1сля 7 доба теля 20 доба п1сля 60 доба теля

-пи В1длучення В1длучення В1длучення В1длучення В1длучення

ЛАСК, %

К 22,81±2,21 21,10±1,86 21,38± 1,51 22,26±1,94 27,73±2,92

Д1 30,12±2,24* 29,12±2,50* 27,25± 2,32* 29,99±2,12* 28,10±2,24

Д2 27,40±2,93 23,52±1,70 28,45±2,63* 33,50±1,40** 34,42±2,57*

БАСК, %

К 40,78±2,01 28,10±2,09 34,05±2,16 40,10±2,70 53,12±3,73

Д1 54,37±2,37** 44,05±3,66** 55,49±3,66** 68,09±5,03** 69,20±4,24**

Д2 64,55±3,50*** 47,40±3,31** 57,58±4,30 *** 54,37±3,63* 53,52±4,90

ФА, %

к 22,14±3,51 15,96±0,82 18,70±2,30 20,55±0,86 21,50±0,71

Д1 24,51±3,10 13,30±1,56 19,75±1,02 20,92±0,47 24,03±0,29*

Д2 23,95±3,61 19,87±0,95* 19,31±1,01 22,27±0,63 23,52±2,93

Ф1, м.т./ нейтр.

К 15,71±0,59 10,93±0,18 11,70±1,94 13,56±0.90 15,92±0,39

Д1 15,62±0,91 13,62±0,80* 12,82±1,88 18,47±0.24*** 18,62±0,91*

Д2 16,85±0,74 11,85±0,90 11,48±0,48 17,97±0,73** 17,85±0,80

Через одну добу теля вщлучення вщзначали зниження величини ЛАСК у поросят К групи на 23,1 %, пор1вняно з перюдом до в1длучення. У кров1 поросят Д1 групи величина ЛАСК знижувалася на 3,3 %, пор1вняно з пер1одом до в1длучення. Проте, И числове значения достов1рно перевищувало тварин К групи на 31,8 % (р<0,05), що вказуе на позитивний вплив згодовування добавки «В-глюкан» на стан неспециф1чно! резистентност1 поросят у перюд адаптаци. Натом1сть, у кров1 поросят Д2 групи величина ЛАСК становила 23,52±1,70 %, що було на 14,2 % менше, пор1вняно з пер1одом до вщлучення, проте на 11,5 % бшьше, пор1вняно з контролем без в1рогщних зм1н в отриманих р1зницях.

У наступш критичн1 пер1оди, а саме, через 7 д1б п1сля вщлучення, величина ЛАСК у поросят К групи залишалася на р1вш величини першо! доби п1сля в1длучення. У кров1 поросят Д1 та Д2 групи в цей пер1од величина ЛАСК була на 27,4 % 1 33,1 % (р<0,05) вищою, пор1вняно з контролем. Через 20 д1б п1сля в1длучення величина ЛАСК у поросят К групи залишалася на р1вш величини перюду до вщлучення. У кров1 поросят Д1 групи величина ЛАСК була на 34,7 %

165

(р<0,05) бшьше, пор1вняно з контролем. У тварин Д2 групи, яким згодовували добавку «Бюв1р» встановлено зростання активносп л1зоциму до 33,50±1,40 %, що було на 30,4 % (р<0,01), пор1вняно з контролем.

Через 60 д1б теля вщлучення у поросят К групи величина ЛАСК перевищувала цей показник у перюд до вщлучення на 21,6 %. Величина ЛАСК поросят Д] групи складала 28,10±2,24 % та наближалася до величини вихщного перюду до вщлучення тварин ще! групи. Встановлено зростання величини активносп л1зоциму в сироватщ кров1 поросят Д2 групи до 34,42±2,57 %, що було на 25,6 % бшьше, пор1вняно з перюдом до вщлучення, а також на 24,1 % (р<0,05) бшьше, пор1вняно з контролем.

При дослщженш БАСК поросят було виявлено, що И величина на 25 добу життя у тварин К групи становила 40,78±2,01 %, у поросят Д1 \ Д2 груп, яю отримували з ОР добавки «В-глюкан» та «Бюв1р», зростала на 33,3 % (р<0,01) . 58,3 % (р<0,001), пор1вняно з контролем. Отримаш числов1 р1знищ вказують на позитивний вплив згодовування з 5-добового в1ку добавок на стан неспециф1чно! резистентносп оргашзму поросят.

Через одну добу теля вщлучення величина БАСК поросят К, Д1 1 Д2 групи знижувалася, пор1вняно з перюдом до вщлучення на 31,1 %, 19,0 % та 26,6 %. Разом з тим, у тварин Д1 1 Д2 груп отримаш числов1 значения БАСК перевищували на 56,8 % та 68,7 % (р<0,01) тварин К групи.

Через 7, 20 та 60 д1б теля вщлучення спостер1галася тенденщя до зростання величини БАСК поросят К, Д1 1 Д2 групи, пор1вняно з перюдом до вщлучення (табл. 1). Насамперед, через 7 д1б теля вщлучення у тварин К групи величина БАСК складала 34,05±2,16 %, в той час коли у поросят Д1 1 Д2 групи була в1рогщно вищою на 63,0 % (р<0,01) 1 69,1% (р<0,001), пор1вняно з контролем. Через 20 д1б теля вщлучення у тварин К групи величина БАСК складала 40,10±4,70%, у поросят Д1 групи досягала 68,09±5,03 %, що було на 69,8 % (р<0,01) бшьше, пор1вняно з контролем. У поросят Д2 групи в1рогщш м1жгрупов1 р1знищ у величин! БАСК по вщношенню до контролю складали 35,6 % (р<0,05). Через 60 д1б теля в1длучення у тварин К, Д1 групи величина БАСК була вищою на 30,2 1 27,3 %, а у тварин Д2 групи була нижчою на 17,1 %, пор1вняно з пер1одом до в1длучення.

В результат! проведених досл1джень було встановлено, що величина ФА нейтрофшв кров1 поросят на 25 добу життя (перюд до в1длучення) перебувала у верхшх межах ф1з1олог1чно! норми, що складало в1дпов1дно 22,14±3,51 %, 24,51±3,10 % та 23,95±3,61 % у тварин К, Д1 та Д2 групи, проте у тварин К групи величина цього показника була найнижчою у пор1внянн1 з тваринами досл1дних груп, яким згодовували добавки «В-глюкан» та «Бюв1р».

Дослщження кл1тинних фактор1в природно! резистентност1 оргашзму поросят показали, що через одну добу теля вщлучення у тварин К групи ФА знижувалася на 27,9 %, пор1вняно з перюдом до вщлучення. В той час, у поросят Д1 групи цей показник був нижчим на 16,6 %, а в поросят Д2 групи - вищим на 24,5 % (р<0,05), пор1вняно з контролем.

Через 7 д1б п1сля вщлучення (що вщповщае стад1! резистентност1 за Г. Селье) у поросят К групи стан кл1тинно! ланки неспециф1чно! резистентност1 характеризувався низькою величиною ФА нейтрофшв кров1, що було на 15,5 % менше, пор1вняно з пер1одом до в1длучення. В тварин дослщних груп цей показник був дещо вищим в1д контролю, проте в1рогщних м1жгрупових р1зниць виявлено не було. Через 20 д1б теля вщлучення у поросят контрольно! та дослщних груп стан кттинно! ланки неспециф1чно! резистентносп поступово стаб1л1зовувася. Насамперед, величина ФА нейтрофшв кров1 поросят К групи була меншою на 7,1 %, пор1вняно з перюдом до вщлучення. У поросят Д2 групи величина ФА збшьшувалася нэ. 7,2 %, пор1вняно з контролем.

166

Через 60 д1б теля вщлучення встановлено пщвнщення величини ФА нейтрофшв кров1 ус1х дослщжуваних нами поросят, що за числовим значениям наближалося до величини цього показника тварин у перюд1 до вщлучення (25 доба життя). Насамперед, у тварин К групи величина ФА складала 21,50±0,71 %, а у поросят Д1 групи - 24,03±0,29 %, що було на 11,8 % (р<0,05) бшьше, пор1вняно з контролем. У поросят Д2 групи величина ФА була також вищою, пор1вняно з контролем на 9,3 % без в1рогщних м1жгрупових р1зниць в отриманих числових значениях.

В результат! проведених дослщжень було встановлено, що Ф1 нейтрофшв кров1 у поросят К групи в перюд до вщлучення становив 15,71±0,59 м.т./ нейтр. У цей перюд нами не було встановлено в1рогщних р1зниць м1ж контрольною та дослщними трупами тварин. Через одну добу теля вщлучення, що вщповщае стадп тривоги, в поросят К, Д1 та Д2 групи спостер1галася тенденщя до зниження р1вня Ф1. Зокрема, у поросят К групи показник Ф1 зменшувався на 30,4 %, пор1вняно з перюдом до вщлучення. У тварин дослщних груп показник Ф1 нейтрофшв був також нижчим, пор1вняно з перюдом до вщлучення на 12,8 та 29,7 %. Проте, через одну добу теля вщлучення у пор1внянш з К групою поросят, у тварин Д1 1 Д2 групи р1вень Ф1 був вищим на 24,6 % (р<0,05) 1 8,4 %.

На 7 та 20 доби стадп резистентное^, показник Ф1 нейтрофшв був також нижчим, пор1вняно з перюдом до вщлучення. Зокрема, в поросят К групи показник Ф1 був на 25,5 % менше, пор1вняно з перюдом до вщлучення. Показник Ф1 кров1 поросят Д1 1 Д2 групи перебував на р1вш величини цього показника поросят К групи (таблиця 1). Через 20 д1б теля вщлучення р1вень Ф1 зростав в К груш тварин до 13,56±0,90 м.т./ нейтр., в Д1 груш - до 18,47±0,24 м.т./ нейтр. та в Д2 груш - до 17,97±0,73 м.т./ нейтр., що було на 36,2 % (р<0,001) та 35,5 % (р<0,01) бшьше, пор1вняно з контролем.

Через 60 д1б п1сля вщлучення встановлено зростання показника Ф1 у поросят К групи до 15,92±0,39 Ф1, м.т./ нейтр., що наближалося до величини цього показника тварин у перюд1 до вщлучення (25 доба життя). У поросят Д1 групи показник Ф1 був вищим не тшьки у пор1внянш з пер1одом до в1длучення, а й достов1рно б1льшим на 17,0 % (р<0,05), пор1вняно з контролем. У поросят Д2 групи показник Ф1 був б1льшим на 12,1 %, пор1вняно з контролем без в1рогщних м1жгрупових р1зниць в отриманих числових значениях.

Висновки. Орган1зм поросят 25-добового в1ку характеризуеться достатньо високим р1внем гуморально! 1 кл1тинно! ланки неспециф1чно! резистентност1, на що вказують отримат числов1 значения величини ЛАСК, БАСК, показника ФА, Ф1. За впливу стресу-в1длучення, у стад1ю тривоги (через одну добу), встановлено послабления гуморально! 1 кл1тинно! ланки неспециф1чно! резистентносп орган1зму поросят К групи, яке супроводжуеться зниженням величини ЛАСК, БАСК, ФА, Ф1. Через 7, 20 та 60 д1б п1сля вщлучення стан неспециф1чно! резистентност1 орган1зму поросят поступово стаб1л1зуеться. Включения до рацюну добавки «В-глюкан» та «Бюв1р» забезпечуе п1двищення адаптац1йних можливостей оргатзму поросят, на що вказуе зростання величина ЛАСК 1 БАСК, ФА, Ф1 нейтрофшв кров1 поросят у р1зш стресорн1 пер1оди онтогенезу.

Лггература

1. ДорофейчукВ. Г. Лизоцимная активность сыворотки крови. В. Г. Дорофейчук // Лабораторное дело. — 1968. — №1. — С. 28-34.

2. Кравщв Р. И. Ветеринарна гематолог1я. Р. И. Кравц1в, В. П. Романишин, Ю. Р. Кравщв - Л., 2001. - 320с.

3. Рибалко В. П. Технолопчш аспекти ведения галуз1 свинарства // Шляхи розвитку тваринництва у ринкових умовах: Матер1али наук.-вироб. конф. / В. П. Рибалко — Дншропетровськ, 2001. - С.41.

167

4.Тараканов Б. В. Механизмы действия пробиотиков на микрофлору пищеварительного тракта и организм животного/ Тараканов Б. В., Николичева Т. А. // Ветеринария. — 2000. — С. 47-54.

5.Тауритис А. К. Профилактика стресса у поросят при отъеме: Автореф. дисс. канд. вет. наук. / Тауритис А. К. — Воронеж. — 1987. — 19с.

6. Чернушенко Е. Ф., Колосова Л. С. Иммунологические методы исследования в клинике. — К.: Здоров'я, 1978. — 159 с.

7. Чумаченко В. В. EioxiMi4Hi та ¿мунолопчш основи системи профшактики стресу в свиней: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. вет. наук: спец. 03.00.04 «Бюх1м1я». — Ки!в, 2007. — 25 с.

Стаття надшшла до редакци 12.05.2015

УДК 619:57.085.21.086.8

Харкевич Ю. О., к.вет.н. © E-mail: kharkevych_iurii@nubip.edu.ua

Нащоналънийутверситет 6iopecypcie i природокористуеання Украти,

Ки!в, Украта

ЗМ1НИ В1ДСОТКОВОГО СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СУБПОПУЛЯЦ1Й ЛЕЙКОЦИТ1В, IX АБСОЛЮТНО! К1ЛБКОСТ1, Т- ТА В-Л1МФОЦИТ1В У KPOBI ЩУР1В ПРОТЯГОМ РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ УIX ШК1Р1

Мезенх1малъм cmoe6ypoei клтини (МСК) завдяки 3damnocmi до напраеленого диференцтвання в багатъох напрямках, eidcymnocmi iмуногенних еластиеостей е одним з найбтъш перспектиених джерел клтинного матер\алу. Ефективтстъ терапеетичних 3axodie протягом репаратиеного процесу при л1куванм pi3HOMammHUX патологт можна проконтролюеати за змтами eidcomKoeozo eMicmy та абсолютно! KWbKOcmi лейкоцит1в, Т- та В-л1мфоцит1ву Kpoei теарин.

Досл1джено зм1ни eidcomKoeoso ствв1дношення pi3uux форм лейкоцит1в, !х абсолютно! юлъкост1, Т- та В-л1мфоцит1в у Kpoei щур1в протягом репаратиеного процесу в rnKipi теля застосуеання мезенх1мальних стоебуроеих rnimun та ембр1ональних ф1бробласт1в. Встаноелено, що показники абсолютно! кыъкост1 лейкоцит1в, eidcomKoeozo ствв1дношення субпопулящй лейкоцит1в та !х абсолютно! кыъкост1 у Kpoei щур1в протягом репаратиеного процесу в rnKipi св1дчатъ про менш еиражений запалъний процесу дтянщ дефекту шюриу теарин, яким застосоеуеали алогент мeзeнxiмaлънi cmoe6ypoei клтини, nopieнянo з теаринами контролъно!групи та яким застосоеуеали eмбpioнaлънi фiбpoблacmu.

Ключовг слова: мeзeнxiмaлънi cmoe6ypoei клтини, eмбpioнaлънi ^бробласти щypie, лейкоцити, базофти, еозинофти, нейтрофти, моноцити, лiмфoцumu.

УДК 619:57.085.21.086.8

Харкевич Ю. А., к.вет.н.

Национальный университет биоресурсое и природопользования Украины,

Киев, Украина

ИЗМЕНЕНИЯ СООТНОШЕНИЯ СУБПОПУЛЯЦИЙ ЛЕЙКОЦИТОВ, ИХ АБСОЛЮТНОГО КОЛИЧЕСТВА, Т-, В-ЛИМФОЦИТОВ В КРОВИ

КРЫС В ТЕЧЕНИИ РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕССА В ИХ КОЖЕ

Мезенхимальные стволовые клетки (МСК) благодаря способности к направленной дифференцировке во многих направлениях, отсутствии иммуногенных свойств являются одним из наиболее перспективных источников клеточного материала. Эффективность терапевтических мероприятий в течение репаратиеного процесса при лечении различных патологий можно

© Харкевич Ю. О., 2015

168