CC BY
8
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
REFERENCES
1. Zahanoyevropeyski Rekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya, vykladannya, otsinyuvannya [Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching and Assessment. Ukrainian version]. S. Yu. Nikolayeva (sci. ed.). Kyiv, Lenvit, 2003. 261 p.
2. Zadorozhna I. P. Teoretyko-metodychni zasady orhanizatsiyi samostiynoyi roboty maybutnikh uchyteliv z ovolodinnya anhlomovnoyu komunikatyvnoyu kompetentsiyeyu. Dokt. Diss. [Theoretical and Methodological Foundations of Future Teachers' Self-Study Work Organization on Acquiring Communicative Competence in English. Doct. Diss.]. Kyiv, 2012. 770 p.
3. Bihych O. B., Borysko N. F., Boretska H. E. Metodyka navchannya inozemnykh mov i kultur: teoriya i praktyka [Methods of Teaching Languages and Cltures: Theory and Practice]. S. Yu. Nikolayeva (ed.). Kyiv, Lenvit, 2013. 590 p.
4. Sklyarenko N. K. Metodyka formuvannya inshomovnoyi hramatychnoyi kompetentsiyi u studentiv movnykh spetsialnostey [Methods of forming foreign language grammatical competence of philology students]. Metodyka formuvannya mizhkulturnoyi inshomovnoyi komunikatyvnoyi kompetentsiyi: Kurs lektsiy: [Methods of forming intercultural foreign language communicative competence: Course of lectures]. Kyiv, Lenvit Publ., 2011. pp. 141-160.
5. Sklyarenko N. K. Metodyka formuvannya inshomovnoyi hramatychnoyi kompetentsiyi v uchniv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Methodology of forming foreign language grammatical competence of secondary school students]. Inozemni movy. 2011. Vol. 1. pp. 15-25.
6. Dirven R. Pedagogical Grammar. Language Teaching, 1990, Vol. 23, Issue 1, pp. 1-18.
7. Dooley J., Evans V. Grammarway. Level 2 with answers. Newbury: Express Publishing, 1999. 192 p.
8. Evans V., Dooley J. Enterprise: Grammar Level 2. Student's Book Newbury: Express Publishing, 1999. 95 p.
9. Hedge T. Teaching and Learning in the Language Classroom. Oxford, Oxford University Press. 2000. 448p.
10. König E., Gast V. Understanding English-German Contrasts. Grundlagen der Anglistik und Amerikanistik; Bd. 29. (3., neu bearbeitete und erw. Aufl.). Berlin, Erich Schmidt Verlag, 2012, 364 p.
11. Richards J. C. Key Issues in Language Teaching. Cambridge, Cambridge University Press, 2015, 826 p.
Стаття надшшла в редакщю 22.05.2018 р
УДК 373.5.016:811.161.2
НАТАЛ1Я еРМАК
gumen. natalya@gmail.com астрантка
Бердянський державний педагопчний ушверситет м. Бердянськ, вул. Шмщта, 4
ЗМ1СТ I ЗАВДАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛ1ДНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ ТЕКСТОТВОРЧИХ УМ1НЬ УЧН1В ЗАКЛАД1В ЗАГАЛЬНО1 СЕРЕДНЬО1 ОСВ1ТИ ОСНОВНО1 ЛАНКИ (НА ПРИКЛАД1 МОРФОЛОГИ УКРА1НСЬКО1 МОВИ)
npoauani3oeauo взаемозв'язок складових формування текстотворчих умть з морфологи украгнськог мови Í3 завданнями експериментально-до^дного навчання. Представлено вiдповiднiсть цих завдань Í3 функщональними компонентами, а саме: розумовою, планувальною, пошуковою, тформацтною, систематизуючою, вибipковою, оцточною й аналтичною. Охарактеризовано запропоноваш функщональш компоненти з використанням науково-методичного тдходу, основними суттсними ознаками якого е оцтки кожног окремог функ^онально! компоненти експериментально-до^дного навчання в контекстi формування текстотворчих умiнь на уроках морфологи украгнськог мови. Наведено показники вказаних функщональних компонент на основi запропонованих творчих завдань щодо формування текстотворчих умть учтв зaклaдiв загальног середньог освти основной ланки на пpиклaдi морфологи укратськог мови.
Ключовi слова: текстотвоpчi умтня, текстотворча дiяльнiсть, функщональна компонента, моpфологiяукрагнськог мови, експериментально-до^дне навчання.
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
НАТАЛЬЯ ЕРМАК
аспирантка
Бердянский государственный университет г. Бердянск, ул. Шмидта, 4
СОДЕРЖАНИЕ И ЗАДАЧИ ОПЫТНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ТЕКСТОТВОРЧЕСКИХ УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ УЧРЕЖДЕНИЙ ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ОСНОВНОГО ЗВЕНА (НА ПРИМЕРЕ МОРФОЛОГИИ УКРАИНСКОГО
ЯЗЫКА)
Проанализирована взаимосвязь составляющих формирования текстотворческих умений по морфологии украинского языка с задачами экспериментально-опытного обучения. Представлено соответствие этих задач с функциональными компонентами, а именно: умственной, планирующей, поисковой, информационной, систематизирующей, выборочной, оценочной и аналитической. Охарактеризованы предложенные функциональные компоненты с использованием научно-методического подхода, основными сущностными признаками которого являются оценки каждого отдельного функционального компонента экспериментально-опытного обучения в контексте формирования текстотворческих умений на уроках морфологии украинского языка. Указаны показатели отмеченных функциональных компонент на основе предложенных творческих задач по формированию текстотворческих умений учащихся учреждений общего среднего образования основного звена на примере морфологии украинского языка.
Ключевые слова: текстотворческие умения, текстотворческая деятельность, функциональные компоненты, морфология украинского языка, экспериментально-опытное обучение.
NATALIA YERMAK
postgraduate student Berdyansk State Pedagogical University Berdyansk, 4, Shmidt St.
CONTENTS AND CHALLENGES OF EXPERIMENTAL RESEARCH TRAINING IN THE PROCESS OF FORMATION OF TEXT-CREATING SKILLS OF SECONDARY SCHOOL STUDENTS (BASED ON MORPHOLOGY OF THE UKRAINIAN
LANGUAGE)
The article deals with the investigation of the relationship between the components of the formation of text-creating skills with the tasks of experimental training. The correspondence of these tasks with functional components is demonstrated. These functional components include mental, management, searching, informational, systematizing, asessive and analytical constituents. Every proposed functional component of the experimental training in the context of the formation of text-creating skills of secondary school students is characterized through the application of the scientific and methodical approach. The indexes of these functional components are given on the bases of suggested creative asignments dealing with text-creating skills of secondary school students on the basis of the morphology of the Ukrainian language.
Keywords: text-creating skills, text-creating asignment, functional components, morphology of the Ukrainian language, experimental training.
Украшська мова набула в нашш кра!ш безперечно! прюритетносл як державна, а отже, вшьне володшня нею е запорукою високо! якосп осв^и, кар'ерного зростання, устшносп комушкацш в уих сферах сустльного життя. Шдтвердженням цього е визначення мети навчання украшсько! мови в ЗЗСО основно! ланки в оновленш чиннш програмi з укра!нсько! мови: «формування вмшь розрiзняти, аналiзувати, класиф^вати мовт факти, ощнювати !х з погляду нормативное!!, вщповвдносп ситуацп та сфери стлкування; працювати з текстом, здшснювати пошук шформацп в рiзноманiтних джерелах, використовувати ii в самостшно створених висловленнях рiзних тишв, стилiв i жанрiв» [4].
Про значения украшсько! мови на сучасному етат розвитку освiти свiдчать Державний стандарт базово! i повно! середньо! освiти (освiтия галузь «Мови i лтаратури») [2] та нова навчальна програма з укра!нсько! мови для 5-9 клаив, яка спрямовуе навчальний процес на
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
«формування текстотворчих умшь учшв основно! школи у процес навчання морфологи укра!нсько! мови, що виявляеться в здатностi успiшно користуватися мовою у процесi спiлкування, тзнання навколишнього свiту, вирiшення життево важливих завдань» [4]. Це пiдтверджуе необхвдшсть забезпечення високо! якостi формування текстотворчих умшь учшв ЗЗСО основно! ланки в процес навчання морфологi! укра!нсько! мови.
Необхiдним пiдгрунтям методичних i методологiчних розробок в будь-як1й сферi е досконалiсть теоретично! основи та уточнения необхвдних дефiнiцiй з метою усунення плутанини в науцi та освт, що сприятиме наданню можливостей для розробки i впровадження практичних розробок в освiтнiй процес.
Основою розробки змюту i завданням нашого експериментально-дослiдного навчання е складовi текстотворчих умшь (див. рис. 1). Вони сповна розкривають комплексну сутнiсть вказаного поняття i становлять етапи формування текстотворчих умшь учшв ЗЗСО основно! ланки в контексп вивчення морфологи.
Процес формування текстотворчих умшь учшв ЗЗСО основно! ланки в контекст навчання морфологи укра!нсько! мови потребуе певних удосконалень. З щею метою передовым доцiльно розробити порядок i змiстовнiсть експериментально-дослiдного навчання окреслено! групи учнiв. Таке завдання доцiльно будувати з обов'язковим врахуванням сучасних вимог до здшснення навчального процесу в ЗЗСО основно! ланки.
Рис.1. Складовi текстотворчихумть, що дощльно використовувати в якостi етатв IX
формування.
Мета статт - розробити змют i завдання експериментально-дослвдного навчання у процеа формування текстотворчих умiнь учшв ЗЗСО основно! ланки (на прикладi морфологи укра!нсько! мови).
Ототожнення складових з етапами окреслюе послiдовнiсть цих складових, тобто експериментально-дослiдне навчання повинно охоплювати окреслену послiдовнiсть етапiв i вiдбуватися у певнiй послiдовностi. Складовi формування текстотворчих умiнь доречно вважати складовими експериментально-дослiдного навчання та шдгрунтям розробки його
завдань. Взаемозв'язок складових формування текстотворчих yMiHb i3 завданнями експериментально-дослiдного навчання наведений в таблищ 1
Таблиця 1
Взаемозв 'язок складових формування текстотворчих умтъ i3 завданнями _експерименталъно-до^дного навчання_
Складовi текстотворчихумтъ Завдання експерименталъно-до^дного завдання
Усввдомлення теми висловлення Забезпечити усввдомлення теми висловлення учнями
Визначення основноï думки майбутнього тексту, окреслення його змiстy та планування тексту Сформувати вмiння визначати основну думку майбутнього тексту та планувати його
Пошук необxiдноï iнформацiï та ïï осмислення Надати вмiння ефективного пошуку шформаци
Розрiзнення основно1' та другорядно1' шформаци Сформувати навички до сортування iнформацiï
Систематизацiя та структурування iнформацiï Сформувати вмiння до систематизацп та належного структурування iнформацiï
Правильний добiр необxiдниx мовних засобiв та словоформ Надати навички ефективного обрання мовних засобiв та словоформ
Ощнка побудованого тексту Сформувати знання до ощнки побудованого тексту
Пошук та виправлення недолiкiв Сформувати навички щодо самостшного пошуку та виправлення недолтв створеного тексту
Як видно з таблищ 1, завдання експериментально-дослвдного навчання багатоаспектш i вкрай важливг Зауважимо, що вони послвдовш й охоплюють весь процес навчання, узгоджуючись повною мiрою зi складовими текстотворчих yмiнь, на як й спрямоване навчання. Тож можна переконливо стверджувати, що вказанi завдання експериментально-дослiдного навчання можуть бути окреслеш як ix фyнкцiональнi компоненти.
З огляду на мету дослвдження доречно встановити фyнкцiональнi компоненти експериментально-до^дного навчання у контекст! формування текстотворчих умшь учнв ЗЗСО основно! ланки на уроках морфологи, враховуючи обгрунтоваш завдання такого навчання (табл. 2).
У таблищ 2 представлена вщповщтсть завдань експериментально-до^дного навчання з функщональними компонентами. Вiдзначимо, що поняття функцюнальних компонента вперше уведено в науковий оби- в конгексп формування текстотворчих умшь на уроках морфологи.
Доцшьшсть такого введения зумовлена наступним: 1) саме компоненти в сукупносп надають цшсне уявлення про систему формування текстотворчих умшь загалом i змют експериментально-дослвдного завдання зокрема; 2) окреслеш компоненти доцшьно визначити як функцюнальш з огляду на те, що вони повшстю yзгодженi iз функщями навчання на уроках морфологiï i вiддзеркалюють фyнкцiональнy складову таких урошв.
Доречно надати сyтнiснy характеристику уведеним функщональним компонентам. Розумова фyнкцiональна компонента полягае в компетентностi учня, грунтуючись на темi тексту, yсвiдомлювати лопку його побудови та загальну мету написання; планувальна - в компетентносп учня самостiйно планувати майбyтнiй текст; пошукова - в компетентностi учня щодо ефективного пошуку iнформацiï для написання тексту; шформацшна - в компетентносп учня сортувати зiбранy шформащю; систематизуюча - в компетентностi учня щодо вмшня систематизувати iнформацiю, ввдбираючи важливу i другорядну; вибiркова функщональна компонента пов'язана зi словниковим запасом учня та можливютю самостiйно обирати найбiльш доцiльнi словоформи; оцiночна - полягае в компетентносп учня ощнювати написаний текст, самому критично осмислювати його сутшсне наповнення; аналiтична -
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
ввдображае компетентнiсть учня щодо пошуку та ефективного виправлення недолiкiв у створеному текстi, критичному його аналiзi.
Таблиця 2
Функцюнальт компоненти експериментально-до^дного навчання в контекстi формування текстотворчих умть учтв ЗЗСО основное ланки на уроках морфологи украИнськог мови
Завдання експериментально-до^дного завдання Функщональна компонента
Забезпечити усввдомлення теми висловлення учнями Розумова
Сформувати вмiния визначати основну думку майбутнього тексту i планувати його Планувальна
Надати вмшня ефективного пошуку iнформадi! Пошукова
Сформувати навички до сортування iнформадi! Iнформадiйна
Сформувати вмшня до систематизаци та належного структурування iнформадi! Систематизуюча
Надати навички ефективного обрання мовних засоб1в i словоформ Вибiркова
Сформувати знання до одiнки побудованого тексту Оцшочна
Сформувати навички щодо самостшного пошуку та виправлення недолтв створеного тексту Аналiтична
Окреслет функцюнальш компоненти е власним баченням авторки ^ вважаемо, цей перелiк е повним, але не вичерпним. Тобто зазначеш функдiональнi компоненти можуть деталiзуватись або, навпаки, зазнавати трансформацi! змiстовного уявлення. При цьому, на нашу думку, нишшш реали потребують розробки належного науково-методичного забезпечення, що сприятиме реалiзацi! експериментально-дослiдного навчання у контекстi формування текстотворчих умшь на уроках морфологи укра!нсько! мови.
З огляду на це необхiдно розробити науково-методичний шдхвд, основними сутнiсними ознаками якого будуть оцiнка кожно! функцiонально! компоненти експериментально-дослiдного навчання у контекстi формування текстотворчих умшь на уроках морфологи укра!нсько1 мови, узагальнення отриманих результапв i впровадження заходiв щодо вдосконалення якостi формування текстотворчих умiнь учшв ЗЗСО основно! ланки.
Щоб ощнити функдiональнi компоненти експериментально-дослiдного навчання у контексп формування текстотворчих умiнь на уроках морфологи укра!нсько! мови доцшьно використовувати такi показники, якi грунтуються на наступних функдiональних компонентах:
П 1 - показник розумово! функцюнально! компоненти;
П 2 - показник планувально! функцiонально! компоненти;
П 3 - показник пошуково! функцiонально! компоненти;
П 4 - показник шформацшно! функцюнально! компоненти;
П 5 - показник систематизуючо! функцюнально! компоненти;
П 6 - показник вибiрково! функцюнально! компоненти;
П 7 - показник оцшочно! функцюнально! компоненти;
П 8 - показник анал^ично! функцюнально! компоненти.
Окреслет показники пропонуеться визначати за допомогою завдань рiзно! складности
Завдання для визначення П 1 варто представити так: _Завдання П 1.1. Встановити ввдповвдшсть мiж темою тексту i метою його написання:_
Тема Мета
Корисна страва Поширення серед молодi звичок допомагати старшим
Море Висвилення особливостей бiографi! полиичного дiяча
Корисна справа Опис живописних пейзажiв
Осшь Розповвдь про користь лiтнього вiдпочинку
Петлюра Пропаганда здорового харчування та уникнення шквдливо! звички пере!дання
Завдання П 1.2. Сформулюйте тему роботи, грунтуючись на !! метi.
Мета - у поданш робот я хочу розповюти про важливiсть утримування вдома домашшх тварин в умовах, коли в родит виховуеться дитина.
Завдання для визначення П 2 представлено нижче:
Завдання П 2.1. Складiть план iз трьох пунктiв для наступно! теми тексту: «Найрiднiша людина для кожного».
Завдання П 2.2. Ознайомтеся з планом тексту i визначте його назву:
Найвiрнiшi птахи св^.
Найпрацьовитiшi птахи свiту.
Найгарнiшi птахи св^.
Завдання для визначення П 3 представлено у виглядк
Завдання П 3.1. Знайдиь у текст! дiеслова. Утворiть просту, складну та синтетичну форми майбутнього часу визначених дiеслiв.
Останнш часом зросла кыьюсть серцево-судинних захворювань, зокрема рiзних форм залiзодефiцитних анемш. Виникнення залiзодефiцитних статв пов'язане переважно з недостатньою забезпечетстю оргатзму людини залiзом. Згiдно з даними до^джень, дефщит залiза серед населення Земно! кулi досягас 60... 80 %. Особливо це важливо для дтей дошюльного i шкшьного вку, а також жток. Головною причиною такого становища с незбалансоване харчування. Вiдомо, що в борошняних виробах, молоц та молочних продуктах вмкт залiза незначний. У рослиннш сировит, особливо в бобових культурах, кыьюсть зШза наближасться до м'ясноХ сировини, однак засвоюватсть Их рiзна, що зумовлено формою залiза. Рослинна сировина мiстить зШзо у виглядi неоргатчних та органiчних солей, а тваринна - у виглядi гемового залiза, яке практично повтстю використовусться оргатзмом людини. Тому важливо при складант добового ращону враховувати вмкт зШза в продуктах та його засвоюватсть. Варто вiдзначити, що перспективним джерелом залiза с зШзовмкш добавки, як розробляються на основi кровi забшних тварин, оскшьки вони мiстять гемове зШзо в кшька разiв бшьше, тж м 'ясна сировина.
Завдання П 3.2. Прочитайте текст. Випишиь прикметники, визначте тип !хнього вiдмiнювання.
Розробляючи меню, важливо представляти ва групи култарноХ продукци, яка вiдображас потенцшш можливостi тдприсмства з урахуванням необхiдного асортименту. Принципом адаптацИ меню до типу харчування доцыьно керуватися в тдприсмствах ресторанного господарства, як обслуговують певн контингенти споживачiв, наприклад, вiдвiдувачiв, що мають певш релiгiйнi переконання (кошерне харчування, тдуське, мусульманське i т. т.), вiдвiдувачiв, що мають проблеми зi здоров'ям (д^тичне харчування), дтей (дитяче харчування). Основним правилом включення страв до меню с повна вiдповiднiсть рецептур i технологш типу харчування. Принцип адаптацИ меню до харчових рацютв мас особливе значення для тдприсмств, як обслуговують групи населення протягом певного перiоду часу, надаючи снiданки, обiди, вечерi.
Завдання для визначення П 4 наведено так:
Завдання П 4.1. Прочитайте текст i розподшить його за 3 пунктами плану.
В украХнському середовищi шлюб вважався далеко не особистою справою, тому на нього мали великий вплив як родичi, так i оточення (друзi, дiвоча i парубоцька громада, су^ди тощо). В основi шлюбу в УкраМ у ХУ1-ШХ ст. були «змовини», «згода», тобто певна угода, яка укладалася мiж батьками молодого i молодоХ за посередництвом сватiв. 1з XVII ст. шлюбна угода оформлялася письмово (так званими шлюбними або виновними листами), особливо коли молодим давали (дарували) земельний нады. Церковне освячення шлюбу входило в побут поступово, починаючи зXVI ст., i с^зь посднувалося з традицшними звичаями й обрядами.
Починалося все зi сватання, коли запрошен женихом старости (свати) з близьких родичiв, взявши обрядовий хлiб, йшли до батьюв нареченоХ для отримання попередньоХ згоди на шлюб. Часто це вiдбувалося тзно ввечерi для збереження тасмнищ. Вiвся традицшний дiалог з згадкою мисливця i кунищ, купця i товару, бiблiйних персонажiв тощо). Якщо згода була отримана, наречена пов'язувала сватам рушники через плече, а жениху подавала на тарыщ хустку, нерiдко виготовлену нею, потiм запрошувала за стш. У разi вiдмови дiвчина повертала старостам принесений хлiб, а жениху могла подати гарбуза.
__Л1НГВОДИДАКТИКА
Шсля устшного сватання вiдбувалися «оглядини» нареченоХ, а також достатку будинку i господарства молодого (iнодi, щоб продемонструвати багатство, батьки жениха йшли на хитрiсть - брали у сусiдiв коня, машки з зерном i т. д.). Потш наставали «заручини»: скртлення договору про шлюб, тсля якого вiдмова вважалася недопустимою i спричиняла, крш громадського осуду, ще i вiдчутний грошовий штраф.
Далi готувалися до весШя, яке, зазвичай, грали восени з Покрови (14 жовтня) до Пилитвського посту (14 листопада) або взимку з Хрещення (19 счня) до Маснищ.
Передвесшьш дГХ починалися з вiдправлення молодого i молодо'Х на «запросини». Запрошували вах родичiв, сусШв. Наречена з дружкою заходили в будинок i, вимовляючи традицшну фразу: «Просили мамо i тато на хлiб-сiль i я прошу на веалля», клали на стш обрядовий хлiбець - «шишку».
Завдання П 4.2. Прочитайте текст i розподшить його за наступними пунктами плану.
Де б ви не перебували на Землi, яш би не були мiсцевi звича'Х, мови, харчування - всюди ви зможете знайти який-небудь вид хлiба! Дшсно, кнус стыьки ж видiв хлiба, скшьки с нацш.
У КитаХ хлiб виготовляють з рисового борошна. В 1нди для цього використовують просо. У Ншеччиш i краХнах Скандинава хлiброблять з житнього та ячмтного борошна. 1снують краХни, в яких для виготовлення хлiба використовують квасолю, боби, картоплю, жолудi.
Але звичний для нас хлiб виготовляють з рiзних видiв хлiбних злаюв. Для бiльшостi людей хлiб - найважливша Хжа. Це й зрозумыо, тому що вт метить велику частину поживних речовин, необхiдних для здоров'я, i порiвняно недорогий. Не було би хлiба, людям довелося б заради тдтримки здоров'я i сил вживати бшьшу юльюсть дорожчоХ Хжi - тако'Х, як м'ясо, яйця, молоко, фрукти. Хлiб допомагас людям тдтримувати сили. Ось чому хлiб називають опорою життя.
У давнину людина виявила, що коли жувати зерна хлiбних злаюв, то це надас Хй сили. Бшьше 3000 роюв до н. е. сгиптяни навчилися перемелювати мiж двома каменями зерна в борошно. Вони замшували на водi тiсто, клали його в форми i виткали.
1снус два види ткта: дрiжджове i прiсне (виготовлене без застосування дрiжджiв). Дрiжджовий хлiб мiстить речовини, як видшяють бульбашки вуглекислого газу, що надас хлiбу пишностi. Прений хлiб завжди сухий i твердий. Найбшьш простий хлiб - на дрiжджовiй заквасщ. Але бкквти, здоба, тктечка та iншi кондитерськ вироби виткаються на сухому чи кислому молощ з додаванням соди.
Хлiб може бути виготовлений з багатьох рослин, та кращим вважасться хлiб з пшенищ. Пшениця метить клейковину, яка краще затримус бульбашки газу. Вiд цього хлiб стас бшьш пишним.
Пункти плану: 1. Виникнення хлiба. 2. Значення хлiба. 3. Види пста.
Завдання для визначення П 5 доречно представити таким способом:
Завдання П 5.1. Визначте головну i другорядну шформащю в текст!
Образ РiдноХ матерi в укра'Хнськш родиннш обрядовостi пов 'язаний з образом берегит родини. ДругоХ недШ квтучого травня християнський свт вiдзначас День Матерi - свято, що стверджус трисдтсть образу Матерi - БожоХМатерi, Жтки -Матерi та Матерi - УкраХни. Адже головна функщя с1м'Х- народження дтей, а також Ххнс виховання, отже - передавання наступним поколтням культури, традицш, засад родинноХ обрядовостi i культури проведення обрядiв (тобто мати виконус визначальну роль збереження укра'Хнсько'ХродинноХ обрядовостi як головноХ частини етносу).
Завдання П 5.2. Визначте головну та другорядну шформащю в текста
80 % чоловтв вважають, що так i мас бути: «Головою см 'Х повинен бути чоловк». Але водночас половина погодились з тим, що «жтка так само може бути головою, як i чоловж». У жток навпаки: 60% вважають, що головою с1м 'Х повинен бути чоловж, але одночасно майже 80% згодш з тим, що «жтка так само може бути головою ам'Х, як i чоловж». У розрiзi регiонiв, обидвi гтотези знаходять дещо бшьшу тдтримку на Заходi i на Швдт, дещо меншу -на Сходi, найменшу - в Центрi УкраХни.
Завдання для визначення П 6 дощльно надати так:
Завдання П 6.1. Уведиь в подаш нижче речення модальш слова.
1. Страви можуть ввдпускатися без гаршру й соусу, якщо це допускаеться за технолопею. 2. Витрата сол! спецш, а також салату, петрушки, зелено! цибул! кропу для оформления страв
у рецептурах не вказана. 3. Без оболонки ковбаса псуеться швидше, тому оболонку видаляють лише з частини батона, призначено1' для нарiзання. 4. Вiдкритi бутерброди можна вiдпускати i без масла. Продукти для бутербродiв нарiзають не рашше нiж за 30-40 хвилин до подачi й зберiгають на холода
Завдання П 6.2. В якому рядку подано дiеприкметники лише доконаного виду?
1. Намальований, стертий, вирiзьблений, списаний, сшваючий.
2. Розбитий, зломлений, скопаний, бажаючий, намилений.
3. Лежачий, зiв'ялий, вбитий, стомлений, забутий.
4. Побачений, помолодший, пишучий, випробуваний, зрошений.
5. Спалений, зiгнутий, переможений, зношений, стиснутий.
Завдання для визначення П 7 доцiльно зобразити так:
Завдання П 7.1. В якому рядку визначення сполучника правильне? Це:
1. Службова частина мови, яка вживаеться для зв'язку частин складного речення i виражае смисловi зв'язки мiж ними.
2. Службова частина мови, яка вживаеться для зв'язку однорщних члешв речення.
3. Службова повнозначна частина мови, яка вживаеться для зв'язку однорвдних члешв речення та частин складного речення i виражае смисловi зв'язки мiж ними.
4. Службова незмшна частина мови, яка вживаеться для зв'язку однорвдних члешв речення та частин складного речення i виражае смисловi зв'язки мiж ними.
5. Службова частина мови, яка виражае залежшсть iменника, чи^вника, займенника ввд iнших ^в у словосполученнi та реченнi.
Завдання П 7.2. До поданих речень поставте питання, використовуючи частки чи, хiба, невже.
1. Мiнiстерство торгiвлi Украши видало в 1999 р. наказ «Про введення Збiрника рецептур страв i кулiнарних виробiв для шдприемств громадського харчування».
2. Новi рецептури розглядаються кулiнарними радами й затверджуються в установленому порядку.
Завдання для визначення П 8 представлено так:
Завдання П 8.1. Вкаж1ть, в якому рядку не вс iменники мають форми i однини, i множини.
1. Гори, рiчки, ходiння, Харшв, озера.
2. Дитина, гiлка, комаха, будинок, слово.
3. Книга, читач, тсня, вiрш, викладач.
4. Край, район, серце, козак, гребля.
5. Садочок, черешня, дерево, поле, море.
Завдання П 8.2. З'ясуйте, в якому рядку ва iменники не належать до жодно! вщмши.
1. Баяшсти, Альпи, труси, берети, звiрi.
2. Очi, хмари, вiки, вшна, висновки.
3. Штани, окуляри, мемуари, кашкули, Чернiвцi.
4. Сани, ворота, сни, орли, двшки.
5. Джинси, черевики, Тбшс, лижi, конi
Представлеш завдання здатнi висвiтлити об'ективну яшсть кожно! окремо! функцiональноï компоненти. При цьому визначення такого показника ввдбуваеться шляхом пiдрахунку правильних вiдповiдей. Кшьшсть таких вiдповiдей i доршняе показнику, що розраховуеться. Оскiльки завдань у розрiзi кожноï функцiональноï компоненти е 2, а компонент загалом 8, то максимальна шльюсть правильних ввдповвдей може становити 16.
Запропонований шдхвд безперечно сприятиме удосконаленню формування текстотворчих умшь шляхом коригування змiстовностi кожноï окремоï функцюнально1' компоненти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голуб Н. Б. Концептуальт засади сучасно1 методики навчання украшсько1 мови в загальноосвгшш
школi / Н. Б. Голуб // Украшський педагопчний журнал. - 2015. - № 1. - С. 107-118.
2. Державш стандарти базово1 i повно1 загально1 середньо1 освiти: затверджено постановою Кабшету
Мiнiстрiв Укра1ни вiд 23. 11. 2011 р. № 1392. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
3. Критерп ощнювання навчальних досягнень учшв 5-10 клаив з укра1нсько1 мови. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mon.gov.ua/.
4. Програма для 5-9 клаЫв загальноосвггагх навчальних закладш з укра1нською мовою навчання (3i змшами, внесеними у 2017 рощ): наказ МОН Укра1ни вщ 07.06.2017 р. № 804. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mon.gov.ua/.
REFERENCES
1. Golub N. B. Conceptual principles of the modern methodology of teaching the Ukrainian language in a comprehensive school / N. B. Golub // Ukrainian Pedagogical Journal. - 2015. - No. 1. - P. 107-118.
2. State Standards for Basic and Comprehensive Secondary Education: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 23.11.2011 No. 1392. Avaible at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
3. Criteria for assessing academic achievements for students of grades 5-10 from the Ukrainian language. -Avaible at: https://mon.gov.ua/.
4. The program for pupils of 5-9 forms for comprehensive educational institutions with the Ukrainian language studing (with changes that were done in 2017): Order of the Ministry of Education of Ukraine from 07.06.2017 № 804. - Avaible at: https://mon.gov.ua/.
Стаття надшшла в редакцЮ 22.05.2018 р.
УДК 378
В ЯЧЕСЛАВ ШОВКОВИЙ
orcid.org/0000-0003-4876-2162 schovk@bigmir.net доктор педагопчних наук, професор Ки1вський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка
м. Ки1в, бульвар Т. Шевченка, 14
ТЕТЯНА ШОВКОВА
orcid.org/0000-0002-2440-1293 tschovk@ukr.net кандидат педагопчних наук, асистент Ки1вський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка
м. Ки1в, бульвар Т. Шевченка, 14
КОМУН1КАТИВНО-СТРАТЕГ1ЧНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ В КОНТЕКСТ РОЗРОБЛЕННЯ ЗМ1СТУ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В Н1МЕЦЬКО1
МОВИ (ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП)
Обгрунтовано потребу у формуванн умть застосовувати комуткативн стратеги у навчанн cmydenmie тмецькоiмови на початковому етат, формувати стратегiчну компетенттсть ттегровано з текстовою та комуткативною. Проаналiзовано iснуючi погляди на змiст i склад комуткативно-стратeгiчноi компeтeнтностi, обгрунтовано авторський nidxid до розумтня цього поняття: визначено потребу в розмежуванш навчально-стратeгiчноi та комунiкативно-стратeгiчноi компeтeнтностi. Комунiкативно-стратeгiчну компетенттсть визначено як систему знань, навичок та вмiнь, здатностi та готовностi використовувати комуткативш стратеги з метою досягнення нeобхiдного перлокутивного ефекту в процeсi комунiкативноi взаемоди. Комунiкативно-стратeгiчну компетенттсть запропоновано розглядати у спiввiднeсeннi з прагматикою мовлення (як здаттсть користуватися комуткативними стратeгiями та рeалiзувати ix за допомогою системи тактик, вербальних, невербальних та паравербальних засобiв комуткаци). Обгрунтовано, що на початковому етат навчання нiмeцькоi мови студенти-фыологи повинш опанувати iнформативною стратeгiею в монологiчному мовленн (у межах монологу-розповiдi та монологу-опису), тформативною, регулятивно-спонукальною та конвенцшною стратeгiями в дiалогiчному мовленн (у межах дiалогу-розпитування, дiалогу-обмiну думками, дiалогу-домовлeностi) та стратeгiями ттерпретаци та розумтня ттенци стврозмовника, змiсту, смислу висловлювання (в ауджванн та читант: комуткативн тактики
