CC BY
13
polycystic ovary syndrome / M.F. Prata-Lima, E.C. Bacarat, M.J. Simoness // Brazil J. Med. Biol. Res. - 2004. - V. 37. - P. 987995.
10. Zacharasiewicz A. Effect of inhalation times on exhaled NO / A. Zacharasiewicz, N. Wilson, C. Lex [et al.] // Влияние времени ингаляции на выделяемый азот. Pediat. Pulmonol. - 2004. - V. 38, № 4. - P. 335-338.
Реферат
СТРУКТУРА ХРОНОРИТМОВ КИСЛОТОРЕГУЛИРУЮЩЕЙ ФУНКЦИИ ПОЧЕК ПОД ВЛИЯНИЕМ БЛОКАДЫ МОНООКСИДА НИТРОГЕНА Семененко С.Б.
Ключевые слова: циркадианный ритм, почки, монооксид нитрогена, шишковидная железа.
В работе изучены циркадианные особенности хроноритмической организации кислоторегулирующей функции почек под влиянием блокады монооксида нитрогена (N0). Установлено, что блокада синтеза N0 влияет на повышение экскреции ионов водорода. Полученные результаты свидетельствуют о нарушении фазовой структуры ритма экскреции кислот относительно хронограм контрольной серии животных.
Summary
STRUCTURE OF CHRONORHYTHMS OF ACID-REGULATING KIDNEY FUNCTION UNDER MONOXIDE NITROGEN BLOCK.
Semenenko S.B.
Key words: circadian rhythm, kidneys, monoxide nitrogen, pineal gland.
The paper represents circadian characteristics of chronorhythmologic structure of kidney acid-regulating function under the influence of monoxide nitrogen block (NO). An increased excretion of nitrogen ions has been detected against the background of NO synthesis blockage. The obtained findings point out disturbances in the phase structure of the acid excretion rhythm of the relative to the chronograms of the intact group of rats.
УДК 616-008.9-089.843-092.4:615.468.6 Скотткова Л.В., Костенко В.О.
СИСТЕМНА Д1Я НОВИХ М0ДИФ1К0ВАНИХ Х1РУРГ1ЧНИХ НИТОК НА В1ЛЬН0РАДИКАЛЬН1 ПРОЦЕСИ В ТКАНИНАХ ПЕЧ1НКИ ЩУР1В ЗА УМОВ Х1РУРГ1ЧН01 ТРАВМИ НА ТЛ1 ХР0Н1ЧН0Г0 ПСИХ0ЕМ0Ц1ЙН0Г0 СТРЕСУ
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В експериментI на 45 бших щурах досл1джено роль хгрурггчних шовних матергалгв у змнах вльнорадикальних процесгв у тканинах печнки при хгрурггчнш травм! на тл1 хрошчного психоемоцшного стресу. Виявлено, що хгрурггчна травма (операця лапаротомИ) супроводжуеться системними змнами окиснювальних процесгв у орган!змI щур1в на 3-тю добу тсляоперацшного
перюду, призводить до зростання утворення супероксидного анюн-радикала (О 2) м1тохондр1альним електронно-транспортним ланцюгом (ЕТЛ) клтин печтки, активацП вльнорадикального пероксидного окиснення л1тд1в. Моделювання хрошчного психоемоцшного
Iммобшзацшного стресу збшьшуе утворення О - мкросомальним I м1тохондр1альним ЕТЛ у тканинах печтки на третю добу тсля х1рург1чно1 травми (лапаротомИ) в сер1ях як без ¡мплантацП х1рург1чно'1 нитки у мгжм' язовий карман передньог черевног стнки, так I за умов ¡мплантацИ немодифкованого кетгуту. Мексидол та Ь-арггнгн, введенI у склад1 хгрурггчних ниток, Iмпланто-ваних у мгжм'язовий карман передньог черевног стнки, коригують стрес-ндуковане зростання у
кл1тинах печнки продукцИ О - мкросомальним I м1тохондр1альним ЕТЛ, активацю пероксидного окиснення лгпгдгв, зниження антиоксидантного потенцгала.
Ключовi слова: хiрургiчна травма, хрошчний стрес, втьнорадикальне окиснення, печшка, системна дiя хiрургiчних шовних матерiалiв, мексидол, L-аргiнiн.
Стаття е фрагментом плановоТ НДР ВДНЗУ «УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя» "Кисень- та NO-залежнi мехашзми ушкодження внутршшх органе та Тх кореки/я фiзiологiчно активними речовинами" (№ держреестрацИ' 0108и010079).
Вступ хашчна травма i являе собою комплексну дю на тка-
нини або органи людини, що виконуеться з метою ль Хруртна операцы (^руртне аб° оперативне кування, дiагностики, корекцп функцм оргажзму за втручання) розглядаеться як керована ятрогенна ме- допомогою рiзних спо^в роз'еднання та з'еднання
тканин [11]. Хiрургiчна травма завжди супроводжуеть-ся рановим процесом i стресовою реак^ею [3,4,5,16]. У механiзмах ранового процесу, больового синдрому, побiчноí дií анестетиюв та операцiйного стресу, що розвиваються внаслiдок хiрургiчного втручання, важ-ливу роль в^фграють процеси вiльнорадикального окиснення [4,16]. Повщомляеться про порушення про-оксидантно-антиоксидантного гомеостазу на усiх ета-пах розвитку хiрургiчноí травми у клшщк на доопера-цiйному етат, пiд час операцií i в пюляоперацшному перiодi [3]. Слiд зазначити, що при стресi до 75% усього пероксиду водню в органiзмi виробляе печiнка [15].
Вiдповiдно до сучасних уявлень порушення вь льнорадикальних процеав займають важливе мiсце у мехашзмах розвитку хiрургiчноí травми, i íхня корекцiя може розглядатися як важлива ланка у повноцiнному захист органiзму вiд хiрургiчноí агресií. Проте роль хь рургiчних шовних матерiалiв (ХШМ) у патогенезi ушкоджень, викликаних хiрургiчною травмою, зали-шаеться нез'ясованою. Якщо ранiше ХШМ вважалися виключно пасивними засобами з'еднання тканин i |'хня бiологiчна дiя виявлялася поза пильною увагою до-слiдникiв, то в наш час ситуа^я ютотно змiнилася. Вiдомим е широкий спектр негативних i позитивних ефектiв хiрургiчних ниток на метаболiчний i морфо-функцiональний стан зшитих тканин [13].
Новою вимогою до сучасного поколЫня iмплантацiйних матерiалiв е наявнiсть певних фармаколопчних властивостей, спрямованих на профтактику ускладнень, обумовлених операцiею, i забезпечення лкувального впливу на основне чи супутне захворювання [8,13,19]. Виходячи з цього, ХШМ повинн активно брати участь у процесах загоення хiрургiчноí рани. Представляеться можливим за допомогою надання нитц спрямованоí фармакологiчноí активности тiею чи iншою мiрою по-переджати або коригувати те ттьки мiсцевi, але i системнi порушення, викликан агресивними чинника-ми хiрургiчноí травми.
Метою роботи е з'ясування ролi хiрургiчних шовних матерiалiв у змiнах вiльнорадикальних процесiв у тканинах печшки щурiв за умов хiрургiчноí травми на тлi хроычного психоемоцiйного стресу та розробка шляхiв íхньоí корекцií з використанням хiрургiчних ниток, модифiкованих стрес-протективними засобами (мексидолом, 1_-арпшном).
Матерiали та методи
Дослщження були проведенi на 45 бтих щурах лiнií Вiстар масою 180-220 г у таких серiях: штактш тварини (контроль); модель хiрургiчноí травми (лапа-ротомiя); лапаротомiя з iмплантацiею рiзного ХШМ (кетгуту немодифкованого, кетгуту зi свинячоí череви, модифкованого мексидолом i L-аргiнiном); лапарото-мiя на тлi хронiчного психоемоцiйного стресу; лапаро-томiя з iмплантацiею названого ХШМ на тл хронiчного психоемоцмного стресу. Евтаназiю тварин проводили
через 3 доби пюля лапаротомií методом цервкальноТ дислокацп пiд ефiрним наркозом.
Для оцшки системно' дií хiрургiчних ниток остан-Hi (довжиною 0.1 м) iмплантувати в мiжм'язовий карман передньо'Т черевноТ' стiнки [7]. Хрошчний психо-емоцiйний iммобiлiзацiйний стрес вщтворювали шляхом щоденноТ (протягом 12 дiб до лапаротомií) iммо-бiлiзацií щурiв i3 зануренням у воду (у пластикових пляшках) при температурi +22.0±0.5°С протягом 3 годин [17].
Для одержання ХШМ, модифкованих сукцинат-вмiсним антигiпоксантом мексидолом (2-етил-6-метил-3-оксипiридину сукцинатом) та субстратом NO-синтазноТ реакцií - L-арпшном, застосовували метод електролiзноí iмпрегнацií [10].
Утворення супероксидного анюн-радикала оць нювали в гомогенатi печiнки при проведены тесту з ытросишм тетразолieм (НСТ) у модифiкацií О.1. Цеб-ржинського [14] з використанням спектрофотометру СФ-26 з такими Ыдукторами: НАДН i НАДФН - для
оцiнки продукци супероксидного анiон-радикала ( О - ) вщповщно мiтохондрiальним i мiкросомальним елект-ронно-транспортними ланцюгами (ЕТЛ).
Рiвень пероксидного окиснення лт^в (ПОЛ) у гомогенат тканин печiнки щурiв оцiнювали за утво-ренням у реакцií тiобарбiтуровоí кислоти (ТБК) з ТБК-активними продуктами забарвленого триметЫового комплексу до i пiсля 1,5-годинноí iнкубацií [9]. Активнють антиоксидантноí (АО) системи оцшювали за приростом концентрацií ТБК-активних продукпв за час пiвторагодинноí iнкубацií у залiзоаскорбатному буферному розчинi, а також за активнютю АО ферментiв - супероксиддисмутази (СОД) i каталази [9]).
Отриман данi пiддавали статистичнiй обробцi. Для перевiрки розподiлу на нормальнiсть було засто-совано розрахунок критерiю Шатро-Втка. Якщо данi вiдповiдали нормальному розподту, то для íх порiвняння використовували t-критерм Ст'юдента для незалежних вибiрок. У випадку, коли ряди даних не пщлягали нормальному розподiлу, статистичну об-робку здiйснювали, використовуючи непараметричний метод - тест Мана-В^нк
Результати дослвдження та ix обговорення
Через три доби пюля виконання лапаротоми в печЫц щурiв значно зростае утворення О - (див. табл.) мтохон^альним ЕТЛ - до 16.34±0.31 нмоль/гс (на 6.2%, р<0.05). У той же час рiвень
продукци О 2 мiкросомальним ЕТЛ вiрогiдно не змiнюeться.
Таблиця
Показники стану втьнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту в тканинах печiнки щурв через 3 доби тсля лапаротомп за умов моделювання хронЧного психоемоц/йного iммобiлiзацiйного стресу (М+т, п=45)
Умови дослщу Продукцiя О 2 , нмоль/г с ТБК-реактанти, мкмоль/кг СОД, од. акт. Каталаза, мкат/г
1мкросомаль-ним ЕТЛ мгохондрь альним ЕТЛ до iнкубацiТ пюля Ыку-бац^ прирет
1нтактна серiя 11.75 ±0.25 15.38 ±0.30 26.1 ±1.9 27.9 ±6.0 1.8 ±0.4 1.39 ±0.15 4.49 ±0.41
без iмплантацN кетгуту
з iмплантацieю кетгуту
з iмплантацieю ХШМ, модиф. мексидолом
з iмплантацieю ХШМ, модиф. 1_-аргУном
12.42 ±0.45 13.09
±0.29
*
11.52
±0.24
***
12.05 ±0.43
Лапаротомiя 16.34 ' ±0.31* 17.16± 0.37
15.89
±0.32
***
15.09 ±0.46 **/*'
без вщтворення 32.6
±2.0 * 39.7 ±2.1 */** 29.3
±2.2
***
27.5 ±3.1
стресу:
34.8
±6.4
42.6 ±4.5
31.0 ±5.1
29.4 ±4.6
2.2 ±0.4
2.9 ±0.3 *
1.7 ±0.5
1.9 ±0.3
1.89 ±0.23
1.51 ±0.12
1.84 ±0.15
1.89 ±0.08
*/***
5.92 ±0.61
4.97 ±0.33
6.27 ±0.43 */*** 6.0 ±0.21 */***
без iмплантацN кетгуту
з iмплантацieю кетгуту
з iмплантацieю ХШМ, модиф. мексидолом
з iмплантацieю ХШМ, модиф. 1_-аргУном
Лапаротомiя тсля вщтворення стресу:
13.57 ±0.24 */**** 17.94 ±0.29 */**** 33.6 ±1.8 * 36.6 ±3.7 3.0 ±0.3 * 1.42 ±0.14 4.09 ±0.38
15.02 ±0.28 */**/**** 18.67± 0.24 */**** 44.7 ±0.9 */**/**** 49.0 ±5.8 * 4.3 ±0.5 */**/ 1.06 ±0.08 **/ 3.24 ±0.22 */****
12.56 16.14 32.7 34.9 ±3.2 2.2 1.47 5.28
±0.42 ±0.25 ±2.1 ±0.2 ±0.13 ±0.18
*** **/*** */*** **/*** *** **/***
12.11 16.20 34.3 36.9 ±7.2 2.6 1.53 4.98
±0.28 ±0.37 ±2.3 ±0.5 ±0.18 ±0.29
**/*** **/*** */*** *** *** ***/****
Примiтка: * - р<0,05 у порiвняннi з результатом iнтактноi' серп;
**- р<0,05 у порiвняннi з даними вiдповiдноi' серп, у яюй виконували лапаротомiю без iмплантацii'ХШМ;
*** - р<0,05 у порiвняннi з даними вiдповiдноi' серп, у яюй виконували лапаротомiю та iмплантували немодифiкова-
ний кетгут;
****- р<0,05 у по^внянш з даними вiдповiдноi' серп без моделювання хрошчного психоемоц/йного iммобiлiзацiйного стресу.
Вщтворення хрошчного психоемоцмного ¡ммобь л1зац1йного стресу перед виконанням лапаротомп до-
стов1рно збтьшуе утворення О 2 м1кросомальним I мь тохондр1альним ЕТЛ - вщповщно до 13.57±0.24 нмоль/гс (на 9.3%, р<0.05) та 17.94±0.29 нмоль/гс (на 9.8%, р<0.01) на третю добу пюляоперацмного перь оду у пор1внянн1 з даними серп з лапаротом1ею без моделювання стресу.
1мплантац1я немодиф1кованого кетгуту у м1жм'язовий карман передньоТ черевноТ ст1нки при-зводить до зб|льшення (у пор1внянн1 з даними
штактноТ серп) у кл1тинах печ1нки вироблення О-м1кросомальним - до 13.09±0.29 нмоль/гс (на 11.4%, р<0.01) та м1тохондр1альним - до 17.16±0.37 нмоль/гс (на 11.6%, р<0.01)ЕТЛ. При цьому достов1рних в1дм1нностей одержаних результат1в вщ даних сер1Т з проведенням лапаротомп без 1мплантацп нитки не виявлено.
1мплантац1я немодиф1кованого кетгуту у м1жм'язовий карман передньоТ черевноТ ст1нки за умов вщтворення хрошчного психоемоцшного 1ммоб1л1зац1йного стресу призводить до збтьшення (у пор1внянн1 з даними сер1Т з лапаротом1ею та
1мплантац1ею кетгуту без моделювання стресу) на третю добу пюляоперацшного перюду продукцп О-м1кросомальним I м1тохондр1альним ЕТЛ - вщповщно до 15.02±0.28 нмоль/гс (на 14.7%, р<0.001) та 18.67±0.24 нмоль/г с (на 8.8%, р<0.01). При цьому вироблення О - м1кросомальним ЕТЛ достов1рно
перевищуе результат сер1Т, у яш за умов стресу проводили лапаротомю. Под1бноТ' р1зниц1 з даними групи, де виконували лапаротомю, при 1мплантацп кетгуту без моделювання стресу не виявляеться. Тобто специф1чна д1я кетгуту стосовно стимулювання
продукцп О2 виявляеться у бтьшш м1р1 за умов в1дтворення психоемоцмного стресу.
Теоретичною передумовою можливост1 викорис-тання синтетичних та природних антиоксидант1в I ан-тиг1поксант1в, спирт1в, фенол1в I оксип1ридин1в для мо-дифкацп ХШМ е Т'хня здатн1сть справляти виражену б1олог1чну д1ю у надмалих концентрац1ях (10-1 - 10-1 М I нижче) [1].
За умов 1мплантацп у м1жм'язовий карман передньоТ черевноТ ст1нки ХШМ, модифкованого мексидолом, на третю добу пюляоперацмного пер1оду про-
*
***
***
дукцiя у клiтинах печiнки О 2 мiкросомальним i мто-
хондрiальним ЕТЛ - вщповщно на 12.0% (р<0.01) та 7.4% (р<0.05) поступаеться даним сери з використан-ням немодифiкованого кетгуту.
При iмплантацп у мiжм'язовий карман передньоТ черевноТ стiнки ХШМ, модифкованого мексидолом, за умов вiдтворення хрошчного психоемоцiйного iммобi-лiзацiйного стресу на третю добу пiсляоперацiйного
перiоду продуга^я у клiтинах печiнки О- мiтохондрiа-льним ЕТЛ вiдповiдно на (16.14±0.25 нмоль/гс) на 10.0% (р<0.001) поступаеться даним серп, у яш за умов стресу вiдтворювали лапаротомю. ПодiбноТ рiзницi з даними групи, де виконували лапаротомю при iмплантацiТ модифiкованого мексидолом ХШМ без моделювання стресу, ми не виявляли.
Мексидол вщомий як препарат з багатофактор-ним мехашзмом дп. Найбiльш важливими компонентами останного е антиоксидантний, мембранотроп-ний, протиппоксичний, протиiшемiчний, антистресо-вий, нейропротекторний, вегетотропний, анксиолiтич-ний, кардюпротекторний ефекти, здатнiсть модулюва-ти функцюнування рецепторов i мембранозв'язаних ферментiв i вiдновлювати нейромедiаторний баланс [2]. Ранше доведена здатнiсть мексидолу, що вводиться в складi хiрургiчноТ нитки, стимулювати енер-гетичний метаболiзм у тканинах нирок пюля нефротомп, активувати репаративш процеси в зшитих структурах оргашв сечовидiлення та шлунково-кишкового тракту [8,13].
При iмплантацiТ у мiжм'язовий карман передньоТ черевноТ стшки ХШМ, модифiкованого L-аргiнiном,
зменшуеться вироблення О- мiтохондрiальним ЕТЛ: на 7.6% (р<0.05) у порiвняннi з серiею з проведенням лапаротомп без iмплантацiТ нитки та на 12.1% (р<0.01) у порiвняннi з даними групи, де використову-вали немодифкований кетгут.
При iмплантацiТ у мiжм'язовий карман передньоТ черевноТ стiнки ХШМ, модифкованого L-аргiнiном, за умов вщтворення хронiчного психоемоцiйного iммобi-лiзацiйного стресу на третю добу пюляоперацшного
перюду продукцiя у клiтинах печiнки О- мiкросома-льним (12.11 ±0.28 нмоль/гс) i мiтохондрiальним (16.20±0.37 нмоль/гс) ЕТЛ вщповщно на 10.8% (р<0.01) та на 9.7% (р<0.01) поступаеться даним сери, у яш за умов стресу вщтворювали лапаротомiю. Що-
до продукци О - мiкросомальним ЕТЛ такоТ рiзницi з
даними групи, де виконували лапаротомю, при iмплантацiТ модифiкованого мексидолом ХШМ без моделювання стресу, ми не виявляли.
На 3-тю добу пюля виконання лапаротомп в тканинах печшки щурiв вiдмiчаеться достовiрне збiльшення (у порiвняннi з даними iнтактноТ серп) концентрацп ТБК-активних сполук до шкубацп - до 32.6±2.0 мкмоль/кг (на 24.9%, р<0.05). Вiрогiдних змiн показниюв стану антиоксидантного захисту не вияв-лено.
Вщтворення хронiчного психоемоцiйного iммобiлiзацiйного стресу перед виконанням лапаротомп достовiрно зменшуе на третю добу пiсляоперацiйного перюду активнють каталази у тканинах печшки - до 4.09±0.38 мкат/г (на 30.9%, р<0.05).
Через три доби пюля лапаротомп й iмплантацiТ
немодифкованого кетгуту у мiжм'язовий карман передньоТ черевноТ стшки в тканинах печшки щурiв кон-центра^я ТБК-активних сполук до iнкубацiТ достовiр-но збiльшуеться (до 39.7±2.1 мкмоль/кг) у порiвняннi як з даними штактноТ серп (на 52.1%, р<0.001), так i серп, де виконували лапаротомю без iмплантацiТ ХШМ (на 21.8%, р<0.05). Виявляеться достовiрне збтьшення приросту концентрацп ТБК-активних сполук - до 2.9±0.3 мкмоль/кг (на 61.1%, р<0.05) у порiвняннi з даними штактноТ серп.
1мпланта^я немодифкованого кетгуту у мiжм'язовий карман передньоТ черевноТ стшки за умов вщтворення хрошчного психоемоцшного iммобiлiзацiйного стресу призводить до збтьшення у тканинах печшки (у порiвняннi з даними серп з лапаротомiею та iмплантацiею кетгуту без моделювання стресу) на третю добу пюляоперацшного перюду концентрацп ТБК-активних сполук до шкубаци
- до 44.7±0.9 мкмоль/кг (на 12.6%, р<0.05), ТТ приросту
- до 4.3±0.5 мкмоль/кг (на 48.3%, р<0.05). При цьому зменшуються активностi СОД - до 1.06±0.08 од. акт. (на 29.8%, р<0.01) та каталази - до 3.24±0.22 мкат/г (на 34.8%, р<0.001).
Величини концентрацп ТБК-активних сполук до шкубаци та приросту ТхньоТ концентрацп за час шкубаци гомогенату печшки в залiзо-аскорбатному буферному розчиш - вiдповiдно на 33.0% (р<0.01) та на 43.3% (р<0.05) перевищують, а активнiсть СОД -на 25.4% (р<0.05) поступаеться даним сери з виконанням лапаротомп на тгп хрошчного стресу.
Введення мексидола у склад ХШМ, який iмплантували у мiжм'язовий карман передньоТ черевноТ стшки, обмежуе збтьшення на третю добу пюляоперацшного перюду в тканинах печшки щурiв величини концентрацп ТБК-активних сполук до шкубаци (29.3±2.2 мкмоль/кг), яка на 26.2% (р<0.01) поступаеться даним серп з використанням немодифкованого кетгуту. Активнють каталази (6.27±0.43 мкат/г) на 26.2% (р<0.05) перевищуе результат сери з iмплантацiею немодифкованого кетгуту.
Введення мексидолу у складi ХШМ за умов моделювання хрошчного психоемоцшного iммобiлiзацiйного стресу ютотно обмежуе збiльшення у тканинах печшки (у порiвняннi з результатом серп з використанням немодифкованого кетгуту пюля вщтворення стресу) концентрацп ТБК-активних сполук до шкубацп - на 26.8% (р<0.01), ТТ приросту - на 48.8% (р<0.01). При цьому збiльшуе активностi СОД (на 38.7%, р<0.02) та каталази (на 63.0%, р<0.001). Зазначимо, що при порiвняннi даних серiй з iмплантацiею ХШМ, модифiкованого мексидолом, та введенням немодифкованого кетгута без моделювання хрошчного психоемоцшного iммобiлiзацiйного стресу достовiрноТ рiзницi мiж величинами приросту концентрацп ТБК-активних сполук за час шкубацп гомогенату печшки в залiзо-аскорбатному буферному розчиш та активносп СОД не виявлялося.
Вважаеться, що основним мехашзмом стрес-протективноТ дм мексидолу е гальмування активностi центральних стрес-реалiзуючих систем. Очевидно, його У^альною ланкою е модифка^я ГАМК-бензодiазепiнових рецепторних комплекав у ЦНС i пов'язана з нею анкс^тична дiя [2]. Примто, що системна дiя на структури ЦНС виявляеться при
введены мексидолу в досить низьких дозах. Так, цей препарат у дозi 20 мг/кг попереджуе розвиток феномену по-геАсм, вщновлюе порушене пюля iшемií спо-живання тканинами головного мозку кисню, знижуе рiвень лактату та спiввiдношення лактат/пiруват [12].
Введення 1_-арпшну до структури хiрургiчноí нитки, що iмплантували у мiжм'язовий карман передньоí черевно!' стшки, на третю добу пiсляоперацiйного пе-рiоду також iстотно обмежуе на третю добу пюляопе-рацiйного перюду збiльшення в тканинах печiнки щу-рiв величин концентрацií ТБК-активних сполук до ш-кубацií (27.5±3.1 мкмоль/кг) та 'хнього приросту за час шкубацп в залiзо-аскорбатному буферному розчиш (1.9±0.3 мкмоль/кг), якi вiдповiдно на 30.7% (р<0.01) та 34.5% (р<0.05) поступаються даним серií з викори-станням немодифiкованого кетгуту.
Примiтно, що активности СОД (1.89±0.08 од. акт.) та каталази (6.0±0.21 мкат/г) вщповщно на 25.2% (р<0.05) та на 20.7% (р<0.05) перевищують результа-ти серп з iмплантацiею немодифiкованого кетгуту.
Введення 1_-арпшну у складi ХШМ за умов мо-делювання хрошчного психоемоцiйного
iммобiлiзацiйного стресу також ютотно обмежуе збiльшення у тканинах печшки (у порiвняннi з результатом серп з використанням немодифкованого кетгуту пюля вщтворення стресу) концентрацп ТБК-активних сполук до шкубацп - на 23.3% (р<0.01), и приросту - на 39.5% (р<0.05). При цьому збiльшуе активностi СОД (на 44.3%, р<0.05) та каталази (на 53.7%, р<0.001). Проте виявлеш за умов моделюван-ня стресу закономiрностi суттево не вiдрiзняються вщ таких без вiдтворення хронiчного психоемоцшного iммобiлiзацiйного стресу.
При iмплантацií у мiжм'язовий карман передньоí черевноí стшки ХШМ, модифкованого L-аргiнiном, за умов моделювання хронiчного психоемоцiйного iммобiлiзацiйного стресу на третю добу пюляоперацшного перюду величина активност каталази на 17.0% (р<0.02) поступаеться даним серп, в якш iмплаmували хШм, модифкований L-аргiнiном, без вiдтворення стресу.
За нашими припущеннями, введення L-аргiнiну до складу колагеновмюного ХШМ може включати як залежнi вiд N0 сигнальш шляхи (ендотелiальна N0-синтаза - протешкшаза О та iн.), так i арпназа-опосередкованi адаптацiйнi процеси. Так, L-аргiнiн е попередником Y-амiномасляноí кислоти та N0 [18,20], що е компонентами ендогенно1 стрес-лiмiтуючоí сис-теми. Повiдомляеться, що L-аргiнiн виявляе антистре-сорну та психотропну дю, полiпшуе настрiй, збiльшуе бадьорiсть, значно редукуе симптоми депресп, покращуе пам'ять, активнють i увагу [6].
Доцтьнють введення L-аргiнiну в складi ХШМ також обфунтовуеться його досить потужною бактерюстатичною та бактерицидною дiею, що робить можливим об'еднання метаболiчних, системних (ан-тистресових) та антимiкробних властивостей хiрургiчноí нитки. Бактерiостатичнi та бактерициды ефекти L-аргiнiну пов'язують з високою полярнютю його бiчного ланцюга (+20.0) [20]. Вщомо, що зовнiшнi стшки бактерш зарядженi негативно, мембрани теп-локровних практично нейтральнi. Тому, L-аргiнiн, кон-тактуючи з мембранами бактерш, е нетоксичним для клiтин еукарют. Завдяки взаемодп з мембраною бактерш L-аргiнiн змiнюе и структуру та проникнють,
дiючи згубно навпъ для тих мпкрооргашзмпв, що виро-били стшкють до рiзних антибiотикiв. Введення L-аргшшу у складi ХШМ дозволяе уникнути негативних ефектiв великих доз препарату - диспепсичних розладiв, спазмпв м'язiв шлунка та кишечнику, дiареí [18,20].
Висновки
1. Хiрyргiчна травма (операцiя лапаротомií) су-проводжуеться системними змшами окиснювальних процесiв у органiзмi щyрiв на 3-тю добу пюляопера-цiйного перiодy, призводить до зростання утворення супероксидного анiон-радикала мiтохондрiальним електронно-транспортним ланцюгом клiтин печiнки, активацп вiльнорадикального пероксидного окиснення лiпiдiв.
2. Моделювання хрошчного психоемоцшного iivi-моб^зацшного стресу збiльшyе утворення О - мпкро-
сомальним i мiтохондрiальним ЕТЛ у тканинах печшки на третю добу пюля хiрyргiчноí травми (лапаротомп) у серiях як без iмплантацií ХШМ у мiжм'язовий карман передньо'1' черевноí стiнки, так i за умов iмплантацií немодифiкованого кетгуту.
3. Моделювання хрошчного психоемоцшного iivi-моб^зацшного стресу перед виконанням лапаротомií та iмплантацií у мiжм'язовий карман передньо! черев-ноí стiнки немодифiкованого кетгуту знижуе антиокси-дантний потенцiал в тканинах печшки.
4. Мексидол та L-аргiнiн, введен у складi хiрyргi-чних ниток, iмплантованих у мiжм'язовий карман пе-редньоí черевноí стшки, коригують стрес-iндyковане
зростання у кгптинах печiнки щyрiв продyкцií О 2 мк росомальним i мiтохондрiальним ЕТЛ, актива^ю пероксидного окиснення лт^фв, зниження антиоксидан-тного потенцiала.
Лггература
1. Бурлакова Е.Б. Биоантиоксиданты / Е.Б. Бурлакова // Рос. хим. журн. - 2007. - Т.51, №1. - С.3-12.
2. Воронина Т.А. Мексидол: основные нейропсихотропные эффекты и механизм действия / Т.А. Воронина // Фарматека. -2009. - №6. - С. 28-31.
3. Герман К. Б. В^ьнорадикальы процеси у патогенезi пору-шень, зумовлених хiрyргiчною травмою, при рiзних видах знеболювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04 "Патолопчна фiзiологiя" / К.Б. Герман. - Харюв, 2008. - 19 с.
4. Звягинцева Т. В. Состояние окислительно-антиоксидантных процессов при хирургической травме в эксперименте / Т.В. Звягинцева, К.Б. Герман // Експерим. i клЫ. мед. - 2006. - № 4. - С. 38-41.
5. Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии и реаниматологии / А.П. Зильбер. - М. : Медицина, 1984. - 486 с.
6. Каменский А.А. Оксид азота и поведение / А.А. Каменский, К.В. Савельева - М. : Изд-во МГУ, 2002. - 156 с.
7. Костенко В.А. Местное или системное действие антигипокса-нтов, иммобилизированных на хирургических нитях, определяет их фармакологические эффекты? / В.А. Костенко // Ак-туальн проблеми сучасноТ медицини: Вюн. УкраТнськоТ мед. стоматол. академп. - 2001. - Т.1, №1-2. - C.30-33.
8. Костенко В.А. Перспективы создания и применения новых метаболитотропных хирургических шовных материалов / В.А. Костенко, С.В. Гончар, Е.Н. Пронина [и др.] // Таврический мед.-биол. вестн. - 2008. - Т.11, №3. - Ч.2. - С.37-39.
9. Методи клУчних та експериментальних дослщжень в медицин / [ Л.В. Беркало, О.В. Бобович, Н.О. Боброва та Ы.] ; За ред. 1.П. Кайдашева. - Полтава, 2003. - 320 с.
10. Пат. 39088 УкраТна, МПК A61 L17/00. Cnoci6 одержання ре-зорбтивного бiологiчно активного шовного матерiалу / Гончар С.В., Проына О.М., Костенко В.О., Скотнкова Л.В., Левков А .А. - № u 2008 06857 ; заявл. 19.05.2008 , опубл. 10.02.2009 , Бюл. №3.
11. Предоперационный период : предоперационная оценка : подготовка к плановым хирургическим вмешательствам : [рук-во для врачей] / Под ред. В.В. Самойленко. - М. : Гэотар-Медиа, 2009. - 128 с.
12. Погорелый В.Е. Противоишемические эффекты производных 3-оксипиридина при цереброваскулярной патологии / В.Е. Погорелый, А.В. Арльт, М.Д. Гаевый [и др.] // Экспер. и клин. фармакол. - 1999. - Т.62, №5. - C.15-17.
13. Скрипников Н.С. Методологические подходы к разработке новых хирургических рассасывающихся шовных материалов / Н.С. Скрипников, Е.Н. Пронина, А.С. Ставничий, В.А. Костенко // Вюн. пробл. бюлогп i медицини. - 2005. - №2. - С. 7-10.
14. Цебржинский О.И. Дифференцированное спектрофотомет-рическое определение продукции супероксида в тканях НСТ-тестом / О.И. Цебржинский // Актуальн проблеми сучасноТ
медицини: BicH. УкраТнськоТ мед. стоматол. академп. - 2002. - Т.2, №1. - C.96-97.
15. Шкурупий В.А. Ультраструктура клеток печени при стрессе / Шкурупий В.А. - Новосибирск : Наука, 1989. - 144 с.
16. Kucukakin B. Modification of surgical stress response by perioperative melatonin administration / B. Kucukakin // Dan. Med. Bull. - 2010. - V. 57, №5. - P. 1-18.
17. Kurijama K. Preventive effect of alcohol against stress-induced alteration in content of monoamines in brain and adrenal gland / K. Kurijama, K. Kammori, V. Yoneda // Neuropharmacology. -1984. - V.23, №6. - P.649-654.
18. Morris S.M. Jr. Arginine metabolism: boundaries of our knowledge / S.M. Jr. Morris // J. Nutr. - 2007. - V. 137, №6. -Suppl 2. - P. 1602-1609.
19. Neligan P.C. Bioactive sutures / P.C. Neligan // Plast. Reconstr. Surg. - 2006. - V. 118, №7. - P. 1645-1647.
20. Wu G. Arginine metabolism and nutrition in growth, health and disease / G. Wu, F.W. Bazer, T.A. Davis [et al.] // Amino Acids. -2009. - V. 37, №1. - P. 153-168.
Реферат
СИСТЕМНОЕ ДЕЙСТВИЕ НОВЫХ МОДИФИЦИРОВАННЫХ ХИРУРГИЧЕСКИХ НИТЕЙ НА СВОБОДНОРАДИКАЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ В ТКАНЯХ ПЕЧЕНИ КРЫС ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ТРАВМЕ НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКОГО ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТРЕССА Скотникова Л.В., Костенко В.А.
Ключевые слова: хирургическая травма, хронический стресс, свободнорадикальное окисление, печень, системное действие хирургических шовных материалов, мексидол, L-аргинин. В эксперименте на 45 белых крысах исследована роль хирургических шовных материалов в изменениях свободнорадикальных процессов в тканях печени при хирургической травмы на фоне хронического психоэмоционального стресса. Выявлено, что хирургическая травма (операция лапаротомии) сопровождается системными изменениями окислительных процессов в организме крыс на 3-и сутки послеоперационного периода, приводит к росту продукции супероксидного анион-
радикала (.О 2) митохондриальной электронно-транспортной цепью (ЭТЦ) клеток печени, активации свободно-радикального пероксидого окисления липидов. Моделирование хронического психоэмоционального иммобили-
зационного стресса увеличивает образование .О2 микросомальной и митохондриальной ЭТЦ в сериях как без имплантации хирургической нити в межмышечной карман передней брюшной стенки, так и в условиях имплантации немодифицированного кетгута. Мексидол и L-аргинин, введенные в состав хирургических нитей, имплантированных в межмышечной карман передней брюшной стенки, корригируют стресс-индуцированное увеличение в
клетках печени продукции .О2 микросомальной и митохондриальной ЭТЦ, активацию пероксидного окисления липидов, снижение антиоксидантной потенциала.
Summary
SYSTEMIC EFFECTS OF NEW MODIFIED SUTURE THREADS ON FREE RADICAL PROCESSES IN RATS' LIVER UNDER SURGICAL TRAUMA AGAINST THE BACKGROUND OF CHRONIC PSYCHOEMOTIONAL STRESS Skotnikova L.V., Kostenko V.A.
Key words: surgical trauma, chronic stress, free radical oxidation, liver, systemic effect of surgical suture materials, mexidol, L-arginine.
The role of surgical suture materials in the changes in free radical processes in rats' liver under surgical trauma and chronic psychoemotional stress has been studied in experiment on 45 white rats. We have found out the surgical trauma (laparotomy) is accompanied by systemic changes in oxidative processes in the rats' body on the third postoperative
day, leading to increased production of superoxide anion radical ( О 2) of the mitochondrial electron transport chain
(ETC) of liver cells, activation of lipid peroxidation. Modeling of chronic immobilization stress increases О- production of microsomal and mitochondrial ETC in series without surgical threads implantation in the intermuscular pocket of the anterior abdominal wall, and under the implantation of unmodified catgut. Mexidol and L-arginine (introduced into the surgical threads implanted in intermuscular pocket of the anterior abdominal wall) corrects the stress-induced increase in
liver О - production of the microsomal and mitochondrial ETC, lipid peroxidation activation, antioxidant capacity reducing.
