CC BY
24
динашка приросту пагошв забезпечуе достатню зимостiйкiсть i водночас можливiсть культивування рослин цього роду в умовах дослщження.
Л1тература
1. Молчанов А. А. Методика изучения прироста древесных растений / А. А. Молчанов,
B.В. Смирнов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 95 с.
2. Сергеев Л.И. Морфофизиологическая периодичность и зимостойкость древесных растений / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева, В.К. Мельников. - Уфа : Изд-во Башкир. фил. АН СССР, 1961. - 223 с.
3. Сергеев Л.И. Морфофизиологические годичные ритмы и акклиматизация древесных растений при интродукции / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1969. - С. 25-46.
4. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М. : Изд-во АН СССР, 1957. - 302 с.
5. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Сов. наука", 1952. - 392 с.
6. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. -
C. 289-369.
7. Лир Х. Физиология древесных растений / Х. Лир, Г. Польстер, Г.И. Фидлер : пер. с нем. Н.В. Лобанова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 420 с.
8. Кузевич В.С. Культуры дуба на вырубках акации белой в Лесостепи Молдавии : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.С. Кузевич. - Л., 1990. - 21 с.
9. Федорук А.Т. Интродуцированные деревья и кустарники западной части Белоруссии / А.Т. Федорук. - Минск : Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1972. - 188 с.
Мазуренко В.Д. Особенности сезонного роста побегов интродуци-рованных видов и форм рода Robinia L.
Исследованы особенности сезонного роста побегов R. pseudoacacia, R. р. 'Pira-midalis', R. р. 'Umbraculifera', R. luxurians та R. viscosa в условиях г. Умани. Определена длительность и динамика роста побегов у разновозростных представителей рода Robinia L. Установлено, что побеги всех видов рода Robinia L. имеют высокую интенсивность роста, а динамика их сезонного прироста формирует крутую одновершинную кривую.
Ключевые слова: виды Robinia L., сезонный рост, побеги, интродукция.
Mazurenko V.D. The seasonal growth of shoots of the genus Robinia L. species and forms under introduction conditions and its peculiarities
The seasonal growth of shoots of R. pseudoacacia, R. p. 'Piramidalis', R. p. 'Umbraculifera', R. luxurians and R. viscosa under conditions of Uman is investigated. A duration and dynamics of shoots growth of different age's representatives of genus Robinia L. is determined. These shoots are characterized high intensity.
Keywords: genus Robinia L., seasonal growth, shoots, introduction.
УДК 615.322:630*27 Магстр В.В. Мамчур;
ст. викл. С.С. Курка, канд. бюл. наук - Уманський НУ С
СИСТЕМАТИЗАЦ1Я, БОТАН1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА I ПРИРОДНИЙ АРЕАЛ КОПИТНЯКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО (АБАШМ БиЯОРАБиМ Ь.)
На осжга л^ературних джерел визначено положення копитняка европейського (Asarum еигораеит Ь.) в системi рослин i стушнь родинних зв'язгав, подано боташч-ну характеристику, встановлено природний ареал походження i поширення на тери-тори Укра1ни та лжувальш властивостг
Ключовг слова: Asarum еигораеит Ь., систематика, родинш зв'язки, ареал.
Вступ. У сучасну геологiчну епоху Покритонасiннi посщають найваж-ливiше мiсце помiж ушх нинi iснуючих рослин. Вони е визначальними у складi сучасних фiтоценозiв та найважливiшими у життi людини. Систематикою квiткових рослин, починаючи з XVIII ст. займалося багато вчених-бота-нiкiв як вичизняних, так i зарубiжних. Вони зробили неощненний внесок у сучасну, побудову фшогенетично! (природною) системи квiткових рослин. Проте загальноприйнято! системи класифжацп покритонасiнних рослин не-мае до цих тр.
Квiтковi рослини поширенi по всьому свiту, вiд Арктики до Антарктики. В основi !х систематики лежить будова квитки i суцвгття, пилкових зерен, насiння, анатомiя ксилеми i флоеми. Квiтковi рослини е одним з ключових компонентiв бюсфери: вони виробляють органiчнi речовини, пов'язують вуг-лекислоту i видiляють в атмосферу молекулярний кисень, з них починаються бiльшiсть пасовищних ланцюгiв харчування. Багатоквiтковi рослини вико-ристовуе людина для приготування будiвництва житла, виготовлення рiз-них господарських матерiалiв, у медичних цiлях [5].
У жита та господарсько! дiяльностi людини роль покритонасшних незмiрно бiльша, шж iнших груп рослин. 1жа, одяг, фураж для худоби, арома-тичш, наркотичнi, лiкарськi, дубильнi речовини, каучук i гутаперча, пробка i багато шшого виходить з покритонасшних; матерiал для житла, паливо ви-робш матерiали, папiр теж значною мiрою поставляються покритонасiнними.
Постановка ц1лей. На пiдставi вивчення лiтературних даних визначи-ти положення родини хвилiвниковi, зокрема виду копитняк европейський, в системi рослин i ступiнь родинних зв'язюв з iншими родинами, встановлення ареалу походження i поширення на територп Укра!ни та лiкувальних власти-востей.
Виклад основного матер1алу. За систиматикою А. Л. Тахтаджяна [1, 6], копитняк европейський (Азатиш еигораеит Ь.) належить до вщдшу - пок-ритонасiннi (Magnoliophyta), класу дводольнi (Бко^ук^пез), пiдклас магно-лiевi (Magnolidae), родини хвилiвниковi (юрказонов^ (АпзШосЫасеае).
Серед кiрказонових переважають тротчш i субтропiчнi рослини i лише деяю види ростуть в ушх помiрних широтах. Трапляються вони на вих континентах, крiм Австралп. Всього в родинi нараховують 7 родiв i близько 450 видiв (за даними деяких авторiв - 600 видiв). Бiльшiсть з них - витю ку-щi ^ани), якi iнодi досягають 10 м, або багаторiчнi трави. Рiдше трапляеться прямосто^ кущi. Вони мають листки почергов^ щiльнi, часто серцеподiбнi, рщше 3-5-лопатевi, без прилистникiв. Квiтки поодиною, або рiдше зiбранi в кисп чи iншi суцвiття. Двостатевi, актиноморфш або зигоморфнi (кiрказон i монотипний бразильський рщ голостилiс - Ыо^Ш^). Звично, 3-членнi вщ-рiзняються незвичним забарвленням оцвгтини, iмiтуючи колiр забарвлення гнилого м'яса i неприемний запах падалi або гнилого тютюну. Чашечка 3-ло-патева, iнодi збiльшена i пелюсткоподiбна, виконуе функцiю вiдсутнiх пе-люсток. Найбiльший розвиток пелюсток мають рослини тшьки у китайського роду сарума, а рудименти !х можна спостер^ати у копитняка канадського. Тичинок 3-6, частше - 6 у двох кругах, нитки тичинок вшьш або зросль Пи-
ляки вшьш або природ до стовбура. Пильцевi зерна одноборознi (сарума), безапертурнi, багатоборозш, багатошпоровi. Останнi стосуються тiльки виду копитняюв. Геницей складаеться iз 4-6 плодолистиков, напiвапокарпiчний або цiльнокарпiчний, з товстим коротким стовпчиком, зiрчастою приймоч-кою, зав'язь нижня, рiдше - натвнижня, 4-6 - гнiздна, або з неповними перегородками, з численними насшневими зачатками [5].
Квитки юрказонових - дихогамнi. Спочатку дозрiвае приймочка, а по-тiм дозрiвають пиляки, що практично виключае самозапилення. Пюля запи-лення iз зав^ розвиваеться плiд коробочка, або однонасшш i недорозвине-ний плiд (у моногамного парагвайського роду евглифа), або найрщше натва-покарпiчна багатолистiвка (у роду сарума). Насшня з великим ендоспермом i дуже малим зародком.
Найчисельнiшим у родит родом е юрказон, за iменем якого названо родину i нараховуе близько 350 видiв. Бiльшiсть юрказошв ростуть у тротч-них областях Америки, Африки, Азп, i лише деякi види - в помiрних зонах. Багато кiрказонiв - декоративт i високо цiняться як карликовi й оранжерейнi рослини. Представники другого за об'емом роду юрказонових - копитень, нараховуе близько 70 видiв. Звичайний копитень европейський часто трап-ляеться у люових масивах [3]. Народна назва - сютдарник, рвотний коршь, копитник, грижник, лихоманкова трава, блевунья, блекотник, барагуша, гро-шова трава, заячий коршь, куряча лапа, листок чорний, охватка пахуча проста, перець дикий, людське вухо, копитень европейский, тдгоршник, бшоко-питняк, волосняк, винний коршь, водолш, розхiдник [2]. Також до цього роду належить копитняк Зiбольда i копитняк канадський.
Копитняк европейський мае аромат, схожий на запах камфори. Науко-ва назва роду походить вщ грец. "азегоз", що означае "той, що вщчувае вщра-зу". Це багаторiчна трав'яна рослина з повзучим кореневищем до 50 см дов-жиною, яке залягае тд мертвим шаром листя i складаеться iз зелених багато-рiчних пагонiв, на яких здебшьшого по 3 лускоподiбних низових листки [3, 4, 8]. Висота рослини 5-15 см (рис. 1). Стебло коротке, лежаче, звичайно з дво-ма, рщше з трьома прикореневими довгочерешковими листками. Листки нир-коподiбнi, трохи шюрясп, зверху блискучi, короткоопушеш, цшокра!. Пластинка листка темно-зелена, зюподу свiтлiша, взимку забарвлення листюв не змiнюеться.
Квiтки двостатевi, правильш, одиночнi, мiстяться на коротких квгтко-нiжках, знаходяться мiж листками бшя поверхнi Грунту. Оцвiтина проста, вь ночкоподiбна, складаеться iз трьох закручених до середини яйцевидних за-гострених дольок. Андроцей ззовш буруватий, усередиш червоно-бурий. Ти-чинок - 12, маточка - 1, зав'язь нижня. Плщ 6-гшздна коробочка, з тригран-но-яйцевидним насiнням. Цвiте у квгтш-травш, цвiтiння продовжуеться близько 40 дшв [3].
Самозапильна рослина, i, мабуть, цим пояснюють те, що вш квии да-ють плоди. В кожному плодi утворюеться до 36 насшини. Маса 1000 насiни-ни - 4,2-4,4 г. Мермехорна рослина принаджуе комах специфiчним запахом, тому приростки нерщко трапляються як серед заро^ материнських рослин,
так i на значнiй вiддалi. Схожiсть насшини 37-76 %. Але не все насшня про-ростае весною, частина з нього (10-12 %) дае сходи наступною весною. Паго-ни ростуть переважно у березш-травш. У кшщ травня - на початку червня у мюцях зiткнення з Грунтом вони починають укорiнюватися. Таю укоршеш пагони можна вiддiлити вщ материнсько! рослини i розсадити. Проростае у натвзатемнених i затiнених мюцях. Рослина невибаглива в культур^ зимос-тiйка, Грунт потребуе трохи вологи. Через особливост наростання пагонiв з верхiвки i вiдмирання базально! частини густ купини копитняка через 7-9 роюв розпадаються на окремi частини [6].
Рис. 1. Копитняк европейський (Лдагиш еигораеит Ь.):
1) загальний вигляд рослини; 2) квтка в поздовжньомурозрiзi; 3) тичинка;
4) приймочка; 5) поперечний розрiз коробочки; 6) настина [9]
Рослина полюбляе затшеш мюця, добре почуваеться у листяному пе-регно!. Листки зимують тд снiгом, а навеснi, з появою молодих, минулорiчнi поступово вщмирають пiд час цвiтiння рослини. Цвгге у березнi-травнi. Ареал розповсюдження копитняка европейського центрально-евроазiатського типу: Центральна Свропа, Крим, Алтай, Захщна Свропа, передгiр'я або високо-прш райони Пiвденного Уралу (рис. 2).
Трапляеться майже по всiй Укра!ш, крiм Криму, але особливо часто у великш кiлькостi - у Люостепу. Росте у листяних i мiшаних лiсах, у Карпатах тдшмаеться майже до верхньо! межi люу. Нерiдко утворюе розрiдженi покриви, або заросльплями на десятки гектарiв [4]. За лiкарськими властивостя-ми копитняк европейський використовують як сечогшний (при водянцi), вщ-харкувальний, блювотний, протизапальний, молокогiнний засiб. Регулюе
2
5
функщональну дiяльнiсть шлунка i серця, менструальний цикл, л^е вiд ал-коголiзму. Заго^вля можлива в лiсах Кшвсько!, Вшницько!, Черкасько!, Сумсько!, Полтавсько!, Харювсько!, Донецько!, Хмельницько!, Тернотльсь-ко!, Львiвськоl, 1вано-Франювсько1, Чертвецько!, Закарпатсько! областей. Запаси сировини - значт [2].
Рис. 2. Ареал поширення копитняка европейського (Лъагит еигораеит Ь.) [7]
Л8агит еигораеит - теплолюбна рослина, е характерним вдикатором свiжих i вологих дiбров, рiдше судiбров, тобто е супутником дуба. [4]. Свiжа дiброва поширена здебiльшого в центральнiй i твтчнш частинi Лiсостепу. Займае рiвнi плато i похилi експозицп. Деревостiй змшаний за складом i складнiй формг перший ярус складае звичайно дуб i ясен, другiй ярус-клен, липа, груша. В захщнш частинi Люостепу, в областях поширення грибiв, до першого ярусу входять явiр, до другого - граб, клен польовий. В Грунтовому покриви вгтряниця, тдстжники, ряст, копитняк европейський. Грунт люовий суглинистий або вилужений чорнозем. Свiжi дiброви характеризуються найбiльш сприятливою зволожетстю для багатьох видiв рослин. Тип вологих дiбров мають назву вологих груд, папоротникових дiбров, трапляються в твтчнш частит Люостепу, займають пониженi мiсця, балки. Вiд свiжоl дiброви вологi вiдрiзняються меншою участю ясеня i бiльшою лiсоутворювальною роллю липи. В покривi ростуть чистець люовий, кропива, копитняк европейський, папороть жшоча. 1з деревних порщ бiльшу частину займае дуб. Висиовки:
1. За систематикою А.Л. Тахтаджяна, копитняк европейський (Лsaгum еигораеит Ь.) належить до родини хвил1вников1 (шрказонов1) (ЛшШоеЫ-асеае), тдкласу магнол1ев1 (Magnolidae), класу дводольт (Dicotyledo-пеь), ввдд1лу - покритонасшт (Magnoliophyta).
2. Наукова назва роду походить вщ грец. "aseros", що означае "той, що вщ-чувае вiдразу".
3. Asarum europaeum L. - це багаторiчна теплолюбна трав'яна рослина з повзучим кореневищем до 50 см довжиною i висотою рослини 5-15 см. G характерним iндикатором свiжих i вологих дiбров, рiдше судiбров, тобто е супутником дуба.
4. Ареал розповсюдження копитняка европейського центрально-евроазь атського типу: Центральна Свропа, Крим, Алтай, Захiдна Свропа, перед-пр'я або високогiрнi райони Пiвденного Уралу. В Украш трапляеться майже всюди, але особливо часто у великш кiлькостi - у Лiсостепу.
5. Копитняк европейський у медицин використовують як сечогiнний (при водянцi), вдааркувальний, блювотний, протизапальний, молокогiнний засiб. Регулюе функцiональну дiяльнiсть шлунка i серця, менструальний цикл, лiкуе вiд алкоголiзму.
Л1тература
1. Жизнь растений. Цветковые растения / под ред. А.Л. Тахтаджяна. - М. : Изд-во "Просвещение". - 1982. - Т. VI. - 1982. - 543 с.
2. Киваев В.Б. Копытень европейский / В.Б. Киваев // Атлас лекарственных растений СССР. - М. : Госиздат мед. лит, 1962. - 180 с.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1970. - 760 с.
4. Колпиков М.В. Лесоводство с дендрологией / М.В. Колпиков. - М. : Гослесбумиздат, 1954. - 364 с.
5. Тахтаджян А. Л. Происхождение и расселение цветковых растений / А.Л. Тахтаджян. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1970. - 145 с.
6. Тахтаджян А.Л. Система и филогения цветковых растений / А.Л. Тахтаджян. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966. - 611 с.
7. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 247 с.
8. Флора СССР / под ред. В.Л. Комарова. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1936. - Т. V. -1936. - 759 с.
9. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР / С.К. Черепанов. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 510 с.
Мамчур В.В., Курка С.С. Систематизация, ботаническая характеристика и естественной ареал копытня европейского (Asarum europaeum L.).
На основе литературных источников определенно положение копытня европейского (Asarum europaeum L.) в системе растений и степень родственных связей, дана ботаническая характеристика, установлен естественный ареал происхождения и распространения на территории Украины и лечебные свойства.
Ключевые слова: Asarum europaeum L., систематика, родсвенные связи, ареал.
Mamchur V. V., Kurka S.S. Systematization, botanical description and natural habitat of Asarum europaeum L.
A position of Asarum europaeum L. in plant system and a phase of domestic copulas have been determined on the basis of literary sources. A botanical description has been given. Natural habitat of origin and distribution on the territory of Ukraine and medical properties have been set.
Keywords: Asarum europaeum L., systematization, domestic copulas, natural habitat.
