CC BY
25
УДК 330.32
Ревак 1.О., к.е.н., доцент© Львгвський державный утверситет внутршшх справ
НАУКОВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ В 1ННОВАЦ1ЙНОМУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Проанал1зовано стан наукового потенщалу Украгни в умовах переходу втчизняног економжи на шновацшний шлях розвитку. Обгрунтовано тезу про важливкть науки як продуктивног сили сустльства у створент нащонального продукту та змщнент економгчног безпеки держави. Промюстровано стутнь залучення наукового потенщалу у макроеконом\чн1 процеси шляхом встановлення взаемозв 'язтв м1ж основними макроеконом1чними показниками та шдикаторами використання наукового потенщалу. Зроблено висновок про необхгдтсть розвивати та нарощувати науковий потенщал Украгни, що виступае нацюнальною перевагою в глобальному конкурентному середовищ1.
Клю^о^^ слова: наука, науковий потенщал, науковг та науково-техшчт роботи, шновацшна продукщя, шновацшний розвиток, економ1чна безпека.
Постановка проблеми. Нов^ш тенденцп св^ового eK0H0Mi4H0r0 розвитку пщтверджують, що конкурентоспроможшсть будь-яко! нацюнально! економши залежить ввд кшьюсних та якюних napaMeTpiB наявного штелектуального потенщалу. Фiнaнсoвo-екoнoмiчнi потрясшня останшх кшькох роюв змусили по-новому переосмислити роль штелектуального чинника у житт сустльства i змiстити акценти в сторону осв^ньо-науково! та культурно-духовно! його складових. Дoмiнуючa роль у структурi iнтелектуaльнoгo пoтенцiaлу повинна належати наущ як продуктивному сектору виробництва перспективних наукомштких технoлoгiй та iнтелектуaльних продукив, що дедaлi бiльше визначатимуть шновацшшсть розвитку кожно! держави. Перекoнaнi, що усвщомлення науки як вщкрито! системи створення нових знань, пiдгoтoвкa яюсних фaхiвцiв вищо! квaлiфiкaцi! пoвиннi стати направляючим вектором трaнсфoрмaцiйних перетворень нацюнально! економши у нaйближчi десятилiття.
Анал1з останн1х дослщжень. Питання продукування та ефективного використання наукового потенщалу щкавлять багатьох втизняних та зaрубiжних вчених. Серед дослщниюв науково! сфери знаходимо численш прaцi нaукoвцiв НАН Укра!ни - Б.А. Мaлiцькoгo, О.С. Поповича, А.Г. Наумовця, В.М. Гейця, О.1. Амoшi, А.Г. Бiлoусa, В.М. Локтева, С.М. Вовканича та ш Актуальш проблеми науково-технiчнo!' пoлiтики в Укра!ш та кадрового пoтенцiaлу дoслiджувaли А.А. Чухно, О.1. Жилiнськa, А.М. Маковецький, М.З. Згуровський. Наука та !! ефектившсть стала предметом
© Ревак 1.О., 2013
309
дослщження таких вщомих закордонних вчених, як O.G. Варшавський, В.Л. Макаров, В.О. Маркусова, О.В. Глухов, Г.М. Соколова та ш.
Мета статт1 - обгрунтувати домiнуючу роль наукового потенщалу в iнновацiйному розвитку економжи Укра!ни.
Виклад основного матер1алу. У перiод загострення фшансово-економiчних протирiч та ринкових трансформацiй, прюритетами державно! полiтики стають питання змщнення нащонально! економiчно! безпеки та протидп деструктивним чинникам внутрiшнього та зовшшнього прояву. Питання захисту нацiональних штереав перебувають у тiсному взаемозв'язку з потенцшними можливостями держави щодо штелектуально-шновацшного прориву та гарантування економiчно! безпеки в щлому. У зв'язку з цим актуальною стае розробка мережево! взаемодп наукових iнститутiв, що е генераторами знань, та пiдприемницьких структур, що !х впроваджують. Зважаючи на комплекснiсть та мiждисциплiнарний характер сучасних наукових дослщжень необхiдно напрацювати новi форми штеграци ресурсiв як на стади проведення фундаментальних дослiджень, так i на етапi !х комерщалiзащf. На наш погляд, розвиток науки як джерела економiчного зростання та надшного чинника змiцнення економiчно! безпеки мае стати прюритетом державно! пол^ики та умовою для реалiзацi! штелектуального потенцiалу суспiльства та становлення шновацшно! економiки. Наука як сукупнiсть людських знань, що розвиваеться за певними об'ективними законами, стае продуктивною силою суспшьства та долучаеться до створення нацiонального багатства поряд з шшими економiчними ресурсами - капiталом, працею та пiдприемницьким хистом. Усвiдомлення значущоl ролi науки у процесах накопичення нових знань, збiльшення iнтелектуального потенщалу, формування шформацшно-економiчного простору, а вщтак й iнновацiйного розвитку нацiонально! економiки е необхiдною умовою змщнення економiчноl безпеки Укра!ни.
Наука у найширшому розумiннi - це свщома дiяльнiсть людини, спрямована на одержання позитивних, рацiонально представлених i систематизованих знань про навколишне середовище. Вона е витвором людського розуму з його вшьними винахщницькими iдеями та поняттями, а не колекщею законiв чи незв'язаних факив [5, с. 541]. На думку шших дослiдникiв, науку прийнято вважати секуляризованою сферою людсько! дiяльностi, функщею яко! е напрацювання i теоретична систематизащя об'ективних знань про дшсшсть, що передбачае верифiкацiю теоретично! роботи та емтрично! практики [4, с.30]
Iнновацiйний розвиток економiки Укра!ни передбачае реалiзацiю стратегiчних завдань, передбачених Нащональною стратегiею розвитку «Укра!на-2015», серед яких - розвиток продуктивного потенщалу суспшьства, перехщ до моделi економiки з дорогою робочою силою [3].
Стутнь залучення наукового потенцiалу у макроекономiчнi процеси характеризують такi показники, як питома вага видатюв державного бюджету на науку у ВВП, питома вага обсягу виконаних наукових та науково-техшчних роб^, частка пiдприемств, що впроваджують швестицп, частка реалiзовано!
310
шновацшно! продукцп у загальному обсязi промислово! продукцп тощо. Взаемозв'язок мiж iндикаторами використання наукового потенцiалу та основними макроекономiчними показниками можна простежити на рис. 1.
Даш рис. 1. демонструють стшку тенденцiю до зменшення питомо! ваги обсягу асигнувань на науковi та науково-технiчнi роботи у ВВП, що наочно демонструе скорочення iнтенсивностi науково! та науково-техшчно! активностi. Даний показник ще називають наукомiсткiстю ВВП. Вiн характеризуе рiвень фiнансування НДДКР та iнновацiй i за умов позитивно! динамiки стае визначальним чинником зростання обсягу високотехнолопчно! продукцi! та послуг. I хоч за останш роки у кра!нах ОЕСР вiн мав тенденцiю до скорочення -2,2 % у 2007 р. та 2,0 % у 2010 р., однак кра!'ни-лщери у секторi високих технологш фшансують науково--техшчш роботи на рiвнi 3,87 % (Фiнляндiя) та 3,42 % у ВВП (Швещя) [2].
Н Питома вага обсягу виконаних науково-техн^чних робгт у ВВП
В Питома вага обсягу витрат на виконання наукових та науково-техшчних робгт у ВВП
□ Темп приросту ВВП
□ Темп приросту ВВП на одну особу
Рис. 1. Взаемозв'язок м!ж показниками виконання наукових та науково-техшчних робгг та темпами приросту ВВП
Джерело: Державна служба статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
За аналiзований перюд темпи приросту ВВП та ВВП на душу населення змшюються дещо стрибкоподiбно: найвищi значення зафiксованi у 2004 р. -12,4% та 10,5% вщповщно, а найнижчi - у 2009 р. - (-14,8 %) та (-14,4%), що е ознакою нестабiльно! макроекономiчноl ситуацi! в державi. Як видно з рис. 1, взаемозв'язки мiж обсягами виконаних науково-техшчних робiт та темпами економiчного зростання е надто слабкими. Це пiдтверджуеться ситуацiею, що мала мюце 2009 року, коли загальне падiння обсягу ВВП було не спiввимiрне з практично незмшною часткою обсягу витрат на виконання наукових та науково-техшчних роб^ у ВВП та питомою вагою такого типу роб^ у структурi ВВП.
311
Основними чинниками негативного впливу, на нашу думку, е поступове зменшення питомо! ваги обсягу виконаних науково-техшчних роб^ у ВВП та зменшення кшькосп спецiалiстiв, якi виконують науково-техшчт роботи, у загальнiй чисельност зайнятих в економiцi. Невиправдано низькою е частка пiдприемств, що впроваджували шновацп. Навiть незначне пожвавлення шновацшно! дiяльностi протягом 2010-2011 роках е нижчим за нормативне значення бшьш як у 4 рази. Згщно методики розрахунку рiвня економiчно! безпеки розроблено! Мiнiстерством економiчного розвитку та торгiвлi Укра!ни, порогове значення показника "Частка реалiзовано! шновацшно! продукци в загальнш кiлькостi промислових пщприемств" становить 50 %. Викликае занепокоення спадна тенденцiя щодо обсягу реалiзовано! шновацшно! продукци. При нормативному значеннi не менше 5 % пiсля фшансово! кризи 2007-2009 рр. даний показник рiзко впав до позначки 3,8% [2]. I нав^ь за найоптимштичними прогнозами економiчне зростання в Украш у 2013-14 рр. не перевищить 1-1,5 %.
З метою встановлення тiснiшо! залежностi мiж основним макропоказником та iндикаторами використання наукового потенщалу у 2011 р. проведемо аналiз у регюнальному розрiзi (див. рис. 2). Для цього сформуемо двi вибiрки за розмiром валового регюнального продукту (ВРП) на душу населення. За офiцiйними даними у першу групу увiйшли такi областi Укра!ни, як Днiпропетровська (42068 грн.), Донецька (36446 грн.), Полтавська (35246 грн.), Ки!вська (34420 грн.) та Харювська (27966 грн.), в останню - Херсонська (16990 грн.), Рiвненська (16735 грн.), Тернопшьська (15055 грн.), Закарпатська (14455 грн.) та Чершвецька (13228 грн.).
Даш рис. 2 свщчать про вщсутшсть прямо! залежностi мiж показниками ВРП на душу населення i обсягами реалiзовано! iнновацiйно! продукци та виконаних наукових та науково--техшчних робiт у першiй дослщжуванш групi, тодi як в областях з найнижчими аналiзованими показниками простежуеться пряма залежнiсть. Найбiльшi розбiжностi спостер^аються у Полтавськiй та Харкiвськiй областях.
Лщером щодо обсягу реалiзовано! шновацшно! продукци е Полтавська обл., в якш частка шновацшно! продукци становить 24,3 % (або 15509 млн. грн.), Ки!вська обл. у данш вибiрцi перебувае на останнш позици - 2,3 %, або 815 млн. грн. Однак у Харювськш обл., що визнана в Укра!ш найпотужшшим науковим осередком, на виконання наукових та науково-техшчних роб^ у 2011 р. використано 1879,2 млн. грн., тодi як у Полтавськш - найменше - 68 млн. грн. Такий стан справ свщчить про неращональний розподiл мiж обсягами виконаних науково-техшчних роб^ i реалiзованоl iнновацiйно! продукцi! та непропорцiйнiсть шновацшного розвитку в регiональному вимiрi.
312
грн.
Дш пр о петр о всь ка
Донецька
Полтавська
Кшвська
Харювсыса
Херсонська
PiBHeHCbKa
Тернопшьська
Закарпатська
Чершвецька
1 с
s
Г5
а: s: РЧ
i I fe Ч
S'
ni s
о
(oj
ï1
s
-s
cr «
о
f\J
о
млн.грн.
£
to
.0\
to C5
перевагами у глобальнш конкурентам боротьбь Науковий потенщал, без сумшву, повинен стати головним джерелом екoнoмiчнoгo зростання та переходу вiтчизнянo! екoнoмiки на шновацшний шлях розвитку.
Л1тература
1. Анал^ична дoвiдкa "Реaлiзaцiя прioритетних нaпрямiв розвитку науки i технiки та отримаш результати у 2011 рощ". - ДАПНП Укра!ни. - К, 2012. -44 с.
2. Державна служба статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Нащональна стратепя розвитку "Укра!на-2015" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.uf.org.ua/books/4313166_Strateg%20nov-ost%20230109.pdf
4. Павленко Ю.В., Храмов Ю.О. Передiстoрiя науки в контекст природничо-наукових iдей В.1. Вернадського // Наука та наукознавство. - 2012. -№ 3. - С. 29-46.
5. Эйнштейн А. Собрание научных трудов. - М.: Наука, 1965-1967. -4 т.
Summary Revak I.
Lviv State University of Internal Affairs
SCIENTIFIC POTENTIAL IN INNOVATIVE DEVELOPMENT OF ECONOMY OF UKRAINE
The state of scientific potential of Ukraine in the conditions of transition of domestic economy to an innovative way of development is analyzed. The thesis about importance of science as a productive force of society for creating a national product and strengthening of economic safety of Ukraine is grounded. The degree of attraction of scientific potential in macroeconomic processes by establishment of interrelations between the main macroeconomic indicators and indicators of scientific potential use is illustrated. The conclusion about the necessity of developing and increasing the scientific capacity of Ukraine is drawn.
Key words: science, scientific potential, scientific and technical works, innovative products, innovative development, economic safety.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
314
