CC BY
34
УДК 330.341.1 Доц. Г.М. Захарчин, д-р екон. наук; доц. Л.Р. Струтинська, канд. екон. наук; асист. С.В. Андруав - НУ "Львiвська полiтехнiка"
РОЗВИТОК ШДПРИеМНИЦТВА НА ОСНОВ1 СИНТЕЗУ КУЛЬТУРИ I В1ДШОВ1ДАЛЬНОСТ1
Обгрунтовано необхщшсть розгляду шдприемництва в контекст культуроло-пчних тенденцiй розвитку суспiльства. Видiлено й охарактеризовано основш власти-востi культури, притаманш пiдприeмництву. Розкрито змiст категорш, якi вщобра-жають сутнiсне наповнення культури (щнносп, iдеали, переконання, норми) i тран-сформуються в модель поведшки пiдприeмця. Розглянуто питання сощально'1 вщпо-вiдальностi пiдприeмництва в трьох головних площинах: у взаeмовiдносинах бiзнесу з державою; у виконаннi сощальних зобов'язань перед сво'1'м персоналом i у взаемо-вiдносинах iз партнерами та суспшьством загалом.
Ключов1 слова: культура, вщповщальшсть, пiдприемництво, цiнностi, моральш норми, професiональна культура, iнновацiйнiсть, креативне мислення, культурно-со-цiальне середовище.
Постановка проблеми. Трансформацшш процеси в економщ приво-дять до того, що розвиток юторичного процесу пов'язуеться is культуролопч-ним фактором, внаслщок чого у структур! оргашзаци на перший план виходить людина з високим р1внем свщомост та духовними цшшсними ор1ентирами.
Оскшьки шдприемництво як вид д1яльност1 здшснюеться у певнш ор-гашзацшно-правовш форм1, тобто об'еднуе людей для сшльно1 мети, то його треба розглядати в контекст культуролопчних традицш. Кожна грань шд-приемництва передбачае певний р1вень культури, як головну вимогу сучасно-го суспшьства знань, штелекту, шформаци. Пщприемницька культура мае специф1чну сферу, об'ект i основш знаряддя творчость
Однак змушеш констатувати, що у сфер1 шдприемництва спостерь гаемо поширення т1ньово1 економжи, уникнення вщ оподаткування, недобро-совюну конкуренщю, неправдиву рекламу, еколопчне забруднення тощо, як вщображають негативну позищю шдприемництва. Пор1вняно з попередшми столггтями, сьогодш у шдприемницга змшилися тшьки способи й методи збагачення, але суть залишилася незмшною. В1тчизняш шдприемщ забува-ють, що б1знес може бути усшшним за умови, коли вш дотримуеться певних правил гри i культури взаемин.
Кр1м того, можемо стверджувати, що сьогодш швидюсними темпами розвиваеться техшко-технолопчна й особливо шформацшна сфери, але вщ-носно повшьно вщбуваються процеси вдосконалення моральних якостей лю-дини та ïï соц1ально1 вщповщальность Таким чином, розвиток соц1ально1 вщ-повщальност суспшьства також е невщкладною проблемою.
Мета дослвдження полягае в обгрунтуванш необхщност розгляду шдприемництва через призму двох важливих чинниюв - культури i вщповь дальность
Аналiз останнiх наукових дослвджень. Питанням розгляду багатьох економ1чних проблем через призму культуролопчного фактору присвячено низку фундаментальних праць в1тчизняних i заруб1жних науковщв. Спектр цих дослщжень досить широкий: вщ розкриття сут самого поняття "культура", "корпоративна культура", "оргашзацшна культура" [2, 3, 5, 8] до вико-ристання ïï як ретельно спланованого шструменту управлшня i засобу усшш-
но! реашзаци органiзацiйних змiн та розгляду питань мотивацп й цштсно! поведiнки персоналу шдприемства [4, 8, 9]. Поеднання розвитку шдприемництва з культуролопчними традицiями висвiтлено у працях Й. Шум-петера [9], а на зв'язок культури з лщерством, тобто особою пiдприемництва, вказано у вщомш працi Е. Шейна "Организационная культура и лидерство. Построение, эволюция, совершенствование" [8]. В щеолопчному плат щка-вими е пращ вггчизняних науковщв, якi розглядають глобальнi проблеми трансформаци суспiльства, економiки та шдприемництва, зокрема i в цьому контексл, висвiтлюють роль культурологiчного фактора [1, 6]. З'являються дослiдження, у яких увагу звернуто на окремi сощальт аспекти шдприем-ництва, зокрема i вiдповiдальнiсть [6, 7].
Незважаючи на значне защкавлення в наукових та господарських колах проблематикою шдприемництва, культури, вщповщальност^ як все-таки розглядають вщособлено, деякi важливi питання залишаються поза увагою дослiдникiв. Серед них - цшсний погляд на розвиток шдприемництва в кон-текстi синтезу культури i вiдповiдальностi, що в епоху глобашзацшних про-цесiв набувае особливо! ваги.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш набувае популярностi нова парадигма шдприемництва, прюритетами яко! стають людськ потреби, цш-ностi, органiзацiйна культура. Культура сьогодш - це та домшанта, що надае будь-якому життевому процесу, зокрема i шдприемницькому, яюсно! глиби-ни i задае практичш iмпульси для соцiальних дiй.
Глибинне значення слова "культура" стосуеться двох основних видiв дiяльностi: матерiально! й духовно!. Перша - це дiяльнiсть, пов'язана з перет-воренням природи на благо людини (землеробство), друга - дiяльнiсть для вдосконалення духовних сил людини, !! розуму i системи думання (фшосо-фiя). Так у науковий об^ увiйшло поняття "матерiальна культура", центральна ланка яко! - культура працi людини, яка формуеться з професюнально! культури, освггньо! культури, культури стосункiв шдивщв у процесi живо! працi, i "духовна культура", яка визначае знання, мораль, мови, мистецтво, право, штелект, енергшшсть, дух нацi!, патрiотизм, звича!, внутрiшню свщо-мiсть людини тощо" [4, с. 414].
Стосовно розвитку шдприемництва, то дiяльний напрямок трактуван-ня культури за змiстом бшьше пiдходить до пiдприемництва як економiчного явища. Оскiльки будь-яка дiяльнiсть передбачае певш зусилля, то культура дае змогу вимiряти цi зусилля, тобто накласти певнi регламентуючi процеду-ри. Дiяльнiсть вiдбуваеться в середовищi, де функцюнують рiзнi суб'екти цього середовища, отже, культура опосередковуе чи вщображае вiдносини мiж учасниками всiх процеЫв у суспiльствi, а якими будуть щ вiдносини - це залежить вiд внутрiшнiх установок людини, прийнятих цшностей як в сус-шльсга, так i в тому середовишд, де вiдбуваються процеси. 1стини культури матимуть значення тшьки тодi, коли стануть частиною життедiяльностi людини, розвиватимуть у не! прагнення рухатися вперед, досягати свого щеалу (культу), самовдосконалення. Кожна людина мае свш образ щеалу, що надае йому суб'ективного вiдтiнку, але бажання наблизитися до цього образу е абсолютно природним, властивим людськш сутност^ тому мае характер об'ективного.
Оскiльки в основi культури закладено цiнностi та певш архетипи на пiдсвiдомому рiвнi (вiра, воля), то культура сьогодш допомагае людству до-лати кризовi явища. Об'ективна необхiднiсть культурологiчних аспеклв шд-приемницько! дiяльностi характеризуе стушнь його досконалостi. Доскона-лiсть шдприемництва визначаеться його щнностями (а це аспект культури) i вiдповiднiстю закону, тому е сенс розглядати шдприемництво в контекст культурних явищ i вiдповiдальностi.
Корiння пiдприемництва лежить в економiчних умовах життедiяль-ностi суспшьства, але культурно-сощальне середовище е важливим фактором впливу на розвиток шдприемницько! активностi, оскiльки визначае перебо-рення стереотишв суспшьно! свiдомостi, iнертного мислення та формування високих духовних щнностей i норм, якi безпосередньо впливають на спосiб життя споживача i його потреби.
Отже, пiдприемництво i культура взаемопов,язанi, оскiльки:
'и '
• по-перше, у визначенн1 шдприемництва е поняття творчост1, 1нновац1иност1, що притаманне сучасному виду корпоративно! культури - !нновацшнш культур!;
• по-друге, особиста Мщатива е основною характеристикою як корпоративно! культури, так ! п!дприемництва;
• по-трете, об'ективним чинником е готовн!сть до ризику;
• по-четверте, наявн!сть ц!л!, а вщтак ! ц!леспрямован!сть, притаманн! культур! й тдприемництву;
• по-п'яте, шдприемництво розглядають як особливий спос!б господарсько! повед!нки, засадними основами яко! е архетипи, що виходять !з нацюнально-го ментал!тету ! е складниками культури;
• по-шосте, п!дприемницьке середовище, мштить, кр!м економ!чного, пол!тич-ного, правового, технолопчного, ще й культурне, як важливу компоненту.
В умовах трансформацй економiчних процесiв свiт культури розглядають як свгт щнностей, а самi цiнностi репрезентують первинний факт людського досвiду. Таким чином, бачимо залежшсть людини, суб'екта шдприемництва, вщ культурного минулого оточення. 1з розвитком шформа-цiйно-iнтелектуального суспшьства ця залежшсть зростае, адже протягом стол^ь нагромаджуеться така безлiч традицш, звичок, що сучасна людина зовЫм не здатна до пiзнання i сприйняття iнакше, нiж через призму культури. Отже, економжа i шдприемництво можуть усшшно розвиватися у контекст життевого смислу, який задае культура як певна система щнностей, норм поведшки, моралi тощо.
Культура е стимулятором до економiчного усшху, який визначаеться багатьма параметрами, серед них: здатшсть пiдприемця нарощувати ресур-сний потенцiал, своечасно здiйснювати технолопчш прориви, забезпечувати сприйняття iнновацiйних виклиюв часу, сприяти гармони у взаемовщносинах всiх суб,ектiв пiдприемницького середовища та шшь Керуючись цими параметрами, видшимо основнi властивостi культури, притаманне шдприемниць-кiй дiяльностi: акумулятивнiсть, мшливють, мобiлiзацiйнiсть.
Акумулятивнiсть вiдображае здатнiсть сприймати та збер^ати уже вь дом^ вiдкритi ранiше, способи i предмети дiяльностi, форми взаемоди та про-понувати новi, не заперечуючи вже ддачь Мiнливiсть характеризуе здатнiсть збагачувати чи модершзувати сво! культурнi традицп з метою адаптацп до
виклиюв часу, а також вщкритють до сприйняття змш. Мобiлiзацiйнiсть вь дображае здатшсть до самоорганiзацiï та забезпечуе необхщш для прогресу шдприемництва акумулятивнiсть i мiнливiсть.
Iнновацiйний тип розвитку економжи посприяв у формуваннi нового виду культури - шновацшно].', яка сшвзвучна до пiдприемництва i передбачае ^Bi типи господарських взаемовiдносин i стандарт пiдприемницькоï пове-дiнки. Основними щнностями iнновацiйноï культури е креативне мислення, нестандарты пiдходи до прийняття управлшських рiшень, гнучкiсть оргашза-цiï, постшний творчий пошук, стимулювання iнiцiативи тощо. Iнновацiйний характер економiки та шновацшна культура спонукають до зростання тд-приемницькоï мотивацiï, появи цiкавих особистостей, здатних працювати ефективно i не зупинятися у разi невдачi.
На розвиток шдприемницько1" культури впливають рiзнi фактори, серед яких важливими е цiлеспрямоване формування вiдповiдних цшностей, ïx поширення та пропагування. Цього досягають рiзними засобами впливу на людей, зокрема ритуалами, церемошями, звичаями, шшими поведiнковими процедурами та ролями, як пiдвищують довiру до лiдерiв i успiшно прийма-ються уЫма працiвниками.
Для повного розкриття сут культурологiчноï концепцiï шдприемниц-тва доцшьно висвiтити теоретичнi аспекти i змют основних понять, до яких вщносять: цiнностi, норми, переконання, iдеал, свггогляд тощо. Крiм того, доцiльно системно розглядати культуролопчний контекст пiдприемництва через культуру головно!" дiйовоï особи-пiдприемця, культуру взаемовщносин суб,ектiв пiдприемництва та культуру ведення самого бiзнесу.
Цiнностi можуть мати рiзнi вимiри, залежно вщ iсторичноï епохи, ти-пiв суспшьства, полiтичноï системи, iдеологiï. Цiннiсть - це "фжсована в людськiй свщомоси характеристика вiдношення об'екта до людини i вщпо-вiдно людини до об'екта" [6, с. 26]. Вщображаючи стушнь усвiдомлення лю-диною важливост для не1' певного об'екта, вона сприяе реаизаци потреб ште-реЫв людини. Цiнностi е тонкоплановим елементом внутршньо1' структури людини, який завжди пов'язують iз моральнiстю, професiйною совютю, чес-тю, гiднiстю, справедливiстю.
Якщо цiнностi характеризують ментальний рiвень культури, то норми визначають загальноприйнятi вимоги - зразки щодо поведiнки суб'екив вщ-повiдно до цiнностей. Норми, наприклад, корпоративно:' культури сприйма-ються насамперед як звичш правила поведшки, що не зумовлюють захоплен-ня, пориву або осуду у бшьшоси людей. Вони мають моральний, правовий, пол^ичний характер. Цi норми мають рiзну регулятивну функцiю. Нормою в ринковш економiцi е конкуренцiя.
Сшввщношення мiж цiнностями i нормами зводяться до того, що щн-ност суспiльства, по-перше, на практицi реашзовуються через правовi й мо-ральш норми (наприклад цiннiсть "власнiсть" у демократичному суспшьсга захищена законом i посягання на неï сприймаеться громадською думкою як злочин); по-друге, виступають як норми i зразки для окремих людей; потрете, виявляються як щеал, а в реальному житл використовуються норми, яю суперечать цим щнностям.
Процес модершзаци суспiльства в напрямку плекання високодухов-них настро1в i розвитку сощашзаци заохочуе до формування гуманiстичних щнностей, як проникають i в практику шдприемництва, зокрема: орiентацiя на висок соцiальнi стандарти; повага до найманих пращвниюв; розумне поеднання ризику i вщповщальностц екологiзацiя бiзнесу; iнновацiйна дiяль-нiсть на благо людини; свщоме управлiння кар'ерою; прагнення до самовдос-коналення та орiентацiя на здоровий споЫб життя; розвиток свiтоглядних по-зицiй тощо. Саме така система щншсних орiентацiй дае iмпульс для розвитку духовно-етичного шдприемництва.
Переконання - це глибока й обгрунтована вiра людини в щеали, яких вона дотримуеться. Отже, пiдприемцi повиннi мати сво! iдеали, як певнi об-рази, на якi орiентуеться кожна людина, плануючи самореалiзацiю. Св^ог-ляд - це система поглядiв на свгг, визначення мiсця людини в суспшьсга та основнi життевi позицп, принципи пiзнання i дiяльностi людей. Св^огляд е серцевиною духовного свггу, яка визначае характер i спрямування вартюно! та мотивацiйноï поведiнки людей.
Виходячи iз свiтоглядноï сутностi культури, можна будь-який тип культури визначити через пашвний тип свггогляду, який детермшуеться па-нiвним способом виробництва, оскшьки типiзацiя самого свiтогляду мае ви-ходити з його сощально-юторичного змiсту. Стосовно культури пiдприемця, то ïï можна розглядати в подвшному значенш: як систему цiнностей, яку спо-вiдуе пiдприемець, i як професюнальну культуру. Професiональна культура пов'язана iз особистiсними характеристиками пiдприемця. У структурi про-фесiональноï культури видшяють двi складовi: праксеологiчну i ментальну.
Праксеологiчна складова характеризуе спосiб взаемоди суб'екта iз зна-ряддями i предметами пращ, а також стушнь його готовност до конкретного виду дiяльностi. Вона характеризуеться стилем професюнального мислення суб'екта шдприемництва, рiвнем його професшних знань, умiнь, навичок.
Ментальна складова характеризуе стушнь свщомост шдивща, його морально-свiтогляднi та естетичнi засади. Суб'ектом професiональноï культури е не сама профеЫя, а сформована на ïï основi професiональна група, тобто у сферi пiдприемництва - професюнальна група пiдприемцiв. Культура взаемовщносин суб'ектiв пiдприемництва проявляеться у дотриманш ними своïх зобов'язань один перед одним, а також у культурi дшового спiлкування.
Культура ведення самого бiзнесу е наслiдком як культури шдприемця, так i культури його взаемовщносин. Вона охоплюе вiдносини в горизонтальному та вертикальному вимiрах. На рiвнi конкретноï органiзацiï вона проявляеться в понята "корпоративна культура", шд якою розумiемо "систему взаемовщносин, якi склалися в оргашзаци на основi прийнятих цiнностей, ба-зових уявлень i норм поведшки, необхiдних для виконання ïï мiсiï" [2, с. 24]. Для усшшного пiдприемництва важливим е поеднання корпоративноï культури i дiловоï стратеги.
Корпоративна культура формуе правила взаемовщносин шдприемщв на ринку на основi не юридичноï, а моральноï вщповщальност, тому в сучас-ному нестабильному свiтi актуальною для пiдприемництва е сощальна вщпо-вiдальнiсть. У крашах iз сталою економiкою в економiчному просторi сощ-альна вiдповiдальнiсть та етика бiзнесу займають вагоме мюце, хоч мало рег-
ламентуються законодавством. Саме щ категори сьогоднi е основою для по-будови правильних людських вщносин i гармонiзацiï суспшьства.
Розвиток пiдприемництва на основi соцiальноï вiдповiдальностi е нас-лiдком i, одночасно, потребою розвитку сощальних технологш ХХ1 ст., ос-кiльки фактор домшанти соцiальниx теxнологiй зумовлюе посилення ролi со-цiальноï сфери в житт суспiльства, збiльшення ïï впливу на iншi сфери. Сощ-альна вiдповiдальнiсть - це дiяльнiсть шдприемця, спрямована на благопо-луччя суспшьства на добровшьних засадах, а не за вимогами закону.
Сощальну вщповщальшсть можна вiдстежувати в трьох головних площинах: у взаемовiдносинаx бiзнесу з державою; у виконанш соцiальниx зобов'язань перед сво1м персоналом i у взаемовщносинах iз партнерами та суспшьством загалом. Етичнi норми та сощальна вiдповiдальнiсть шд-приемництва формуються вщповщно до полiтичниx, релiгiйниx прiоритетiв, яю iснують у суспiльствi в певний момент часу, тому щодо тепершнього часу мусимо констатувати стихшний характер соцiальноï вiдповiдальностi.
Сьогоднi основними сощально-етичними прiоритетами для шд-приемця мають стати: впевнешсть у корисност своеï працi, для себе, а й для суспшьства; вiра в правдивий бiзнес; ставлення до годприемнищ^ дiяльнос-тi як до мистецтва; прагнення до чесноï працi з партнерами i конкурентами; прагнення до шновацш; декларування гумашстичних цiнностей i ринковому середовишд; добра воля на чесне шдприемництво.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Вiтчизняне шд-приемництво стоггь перед проблемою оптимального поеднання дiловоï ак-тивностi, культури i вщповщальность Пiдприемництво - це певна сфера життедiяльностi людини й оргашзаци суспiльства, тому доцiльно розглядати фактор культури, який може бути як причиною, так i наслщком сформованоï системи цшностей шдприемництва. Yd усшшш пiдприемницькi органiзацiï на ринку мають високий рiвень культури, сформований внаслщок продума-них зусиль, спрямованих на розвиток духу корпорацп, на користь вЫх зацi-кавлених у ïï дiяльностi сторiн.
Оскiльки в ХХ1 ст. у свiтi утверджуеться гумашстична парадигма, то питання вiдповiдальностi також набувають особливоï ваги. Пiдвищення вщ-повiдальностi в сферi пiдприемництва мае поеднуватися iз зростанням самос-вщомосл суб'ектiв пiдприемництва, ефективною законодавчою базою та ре-альним здiйсненням свободи вибору. Крiм юридичноï вiдповiдностi, сьогодш особливо актуальною стае сощальна вщповщальшсть, яка пов'язана з катего-рiями моралi та етики бiзнесу.
З огляду на зазначене, подальшi дослщження варто продовжувати в напрямку поглиблення висвiтлення проблем становлення соцiально орiентова-ного пiдприемництва в Yкраïнi на основi синтезу культури i вщповщальность
Лiтература
1. Геець В. Соцюгумаштарш складов1 перспектив переходу до соц1ально-ор1ентовано1 економ1ки в Укра1н1 / В. Гаець // Економша Укра1ни. - 2000. - № 2. - С. 4-12.
2. Захарчин Г.М. Мехашзм формування орган1зац1йно1 культури машинобуд1вного п1д-приемства : монограф1я / Галина Захарчин. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол1техн1ка", 2009. - 276 с.
3. Капитонов Э.А. Корпоративная культура: теория и практика / Э.А. Капитонов, Г.П. Зинченко, А.Э. Капитонов. - М. : Изд-во "Альфа-Пресс", 2005. - 352 с.
4. Економ1чна енциклопедiя. - У 3-ох т., т. 1 / ред. кол. С.В. Мочерний (вщп. ред.) та iH. - К. : Вид. центр "Академiя", 2000. - 864 с.
5. Мельник С.В. Сощальна вщповщальнють бiзнесу як складова сощально! полiтики Украши / С.В. Мельник // Економша та держава. - 2007. - № 5. - С. 71-73.
6. Подольська С.А. Культурология : навч. поабн. / С.А. Подольська, В.Д. Лихвар, К.А. 1ванова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Центр навч. лгг-ри. 2005. - 392 с.
7. Сьомкша Т.В. Економiчна свобода тдприемницько'1 дiяльностi - iнновацiйний чин-ник створення iнституцiйного середовища / Т.В. Сьомкша // Проблеми науки. - 2007. - № 8. -С. 27-32.
8. Шейн Э.Х. Организационная культура и лидерство. Построение, эволюция, совершенствование / Э.Х. Шейн : пер. с англ. / под ред. В.А. Спивака. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 336 с. - Сер.: Теория и практика менеджмента.
9. Шумпетер Й. Теория развития (Исследование предпринимательской прибили капитализма и цена конъюнктуры) / Й. Шумпетер : пер. с нем. - М. : Изд-во "Прогресс". 1982. -455 с.
Захарчын Г.М., Струтинская Л.Р., Андрусив С.В. Развитие предпринимательства на основании синтеза культуры и ответственности
Обоснована необходимость рассмотрения предпринимательства в контексте культурологических тенденций развития общества. Выделены и охарактеризованы основные свойства культуры, присущие предпринимательству. Раскрыты содержание категорий, которые отображают сущностное наполнение культуры (ценности, идеалы, убеждения, нормы) и трансформируются в модель поведения предпринимателя. Рассмотрен вопрос социальной ответственности предпринимательства в трех главных плоскостях: во взаимоотношениях бизнеса с государством; в исполнении социальных обязательств перед своим персоналом и во взаимоотношениях с партнерами и обществом в целом.
Ключевые слова: культура, ответственность, предпринимательство, ценности, моральные нормы, профессиональная культура, инновационность, креативное мышление, культурно-социальная среда.
Zacharchyn G.M., Strutynska L.R., Andrusiv S.V. Development of enterprise is on basis of synthesis of culture and responsibility
The necessity of consideration of enterprise is reasonable for the context of cultural progress of society trends. Basic properties of culture, inherent to the enterprise, are distinguished and described. Maintenance of categories which represent the essence filling of culture (values, ideals, persuasions, norms) and transformed in the model of conduct of businessman is exposed. The question of social responsibility of enterprise is considered in three main planes: in the mutual relations of business with the state; in execution social obligations before the personnel and in mutual relations with partners and society on the whole.
Keywords: culture, responsibility, enterprise, values, moral norms, professional culture, innovation, creative thought, in a civilized manner-social environment.
УДК330.342.146:332.1: 316.624 Докторант О.В. Зибарева, канд. екон. наук -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украти
СУТЬ ДЕВ1АНТНО1 СОЦ1АЛВАЦП ЕКОНОМ1КИ РЕГЮНАЛЬНИХ СУСП1ЛЬНИХ СИСТЕМ ТА П1ДХОДИ ДО II ВИВЧЕННЯ
Розкрито суть сощaлiзaщi економши та проаналiзовано особливост змюту де-BiaHTHOi сощaлiзaщi економши. Акцентовано увагу на тому, що девiантна сощaлiзa-щя економши е реальною загрозою юнуванню украшського суспшьства. Окреслено тдходи до вивчення девiaнтноi соцiaлiзaцii економши.
Ключов1 слова: соцiaлiзaцiя, девiaнтнa соцiaлiзaцiя, змют, тдходи.
