CC BY
94
100 80 60 40 20
О т
1ШШ
-1-[-г
Рецептура № 1 Рецептура N9 2 Рецептура № 3
1:10 1:15
1:20
Рис. 2. Динамжа змши В33а функюгальноТ харчовоТ композицн з
кремнеземом
Перспективы подальших дослщжень. Для замши традицшно! м'ясно! сировини у рецептурах ковбасних вироб1в обрано функцюнальну харчову композищю i3 сшввщношенням компонента, яю наведен! в рецептур! № 3.
Лггература
1. Потипаева Н. Н. Пищевые добавки и белковые препараты для мясной промышленности: учебное пособие / Н. Н. Потипаева, Г. В. Гуринович, И. С. Патракова, М. В. Патшина // Кемерово, 2008. - 168 с.
2. Липатов Н. Н. Производство мясной продукции на основе биотехнологии / Лисицын А. Б., Липатов Н. Н., Кудряшов Л. С, Алексахина В. А. // М.: ВНИИМП, 2005. - 369 с.
3. Антипова Л. В., Глотова И. А., Рогов И. А. Методы исследования мяса и мясных продуктов. - М.: Колос, 2001. - 576 с.
4. 1ванов С. В. Вплив нанокомпозиту на функцюнальш показники б1лкових препарат1в рослинного походження / 1ванов С. В., Пас1чний В. М., Страшинський I. М., Фурсш О. П. // Технолог1я виробництва i переробки продукц1! тваринництва. Зб1рник наукових праць - В1нниця, 2014. - №2 (112). - С. 74-78.
5. 1ванов С. В. Вплив нанокомпозиту на функцюнальш показники бшкових препарата тваринного походження / 1ванов С. В., Пас1чний В. М., Страшинський I. М., Фурсш О. П. // Науковий вюник Льв1вського нац1онального ун1верситету ветеринарно! медицини та 6ioTexHonorii ¿мен1 С.З. Гжицького - Льв1в, 2014. - Т. 16, № 3 (60). - С. 57-61.
Стаття надшшла до редакцП 30.03.2015
УДК 637.5
Пешук Л. В., д.с.-г.н., професор, © E-mail: peshuk.l@mail.ru 1ванова Т. М., acnipaHT, Гавалко Ю. В., к. мед. н., Рогова К. I., мапстрант
Нашоналъний VHieeDcumem харчових технолог1й. Кшв. Украгна ДУ «1нститут геронтологи iм. Д. Ф. Чеботаръоеа НАМН Украгни»,
Кшв, Украта
РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 МЕТАБОЛ1ЧНИХ ПОТРЕБ
СПОРТСМЕН1В
Харчуеання спортсменов в1др1зняеться eid харчування звичайних людей з кыъкох причин. По-перше, активм заняття спортом вимагаютъ набагато быъшог KUbKOcmi енерговитрат, мж робота в otpici або на виробництв1. По-друге, важю
© Пешук Л. В., 1ванова Т. М., Гавалко Ю. В., Рогова К. I., 2015
92
навантаження г досить специфгчнг вимоги до функцгональностг оргатзму спортсмена еимагаютъ особливого тдходу до складу району.
Рац1онал1зац1я харчування спортсметв еимагае рШення таких питань, як оргатзащя харчування на р1зних етапах р1чного циклу тренуванъ / змаганъ. В1дпов1дност1 створення певних работе можна досягти за наявност1 конкретних б1ох1м1чних / ф1з1олог1чних даних про обм1н речовин / стан оргатзму спортсмемв при виконант ф1зичног роботи р1зног тривалост1 та ттенсивност/ з урахуванням таких чинниюв, як нереоео-емоцШна напруга, клгматично-географгчш умови мгсця проведения тренуванъ / змаганъ, антропометричм та гншг /ндив1дуалъш характеристики спортсмемв. 1снуюч1 рекомендацИ' щодо харчування спортсметв, ращони для оаб, якг займаютъся р\зними видами спорту, не в1дпов1даютъ даним вимогам у повшй мгрг, оскглъки вони, як правило, враховуютъ валовг показники витрат енергп, потреби щодо основних незам1нних чинниюв гж1, якг е середтми для всъогор1чного циклу тренуванъ / змаганъ.
Ключовг слова: харчування спортсметв, метабол1зм, быки, жири, вуглеводи, вгтамгни, м1нералът речовини.
УДК 637.5
Пешук Л. В., д.с.-х.н., профессор, Иванова Т. Н., аспирант, Гавалко Ю. В., к. мед. н., Рогова К. И., магистрант
Национальный университетпищевых технологий, Киев, Украина ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф.Чеботарева НАМН Украины», Киев,
Украина
РОЛЬ ПИТАНИЯ В ОБЕСПЕЧЕНИИ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ ПОТРЕБНОСТЕЙ СПОРТСМЕНОВ
Питание спортсменов отличается от питания обычных людей по нескольким причинам. Во-первых, активные занятия спортом требуют гораздо большего количества энергозатрат, чем работа в офисе или на производстве. Во-вторых, тяжелые нагрузки и весьма специфические требования к функциональности организма спортсмена требуют особого подхода к составу рациона.
Рационализация питания спортсменов требуетрешения таких вопросов, как организация питания на разных этапах годичного цикла тренировок и соревнований. Соответствия создания определенных рационов можно достичь при наличии конкретных биохимических и физиологических данных обмена веществ и состояния организма спортсменов при выполнении физической работы различной продолжительности и интенсивности с учетом таких факторов, как нервно-эмоциональное напряжение, климатически-географические условия места проведения тренировок и соревнований, антропометрические и другие индивидуальные характеристики спортсменов. Существующие рекомендации по питанию спортсменов, рационы для лиц, занимающихся различными видами спорта, не отвечают данным требованиям в полной мере, поскольку они, как правило, учитывают валовые показатели затрат энергии, потребности в основных незаменимых факторах пищи, которые являются средними для всего годового цикла тренировок и соревнований.
Ключевые слова: питание спортсменов, метаболизм, белки, жиры, углеводы, витамины, минеральные вещества.
93
UDC 637.5
Peshuk L. V., doctor of agricultural Sciences. Professor.
Ivanova T. M., graduate. Havalko Y. V., the candidate of medical Sciences.
Rogova R. I.. undergraduate.
National University of food technologies, Kviv. Ukraine SI «Institute of Gerontology named after D.F.Chebotarev NAMS of Ukraine», Kyiv
THE ROLE OF NUTRITION IN PROVIDING METABOLIC NEEDS OF
ATHLETES
Meals for athletes is different from the power of ordinary people for several reasons. First. active sports require much more energy than office work or production. Secondly, heavy loads and are very specific requirements for the functionality of an athlete require a special approach to the composition of the diet.
Rationalization of power athletes requires addressing issues such as nutrition at different stages of the annual cycle of training and competition. Compliance the creation of certain diets can be achieved in the presence of specific biochemical and physiological data on the metabolism and the body condition of athletes when performing physical work of different duration and intensity, taking into account factors such as neuro-emotional stress, climatic and geographical conditions of the place of training and competitions, anthropometric and other individual characteristics of the athletes. Existing recommendations on nutrition for athletes, diets for persons engaged in the various sports that do not meet these requirements in full, as they usually take into account the gross figures cost of energy, demand for basic essential food factors, which are averages for the entire annual cycle of training and competition.
Key words: sportsmen's nutrition, metabolism, proteins, fats, carbohydrates, vitamins, minerals.
Вступ. Харчування спортсмешв повинно вщр1знятися вщ харчування звичайних людей. оскшьки важю навантаження i досить специф1чш вимоги до функцюнальносп оргашзму диктують ретельний шдб1р складу рацюну. У загальному. можна видшити наступи! завдання. яю виршуються за допомогою харчування: 1) забезпечення достатньо! кшькост1 калорш. поживних речовин. мшроелеменпв i впамшв залежно вщ конкретних завдань на даному еташ; 2) активащя та нормал1защя метабол1чних процес1в з використанням бюлопчно активних харчових речовин i добавок; 3) збшьшення або зменшення (а шод1 шдтримання в незмшному стан1) маси т1ла; 4) зб1льшення частки м'яз1в i зменшення жирового прошарку; 5) створення оптимального гормонального фону. що дозволяе гранично реал1зувати ф1зичн1 можливосп i домогтися максимального результату.
Матер1али i методи. Патентно-1нформац1йний пошук. Зокрема. анал1з ринку спортивного харчування в Украш та CBiTi й розширення асортименту харчових продукт1в для спортсмешв командних груп. збалансованих за нутр1ентним складом. виходячи з 1хнього призначення.
Результати досл1джень. Одним з важливих компонент1в. що забезпечують досягнення результата у cnopTi. е адекватне харчування. Харчування спортсмешв повинно бути не тшьки збалансовано за к1льк1стю харчових речовин в ращош. але i мати диференц1йовану к1льк1сну характеристику залежно вщ виду спорту i етапу п1дготовки атлета.
Вуглеводно-б1лковий характер харчування спортсмешв е найб1льш рац1ональним. BiH визначаеться особливостями обм1ну речовин при р1зних видах i ¿нтенсивност1 спортивного навантаження. Розр1зняють ochobhI типи обмшу речовин у спортсмен1в. Перший тип обмшу речовин мае мюце при великих ф1зичних навантаженнях. коли шдвищуеться витрата внутр1шн1х пластичних компонент1в для енергетичних ц1лей. а також збшьшуеться використання внутр1шньом'язових джерел eHeprii' (фосфокреатинш. гл1коген). 1нтенсиф1куються
94
також гл1кол1тичн1 процеси, пов'язаш з виникненням робочо! наростаючо! rinoKcii' та киснево! заборгованосп. Другий тип обмшу речовин виникае при тривалих ф1зичних навантаженнях середньо! та noMipHoi' штенсивносп. У цих умовах виникають вторинш порушення стшкого стану метабол1чних процес1в (посилення гл1кол1зу, поява робочо! rinoKcii, виникнення киснево! недостатносп та íh). Для цього типу обмшу речовин характерна велика тривалють вщновного пер ¿оду [1].
Спортсмени в перюд тренувань i змагань вщчувають шдвищеш ф1зичш та психоемоцшш навантаження. Для вщновлення працездатносп та досягнення високих спортивних результата потр1бн1 ÍHmi сшввщношення харчових речовин i потреба в енергп. При високих навантаженнях оргашзм спортсмешв потребуе бшьшо! кшькосп бшка - 2,2-2,9 г на 1 кг маси тша (МТ) на добу, але не вище 3 гна 1 кг маси тша. 3i збшьшенням добово! калоршност1 рацюну частка бшка повинна бути зменшена (але не менше 2,0 гна 1 кг МТ на добу), так як недостатшсть бшка у спортсмешв може призводити до виникнення негативного азотистого балансу, шдвищення бшкового катабол1зму, повшьного вщновлення i втрати м'язово! маси. Дуже важливо забезпечити високий р1вень бшкового харчування в швидюсних i силових видах спорту максимально! i субмаксимально! штенсивносп, де спостерпаеться максимальне пщвищення штенсивносп бшкового обм1ну. Бшки -це найважливший компонент у спортивному харчуванш. Головш джерела бшшв для спортсмешв це: риба (у pn6i, кр1м 6úikíb, мютяться також жирш кислоти та впамши); м'ясо (для спортсмешв краще вживати нежирш м'ясш сорти — птицю, кролика, шжш сорти телятини); яйця (у яйщ мютяться найважлив1ш1 для оргашзму амшокислоти, а також жири й впамши); молочш продукти (в молочному бшку мютиться багато метюншу - незамшно! амшокислоти, яка не виробляеться орган1змом людини).
При bcíx видах спортивного навантаження, особливо при тривалих, потреба у вуглеводах, у тому числ1 легкозасвоюваних (moho- i дисахариди), шдвищена. Разом з тим тшьки сумш цукр1в i крохмалевмюних вуглевод1в е найбшьш ефективним засобом пщтримання достатнього р1вня глюкози в кров1 i посилення гл1когенол1зу в печшцг Потреба у вуглеводах становить для чоловтв 615-683 г, для жшок — 477546 г на добу. При цьому не менш 1/3 вуглевод1в повинш складати легкозасвоюваш цукри. У зв'язку з необхщнютю обмеження жир1в сшввщношення бшюв, жир1в i вуглевод1в у рацюнах спортсмешв - 1:0,7:4. У передзмагальний перюд, приблизно за тиждень до вщповщального старту, спортсменам дають високе ф1зичне навантаження i в рацюш мш1м1зують продукти з високим bmíctom вуглевод1в; рацюн повинен бути в основному бшково-жировим 3í значним bmíctom кштковини.
Питания про метабол1чну роль впамшв i мшеральних речовин при штенсивних ф1зичних навантаженнях залишаеться актуальним. Наявш даш про вплив впамшв i мшеральних речовин на ф1зичну форму спортсмешв свщчать про те, що при нормальнш забезпеченост1 оргашзму цими нутр1ентами досягаеться максимальний р1вень витривалост1 атлета; недостатня ж забезпечешсть може знизити 1хню ф1зичну працездатшсть [2].
Незалежно вщ сезону у спортсмешв вщм1чено достов1рне зниження у сироватщ kpobi píbhíb : калда, як за абсолютними даними, так i за шдивщуальними показниками (у 53,3—66,7 %); магшю; хлорцщв; затза - у 53,3-60,0 %. Заняття спортом також супроводжуеться пщвищенням потреби у фосфор1 (в 1,5—2 рази). Джерелом фосфору а харчуванш спортсмешв можуть служити bcí продукти тваринного походження (м'ясо, сир, яйця та íh.) [3].
Нестача в рацюш спортсмешв бшшв (9,6 %) i вуглевод1в (23,5 %) супроводжуеться нестачею кальщю (15,5 %). Кальцш вщграе у формуванш KicTKOBoro скелета, м'язового скорочення та шших процеав. Внаслщок нижчо! густини мшерал1в у шстках i загально! kíctkoboi маси жшки бшьше схильш до остеопорозу, шж чоловши [4].
95
Розвиток стресу при шдвищеному ф1зичному та психоемоцшному навантаженш приводить до попршення забезпеченосп оргашзму спортсмена впамшами (Е, А, С) [5]. Впамши-антиоксиданти особливо важлив! для спортсмешв, що займаються циктчними видами спорту, в яких виршальну роль вщграе швидюсть перемщення, а також видами спорту, що вимагають витривалост! (лижники, марафонщ, плавщ та ш). В1тамш А, що регулюе стан зорового апарату, важливий для стршьщв \ б1атлошспв. Споживання в1тамшу А понад 1500 мкг/добу призводить до двократного збшьшення ризику перелому стегново! юстки. Дефщит вгеатшв групи В, яю беруть участь у бшковому обмш1, процесах кровотворення, що регулюють функцп вестибулярного апарату 1 просторово! ор1ентацп, може мати негативш наслщки в таких складно-координацшних видах спорту, як ф1гурне катания, сноуборд.
Висновки. Таким чином, результата огляду л1тературних джерел свщчать про необхщшсть 1 доцшьшсть для професшно! надшносп в спорт1 та досягнення результата проведения контролю в1тамшно-мшерального балансу оргашзму 1 його своечасно! корекцп у спортсмешв конкретно! професшно! приналежностг
Перспективи подальших дослщжень. На кафедр1 технолог!! м'яса ! м'ясних продукта нац!онального ун!верситету харчових технолог!й плануеться удосконалення м'ясного продукту спец!ального призначення, зокрема для спортсмен!в.
Лггература
1. Полиевский С. А. Основы индивидуального и коллективного питания спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 2005. - 384 с.
2. Закревский В. В., Гончарова Т. А., Макарова Г. Г. Питание и здоровье: Материалы IX Всерос. конгр. диетологов и нутрициологов. - М., 2007. - С. 38.
3. Скальный А. В., Орджоникидзе 3. Г., Катулин А. Н. Питание в спорте: макро- и микроэлементы. - М.: Городец, 2005. - 142 с.
4. Новокшанова А. Л. Особенности рационального питания занимающихся физической культурой и спортом. Учеб. пособие / Мин-во образов. и науки РФ, Волог. гос. пед. ун-т. - Вологда: ВГПУ, 2011. - 104 с.
5. Коденцова В. М., Вржесинская О. А., Мазо В. К. // Вопросы питания — 2013. -Т. 82, № 3. -С. 11-18.
Стаття надшшла до редакци 27.03.2015
УДК 378.147
Свщрак I. Г., к.т.н, доцент © Национальный университет «Льв1вська пол^техтка» Галкша Н. С., асистент
Львгвський нацгональнийунгверситет ветеринарног медицини та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ОРГАН13АЦ1Я САМ0СТ1ЙН01 РОБОТИ СТУДЕНТ1В В УМОВАХ СПРЯМУВАННЯ ВИЩ01 ШКОЛИ ДО СВРОШТЕГРАЦП
У статт1 наведен/ резулътати досл1джень тдвищення якост1 навчання студент1в тженерно-техтчного напрямку тдготовки у вищих учбових закладах шляхом активного використання у навчалъному процеа уах вид1в самост1йного наукового досл1дження, зокрема курсових роб1т, участ1 у науково-досл1дних та науково-практичних конференц1ях р1зного р\вня. Концепщя оргамзацИ самостийно! роботи, до яких в1дносяться уа види студентсъко! науково-досл1дно! роботи, забезпечуе 1ндив1дуал1зац1ю навчання, тдвищуе мотивацию, сприяе формуванню самосттност! в процеа прийняття ршенъ / максимально актив1зуе тзнавалъну д1ялъмстъ студент1в.
© Свадрак I. Г., Галина Н. С., 2015
96
