CC BY
85РОЛЬ ТА МІСЦЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В ПОБУДОВІ ЗАГАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ДОШКІЛЬНИКІВ
Курок О.І.
Г лухівський державний педагогічний університет
Анотація. У статті розкрито ієрархічну структуру компетенцій майбутніх вихователів фізичного виховання дошкільників. Зроблено акцент на необхідність та умови формування дослідницьких компетенцій у студентів як передумови набуття наукової компетентності Підготовка спеціаліста - дослідника можлива за умови органічного поєднання науково-дослідної роботи студентів у навчальному процесі та науково-дослідної роботи сту дентів у позанавчальний період Ці напрямки включаються в загальні плани навчально-виховної, наукової роботи університету, факультету, кафедри.
Ключові слова: структура компетенцій вихователь фізичного виховання, дослідницькі компетенції! Аннотация: Курок А.И. Роль и место научно-исследовательской деятельности студентов в построении общей структуры компетенций будущих воспитателей физического воспитания дошкольников В
статье раскрыта иерархическая структура компетенций будущих воспитателей физического воспитания дошкольников Сделан акцент на необходимость и условия формирования исследовательских компетенций у студентов как предпосылки приобретения научной компетентности Подготовка специалиста -исследователя возможна при условии органического объединения научно-исследовательской работы студентовв учебном процессе и научно-исследовательскойработы студентов во внеурочный период. Эти направления включаются в общие планы учебно-воспитательной, научной работы университета, факультету кафедры
Ключевые слова: структура компетенций, воспитатель физического воспитания, исследовательские компетенции.
Annotation. Kurok АЛ. Role and place of research jurisdictions in the general structure of jurisdictions of future physical training teachers of under-fives. The hierarchical structure of jurisdictions of future physical training teachers of under-fives is exposed in the article. The attention is accented on the necessity and conditions of forming of student’s research jurisdictions as preconditions of receipt of scientific competence. Preparation of the specialist - the explorer is possible under condition of organic affiliation of research work of students in educational process and research work of students in the after-hour term. These directions are powered up in long shots of teaching and educational, scientific work of university, faculty, faculty.
Keywords: structure ofjurisdictions, educator of physical education, research jurisdictions.
Вступ.
Г либокі соціальні, духовні й економічні зрушення, які відбуваються в Україні, вимагають радикальної трансформації вищої освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір.
У багатьох країнах світу відбувається інтенсивний пошук шляхів удосконаленнязмісту, форм, методів забезпечення фундаментальної освіти, спрямованої на задоволення інтересів особистості. Вища школа покликана давати молоді цілісне уявлення про сучасну наукову картину світу, закладати фундамент майбутньої професійної діяльності, сприяти творчому розвитку особистості та вірному вибору індивідуальної програми життя на базі пізнання особливостей, потреб і можливостей людини
У зв’язку з цим набуває першорядного значення проведення у вищих закладах освіти фундаментальних наукових досліджень, залучення до них як викладачів, так і студентів Наразі важливим є виховання у майбутніх фахівців методологічної культурі, підвищення вимог до результатів дослідницької праці, забезпечення високої ефективності і конкурентноздатностінаукової продукції та ін. Здійснення цього посилить роль науки як “органічної частини освіти, базового елемента і рушійної сили її розвитку’ [3] і зумовить суттєві зміни в організації науково-дослідної діяльності сучасних вищих навчальних закладів У країни
Фізичну культуру, що є складовою частиною загальнолюдської культурі, також не оминули перетворення, які відбуваються в системі підготовки педагогів-фахівців. Відбувається корекція навчально-програмного, науково-методичного і технологічного забезпечення підготовки фахівців цієї галузі і, зокрема, вихователів фізичного виховання дошкільників.
У процесі підготовки майбутніх вихователів особливого значення набувають дослідницькі підходи завдяки усталенню нової, компетентнісної, парадигми освіти, головним завданням якої виступає не тільки й не стільки засвоєння визначеного навчальною програмою обсягу знань, але й опанування методами здобуття нових знань, методами застосування набутих знань для розв’язання індивідуально та соціально значущих завдань.
Професія вихователя вимагає від молодого фахівця виважених педагогічних дій, сформованих спеціальних компетенцій Особливо це стосується вихователів фізичного виховання, адже фізичне виховання дошкільників - це складний процес. Засвоєння техніки виконання фізичних вправ спершу виконується на спеціально організованих заняттях, а вже далі дитина виконує ці рухи у своєму
повсякденному житті, у самостійній діяльності. Тож вихователь, формуючи звичку діяти певним чином, тим самим формує оптимальні рухові стереотипи у дітей.
Набуття дітьми фізичних кондицій є однією з найважливіших складових життєвих компетнцій Зрозуміло, що забезпечити набуття дітьми таких знань може тільки компетентний вихователь у галузі педагогіки і психології, та у своїй предметній галузі - фізичному вихованні
Робота виконана за планом НДР Г лухівськогодержавного педагогічного університету
Формулювання цілей роботи
Метою нашого дослідження є визначення особливостей та місця дослідницьких компетенцій майбутніх вихователів фізичного виховання дошкільників у загальній структурі компетенцій
Результати досліджень.
Спеціальних дослідницьких компетенцій вихователь фізичного виховання може набути в процесі самостійно проведених досліджень, основи яких закладаються впродовж навчання у вищому педагогічному закладі передусім у процесі студіювання фахових і спеціальних дисциплін, під час самостійних занять, виробничих і педагогічних практик, виконання курсових і дипломних проектів, завдяки участі у творчих конкурсах змаганнях, олімпіадах, - дослідницьким підходом мусять бути просякнуті всі форми навчального процесу.
Активізація роботи по набуттю студентами дослідницьких компетенцій може відбуватися за таких
умов:
- забезпечення офіційно-правовими документами проведення фундаментальних теоретичних, експериментальних досліджень у відповідності до завдань та планів кафедр;
- урахування високого кадрового потенціалу світового рівня, який має Україна, особливо її регіональні наукові центри;
- звернення до накопиченого досвіду організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах і творче його використання в сучасних умовах діяльності вищих навчальних закладів.
Неупередженийаналіз досвіду надасть змогу:
- виявляти можливості об’єктивного висвітлення змісту, форм, методів, умов організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах У країни, обґрунтовувати теоретико-методичні засади вдосконалення науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах та оптимального управління цими процесами в сучасних умовах;
- розкривати необхідність урахування особливостей організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах на різних етапах її розвитку. У сучасній науці складається новий об’єктивний підхід до осмислення соціально-економічних, соціокультурних, педагогічних факторів її розвитку. Аксіологічний, системний, культурологічнийта інші підходи в їхньому взаємозв’язку і взаємообумовленості дають змогу визначати конкретні умови, провідні тенденції розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах;
- незаангажовано висвітлювати історичні реалії, виявляти чинники функціонування науково-дослідної роботи, творче врахування яких сприятиме зростанню освітнього потенціалу суспільства;
- актуалізувати здобутки вищих навчальних закладів як можливості оптимального використання прогностичної функції педагогічної науки
Останнім часом педагогічна наука збагатилася результатами досліджень з проблеми організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах освіти. Так, визначення мети і завдань, розкриття функції і специфіки науково-дослідної роботи, обґрунтуванняїї ролі і місця в процесі реформування вищої освіти здійснено в публікаціях В. Андрущенка В. Кременя, В. Курила, С. Шейка
Зміст, форми і методи науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах були предметом наукових досліджень М. Добрускіна, Г. Лахтіна, О. Мурашко, Н. Недодатко(80-90 рр.).
Розкриттю можливостей організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах для формування і розвитку професійних якостей майбутніх фахівців, науковців присвячено праці Л. Авдєєвої, О. Семеног, Н. Амеліної, І. Іваненко, Ф. Орєхової та ін.(90 рр.).
Проблема організації науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах в історико-педагогічному аспекті знайшла певне відображення в працях А. Алексюка, В. Вихрущ Л. Вовк, Н. Дем’яненко, М. Євтуха, С. Золотухіної О. Любара, Б. Ступарика, О. Сухомлинської М. Ярмаченка та ін.
У середині 1990-х років питання компетентнісних підходів в освіті почали активно досліджувати в Європі на основі широкого міжнародного співробітництва.
Компетентнісний підхід в педагогічній освіті значно ширший, ніж підхід із позицій формування предметних знань, умінь, навичок, і включає в себе широкі гуманістичні, морально-етичні, культурні, естетичні, мотиваційні та інші компоненти, націлені на творчість, дію, виконання, результат.
Компетентність - це здатність діяти на основі здобутих знань. На відміну від ЗУНів (що передбачають дію за зразком, за аналогією), компетентність передбачає досвід самостійної діяльності на основі універсальних знань. Компетентність є загальною здатністю, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях набутих у навчанні.
Категорією „компетенція” окреслюється коло повноважень, а також знань, умінь, навичок (освіти, підготовки), необхідних для реалізації мети і завдань діяльності [3].
Система компетенцій в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають:
Ключові компетентності - мають бути притаманні всім членам суспільства незалежно від статі, класу, раси, культурі, сімейного стану, мови та узгоджуватисьне тільки з етнічними, економічними та культурними цінностями суспільства а й відповідати пріоритетам та цілям освіти і мати особистісно орієнтований характер. Крім того, контекст вживання терміну „ключові компетентності’ передбачає акцент на здатності діяти, узагальнюючи і застосовуючи особистісно-професійні риси для забезпечення такого кола повноважень, де характерним є постійний вплив швидких змін [2]. Ключові компетентності є надбудовою над базисними -загальними і професійними компетентностями
Кожна з ключових компетентностейформується через навчання в певній освітній галузі, набуваючи в цьому процесі характеру засвоєння освітніх компонентів які пов’язані з освітніми завданнями та змістом цієї галузі.
На наш погляд, ключовими компетентностями вихователя фізичного виховання дошкільників є здатність до саморозвитку і самоосвіти, адаптивності і мобільності, творчої діяльності, дослідництва, інтеграції різноманітних педагогічних компетенцій спроможність будувати комплекс індивідуальних цінностей на основі соціальних і державних пріоритетів та орієнтувати на них свою поведінку й професійну діяльність.
Загальні компетенції соціальні, полікультурні інформаційні, комунікативні компетенції є необхідними тому, що вища освіта висуває вимоги до вихователя фізичного виховання дошкільників як сучасної, освіченої людини, представника соціального прошарку - інтелігенції. Тому вище перераховані компетенції забезпечують виконання функцій членів суспільства, співробітників, батьків тощо - соціальних ролей, що не мають фахового забарвлення.
Освітні компетенції - це складні узагальнені способи діяльності, що їх опановує студент під час навчання. Освітня компетенціяприпускає засвоєння студентомне відокремлених один від одного знань і вмінь, а оволодіння комплексною процедурою, в якій для кожного виділеного напряму наявна відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер. Поняття компетентності охоплює не тільки когнітивний і операціонально-технологічний складники, а й мотиваційний, етичний, соціальний та поведінковий Компетентністьє результатомнабуття компетенцій [2, 3].
Група спеціальних (професійних) компетентностей визначається особливостями професійної діяльності фахівця у галузі фізичного виховання. З причини широкого кола повноважень вихователя фізичного виховання, який не обмежується роллю „урокодавця’, а й виконує функції вихователя, організатора, господарника, методиста, проектувальника, науковця-дослідника, валеолога, інструктора і навіть певною мірою реабілітолога (використовуючиелементи фізичної реабілітації у СМГ).
Г рупа професійних компетентностейоб’єднуються в підгрупи:
Інваріантні компетентності- визначають обізнаність вихователя фізичного виховання у питаннях загальнопедагогічного характеру;
Варіативні компетентності - це спеціальні вимоги до обізнаності фахівця, що визначаються особливостями професійної діяльності вихователя
Інваріантні та варіативні компетентності об’єднують у собі загальнопредметні компетентності, притаманні для кожного предмета, які формуються протягом всього терміну його вивчення Вони відрізняються високим ступенем узагальненості та комплексності
Наприклад, загальнопредметні компетенції з методики фізичного виховання дітей дошкільного віку можуть бути визначені як:
- володіння технікою виконання рухів, які використовуютьсяв процесі роботи з дітьми;
- ефективно використовуватитехнології для покращення фізичного стану дітей;
- інтегрувати знання з теорії та методики фізичного виховання, фізіології та інших навчальних предметів зі змістом дисципліни „Методика фізичного виховання дітей дошкільного віку”.
Спеціально-предметні компетенції це ті, що їх набуває студентпри вивченні певного предмета протягом декількох навчальних семестрів. Для вихователя фізичного виховання такий вид компетенцій є актуальним наприклад, для таких навчальних дисциплін, як спортивні ігри (баскетбол волейбол футбол), гімнастика (основні рухи, стройові вправи, ритмічна гімнастика).
Знання, вміння та навички, отримані при навчанні у ВНЗ, безперечно є важливими. Поряд із цим саме компетенції є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність студента-випускника до професійної діяльності, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовжжиття.
Оскільки набуті компетенції дозволяють визначити рівень готовності студента до професійної діяльності доцільно було б виділяти різні рівні освоєння компетенцій: мінімальний, достатній, високий. У цьому контексті можна вживати такі словосполученні, як „розширення компетенції" та "звуження компетенції”, що свідчать про динамічність процесу її набуття чи втрати. Розширення компетенції в широкому сенсі є явищем розвитку: збагачення функцій, кола обов’язків, об’єктів діяльності тощо. Розширення компетенцій вихователя фізичного виховання дошкільників визначається освітньо-кваліфікаційним рівнем (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр). Ще одним вагомим фактором розширення компетенцій майбутнього вихователя фізичного виховання дошкільників є успішність навчання студента
Серед широкого кола компетенцій, якими повинен володіти вихователь фізичного виховання дошкільників, хотілося б виділити окремим пунктом дослідницькі компетенції. Дослідницька компетентність - володіння методами дослідження соціально та індивідуально значущих питань з галузі фізичної культурі, в тому числі і за допомогою інформаційно-комунікативнихтехнологій
Наразі дослідницька діяльність студентів-майбутніх вихователів фізичного виховання не має широкого розповсюдження.
Маємо погодитись, що досить часто університетське викладання, розраховане на середній рівень студентів обмежений доступ до науково-методичної інформації, зовнішня мотивація науково-пізнавальної діяльності “сприяє” зниженню науковогопотенціалу студентськоїмолоді [6].
Прикро констатувати також, що наукова робота в університеті продовжує залишатись своєрідним додатком, а не основним інтегративним компонентом навчального процесу, а, отже, майбутній фахівець-дослідник не спрямований на творчість, на новаторство.
Формуючи систему компетенцій різних рівнів, сучасна система навчально-наукової діяльності вищого педагогічного закладу повинна бути особистісно-зорієнтованою, тобто виховання наукової культури особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку, утвердженням педагогічної етики. В університеті має бути створена наукова атмосфера, яка б сприяла формуванню і розвитку у студентів науково-дослідницьких умінь, залучення їх до активної самостійної наукової діяльності.
Така система має містити як елементи комплексу компетенції що пов’язані за змістом і структурою та можуть розвиватись в студентів поступово залежно від предмета, освітньої галузі, року навчання, так і тих компетенції які стержнем проходять через весь процес підготовки фахівця і не прив’язані лише до одного предмета. Тільки такий системний підхід до визначення результатів навчання на кожному з його етапів дозволить здійснити відповідні зміни в змісті освіти, що мають відбитися в стандартах освіти й навчальних програмах з окремих предметів.
Система навчально-наукової діяльності вищого педагогічного закладу повинна реалізовуватись і в науково-дослідній роботі студентів яка коордиуєтьсяРадою з науково-дослідної роботи студентів
Підготовка спеціаліста - дослідника можлива за умови органічного поєднання науково-дослідної роботи студентів у навчальному процесі та науково-дослідної роботи студентів у позанавчальний період. Ці напрямки включаються в загальні плани навчально-виховної, наукової роботи університету, факультету, кафедри
Висновки.
Визначивши місце та значення науково-дослідницької діяльності студентів в процесі формування професійних компетенції яких повинен набути майбутній вихователь фізичного виховання дошкільників в процесі навчання, ми визначили теоретичне підґрунтя для подальшого розвитку методології та методичного інструментарію підготовки майбутнього фахівця дошкільної освіти.
Отже, орієнтація змісту освіти на розвиток компетенцій передбачає ґрунтовне розроблення системи науково-дослідної роботи студентів в університеті з метою формування дослідницьких компетенцій Ґрунтовне вивчення методів формування компетенцій майбутнього вихователя фізичного виховання дошкільників матиме відображення у наступних публікаціях
Список використаних літературних джерел
1. Баловсяк Н. Структура та зміст інформаційної компетентності майбутнього спеціаліста // www.management.com.ua/strategy/str100.html - 54k
2. Белкин А. С. Компетентность Профессионализм Мастерство /А. С.Белкин. - Челябинск: Юж.-Уралкн.из-во., 2004. - 176 с.
3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук - К.: „К.І.С.”, 2004. - 112 с.
4. Овчарук О. В Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - С. 7-24
5. Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісногопідходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук - К.: К.І.С., 2004. - С. 25-45.
6. www.tspu.edu.ua/subiects^/n/Naukrobota/Firsthtm
Надійшла до редакції 06.12.2007р.
