CC BY
14
УДК: 616.248:613.62:504
М. Эбрахiмi, РОЛЬ ФАКТОР1В НАВКОЛИШНЬОГО
СВ. Подольська, СЕРЕДОВИЩА У РОЗВИТКУ БРОНХ1АЛЬНО1
Н.Г. Горовенко АСТМИ
Кшвська медична aKadeMin тслядипломноi освти Ш.П.Л.Шупиш кафедра медично'1 генетики
Ключовi слова: 6pomianbHa астма, хротчний puHim, алергiя, nрофесiйнi шкiдливостi Key words: asthma, chronic rhinitis, allergy, professional harmful factors.
Резюме. Изучалась роль факторов окружающей среды в развитии бронхиальной астмы. На основании полученных данных выявлено, что в семьях, имеющих двоих детей, у перворожденного ребенка вероятность развития БА больше, чем у ребенка от второй беременности. У детей, которые родились первыми, вероятность развития гормонозависи-мости и тяжелого течения астмы больше, чем у младших детей. Установлена ассоциация БА с хроническим ринитом, аллергией и воздействием вредных профессиональных факторов.
Summary. It was studied the role of environmental factors in development of asthma. On the basis of the received data we concluded that in the families with two children, risk of asthma development and steroid-depended status in younger child was higher than in older one. The association of harmful professional factors with BA, allergy and chronic rhinitis was found.
Бронхiальну астму (БА) вщносять до му-льтифакторiальних захворювань, що виникають у результат взаемодп гешв спадково! схильност з певними факторами навколишнього середо-вища. Мультифакторiальнi захворювання мають полшенний тип успадкування, це зумовлено мутащями багатьох гешв або сполученням але-лiв, що взаемоддать адитивно, доповнюючи один одного, а проявляються патолопчш властивосп при несприятливому впливi факторiв навколишнього середовища [1]. Накопиченi дан свiдчать про те, що фактори, пов'язат з сучасним способом життя, вiдiграють критичну роль у збшь-шеннi частоти БА. Зростання частоти алерпчних захворювань та БА вiдмiчаеться зокрема у тих, хто народився тсля 1960 року, а в тепершнш час вже говорять про ешдемда цих захворювань, яка охопила багато кра!н свiту. У рядi робiт вщ-мiчають, що тдвищення алерпчно! захворю-ваностi асощюеться з „вестершзащею" способу життя. Захворюванють астмою дiтей та пiдлiткiв збшьшилась у чотири рази за останш двадцять рокiв у багатьох iндустрiально розвинутих кра!-нах свiту [10]. Науковi дослiдження можливих причин збшьшення розповсюдження БА повиннi базуватись на аналiзi як потенцiйних факторiв, що можуть стимулювати виникнення БА, так i стану захисних факторiв в оргашзм^ якi могли останнiм часом змшитись. Впливи факторiв навколишнього середовища вщграють iстотну роль у виникненш БА , тому так важливо щенти-фiкувати фактори ризику розвитку БА та по мож-ливосп зупиняти !х вплив. З метою вивчення
ролi факторiв навколишнього середовища у ви-никненш БА проведено дане дослiдження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 105 дорослих хворих на бронх> альну астму, 31чоловiк (29,53%) та 74 жшки (70,47%), у вiцi вщ 18 до 73 рокiв , середнш вiк 44,47±1,22року, вiк початку захворювання коли-вався вiд 16 до 55 роюв. Всi хворi з дiагнозом БА обстеженi та лшувались в iнститутi пульмонологи та фтизiатрil АМН Укра!ни. Контрольна група складалась зi 160 ошб, з них 32 чоловiки (20%) та 128 жшок (80%) , у вщ вiд 17 до 78 роюв, середнiй вiк 39,93±2,14 року. Основними критерiями вiдбору групи контролю були вщсут-нiсть БА у них та !х родиив першого та другого ступеня спорщненост та вiдсутнiсть спорщне-ностi помiж iндивiдуумами.
Хворих опитували за спещально розробленою анкетою, яка дозволяла врахувати наявшсть чи вiдсутнiсть симптомiв БА та шших хронiчних захворювань, несприятливих впливiв оточуючо-го середовища у зв'язку з мюцем проживання та способом життя хворих та !х батьюв.
Клiнiчне обстеження включало: ктшко-гене-алогiчне обстеження, загальноклiнiчнi методи, ощнку функци зовнiшнього дихання за допомо-гою сшрографп, шкiрнi прик-тести, загальш ана-лiзи кровi, сечi та харкотиння.
Достовiрнiсть розбiжностей у частой стр> вальностi ознак, що вивчались, мiж групою хворих та вщповщною контрольною групою визна-чалася за критерiями хi -квадрат (%2) та Фiшера.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Для оцшки ролi основних факторiв ризику у виникненн БА було проаналiзовано дда 65 фак-торiв, якi потенцшно можуть впливати на розви-ток БА або И загострення i видiлено значущi фактори, для яких було пiдтверджено достовiр-нiсть !х асоцiацiй з виникненнями та переб^ом БА.
У групi хворих на БА зi 105 осiб 69 (65,71%) народжен першими, а 36 (34,29%) - другими або
наступними в родиш. У контрольнш груш зi 160 осiб 98 ( 61,25%) були першонароджеш, а 62 (38,75%) мали другий i бшьший порядок наро-дження в родиш. Незважаючи на те, що в груш хворих БА юльюсть першонароджених була ви-щою, нiж у контрольнш груш, ця рiзниця досто-вiрно не вiдрiзнялась.
Як видно з табл.1, значущють порядку наро-дження мала значення лише у тому випадку, коли в родиш було двое дтей.
Таблиця 1
Розподш дггей у залежност1 в1д порядку народження в групах хворих на БА та контролю
Характеристика родин
Багатодатна родина
Порядок народження
БА група контролю
Першона-роджений другий 1 дал1 першонароджений другий 1 дал1
п % п % п % п %
47 56,60 36 43,40 85 63,43 49 36,57
35 77,77 10 22,23 52 54,15 44 45,85
У груш БА зi 45 хворих 35 (77,77%) були першою дитиною в родиш, i тшьки 10 (22,23%) -другою. У контрольнш груш кшьюсть перших та других дггей в родиш складала 52 (54,15%) та 44 ( 45,85%) вщповщно. Значення %2 ( %2 =6,26, Р =0, 012) свщчило про те, що вiрогiднiсть розвитку БА у першо! дитини в родиш вища, шж у друго! , у родинах з двома дтми (таблиця 1).
1з 35 пацiентiв з БА, народжених першими в родинi, 9 (25,70%) були гормонозалежш, i 26 (74,30%) - вщповши адекватною реакщею на введення гормонiв (гормононезалежнi), а у народжених другими, вщповщно, 0(0%) та 10 (100%). Кшьюсть хворих на гормонозалежну БА серед первонароджених перевищувала тих, що мали старших сестер/брата у родиш (Р =0,001). Це свщчило про те, що вiроriдшсть розвитку гор-монозалежност першонароджено! дитини була вищою, у ш^внянш з другонародженою, у дво-дiтних родинах (таблиця 2).
Серед хворих на БА 53 ( 50,47%) мали контакт iз тваринами у вщ до трьох роюв, 63 (60%) - шсля трьох роюв, а в груш контролю 74
(52,85%) та 94 (67,15%) вщповщно ( таблиця 3). Вiрогiдноl рiзницi по даних показниках помiж групами не виявлено.
Таблиця 2
Розподш хворих на БА в залежносп вщ
реакцн на гормони, враховуючи порядок народження дитини у дводггних родинах
Порядок народження п Гормонозалежш хвор1 БА Хвор1 БА з адекватною в1дпов1ддю на гормони
п % п %
Перша дитина 35 9 25.70 26 74.30
Друга дитина 10 0 0.00 10 100
05/ Том X / 2
111
Таблиця 3
Розподш хворих на БА та групи контролю в залежносл вщ контакту з домашшми
тваринами.
Наявн1сть контакту з домашн1ми тваринами
В1к, в якому пащснти мали контакт з тваринами хвор] з БА група контролю
так m так iii
n | % n | % n | % n | %
До 3 рокв 53 50,47 52 49,53 74 52,85 66 47,15
П1сля 3 роюв 63 60 42 40 94 67,15 46 32,85
Було вивчено вплив професшних шкщли-востей на розвиток БА. При цьому 28 (29,50%) хворих на БА протягом тривалого часу мали вплив виробничих факторiв у зв'язку з 1х профе-сieю: маляра, пекаря, кондитера, зварювальника, слюсаря, фермера та робочого хiмiчноl проми-словостi, та 67 (70,50%) не мали контакту з про-фесшними шкiдливостями.
У групi контролю щ цифри вiдповiдно склали 3 (1,87%) та 157 ( 98,13%). Значення Х2 ( Х2= 39, 97, Р = 0,001) свщчило про асощащю виникнення БА з дieю шкiдливих факторiв на робочому мю-цi.
Таблиця 4
Розподш хворих БА та контрольно!' групи в залежносп в1д наявност1 або вщсутносл впливу профес1йни\ шкщливостей
Групи обстежених n Вплив профес1йних шк1дливостей
так Mi
n % n %
Хвор1 на БА 95 28 29.50 67 70.50
Група 160 3 1,87 157 98,13
контролю
пчною формою БА, та, навпаки, 1-11 стушнь тяж-костi зустрiчався рщше. Значення %2 (^2= 4,07, Р=0,04) вказуе на те, що у хворих на БА з не-алерпчною формою захворювання мало бшьш тяжкий перебiг, нiж у хворих з алерпчною формою БА.
При обстеженш хворих на БА та контрольно! групи на шдст^ даних анамнезу (риноре!, вщ-чуття закладеностi носу, свербiж носа, чихання протягом шести i бiльше мюящв безперервно) дь агностували хронiчний ришт.
Як видно з таблищ 7, iз 95 хворих на БА 67 ( 70,52% ) частше хворши на хронiчний ринiт, у порiвняннi з контрольною групою 18 ( 11,25% ) ( таблиця 7).
Таблиця 5
Частота стр1вальност1 алергн у хворих на БА та у груш контролю
Групи обстежених
Наявтсть алергй
так н1
n % n %
Бронх1альна астма
Группа контролю
95 160
70 73,68 26 16,25
25 26,32 134 83,75
n
Наявнють або вщсутшсть алергп визначалась за допомогою скарифiкацiйного шюрного тесту (skin prick test) та клшчного обстеження як для хворих БА, так i в груш контролю.
У rpyni хворих на БА спостер^алась бiльш висока частота с^вальносп алерги у порiвняннi з контрольною групою ( 73,68% та 16,25 вщпо-вщно). Значення х2 (х2= 81,34, Р= 0,0001) свщ-чило про асоцiацiю алерги 3i схильнiстю до БА у дорослих хворих в Укра1ш
Як видно з таблищ 6, у хворих i3 неалерпч-ною формою БА вiрогiдно частiше зyстрiчались III-IV ступеш тяжкостi, нiж у хворих з алер-
Значення %2 - критерда (%2=91,60, Р=0,0001) свiдчило про те, що хрошчний ринiт тiсно асо-цiйований з БА.
За допомогою алерпчного шкiрного тесту (skin prick test) з рiзними алергенами серед хворих з БА та хрошчним риштом виявили осiб, у яких ринiт мав хронiчний алерпчний характер (ХАР). Так, з 67 хворих iз БА та хрошчним риштом 56 (83,58% ) мали позитивний результат шюрного тесту, а 11 (16,42%) - негативний результат. У груш контролю iз 18 ошб iз хрошчним риштом тшьки у 4 ( 22,22% ) виявлено ХАР (таблиця 8).
Величина %2- критерiю (%2=22,86, Р=0,0001) показуе, що ХАР також е фактором ризику роз-витку БА.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У дослщженнях останнiх рокiв показано, що в багатод^них родинах у дiтей, яю мають старшого брата /сестру, рщше виникають алергiчнi захворювання, та БА зокрема [3,18]. Мехашзм цього явища поки що невщомий. Деяю автори вважають, що кiлькiсть дтей в родинi прямо пропорцiйна кшькост випадкiв iнфiкування серед них, а велике шфекцшне навантаження може бути профшактичним фактором розвитку алергп, оскiльки контакт з iнфекцiйними агентами в ран-ньому дитячому вщ призводить до поляризацп iмунноl системи в бш Т-хелперiв1 ( ТЪ 1) та про-фiлактики алергп. Бшьш рiдкий контакт з шфек-цiйними агентами призводить до переважання Th2 над Th1 i розвитку алергп [5,7,12].
Таблиця 6
Розподш ступеня тяжкост1 переб1гу БА в залежност1 в1д алерпчиоУ та иеалерпчиоУ форм БА
Ступiнь тяжкосп перебiгу БА
Групи хворих на БА (n=95) I-II III-IV
n % n %
Алергiчна ^^ форма 35 50 35 50
Неалергiчна ^5 форма 6 24 19 76
Цi спостереження зворотнього вщношення мiж po3MipoM родини та порядком народження ди-тини i розвитком алергп призвело до появи ririe-нiчноï гiпотези. Сучасне життя характеризуется кiлькiсним зменшенням розмiру имЧ та збшь-шення рiвня ппени, що в свою чергу призводить до зниження рiвня iнфекцiй у дггей. Кожна ди-тина народжуеться з iмунологiчним статусом певного сшввщношення Th2/Th0. Вiдсутнiсть або зниження шфекцшного сигналу пiсля народження не призводять до диференцiювання Th0 та Th1, що може сприяти в подальшому розвитку алергiï - фактору ризику прояву БА. Деяю автори також вважають, що шфекщйш агенти можуть виконувати роль протективного фактору в про-цесi розвитку алергiï [5,12], хоча друга група авторiв вважае, що деякi iншi вiруснi шфекцп, зокрема викликанi респiраторним синтицiальним вiрусом, можуть стимулювати розвиток алергiï та БА [2,11,16]. Наш аналiз розмiру родини та
порядку народження пробанда показав, що рiз-ницi мiж народженими першими в групi контролю i серед хворих на БА не було, хоча при розподш шмей на двод^ш та багатод^ш (3 i бшьше дiтей) було виявлено достовiрне тдвищення ризику виникнення БА у першо1 дитини (%2=6,26).
Нашi дослщження довели, що у хворих на БА, яю не мають старших братв/сестер , вiрогiднiсть розвитку гормонозалежно1 БА вища, нiж у ошб, що мають старших братiв/сестер. Розвиток гор-монозалежностi е одним iз критерпв тяжкостi перебiгу БА. Патофiзiологiчний механiзм розвитку гормонозалежностi до кшця не вивчений. На наш погляд, у хворих на БА, що не мають старших братв/сестер, вiрогiднiсть впливу шюдли-вих факторiв i/або зниження захисних факторiв бiльше , нiж у хворих на БА, що мали старших братв/сестер, i це може розглядатися як один iз факторiв схильност до розвитку гормонорезис-тентностi.
Таблиця 7
Частота стр1вальност1 хрон1чного ришту у хворих на БА та у коитрольиш rpyni
Групи обстежених n Наявтсть ХР
так Hi
n % n %
Хворi БА 95 67 70.52% 28 29.48%
Група 160 18 11.25 142 88.72
контролю
Деякi автори вважають, що алерпя е одним iз головних факторiв ризику розвитку БА у дтей та дорослих [4,8,15], iншi не дотримуються цieï точки зору [6,9,14]. У 90-х роках у науковш л> тературi широко висвiтлювалось еозинофшьне запалення як головна характеристика БА, що призвело до помилкового уявлення про те, що пiдвищення кiлькостi еозинофiлiв у дихальних шляхах та алергiя е причиною вшх випадкiв виникнення БА. Саме боротьба з еозинофшьним запаленням була головною стратепею лiкування БА. Враховуючи залежнiсть еозинофiлiв вiд Т-лiмфоцитiв та ix цитокiнiв, з'явилась думка про те, що в основi вшх форм Б А е активащя Th-2 лiмфоцитiв та збiльшення продукцп IL 4 та IL5 . Але подальшi дослiдження виявили, що нейтро-фiльне запалення е частою знахщкою при багатьох формах БА, зокрема при професшнш БА. З'явились вщомосп, що при тяжкш формi БА мае мiсце нейтрофшьне запалення та нейтрофiли
05/ Том X / 2
113
caMi по co6i, або разом з еозинофшами вщь грають важливу роль у naToreHe3i БА [13]. Результата наших дослщжень шдтвердили, що не Bei хворi на БА мають aлергiю, але виявлено CTi-йку acоцiaцiю алерги з розвитком БА.
Таблиця 8
Частота стр1вальност1 ХАР у хворих на БА та групи контролю
Групи обстежених Наявшсть алерги Ввдсуттсть алерги
n % n %
Хвор1 на БА з ютчним риштом 67 56 83.58% 11 16.42%
Група контролю з юшчним риштом 18 4 22.22 14 77.78
Результати ряду дослщжень показали, що ришт е самостшним фактором ризику для розвитку БА. Так, у дослщженш " Children's Respiratory Study" було виявлено асощащю алерпчного ри-нiту в дитинствi з подвшним ризиком розвитку
БА ближче до 11 рокiв [19], довгостроковi до-слiдження протягом 23 рокiв серед студенпв одного коледжу показали, що у дорослих алерпч-ний ришт також е фактором ризику виникнення БА [17].
Нашi даш свiдчать, що розвиток БА мае вира-жену асощащю з хрошчним риштом (%2=91,60), незважаючи на алерпчну чи неалергiчну природу.
ВИСНОВКИ
1. У родинах, що мають двох дтей, у першо! дитини вiрогiднiсть розвитку БА та гормоноза-лежного статусу вища, нiж у друго! дитини.
2. Контакт iз домашшми тваринами не е фактором ризику БА.
3. Встановлено асощащю БА з професшними шюдливостями.
4. Алерпя е одним iз головних факторiв ризику розвитку БА, при цьому неалерпчна форма БА мае бшьш тяжкий перебiг, шж алергiчна форма.
5. Хрошчний ринiт, незалежно вiд алерпчно! чи неалерпчно! природи форми захворювання, е фактором ризику виникнення БА.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Василевский И.В. Генетические аспекты бронхиальной астмы // Здравоохранение.- 1996.-№1.- С. 10-13.
2. Asthma and immunoglobulin E antibodies after respiratory Syncytial virus bronchiolitis: a prospective cohort study with matched controls / Sigurs N., Bjorksten B. et al. // Pediatrics .-1995.- Vol. 95.- P. 500-505.
3. Childhood antecedents of allergic sensitization in young British adults / Strachan D.P., Anderson H.R. et al. // J. Clin. Allergy. Immunol.- 1997.- Vol. 99.- P. 6-12.
4. Cookson William. The alliance of genes and environment in asthma and allergy// Nature.- 1999.-Vol. 402, Supp 25.- P. B5-B11.
5. Cross sectional retrospective study of prevalence of atopy among Italian military students with antibodies against hepatitis A virus / Matricardi P.M., Ferrigno L. et al. // BMJ.- 1998.- Vol. 314.- P. 999-1003.
6. Cullinan P., Taylor A.N. Asthma: Environmental and occupational factors// Brit. Med. Bulletin.- 2003.-Vol. 68.- P. 227-242.
7. Exposure to farming in early life and development of asthma and allergy: a cross-sectional survey / Riedler J., Braun-Fahrlander. C., Eder W. et al. // Lancet.-2001.- Vol. 358.- P. 1129-33.
8. Gillian H.S., Holloway J.A. Early life exposure to dietary and inhalant allergens // Pediatr Allergy Immunol.- 2002.- Vol. 13, Suppl 5.-P. 14-18.
9. Hollgate S.T. Allergy and asthma // Nature.- 1999.-Vol. 401, Suppl 25.- P. B2-4.
10. International study of asthma and allergies in chil-dhood(ISAAC) Worldwide variation in prevalence of symptoms of asthmas, allergic rhinoconjunctivitis, and
atopic eczema:ISAAC // Lancet.- 1998.- Vol. 351.-P.1225-1232.
11. Martinez F.D. Role of viral infections in the inception of asthma and allergies during childhood: could they be protective // Thorax.-1994.- Vol. 49.- P. 1189-1191.
12. Measles and atopy in Guinea-Bissau / Shaheen S.O., Hall A.J. et al. // Lancet.- 1996.- Vol. 347.- P.1792-1796.
13. O'Donney R.A., Frew A.J. Is there more than one inflammatory phenotype in asthma? // Thorax.- 2002.-Vol. 57.-P.566-568.
14. Pearce N., Douwes J., Beasley R. Is allergy exposure the major primary cause of asthma? // Thorax.-2000.-Vol. 55.- P. 424-431.
15. Peden D.P. Development of atopy and asthma: candidate environmental influences and important periods of exposure // Environ Health Perspect.- 2000.-Vol. 108, Suppl 3.-P. 475-482.
16. Respiratory Syncytial virus bronchiolitis in infancy is an important risk factor for asthma and allergy at age 7 / Sigurs N., Kjellman B. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care. Med.- 2000.- Vol. 161.- P. 1501-1507.
17. Settipane G.A. Settipane R.J. Long term risk factors for developing asthma and allergic rhinitis : A 23 years follow-up study of college students // Allergy Proc.-1994.- Vol.15.- P.21-25.
18. Skin test reactivity and number of siblings / Von Mutius E., Thiemann H.H. et al. // BMJ.- 1994.- Vol. 308.- P. 692-695.
19. Epidemiology of physician diagnosed allergic rhinitis in childhood / Wright A.L., Taussic M. et al. // Pediatrics.- 1994.- Vol. 94.- P. 895-951.
f
