CC BY
29
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.22/.232-074-053.2-047.36«2017» DOI: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154154
Леженко Г.О., Пашкова O.G.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запор'жсжя, Укра/на
Результати мкробюлопчного мониторингу бактерiальних збудникiв pecnipaTopHoro тракту
у дггей за 2017 piK
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(8):743-748. doi: 10.22141/2224-0551.13.8.2018.154154
Резюме. У poöomi наведено результати бактерiологiчного монторингу протягом 2017 року 483 дтей is м. Заnорiжжя й ЗапорЬзьког областi вком вгд 3 до 14 ротв, хворих на гострi рестраторт захворю-вання. Встановлено, що за наявностi бактерiальноi етюлоги рестраторно'1 Ыфекщ провiдними збуд-никами були Streptococcus pneumoniae (49,4 %) i бактерп роду Haemophilus (36,2 %). Проведений аналЬз антиботикограм показав, що найбльшу чутливсть зазначет мжрооргатзми проявляли щодо цефало-споритв III—IV поколння, ванкомщину, лнезолЬду й левофлоксацину. ВЬдмЬчалася висока антиботико-резистентнсть Streptococcuspneumoniaе до петцилЬтв (56,0 % штамЬв), клЬндамЬцину (43,0% штамЬв) i еритромщину (45,0% штамЬв). 1золяти бактершроду Haemophilus найчастше проявлялирезистент-шсть до ампщилту (58,1 % штамЬв) i захищених пенщилЬшв (52 % штамЬв). На основЬ отриманих даних обГрунтована доцльтсть застосування антиботика з групи цефалоспоришв IIIпоколння цефподокси-му проксетилу як стартового антибактерiального препарату в терапп гостро'i бактерiальноi рестра-торно1' iнфекцii в дтей.
Ключовi слова: гострi бактерiальнi рестраторт захворювання; дти; Streptococcus pneumoniaе; Haemophilus spp.; цефподоксиму проксетил
Вступ
Проблема росту антибютикорезистентносп надзвичайно актуальна в усьому свт. Виникнен-ня стшкосп мжрофлори до антибютиюв i значне поширення стшких i панрезистентних штамiв мiкроорганiзмiв значно знижують ефектившсть антибактерiальноI терапп. На Всесвгтньому еко-номiчному форумi «Глобальш ризики» зазначено, що стшюсть до антибютиюв е одшею з найсерйоз-шших загроз здоров'ю людини [1—3]. За оцшками, у бврош на л^вання антибютикорезистентних бактерiальних шфекцш, вщ яких щорiчно вми-рають 25 000 осiб, витрачаеться до 1,5 млрд евро на рж [1]. У Сполучених Штатах щорiчно понад 2 мiльйони оаб iнфiкуються антибютикорезистент-ними бактерiями, а 23 000 смертей е прямим результатом множинних лжарсько-стшких бактерь альних шфекцш [4, 5].
Появу й поширення резистентних штамiв мжро-органiзмiв пов'язують iз рiзними факторами, проте одним iз найбiльш важливих е нерацiональне вико-ристання антибютиюв [6, 7]. В основi ращонального вибору антибактерiальних препаратiв для емшрич-но1 терапп бактерiальних iнфекцiй лежать знання про спектр ключових збудниюв i 1х чутливiсть до за-собiв етютропно! терапп, що повинш спиратися на регiональнi данi [8, 9].
Мета досЛдження: аналiз етюлопчно! структури й профiлю антибiотикорезистентностi збудниюв гострих респiраторних iнфекцiй у дггей ЗапорiзькоI областi за 2017 рж
Матерiали та методи
У дослщження були включенi 483 дитини вжом вщ 3 до 14 роюв, якi були госпiталiзованi у вщдшення КУ «Запорiзька обласна дитяча лжарня» ЗОР протягом
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<idorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Леженко Геннадм Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри гоштально!' педетри, Запор1зький державний медичний ушверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запор1жжя, 69035, Укра'на; e-mail: lezhenko@yandex.ru
For correspondence: Gennadii Lezhenko, MD, Professor, Head of the Department of hospital pediatrics, Zaporizhzhia State Medical University, Mayakovsky avenue 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: lezhenko@yandex.ru
2017 року у зв'язку з пщозрою на наявн1сть гостро! бакгер1ально1 ресшраторно! шфекцп, серед яких у 96 хворих було д1агносговано гонзилофаринг1г, у 28 па-ц1енг1в — риносинусит, 61 дигина хворгла на госгрий бронхiг, у 169 д1тей встановлено гостру пневмон1ю. До надходження в стащонар пац1енти не отримува-ли антибактер1ально! терапп. Для встановлення етю-лопчного збудника гострих респ1раторних захворю-вань i визначення його чутливост1 до антибютиюв у вск дiтей були взят зразки бiоматерiалу: за наявносп захворювань верхнк дихальних шляхiв проводився заав назофарингеального аспiрату, при дiагностицi iнфекцiй нижнк дихальних шляхiв дослщжувалося мокротиння. Збiр бiоматерiалу проводили вранщ на-тще. Як транспортну систему використано пробiрки з транспортним середовищем Amies. Клiнiчнi зразки доставляли в лабораторго протягом 1 години тсля забору матерiалу й засiвали на готовi живильнi сере-довища, виготовлеш в заводських умовах: кров'яний агар колумбшський (BioMerieux, Франц1я), селек-тивний шоколадний агар (BioMerieux, Франц1я). На користь етюлопчно! значущостi видiленого мжро-органiзму свiдчила наявнiсть III (понад 104 КУО/мл) або IV ступеня росту (105 КУО/мл). Визначення ви-дiв i чутливостi до антибютиюв грампозитивних i грамнегативних бактерiй проводилося на бактерю-логiчному аналiзаторi VITEK 2 Compact (BioMerieux, Франц1я) з використанням програмного забезпечен-ня AES: Global CLSI-based + Phenotypic. Чутливють до антибiотикiв враховувалася вiдповiдно до таблиць SLSI та EUCAST (2017) [10]. Активнють натвсинте-тичних пенщилтв щодо мiкроорганiзмiв дослщжу-вали, згщно з рекомендацiями EUCAST 2017 року, на mдставi чутливостi патогенiв до оксацилшу [10].
Результати та обговорення
За результатами бактерiологiчного дослщжен-ня назофарингеального аспiрату й мокротиння 483 госпи^зованих хворих на гострi ресшраторшх за-
Таблиця 1. Частота видлення бактер1альн
хворювання було видшено 354 штам1в ет1олог1чно значущих м1кроорган1зм1в (табл. 1).
Отже, наявшсть гостро'1 бактер1ально'1 шфекцп респ1раторного тракту було пщтверджено в 73,3 % госп1тал1зованих дггей. Проведений анал1з показав, що найбшьш частою причиною розвитку рес-п1раторних 1нфекц1й бактер1ально'1 етюлогп в дггей були грампозитивн1 м1кроорган1зми, на частку яких припадало 53,1 % уск вид1лених культур, серед яких найчастше вериф1кувався Streptococcus pneumoniae — 175 штам1в (49,4 %). На частку клшчно значу-щого збудника Streptococcus pyogenes припадае 2,2 %. У поодиноких випадках виявлялися Staphylococcus aureus (0,8 %) i ß-гемолiтичний Streptococcus групи G (0,6 %).
Серед грамнегативних бактерш, яких було ви-д1лено й щентифжовано 166 (46,9 %) штам1в, най-част1ше зустр1чалися бактерп роду Haemophilus (36,2 %). Друге й трете мюце за частотою виявлення серед грамнегативно! м1крофлори посщали Klebsiella pneumoniae (7,3 %) i Moraxella catarrhalis (2,8 %). По одному випадку (0,3 %) як етюлопчний збудник було верифжовано Escherichia coli й Acinetobacter baumannii.
Отже, вивчення етюлопчно! структури гострих респ1раторних 1нфекц1й у дггей показало, що най-бшьш поширеними бактер1альними збудниками гострих рестраторних 1нфекц1й у госп1тал1зованих хворих залишаються Streptococcus pneumoniae та бактерП роду Haemophilus.
На наступному етат роботи ми дослщили частоту виявлення вищезазначених м1кроорган1зм1в залежно вщ нозолопчно! форми ресшраторно! ш-фекцп (рис. 1).
Як показано на рис. 1, у структур! видшених мь кроорган1зм1в при зас1вах назофарингеального ас-п1рату спостер1галося дом1нування бактерш роду Haemophilus, яю виявлялися в бшьшосп випадюв гострих захворювань верхшх дихальних шлях1в.
г збудникв респ'раторних нфекцй у д'пей
36yflHMK Ктьшсть штамiв, абс. Частота видшення, %
roaMno3HTHBHi 6aKrepii 188 53,1
Streptococcus pneumoniae 175 49,4
Streptococcus pyogenes 8 2,2
Staphylococcus aureus 3 0,8
ß-reMo^iTUHHUM Streptococcus rpynu G 2 0,6
roaMHeraTHBHi 6aKrepii 166 46,9
Haemophilus influenzae 105 29,7
Haemophilus haemolyticus 19 5,4
Haemophilus parainfluenzae 4 1,1
Klebsiella pneumoniae 26 7,3
Moraxella catarrhalis 10 2,8
Escherichia coli 1 0,3
Acinetobacter baumannii 1 0,3
При цьому частота ix видшення при тонзилофарин-riTi становила 53,2 %, а при риносинусит — 55,5 %. У той же час за наявност в дитини захворювання нижшх дихальних шлях1в за результатами культу-рального досл1дження мокротиння було вщм1чено переважання Streptococcus pneumoniae, що законо-м1рно посдав головну позицго при пневмонй, тоб-то частота його видшення становила 64,1 %. При гострому бронхт Streptococcus pneumoniae й бактерй роду Haemophilus виступали збудниками захворювання майже з однаковою частотою — 31,8 i 21,9 % вщповщно.
Наявн1сть бактер1ально^ шфекцп в д1тей потре-бувала призначення антибактер1ально^ терапй, ви-б1р яко^ проводився з урахуванням чутливосп за да-ними антиб1отикограм.
При анал1з1 антиб1отикограм встановлено, що Streptococcus pneumoniae проявляв 100% чутливють до дп левофлоксацину, ванком1цину й лшезолщу (рис. 2).
Збер1галася висока чутливють Streptococcus pneumoniae до дп цефалоспоришв III i IV поколш-ня (цефтр1аксону й цефеп1му), однак слад зазна-чити, що за результатами дослвдження 2017 року виявлено 12,6 i 2,9 % (в1дпов1дно) резистентних штам1в, на той час як у 2013 рощ (за нашими да-ними) ^х ще не було [11]. Чутливють Streptococcus pneumoniae до клшдамщину й еритромщину досягала лише 57,0 i 55,0 % вщповщно. Найменшу ефективн1сть мав оксацилш (метицил1н), до якого чутливють мали менше в1д половини штам1в м1-кроорган1зму (44,0 %).
Анал1з чутливост1 штам1в бактер1й роду Haemophilus до дп антибактер1альних препарапв показав 100% чутлив1сть до левофлоксацину й хло-рамфен1колу (рис. 3). Другу позищю в спектр1 антибактер1ально^ чутливост1 посдали цефалоспо-рини четвертого й третього поколшня, тобто цефе-п1м, резистентн1сть до якого мали лише 4,8 % шта-м1в, i цефтр1аксон, що проявляв антибактер1альну
70 60 50 40 30 20 10 0
ш
Тонзилофаринпт Риносинусит Бронхiт
Пневмонiя
□ Streptococcus pneumoniae ■ Haemophilus
Рисунок 1. Частота виявлення Streptococcus pneumoniae i бактерй роду Haemophilus залежно в'щ нозолопчно! форми гостроi респ1раторно1 ¡нфекцИ
активн1сть до м1кроорган1зм1в роду Haemophilus у 82,8 % випадюв.
Вщм1чено високу частоту резистентност1 бак-тер1й роду Haemophilus до ампщилшу (58,1 %). Ви-кликае тривогу факт поширення штампв Haemophilus, резистентних до захищених пенщилшв, чутливiсть до яких становила 48,0 %. У жодному випадку не було отримано чутливост1 Haemophilus до макролщв. Проведет нами дослщження показали, що основна час-тина бактерш роду Haemophilus (92 %) була здатна до синтезу цефшази, що обумовлювало резистентнють м1кроорган1зм1в до ам1нопен1цил1н1в i цефалоспо-рин1в.
На сучасному етат резистентн1 штами Streptococcus pneumoniae значно поширеш. Частка пеш-цилшнечутливих штам1в вар1юе в1д 1—5 % у Великобританец Н1меччин1, Австрп, Норвегй та Швецп до 25—50 % в 1спанп, Францй, Грецп й 1зра'Ы [12, 13]. За даними дослщжень TEST, у глобальному масштаб! знижену чутлив1сть до пенщилшу мають 33 % Streptococcus pneumoniae [12]. Резистентнють Streptococcus pneumoniae до макролщв настшьки ж р1зниться, як i його ст1йк1сть до пенщилшв: 25— 50 % у Францй, 1талй й Грецщ 10—25 % в 1спанп, Португалй, Великобританй, Шмеччиш, Польщ1, Норвегп та Фшляндщ 1—5 % у Латвп й Швецп, що в середньому становить 23 % [13, 14]. Даш дослщжен-ня PROTEKT (1999—2002 рр.) свщчать, що близько 40 % Streptococcus pneumoniae мають мультирезис-тентш фенотипи, що проявляють ст1йк1сть до трьох або бшьше антиб1отик1в, з високою вар1абельнютю показник1в поширеност1 в р1зних крашах (в1д 97,3 i 92,7 % 1золят1в у Кшш й Тайваш до 4,6 i 3,8 % у Великобритании й Росй вщповщно) [13, 15]. Дан1 до-слщження PROTEKT показали, що серед стшких до пен1цил1ну резистентних 1золят1в у всьому свт
Цефепiм Цефтрiаксон Лшезолщ Ванкомiцин Оксацилiн Еритромiцин Клiндамiцин Левофлоксацин
0 20 40 60 80 100
□ Чутливi штами ■ Резистентш штами
Рисунок 2. Чутливсть до антиб'ютик'т штамiв Streptococcus pneumoniae, видлених вд д'ией, хворих на гострi респiраторнi ¡нфекцИ
%
%
корезистентшсть до макролiдiв спостерiгаeться в 72—75 %, до тетрациклшу — в 65—72 %, а також корезистентшсть до ко-тримоксазолу — в 69—74 % iзо-ляпв [15].
Важливу роль в еволюцп Streptococcus pneumoniae вщграе генетична трансформацiя мжрооргашзму, що призводить до збiрки мозашних антибютикоре-зистентних генiв i розвитку декiлькох моделей стiйкостi до антибютиюв [13]. Антибактерiаль-на активнiсть ß-лактамiв пов'язана з ix здатнiстю зв'язуватися з пенщилшзв'язувальними протеинами (penicillin binding proteins, PBPs) — ферментами, що беруть участь у заключних етапах синтезу клггин-но! стiнки, i пригнiчувати синтез i ремоделювання пептидоглжашв. Це приводить до порушення щ-лiсностi клггинно! стiнки, затримки росту бактерш або ix лiзису. Резистентшсть Streptococcus pneumoniae до пенiцилiну й шших ß-лактамних антибiотикiв обумовлена змшою РВР [16].
Стiйкiсть Streptococcus pneumoniae до макролщв опосередкована трьома основними мехашзмами, до яких належать: змши дшянки рибосомально! мь шенi, ефлюкс антибiотика з бактерiальноi клiтини й модифжац1я антибiотика [17].
У багатьох регюнах свiту вiдмiчаeться також збшьшення питомо! ваги штамiв бактерш роду Haemophilus, резистентних до ампщилшу, ко-тримоксазолу, хлорамфенжолу, поява шта-мiв, резистентних до цефалоспоринiв, що попр-шуе лiкування хворих, формуе ризик виникнення ускладнень i призводить до суттевого збшьшення вартосп терапп [18].
Цефешм
Цефтрiаксон
Амоксицилiн/клавуланат
Ампiцилiн
Еритромщин
Хлорамфенiкол
Левофлоксацин
0 20 40 60 80 100
%
О 4y™Bi штами Я Резистентнi штами
Рисунок 3. Чутливiсть до антибютиюв штам 'в бактерй роду Haemophilus, видлених вд дтей, хворих на rocTpi респ1раторн1 ¡нфекцИ
Резистентшсть Haemophilus influenzae до амт-цилшу й амоксицилшу, а також до цефалоспори-шв пов'язана з продукщею плазмiдниx ферменпв ТЕМ-1 (пенiцилiнази) ß-лактамаз, що становлять понад 90 % вiд числа вах ß-лактамазопродукуючих штамiв [19]. Крiм плазмщно! резистентностi, у близько 8 % штамiв резистентнiсть до ß-лактамiв обумовлена синтезом хромосомно! ß-лактамази ROB-1 [20]. Було встановлено, що резистентшсть грамнегативних бактерш, у тому чи^ Haemophilus influenzae, пов'язана з бюсинтезом мжрооргашзма-ми ензимiв, генетично пов'язаних з ß-лактамазами широкого спектра. Новi ферменти отримали на-зву бета-лактамаз розширеного спектра (extended-spectrum beta-lactamases — ESBL), важливими влас-тивостями яких iз практичного погляду е здатшсть гiдролiзувати цефалоспорини I—III поколшня й меншою мiрою — IV поколiння та стшюсть до гвд-ролiзу карбапенемiв i цефамiцинiв (цефокситин, цефотетан i цефметазол). Походження ESBL низка дослiдникiв пов'язують iз точковими мутацiями в активному ценщ ферментiв бета-лактамаз широкого спектра дл [21].
Слiд вщмггити, що частота розвитку антибюти-корезистентносп Haemophilus influenzae варiюе в рiзниx регiонаx. Так, за даними проведеного муль-тицентрового дослщження SAUCE-4, в 1спанп протягом 11-рiчного перiоду спостерпаеться тен-денцiя до зниження темпу поширеност резистент-ностi Haemophilus influenzae до ампщилшу (вщ 37,6 до 16,1 %) та амоксицилшу/клавуланату (вщ 25,7 до 15,7 %) [22]. На той час як у Францп за перюд 1996— 2001 рр. кшьюсть штамiв Haemophilus influenzae, стшких до ß-лактамних антибютиюв, збiльшилася з 20 до 40 % [23]. У Коре! протягом 2005 i 2006 ро-юв нечутливiсть Haemophilus influenzae, видшено! вщ хворих на гострi респiраторнi шфекцп, до амт-цилiну становила 58,5 %, до цефуроксиму — 23,3 %, цефаклору — 17,0 %, амоксицилшу/клавуланату — 10,4 % i хлорамфенжолу — 8,1 % [24]. Високу несприйнятливють iзолятiв Haemophilus influenzae щодо ампiцилiну й цефаклору (55 i 45 % вщповщно) встановлено в Тайванi [25]. За даними дослщжень, проведених у Кита! (1997—2002 рр.), було встановлено, що iзоляти Haemophilus influenzae, яю були ви-дiленi вiд пащенпв з iнфекцiями верхних дихальних шлях1в, у середньому проявляли резистентнiсть до ампщилшу в 37,4 % випадюв. Понад 59,4 i 16,9 % штамiв проявляли стiйкiсть до триметоприму/суль-фаметоксазолу й xлорамфенiколу вiдповiдно. Не бшьше вiд 10 % штамiв Haemophilus influenzae були нечутливими до ампщилшу/сульбактаму, ципро-флоксацину, цефтазидиму, амоксицилшу/клавуланату або цефуроксиму. Поширешсть мультирезис-тентних штамiв становила 25,3 % [26].
Антибютики з групи макролщв у ц1лому вщзнача-ються невисоким р1внем активност1 щодо Haemophilus spp., що пов'язано з наявтстю в даного мжроорга-н1зму фоновоТ активности механ1зм1в активного виве-дення. Переважна бiльшiсть штамiв бактерiй роду
Haemophilus з м1кроб1олог1чного погляду належать до дико^ популяцп, позбавлено^ додаткових детер-м1нант резистентност1 до цих антибактер1альних препарат1в [27].
Отже, наведений вище матерiал вказуе на високий ршень резистентностi Streptococcus pneumoniae та бактерш роду Haemophilus до амшопенщилшв i макроль дiв i е патогенетичним обГрунтуванням того факту, що препаратами вибору для лшування гостро!" бактерiаль-но!" ресшраторно!" шфекцл в дггей виступають цефа-лоспорини III—IV поколшня. Виб1р шляху введения й тактики застосування повинен Грунтуватися передуем на ступен1 тяжкост1 захворювання. В ам-булаторних умовах перевагу надають пероральним засобам. В умовах стацюнару при тяжкому переб1гу захворювання терашю починають з парентеральних форм 1з подальшим переходом при стабшзацй про-цесу на пероральн1 форми.
При вибор1 препарату для емшрично^ терапп го-стрих бактер1альних рестраторних 1нфекц1й сл1д враховувати його ефектившсть щодо найб1льш час-тих збудниюв, переносим1сть у терапевтичних дозах; бюдоступшсть i ступ1нь проникнення в ткани-ни дихально^ системи. Вищезазначеним критер1ям добору в1дпов1дае антиб1отик 1з групи цефалоспо-рин1в III поколшня для перорального застосування цефподоксиму проксетил (Цефодокс компанй «Мегаком»), що проявляе високу активн1сть проти грампозитивних i грамнегативних збудник1в [28]. Цефподоксиму проксетил е пролжами, як1 в стшщ травного тракту п1д впливом гщролаз перетворю-ються на активну форму — цефподоксим. Цефпо-доксиму проксетил добре розподшяеться в органах
1 тканинах. Його концентрац1я швидко досягае мак-симальних р1вн1в, що значно перевищують мшь мальну пригн1чувальну концентрац1ю для бшьшосп м1кроорган1зм1в — збудник1в шфекцш дихальних шлях1в. Даний препарат мае високу бюдоступшсть, добре переноситься й зручний у застосуванш (добо-ва доза Цефодоксу становить 10 мг/кг, дшиться на
2 прийоми через кожш 12 годин). Власний досвщ застосування цефподоксиму проксетилу в терапй дггей, хворих на гостр1 бактер1альш респ1раторн1 ш-фекцп, викликан1 Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenzae, показав високу ефектившсть препарату та його безпечнють [29—31].
Висновки
1. Етюлопчна структура гострих бактер1альних рестраторних шфекцш у дгтей протягом останшх рок1в залишаеться незм1нною, домшують Streptococcus pneumoniae та бактерй роду Haemophilus, од-нак вщм1чаеться зростання резистентност1 вказаних патоген1в до основних груп антибактер1альних пре-парат1в.
2. Результати проведених дослщжень патогене-тично обГрунтовують доц1льн1сть застосування цефалоспоришв III поколшня як препарату вибору в л1куванш гостро^ бактер1ально^ ресшраторно^ ш-фекцп в д1тей.
3. Цефподоксиму проксетил (Цефодокс) може бути застосований як препарат першо^ ланки в ам-булаторн1й практиш в л1куванн1 гострих бактер1аль-них респ1раторних 1нфекц1й i як одна з ланок терапп step by step тяжкое бактер1ально^ шфекцй.
Конфлжт iнтересiв. Не заявлений.
References
1. Walker D, Fowler T, Watson J, Livermore DM, Walker D. Annual Report of the Chief Medical Officer: Infections and the Rise of Antimicrobial Resistance. Lancet. 2013 May 11 ;381 (9878): 1606-9. doi: 10.1016/S0140-6736(13)60604-2.
2. World Economic Forum. Global Risks 2013. 8h ed. Available from: http://reports.weforum.org/global-risks-2013/.
3. World Economic Forum. Global Risks 2014. Available from: https://www. weforum.org/reports/global-risks-2014.
4. World Health Organization. Antimicrobial Resistance: Global Report on Surveillance 2014. Available from: https://www. who.int/drugre-sistance/documents/surveillancereport/en/.
5. Hampton T. Report reveals scope of US antibiotic resistance threat. JAMA. 2013 Oct 23;310(16):1661-3. doi: 10.1001/ jama.2013.280695.
6. Cornick JE, Bentley SD. Streptococcus pneumoniae: the evolution of antimicrobial resistance to beta-lactams, fluoroquinolones and macrolides. Microbes Infect. 2012 Jul; 14(7-8):5 73-83. doi: 10.1016/j. micinf.2012.01.012.
7. Goossens H, Ferech M, Vander Stichele R, Elseviers M; ESAC Project Group. Outpatient antibiotic use in Europe and association with resistance: a cross-national database study. Lancet. 2005 Feb 12-18;365(9459):579-87. doi: 10.1016/S0140-6736(05)17907-0.
8. Molchanova OV. Optimization of the treatment of community-acquired pneumonia in the hospital, taking into account the modifying factors. Antibiotikoterapiya tyazheloy vnebolnichnoy pnevmonii. Clinical Microbiology and Antimicrobial Chemotherapy. 2009; 11(2): 183-188. (in Russian).
9. Zhanbaeva AK, Tilekeeva UM. Comparative analysis of the spectrum of pathogens of community-acquired pneumonia and their sensitivity and resistance to antibacterial drugs in 2 neighboring regions in the Kyrgyz Republic. In: Proceeding of the II international Conference -Science, education, society: trends and development prospects. 2016 Feb 7; Cheboksary. RF, Cheboksary: Interaktivplius; 2016. 30-33 pp. (in Russian).
10. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. EUCAST Disk Diffusion Test Methodology - Version 6.0. January 2017. Available from: http://www.eucast.org/ast_of_bacteria/disk_diffu-sion_methodology/.
11. Lezhenko GA, Pashkova OYe, Pantyushenko LI. Rational Antibacterial Therapy of Respiratory Diseases in children. Zdorov'e rebenka. 2013;(51):33-36. (inRussian).
12. Hackel M, Lascols C, Bouchillon S, Hilton B, Morgenstern D, Purdy J. Serotype prevalence and antibiotic resistance in Streptococcus pneumoniae clinical isolates among global populations. Vaccine. 2013 Oct 1;31(42):4881-7. doi: 10.1016/j.vaccine.2013.07.054.
13. Reinert RR. The antimicrobial resistance profile of Streptococcus pneumoniae. Clin Microbiol Infect. 2009 Apr; 15 Suppl 3:7-11. doi: 10.1111/j.1469-0691.2009.02724.x.
14. Mayanskiy NA, Alyabeva NM, Lazareva AV, Katosova LK. Serotype Diversity and Antimicrobial Resistance of Streptococcus pneumoniae. Vestnik Rossiiskoi akademii meditsinskikh nauk. 2014;69(7-8):38-45. doi: 10.15690/vramn.v69i7-8.1108. (inRussian).
15. Reinert RR. Resistance phenotypes and multi-drug resistance in Streptococcus pneumoniae (PROTEKTyears 1—3 [1999—2001]. J Chemother. 2004Dec;16Suppl 6:35-48. doi: 10.1080/1120009X.2004.11782401.
16. Zapun C, Contreras-Martel TV, Vernet T.. Penicillin-binding proteins and beta-lactam resistance. FEMS Microbiol Rev. 2008 Mar;32(2):361-85. doi: 10.1111/j.1574-6976.2007.00095.x.
17. CherazardR, EpsteinM, Doan TL, Salim T, Bharti S, Smith MA. Antimicrobial resistant Streptococcus pneumoniae: prevalence, mechanisms, and clinical implications. Am J Ther. 2017 May;24(3):e361-e369. doi: 10.1097/MJT. 0000000000000551.
18. Strachunskiy LS, Kozlov SN. Sovremennaya antibakterial-naya himioterapiya: rukovodstvo dlya vrachey [Modern antibacterial chemotherapy: a guide for doctors]. Moskow: Borges; 2002. 432 p. (in Russian).
19. Tristram S, Jacobs MR, Appelbaum PC. Antimicrobial resistance in Haemophilus influenzae. Clinical microbiology reviews. 2007;20(2):368-389. doi: 10.1128/CMR.00040-06.
20. Groot R, DzoliiccDanilovic G, Kligeren B, Goessens W, Neyens H. Antibiotic resistance in Haemophilus influenzae: mechanisms, clinical importance and consequencesfor therapy. Eur J Pediatr. 1991 Jun;150(8):534-46.
21. Zhukova EV. The current state of the problem of antibiotic resistance and epidemiological surveillance of the resistance of microorganisms to antibacterial drugs. Poliklinika. 2015;(2-2):44-47. (inRussian).
22. Pérez-Trallero E, Martín-Herrero JE, Mazón A, et al. Antimicrobial resistance among respiratory pathogens in Spain: latest data and changes over 11 years (1996-1997 to 2006-2007). Antimicrob Agents Chemother. 2010 Jul;54(7):2953-9. doi: 10.1128/AAC.01548-09.
23. Cherkasskiy. BL, editor. Chastnaya epidemiologiya: rukovodstvo dlya vrachey [Private Epidemiology: A Guide for Physicians]. Moskow: Intersen; 2002. 16 - 24 pp. (in Russian).
24. Bae S, Lee J, Lee J, Kim E, Lee S, Yu J, Kang Y. Antimicrobial resistance in Haemophilus influenzae respiratory tract isolates in Korea: results of a nationwide acute respiratory infections surveillance. Antimicrob Agents Chemother. 2010 Jan;54(1):65-71. doi: 10.1128/AAC.00966-09.
25. Jean, SS, Hsueh PR, Lee WS, et al. Nationwide surveillance of antimicrobial resistance among Haemophilus influenzae and Streptococcus pneumoniae in intensive care units in Taiwan. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2009Aug;28(8):1013-7. doi: 10.1007/sl0096-009-0727-3.
26. Zhang H, Li WH, Wang CQ, et al. CHINET 2007 surveillance of antimicrobial resistance in Haemophilus influenzae in China. Chinese Journal of Infection and Chemotherapy. 9(3):207-209. doi: 10.1007/978-3-540-93824-8_1460.
27. Bogdanovich TM, Stetsiuk OU, Krechikova OI, et al. Isolation, identification and antimicrobial susceptibility testing of Haemophilus influenza. Clinical Microbiology and Antimicrobial Chemotherapy. 2000;2 (2):93-109.
28. Volosovets AP, Krivopustov SP, Dzyuba OL. Cefodox (cefpodoxime proxetil): a three-year analysis of clinical use in pediatrics. Sovremennayapediatriya. 2009;(4):34-38. (inRussian).
29. Lezhenko GO, Pashkova OE, Pantyushenko LI. Proving of decision of treatment tactics of acute sinusitis in children. 2012;(3):95-98. (in Ukrainian).
30. Lezhenko GO, Pashkova OE, Pantyushenko LI. Choice of Rational Antibiotic Therapy in Children with Bacterial Respiratory Diseases Under Increased Antibiotic Resistance Level. Zdorov'e rebenka. 2014;(6): 25-30. (in Ukrainian).
31. Lezhenko GO, Pashkova OE. The Substantiation for RationalAn-tibacterial Therapy of Bacterial Respiratory Diseases in Children. Zdorov'e rebenka. 2016;(70):33-38. doi: 10.22141/2224-0551.2.70.2016.73805. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 10.12.2018 ■
Леженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Результаты микробиологического мониторинга бактериальных возбудителей респираторного
тракта у детей за 2017 год
Резюме. В работе приведены результаты бактериологического мониторинга в течение 2017 года 483 детей из г. Запорожья и Запорожской области в возрасте от 3 до 14 лет, больных острыми респираторными заболеваниями. Установлено, что при наличии бактериальной этиологии респираторной инфекции ведущими возбудителями были Streptococcus pneumoniae (49,4 %) и бактерии рода Haemophilus (36,2 %). Проведенный анализ антибиоти-кограммы показал, что наибольшую чувствительность указанные микроорганизмы проявляли к цефалоспо-ринам III—IV поколения, ванкомицину, линезолиду и левофлоксацину. Отмечалась высокая антибиотикоре-зистентность Streptococcus pneumoniaе к пенициллину
(56,0 % штаммов), клиндамицину (43,0 % штаммов) и эритромицину (45,0 % штаммов). Изоляты бактерий рода Haemophilus наиболее часто проявляли резистентность к ампициллину (58,1 % штаммов) и защищенным пеницил-линам (52 % штаммов). На основе полученных данных обоснована целесообразность применения антибиотика из группы цефалоспоринов III поколения цефподокси-ма проксетила в качестве стартового антибактериального препарата в терапии острой бактериальной респираторной инфекции у детей.
Ключевые слова: острые бактериальные респираторные заболевания; дети; Streptococcus pneumoniaе; Haemophilus spp.; цефподоксима проксетил
G.O. Lezhenko, O.E. Pashkova
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
The results of microbiological monitoring for bacterial pathogens of the respiratory tract in children in 2017
Abstract. The article presents the results of bacteriological monitoring of 483 children aged 3 to 14 years with acute respiratory diseases in Zaporizhzhia and Zaporizhzhia region in 2017. It was found that leading pathogens were Streptococcus pneumoniae (49.4 %) and bacteria of the genus Haemophilus (36.2 %) in the presence of bacterial respiratory infection. The analysis of the antibiotic susceptibility patterns showed that the microorganisms demonstrated the highest sensitivity to the third-/fourth-generation cephalosporins, vancomycin, linezolid and levofloxacin. There was noted a high antibiotic resistance of Streptococcus pneumoniae to penicillins (56 % of
strains), clindamycin (43 % of strains) and erythromycin (45 % of strains). The isolates of bacteria of the genus Haemophi-lus most often showed resistance to the ampicillin (58.1 % of strains) and protected penicillins (52 % of strains). On the basis of obtained data, there was substantiated the expediency of using cefpodoxime proxetil, the third-generation cephalospo-rin, as the starting antibacterial drug in the therapy of acute bacterial respiratory infection in children.
Keywords: acute bacterial respiratory diseases; children; Streptococcus pneumoniae; Haemophilus spp.; cefpodoxime proxetil
