CC BY
35
УДК 616.379.008.64-08:617.586-005.4-089.12 DOI: 10.22141/2224-0721.14.5.2018.142684
Дденко С.М.
Кл1н1чна лкарня «Феофан1я» Державного управл1ння справами, м. Кив, Укра'на
Результати лкування хворих на цукровий д1абет з хрожчною критичною iшемieю нижньоТ кiнцiвки
For cite: Miznarodnij endokrinobgicnij zurnal. 2018;14(5):483-487. doi: 10.22141/2224-0721.14.5.2018.142684
Резюме. Актуальнють. В УкраЫ дос залишаеться актуальним дефщит квал'1фковано!' судинноi xipyp-пчно)' допомоги, особливо хворим на цукровий дабет (ЦД). Часто xeopi на ЦД i хрончну критичну iшемiю нижньо)'юн^вки проходять необгрунтоване консервативне лкування в умовах загальноюрурпчного стац'ю-нару з незадовльним результатом. Мета: поpiвняти результати консервативного лкування з результатами ендоваскулярних i в 'щкритих. х\рурпчних. втручань у хворих на ЦД з xpонiчною критичною iшемiею нижньоi юнц'юки. Матер'али та методи. Проведений анал'з результата х\рурпчного лкування 240 па^енш ¡з ЦД 2-го типу i xpонiчною критичною iшемiею нижньоi юн^вки. До групи А1 увйшли 42 (17,5 %) паценти, яким була виконана операця шунтування гом'лкових. артерй або артерй стопи; до групи А2 — 101 (42,1 %) патент, яким була виконана балонна анпопластика; до групи Б — 97 (40,4 %) па^ен^в, яким проводили консервативне лiкyвання. З метою коректного поpiвняння результат'^ piзниx вид':в лкування нами розро-блена методика розрахунку коефiцiента piвня ампутацП. Результати. З 42 хворих групи А1 у 4 (9,5 %) була виконана ампута^я на р'1вн'1 стегна, у 3 (6,7 %) — на рвн гомлки, у 6 (14,3 %) — трансметатарзальна ре-зек^я стопи, у 14 (33,3 %) — ампута^я пальцв, у 15 (35,7 %) хворих опорна функ^я стопи не порушилась. Коефiцiент piвня ампутацП в гpyпi А1 = 1,48. 3i 101 хворого групи А2 у двох (2 %) була виконана ампута^я на р'1вн'1 стегна, у чотирьох (4 %) — на р'1вн'1 гомлки, у 16 (16 %) — трансметатарзальна резек^я стопи, у 19 (19 %) — ампута^я пальцв, у 60 (60 %) хворих опорна функ^я стопи не порушилась. Коефiцiентpiвня ампутацП в гpyпi А2 = 0,78. З 97 хворих групи Б у 22 (22,7 %) була виконана ампута^я на р'1вн'1 стегна, у 29 (29,9 %) — на р'1вн'1 гомлки, у 6 (6,2 %) — трансметатарзальна резекця стопи, в 11 (11,3 %) — ампу-та^я пальцв, у 29 (29,9 %) хворих опорна функ^я стопи не порушилась. Коефщюнт piвня ампутацП в гpyпi Б = 2,79. Висновки. Наведена методика розрахунку коефiцiента piвня ампутацП може бути викори-стана для поpiвняння результат'^ лiкyвання в групах хворих на ЦД ¡з xpонiчною критичною iшемiею нижньоi шн^вки на mi стенотично-оклюзйного ураження артерй п'щкол'1нно-гом'1лково-стопового сегмента, до яких були застосован р'знi лкувальн заходи. Найкращ'1 piчнi результати збереження опорноi функцП нижньоi шн^вки спостергали у хворих групи А2. Найпрш'1 piчнi результати спостергали у хворих групи Б, яким проводили консервативне лкування.
Ключовi слова: цукровий дабет; хрон'чна критична iшемiя; виразка; некроз; ампута^я
Вступ
В Укра!ш (за даними Мшютерства охорони здоров'я) на початок 2011 року було зареестровано 1 813 000 хворих на цукровий дiабет (ЦД), насправдi ж 1х може бути втричi бшьше, якщо враховувати, що не вс хворi вчасно звертаються за медичною допо-могою. Виходячи з цих даних, можна стверджувати, що масштаби проблеми синдрому дiабетичноI стопи
(СДС) обчислюються сотнями тисяч хворих. Слщ додати, що непрацездатшсть через швалщизацго та висока смертшсть серед хворих iз СДС лягають тя-гарем на сустльство та економ^ [1].
Стенотично-оклюзшш ураження периферичних артерш у хворих на ЦД розвиваються на 10—15 роюв рашше, н1ж у хворих на облггеруючий атеросклероз без дiабету, перебтають швидше, мають бшьш зло-
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Дщенко С.М., кандидат медичних наук, судинний хiрург, Центр судинно"" хiрургíí, КлЫчна л^арня «Феофани» Державного управлшня справами, вул. Академ^а За-болотного, 21, м. Ки!"в, 03680, Укра!"на; e-mail: hirurgdidenko@gmail.com, контактний телефон: +38 (095) 643-43-34.
For correspondence: Sergii N. Didenko, PhD, vascular surgeon, Center of vascular surgery, Clinical Hospital "Feofaniya" of the Agency of State Affairs, Academic Zabolotny st., 21, Kyiv, 03680, Ukraine, e-mail: hirurgdidenko@gmail.com, phone: +38 (095) 643-43-34.
яюсний перебiг i частiше призводять до тяжких ви-разково-некротичних уражень стопи. Особливютю дiабетичного ураження артерiального русла е бага-торiвневий стенотично-оклюзiйний процес в арте-рiях середнього i малого калiбру (пiдколiнна, гомш-ковi артерп та артерГi стопи), наявнють дiабетично! мжроангюпатп та нейропатп [2, 3].
Наявнють хрошчно! критично! шеми нижньо! кiнцiвки (ХК1НК) свiдчить про поганий прогноз. Зпдно з трансатлантичним консенсусом, протягом року пiсля машфестаци К1НК лише 25 % хворих одужують, у 20 % симптоматика збертаеться, у 30 % пашенпв ампутують кiнцiвку, а 25 % помирають [4].
З середини 1990-х роюв все частiше застосовують ендоваскулярш хiрургiчнi втручання при стенотич-но-оклюзшному ураженнi артерiй шдколшно-го-мiлково-стопового сегмента, що зумовлюе розвиток ХК1НК, як допом1жш, так i самостiйнi процедури. Найбiльшого поширення ця методика набула у па-цiентiв старечого вжу, з тяжкою супутньою патоло-пею i високим ризиком перюперацшно! летальнос-тi [5-7].
В Украш й дос залишаеться дефiцит квалiфiко-вано'1 судинно! допомоги, особливо хворим на ЦД. Часто хворi з ЦД i ХК1НК проходять необГрунтова-не консервативне л^вання в умовах загальнох1рур-гiчного стацiонару з незадовiльним результатом [8].
Мета: порiвняти результати консервативного лжування з результатами ендоваскулярних i вщкри-тих хiрургiчних втручань у хворих на цукровий дiа-бет з хрошчною критичною iшемiею нижньо! кш-цiвки та виразково-некротичним ураженням стопи на тлi стенотично-оклюзiйного ураження артерш пiдколiнно-гомiлково-стопового сегмента.
Матерiали та методи
Проведений аналiз результатiв хiрургiчного ль кування 240 пацiентiв, яю хворши на ЦД 2-го типу з хрошчною критичною iшемiею нижньо! кшщвки та виразково-некротичним ураженням стопи на ™ стенотично-оклюзiйного ураження артерш тдко-лiнно-гомiлково-стопового сегмента, якi проходили л^вання в Центрi судинно! хiрургГi КЛ «Фео-фанiя» Державного управлшня справами протягом 2010-2016 рр. ЧоловЫв було 152 (63,3 %), жшок — 88 (36,7 %). Вж обстежених становив вiд 61 до 82 ро-кiв (у середньому 68,5 ± 5,7 року).
Ус пацiенти були розподiленi на групу А — 143 (59,6 %) пащенти, яким проводили хiрургiчне лжу-
вання, та групу Б — 97 (40,4 %) пашенпв, яким проводили консервативне лжування. Пдставою для проведення консервативного лжування вважали: вiдмову вiд оперативного втручання; тяжку супутню патологiю; вiдсутнiсть умов для виконання реваску-ляризуючо! операц!! (тотальна оклюзiя вск артерiй гом!лки та стопи).
Обстеження проводили за таким алгоритмом:
1. Анамнез, клшчне та лабораторне обстеження — тривалють захворювання, перемгжна кульга-вють, бiль у споко!, наявнiсть i характер некрозiв, наявнiсть пульсац!! на мапстральних артерiях, ви-вчення лабораторних показниюв i переб!гу супутшх захворювань.
2. Нешвазивне обстеження — визначення ш-дексу репонарного систол!чного тиску на артер!ях стопи за допомогою портативного ультразвукового апарата Super Dopplex (Китай); ультразвукове до-слщження — на апарат! Flex Focus виробництва BK medical (Дан!я) та Hitachi EUB 7500 (Япон!я) з ль ншним датчиком L 5—10 МГц; транскутанна окси-метр!я в тканинах стопи за допомогою апарата ТСМ 400 виробництва Radiometer Copenhagen (Дашя).
3. 1нвазивне обстеження — ангюграф!я !з за-стосуванням моб!льно! аг!ограф!чно! системи Euroampli ALIEN виробництва Eurocolumbus SRL (1тал!я) та ангюграф!чно! системи Philips Integris Allura (Голанд!я).
У б!льшост! хворих знайдеш два супутнк захворювання та бшьше. Розпод!л хворих за характером супутньо! патолог!! наведено в табл. 1.
Пашенпв групи А розпод!лили на групи А1 та А2. До групи А1 увшшли 42 (29,4 %) пашенти, яким була виконана операщя шунтування з фор-муванням дистального анастомозу на р!вш гом!л-кових або стопових артер!й. До групи А2 ув!йшов 101 (70,6%) пашент, яким була виконана балонна ангюпластика артерш шдколшно-гомшково-сто-пового сегмента.
П!сля проведеного л!кування у певного в!дсотка хворих групи А та Б другим етапом зд!йснювалися операц!! на нижнш юнщвщ, так! як ампутац!я паль-щв, трансметатарзальна резекц!я стопи, ампутац!я на р!вш верхньо! третини гомшки або нижньо! тре-тини стегна. Вщомо, що вщ р!вня ампутац!! залежить шсляоперацшна летальнють, швалщнють, стутнь сощально! адаптац!! та якють життя. З метою корек-тного пор!вняння результапв р!зних ввддв л!кування нами розроблена методика розрахунку коеф!ц!ента
Таблиця 1. Розподл хворих за характером супутньо/ патологи
Супутня патолопя Кiлькiсть хворих
Абс. %
lшемiчна хвороба серця 172 71,7
1нфаркт мiокарда в aHaMHe3i 112 46,7
Ппертоычна хвороба 176 73,3
Порушення мозкового кровооб^у в aHaMHe3i 74 30,8
Хронiчна ниркова недостатнють 26 10,8
З 97 хворих групи Б у 22 (22,7 %) була виконана ампутацiя на рiвнi стегна, у 29 (29,9 %) — на рiвнi гомшки, у 6 (6,2 %) — трансметатарзальна резекц1я стопи, в 11 (11,3 %) — ампутац1я пальщв, у 29 (29,9 %) хворих опорна функц1я стопи не порушилась.
Узагальнення результатiв подано в табл. 2.
Розрахунок КРА наведений в табл. 3.
КРА в груш А1 дорiвнюе: 62 бали / 42 хворих = = 1,48.
КРА в груш А2 дорiвнюе: 79 балiв / 101 хворого = = 0,78.
КРА в груш Б дорiвнюе: 271 бал / 97 хворих = = 2,79.
Обговорення
Загоення виразково-некротичних уражень стопи у хворих на ЦД з ХК1НК на ™ стенотично-оклю-зшного ураження артерiй шдколшно-гомшково-стопового сегмента та збереження опорно! функцп нижньо! кiнцiвки е остаточною метою лiкування дано! складно! категорп пацiентiв. Загальновiдомим е те, що ампутац1я навiть одного пальця порушуе опорну функщю стопи, особливо це актуально для хворих на ЦД за наявно! дiабетично! полшейропатп, коли розвиток рубщв у зонi втручання, деформацп стопи та утворення мозолiв призводять до подаль-ших ушкоджень стопи з розвитком iнфекцiйних ускладнень. Ампутацiя нижньо! кiнцiвки на рiвнi гомiлки або стегна призводить до швалщизацп пащ-ентiв та суттево погiршуе якiсть !х життя.
Незважаючи на те, що процес вщновлення тс-ля ампутацп нижче вщ колiнного суглоба в багатьох випадках вщносно недовгий, процес адаптацп до нового стану, протезування та самостшна ходьба викликають значнi труднощi. Шсля ампутацп на рiвнi стегна, зважаючи на похилий вж, ожирiння та супутню патологiю, показання до протезування знаходять лише у поодиноких випадках. Крiм цьо-го, у бшьшосп хворих в единiй нижнiй кшщвщ, що залишилася, також виникають симптоми шемп, що ускладнюють процес реабштацп i потребують активного л^вання, оскiльки втрата вже ще! кшщв-ки критична для життя хворого.
Таблиця 2. Результати лкування хворих на ЦД 2-го типу, n (%)
XBopi Опорна функфя стопи збережена Ампутащя пальщв Трансметатарзальна резекфя стопи Ампутащя на рiвнi гомшки Ампутащя на рiвнi стегна Загалом
Група А1 15 (35,7) 14 (33,3) 6 (14,3) 3 (6,7) 4 (9,5) 42 (100)
Група А2 60 (60) 19 (19) 16 (16) 4 (4) 2 (2) 101 (100)
Група Б 29 (29,9) 11 (11,3) 6 (6,2) 29 (29,9) 22 (22,7) 97 (100)
Таблиця 3. Розрахунок КРА в групах хворих на ЦД 2-го типу з ХК1НК, бали
Хворi Опорна функфя стопи збережена Ампутащя пальщв Трансмета-тарзальна резек^я стопи Ампутащя на рiвнi гомшки Ампутащя на рiвнi стегна Загалом
Група А1 15 х 0 = 0 14 х 1 = 14 6 х 2 = 12 3 х 4 = 12 4 х 6 = 24 62
Група А2 60 х 0 = 0 19 х 1 = 19 16 х 2 = 32 4 х 4 = 16 2 х 6 = 12 79
Група Б 29 х 0 = 0 11 х 1 = 11 6 х 2 = 12 29 х4 = 116 22 х 6 = 132 271
Рисунок 1. Схематичне зображення КРА для груп А1, А2, Б
рiвня ампутацп (КРА). Ампутацiям зi збереженням опорно! функци нижньо! кшщвки присвоювали:
1 бал — ампутацiя одного або декшькох пальщв,
2 бали — трансметатарзальна резекцiя стопи. Ам-путацiя на рiвнi верхньо! третини гомшки — 4 бали, ампутацiя на рiвнi стегна — 6 балiв. КРА визначали як вщношення суми балiв уах хворих дано! групи до кшькосп хворих у групi.
Результати
Протягом перюду спостереження, який стано-вив в середньому 12 мюящв для вах хворих, з 42 хворих групи А1 у 4 (9,5 %) була виконана ампутацiя на рiвнi стегна, у 3 (6,7 %) — на рiвнi гомшки, у 6 (14,3 %) — трансметатарзальна резекц1я стопи, у 14 (33,3 %) — ампутащя пальщв, у 15 (35,7 %) хворих опорна функц1я стопи не порушилась, виконаш не-кректоми з накладанням вторинних швiв або етап-ною дермопластикою за розробленою методикою (патент Укра!ни на корисну модель № 77542 вщ 25.02.2013 «Споаб хiрургiчного лiкування рани у хворих на цукровий дiабет»).
Зi 101 хворого групи А2 у 2 (2 %) була виконана ампутацiя на рiвнi стегна, у 4 (4 %) — на рiвнi гомшки, у 16 (16 %) — трансметатарзальна резекцiя стопи, у 19 (19 %) — ампутац1я пальщв, у 60 (60 %) хворих опорна функцiя стопи не порушилась.
Наведена методика розрахунку КРА дозволяе порiвнювати результати лiкування в групах хворих на ЦД iз ХК1НК на тл стенотично-оклюзiйного ураження артерiй пщколшно-гомшково-стопового сегмента, до яких були застосоваш рiзнi хiрургiчнi та консервативнi заходи з огляду на збереження опо-рною функци кiнцiвки як остаточну мету лжування дано! складно! категори пацiентiв.
На пiдставi отриманих даних можна стверджува-ти, що при проведенш консервативного лiкування у ще! категори хворих результат збереження опорно! функци нижньо! кiнцiвки протягом 12 мгсящв в 3,5 раза прший, нж при проведеннi ендоваскулярного хiрургiчного втручання (2,79 / 0,78 = 3,53). Порiв-няно з шунтуванням в артерн гомшково-стопового сегмента проведення ендоваскулярного хiрургiчно-го втручання в цьому сегмент! покращуе рiчнi результати лжування майже вдвiчi (1,48 / 0,78 = 1,9).
Висновки
1. Наведена методика розрахунку КРА може бути використана для порiвняння результапв лжування в групах хворих на ЦД iз хрошчною критичною iшемiею нижньо! кiнцiвки на тлi стенотично-оклю-зiйного ураження артерш пщколшно-гомшково-стопового сегмента, до яких були застосоваш рiзнi лiкувальнi заходи.
2. Найкращi рiчнi результати збереження опорно! функци нижньо! кшщвки спостерiгаються у хворих групи А2 (КРА = 0,78).
3. У груш хворих А1 iмовiрний рiвень ампутаци протягом одного року знаходиться в межах юсток плесни (КРА = 1,48).
4. Найгiршi рiчнi результати збереження опорно! функци нижньо! кiнцiвки спостерiгаються у хворих групи Б (КРА = 2,79).
Конфлжт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
References
1. Zaremba VS, Myskiv AV, Kopyljuk Jul. New approach to treatment of ischemic form of diabetic foot syndrome. Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy and Medical Standardization. 2011(10-11)117-122. (in Ukrainian).
2. Naidoo P, Liu VJ, Mautone M, Bergin S. Lower limb complications of diabetes mellitus: a comprehensive review with clinicopathological insights from a dedicated high-risk diabetic foot multidisciplinary team. Br J Radiol. 2015 Sep;88(1053):20150135. doi: 10.1259/bjr.20150135.
3. Thiruvoipati T, Kielhorn CE, Armstrong EJ. Peripheral artery disease in patients with diabetes: Epidemiology, mechanisms, and outcomes. World J Diabetes. 2015 Jul 10;6(7):961-9. doi: 10.4239/wjd.v6.i7.961.
4. Norgren L, Hiatt WR, Dormandy JA, et al. InterSociety Consensus for the management of peripheral arterial disease (TASC II). J Vasc Surg. 2007 Jan;45 Suppl S:S5-67. doi:10.1016/j.jvs.2006.12.037.
5. Antoniou GA, Sfyroeras GS, Karathanos C, et al. Hybrid, endovascular and open treatment of severe multilevel lower extremity arterial disease. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2009 Nov;38(5):616-22. doi: 10.1016/j.ejvs.2009.06.016.
6. Schaper NC, Andros G, Apelqvist J, et al. Diagnosis and treatment of peripheral arterial disease in diabetic patients with a foot ulcer: a progress report of the International Working Group on the Diabetic Foot. Diabetes Metab Res Rev. 2012 Feb;28 Suppl 1:218-24. doi: 10.1002/dmrr.2255.
7. Masaki H, Tabuchi A, Yunoki Y, et al. Bypass versus endovascular therapy of infrapopliteal lesions for critical limb ischemia. Ann Vasc Dis. 2014;7(3):227-31. doi: 10.3400/avd. oa.14-00070.
8. Boiko VV, Ibragimov RS. Complex treatment of diabetic foot syndrome. Harkivs 'ka hirurgichna shkola. 2009;(3):90-93. (in Russian).
OTpuMaHO 03.07.2018 ■
Диденко С.Н.
Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Результаты лечения больных сахарным диабетом с хронической критической ишемией нижних конечностей
Резюме. Актуальность. В Украине до сих пор остается актуальным дефицит квалифицированной сосудистой хирургической помощи, особенно больным сахарным диабетом (СД). Часто больные с СД и хронической критической ишемией нижней конечности проходят необоснованное консервативное лечение в условиях общехирургического стационара с неудовлетворительным результатом. Цель: сравнить результаты консервативного лечения с результатами эндоваскулярных и открытых хирургических вмешательств у больных СД с хронической критической ишемией нижней конечности. Материалы и методы. Проведен анализ результатов хирургического лечения 240 пациентов с СД 2-го типа и хронической критической ишемией нижней конечности. В группу А1 вошли 42 (17,5 %) пациента, которым была выполнена операция шунтирования берцовых или стопных артерий;
в группу А2 — 101 (42,1 %) пациент, которым была выполнена баллонная ангиопластика; в группу Б — 97 (40,4 %) пациентов, которым проводили консервативное лечение. С целью корректного сравнения результатов различных видов лечения нами разработана методика расчета коэффициента уровня ампутации. Результаты. Из 42 больных группы А1 у 4 (9,5 %) была выполнена ампутация на уровне бедра, у 3 (6,7 %) — на уровне голени, у 6 (14,3 %) — трансметатарзальная резекция стопы, у 14 (33,3 %) — ампутация пальцев, у 15 (35,7 %) больных опорная функция стопы не нарушилась. Коэффициент уровня ампутации в группе А1 = 1,48. Из 101 больного группы А2 у 2 (2 %) была выполнена ампутация на уровне бедра, у 4 (4 %) — на уровне голени, у 16 (16 %) — трансметатарзальная резекция стопы, у 19 (19 %) — ампутация пальцев, у 60 (60 %) больных опорная функция стопы не нарушилась.
Коэффициент уровня ампутации в группе А2 = 0,78. Из 97 больных группы Б у 22 (22,7 %) была выполнена ампутация на уровне бедра, у 29 (29,9 %) — на уровне голени, у 6 (6,2 %) — трансметатарзальная резекция стопы, у 11 (11,3 %) — ампутация пальцев, у 29 (29,9 %) больных опорная функция стопы не нарушилась. Коэффициент уровня ампутации в группе Б = 2,79. Выводы. Разработанная методика расчета коэффициента уровня ампутации может быть использована для сравнения результатов лечения в группах больных с СД и хронической крити-
ческой ишемией нижней конечности на фоне окклюзи-онно-стенотического поражения артерий подколенно-берцово-стопного сегмента, к которым были применены различные лечебные мероприятия. Лучшие годичные результаты сохранения опорной функции нижней конечности наблюдались у больных группы А2. Худшие годичные результаты наблюдались у больных группы Б, которым проводили консервативное лечение. Ключевые слова: сахарный диабет; хроническая критическая ишемия; язва; некроз; ампутация
S.N. Didenko
Clinical Hospital "Feofaniya" of Administration of State Affairs, Kyiv, Ukraine
Results of treatment of diabetic patients with chronic critical ischemia of the lower limb
Abstract. Background. In Ukraine, the current shortage of qualified vascular surgical care, especially for diabetic people, remains relevant. The diabetic patients with chronic critical ischemia of the lower limb often undergo unreasonable conservative treatment in conditions of a general surgical hospital with an unsatisfactory result. The purpose of the work is to compare the results of conservative treatment with the results of endovascular and open surgical interventions in patients with diabetes mellitus and chronic critical ischemia of the lower limb. Materials and methods. The results of surgical treatment of 240 type 2 diabetes patients with chronic critical ischemia of the lower extremity were analyzed. Group A1 included 42 (17.5 %) patients who had shunting in the artery of the lower leg or feet. The group A2 consisted of 101 (42.1 %) patients with balloon angioplasty. Group B contained 97 (40.4 %) patients received conservative therapy. In order to correctly compare the results of different types of treatment, we developed a technique for calculating of the coefficient of amputation level. Results. Among 42 patients in the group A1, 4 (9.5 %) patients had amputation at the thigh, 3 (6.7 %) — at the level of the leg, 6 (14.3 %) — transmetatarsal resection of the foot, 14 (33.3 %) — amputation of fingers, in 15 (35.7 %) patients the support function of the foot was not impaired. The
coefficient of amputation level in A1 group was 1.48. Among 101 patients in the group A2, 2 (2 %) had amputation at the thigh, 4 (4 %) — at the level of the leg, 16 (16 %) — transmetatarsal foot resection, and 19 (19%) — amputation of the fingers, in 60 (60%) patients the support function of the foot was not impaired. The coefficient of amputation level in A2 group was 0.78. Among 97 patients in group B, 22 (22.7 %) had amputation at hip level, 29 (29.9%) — at the level of the leg, 6 (6.2 %) — transmetatarsal foot resection, 11 (11.3 %) — amputation of fingers, in 29 (29.9 %) patients the support function of the foot was not impaired. The coefficient of amputation level in the group B was 2.79. conclusions. The presented coefficient of amputation level calculation technique can be used to compare the treatment outcomes in the groups of diabetic patients with chronic critical ischemia of the lower limb against the background of stenotic-occlusive lesions of the arteries of the popliteo-cruro-pedal segments treated with various therapeutic methods. The best annual results of the support function of the foot were observed in A2 group patients. The worst annual results were observed in group B patients received conservative treatment. Keywords: diabetes mellitus; chronic critical ischemia; ulceration; necrosis; amputation
